Фактори, що підтримують позитивні взаємини з іншими людьми та попереджують надмірну залежність від них

Размещено на http://www.allbest.ru/

ФАКТОРИ, ЩО ПІДТРИМУЮТЬ ПОЗИТИВНІ ВЗАЄМИНИ З ІНШИМИ ЛЮДЬМИ ТА ПОПЕРЕДЖУЮТЬ НАДМІРНУ ЗАЛЕЖНІСТЬ ВІД НИХ

Чайка Галина Василівна, кандидат психологічних наук,

старший науковий співробітник

Інститут психології імені Г.С. Костюка

Національної академії педагогічних наук України

Анотація

Мета - віднайти фактори, тобто особистісні якості, які підтримують створення позитивних стосунків з іншими та допомагають людині перебороти занадто високу, нездорову чутливість до інших.

Методи: показник «позитивні відносини з іншими» методики вивчення психологічного благополуччя К. Ріфф та показник «чутливість до інших» тесту «Автономія-прив'язаність» Bekker M.H.J., van Assen M.A.L; шкала самоефективності Р. Шварцера та М. Єрусалема, копінг-тест Лазаруса і Фол- кмана WIPPF, тест життєстійкості С. Мадді, тест-опитувальник самоставлення особистості В.В. Сталіна, С.Р. Пантилєєва, опитувальник для визначення спрямованості особистості, опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо, опитувальние для вивчення якості життя особистості О.А. Чиханцової, опитувальник афективного балансу Н. Бредберна, шкала задоволеності життям E. Diener et al.

Результати. Була виявлена низка рис, які позитивно пов'язані із позитивними відносинами з іншими і негативно пов'язані із чутливістю до інших. Це самоставлення, життєстійкість, самоефективність, здатність впоратися з новою ситуацією, саморозуміння, вибір адаптивних копінг-стратегій у складних ситуаціях. Позитивні відносини з іншими позитивно пов'язані із внутрішньою мотивацією, відчуттям щастя, задоволеності життям, а чутливість до інших, навпаки, позитивно пов'язана із безособовою мотивацією та із переважанням у житті негативних емоцій.

Висновки. Позитивні стосунки з іншими підтримують психологічне благополуччя людини, проте, лише за умови, що такі стосунки будуються на рівноправній основі. На здатність встановлювати та підтримувати позитивні стосунки з іншими впливають добре самоставлення і життєстійкість. Розвиток цих особистісних рис особливо корисний, якщо здатність до позитивних стосунків розвинена на недостатньому рівні. Крім того, ці особистісні риси сприятимуть позбавленню від надмірної чутливості до волі, поглядів, думок, переконань, що можуть нав'язуватися іншими людьми. Для досягнення позитивних взаємин на рівноправній основі людина має спиратися на внутрішню, тобто власну мотивацію у свої діях, та також обирати умовно адекватні копінг-стратегії.

Ключові слова: позитивні відносини з іншими, чутливість до інших, самоставлення, життєстійкість, копінг стратегії, психологічне благополуччя, мотивація.

Abstract

FACTORS SUPPORTING POSITIVE RELATIONS WITH OTHER PEOPLE AND PREVENTING EXCESSIVE DEPENDENCE ON THEM.

Chaika Galina Vasylivna, Ph.D. in Psychological Sciences, Senior Researcher G.S. Kostiuk Institute of Psychology of the National Academy of Sciences of Ukraine.

Objective: to find factors, i.e. personal qualities, supporting the creation of positive relationships with others and helping a person overcome too high, unhealthy sensitivity to others.

Methods: indicator «positive relations with others» from the method studying psychological well-being C. Riff and indicator «sensitivity to others» from Autonomy-Connectedness Scale (ACS-30) of Bekker M.H.J., van Assen M.A.L; General Self-Efficacy Scale (Schwarzer, R., & Jerusalem, M.), Ways of Coping Questionnaire (Folkman and Lazarus), WIPPF, the Personality Views Survey III-R (S. Maddi), Self-Attitude Questionnaire (V.V. Stolin, S.R. Pantileev), Bass Orientation Personal Inventory, Zimbardo Time Perspective Syventory, Quality of Personality's Life (Chykhantsova O.A.), Bradburn Scale of Psychological Well-Being, The Satisfaction with Life Scale (E. Diener et al.).

Results: several personal traits were identified that were positively associated with «positive relations with others» and negatively with «sensitivity to others». These were self-attitude, hardiness, self-efficacy, ability to cope with a new situation, self-understanding, choice of adaptive coping strategies in difficult situations. «Positive relations with others» were positively associated with intrinsic motivation, feelings of happiness, life satisfaction; and «sensitivity to others», on the contrary, was positively associated with impersonal motivation and the predominance of negative emotions in life.

Conclusions: positive relations with others support a person's psychological well-being, but only if such relations are built on an equal footing. The ability to establish and maintain positive relationships with others is influenced by good self-attitude and hardiness. The development of these personal traits is especially useful if the ability to have positive relations is insufficiently developed. In addition, these personal traits will help to get rid of excessive sensitivity to the will, views, thoughts, beliefs that may be imposed by other people. To achieve positive relations on an equal basis, a person must rely on internal motivation, i.e. their own motivation in their actions, and also choose conditionally adequate coping strategies.

Key words: positive relations with others, sensitivity to others, self-attitude, hardiness, coping strategies, psychological well-being, motivation.

Вступ

Навички спілкування, довірчі відносини між людьми на всіх рівнях суспільного життя, наявність в житті кожної людини рідних і близьких, друзів і однодумців - це одвічні загальнолюдські цінності, що дають можливість людям розуміти і приймати один одного, сприяють психологічному здоров'ю окремої людини та вдосконаленню структури суспільства загалом, підтримують ефективну діяльність людини в будь-якій сфері та стабільний розвиток суспільства. Саме тому важливо віднайти фактори, які сприятимуть встановленню позитивних відносин людини із собі подібними для досягнення гармонії у спілкуванні і підтримки психологічного здоров'я окремої людини, позитивного психологічного клімату у групі та злагоди у суспільстві.

Теоретичне обґрунтування проблеми

У дослідженні взяло участь 220 респондентів, середній вік - 33 роки. За родом занять респонденти були студентами та фахівцями з різних спеціальностей. Для вивчення прив'язаності використовувався показник «позитивні відносини з іншими» за методикою вивчення психологічного благополуччя К. Ріфф (Шевеленкова, Фесенко, 2005) та показник ««чутливість до інших» тесту «Автономія-прив'язаність» Bekker M.H.J., van Assen M.A.L. (2006). Для дослідження особистісних рис нами були використані такі методики: шкала самоефективності Р Шварцера та М. Єрусалема (Кокун та ін., 2012: 125); копінг-тест (Лазарус і Фолкман, адаптація Т.Л. Крюкова, Е.В. Куфтяк) (Крюкова, Куфтяк, 2007); Вісбаденський опитувальник до методу позитивної психотерапії та сімейної психотерапії (WIPPF) (Психологические тесты, 2002: 194-222); тест життєстійкості С. Мадді (адаптація Д.О Леонтьєва, О.І. Рассказової) (Леонтьев, Рассказова, 2006); тест-опитувальник самоставлення особистості В.В. Століна, С.Р Пантилєєва (Пантилеев, 1993); опитувальник визначення спрямованості особистості Б. Басса (Визначення спрямованості особистості, 2007); опитувальник часової перспективи Ф. Зімбардо (Senyk, 2012), Шкала каузальної орієнтації Е. Дессі, Р. Райана (адаптація О.Є. Дергачової, Л.Я. Дорфмана, Д.О. Леонтьєва (Дергачова та. ін., 2008); опитувальник для вивчення якості життя особистості (Chykhantsova, 2020); опитувальник афективного балансу Н. Бредберна (Bradburn, 1969), шкала задоволеності життям E. Diener et al. в адаптації Д.О. Леонтьева, Є.М. Осіна (Осин, Леонтьев, 2008).

Результати і дискусії

Перше, що кидається в очі, - існує низка рис, які позитивно пов'язані із показником «позитивні відносини з іншими»« і негативно пов'язані із показником «чутливість до інших»«. Це самоставлення, життєстійкість, самоефективність, здатність впоратися з новою ситуацією, само- розуміння, вибір адаптивних копінг-стратегій у складних ситуаціях. Крім того, показник позитивних відносини з іншими позитивно пов'язаний із внутрішньою орієнтацією під час створення мотивації (поведінка людини керується її власними мотивами), а показник «чутливість до інших»«, навпаки, позитивно пов'язаний із безособовою орієнтацією під час створення мотивації (людина не вірить, що результати залежать від її зусиль, її поведінки і мотивів). Крім того, показник «позитивні відносини з іншими» позитивно пов'язаний із даними, що описують відчуття щастя, задоволеності життям, тоді як показник «чутливість до інших» більше пов'язаний із переважанням у житті негативних емоцій. Це відповідає результатам, отриманим у роботі (Осин та ін., 2015), в якій показано, що шкали трьох базових потреб (включаючи прив'язаність до інших) продемонстрували слабкі або помірні позитивні зв'язки з показниками задоволеності життям і позитивного афекту, а також внутрішньої, інтегрованої, ідентифікованої мотивації.

Проведений статистичний аналіз не може вказати, що є первинним - зазначені риси або здатність створювати позитивні відносини з іншими, але ми виходимо із концепції їх взаємозв'язку. На своєму життєвому шляху людина постійно стикається із ситуаціями, де вона має взаємодіяти, створювати стосунки з іншими і може відчути тепло взаєморозуміння, або, навпаки, гіркоту непорозуміння. Кожна таке успішне спілкування, взаємодія або комунікація додає впевненості у собі, підтримує позитивне самоставлення і віру в те, що людина здатна впоратися з обставинами у складній ситуації. Віра у власні сили дає змогу людині шукати нових контактів з новими людьми або поглиблювати взаємозв'язки із рідними та близькими. У складній життєвій ситуації людина все більше вірить у власні сили, у власну ефективність, тому вибирає адаптивні копінг-стратегії, такі як побудова плану дій. Вона все більше базується на власних мотивах, тобто на внутрішній мотивації, що веде до бажання і здатності діяти самостійно. І знов коло побудованих рівноправних стосунків розширюється та поглиблюється. Така спіраль особистісного розвитку є основою самодетермінації, а реальні її результати підтримують відчуття психологічного благополуччя і щастя.

Зосередимося тепер на відмінностях, що характерні для підгруп з різним рівнем досліджуваних показників.

Підгрупи, створені на основі показника «позитивні відносини з іншими». Незалежно від досягнутого рівня показника позитивних відносин з іншими важливою є здатність створювати і підтримувати контакти з іншими, здатність сприймати себе та інших такими, які вони є, як особистостей, приймати і надавати фізичні контакти, бачити можливості для власного розвитку у майбутньому. Інтегральне значення самоставлення та більшості спеціальних індикаторів самоставлення стабільно покращується із зростанням цього показника. Це вказує на те, що віра в себе і власні сили, загальне сприйняття людиною самої себе - основа і підтримка здатності створювати позитивні стосунки з іншими на рівноправній основі. Проте між підгрупами із середнім та низьким показниками «позитивні відносини з іншими» додатково є відмінності в індикаторах самоповаги, самоприйняття і самовпевненості, тобто ми можемо сказати, що побудова стосунків з іншими починається з поваги людини до самої себе і прийняття себе. Також стабільно зростає від групи до групи життєстійкість досліджуваних. Однак для підгруп із середнім та низьким показниками «позитивні відносини з іншими» всі три індикатори показали відмінності, а під час порівняння підгруп із середнім та високим показниками «позитивні відносини з іншими» - лише два. Це вказує, що життєстійкість є основою для побудови позитивних рівноправних стосунків, але вона більш важлива при недостатньо розвинутій здатності до позитивних стосунків як первинний поштовх до них. У підгруп із середнім та низьким показниками «позитивні відносини з іншими» також спостерігається зміна у виборі копінг-стратегій у бік більш адаптивних (планування вирішення проблеми, позитивна переоцінка ситуації), що також є основою для розвитку здатності будувати позитивні взаємини. Між підгрупами із низьким та середнім показниками «позитивні відносини з іншими» зменшується неприйняття власного минулого та невіра у те, що теперішнє не залежить від волі особистості. Саме віра у власні сили і результативність зусиль стає поштовхом до створення і розвитку відносин з іншими людьми.

Зауважимо, що у підгрупі з високим показником позитивних відносини з іншими простежуються певні тривожні тенденції (як вже було зазначено при описі результатів). Ця підгрупа не показала зниження відчуття психологічного благополуччя, щастя або позитивного емоційного балансу, тому ми не можемо стверджувати, що такі тенденції є негативними для особистості, а радше можемо говорити про те, що вони є непідходящими для певних ситуацій. Так, нами було виявлене зниження у респондентів з високим показником позитивних відносини з іншими спрямованості на справу, на активну діяльність за рахунок спрямованості на спілкування. Ми не можемо стверджувати, що така ситуація завжди погана. Зокрема, при роботі у системах «людина-знак», «людина-інструмент» це справді може негативно позначитися на результативності праці. Однак у системі «людина-людина», спрямованість на спілкування є ознакою професійної придатності. Так само відкритість і правдивість вважаються суспільно прийнятними, позитивними характеристиками. Якщо ж відкритість і правдивість сприймаються як надмірні, то чи не вказує це на нездорову атмосферу у відповідній групі?

Підгрупи, створені на основі показника «чутливість до інших». Зауважимо, що єдиний індикатор, для якого спостерігається позитивна залежність як в підгрупах, розподілених на основі показника «чутливість до інших», так і на основі показника «позитивні відносини з іншими», - це здатність встановлювати і підтримувати контакти з іншими людьми. У порівнянні із підгрупами, створеними на основі показника «позитивні відносини з іншими», у підгрупах, розподілених на основі показника «чутливість до інших», спостерігається зворотна залежність для індикаторів самоставлення, життєстійкості, здатності впоратися з новою ситуацією, само- розуміння, вибору адаптивних копінг-страте- гій у складних ситуаціях. Іншими словами, відсутність віри у себе, у власні сили і енергію, небажання діяти задля досягнення власної мети, отримання нових знань і досвіду, негативне сприйняття людиною самої себе - усе це примушує людину у стосунках з іншими шукати «покровителя», спиратися на думки, дії і накази інших, що дає змогу не брати відповідальність на себе. Така позиція не є ефективною, що підтверджується зниженням самоефективності при підвищенні показника «чутливість до інших». Вона вказує на безпорадність людини перед світом (зниження індикатора «управління середовищем», особливо при високих значеннях показника «чутливість до інших»). Загалом така позиція призводить до зниження відчуття психологічного благополуччя, наростання негативних емоцій.

Висновки

Проведене дослідження показало, що позитивні стосунки з іншими підтримують психологічне благополуччя людини, проте лише за умови, що такі стосунки будуються на рівноправній основі.

На здатність встановлювати та підтримувати позитивні стосунки з іншими впливають добре самоставлення і життєстійкість. Розвиток цих особистісних рис особливо корисно, якщо здатність до позитивних стосунків розвинена на недостатньому рівні. У такому разі добре самоставлення і життєстійкість сприятимуть становленню відповідної здатності. Крім того, ці особистісні риси сприятимуть позбавленню від надмірної чутливості до волі, поглядів, думок, переконань, що можуть нав'язуватися іншими людьми. Для досягнення позитивних взаємин на рівноправній основі людина має спиратися на внутрішню (власну) мотивацію у свої діях, а також у складних ситуаціях обирати умовно адекватні копінг-стратегії, такі як позитивна переоцінка ситуації або планування дій для вирішення проблеми. Вказаний комплекс особистісних рис сприятиме появі відчуття самоефективності, переважанню позитивних емоцій над негативними, психологічному благополуччю і щастю загалом.

Література

1. Визначення спрямованості особистості. Персонал. Журнал інтелектуальної еліти. 2007. № 9. http://personal.in.ua/article.php?ida=586.

2. Дергачева О.Е., Дорфман Л.Я., Леонтьев Д.А. Русскоязычная адаптация опросника каузальных ориентаций. Вестник Московского университета. Серия «Психология». 2008. № 3. С. 91-106.

3. Кокун О.М., Пішко І.О., Лозінська Н.С., Копаниця О.В., Герасименко М.В., Ткаченко В.В. Збірник методик діагностики лідерських якостей курсантського, сержантського та офіцерського складу: методичний посібник. К.: НДЦ ГП ЗСУ, 2012. 433 с.

4. Крюкова Т.Л., Куфтяк Е.В. Опросник способов совладания (адаптация методики WCQ). Журнал практического психолога. 2007. № 3. С. 93-112.

5. Леонтьев Д., Рассказова Е. Тест жизнестойкости. М.: Смысл, 2006, 30 с.

6. Осин Е.Н., Леонтьев Д.А. Апробация русскоязычных версий двух шкал экспресс-оценки субъективного благополучия: материалы III Всероссийского социологического конгресса. М.: Институт социологии РАН, 2008. URL: http://www.isras.ru/abstract_bank/1210190841.pdf.

7. Осин Е.Н., Сучков Д.Д., Гордеева Т.О., Иванова Т.Ю. Удовлетворение базовых психологических потребностей как источник трудовой мотивации и субъективного благополучия у российских сотрудников. Психология. Журнал ВШЭ. 2015. № 4. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/udovletvorenie-bazovyh-psihologicheskih- potrebnostey-kak-istochnik-trudovoy-motivatsii-i-subektivnogo-blagopoluchiya-u-rossiyskih.

8. Пантилеев С.Р. Методики исследования самоотношения. М.: Смысл, 1993. 30 с.

9. Психологические тесты / под. ред. А.А. Карелина: В 2 т. М. 2000. Т 2. С. 194-222.

10. Смирнова И. Ведущая потребность в отношениях. URL: https://psy-minsk.by/ведущая-потребность- в-отношениях (дата обращения: 29.06.2020).

11. Чайка Г.В. Прив'язаність особистості до інших людей і фактори, які впливають на неї. Психологічний часопис. 2021. Том 7, Вип. 4 (48). C. 9-17.

12. Шевеленкова Т.Д., Фесенко П.П. Психологическое благополучие личности (обзор основных концепций и методика исследования). Вопросы психологии. 2005. № 3. С. 95-128.

13. Bekker M.H.J., van Assen M.A.L.M. A Short Form of the Autonomy Scale: Properties of the AutonomyConnectedness Scale (ACS-30). Journal of Personality Assessment, 2006. № 86(1), P 51-60.

14. Bradburn N.M. The structure of psychological well-being. Chicago: Aldine Pub. Co., 1969.

15. Cloud H. Changes That Heal. СПб: Мирт, 2002.

16. Deci, E.L., & Ryan, R.M. Motivation, personality, and development within embedded social contexts: An overview of self-determination theory. In R. M. Ryan (Ed.), Oxford handbook of human motivation. Oxford, UK: Oxford University Press, 2012. P 85-107.

17. Ryff C. The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology,1995. No 69. P 719-727.

18. Senyk O. Адаптація опитувальника часової перспективи особистості Ф. Зімбардо (ZTPI). Соціальна психологія. 2012. C. 153-168.

19. Chykhantsova O.A. A person's quality of life and features of its measurement. Insight: the psychological dimensions of society, 2020. No 4. P 11-28. DOI: 10.32999/2663-970X/2020-4-1.

References

1. Vyznachennia spriamovanosti osobystosti [Determining an individual's orientation] (2007) Personal. Zhurnal intelektualnoi elity - Personnel. Journal ofthe intellectual elite. № 9. http://personal.in.ua/article.php?ida=586 [in Ukrainian].

2. Dergacheva O.E., Dorfman L.Ia., Leontev D.A. (2008) Russkoiazychnaia adaptatsiia oprosnika kauzalnykh orientatsii [Russian-language adaptation of the General Causality Orientations Scale]. VestnikMoskovskogo universiteta. Seriia 14.Psikhologiia - Bulletin of Moscow University. Series 14. Psychology.. №3. 91-106. [in Russian].

3. Kokun O.M., Pishko I.O., Lozinska N.S., Kopanytsia O.V, Herasymenko M.V., Tkachenko V.V. (2012) Zbirnyk metodyk diahnostyky liderskykh yakostei kursantskoho, serzhantskoho ta ofitserskoho skladu: Metodychnyi posibnyk [Collection of methods examining leadership qualities of military students, sergeants and officer staff: manual.]. Kyiv: NDTs HP ZSU, [in Ukrainian].

4. Kriukova T.L., Kuftiak E.V (2007) Oprosnik sposobov sovladaniia (adaptatsiia metodiki WCQ) [Ways of Coping Questionnaire (WCQ adaptation)]. Zhurnal prakticheskogo psikhologa - Journal of a Practical Psychologist. № 3. 93-112 [in Russian].

5. Leontev D., Rasskazova E. (2006) Test zhiznestoikosti [Hardiness Survey]. M.: Smysl. [in Russian].

6. Osin E.N., Leontev D.A. (2008) Aprobatsiia russkoiazychnykh versii dvukh shkal ekspress-otsenki subieektivnogo blagopoluchiia [Approbation of Russian-language versions of two scales of subjective well-being express assessment]. In: Materialy III Vserossiiskogo sotsiologicheskogo kongressa [Proceedings of the III All-Russian Sociological Congress]. M.: Institut sotsiologii RAN, [in Russian]. URL: http://www.isras.ru/abstract_bank/1210190841.pdf.

7. Osin E.N., Suchkov D.D., Gordeeva T.O., Ivanova T.Iu. (2015) Udovletvorenie bazovykh psikhologicheskikh potrebnostei kak istochnik trudovoi motivatsii i subieektivnogo blagopoluchiia u rossiiskikh sotrudnikov [Satisfaction of basic psychological needs as a source of Russian employees' work motivation and subjective well-being]. Psikhologiia. Zhurnal VShE - Psychology. HSE Journal. № 4. [in Russian] URL: https://cyberleninka.ru/article/n/udovletvorenie- bazovyh-psihologicheskih-potrebnostey-kak-istochnik-trudovoy-motivatsii-i-subektivnogo-blagopoluchiya-u-rossiyskih.

8. Pantileev S.R. (1993) Metodiki issledovaniia samootnosheniia [Research methods for self-attitude]. M.: Smysl. [in Russian].

9. Psikhologicheskie testy (2000) / ed. A.A. Karelin: in 2 vol. Moskow. Vol. 2. 194-222 [in Russian].

10. Smirnova I. (29.06.2020) Vedushchaia potrebnost v otnosheniiakh (The leading need for relationships). [in Russian]. URL: https://psy-minsk.by/ведущая-потребность-в-отношениях.

11. Chaika G.V (2021) Pryviazanist osobystosti do inshykh liudei i faktory, yaki vplyvaiut na nei [An individual's relatedness to other people and factors affecting it]. Psykholohichnyi chasopys - Psychological Journal. Vol 7, Is. 4 (48). 9-17 [in Ukrainian]

12. Shevelenkova T D., Fesenko P P (2005) Psikhologicheskoe blagopoluchie lichnosti (obzor osnovnykh kontseptsii i metodika issledovaniia) [Psychological well-being (review of the basic concepts and a research technique)]. Voprosy psikhologii - Issues of Psychology.. №3. S. 95-128 [in Russian].

13. Bekker M.H.J., van Assen M.A.L.M. (2006) A Short Form of the Autonomy Scale: Properties of the AutonomyConnectedness Scale (ACS-30). Journal of Personality Assessment, 86(1), P 51-60.

14. Bradburn N.M. (1969) The structure of psychological well-being. Chicago: Aldine Pub. Co.

15. Cloud H. (2002) Changes That Heal. Petersburg: Mirt [in Russian]

16. Deci, E. L., Ryan, R. M. (2012) Motivation, personality, and development within embedded social contexts: An overview of self-determination theory. In: R. M. Ryan (Ed.), Oxford handbook of human motivation. Oxford, UK: Oxford University Press, 85-107.

17. Ryff C. (1995)The structure of psychological well-being revisited. Journal of Personality and Social Psychology, No 69. P. 719-727.

18. Senyk O. (2012) Adaptatsiia opytuvalnyka chasovoi perspektyvy osobystosti F. Zimbardo (ZTPI) [Adaptation of Zimbardo Personality Time Inventory]. Sotsialnapsykholohiia. C. 153-168. [in Ukrainian].

19. Chykhantsova O.A. (2020) A person's quality of life and features of its measurement. Insight: the psychological dimensions of society, No 4, 11-28. DOI: 10.32999/2663-970X/2020-4-1.

Размещено на Allbest.ru