Розвиток емпатії студентів-психологів як складової майбутньої професійної діяльності

Размещено на http://www.allbest.ru

Розвиток емпатії студентів -психологів як складової майбутньої професійної діяльності

Бугайова Н.М.

Андрющенко І.О.

Buhaiova N., Andriushchenko I.

Development of empathy of students-psychologists as a component of future professional activity

The article analyzes the scientific literature on the problem of studying empathy. The definition of "empathy" is given. The structural components of empathy are considered. The results of an empirical study of the development of empathy of students-psychologists as a component of future professional activity are presented. The results of the study according to the methods of psychological diagnosis of empathy are graphically displayed. It is shown that in the process of acquiring psychological knowledge, skills and abilities, applicants for higher education gain experience in future professional activities. The data of our study of the development of empathy as a component of future professional activity show the connection between the formation of empathy and learning in higher education, as well as selfdisclosure, self-development. During their studies, applicants participate in scientific seminars, conferences, socio-psychological trainings, educational activities, where they master the skills of effective communication, learn to feel other people, build interaction, distinguish the qualities and states of their "I", develop skills for effective professional activity, empathy. Highly empathetic students tend to explain their failures in learning, interpersonal interaction by internal reasons, while students with low empathy give them an external assessment. Empathy is an essential psychological element of a holistic, systematic learning activity. Enriched with appropriate instrumental capabilities, empathic interaction in the learning process allows the teacher to create optimal psychological conditions for the development of the applicant as a unique subject of learning activities and behavior. Empathy can be formed and developed in the process of professional training of applicants during internships, according to specially designed programs that provide mastery of the relevant technology of interaction both in everyday life and in professional activities. Empathy as a mental personality formation, having reached its expression during the student period, is further a stimulator to self-realization and self-disclosure, construction ofprofessional, moral behavior necessary for interaction in professional activities in the system "man-man". Recommendations for the development of empathy of higher education seekers - future psychologists are offered.

Key words: interaction, empathic abilities, empathic perception, empathy, higher education seeker, identification, communication, morality, educational activity, personality, professional activity, empathy, compassion, training.

У статті проведено аналіз наукової літератури з проблеми вивчення емпатії. Надано визначення поняттю «емпатія». Розглянуто структурні компоненти емпатії. Представлено результати емпіричного дослідження розвитку емпатії студентів-психологів як складової майбутньої професійної діяльності. Графічно відображено результати дослідження за методиками психологічної діагностики емпатії. Показано, що в процесі опанування психологічними знаннями, вміннями та навичками здобувачі вищої освіти набувають досвід щодо майбутньої професійної діяльності. Дані нашого дослідження розвитку емпатії як складової майбутньої професійної діяльності свідчать про зв'язок між формуванням емпатійності і навчанням у закладі вищої освіти, а також саморозкриттям, саморозвитком. Протягом навчання здобувачі беруть участь в наукових семінарах, конференціях, соціально - психологічних тренінгах, виховних заходах, де оволодівають навичками ефективної комунікації, вчаться відчувати інших людей, будувати взаємодію, розрізняти якості та стани власного «Я», розвивають здібності щодо ефективної професійної діяльності, зокрема, емпатію. Високоемпатійні студенти свої невдачі в навчанні, міжособистісній взаємодії схильні пояснювати внутрішніми причинами, тоді як студенти з низькими показниками емпатії дають їм екстернальну оцінку. Емпатія є суттєвим психологічним елементом цілісної, системної навчальної діяльності. Збагачена відповідними інструментальними можливостями, емпатійна взаємодія у навчальному процесі дозволяє викладачеві створювати оптимальні психологічні умови для розвитку здобувача як унікального суб'єкта навчальної діяльності та поведінки. Емпатію можливо формувати та розвивати у процесі професійного навчання здобувачів при проходженні виробничих практик, за спеціально розробленими програмами, що передбачають опанування відповідною технологією взаємодії як в повсякденному житті так і в професійній діяльності. Емпатія як психічне особистісне утворення, досягнувши своєї вираженості саме у період студентства, є надалі стимулятором до самореалізації та саморозкриття, побудови професійної, моральної поведінки, необхідної при взаємодії в професійній діяльності в системі «людина-людина».

емпатія студент саморозвиток

Запропоновано рекомендації щодо розвитку емпатії здобувачів вищої освіти - майбутніх психологів.

Ключові слова: взаємодія, емпатійні здібності, емпатійне сприйняття, емпатія, здобувач вищої освіти, ідентифікація, комунікація, моральність, навчальна діяльність, особистість, професійна діяльність, співпереживання, співчуття, тренінг.

Постановка проблеми. Емпатія є важливою складовою життя кожної людини. Емпатія - це специфічна форма відображення суб'єктом об'єктивної реальності, представленої суб'єктивним світом іншої людини та складною психологічною системою забезпечення Я-Ти-зв'язку при взаємодії зі світом [3]. Підвищення ролі емпатії в особистісному та професійному розвитку є предметом наукового дослідження в психології. Це пов'язано з тим, що емпатія як психологічний феномен робить істотний вплив на всю особистість в цілому, підвищує мотивацію і продуктивність діяльності, розширює уявлення п ро її ефективність, вона допомагає людям покращити комунікативні навички, сприяє налагодженню міжособистісної взаємодії з оточуючими, допомагає розуміти їх внутрішній стан чи причини поведінки, дає можливість адекватно регулювати власні поведінкові реакції та будувати комунікацію. Однозначно, її необхідність відводиться не лише до буденного життя, а й до професійної діяльності кожної людини. Саме як складова діяльності, особливо для представників професій «людина - людина», емпатія активно використовується в процесі професійної взаємодії. Емпатія для психолога є незамінним ключем до людської душі. Вона запорука успіху і високої результативності взаємної роботи фахівця і його клієнта. Вона характеризується і як риса особистості, і як професійна якість, та не залежно від цього, впродовж всього життя піддається динамічним змінам через особливості вікових періодів. Але на рівень її розвитку можуть вплинути не тільки природні явища юнацького віку, коли формуються вищі форми емпатійності, а й, наприклад, спеціально спрямоване навчання, спрямованість особистості, соціальне середовище та корекційні заходи. Тому, важливим є визначення рівня розвитку емпатії саме в один із найбільш відповідальних для людини періодів - період студентства та набуття основ майбутньої професійної діяльності.

Аналіз наукових досліджень і публікацій. Проблема розвитку емпатії

одна з найважливіших у психологічній науці. Про це свідчить розмаїття у визначеннях її суті, механізмів, функцій, ролі емпатії в моральному розвитку особистості, професійному розвитку, просоціальній поведінці, альтруїзмі тощо. Серед них значне місце посідають психологічні положення про природу та сутність емпатії (М. Шелер, Х. Когут, К. Роджерс, М. Гофман, А. С. Сопіков,Т. П. Гаврилова, Л. П. Журавльова); дослідження механізмів та категорій емпатії (Н. І. Сарджвеладзе, Н. Ньюкомб, Т. П. Гаврилова, Д. Ґолман, П. Екман); окремі аспекти розвитку емпатії та її компонентів (Л. П. Алексеева, С. Б. Борисенко, Л. П. Виговська, Т. П. Гаврилова, Л. П. Стрєлкова, І. М. Юсупов); дослідження емоційного розвитку, чутливості, сприяння та співпереживання (Л. І. Джрназян, А. Д. Кошелєва, Я. З. Неверович, Л. П. Стрєлкова); положення про емпатію як афективне явище, суть якого полягає у проникненні в афективні орієнтації іншої людини, у співчутті переживанням цієї людини, у здатності прилучитися до її емоційного життя, розділити її емоційний стан (Т. Гаврилова, О. Кайріс, А. Рудська, Л. Стрєлкова, О. Фєніна); дослідження емпатії як способу розуміння іншої людини, як «розумової комунікації» або інтелектуальної реконструкції внутрішнього світу іншої людини, тобто як суто інтелектуальний процес (Р. Карамуратова); положення, які трактують емпатію як інтуїтивне пізнання емоційного стану іншої особистості (А. Ковальов, Т. Шибутані); дослідження співвідношення емпатії та моральності (А. А. Валантінас, А. В. Соломатіна, Н. О. Шевченко), дослідження впливу різних факторів на процес виховання емпатії (Р. О. Агавелян, Г. Ф. Михайліченко); наукові праці, у яких емпатійні переживання розглядаються як мотив альтруїстичної поведінки, як складова поведінки, спрямована на надання допомоги (Дж. Аронфрід, К. Бетсон, Дж. Кок, К. Мак-Девіс, М. Обозов, П. Симонов); дослідження, які виділяють не тільки когнітивний та емоційний, але й поведінковий компонент емпатійної взаємодії (Л. Джрназян, В. Киричок, Н. Сарджвеладзе, Є. Шовкомуд); особливості розвитку емпатії в період юності (Л. П. Журавльова, Л. В. Ткачук); проблеми розвитку емпатійних здібностей у здобувачів вищої освіти (Т. Д. Карягіна, О. С. Вавринів) [1; 2; 4; 9; 10].

Мета статті - на основі аналізу теоретичних та практичних даних визначити особливості розвитку емпатії у студентів -психологів, як складової їх майбутньої професійної діяльності.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. На даному етапі розвитку сучасної психології емпатія та її еквіваленти - емпатійне переживання, співпереживання, співчуття - досліджуються багатьма психологічними школами, течіями, які пов'язані з проблемами вивчення спілкування, розвитку особистості, її взаємодії в різних видах діяльності. Емпатія вважається важливим чинником морального розвитку особистості. Вона розглядається як ефективний засіб розкриття і засвоєння внутрішнього єства моральних відносин, естетичних норм, що культивуються. Емпатія сприяє розвитку гуманних відносин, альтруїстичного стилю поведінки. Емпатійне співчуття, співпереживання виступає мотивом -посередником у діяльності допомоги особистості. Емпатійність розглядається як один із засобів обмеження людиною своєї агресивності. І, нарешті, емпатія - необхідна умова розвитку особистості, її емоційної зрілості, міжособистісного взаєморозуміння [10].

Емпатія - це глибоке та безпомилкове сприйняття внутрішнього світу іншої людини, її прихованих емоцій і смислових відтінків, емоційне співзвуччя з її переживаннями, використання всієї глибини розуміння цієї людини не у своїх, а в її інтересах. Феномен емпатії тісно пов'язаний з емоційно -вольовими характеристиками особистості. Емпатія вивчається у світлі різних напрямів - когнітивний (інтелектуальний процес пізнання іншої людини через пізнання її особистісних якостей), емоційний (емоційний стан здатності співпереживання іншій особі), і навіть діяльнісний (активна взаємодія та сприяння іншим особам). Важливим є вивчення цього поняття у контексті моральності та духовності студентської молоді протягом здійснення нею різноманітної діяльності. Емпатія як психічне особистісне утворення, досягнувши своєї вираженості у юнацький період, є надалі стимулятором просоціальної поведінки й альтруїзму. Тому саме в ранньому юнацькому віці потрібно приділяти цьому питанню значну увагу [1].

Емпатія студентів-психологів тісно взаємопов'язана з особливостями періоду пізньої юності, із дозріванням когнітивної, емоційної, мотиваційно - вольової сфер, а особливо з глибиною розвитку рефлексії, самосвідомості, світогляду, усвідомленням своєї індивідуальності, професійного самовизначення та формуванням життєвої перспективи і плану життя. Її розвиток відбувається на фоні вікових криз і соціально-культурних чинників, зміні близького оточення, впливу референтної групи, професійного спрямування.

У даному віці вона набуває вищих форм розвитку, становлячись вагомою характеристикою особистості майбутнього фахівця. Характер емпатійних ставлень і поведінки суб'єкта емпатії стосовно її об'єкта проявляється відповідно до етапів її розвитку в структурі особистості здобувача та його особистісної спрямованості, а також в процесі набуття теоретичних та практичних знань з психологічних дисциплін.

Саме в процесі навчання відбувається всебічний розвиток різних сфер особистості здобувачів - майбутніх психологів, який сприяє опануванню психологічними складовими майбутньої професійної діяльності, зокрема формуванню емпатії.

Дослідження розвиненості емпатії проводилось на базі кафедри психології та соціології Східноукраїнського національного університету ім ені Володимира Даля. Участь в дослідженні брали здобувачі вищої освіти першого та четвертого курсів у кількості 24 осіб, де: 14 осіб - здобувачі вищої освіти першого курсу та 10 - четвертого. Структура вибірки була обумовлена науковою цікавістю дослідити особливості сформованості емпатії у здобувачів, які тільки почали набувати професійні знання та здобувачів, які вже мають певний рівень знань з психологічних дисциплін, вмінь організовувати комунікації щодо налагодження взаємодії та навичок емпатійного сприйняття сформованих під час набуття психологічної освіти. За віком склад груп має такі значення: перший курс - 17-19 років і четвертий курс - 20-22 роки.

Для проведення емпіричного дослідження було використано наступні методики діагностики емпатії студентів-психологів: «Методика діагностики рівня емпатійних здібностей» В. В. Бойка [7] та «Методика діагностики рівня емпатії» І. М. Юсупова [6].

За методикою діагностики рівня емпатійних здібностей В. В. Бойка виділено шість рівних секторів за числом діагностичних шкал: I - раціональний канал, II - емоційний канал, III - інтуїтивний канал, IV - установки, V - здібність до проникнення та VI - ідентифікація. Числовий показник відображено у вигляді середнього значення від групи за кожною шкалою (див. рис. 1).

¦ Здобувачі вищої освіти I курсу - Здобувачі вищої освіти IV курсу

Рис. 1. Ступінь вираження емпатійних здібностей за шкалами методики

В. В. Бойка

Для молодшої групи найбільш вираженою є проникаюча здібність - вона допомагає групі у створенні вільної, відкритої та довірливої атмосфери під час комунікації між людьми. На другому місці - емоційний канал (визначає спроможність однієї людини співпереживати емпатогенній ситуації іншої) та раціональний канал (характеризує спрямованість сприйняття, уваги та мислення одного індивіда до розуміння стану та поведінки іншого) канали емпатії.

Останні показники шкал є рівними: інтуїтивний канал (дає можливість суб'єкту емпатії, на основі власного досвіду передбачити поведінку об'єкта в умовах дефіциту інформації), установки (сприяють або перешкоджають діяльності емпатійних каналів, проявляються у прагненні індивіда уникати особистих контактів через думку недоречності таких стосунків) та ідентифікація (наслідування, вміння поставити себе на місце іншої людини, прояв невимушених емоцій, завдяки чому підвищується здатність до розуміння між партнерами комунікації).

Розподіл рівнів емпатійних здібностей групи І курсу за даною методикою має такий вигляд: низький рівень - 11 осіб (78,5%) та середній рівень - 3 особи (21,5%). Загальний середній рівень розвитку емпатійних здібностей групи І курсу дорівнює показнику 19, 2 бали, що відповідає рівню нижче середнього.

Для старшої групи характерна вираженість установок, сприяючих або перешкоджаючих діяльності емпатійних каналів сприйняття (проявляються у прагненні індивіда не уникати особистих контактів, проявляють цікавість до іншої особистості, її переживань та проблем). Одночасно вона проявляє тенденцію до емоційного (визначає спроможність однієї людини співпереживати емпатогенній ситуації іншої) й інтуїтивного (дає можливість суб'єкту емпатії, на основі власного досвіду передбачити поведінку об'єкта в умовах дефіциту інформації) каналів емпатії.

Надалі група схиляється до ідентифікації (наслідування, вміння поставити себе на місце іншої людини, прояв невимушених емоцій) та менш всього до раціонального каналу (спрямованість сприйняття, уваги та мислення одного індивіда до розуміння стану та поведінки іншого) емпатії та проникаючої здатності (грає важливу роль у створенні вільної, відкритої та довірливої атмосфери під час комунікації).

Розподіл рівнів емпатійних здібностей групи IV курсу: низький - 1 особа (10%), середній - 7 осіб (70%), високий - 2 особи (20%). Загальний середній рівень розвитку емпатійних здібностей групи IV курсу дорівнює показнику 26,8 балів, що відповідає середньому рівню.

Отже, можна зробити висновок, що за методикою В. В. Бойка серед першокурсників переважає рівень розвитку емпатійних здібностей нижче середнього, де вагомими є здібності до створення спокійної і сприятливої для комунікації атмосфери, що супроводжується взаємним співчуттям і співпереживанням. Натомість група четвертого курсу, має середній рівень розвитку емпатійних здібностей. Вона не схильна до уникнення контактів, а

навпаки - проявляє інтерес, а це підвищує якість її емпатійного сприйняття. При взаємодії спирається на емоційний досвід та інтуїцію. Загальний середній рівень розвитку емпатійних здібностей першої групи - нижче середнього, другої - середній рівень.

За методикою діагностики рівня емпатії І. М. Юсупова також виділено шість факторів за числом діагностичних шкал. Кожна шкала вказує на ступінь прояву суб'єктом емпатії до відповідного об'єкта: I - батьки, II - тварини, III - літні особи, IV - діти, V - герої художніх творів та VI - незнайомі або малознайомі люди. Числовий показник відображено у вигляді середнього значення від групи за кожною шкалою (див. рис. 2).

Рис. 2. Ступінь вираження емпатії за шкалами методики І. М. Юсупова

За отриманими результатами можна побачити, що здобувачі I курсу найбільш емпатійними є до незнайомих і малознайомих людей та дітей, дещо менш вираженою є емпатія до батьків і тварин, ще менше - до героїв художніх творів чи взагалі мистецтва. Найменш бажаним об'єктом до прояву емпатії група вважає літніх людей.

Розподіл рівнів емпатії групи І курсу за даною методикою має такий вигляд: низький рівень - 2 особи (14,3%), нормальний рівень - 12 осіб (85,7%). Загальний середній рівень розвитку емпатії групи I курсу за методикою І. М. Юсупова дорівнює показнику 49,4 бали, що відповідає нормальному середньому рівню емпатійності.

Що стосується результатів дослідження групи IV курсу, то вона переміщує вираженість емпатії до батьків, дітей та тварин. Менш вагомими об'єктами є незнайомці і художні герої, а от літні люди знову займають останню позицію. Але на відміну від першокурсників, цій групі менш виражена ступінчастість переходів між шкалами, отже емпатія має більш рівномірний розвиток окремих своїх складових.

Розподіл рівнів емпатії групи IV курсу: нормальний - 9 осіб (90%), високий - 1 особа (10%). Загальний середній рівень розвитку емпатії групи IV курсу за методикою І. М. Юсупова дорівнює показнику 52,2 бали, що також відповідає нормальному середньому рівню емпатійності.

Отже, отримані дані за методикою І. М. Юсупова свідчать про те, що обидві досліджувані групи, в більшості, мають нормальний рівень розвитку емпатії. Також обидві групи дещо ігнорують емпатійні прояви до літніх людей. Для першої групи пріоритетним об'єктом емпатії є малознайомі люди та діти. Друга група, на відміну від першої, переважно спрямовується на близьких людей і також на дітей.

Також за результатами дослідження можна визначити, що у здобувачів четвертого курсу емпатійні здібності є більш розвиненими, ніж у студентів - першокурсників. Це обумовлено, перш за все, включенням їх в навчально - виховний процес, опануванням різного профілю психологічних дисциплін, набуттям теоретичних та практичних навичок комунікації та взаємодії в майбутній професійній діяльності, більш чіткому розумінню особис тісних особливостей людини та усвідомленню особливостей власного «Я».

Процес формування й розвитку емпатії здобувачів вищої освіти відбувається за умов тісної міжособистісної взаємодії з викладачами та майбутніми колегами, глибоким зануренням в активне соціально-психологічне навчання, використанням активних методів навчання таких як групова дискусія, соціально-психологічний тренінг та рольова гра. Інтенсивні навчальні курси, дозволяють не лише оволодіти актуальним інструментарієм, сформувати навички глибинного пізнання інших та самопізнання, а й дає можливість апробації здобутих знань у різних ситуаціях майбутньої професійної діяльності. В результаті така форма навчання також гармонізує структуру особистості психолога, підвищує культуру спілкування та результативність комунікації, прагнення до саморозвитку, спрямовує майбутнього фахівця на емпатійну взаємодію з оточуючими [8].

Для розвитку та формування емпатійних здібностей здобувачів вищої освіти доцільно буде використовувати соціально -психологічний тренінг, до

складу якого можна віднести групові вправи на підвищення емпатії, вміння відчувати настрій інших людей, їх проблеми та почуття. При складанні програми соціально-психологічного тренінгу слід враховувати питання, спрямовані на самопізнання та самоприйняття, дослідження своїх почуттів і способів реагування у складних ситуаціях, оволодіння навичками створення довірчих відносин з людьми та установки щирого співчуття їм у будь -якій ситуації. Діалог є одним із ефективних методів розвитку емпатійних здібностей, для чого вдалим буде використання таких прийомів: ідентифікація, когнітивна інтерпретація, резюмування, прийом «дзеркало», «наодинці з собою», особисте ім'я, підбадьорювання, уточнюючі запитання, встановлення особистого контакту, саморозкриття, емоційний відгук, іронія, парадокс, позитивне підкріплення [9]. Дискусія, рольова та ділова ігри, як елементи тренінгу, допомагають як підвищити ефективність комунікації так і розвинути здібності здобувачів до рефлексії та емпатії. Дискусія забезпечує активне включення до пошуку суті проблеми, надає можливість вільно виражати свої думки, позицію, ставлення. Ділова та рольова ігри є проблемною ситуацією, яка містить важливі професійні ролі, які потребують моделювання певної діяльності учасниками гри задля вирішення заданої проблеми [5].

Наступний метод розвитку емпатії - це проведення лекційних занять в психологічному клубі, спрямованих на формування вміння володіти власними почуттями, опанування прийомами активного слухання, використання зворотного зв'язку, побудови комунікативного процесу тощо.

Ще один дієвий метод щодо розвитку емпатійних здібностей здобувачів вищої освіти - це відвідування будинків дитини, інтернатів, диспансерів тощо. Саме при зіткненні з реальними проблемами інших людей, можливе усвідомлення власної особистості, переоцінка поглядів, прагнень та цінностей.

Висновки

В процесі опанування психологічними знаннями, вміннями та навичками здобувачі вищої освіти набувають досвід щодо майбутньої професійної діяльності. Дані нашого дослідження розвитку емпатії як складової майбутньої професійної діяльності свідчать про зв'язок між формуванням емпатійності і навчанням у закладі вищої освіти, а також саморозкриттям, саморозвитком. Протягом навчання здобувачі беруть участь в наукових семінарах, конференціях, соціально-психологічних тренінгах, виховних заходах, де оволодівають навичками ефективної комунікації, вчаться відчувати інших людей, будувати взаємодію, розрізняти якості та стани власного «Я», розвивають здібності щодо ефективної професійної діяльності, зокрема, емпатію. Високоемпатійні студенти свої невдачі в навчанні, міжособистісній взаємодії схильні пояснювати внутрішніми причинами, тоді як студенти з низькими показниками емпатії дають їм екстернальну оцінку. Емпатія є суттєвим психологічним елементом цілісної, системної навчальної діяльності. Збагачена відповідними інструментальними можливостями, емпатійна взаємодія у навчальному процесі дозволяє викладачеві створювати оптимальні психологічні умови для розвитку здобувача як унікального суб'єкта навчальної діяльності та поведінки. Емпатію можливо формувати та розвивати у процесі професійного навчання здобувачів при проходженні виробничих практик, за спеціально розробленими програмами, що передбачають опанування відповідною технологією взаємодії як в повсякденному житті так і в професійній діяльності. Емпатія як психічне особистісне утворення, досягнувши своєї вираженості саме у період студентства, є надалі стимулятором до самореалізації та саморозкриття, побудови професійної, моральної поведінки, необхідної при взаємодії в професійній діяльності в системі «людина-людина».

Література

Балашов Е. М. Психологічні особливості соціальної емпатії студентів як засобу самореалізації / Е. М. Балашов // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». - Серія «Психологія і педагогіка». - Острог. - Випуск 28. - С. 28-39.

Гаврилова Т. П. Понятие эмпатии в зарубежной психологии. (Исторический обзор и современные проблемы) / Т. П. Гаврилова // Вопросы психологи. - 1975. - № 2. - С. 17-19.

Журавльова Л. П. Психологічні основи розвитку емпатії людини [Текст] : дис. ... д-ра психол. наук : 19.00.07 / Лариса Петрівна Журавльова; наук. консультант О. Я. Чебикін; Південноукр. держ. пед. ун -т ім. К. Д. Ушинського. - Одеса, 2008. - 469 с.

Журавльова Л. П. Теоретико-методологические основы решения проблемы эмпатии / Л. П. Журавльова // Українська психологія : сучасний потенціал : Матер. четвертих Костюковських читань. - в 3 т. - К. : ДОК-К, 1996. - Т. 1. - С. 231-239.

Кипнис М. Ш. Энциклопедия игр и упражнений для любого тренинга : сборник / М. Ш. Кипнис. - М. : АСТ, 2018. - 624 с.

Козлов В. В. Социально-психологическая диагностика развития личности малых групп / В. В. Козлов, Г. М. Мануйлов, Н. П. Фетискик. - М. : Изд-во Института Психотерапии, 2002. - 490 с.

Райгородский Д. Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты : учебное пособие / Д. Я. Райгородский. - Самара : Издательский Дом БАХРАХ-М, 2001. - 672 с.

Сняданко І. І. Дослідження методу активного соціально - психологічного навчання в роботі психо-логічної служби в Україні [Електронний ресурс] / Соціотехніч. Системи : інтернет -журн. / І. І. Сняданко. - 2010. - Вип. 4. - 13 с.

Эбенштейн Д. Сила эмпатии. Ключ к конструктивному общению и успешным переговорам : монография / Д. Эбенштейн. - М. : Манн, Иванов и Фербер, 2014. - 288 с.

Юсупов И. М. Психология эмпатии (Теоретические и прикладные аспекты) : дис. д-ра. психол. наук / И. М. Юсупов. - СПб. : С.-Петерб. гос. ун-т., 1995. - 252 с.

References

Balashov E. M. Psikhologi'chni' osoblivosti' soczi'al'noyi empati'yi studenti'v yak zasobu samoreali'zaczi'yi / E. M. Balashov // Naukovi' zapiski Naczi'onal'nogo uni'versitetu «Ostroz'ka akademi'ya». Seri'ya «Psikhologi'ya i' pedagogi'ka». - Ostrog. Vipusk 28. S. 28-39.

Gavrilova T. P. Ponyatie e'mpatii v zarubezhnoj psikhologii. (Istoricheskij obzor i sovremenny'e problemy') / T. P. Gavrilova // Voprosy' psikhologi. - 1975. - # 2. - S. 17-19.

Zhuravl'ova L. P. Psikhologi'chni' osnovi rozvitku empati'yi lyudini [Tekst] : dis. ... d-ra psikhol. nauk : 19.00.07 / Larisa Petri'vna Zhuravl'ova; nauk. konsul'tant O. Ya. Chebiki'n; Pi'vdennoukr. derzh. ped. un-t i'm. K. D. Ushins'kogo. - Odesa, 2008. - 469 s.

Zhuravl'ova L. P. Teoretiko-metodologicheskie osnovy' resheniya problemy' e'mpatii / L. P. Zhuravl'ova // Ukrayins'ka psikhologi'ya : suchasnij potenczi'al : Mater. chetvertikh Kostyukovs'kikh chitan'. - v 3 t. - K. : DOK-K, 1996. - T. 1. - S. 231-239.

Kipnis M. Sh. E'ncziklopediya igr i uprazhnenij dlya lyubogo treninga : sbornik / M. Sh. Kipnis. - M. : AST, 2018. - 624 s.

Kozlov V. V. Soczial'no-psikhologicheskaya diagnostika razvitiya lichnosti maly'kh grupp / V. V. Kozlov, G. M. Manujlov, N. P. Fetiskik. - M. : Izd-vo Instituta Psikhoterapii, 2002. - 490 s.

Rajgorodskij D. Ya. Prakticheskaya psikhodiagnostika. Metodiki i testy' : uchebnoe posobie / D. Ya. Rajgorodskij. - Samara : Izdatel'skij Dom BAKhRAKh-M, 2001. - 672 s.

Snyadanko I'. I'. Dosli'dzhennya metodu aktivnogo soczi'al'no- psikhologi'chnogo navchannya v roboti' psikho-logi'chnoyi sluzhbi v Ukrayini' [Elektronnij resurs] / Soczi'otekhni'ch. Sistemi : i'nternet-zhurn. / I'. I'. Snyadanko - 2010. - Vip. 4. - 13 s.

E'benshtejn D. Sila e'mpatii. Klyuch k konstruktivnomu obshheniyu i uspeshny'm peregovoram : monografiya / D. E'benshtejn. - M. : Mann, Ivanov i Ferber, 2014. - 288 s.

Yusupov I. M. Psikhologiya e'mpatii (Teoreticheskie i prikladny'e aspekty') : dis. d-ra. psikhol. nauk / I. M. Yusupov. - SPb. : S.-Peterb. gos. un-t., 1995. - 252 s.

Размещено на Allbest.ru