Психологічні особливості розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Психологічні особливості розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції

Бозоян М.А.

Блискун О.О

Анотація

У статті розкрито психологічні особливості розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції. У дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, методи аналізу документів та експертних оцінок, стандартизовані та проективні методи дослідження, за допомогою яких розкрито особливості мотиваційних та когнітивних психічних станів майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; визначено соціальні механізми інтеріоризації і трансформації цінностей майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; виокремлено чинники ефективності процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців у показниках ідентичності та соціальної зрілості; виявлено вплив соціального самопочуття та суб'єктивного соціального благополуччя на успішність процесу реінтеграції. З'ясовано вплив соціального самопочуття (когнітивно-оцінної, мотиваційно-ціннісної, емоційно-поведінкової складових) та суб'єктивного соціального благополуччя майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції (соціальної помітності, соціальної дистантності, емоційного прийняття, соціального схвалення, соціальних переконань) на успішність процесу реінтеграції. Проведено диференціацію чинників ефективності процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців у показниках її ідентичності (за когнітивним, емотивним, конативно-діяльнісним, ціннісно-орієнтаційним компонентами) та соціально-психологічної зрілості (за особистісним, рефлексивним та функціональним компонентами). З метою реалізації принципу комплексності в оцінці результату реінтеграції майбутніх правоохоронців задіяно інтеграційний показник соціально-психологічної спроможності/неспроможності особистості, як багатокомпонентне утворення, що характеризує рівень розвитку особистості.

Ключові слова: майбутні правоохоронці, соціальна зрілість, реінтеграція, соціально-психологічне забезпечення розвитку соціальної зрілості.

Annotation

Bozoyan M.A., Blyskun О.О. Psychological features of the development of social maturity of future law enforcement agents in the process of reintegration

The article reveals the psychological features of the development of social maturity of future law enforcement officers in the reintegration process. The study used methods of observation, interviews, questionnaires, methods of document analysis and expert assessments, standardized and projective research methods, which revealed the features of motivational and cognitive mental states of future law enforcement officers in the reintegration process; the social mechanisms of internalization and transformation of values of future militiamen in the process of reintegration are defined; the factors of efficiency of the process of reintegration of future law enforcement officers in the indicators of identity and social maturity are singled out; the influence of social well-being and subjective social well-being on the success of the reintegration process was revealed.

Differentiation of factors of efficiency of process of reintegration of future militiamen in indicators of its identity (on cognitive, emotional, conative-activity, value-orientation components) and social-psychological maturity (on personal, reflexive and functional components) is carried out. In order to implement the principle of complexity in the assessment of the result of reintegration of future law enforcement officers used the integration indicator of socio- psychological capacity / insolvency of the individual, as a multi-component entity that characterizes the level of personality development.

Key words: future law enforcement officers, social maturity, reintegration, social and psychological support for the development of social maturity.

Постановка проблеми

Трансформаційний характер суспільних процесів спричиняє коливання соцієтальної психіки людини, проявляючись, насамперед, в особистісній дихотомії, як у площині індивідуального існування, так і на громадянському рівні самореалізації, а також досить часто спонукає до дезінтеграційних тенденцій. Мета-факторами у цьому складному процесі є поляризація суспільства за різними модальностями, як наслідок економічного депривування, збільшення біженців тощо, коли, по суті, йдеться про необхідність набуття реінтеграційного досвіду, включення особистості у різні стани і предметності, що передбачає сформованість внутрішніх психологічних підстав, осмислення актуальної ситуації розвитку, вироблення готовності до змін та визначення перспектив для набуття подальших нових ідентичностей на рівні особистісних ролей, ієрархійних статусів, поведінкових моделей, соціальних норм, культурологічних ідентифікацій тощо (Гошовський, Гошовська, 2015).

Отже, вивчення психологічних особливостей розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції є актуальним завданням, яке піднімається в цій статті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Констатовано, що феномен реінтеграції має здебільшого політологічні та соціологічні вектори вивчення, натомість соціально-психологічні особливості дослідження цього складного конструкту є вкрай обмеженими. Так, психологія реінтеграції вивчалася переважно у контексті ресоціалізації, як складного і тривалого процесу повернення індивіда до соціуму (Гошовський, 2014).

Наголошується, що поняття психології реінтеграції, як проблеми повернення індивіда до соціуму, має тривале минуле, але відносно коротку наукову історію, а власне науково-психологічний аспект проблеми набув особливої актуальності упродовж останніх десятиліть ХХ століття у зарубіжній психологічній науці у зв'язку з кардинальними трансформаційними процесами, що спричинили спалахи соцієтальних психопатологій, загострення глобально-регіональних конфліктів, унаслідок чого відбулося різке збільшення кількості депривованих осіб, які потребували ресоціалізації, реабілітації, ревіталізації та реінтеграції для повноцінного життєіснування (Фрейре, 2003; Хабермас, 2002).

В останнє десятиліття з'явилися також публікації, присвячені проблемам вимушених переселенців, зокрема їх соціальній адаптації (Блинова, 2018; Ковальчук, 2016). Вивчається трудова, інтелектуальна міграція, міграція молодих фахівців (Боярин, 2014). Проводяться дослідження, присвячені питанням прав і політичних уподобань вимушених мігрантів (Пілецька, 2015) та особливостям реінтеграції мігрантів у соціум (Ващенко, Завацька, 2016).

Мета статті - розкрити психологічні особливості розвитку соціальної зрілості майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Завдання дослідження полягають у тому, щоб: розкрити особливості мотиваційних та когнітивних психічних станів майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; визначити соціальні механізми інтеріоризації і трансформації цінностей майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; виокремити чинники ефективності процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців у показниках ідентичності та соціальної зрілості; виявити вплив соціального самопочуття та суб'єктивного соціального благополуччя майбутніх правоохоронців на успішність процесу реінтеграції.

Для досягнення мети та розв'язання завдань у дослідженні застосовано методи спостереження, бесіда, анкетування, тестування: тест структури інтелекту (Р. Амтхауер), опитувальники «Рівень домагань особистості» («LAP») (В. Гербачевський), «Смисложиттєві орієнтації» «PIL» (Д. Леонтьєв), «Рівень суб'єктивного контролю» («LSC») (Дж. Роттер), «Ціннісні орієнтації» (М. Рокич) та аксіобіографічна методика виявлення ціннісних орієнтацій (А. Вардомацький); «Термінальні цінності» (І. Сенін); «Стилі ідентичності» (М. Берзонські, адаптація О. Белинської, І. Броніна), «Статуси і структура его- ідентичності» СЕІ-тест (О. Солдатова); тест життєстійкості (С. Мадді), «Самоактуалізаційний тест» (Л. Гозман, М. Кроз, М. Латинська), «Опитувальник параметрів суб'єктивного соціального благополуччя» (Т. Данильченко), методика аналізу економічних стереотипів (О. Ваніна), методика виділення типологічних груп, що розрізняються за рівнем соціально - економічної адаптованості (Г. Готліб), стандартизована методика дослідження особистості (СМДО) (Л. Собчик), методика визначення антиципаційної спроможності особистості (В. Менделевич) та самооцінки (Дембо-Рубінштейн), методика діагностики стилю саморегуляції поведінки (В. Моросанова), деструктивних установок у міжособистісних відносинах та невротизації (В. Бойко), методика «Симптоми нормативної кризи» (І. Шляпникова), особистісна шкала прояву тривоги (Дж. Тейлор, адаптація В. Норакідзе).

Визначено специфіку мотиваційних та когнітивних психічних станів майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції. Побудовано структуру інтелекту респондентів, яка складається з дев'яти підшкал (за Р. Амтхауером) та визначено рівні вербального, математичного та просторового інтелекту, обґрунтовано і описано тенденції досліджуваних показників. Так, факторний аналіз дозволив виявити структуру зазначених станів респондентів, що складається з 10 факторів (76,90%). Основними були визнані фактор F1 «Когнітивна егомотивація» та фактор F3 «Аналітична та синтетична мотивація». Фактор F1 (25,31%) поєднував важливі параметри вербального, математичного інтелекту та внутрішнього мотиву. Такі респонденти для досягнення успіху покладаються на свої пізнавальні здібності та внутрішні мотиваційні ресурси. Успіх у навчальній та професійній діяльності досліджуваних безпосередньо залежить від рівня їхнього IQ. Фактор F3 (10,04%) можна певною мірою розглядати як прагматичний мотиваційний психічний стан, який пов'язаний із прагненням респондентів до аналізу, синтезу та узагальнення, до операціоналізації. Такі досліджувані прагнули створити алгоритми, інструкції та передбачити події. З'ясовано, що фактор F3 статистично значуще корелює з усіма виокремленими факторами (p<0,05; p<0,01). Показано, що когнітивна егомотивація, аналітична та синтетична мотивація є важливими компонентами структурно-функціональної організації мотиваційних та когнітивних психічних станів респондентів в процесі їх реінтеграції у соціум. Представлено схему мотиваційної структури респондентів, що складається з 15 параметрів (за В. Гербачевським). Визначено чотири блоки мотивації та виявлено рівні параметрів, окреслено характер мотиваційного ресурсу досліджуваних. Зокрема, підтверджено припущення, що низькі значення параметрів мотивації ТС (складність завдання) (М = 5,63; SD = 0,17), ELAR (оцінки рівня досягнутих результатів) (M = 9,74; SD = 2,12) та ELR (очікуваного рівня результатів) (М = 9,68; SD = 2,02) є відтворенням мотиваційного ресурсу майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції. Таке скорочення ресурсів може бути важливим у критичних стресових ситуаціях в період реінтеграції. Обґрунтовано, що структура, змінні та взаємозалежність факторів мотиваційних та когнітивних психічних станів є важливими складовими навчальної та професійної діяльності майбутніх правоохоронців і сприятимуть ефективній організації процесу реінтеграції у соціум.

Показано, що дослідження процесу становлення ціннісно-смислової сфери майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції має здійснюватися у таких вимірах: феноменологічному; аналітичному; рівні прогнозування і планування (рівні вибору); рівні дії, реалізації прийнятої стратегії.

Наголошується, що особливої уваги у становленні ціннісно-смислової сфери майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції в соціум заслуговує ідеал. Зазначається, що слід відрізняти ідеал - мету та ідеал - цінність (остання, як відомо, задається вектором, а не точкою). З'ясовано, що орієнтація на продуктивну соціальну активність визначається потребою реалізації привласнених ідеалів. Показано, що протиріччя ідеалів, термінальних цінностей і умов їх реалізації призводить до нестійкості і релятивізму ідеалів, переконань, до неможливості осмислити свою роль і відповідальність у відтворенні соціальних практик, а також до кризи ідентичності. В результаті втрачається значимість соціального конструювання при зростанні прагнення до конформізму і рутинізації. Реалізація засвоєних цінностей замінюється ситуативним наслідуванням і копіюванням дій. Тому цілеспрямоване включення у процес відтворення соціальних норм, як суб'єкта соціальних відносин, вимагає можливості співвіднесення сформованих умов і порядку з інтеріоризованими ідеалами, які перебувають на вершині індивідуальної системи цінностей і надають їй загальнозначущий, інтегруючий характер. В результаті відбувається спряженість індивідуальних смислів соціальної участі з загальноприйнятими, культурно обґрунтованими, що є особливо значущим в період реінтеграції. Однак функціонування ідеалу в цій ролі можливе тільки тоді, коли він сприймається як об'єктивно значущий, незмінний і абсолютний. Посилюється потреба у набутті змістовних ідеалів, які дозволяють як знизити невизначеність у виборі досліджуваними життєвих стратегій, так і інтегрувати на індивідуальному рівні всі ціннісні орієнтації.

Ціннісні орієнтації досліджуваних в процесі їх реінтеграції розглянуто як динамічну систему з закономірностями свого перебігу та розвитку. Показано, що переоцінка цінностей, яка відбувається під час реінтеграції, та виявляється у свідомості вимагає перегляду системи формування ціннісних орієнтацій, зокрема в освітньому середовищі. Виокремлено особливості інтеріоризації цінностей досліджуваними в процесі реінтеграції в умовах сучасного соціуму: трансформація основних інститутів і каналів інтеріоризації цінностей; підвищення ролі ціннісно-нормативного механізму соціальної регуляції; становлення нових форм і методів соціального контролю; висока флуктуація процесів інтеріоризації, супроводжувана швидким переходом від організованих до стихійних процесів; переструктурування суспільних і особистих інтересів; формальне збільшення автономії особистості, її простору для творчості та ініціативи, але зниження інформаційного захисту, підвищення світоглядної залежності.

Наголошується, що ситуація соціальної нестабільності зумовила поширення в сучасному соціумі ідентичності несформованого типу в таких формах, як кризова і дифузна ідентичності. Соціальна ідентифікація в даних умовах виконує, головним чином, адаптивно-захисні функції, що відбивається в її механізмах. Самоідентифікація досліджуваних, що фіксується проведеними емпіричними студіями, виступає одним із індикаторів ступеня і способу її адаптації до актуальних соціокультурних умов. Отже, можна констатувати наявність перехідного типу соціокультурної ідентичності, який поєднує риси несформованого сучасного типу особистості молодої людини і традиційні цінності і установки. Виявлено, що в умовах соціальної нестабільності в процесі формування соціальної ідентичності молоді проявляється тенденція до посилення ролі суб'єктивних особистісних факторів. Характерним є також виникнення в рамках однієї соціальної ідентичності різноманітних індивідуальних варіантів і відповідних їм життєвих стратегій. У зв'язку з цим видається адекватним використання поняття ідентифікаційної форми особистості, що позначає різні персоніфіковані варіанти певної приватної соціальної ідентичності, які засновані на різному сприйнятті досліджуваними своїх соціальних позицій в процесі реінтеграції.

Визначено соціально-психологічні чинники становлення ідентичності майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції; визначено динаміку рівнів сформованості ідентичності, яка представлена розвитком когнітивного, емотивного, конативно-діяльнісного, ціннісно-орієнтаційного компонентів. Виявлено вплив особливостей культурно-ціннісного середовища, в рамках якого здійснюється формування ціннісних орієнтацій, ідентичності майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції. Встановлено, що сформована у культурно-ціннісному середовищі ідентичність є провідною соціально- психологічної детермінантою майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції, зокрема у нове соціокультурне середовище.

З'ясовано, що відмінними ознаками групи з низьким рівнем ідентичності є нездатність визначати коло своїх соціально значущих цінностей, встановлювати єдність з групою, виробляти єдину узгоджену систему цінностей в ній, що обумовлено несформованістю, «руйнуванням» ідентичності, неможливістю орієнтації на культурні цінності (р<0,05). Виявлено, що показниками високого рівня сформованості ідентичності виступають суб'єктна позиція, зрілість Я- концепції, актуалізація потреб у самоповазі і самоактуалізації; задоволеність і оптимістична оцінка життєвої ситуації; емоційна стабільність і висока активність (р<0,05).

Наголошується, що соціальна зрілість як системна якість особистості відображає її готовність і здатність до ефективного вирішення життєвих завдань, зокрема в період реінтеграції.

Показано, що до складу соціальної зрілості входять такі компоненти - особистісний (система цінностей, спрямованість тощо), рефлексивний (досягнута его-ідентичність) і функціональний (здатність особистості до самоорганізації). Зміст і ступінь сформованості всіх компонентів визначають міру соціальної зрілості респондентів. Емпірично підтверджено наявність взаємозв'язків між складовими особистісного, рефлексивного та функціонального компонентів соціальної зрілості (р<0,04). Характер специфічних взаємозв'язків в системі соціальної зрілості визначається змістовним наповненням компонентів, перш за все, ціннісною спрямованістю особистості. Встановлено, що его-ідентичність є значущим компонентом соціальної зрілості. Статус ідентичності визначає психологічний зміст соціальної зрілості. З оптимальними показниками особистісного і функціонального компонентів соціальної зрілості пов'язана досягнута его- ідентичність (р<0,02). Виявлена вікова специфіка взаємозв'язку его- ідентичності та соціальної зрілості. Визначено, що взаємозв'язок досягнутої его- ідентичності з особистісним і функціональним компонентами соціальної зрілості обумовлена завданнями розвитку особистості.

Основними завданнями комплексного емпіричного дослідження та інтерпретації соціального самопочуття виступили: характеристика стану соціального самопочуття на момент дослідження і опис його особливостей в залежності від впливу різних чинників; наповнення конкретним змістом концептуальної моделі соціального самопочуття; порівняння емпірично виявленої референтної структури соціального самопочуття з вихідною концептуальною моделлю дослідження процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців.

Показано, що у структуру соціального самопочуття входять когнітивно-оцінна, мотиваційно-ціннісна, емоційно-поведінкова складові. Визначено провідні функції соціального самопочуття: регулятивна, прогностична та розвивальна. З'ясовано, що рівні прояву соціального самопочуття (матеріальний, особистісний, соціальний, фізичний, психологічний) відповідають типу ціннісних орієнтацій і мотиваційній структурі особистості та артикулюються залежно від актуальної життєвої ситуації. когнітивний мотиваційний соціальний зрілість правоохоронець

Визначено особливості суб'єктивного соціального благополуччя за параметрами соціальної помітності, соціальної дистантності, емоційного прийняття, соціального схвалення, соціальних переконань та їх вплив на процес її реінтеграції.

Висновки. Проведений аналіз дає змогу зробити загальний висновок про соціально-психологічну специфіку майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції та виокремити інтеграційні показники його результативності, що підтверджує гіпотезу дослідження. Визначено особливості мотиваційних і когнітивних психічних станів майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції та виявлено соціальні механізми інтеріоризації і трансформації цінностей майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції. З'ясовано вплив соціального самопочуття (когнітивно-оцінної, мотиваційно-ціннісної, емоційно-поведінкової складових) та суб'єктивного соціального благополуччя майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції (соціальної помітності, соціальної дистантності, емоційного прийняття, соціального схвалення, соціальних переконань) на успішність процесу реінтеграції. Проведено диференціацію чинників ефективності процесу реінтеграції майбутніх правоохоронців в процесі реінтеграції у показниках її ідентичності (за когнітивним, емотивним, конативно-діяльнісним, ціннісно-орієнтаційним компонентами) та соціально-психологічної зрілості (за особистісним, рефлексивним та функціональним компонентами). З метою реалізації принципу комплексності в оцінці результату реінтеграції майбутніх правоохоронців задіяно інтеграційний показник соціально-психологічної спроможності/неспроможності особистості, як багатокомпонентне утворення, що характеризує рівень розвитку особистості.

Література

1. Блинова О.Є. Соціокультурні та психологічні вектори становлення особистості: монографія. Херсон: Вид-во ФОП Вишемирський, 2018. С. 6-29.

2. Боярин Л.В. Аналіз психотерапевтичної практики вітчизняних та зарубіжних науковців щодо соціально-психологічної дезадаптації молоді. Теоретичні і прикладні проблеми психології: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Сєвєродонецьк: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2014. №1(33). С 98-103.

3. Ващенко І.В., Завацька Н.Є. Психологічні технології професійного самозбереження молоді та її соціальної підтримки в епоху суспільних трансформацій. Розвиток особистості в різних умовах соціалізації: монографія / за наук. ред. Л.О. Калмикової, Г.О. Хомич. К.: Видавничий Дім «Слово», 2016. С. 405-421.

4. Гошовський Я.О., Гошовська Д.Т. Психологічна реінтеграція особистості в умовах глобальних трансформацій: засадничі положення. Теоретичні і прикладні проблеми психології: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Сєвєродонецьк: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2015. №3 (38). С. 134-142.

5. Гошовський Я. Ревіталізація психогенези депривованої особистості. Теоретичні і прикладні проблеми психології: зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. Сєвєродонецьк: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2014. №2 (34). С. 101-108.

6. Ковальчук О.С., Канциренко О.В. Взаємозв'язок соціальної відповідальності як цінності з психологічним благополуччям української молоді. Організаційна психологія. Економічна психологія. 2016. №1. С. 37-44.

7. Пілецька Л.С. Вплив професійної мобільності особистості на професійне становлення молоді в координатах сучасних парадигм. Гуманітарний вісник ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний університет імені Григорія Сковороди». Вип. 35. Т. ІІІ. К.: Гнозис, 2015. С. 370-376.

8. Фрейре П. Педагогіка пригноблених. К.: Юніверс, 2003. 168 с.

9. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы. На пути к либеральной евгенике? М.: Весь мир, 2002. 144 с.

Referens

1. Blynova O.Ie. (2018). Sotsiokulturni ta psykholohichni vektory stanovlennia osobystosti. [Sociocultural and psychological vectors of personality formation]: monohrafiia. Kherson: Vyd-vo FOP Vyshemyrskyi. S. 6-29. [in Ukrainian].

2. Boiaryn L.V. (2014). Analiz psykhoterapevtychnoi praktyky

vitchyznianykh ta zarubizhnykh naukovtsiv shchodo sotsialno-psykholohichnoi dezadaptatsii molodi. [Analysis of psychotherapeutic practice of domestic and foreign scientists on socio-psychological maladaptation of youth]. Teoretychni i prykladni problemy psykholohii: zb. nauk. prats Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu im. V. Dalia. Sievierodonetsk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia. №1(33). S. 98-103. [in Ukrainian].

3. Vashchenko I.V., Zavatska N.Ie. (2016). Psykholohichni tekhnolohii profesiinoho samozberezhennia osobystosti ta yii sotsialnoi pidtrymky v epokhu suspilnykh transformatsii. [Psychological technologies of professional selfpreservation of the individual and his social support in the era of social transformations]. Rozvytok osobystosti v riznykh umovakh sotsializatsii: monohrafiia / za nauk. red. L.O. Kalmykovoi, H.O. Khomych. K.: Vydavnychyi Dim «Slovo». S. 405-421. [in Ukrainian].

4. Hoshovskyi Ya.O., Hoshovska D.T. (2015). Psykholohichna reintehratsiia osobystosti v umovakh hlobalnykh transformatsii: zasadnychi polozhennia. [Psychological reintegration of personality in the conditions of global transformations: basic provisions]. Teoretychni i prykladni problemy psykholohii: zb. nauk. prats Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu im. V. Dalia. Sievierodonetsk: Vyd- vo SNU im. V. Dalia. №3 (38). S. 134-142. [in Ukrainian].

5. Hoshovskyi Ya. (2014). Revitalizatsiia psykhohenezy depryvovanoi osobystosti. [Revitalization of psychogenesis of the deprived person]. Teoretychni i prykladni problemy psykholohii: zb. nauk. prats Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu im. V. Dalia. Sievierodonetsk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia. №2 (34). S. 101-108. [in Ukrainian].

6. Kovalchuk O.S., Kantsyrenko O.V. (2016). Vzaiemozviazok sotsialnoi vidpovidalnosti yak tsinnosti z psykholohichnym blahopoluchchiam ukrainskoi molodi. [The relationship of social responsibility as a value with the psychological well-being of Ukrainian youth]. Orhanizatsiina psykholohiia. Ekonomichna psykholohiia. №1. S. 37-44. [in Ukrainian].

7. Piletska L.S. (2015). Vplyv profesiinoi mobilnosti osobystosti na profesiine stanovlennia molodi v koordynatakh suchasnykh paradyhm. [The influence of professional mobility of the individual on the professional development of young people in the coordinates of modern paradigms]. Humanitarnyi visnyk DVNZ «Pereiaslav-Khmelnytskyi derzhavnyi universytet imeni Hryhoriia Skovorody». Vyp. 35. T. III. K.: Hnozys. S. 370-376. [in Ukrainian].

8. Freire P. (2003). Pedahohika pryhnoblenyx. [Pedagogy of the oppressed]. K.: Yunivers. 168 s. [in Ukrainian].

9. Khabermas Iu. (2002). Budushchee chelovecheskoi prirody. Na puti k liberalnoi evgenike? [The future of human nature. Towards Liberal Eugenics?]. M.: Ves mir. 144 s. [in Russian].

Размещено на allbest.ru