Соціально-психологічні умови розвитку емпатії у підлітків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Соціально-психологічні умови розвитку емпатії у підлітків

Пілецький В.С.

Анотація

В статті розглянуто емпатію як специфічну психічну діяльність. Об'єктом емпатії виступають переживання іншої людини, предметом - способи, якими можна забезпечити благополуччя іншої людини. Мотивуючою потребою, що приводить в дію процес емпатії, є потреба у благополуччі іншої людини. Емпатійні дії спрямовані на надання допомоги іншій людині, яка в емпатогенній ситуації є носієм переживань неблагополуччя (горе, печалі). Тим самим, результатом емпатії для її суб'єкта виступає переживання досягнутого благополуччя. Автор визначає рівні володіння емпатійними діями: предметний, перцептивний, смисловий. Рівень розвитку емпатійних дій визначають такі критерії: ступінь усвідомленості, розгорнутості і диференційованості дій; повнота реалізації емпатійного процесу; стійкість (емпатійна чуйність стосовно різних «об'єктів»); ступінь розвитку емоційного, когнітивного і поведінкового компонентів. Проведене емпіричне дослідження дозволило автору зробити висновки, що оволодіння емпатією підлітками знаходиться на перцептивному рівні розвитку, що характеризує часткову реалізацію емпатійного процесу і найчастіше випадає ланка сприяння, іноді співчуття. Досліджувані підлітки не здатні планомірно реалізувати емпатійний процес, відчувають труднощі на тому чи іншому етапі його здійснення. Перцептивний рівень розвитку емпатії характеризується нестійкістю емпатійної чуйності. Прояв емпатії пов'язаний у них з орієнтацією на соціальні норми, на соціальне схвалення. В ході дослідження встановлено, що у досліджуваних підлітків всі три компоненти емпатійної здатності мають середній рівень розвитку (найменший розвиток має когнітивний компонент).

Ключові слова: емпатія, підлітки, емпатійні дії, емпіричне дослідження, компоненти емпатії.

Piletsky V.S.

Socio-psychological conditions of development empathy in adolescents

Abstract

The article considers empathy as a specific mental activity. The object of empathy are the experiences of another person, the subject - the ways in which you can ensure the well-being of another person. The motivating need that drives the process of empathy is the need for the well-being of another person. Empathic actions are aimed at helping another person who in an empathogenic situation is a carrier of distress (grief, sadness). Thus, the result of empathy for its subject is the experience of well-being. The author determines the levels of mastery of empathic actions: objective, perceptual, semantic. The level of development of empathic actions is determined by the following criteria: the degree of awareness, development and differentiation of actions; completeness of realization of empathic process; resilience (empathic sensitivity to different "objects"); the degree of development of emotional, cognitive and behavioral components. The empirical study allowed the author to conclude that the acquisition of empathy by adolescents is at the perceptual level of development, which characterizes the partial implementation of the empathic process and often drops the link of assistance, sometimes compassion. The studied adolescents are not able to systematically implement the empathic process, experience difficulties at one stage or another of its implementation. The perceptual level of empathy is characterized by instability of empathic sensitivity. Manifestation of empathy is associated with their focus on social norms, on social approval. The study found that in the studied adolescents, all three components of empathic ability have an average level of development (the least development has a cognitive component).

Key words: empathy, adolescents, empathic actions, empirical research, components of empathy.

Постановка проблеми

Широкий інтерес до вивчення проблеми емпатії, і зокрема емпатії підлітків продиктований величезною важливістю цього механізму в розвитку особистості і етичних відчуттів людини, спілкуванні. Розвиток емпатії у підлітків особливо важливий, адже у них інтенсивно розвиваються етичні цінності, життєві перспективи, нові погляди на життя і на взаємини між людьми.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

емпатія підліток психологічний чутливість

Вивченню емпатії як емоційної чутливості індивіда до переживання інших людей присвячено багато досліджень (Є.Я. Басін, О.О. Бодальов, В.В. Бойко, Л.М. Большунова, В. Вебер, Л.П. Виговська, А.В. Запорожець, Дж. Іган, Р.Б. Карамуратова, Н.В. Козіна, В.П. Кузьміна, Ю.О. Менджерицька, В.А. Мікаелян, Л.Л. Надірова, М.М. Обозов, К. Роджерс, В.В. Рябухін, Л.П. Стрєлкова, О.І. Цветкова та інші). Емпатія виявляється у прагненні зрозуміти іншу людину, увійти в її переживання, надати допомогу і підтримку. Учені розглядають різні аспекти емпатії: її структуру, форми, стадії розвитку, її зв'язок з установками, етичними почуттями особистості, індивідуально-психологічними особливостями, її спрямованістю. Проте до сьогодні, не дивлячись на значні дослідження, ще залишається маловивченою психологічна природа емпатії, її генезис, функції у поведінці. Різноманітність точок зору приводить до недостатньої визначеності цього поняття. Багато дослідників також указують на складність експериментального вивчення емпатії.

Мета статті полягає у виявленні психологічних умов, що забезпечують розвиток у підлітків емпатійних дій у процесі навчання.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Теоретичний фундамент дозволив нам визначити рівні володіння емпатійними діями підлітків: предметний, перцептивний, смисловий.

Рівень розвитку емпатійних дій визначають такі критерії:

ступінь усвідомленості, розгорну тості і диференційованості дій;

повнота реалізації емпатійного процесу;

стійкість (емпатійна чуйність стосовно різних «об'єктів»);

ступінь розвитку емоційного, когнітивного і поведінкового компонентів.

Для предметного рівня характерна емоційна відчуженість, що межує з замкнутістю. Це зовнішній безпосередній рівень, емпатійні дії нерозвинені, згорнуті. Підліток не може диференційовано пояснити причини своєї поведінки. Таких підлітків називають «черствими», не здатними зарадити людському горю. Вони звертають увагу переважно на вчинки і дії людей, не замислюючись про їх відчуття. Їм насилу дається «читання» експресивних проявів інших людей. Максимум на що вони здатні - це співпереживання. Прояви співчуття і сприяння надто рідкісні. Їм важко зрозуміти світ художніх персонажів, музичних творів, вони не приймають і не співчувають своєму власному світу переживань.

Володіння емпатійними діями в перцептивному плані характеризує часткову реалізацію емпатійного процесу, найчастіше випадає ланка сприяння, іноді співчуття. Підліток, діючи в перцептивному плані, не здатний планомірно реалізовувати емпатійний процес, відчуває труднощі на тому чи іншому етапі його здійснення. Часто такий підліток емоційно відгукується на переживання «об'єкта» емпатії, але не може перейти до сприяння, оскільки сили співчуття не завжди виявляється достатньо. Під час виборів способів поведінки підліток орієнтуються на соціальне схвалення, він поступає певним чином незалежно від його ставлення до людини і її переживань. На цьому рівні володіння емпатійними діями або домінуючий розвиток одержує емоційний компонент, за рахунок недорозвинення когнітивного і поведінкового, або ж усі три складові матимуть проблеми з розвитком. Це може виявлятися в нездатності розрізняти тонкі відтінки почуттів партнера, невмінні адекватно оцінити ситуацію. Цей рівень розвитку емпатії одночасно характеризується нестійкістю емпатійної чуйності. Часто такі підлітки обмежують свою активність певними особами (перш за все своїм найближчим оточенням), і не чутливі до переживань «вигаданих» персонажів художніх творів.

Високий рівень оволодіння емпатійними діями (смисловий). Розглядаючи сенс як усвідомлення абсолютної цінності події і вчинку і одночасне суб'єктивне переживання цієї цінності [1], ми припускаємо, що смисловий рівень розвитку емпатійних дій включає переживання цінності емпатійної чуйності на почуття іншої людини для себе як особистості. Цей рівень характеризується можливістю реалізації повного емпатійного ланцюжка, що включає послідовність з трьох ланок: співпереживання-співчуття-спонукання до співдії. Для підлітка стає зрозумілим сенс власних дій. Він вибирає ці дії незалежно від певних норми субкультури. Вищий рівень емпатійних дій може бути також визначений як «спосіб буття» (К. Роджерс).

Підліток адекватно орієнтується в емоційних переживаннях іншої людини, усвідомлено і довільно емоційно відгукується на них. Високий рівень розвитку емпатії у підлітка характеризується ще й стійкістю, тобто здатністю однаково емоційно відгукуватися на переживання неблагополучия в різних ситуаціях стосовно різних «об'єктів». Окрім цього, високий рівень розвитку матимуть і всі три компоненти цієї здатності: емоційний, когнітивний і конативний. Високий рівень володіння підлітком емпатійними діями забезпечує інтеграцію складових емпатії.

Метою емпіричного дослідження є вивчення стихійного рівня розвитку емпатійних дій у підлітків. Аналіз результатів дозволяє констатувати наступне. Більшості досліджуваних підлітків (89,2%) властивий перцептивний рівень володіння емпатійними діями (згідно з методикам І.М. Юсупова - 51,7 балу і В.В. Бойко - 16,6 балу). Причому дівчатка-підлітки значущо емпатійніші ніж хлопці (53,9 і 49,2 бали відповідно; t=2,02, при р=0,05). Тільки двоє підлітків (5,4%) одержали більше 65 балів (що відповідає смисловому рівню розвитку емпатії) і ще двоє - нижче 37 (5,4%) (що відповідає предметному рівню розвитку емпатії) (див. рис. 1).

Рис. 1. Кількість досліджуваних-підлітків емпатійних дій, що проявили різні рівні (у %)

Такий показник характеризує цих підлітків як людей достатньо чутливих щодо переживань інших людей. Підлітків з перцептивним рівнем емпатійності оточуючі не можуть назвати бездушними, але й не особливо чутливими. У міжособистісних відносинах вони більш схильні судити про інших за їх вчинками, ніж звертати увагу на переживання співрозмовників. У спілкуванні такі підлітки уважні, прагнуть зрозуміти більше, ніж сказано словами, але при надмірному виявленні відчуттів співрозмовника втрачають терпіння, не прагнучи полегшити страждання партнера. Під час читання художніх творів і перегляду фільмів частіше стежать за дією, ніж за переживаннями героїв. Для них характерний обмежений репертуар дій, нездатність розрізняти тонкі відтінки почуттів партнера, невміння адекватно оцінити ситуацію.

Емпатійна чуйність досліджуваних підлітків нестійка і обмежена певним колом осіб (перш за все своїм найближчим оточенням). Емоційна чуйність досліджуваних, сприяння іншим людям залежить від соціального прийняття їх поведінки оточуючими. Показники рівня розвитку емпатії, виміряні різними методиками, були досліджені за допомогою кореляційного аналізу. Виявлена помірна кореляція, між показниками рівня емпатії за методикою І.М. Юсупова і за методикою В.В. Бойко (rs=0,39), так само між аналогічними показниками за методиками І.М. Юсупова і С.Б. Борисенко (rs = 0,37) (див. рис. 2). Встановлені зв'язки достовірні на 5%-му рівні значущості. Отже, не дивлячись на різні теоретичні переконання авторів, усі ці методики досліджують один і той же феномен, вимірюють рівень володіння емпатійними діями. У досліджуваних підлітків за даними методики І.М. Юсупова (отримані дані представлені на малюнку 3) найбільш розвинена емпатія з батьками (11,4 бали), і відповідає середньому рівню розвитку. Перейнятися їх внутрішнім світом, для досліджуваних виявляється значно легшим, ніж проникнути в емоційні переживання інших людей. Можливо, це пояснюється достатньо тривалим і глибоким знайомством емпатуючих з емпатованими, тим, що батьки і на цьому етапі життя залишаються досить значущими людьми для підлітків.

Рис. 2. Кореляційні показники рівня розвитку емпатії, виміряні різними методиками

Розвиток емпатії до дітей у підлітків знаходиться на середньому рівні (11,4 балу). Краще зрозуміти внутрішній світ і відгукнутися на емоційні переживання дітей вдається дівчаткам (їх результати відрізняються від результатів, одержаних хлопчиками на 5%-му рівні значущості; t=2,04).

Приблизно однакові значення отримані за шкалами емпатія підлітків до людей похилого віку, незнайомими і малознайомими людьми і з героями художніх творів (ГХТ - на малюнку 3) (7,6; 8,1; 7,5 балів відповідно). Ці показники знаходяться в межах інтервалу середніх значень, проте їх значення наближається до нижньої межі цього інтервалу, що вказує на те, що мабуть при перегляді художніх фільмів і читанні книг підлітки більше звертають увагу на дії, а не на переживання героїв. Проте варто відзначити той факт, що дівчатка - підлітки проявляють більше співчуття і співпереживання героям художніх творів (відмінності значущі на 5% рівні значущості; t=2,l). Ймовірно це пов'язано з естетичними перевагами дівчаток-підлітків (відомо, що при читанні книг, перегляді кіно-, відео, телефільмів, вони найчастіше зупиняють свій вибір на мелодрамах).

Рис. 3. Розвиток емпатійних дій підлітків стосовно різних «об'єктів»

Середні з тенденцією до занижених показники емпатії до незнайомих і малознайомих людей свідчать про те, що досліджувані обмежують коло потенційних «об'єктів» емпатії своїми близькими, рідними і друзями. Їм не властиво звертати увагу на емоційні переживання сторонніх і просто перехожих. Найнижчі показники одержані за шкалою емпатії підлітків до тварин (6,3 бала). Можливо, емпатія з останніми досить складна унаслідок того, що проникнення у внутрішній світ тварин передбачає наявність розвиненої уяви, яка дозволить зробити його емоційні стани «реальними», «олюдненими». Проведений аналіз даних, отриманих за методикою В.В. Бойко (результати представлені на малюнку 4) вказує на те, що в структурі емпатії досліджуваних підлітків усі компоненти розвинені на перцептивному рівні (раціональний канал емпатії - 2,3 балу; емоційний - 2,9 балу; інтуїтивний - 2,9 балу). Ми припускаємо, що розуміння інших людей цими підлітками однаковою мірою ґрунтується на основі власного емоційного досвіду, за допомогою емоційних асоціацій і перенесень, а також здібності респондентів несвідомо і швидко обробляти великий обсяг інформації, що дозволяє їм передбачати поведінку партнерів по спілкуванню.

Рис. 4. Розвиток компонентів емпатії (за результатам методики В.В. Бойко)

Можна відзначити, що найменший розвиток у досліджуваних одержав пізнавальний компонент емпатії (2,3 бали). Ймовірно вони переживають труднощі при когнітивній оцінці емпатогенної ситуації як на етапі визначення емоційного стану іншого, спроби зрозуміти його внутрішній світ, так і на етапі переходу до дієвої емпатії, при проектуванні мисленнєвого образу подальшого акту дії. Як наслідок, це приводить до епізодичних проявів співчуття.

У підлітків едругої групи проникаюча здатність в емпатії розвинена на середньому рівні (3,2 бала), що указує на їх здатність створювати навколо себе атмосферу відвертості і довіри. Це призводить до зниження напруги у партнера, що, у свою чергу, сприяє емпатії, тоді як атмосфера напруженості, неприродності, підозрілості перешкоджає розкриттю й емпатійному розумінню (поведінковий компонент емпатії). Рівень розвитку установок особистості, сприяючих емпатії, (2,8 бала) вказує на те, що ці підлітки не прагнуть спокійно ставитися до переживань і проблем оточуючих, прагнуть цікавитися їх життям, виявляти цікавість до іншої особи. Це, природно, сприяє повноцінному сприйняттю і пізнанню підлітками партнерів по спілкуванню. Оскільки інтерес до іншої особи та її суб'єктивної реальності є основною передумовою глибокої емпатії. Значущих відмінностей в результатах, одержаних хлопчиками- підлітками і дівчатками-підлітками, виявлено не було. Результати, отримані за допомогою вказаної проективної методики, були оброблені математично і представлені на рис. 5.

Рис. 5. Розвиток етичної свідомості підлітків, спрямованості на інших і емпатії в сфері Я - сам

Інтерпретація цих даних дозволяє зробити деякі узагальнення. Для підлітків 14 років характерний високий розвиток емоційної ідентифікації (+3,3 бала), тобто уміння поставити себе на місце іншої людини в ситуації переживання або неблагополуччя.

На наш погляд, це пов'язано з тим, що розвиток емоційної ідентифікації є надбанням раннього періоду онтогенезу. Встановлені низькі результати за шкалою «етична свідомість» (-2,2 балу). Вочевидь ці підлітки нечутливі до іншого, ігнорують його емоційний стан, виявляють вербальну агресію, можуть діяти, посилюючи нелегке становище співрозмовника.

Опитувальник міжособистісних відносин В. Шутца, О.О. Рукавішнікова дозволив побачити деякі закономірності. Група підлітків 14 років одержала середні показники за всіма шкалами за винятком шкали Cw (див. рис. 6).

Рис. 6. Особливості міжособистісних відносин підлітків, розвиток діяльнісного компоненту

Приблизно однакові показники мають підлітки досліджуваної групи за шкалами «особистісна рефлексія» і «спрямованість на інших», одержані бали (0,7 і 0,9 відповідно) свідчать про середній розвиток цих змінних. Ймовірно це свідчить про те, що підлітки зазвичай досліджують свій внутрішній світ і поведінку у зв'язку з переживаннями інших людей, прагнуть враховувати їх інтереси, відчувають потребу бути серед людей. Проте так вони поводяться не у всіх ситуаціях. Значущих відмінностей між показниками представників різної статі за всіма шкалами методики одержано не було.

Цей факт, ймовірно, можна проінтерпретувати так: збалансовані дані за показниками потреби включення (I) указують на те, що досліджувані підлітки здатні добитися розуміння, встановлення взаємин з людьми не представляють них труднощів, вони рівною мірою відчуваються вільно під час контактів з людьми, так і без них.

Вочевидь підлітки відчувають, що є цінними, значущими особистостями, здатні щиро цікавитися іншими і відчувають, що інші цікавляться ними. Ми вважаємо, що показники середнього рівня за шкалами афекту (А) свідчать про наявність у досліджуваних позитивного досвіду у сфері емоційних відносин. Вони однаково добре почуваються в ситуації, що вимагає тісних емоційних взаємин, і там, де потрібна емоційна віддаленість. Для них важливо бути любимими, але якщо їх не люблять, вони можуть визнати цей факт спокійно, як результат взаємин з конкретною людиною.

Ми з'ясували, що у сфері потреби контролю (С) підлітки прагнуть контролювати інших і впливати на інших (5.0 балів), тоді як не приймають контролю над собою (Cw рівна 2,4 бала).

Обчислення відмінностей у рядах даних хлопчиків і дівчаток підлітків за допомогою t-критерію Стюдента дозволило виявити, що дівчатка виявляють більшу цікавість до оточуючих, краще почуваються серед людей і прагнуть належати до різних соціальних груп (відмінності за шкалою Iw - t=5,75, при р=0,01). Дівчатка-підлітки мають сильнішу потребу бути прийнятими іншими і належати до них. Отже, хлопчики-підлітки виявляють велику незалежність від думки оточуючих (відмінності за шкалою Iw - t=3,23, при р=0,05). Також дівчатка мають більш виражену схильність встановлювати близькі відносини, тоді як хлопчики обережніші при встановленні близьких відносин (відмінності за шкалою Ае- t=2,81, при р=0,05). Крім того, хлопчики обережніші і в тих ситуаціях, коли з ними намагаються встановити близькі відносини (відмінності за шкалою Aw -1 =2,38).

Вивчення типу особистісної спрямованості (методика І.Д. Єгоричевої) показало, що у досліджуваних підлітків в структурі спрямованості переважає тип гуманістичної спрямованості (5,4 бала, див. рис. 7). Коли особистістю визнається право кожного на вільне самовизначення, підлітки з переважанням такого типу спрямованості приймають себе та інших, такими, які вони є, прагнуть до самореалізації. Поважають інтереси, позиції, погляди інших людей.

Рис. 7. Спрямованість особи випробовуваних підлітків

Отже, визнають своєрідність емоційної сфери іншого і вірогідність переживання емоцій відмінних від емоцій суб'єкта емпатії.

Застосування коефіцієнта рангової кореляції за Спірменом дозволило встановити деякі зв'язки між різними змінними. Достовірно встановлено (на 5%- му рівні значущості), що рівень емпатії пов'язаний з рівнем етичного розвитку досліджуваних (за методикою С.Б. Борисенко), причому ця кореляція має позитивне значення (rs=0,36). Тобто при підвищенні рівня етичного розвитку (яке є складовою частиною когнітивного компоненту) імовірно підвищуватиметься і рівень емпатії людини. У нашому дослідженні підтвердився зв'язок між емпатією та емоційною ідентифікацією за методикою (С.Б. Борисенко) ( rs=0,39, при р=0,05). Отже, ми маємо право вважати емоційну ідентифікацію одним з головних механізмів здійснення емпатійного процесу. При чому, шкали ідентифікація в емпатії (за методикою В.В. Бойко) і емоційна ідентифікація (С.Б. Борисенко) мають помірну кореляцію (rs=0,38, при р=0,05), отже вивчають один і той же феномен. Встановлена слабка кореляція між рівнем розвитку емпатії (методика І.М. Юсупова) і шкалою «особистісна рефлексія» (методика С.Б. Борисенко) (rs=0,26), зв'язок між цими параметрами недостовірний. Не було виявлено зв'язку між рівнем емпатії (за методикою І.М. Юсупова) і спрямованістю особистості підлітків. Дуже слабка кореляція виявлена за всіма 4-ма шкалами (егоцентрична спрямованість особистості: rs=-0,1; соціоцентрична спрямованість особистості: rs=0,24 гуманістична спрямованість особистості: rs=0,19 негативістська спрямованість особистості: rs= 0,03).

Рис. 8. Рівень розвитку у досліджуваних-підлітків окремих компонентів структури емпатії (середні значення у %)

Відсутній зв'язок і між рівнем емпатії та шкалою «спрямованість на інших» за методикою С.Б. Борисенко (rs=0,28). Тоді як знайдений зв'язок між шкалами «гуманістична спрямованість» (методика І.Д. Єгоричевої) і «спрямованість на інших людей» (методика С.Б. Борисенко) (rs=0,44 - помірна кореляція, зв'язок достовірний; при р=0,01). Це свідчить, що обидві ці шкали вивчають взаємопов'язані явища. Такі результати засвідчують, що розвиток емпатії у підлітків не пов'язаний з формуванням у них певного типу особистісної спрямованості, навіть гуманістичної. Очевидно спрямованість особистості та рівень розвитку емпатійних дій, знаходяться на різних рівнях функціонування людської особистості і за їх розвиток відповідають різні механізми. Знайдений зв'язок між рівнем емпатії (методика І.М. Юсупова) і наступними шкалами Опитувальника міжособистісних відносин (В. Шутца, Л.О. Рукавішнікова). Позитивна кореляція встановлена з потребою у включенні (рівень емпатії і Iw - rs=0,38; рівень емпатії і Iw - rs=0,4; при р=0,05), іншими словами людина буде частіше емоційно відгукуватися на переживання інших, якщо вона шукає з ними контактів і не уникає людей, не перешкоджає тому, щоб з нею знайомилися або спілкувалися. Крім цього достовірний зв'язок виявлений між емпатією і прагненням людей встановлювати близькі відносини (Ае) (rs =0,34. при р=0,05). Це факт підтверджує наші міркування, що високий рівень розвитку емпатії характерний, коли підліток відгукується на переживання широкого кола об'єктів емпатії. Результати, одержані за допомогою різних методик були стандартизовані, і переведені в єдину шкалу (%). Це дозволило зіставити одержані дані (Рис. 8 і 9). Таким чином, у досліджуваних підлітків найбільш розвинена емпатія у сфері Я - інші (62%) і обмежена переживаннями досить близьких людей (батьків, дітей); достатньо високий розвиток має співчуття до свого власного світу переживань, прийняття і емоційна чуйність стосовно себе (емпатія у сфері «Я - сам» = 51,8%).

Рис. 9. Кількість проявів емпатії у підлітків у вказаних емоційних сферах (середні значення у %)

Досліджуваних-підлітків не достатньо цікавлять переживання незнайомців, людей літнього віку. Найбільші труднощі в емпатійному процесі у них викликають емоції тварин (емпатія у сфері «Я-природа» дорівнює 41,6%). Їм важко зрозуміти героїв з «придуманими» почуттями (емпатія у сфері «Я-рукотворний світ» дорівнює 49,5%) і, оскільки це високий рівень розвитку уяви, то вимагає великих затрат енергії і високої активності практично всіх сфер психічної діяльності людини. Аналіз розвитку компонентів емпатії дозволив виявити факт низької представленості в емпатійних діях підлітків когнітивної складової (38,7%), що свідчить про недостатній ступінь усвідомленості цих дій.

Отже, емпіричне дослідження розвитку емпатії у підлітків підтвердило початкові теоретичні передумови: досліджувані-підлітки мають рівень розвитку емпатійних дій, характерний для більшості людей (це твердження ґрунтується на даних, одержаних за методикою І.М. Юсупова), отже їх можна називати «співмірними» з дорослими за цим параметром. Підліткова емпатія (у досліджуваної групи) має низку особливостей: нестійкість (емпатійна чуйність виявляється на переживання обмеженого числа «об'єктів» емпатії); орієнтація на інших, на поведінку і реакції оточуючих; недостатній розвиток когнітивного компоненту.

Висновки

Проведене емпіричне дослідження дозволяє зробити наступні висновки. Оволодіння емпатією підлітками як комплексом специфічних психічних дій, спрямованих на надання допомоги іншій людині знаходиться на перцептивному рівні розвитку, що характеризує часткову реалізацію емпатійного процесу, найчастіше випадає ланка сприяння, іноді співчуття. Досліджувані підлітки не здатні планомірно реалізувати емпатійний процес, відчувають труднощі на тому чи іншому етапі його здійснення. Перцептивний рівень розвитку емпатії характеризується нестійкістю емпатійної чуйності. Можливо досліджувані підлітки обмежують свою активність певним коло осіб. Прояв емпатії пов'язаний у них з орієнтацією на соціальні норми, на соціальне схвалення. В ході дослідження встановлено, що у досліджуваних підлітків всі три компоненти емпатійної здатності мають середній рівень розвитку (найменший розвиток має когнітивний компонент).

Література

1. Слободчиков В.И., Исаев Е.И. Психология человека: Введение в психологию субъективности: Учеб. пособие для вузов. - М., 1995. - 384 с.

Referenses

1. Slobodchikov V.I., Isaev E.I. Psihologiya cheloveka: Vvedenie v psihologiyu sub"ektivnosti: Ucheb. posobie dlya vuzov. - M., 1995. - 384 s.

Размещено на Allbest.ru