Емпіричне дослідження характерологічних особливостей студентів-медиків із різними стратегіями поведінки в конфлікті

Олена Шевченко

Полтавський державний медичний університет,

вул. Шевченка, 23, Полтава, Україна, 36000

Валентина Владимирова

Полтавський державний медичний університет,

вул. Шевченка, 23, Полтава, Україна, 36000

Статтю присвячено теоретичному та емпіричному вивченню характерологічних особливостей студентів-медиків із різними стратегіями поведінки в конфлікті. Представлено результати теоретичного аналізу особливостей комунікативних та характерологічних характеристик майбутнього лікаря, специфіку процесу спілкування у професійній діяльності лікаря та обґрунтовано доцільність вивчення вибраної проблематики.

Стаття містить аналіз результатів емпіричного дослідження характерологічних особливостей студентів-медиків із різними стратегіями поведінки в конфлікті. Дослідження проведено на вибірці, до якої ввійшли 120 студентів, котрі навчаються в Полтавському державному медичному університеті. Для емпіричного дослідження використано методику діагностики типових способів поведінки у конфліктних ситуаціях К. Томаса (адаптація Н.В. Гришиної) та методику вивчення характерологічних рис особистості (С. Грачов, М.С. Янцур). Логіка викладу матеріалу передбачає послідовний опис результатів вивчення стратегій поведінки в конфлікті досліджуваних, їхніх характерологічних особливостей та опис вираженості рис характеру респондентів із переважанням різних стратегій поведінки в ситуаціях протистояння.

Представлені в статті результати дослідження демонструють, що серед досліджуваних можна виділити дві групи юнаків на основі переважання тенденцій поведінки в конфлікті. До першої відносяться юнаки, орієнтовані на суперництво, до другої - орієнтовані на уникнення конфлікту.

У статті представлено, що досліджувані студенти-медики переважно екстравертовані, товариські у стосунках з оточуючими, емоційно стійкі та творчі в діяльності. Зауважено, що студентам властиві виражена раціональність та здатність до самоконтролю у спілкуванні з оточуючими.

Представлений порівняльний аналіз засвідчив, що студенти-медики, орієнтовані на суперництво в конфліктах, характеризуються більш вираженою емоційною стійкістю, зниженим рівнем самоконтролю та спонтанністю порівняно з респондентами, котрі уникають конфліктів.

Ключові слова: студенти-медики, професійно важливі якості студентів-медиків, комунікативні характеристики майбутніх медиків, характерологічні особливості майбутніх медиків, стратегії поведінки в конфлікті медиків.

CHARACTEROLOGICAL FEATURES OF MEDICAL STUDENTS WITH DIFFERENT STRATEGIES OF CONFLICT CONDUCT EMPIRICAL STUDY

Olena Shevchenko

Poltava State Medical University,

23, Shevchenko str., Poltava, Ukraine, 36000

Valentyna Vladimirova

Poltava State Medical University,

23, Shevchenko str., Poltava, Ukraine, 36000

The article is devoted to the theoretical and empirical study of medical students with different behavioral strategies in conflict character features. The future doctor's communicative and character traits features theoretical analysis results, the communication process in the professional activity of the doctor specifics are presented and the chosen issues studying expediency is substantiated.

The article contains medical students with different behavioral strategies in conflict character traits empirical study results analysis. The study was conducted on a sample of 120 students studying at Poltava State Medical University. For empirical research methods of typical ways of behavior in conflict situations questionnaire (by K. Thomas, adaptation by N.V Grishina) and character traits studying questionnaire (S. Grachev, M.S. Yantsur) are used. The logic of the material provides a behavioral strategies in the conflict of the subjects, their character traits study results consistent description and a character traits of respondents with a predominance of different behavioral strategies in situations of confrontation severity description.

The results of the study presented in the article demonstrate that we can distinguish two groups of young people based on the predominance of behavioral trends in conflict among the subjects. The first includes young men focused on rivalry, the second - to avoid conflict.

The article presents that the studied medical students are mostly extroverted, sociable in relations with others, emotionally stable and creative in their activities. It is noted that students have a strong rationality and ability to self-control in communicating with others.

The comparative analysis presented in the publication showed that conflict-oriented medical students are characterized by more pronounced emotional stability, reduced level of self-control and spontaneity, compared to respondents who avoid conflicts.

Key words: medical students, medical students professionally important qualities, future physicians communicative characteristics, character traits of future physicians, behavioral strategies in the conflict of physicians.

Постановка проблеми

студент медик стратегія конфлікт

У теперішніх умовах проблема професійного становлення медичних працівників набуває особливої актуальності, що пояснюється як вираженою необхідністю сучасних медичних працівників відповідати викликам сьогодення (стрімке розповсюдження коронавірусу, реформування системи охорони здоров'я, стрімке зменшення якості життя та рівня здоров'я громадян тощо), так і необхідністю пошуку відповідей на класичні питання стосовно окреслення кола детермінант успішної професійної діяльності лікарів та медичного персоналу.

Особливість трудової діяльності медичних працівників полягає в тому, що її виконання відбувається в умовах постійного емоційного навантаження (Д.В. Любімова, Л.М. Карамушка, С.М. Москалець, Т.В. Недуруєва та ін.). Прийняття життєво важливих рішень стосовно здоров'я пацієнтів і переживання внутрішньоособистісних конфліктів унаслідок цього - все це спричиняє подвійний тиск і вимагає наявності особистісних передумов задля запобігання негативних наслідків зазначеного чинника. Такою передумовою можна вважати сформованість моральної культури медика (як основи професіоналізму) (М.І. Жукова, Л.М. Карамушка, Г.В. Малигіна, Н.В. Ельштейн), і насамперед це стосується такого провідного складника, як ціннісне ставлення до життя. Професійна діяльність медичних працівників пов'язана з неминучими емоційними й моральними перевантаженнями. Це є основою для виникнення так званих професійних особистісних деформацій - таких як «синдром емоційного вигоряння», адиктивна поведінка у вигляді трудоголізму тощо. Разом із тим успішна професійна діяльність медиків зумовлена сформованими у процесі навчально-професійної підготовки професійними та особистісними характеристиками. Серед таких характеристик чинне місце належить їхнім комунікативним особливостям та характерологічним рисам. Важливість вивчення цих аспектів психічного у студентів-медиків продиктована тим, що: 1) майбутня трудова діяльність лікаря реалізується в складній і комплексній системі «медичний працівник-пацієнт», де наявні у фахівця комунікативні характеристики набувають першочергового значення; 2) трудова діяльність лікарів, як й інші види його активності, відображають характерний їм широкий пласт індивідуальних характеристик, особливостей характеру, що значною мірою визначають результативність професійної підготовки та готовності до трудової діяльності. Тож практична значущість вибраної проблеми, її зумовленість сучасними запитами до професійної підготовки медичних працівників і зумовили актуальність даного дослідження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Особливості організації результативної взаємодії між лікарем та пацієнтом, ефективність їх комунікації в процесі виконання медичним працівником професійних обов'язків є предметом наукового пошуку Н.М. Бугайової, І.С. Вітенко, В.В. Знакова та інших. Так, Н.М. Бугайова [1] зауважує, що результативність взаємодії в системі «медичний працівник-пацієнт» зумовлена такими якостями лікаря, як його мотиви й цінності, уявлення щодо лікувального процесу й самого пацієнта, його поведінковими характеристиками та комунікативними тенденціями.

Важливість вивчення комунікативних характеристик майбутніх медичних працівників зумовлюється тим, що фактично взаємодія лікаря та пацієнта завжди реалізується в умовах емоційної напруги й негативних емоцій, оскільки предметом такого спілкування завжди виступає необхідність вирішення проблеми - захворювання, а реакції пацієнта часто мають негативні ознаки з огляду на суб'єктивну важкість переживання стану хвороби (І.С. Вітенко [2], C. Baylor, M. Burns [7]). При цьому наявність негативних емоцій у стосунках пацієнта і лікаря є нормативним показником, що висуває підвищені вимоги до професіоналізму лікаря, його спроможності реалізувати професійні обов'язки в умовах ускладненого спілкування.

Стосунки між медичним працівником та пацієнтом залежать від витривалості їхніх характерів і бажання співпрацювати. Особливої уваги заслуговує особистість самого лікаря. Вирішальне значення має його привітність, еколого-деонтологічна культура, особливості характеру - все це і є факторами лікувальної дії на хворого. Забезпечення деонтологічних вимог до професійної діяльності лікаря передбачає досить високий рівень мовної культури та комунікативної і конфліктної компетентності, здатності лікаря реалізовувати професійну комунікацію в умовах ускладненого (емоційно забарвленого) спілкування (О.М. Шевченко [5], В.І. Владимирова [6], M. Czepil [8]).

До чинників, що перешкоджають підтриманню ефективної комунікації між пацієнтом і медичним працівником, відносять: 1) відсутність рівноваги взаємин (збалансованості) між ними; 2) рівень культури, поведінки, освіти, мови; 3) психологічні чинники: а) відсутність довіри; б) несумісність характерів; в) недоступність; г) непорозуміння, викликані емоціями, почуттями, забобонами тощо (Н.М. Німченко [3]). Можна виокремити ще один чинник, який впливає на процес лікувальної взаємодії: відкритість до нового, прагнення успішно виконувати професійні обов'язки, що пов'язано з питаннями формування професійної ідентичності фахівця, відображає успішність його професійної адаптації та реалізації покладених на нього функціональних обов'язків (Н.О. Чайкіна [4], B. Manuel, M. Valcke, I. Keygnaert, K. Roelens [9]).

Незважаючи на існування досить змістових теоретичних і практичних доробок у галузі загальної психології, медичної психології, психології праці, присвячених проблемам взаємин лікаря і хворого (Л.Ф. Бурлачук, І.Є. Вольперт, В.М. Ніколаєнко, В.О. Ташликов та ін.), докладне вивчення особливостей професійної діяльності медичних працівників (І.С. Вітенко, М.М. Кабанов, Д.В. Любімова та ін.), окреслення ролі різних чинників успішної професійної діяльності медичного працівника потребує подальшого вивчення. Йдеться перш за все про аспект впливу найбільш загальних і типових для особистості способів діяльності та спілкування, що узагальнюються в характерологічних особливостях медичного працівника, що є наскрізними тенденціями і несуть відбиток на більшості професійних і комунікативних ситуацій.

Мета статті - проаналізувати специфіку характерологічних особливостей студентів-медиків із різними стратегіями поведінки в конфлікті.

Виклад основного матеріалу дослідження

В емпіричному дослідженні стратегій поведінки в конфлікті студентів-медиків із різними характерологічними особливостями взяли участь 120 студентів Полтавського державного медичного університету. Для емпіричного дослідження використано методики діагностики типових способів поведінки в конфліктних ситуаціях К. Томаса (адаптація Н.В. Гришиної) та методику вивчення характерологічних рис особистості (С. Грачов, М.С. Янцур). Дослідження проведене у 2020-2021 навчальному році.

У таблиці 1 представлено результати дослідження вираженості стратегій поведінки в конфлікті студентів-медиків.

Таблиця 1

Стратегії поведінки в конфлікті студентів-медиків

Як видно з таблиці 1, найбільш вираженими стратегіями реагування в конфлікті серед досліджуваних є суперництво (у 37% досліджуваних) та уникнення (притаманне 34% студентів-медиків). Співробітництво (17% досліджуваних) виражене дещо меншою мірою. При цьому пристосування та компроміс у конфліктних ситуаціях практично не властиві представникам досліджуваної вибірки.

Студенти-медики, схильні до проявів суперництва в конфліктах, активно переслідують власні цілі в ситуаціях протистояння, намагаються за будь-яку ціну задовольнити свої інтереси і потреби, ігноруючи інтереси іншої сторони. Вони, як правило, володіють сильною волею, достатнім авторитетом, предмет конфлікту вони схильні переоцінювати. Така їхня поведінка часто може мати негативний вплив на процес навчальної взаємодії з іншими студентами, погіршувати психологічний клімат стосунків з партнером. Така тенденція може мати негативний вплив на розвиток їхніх навичок професійної комунікації з пацієнтом надалі, оскільки суперництво як стратегія поведінки в конфлікті не передбачає глибинного включення до проблеми пацієнта, ускладнює процес взаємодії з ним.

Розглянемо результати емпіричного дослідження, отримані за методикою вивчення характерологічних рис особистості (С. Грачов, М.С. Янцур), що надані в табл. 2.