Особливості психологічного благополуччя особистості з різними захисними механізмами

Статтю присвячено проблемі психологічного благополуччя особистості з різними захисними механізмами. Відчуття благополуччя є одним із факторів, що сприяє активному залученню особистості у професійну діяльність, суспільні процеси, сприяє формуванню впевненості у власних силах. Встановлено, що одним із чинників, які можуть впливати на психологічне благополуччя, є захисні механізми. Вони є несвідомими, завдяки їм ми заспокоюємося, м'якше сприймаємо травмуючий чинник, негатив, зменшуємо напруження. У структурі психологічного благополуччя виокремлено шість основних компонентів: автономію, навколишнє середовище, особистісне зростання, позитивні відносини, самоприйняття, життєві цілі.

Ключові слова: психологічне благополуччя, захисні механізми, психічне здоров'я.

Kotlova L.O., Tychyna I.M., Drankivska A.P.

The feeling of well-being is one of the factors that promotes the active inclusion of the individual in professional activities, social processes, contributes to the formation of self-confidence. One of the factors that can affect psychological well-being is protective mechanisms. They are unconscious, thanks to them we calm down, softer perceive the traumatic factor, the negative, reduce stress.

Key words: defense mechanisms, mental health, psychological well-being, well-being,

Вступ

Постановка проблеми. Поняття психологічного благополуччя нині є досить актуальним і популярним, оскільки передбачає врахування не тільки об'єктивних факторів продуктивності (таких як умови праці, професійна компетентність, досвід), але й більшою мірою суб'єктивних (наприклад, почуття задоволеності власним життям). Відчуття благополуччя є одним із чинників, що сприяє активному залученню особистості у професійну діяльність, суспільні процеси, сприяє формуванню впевненості у власних силах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичну основу поняття «психологічне благополуччя» закладено в дослідженнях Н. Бредберна, К. Ріфф як показник особистісної зрілості, гармонії особистості, самоактуалізації [1; 14].

Одними дослідниками (Е. Дінер, К. Ріфф, А. Созонтов) суб'єктивне благополуччя розглядається як складник психологічного благополуччя [7; 14], іншими ж (Г. Пучкова, А. Salehinejad), навпаки, - психологічне благополуччя як частина суб'єктивного [5; 15]. В окремих роботах ці поняття трактуються як синонімічні (Н. Бредберн та інші) [1; 12]. Також увага приділяється дослідженням, які присвячено вивченню впливу генетичних факторів на індивідуальні відмінності у психологічному благополуччі. Є дослідження взаємозв'язку міжособистісних рис людини і суб'єктивного відчуття благополуччя. На важливості дослідження психологічного благополуччя вказують сучасні зарубіжні дослідження науковців (А. Salehinejad, R. Неип, J. Handuleh, J. ВиШ^о, М. Маге^ [12; 15].

З позиції гештальттерапії І. Булюбаш розглядає такі захисні механізми, як: конфлюєнція, проєкція, інтроспекція, ретрофлексія, еготизм, дефлексія [2]. Однак, на думку вчених (R. Campos, A. Larsen's, H. B0ggild, J. Mortensen's, L. Foldager), не досить дослідженими залишаються проблеми психологічного благополуччя осіб із різними захисними механізмами [13; 10].

Постановка завдання. Мета статті - на основі теоретичного обґрунтування сутності та чинників психологічного благополуччя визначити, емпірично дослідити взаємозв'язок відчуття психологічного благополуччя та захисних механізмів у людей різного віку.

Виклад основного матеріалу дослідження

З метою вивчення загального рівня психологічного благополуччя особистості з різними захисними механізмами було використано такі методи: теоретичні - аналіз психологічної літератури з проблеми дослідження; порівняння, класифікація, систематизація й узагальнення теоретичних та емпіричних даних для розкриття сутності понять «психологічне благополуччя», «захисні механізми», виокремлення чинників психологічного благополуччя; емпіричні - тестування: методика «Шкали психологічного благополуччя» (ТТТПБ). діагностика механізмів психологічного захисту (опитувальник Плутчика Келлермана Конте) [6]; методи статистичної обробки даних - кореляційний аналіз Пірсона. У дослідженні взяли участь 200 досліджуваних ранньої та середньої дорослості.

Для визначення психологічного благополуччя досліджуваних нами було використано методику «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф [6].

За результатами нами встановлено, що у 24% досліджуваних переважає шкала «Позитивні взаємини з іншими», що може свідчити про те, що досліджувані мають довірливі та хороші стосунки з оточенням, вони емпатійні, тобто здатні співпереживати, розуміють, що хороші стосунки будуються на взаємних поступках у будь-чому. Також високі бали було отримано за шкалою «Автономія» (20%), це вказує насамперед на самостійність і незалежність людини. Також такі результати ми можемо пов'язати з тим, що в дослідженні брали участь доволі дорослі та сформовані особистості (25-50 років), у яких є власна думка, своє сформоване «Я». Такі люди самостійно регулюють свою поведінку, а також оцінюють себе щодо власних особистих критеріїв. За шкалою «Самоприйняття» (18%) людина з високими балами характеризується позитивним ставленням до себе, прийняттям себе, своїх як позитивних, так і негативних якостей. Високі бали за цією шкалою також можна пов'язати з тим, що досліджувані є вже сформованими особистостями, яким насамперед не важливо «показувати свої лише найкращі сторони» та сприймати їх, а важливо бути собою. За шкалою «Особистісне зростання» було отримано середні показники (16%), що свідчить про самореалізацію досліджуваних, професійне становлення.

Середні показники було отримано за шкалою «Мета» (12%), що свідчить про те, що нині цей феномен не є настільки важливим, щоб ставити його на перше місце й зосереджувати всю увагу. Можливо, це пов'язано з тим, що людина не може знайти себе, відповідно, і важко ставити мету. Також варто згадати, що сьогодні панує світова пандемія, яка «збила з пантелику» багатьох людей, і нині людям важко зосередитися на чомусь, окрім здоров'я.

Найнижчі бали отримано за шкалою «Управління середовищем» (10%). Ці результати можна пов'язати з тим, що нині людям важко контролювати зовнішню діяльність, ефективно використовувати всі можливості, неможливо передбачити майбутні події. На мою думку, передусім це пов'язано з нестабільністю в країні та світі.

Рис. 1. Відмінності результатів за шкалами в досліджуваних ранньої та середньої дорослості

Проглядаючи результати дослідження за шкалами в людей ранньої та середньої дорослості, можемо сказати, що відрізняються результати за шкалою «Позитивні взаємини з іншими» на користь досліджуваним ранньої дорослості, оскільки налагодження позитивного контакту та наявність постійного кола спілкування в цьому віці є значно важливішим. За іншими шкалами значних відмінностей не встановлено (рис. 1).

Також доцільним є описати загальний рівень благополуччя досліджуваних, у 74% досліджуваних переважає середній рівень психологічного благополуччя, що вказує на позитивне функціонування досліджуваних загалом і за окремими складниками конструкту психологічного благополуччя. У 12% досліджуваних низький рівень психологічного благополуччя. Це може бути пов'язано з високим рівнем тривожності, оскільки дослідження проводилося в період пандемії, коли в людей страх і переживання щодо здоров'я та життя загалом.

У 14% досліджуваних високий рівень психологічного благополуччя, що свідчить про максимальну задоволеність життям, позитивним настроєм і мисленням.

Захисні механізми - підсвідома стратегія, яка захищає розум від відчуття неспокою. Захисні механізми якоюсь мірою викривлюють реальність для того, щоб людина мала змогу краще впоратися з певною ситуацією.

Діагностика захисних механізмів за допомогою методики Плутчика - Келлермана - Конте дає можливість опитати основні тенденції, які спостерігаються в досліджуваних. Серед досліджуваних найчастіше використовуються такі види психологічного захисту: заперечення (у 21% досліджуваних) та компенсація (18%). Найменше відповідей стосувалося заміщення (7%) та проєкції (7%).

Заперечення, як механізм психологічного захисту, характеризується запереченнями людини усвідомлювати деякі фруструючі, тривожні обставини або який-небудь внутрішній імпульс. Зазвичай дія цього механізму проявляється в запереченні тих аспектів зовнішньої діяльності, які є очевидними для оточення, а втім, не сприймаються самою особистістю. Інакше кажучи, інформація, яка є тривожною та може призвести до конфлікту, не сприймається. Сьогодні цей механізм психологічного захисту можна пов'язати зі світовою пандемією. Люди відмовляються вірити в погане, у негативні наслідки, зокрема летальні. З огляду на це в більшості досліджуваних використовується цей захисний механізм. Компенсація - захисний механізм психіки, що полягає в несвідомій чи свідомій спробі подолання реальних і уявних хиб, відновленні порушеної рівноваги психічних і психофізіологічних процесів шляхом створення протилежно спрямованої реакції або імпульсу. На мою думку, високі результати серед досліджуваних набрав, власне, цей механізм психологічного захисту через те, що більшість людей стараються компенсувати негативні емоції за допомогою позитивних дій, наслідків. Нині важко зосередитися тільки на одному позитиві, проте шукати шляхи розв'язання зовнішніх і внутрішніх проблем завжди гарне рішення.

Найменшу кількість серед усіх досліджуваних було отримано за шкалою «Заміщення», що свідчить про емоційну напругу, яка виникає під впливом фруструючої ситуації. Досліджувані можуть здійснювати неочікувані та зазвичай дії, які не мають сенсу для послаблення внутрішньої напруги. Також низькі результати за шкалою «Проєкція». У буденному житті такий механізм можна описати прикладом, коли людина постійно приписує комусь іншому власні аморальні прагнення.

Отже, загальна напруженість досліджуваних становить 68%. Це свідчить про наявність внутрішніх і зовнішніх конфліктів, відсутність спокою та рівноваги, наявність негативних думок, спровокованих фруструючими діями і т. д.

У досліджуваних середньої дорослості результати значно вищі, що свідчить про вищий ступінь заперечень фруструючих подій, досліджувані цієї категорії не хочуть сприймати та усвідомлювати наявну ситуацію. На противагу цьому досліджувані ранньої дорослості спокійніше ставляться до подій, незважаючи на те, позитивні чи негативні вони. Легше сприймають інформацію незалежно від ситуації.

Також можемо простежити значні відмінності за шкалою «Гіперкомпенсація», що свідчить про те, що люди старшого віку є більш тривожними та зазвичай перебільшують, особливо негативну інформацію. Цей вид психологічного захисту характеризується тим, що особистість запобігає вираженню неприємних або неприйнятних для неї думок, почуттів або вчинків шляхом перебільшеного розвитку протилежних прагнень.

За шкалою <Регресія» в досліджуваних і ранньої, і середньої дорослості результати є однаковими. Також можна побачити, що зазвичай вищі результати за цією методикою в досліджуваних ранньої дорослості. Можна говорити про більшу потребу використання механізмів психологічного захисту.

Отже, за результатами методики «Тест для діагностики механізмів психологічного захисту» Плутчика - Келлермана - Конте можемо зробити висновки. Серед загальних середніх показників усіх досліджуваних найбільше балів було отримано за шкалою «Заперечення». Загальний рівень напруженості досліджуваних становить 68%.

Психологічний захист визначають як неусвідомлений психічний механізм, спрямований на мінімізацію негативних переживань людини через регуляцію її поведінки, підвищуючи її пристосованість і врівноважуючи психіку. Завдяки цьому рівень психологічного благополуччя буде вищим, оскільки людина задовольняє свої потреби, має позитивні думки.

Проаналізувавши результати діагностики захисних механізмів і психологічного благополуччя, можемо зробити висновки. Згідно з результатами дослідження методики Плутчика - Келлермана - Конте (рис. 3.5), ми з'ясували, що механізмами психологічного захисту, які найчастіше використовуються в житті досліджуваних, є «Заперечення» (21%) та «Компенсація» (18%). Ці результати також переважали в досліджуваних із середнім і високим рівнем психологічного благополуччя.

У 74% досліджуваних рівень психологічного благополуччя є на середньому рівні (за результатами методики «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф). Найвищі бали за цією методикою було отримано за шкалами «Позитивні взаємини з іншими» (24%) та «Автономія» (20%). Також за цією методикою можемо простежити шкалу, за якою було отримано найменше балів - «Управління середовищем» (10%).

Встановлено, що в досліджуваних, у яких рівень психологічного благополуччя є високим, позитивні відповіді за методикою діагностики захисних механізмів є вищими, аніж у тих, у кого рівень психологічного благополуччя є низьким. Тобто, для того щоб забезпечити собі достатній рівень психологічного благополуччя, досліджувані змушені використовувати такі форми захисного реагування.

З частиною досліджуваних було проведено бесіду, під час якої на запитання «Чому, на Вашу думку, Ви використовуєте механізми психологічного захисту?», більша частина відповіла, що так безпечніше та спокійніше. Захисні механізми функціонують на рівні несвідомого, видозмінюють об'єктивне бачення реальності, щоб мінімізувати тривогу для людини.

Результати кореляційного аналізу Пірсона показали наявність взаємозв'язку між відчуттям психологічного благополуччя та захисними механізмами (0,48). У таблиці нижче наведено результати кореляції шкал психологічного благополуччя та захисних механізмів (табл. 1).

психологічне благополуччя захисний

Таблиця 1

Показники кореляції шкал психологічного благополуччя та захисних механізмів особистості