Вікові особливості інформаційної компетентності в умовах інформаційного впливу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вікові особливості інформаційної компетентності в умовах інформаційного впливу

Age features of information competence in the conditions of information influence

Євгенія Кузіна

аспірант кафедри практичної психології, Криворізький державний педагогічний університет

Yevheniia Kuzina

У статті висвітлено результати наукових пошуків у галузі медіапсихології. Оскільки метою статті є окреслення вікових особливостей інформаційної компетентності в умовах інформаційного впливу, автором проаналізовано механізми сприйняття інформації та зміни, які відбуваються з людьми в умовах сучасного темпу життя. Методологія. Теоретичний аналіз різних поглядів на явище інформаційного впливу дав змогу з'ясувати розгалуженість трактувань. Виокремлення власного робочого тлумачення поняття «інформаційний вплив» та отримання результатів емпіричного дослідження є науковою новизною роботи. Окреслено переваги й недоліки повсякчасного використання інформаційно-комунікаційних технологій, а також вікові відмінності у процесах опрацювання інформації. З'ясовано, що новітні технології можуть сприяти поглибленню знань про цінності й норми у спілкуванні. Обґрунтовано поняття «інформаційна компетентність» як здатність, що необхідна для ефективного існування в інформаційному суспільстві.

Висновки. У роботі з'ясовано, що здатність до когнітивного перероблення соціальної інформації формується через систему базових переконань, які згодом можуть змінюватися, а також можуть виникати нові. Проте доросла людина має більш міцні переконання, їй складніше адаптуватися до нових умов середовища. Ця особливість стає вирішальною для появи різних видів шахрайства в мережі Інтернет, які доросла людина не завжди здатна помітити і проаналізувати, щоб захистити себе. Підтвердження цих міркувань отримано під час проведення опитування за методикою «Інформаційна компетентність особистості». Отримані дані та їх опрацювання з використанням критерію Крускала-Волліса дали змогу стверджувати, що є значущі відмінності у здібностях різних вікових груп. Отримані в ході написання статті знання спонукали до нових роздумів та окреслення планів для подальших наукових пошуків і розробок, наприклад розроблення навчально-розвивальної програми для дорослих у сфері інформаційної гігієни.

Ключові слова: інформаційно-комунікативні технології, інформаційний вплив, особистість, інформаційна компетентність, вік, зрілість.

The article highlights the results of scientific research in the field of media psychology. The purpose of the article is to the outline of the age characteristics of information competence in the conditions of information influence. We analyzed the mechanisms of perception of information and changes that occur with people in the context of a modern tempo of life. Methodology. The theoretical analysis of various views on the phenomenon of information influence has allowed to find out the branching of interpretations. The isolation of its own working interpretation of concept of “information influence” and obtaining the results of empirical research is a scientific novelty of this work. The advantages and disadvantages of regular use ICT were outlined, as well as age differences in the processes of information processing. It is found out that the latest technologies can contribute to deepening knowledge about values and rules in communication. The concept of “information competence” as a ability that is necessary for effective existence in the information society is substantiated.

Conclusions. The paper found out that the ability to cognitive recycling of social information is formed through a system of basic beliefs that can subsequently change, new ones appear. However, an adult has a stronger conviction and it is more difficult to adapt to the new environmental conditions. This feature and becomes decisive for the emergence of various kinds of fraud in the Internet, which an adult is not always capable of noticed, analyze and protect themselves. The confirmation of our considerations was obtained during the survey according to the method “Information competence of the individual”. The obtained data and their processing using the criterion of Kruskal-Wallis have allowed to assert that there are significant differences in the abilities of different age groups. The knowledge gained in the course of writing an article prompted to new reflections and outline plans for further scientific research and development, such as an educational program for adults in the field of information hygiene.

Key words: information and communicative technologies, information influence, personality, information competence, age, maturity.

Таблиця 1. Порівняльна таблиця визначень інформаційного впливу, що надані різними авторами

Актуальність дослідження. Сучасний світ, що характеризується як інформаційне суспільство (далі - ІС) [8], перенасичений інформацією. Вона оточує нас і створює поле [7], у якому люди функціонують як суб'єкти або об'єкти інформаційного впливу (далі - ІВ). До процесу взаємодії залучені всі користувачі інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ). Ми підтримуємо думку Л.О. Матохнюк, яка визначає ІС як суспільні відносини людської діяльності, що ґрунтується на використанні ІКТ, коли будь-хто має можливість використовувати, створювати та поширювати інформацію та знання [13].

Попри всі очевидні переваги розвитку технологій, повсякчасне їх використання може мати й негативні наслідки.

Людина без навичок інформаційної компетентності має високий ризик потрапити в пастки засобів масової інформації та соціальних медіа (фейки, віруси, шахрайство тощо).

Саме тому метою статті є висвітлення проблеми впливу інформаційного середовища на особистість. Ми припускаємо, що інформаційна компетентність є тим фактором, який залежить від віку та допомагає протистояти ІВ, займати зрілу суб'єктну позицію.

інформаційна компетентність віковий

Виклад основного матеріалу

Насамперед ми прагнемо визначитися з дефініціями та надати деталізоване обґрунтування досліджуваних явищ. Отже, ІВ досліджується в різних галузях науки, тому тлумачення цього терміна дещо відрізняється в різних учених. У таблиці 1 представлені деякі з визначень.

Уперше тлумачення ІВ запропонували соціальні психологи М. Дойч та Г Джерард у 1955 р. Вони досліджували соціальний вплив, який поділили на нормативний та інформаційний. Нормативний вплив - це потреба бути соціально прийнятним, а інформаційний вплив - необхідність збереження позитивного образу себе. Учені стверджували, що людина схильна змінювати індивідуальну позицію відповідно до групової у зв'язку з тим, що вона звертається до групи як до джерела інформації. Індивід підпорядковується тому, що в нього є бажання мати рацію та шукати інших, які можуть мати більше інформації (інтеріоризація) [2]. Із цієї позиції ІВ є закономірною частиною соціальної взаємодії, коли суб'єктом ІВ є будь-яка референтна особа у групі. Проте в межах теорії ІС інформаційний вплив може бути потрактований також як небезпечне цілеспрямоване явище, що створюється з метою зміни свідомості [9]. Через таку розгалуженість у визначеннях ми вважаємо за доцільне сформулювати власну робочу дефініцію.

Як зазначається у тлумачному словнику української мови, вплив - це дія, яку певна особа / предмет / явище виявляє стосовно іншої особи чи предмета [17]. Відповідно, у межах статті ми будемо розуміти інформаційний вплив як дію, що спрямована на людину за допомогою інформації. Питання ІВ ставиться насамперед тому, що в суспільстві відбуваються зміни, які під впливом інформаційного середовища призводять до змін як у структурі професійних відносин, характері праці, так і у сфері комунікацій та когнітив- них функцій [5]. Ми прагнемо розглянути те, як сучасні вчені аналізують різні фактори ІС та їх вплив на людину.

У багатьох дослідженнях продемонстровано, що масмедіа прямо чи опосередковано можуть впливати на людину та змінювати її поведінку. Наприклад, J. Borae, C. Sungeun та B. Sangho вказують на те, що засоби масової інформації здатні розхитати впевненість у собі, підвищити тривожність і викликати зміни в поведінкових намірах [1]. Дослід-

ниця Н. Барон вважає, що швидке поширення комп'ютерних технологій сприяє зростанню синдрому дефіциту уваги, насамперед у дітей і молоді [6]. Пояснення цього знаходимо у працях Т.В. Семеновських, який описує притаманне сучасності «кліпове мислення» - «процес відображення властивостей об'єктів, що характеризується фрагментарністю інформаційного потоку, алогічністю, відсутністю цілісної картини сприйняття навколишнього світу» [15]. Наслідком цього стає спрощення розумової діяльності, зниження аналітичного мислення. Люди, які витрачають багато часу в мережі Інтернет, зазнають труднощів під час виконання таких операцій, як аналіз і синтез, порівняння й узагальнення [11].

Проте ми не прагнемо абсолютизувати негативний вплив ІКТ на когнітивні процеси. Попри всі недоліки, використання ІКТ має низку переваг, наприклад приводить до розвитку функцій правої півкулі головного мозку, яка відповідає за просторово-образне мислення та може сприяти розвитку креа-тивності [11]. Дослідники також стверджують, що технології сприяють поглибленню знань про цінності й норми у спілкуванні, допомагають спробувати себе в різних ролях та приєднатися до нових спільнот, пропонують інші способи отримання й перероблення інформації [14]. Важливо, що здібності людей до обробки інформації та взаємодії з ІКТ різняться залежно від віку. Здається, що технології більше зачіпають дітей і молодь, проте поведінка дорослих та людей похилого віку також зазнає змін.

Дослідження [4] демонструють, що молодь (18-21 р.) швидше виконує завдання, пов'язані з комп'ютером, однак старші люди (35-39 р.) є більш зосередженими й уважними. Сприйняття інформації в інтернеті відбувається за допомогою засвоєних у дитячому віці когні-тивних схем. Інтерпретація як здатність ког-нітивного перероблення соціальної інформації зумовлює світосприйняття підлітків та представлена у формі системи базових переконань [14]. Поступово переконання можуть змінюватися, нашаровуються нові, проте чим дорослішою є людина, тим її переконання міцніші та важче піддаються змінам. Загалом здатність користувачів контролювати інформаційний потік обмежена, а кількість соціальної інформації часто перевищує можливості її аналізу, перероблювання та інтерпретації [3].

У процесі підтримки ефективної життєдіяльності в ІС формуються певні здібності, що допомагають їй переробляти соціальну інформацію. Л.О. Матохнюк виокремлює таку спрямованість особистості, як інформаційна компетентність - «здатність ефективної роботи з інформацією в усіх формах її представлення» [12, с. 437], яку ми вважаємо вважливим і невіддільним надбанням сучасної людини. Саме вона може стати тим критерієм, за яким можна виміряти підвладність ІВ та навички аналізу інформації.

Використавши опитувальник «Інформаційна компетентність особистості» (Л.О. Матохнюк) [12], ми провели дослідження, яке мало на меті з'ясувати здібності в роботі з інформацією з урахуванням вікових особливостей. Опитування проводилося в онлайн-форматі Покликання на онлайн-опитувальник: https://docs.google., кількість респондентів становила 222 особи, репрезентативність вибірки представлена в таблиці 2.

Таблиця 2. Репрезентативність вибірки

Для визначення статистично значущих відмінностей між групами досліджуваних різних вікових категорій був здійснений порівняльний аналіз із використанням Н-критеріюКрускала-Волліса. Висновок робиться на основі розподілу хcom/forms/d/e/1FAIpQLSdia4PLRtxpWfE8APi6Q2NnHt9 Goxt47Q7jmU0dMNxlj7a_7w/viewform. (у нашому випадку X- * - = 7,81, У _: = 11,34). У таблиці 3 наведені усереднені показники (X) та стандартні відхилення (S_X) факторів для різних вікових груп, а також показник двобічного Н-критерію (Н_емп = 16,69). Результати порівняльного аналізу на підставі зазначених статистичних критеріїв демонструють значущі відмінності.

Пояснення таких результатів дослідження ми знаходимо в тому, що люди старшого віку здебільшого не є активними користувачами ІКТ, а тому не мають навичок, які залежать від здатності людини адаптуватися до наслідків науково-технічного прогресу й долучатися до засобів інформаційної безпеки.

Таблиця 3. Показники інформаційної компетентності для різних вікових категорій

Примітка: * - на рівні значущості p<0,05, ** - на рівні значущості p<0,01.

Висновки

інформаційна компетентність віковий

Отже, аналіз наукових доробок дослідників у різних галузях науки, зокрема й медіапсихології, дав змогу встановити, що інформаційний вплив - це зміни, спричинені кількістю та якістю інформації, яких зазнає людина та суспільство загалом. Поява такого явища спровокована актуальним етапом розвитку людства, що має назву «інформаційне суспільство», стрімко набирає обертів і дедалі більше прискорює темп життя. Як наслідок, молоді люди мають більше шансів встигнути пристосуватися до таких умов, тоді як старше покоління може зазнавати деякого дискомфорту. На наше переконання, це зумовлюється насамперед недостатнім рівнем володіння ІКТ та знань щодо інформаційної безпеки й гігієни. Дані проведеного опитування підтверджують наші припущення щодо цього. На рівні статистичної значущості встановлено наявні відмінності за рівнем інформаційної компетентності між різними віковими групами.

Наведені у статті результати дають підґрунтя для подальшого дослідження щодо інформаційного впливу та розроблення навчально-розвивальної програми для дорослих у сфері інформаційної і психогігієни.

Література

1. Borae J., Sungeun C., Sangho B. Mediainfluenceonintentionfor risk-aversivebehaviors: thedirectandindirectinfluenceofblogsthroughpresumedinfluenceonothers. InternationalJournalofCommunication. 2018. № 12. Р. 2443-2460. URL: https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/viewFile/7763/2373 (дата звернення: 09.12.2021).

2. Deutsch M., Gerard H.B. A studyofnormativeandinformationalsocialinfluencesuponindividualjudgment. TheJournalofAbnormalandSocialPsychology. 1955. № 51(3). P. 629-636.

3. Emelin V.A., TkhostovA.Sh., Rasskazova E.I. Psychologicaladaptationinthe info-communicationsociety: therevisedversionof technology-related psychologicalconsequencesquestionnaire. PsychologyinRussia: StateoftheArt. 2014. № 8(2). P. 105-120.

4. TheInstitutefortheFutureoftheMind. URL: https://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/health/ (дата звернення: 07.12.2021).

5. Weber R. Brain, mindandmedianeurosciencemeetsmediapsychology. Journalofmediapsychologytheoriesmethodsandapplications. 2015. № 27(3). P. 89-92.

6. Барон Н.С. Люди, в которыхмыпревращаемся: ценапостоянногонахождения на связи. Информационноеобщество. 2010. № 5. С. 18-29.

7. Бухарин С.Н. Основытеорииинформационного поля. Инноватика и экспертиза. 2014. Вып. 1(12). С. 131-147. URL: http://emag.iis.ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPA/5ce50ef2b4ed1a8dc32577dc0037 726d (дата звернення: 01.12.2021).

8. Вебстер Ф. Теорииинформационногообщества. Москва : Аспект Пресс, 2004. 400 с.

9. Історія інформаційно-психологічного протиборства / Я.М. Жарков, та ін. ; за ред. Є.Д. Скулиша. Київ : НА СБ України, 2012. 212 с.

10. Коваль О.Є. Тематичний словник-довідник з психології та педагогіки : навчальний посібник. Тернопіль : ТНЕУ, 2013. 138 с.

11. Лысак И.В., Белов Д.П. Влияниеинформационно-коммуникационныхтехнологий на особенностикогнитивныхпроцессов. Известия ЮФУ. Технические науки. 2013. № 5(142). С. 256-264.

12. Матохнюк Л.О. Психологія інформаційної компетентності особистості (ґенеза онтологічного розвитку) : дис. ... докт. психол. наук. Одеса, 2019. 527 с.

13. Матохнюк Л.О. Теоретичний аналіз проблеми інформатизації суспільства. Проблеми сучасної психології : збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України / наук. ред. : С.Д. Максименко, Л.А. Онуфрієва. Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2017. Вип. 37. С. 228-243.

14. Молчанов С.В., Алмазова О.В., Поскребышева Н.Н. Когнитивныеспособыпереработкисоциальнойинформацииизинтернет-сети в подростковомвозрасте. Национальныйпсихологический журнал. 2018. № 3(31). С. 57-68. DOI: 10.11621/npj.2018.0306 (дата звернення: 10.11.2021).

15. Семеновских ТВ. «Клиповоемышление» - феномен современности. Оптимальныекоммуникации. 2013. URL: http://jarki.ru/wpress/2013/02/18/3208/ (дата звернення: 10.11.2021).

16. Семечкин Н.И. Социальнаяпсихология на рубежевеков: истории, теория, исследования. Владивосток : ИздательствоДальневосточногоуниверситета, 2001. 152 с.

17. Вплив. Словник української мови : в 11 т / за ред. І.К. Білодіда. Київ : Наукова думка, 1970. Т 1. С. 751. URL: http://sum.in.ua/s/vplyv (дата звернення: 10.11.2021).

References

1. Borae, J., Sungeun, C., &Sangho, B. (2018). Mediainfluenceonintentionfor risk-aversivebehaviors: thedirectandindirectinfluenceofblogsthroughpresumedinfluenceonothers. InternationalJournalofCommunication, 12, 2443-2460. Retrievedfrom: https://ijoc.org/index.php/ijoc/article/view File/7763/2373 [inEnglish].

2. Deutsch, M., &Gerard, H.B. (1955). A studyofnormativeandinformationalsocialinfluencesuponindividualjudgment. TheJournalofAbnormalandSocialPsychology, 51(3), 629-636 [inEnglish].

3. Emelin, V.A., Tkhostov, A.Sh., &Rasskazova, E.I. (2014). Psychologicaladaptationinthe info-communicationsociety: Therevisedversionof technology-related psychologicalconsequencesquestionnaire. PsychologyinRussia: StateoftheArt, 8(2), 105-120 [inEnglish].

4. TheInstitutefortheFutureoftheMind. Retrievedfrom: https://www.oxfordmartin.ox.ac.uk/health/ [inEnglish].

5. Weber, R. (2015). Brain, mindandmedianeurosciencemeetsmediapsychology. Journalofmedia psychology-theories methodsandapplications, 27(3), 89-92 [inEnglish].

6. Baron, N.S. (2010). Lyudi, v kotorykhmyprevrashchayemsya: tsenapostoyannogonakhozhdeniyanasvyazi [Thepeoplewebecome: thecostofbeingintouch]. Informatsionnoyeobshchestvo - Informationsociety, 5, 18-29 [inRussian].

7. Bukharin, S.N. (2014). Osnovyteoriiinformatsionnogopolya [Foundationsofthetheoryoftheinformationfield]. Innovatika i ekspertiza - Innovationandexpertise, 1(12), 131-147. Retrievedfrom: http://emag.iis. ru/arc/infosoc/emag.nsf/BPA/5ce50ef2b4ed1a8dc32577dc0037726d [inRussian].

8. Webster, F. (2004). Teoriiinformatsionnogoobshchestva [Theoryoftheinformationsociety].Moscow: AspektPress [inRussian].

9. Zharkov, Ya.M. etal. (2012). Istoriya informatsiyno-psykholohichnoho protyborstva [Historyofinformationandpsychologicalconfrontation].Kyiv: NA SB Ukraine [inUkrainian].

10. Koval, O.Ye. (2013). Tematychnyi slovnyk-dovidnykzpsykholohii tapedahohiky: navchalnyiposibnyk [Thematicvocabularyofpsychologyandpedagogy: tutorial].Ternopil: TNEU [inUkrainian].

11. Lysak, I.V., &Belov, D.P. (2013). Vliyaniye informatsionno-kommunikatsionnykh tekhnologiyna oso- bennostikognitivnykhprotsessov [Influenceofinformationandcommunicationtechnologiesonthecharacteristicsofcognitiveprocesses]. IzvestiyaYuFU. Tekhnicheskienauki - IzvestiyaSFedU. Engineeringsciences, 5(142), 256-264 [inRussian].

12. Matokhnyuk, L.O. (2019). Psykholohiyainformatsiynoyikompetentnostiosobystosti (genezaontolohichnohorozvytku) [Psychologyofinformationcompetenceoftheindividual (genesisofontologicaldevelopment)]. Doctor'sthesis.Odessa [inUkrainian].

13. Matokhnyuk, L.O. (2017). Teoretychnyyanalizproblemyinformatyzatsiyisuspilstva [Theoreticalanalysisoftheproblemofinformatizationofsociety]. Problemysuchasnoyipsykholohiyi - Problemsofmodernpsychology: collectionofscientificworksof Kamianets-Podilskyi IvanOhiienkoNationalUniversity, G.S. KostiykInstituteofPsychologyofNationalAcademyofPedagogicalSciencesofUkraine. Kamianets-Podilskyi: Aksioma, issue 37, pp. 228-243 [inUkrainian].

14. Molchanov, S.V., Almazova, O.V., &Poskrebysheva, N.N. (2018). Kognitivnyyesposobypererabotkisotsial'noyinformatsiiiz internet-seti v podrostkovomvozraste [Cognitivewaysofprocessingsocialinformationfromthe Internet inadolescence]. Natsional'nyypsikhologicheskiyzhurnal - NationalPsychologicalJournal, 3(31), 57-68. DOI: 10.11621/npj.2018.0306 [inRussian].

15. Semenovskikh, T.V. (2013). “Klipovoyemyshleniye” - fenomensovremennosti [“Clipthinking” - modernphenomenon]. Optimal'nyyekommunikatsii - Optimalcommunication.Retrievedfrom: http://jarki. ru/wpress/2013/02/18/3208/ [inRussian].

16. Semechkin, N.I. (2001). Sotsial'nayapsikhologiyanarubezhevekov: istorii, teoriya, issledovaniya [Socialpsychologyattheturnofthecentury: history, theory, research].Vladivostok: Izdatel'stvoDal'ne-vostochnogouniversiteta [inRussian].

17. Bilodid, I.K. (ed.) (1970). Vplyv [Influence]. Slovnykukrainskoimovy - DictionaryoftheUkrainianlanguage,in 11 vols. Kyiv: Naukovadumka, vol. 1, pp. 751. Retrievedfrom: http://sum.in.ua/s/vplyv [inUkrainian].

Размещено на Allbest.ru