Особливості прояву бойового стресу і посттравматичних стресових розладів у різних категорій військовослужбовців

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості прояву бойового стресу і посттравматичних стресових розладів у різних категорій військовослужбовців

Анотація

У статті вивчаються особливості прояву бойового стресу і посттравматичних стресових розладів у різних категорій військовослужбовців.

Доведено прояви ознак посттравматичних стресових розладів у військовослужбовців, які були визначені за допомогою опитувальника ОС ПТСР. Респондентами виступали 435 військовослужбовців. До їх складу входили поранені, які проходили курс лікування в госпіталі (з 203 осіб 123 комбатанта брали участь у бойових діях), військовослужбовці штатних підрозділів (80 осіб брали участь у бойових діях, 24 військовослужбовця там не були), курсанти (з 128 осіб 22 комбатанта брали участь у бойових діях).

Показано, що переживання бойового стресу та посттравматичних стресових розладів має найвищий рівень прояву у мобілізованих військовослужбовців, середній рівень мають контрактники, а найменший рівень притаманний добровольцям.

Ключові слова. Військовослужбовці, учасники бойових дій, курсанти, бойовий стрес, бойові дії, госпіталь, поранені.

Abstract

Blinov О.

Manifestation features of combat stress and posttraumatic stress disorders in different categories of service members

The article examines the features of the manifestation of combat stress and post-traumatic stress disorders in different categories of service members.

The manifestations of combat stress among service members, which were established with the help of the combat stress questionnaire by Blinov O.A. (CSQB), were analyzed. The empirical study involved 371 service members. 126 wounded service members in the hospital were examined (from those, 97 took part in hostilities), service members of regular divisions (84 people took part in hostilities), 127 cadets (from them 22 people took part in combat operations).

Manifestations of signs of post-traumatic stress disorders among service members, which were obtained with the help of the SQ PTSD questionnaire, are proved. Respondents were 435 service members. They included the wounded who underwent treatment in hospital (out of203 people 123 people took part in hostilities), service members of regular units (80 people took part in hostilities, 24 people were not there), cadets (out of128, 22 people took part in hostilities).

The peculiarities of the manifestation of combat stress among service members who have been mobilized for military service, volunteers, and volunteer recruits are presented.

The level of indicators of combat stress among service members, wounded, and cadets were studied. The leading position of the indicator ofpost-traumatic stress disorders is outlined. The second place belongs to the resource block. Levels of direct and indirect emotional impact are in third and fourth place respectively.

It was found that the highest level of combat stress experience and posttraumatic stress disorder have the wounded compared to service members who serve in regular units and were cadets.

It is shown that the experience of combat stress and post-traumatic stress disorders has the highest level of manifestation among mobilized service members, the volunteer recruits have the average level, and the lowest level is a characteristic of volunteers.

Key words: Service members, combatants, cadets, combat stress, hostilities, hospital, wounded.

Основна частина

Постановка проблеми. Успішному виконанню бойових та навчально-бойових завдань заважає значна кількість різних факторів. Серед них бойовий стрес займає одне із провідних місць. Бойовий стрес це - стан психічного напруження військовослужбовців у процесі їх адаптації до умов бойової діяльності з використанням ресурсного потенціалу (Блінов, 2019).

Бійці, які зазнали впливу бойового стресу, мають розлади адаптації, які проявляються у значних емоційних переживаннях, порушеннях когнітивної переробки інформації, деформації особистості воїнів та їхніх соціальних зв'язків. Бойовий стрес може спонукати до радикальних змін в афективній, когнітивній, мотиваційній, смисловій та поведінковій сфері комбатантів, здійснювати значний вплив на успішність професійної діяльності.

Обмеженість наукових досліджень бойового стресу взагалі та вивчення його впливу на особистість військовослужбовців зокрема викликана цілим рядом причин серед яких основними є різновекторність уявлень фахівців щодо його феномену, складністю вивчення в бойових та клінічних умовах, відсутністю психодіагностичного інструментарію бойового стресу.

Результатом впливу бойового стресу є ураження психіки бійців, яка має форму бойової психічної травми. Вона є віртуально-операційною діагностичною категорією, що характеризує нову форму адаптованості бійця до вимог небезпечного середовища та пояснює причини розладів адаптації військовослужбовців. У загальному розумінні це нормальна реакція здорового організму людини на ненормальні обставини зовнішнього середовища.

Ця травма займає значне місце у структурі бойового ураження психіки військовослужбовців: збільшує в 3-4 рази психічну захворюваність в армії та на 10-50% послаблює боєздатність військ (С. Литвинцев, Е. Снедков, А. Резник, 2005). За даними В. Івашкина і В. Новоженова (1995), симптоматику бойових психічних травм (БПТ) різної складності виявляють приблизно у 40% поранених.

Таким чином, бойовий дистрес ініціює негативні процеси в психіці комбатантів, які порушують нормативне виконання воїнами обов'язків за призначенням, сприяє виникненню неспецифічних доклінічних психологічних проявів та поширенню психічних розладів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що світовий сучасний досвід збройної боротьби, а також вибір європейського вектору розвитку вказують на існування та зростання цінності життя людей, їхнього здоров'я та вимагає від посадових осіб всіх рівнів (як військового, так і цивільного фаху) відповідальних управлінських рішень, людяності та максимально можливого збереження життя та здоров'я воїнів. Але до сьогодні існують значні розбіжності серед різних шкіл науковців щодо феноменології бойового стресу, організації його психодіагностичного визначення та корекції.

На думку І.І. Приходько, бойовий стрес - це процес впливу факторів бойової обстановки на психіку військовослужбовця, що супроводжується зниженням рівня психологічної безпеки особистості та появою неспецифічних доклінічних психологічних проявів, які у сукупності уявляються поняттям «бойова психологічна травма особистості» або сягають специфічних нозологічних ознак психічних розладів, об'єднаних у категорію «бойова психічна травма» (Приходько, 2018).

Під бойовим стресом К. Кравченко, О. Тімченко, Ю. Широбоков (2017) розуміють «переживання, які виникають у військовослужбовців при опосередкованому чи безпосередньому впливі на нього стрес-факторів бойової діяльності та проявляються у вигляді емоційних, інтелектуальних, фізичних та поведінкових реакцій.

На думку фахівців НАТО, бойовим стресом (BSC) є індивідуальне відображення бойової стресової реакції (Standard: NATO - STANAG 2409, 2011).

У дослідженні В. Заворотного (2018) проблем посттравматичного стресового розладу військовослужбовців було встановлено, що патогенна роль належить «бойовому стресу», який є багатокомпонентним впливом за участю бойових (загроза власному життю через обстріли (81,35%) загибель товаришів по службі (41,4%)); побутових (недостатня тривалість сну, неповноцінний відпочинок (72,6%), погана забезпеченість засобами індивідуального захисту та надання першої медичної допомоги (43,9%)); професійних (недостатній рівень спеціальної підготовки в мирний час (84,7%)) та інформаційних (впливи гібридної війни (55,4%)) чинників.

Мета статті полягає у з'ясуванні особливостей переживання бойового стресу та ознак посттравматичних стресових розладів військовослужбовцями штатних підрозділів, курсантів та поранених, які належали до категорій мобілізованих, добровольців і контрактників.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Для встановлення особливостей прояву бойового стресу у військовослужбовців нами було проведено їх опитування за допомогою опитувальника бойового стресу Блінова О.А. (ОБСБ) за категоріями військових - поранені в госпіталі (97 осіб брали участь у бойових діях, 29 там не були), військовослужбовці штатних

підрозділів (84 особи брали участь в бойових діях, 34 там не були) та курсанти (22 особи брали участь в бойових діях, 105 осіб там не були) (Блінов, 2019).

Для встановлення проявів переживань посттравматичних стресових розладів у військовослужбовців було проведено опитування за допомогою опитувальника скринінгу посттравматичних стресових розладів (ОС ПТСР) на основі розподілу за категоріями військових - поранені в госпіталі (123 особи брали участь у бойових діях, 80 осіб там не були), військовослужбовці штатних підрозділів (80 осіб брали участь у бойових діях, 24 там не були) та курсанти (22 особи брали участь у бойових діях, 106 осіб там не були) (Блінов, Максименко, Черненко, 2019).

У військовослужбовців, які брали участь у бойових діях, отримані наступні результати (див. табл. 1).

Таблиця 1. Результати переживання бойового стресу та ПТСР групами військовослужбовців, які брали участь у бойових діях (в балах)