Проблема залежності від соціальних мереж як сучасного виду соціальних відносин в юнацькому віці

Размещено на http://allbest.ru

ПРОБЛЕМА ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД СОЦІАЛЬНИХ МЕРЕЖ ЯК СУЧАСНОГО ВИДУ СОЦІАЛЬНИХ ВІДНОСИН В ЮНАЦЬКОМУ ВІЦІ

Бохонкова Ю.О., Пелешенко О.В.,

Сербін Ю.В., Леліва В.С.

Стаття присвячена теоретико-методологічному розгляду проблеми залежності від соціальних мереж як сучасного виду соціальних відносин в юнацькому віці. У статті зроблено аналіз останніх досліджень і публікацій з зазначеної проблематики. Розглянуто науковий зміст поняття залежності від «соціальної мережі». Наведено опис особливостей впливу на соціалізацію та розвиток особистості юнацького віку, виявлення симптомів, причин Інтернет - залежності користувачів. Проаналізовано питання мотивації користувачів соціальних мереж і інтернету. Визначено основні специфічні особливості особистостей з залежністю від соціальних мереж. В статті робиться акцент на проблемі глобального поширення мережі інтернет і зростання популярності соціальних мереж, що стає причиною відсутності кордонів віртуального і фізичного світу. Віртуальні комунікації починають замінювати живе спілкування. Зловживання інтернетом веде до заміщення реальної дійсності віртуальною, яка в разі інтернет-адиктів не представляє собою повноцінне культурне середовище. Визначено мотиви частого перебування в мережі. Зроблено акцент на загрозі та витісненні реального життя на другий план, втраті професійної діяльності, порушенні дружніх та родинних стосунків, зниженні самооцінки та набутті психологічних комплексів.

Ключові слова: соціальної мережі, інтернет-адикти, інтернет-залежність, мотиви інтернет залежності, патологічне використання комп'ютера, адиктивна поведінка, юнацький вік, віртуальна реальність, інформаційний простір, міжособистісна комунікація, спілкування.

інтернет залежність користувач юнацький симптоми

Постановка проблеми. Однією з найбільш актуальних проблем в сучасному світі є психологічна залежність молоді від соціальних мереж, та їх впливу на формування особистості. Інтернет супроводжує юнаків з самого дитинства, та без відповідного відношення до проведеного часу він може провокувати негативні наслідки.

Актуальність дослідження полягає в тому, що в 21 столітті майже кожна особистість має доступ до мережі Інтернет. Окрім перегляду фільмів, різноманітних відеоматеріалів, читання статей та книг, прослуховування музики, молодь цікавиться соціальними мережами та вони займають більшість їхнього життя. Молоде покоління завжди хоче бути в курсі всього, що відбувається у світі, спостерігати за своїми кумирами, за політикою та політиками, за життям своїх друзів. Це надає позитивного ефекту, бо допитливість породжує нові інтереси, запобігає передчасному старінню мозку - породжує нові нейронні зв'язки. Персони, події можуть надихати на нові звершення та ідеї. Але, якщо розглядати вплив соціальних мереж з точки зору шкоди, то перш за все треба виділити те, що особистість бездумно поглинає неймовірно багато інформації, тобто інформаційне сміття. Мозок починає обробляти отриману інформацію, і вже не вистачає ресурсу для поглинання чогось справді корисного, що треба особі. Крім того, дуже гострою є проблема спілкування в соціальних мережах та реальному житті. Процес обміну інформацією настільки спростився, що індивід може надіслати розважальну картинку чи музичний запис і на цьому спілкування може завершитися. Юна особа повинна контактувати зі своїми однолітками в живу, адже слова передають не так багато інформації, якщо вони говоряться без інтонації, міміки, жестів, положення тіла і т.д. Окрім цього можуть виникати депресивні та тривожні думки, заздрість, знецінювання себе. Спостерігаючи гарну картинку, люди можуть не розуміти, що це лише картинка, і її зробила така ж сама людина. Деякі юнаки зіштовхуються ще й з фізичними проблемами, наприклад, зору, проблемами зі сном. Завдяки соціальним мережам відбувається взаємодія між людьми у новому форматі та цим не треба зловживати.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженням психологічної залежності від інтернету та соціальних мереж займались як зарубіжні (К. Янг, А. Голдберг, О. Є. Войскунський, Д. Грінфілд), так і українські вчені (А. Є. Жичкина, О. В. Акімова, О. Б. Бєлінська, Ю. О. Бабаєва, О. С. Філатова, Ю. І. Данько та ін.). В працях науковців розглянуто питання мотивації користувачів соціальних мереж і інтернету: особливості впливу на соціалізацію та розвиток особистості, виявлення симптомів, причини Інтернет - залежності користувачів, було розроблено профілактичні заходи щодо її попередження. Питання щодо розвитку і формування мережевої спільноти в інтернет просторі розглянуто в працях наступних вчених: А. Турен, Р. Інгельгарт, Д. Белл, А. Тофлер, М. Кастельс. Також приділялась увага основним положенням та принципам використання соціальних мереж та інтернету, які були представлені у наукових працях дослідників, актуальним питанням виступає подальший розвиток формату онлайн-спілкування (Дж. Антоні, Л. Лангвел, Д. Вестерман, Дж. Кім, С. Тонг, Б. Ван Дер Хейд).

Всесвітній інтерес і затребуваність Інтернет ресурсів в сучасному середовищі, що об'єднує мільйони користувачів у єдину систему взаємозв'язків, відкриває широкі можливості спілкування та обміну інформацією, тому потребує уважного вивчення теоретико - методологічних засад цієї проблеми. Всесвітній Інтернет - це всесвітня система взаємосполучених комп'ютерних мереж, що базуються на комплекті Інтернет-протоколів, в якому ресурси всіх назв комп'ютерів з'єднані в єдиний інформаційний простір за допомогою телефонних ліній, у яких акумулюються великі обсяги різного роду інформаційних ресурсів (документи, аудіо-, відео-, анімаційні файли, бази даних тощо), і клієнтських комп'ютерів (комп'ютер-клієнт), через які здійснюється вхід в мережу (Vikipediya, 2021). Інтернет походить від ARPAnet, створеного Агенцією просунутих дослідницьких проектів Міністерства оборони США у 1960-х роках. Далі було розвинуто багато інших мереж - деякі комерційними компаніями, деякі в різних країнах - але вони не могли легко спілкуватися між собою. Основними причинами масштабного зростання стали відкриття існуючої академічної та урядової мережі для комерційних користувачів та її швидке поширення із США до решти світу (Vikipediya, 2021).

Термін «інтернет-залежність» запропонував доктор Айвен Голдберг в 1994 році для опису патологічного, нездоланного потягу до використання Інтернету. А. Голдберг характеризує інтернет-залежність як відчутно допомагаючу згубному впливу на робочу, навчальну, побутову, сімейну, фінансову, психологічну сфери діяльності. Автор вважав за краще використовувати термін «патологічне використання комп'ютера». В даний час цей термін вживається для більш широкої категорії, для позначення патологічного використання комп'ютера взагалі, включаючи види використання, які не відносяться до соціальних, а термін «інтернет-залежність» використовується щоб позначати патологічне використання комп'ютера для залучення в соціальні взаємодії (Simon, 2010).

У 1997-1998 рр. були створені дослідні та консультативно-діагностичні служби з проблематики інтернет-залежності. У 1998-1999 роках вийшли перші монографії з проблем залежності молоді від мережі Інтернет (К. Янг, Д. Грінфілд та ін.). У 2009 році відбувся симпозіум «Інтернет-залежність: психологічна природа і динаміка розвитку» за участю психіатрів, психологів, соціологів, за матеріалами якої видано збірку матеріалів щожо інтернет- залежності. У неї були включені і переклади повних текстів доповідей основних зарубіжних дослідників з цієї проблематики (Зоріна, 2008).

У 2009 році в США з'явилася перша лікарня, що займається лікуванням «інтернет-залежності». У Фінляндії молодим людям з інтернет-залежністю надають відстрочку від армії, на 3 роки, далі діагноз повинен бути підтверджений лікарем.

Перші дослідження проблеми інтернет-залежності були проведені на початку 90-х років. Так, у 1994 році психіатр Кімберлі Янг провела в мережі інтернет дослідження, спрямоване на виявлення даної проблеми. Виявилося, що поширеність цього розладу схожа з поширеністю патологічної азартністю і зачіпає від 1 до 5% користувачів інтернету (Янг, 2000).

У статті К. Янг «Діагноз - інтернет-залежність», наводиться статистика за даними опитування. Вона свідчить про те, що близько 54% залежних від інтернету не збираються зменшувати своє проведення часу в мережі, при цьому знаючи, що це завдає шкоди їх здоров'ю та психіці. Частина з них думають, що вже не зможуть позбутися від цієї шкідливої звички. Решта 46% намагалися позбутися залежності, але безуспішно. Спочатку вони намагалися обмежити час, який можна було проводити в інтернеті, але контролювати самих себе вони були не в змозі, потім викидали модеми, різали дроти, але через деякий час знову опинялися в мережі, усвідомлюючи, що без Інтернету вони не можуть (Янг, 2000). Дослідниця вважає, що найбільшої шкоди кар'єрі, дружнім і родинним стосункам завдає збільшення часу, проведеного онлайн, і, як наслідок, відтискування реального життя на другий план. У сучасної людини безліч можливостей приємно провести вільний час, але вона шукає все нові і нові можливості. Віртуальна Мережа в цьому ряду займає своє особливе місце (Янг, 2000).

Мета статті - розкрити психологічні особливості залежності від соціальних мереж як сучасного виду соціальних відносин в юнацькому віці.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Поняття «соціальна мережа» з'явилося в 1954 році, і його значення було далеко від сучасного. Соціальна мережа, за визначенням Джеймса Барнса, - це соціальна структура, що складається з групи вузлів, якими є соціальні об'єкти (люди або організації) і зв'язків між ними (тобто соціальних взаємин). Таким чином, соціальна мережа - це якась група людей, знайомих між собою (Simon, 2010).

Причиною нового стрибка в розвитку соціальних мереж став винахід Всесвітньої Павутини. Публічний доступ в Інтернет з'явився в 1991 році, а вже в 1995 році була створена Classmates.com - перша соціальна мережа в сучасному значенні цього поняття. Ця ідея швидко завоювала популярність, і до сих пір мережа Classmates.com - одна з найпопулярніших і налічує понад 50 мільйонів користувачів по всьому світу. Поява Classmates.com поклала початок бурхливому розвитку епохи соціальних мереж (Зоріна, 2008).

Всесвітньо відома мережа Facebook з'явилася у 2004 році. Всього за кілька років Facebook став найбільш затребуваною соціальною мережею в світі.

До кінця 2011 року кількість активних користувачів Facebook досягло вже 700 мільйонів. Постійні оновлення і пропозиції нових можливостей зробили соціальні мережі привабливими для багатьох користувачів Інтернету (Зоріна, 2008).

Формування особистості - це процес освоєння спеціальної сфери суспільного досвіду, але абсолютно особливий, відмінний від освоєння знань, умінь та ін. Адже в результаті цього освоєння відбувається формування нових мотивів і потреб, їх перетворення і супідрядність. Досягти цього простим засвоєнням неможливо це були б мотиви знання, але не реально діючі. Нові потреби і мотиви, їх супідрядність виникають не при засвоєнні, а при переживанні або проживанні: цей процес відбувається тільки в реальному житті, завжди емоційно насичений, часто суб'єктивно творчий.

Група вчених під керівництвом професора Пола Кіршнера провела дослідження, метою якого було з'ясувати вплив соціальних мереж на успішність здобувачів вищої освіти. Всього в експерименті взяли участь 219 учнів у віці від 19 до 24 років. Підсумки виявилися цілком передбачуваними. Студенти, які на час підготовки до іспитів повністю відмовилися від інтернет-спілкування, показали результат на 20% краще за інших. Якщо середня оцінка за чотирибальною шкалою у любителів соціальних мереж склала 3,06, то ті, хто напередодні сесії розлучився з Інтернетом, показали результат в 3,82 бали (Крішнер, 2010).

Важливим питанням у формуванні особистості молодої людини є соціалізація. На думку А. Данилова, соціалізація особистості, враховуючи інтернет-фактори, повинна розглядатися в двох вимірах. Перш за все, до уваги треба взяти засвоєння суб'єктом моделей поведінки в кіберпросторі, засвоєння норм та цінностей, інтегрування до мережевих спільнот - це соціалізація в Інтернет-просторі. На це може вказувати грамотне володіння комп'ютером та вміння правильно опрацьовувати отриману інформацію, також показником може виступати вміння взаємодіяти в кіберпросторі з іншими. Тобто можна сказати, що соціалізація в інтернеті впливає на соціалізацію в реальному житті. Суспільство вважає дивакуватою особу, яка не має особистого акаунту в соціальних мережах, традиційних інститутів первинної соціалізації вже недостатньо, теперішнє життя вражає своєю динамікою та простотою в можливостях соціалізації (Іванов, 2001).

У сучасному інформаційно-технологічному суспільстві інтернет виступає не тільки як фактор соціалізації, а й як феномен культури, який при всіх його корисних якостях проявляється і в негативному плані. Наприклад, велике поширення має адиктивна поведінка. Адиктивна поведінка - одна з форм деструктивної поведінки, яка виражається в прагненні до відходу від реальності шляхом зміни свого психічного стану за допомогою прийому деяких речовин або постійної фіксації уваги на певних предметах або активностях (видах діяльності), що супроводжується розвитком інтенсивних емоцій. На думку В. Голованівської, "створюється суб'єктивне враження, що таким чином, звертаючись до фіксації на якихось предметах або діях, можна не думати про свої проблеми, забути про тривоги, піти від важких ситуацій, використовуючи різні варіанти адиктивної реалізації" (Vikipediya, 2021).

За визначенням А.В. Чистякова: "Глибина проникнення віртуальності в соціальне і індивідуальне життя дозволяє говорити про «віртуалізації» суспільства". Велика кількість інформації в інтернет просторі (найчастіше, як відомо, помилкова і низькоякісна - наприклад спам) сприяє поширенню масової культури - актуальної проблеми розвитку сучасного суспільства. Будучи одним з видів ЗМІ, інтернет, відповідно, виступає як джерело продуктів масової культури. І. В. Зоріна вважає, що психологи говорять про клішованість свідомості під впливом нових засобів інформації (Зоріна, 2008).

Зловживання інтернетом веде до заміщення реальної дійсності віртуальною, яка в разі інтернет-адиктів не представляє собою повноцінне культурне середовище. Так, К. Янг з'ясувала, що залежні люди найчастіше використовують чати (37%), MUDs (28%), телеконференції (15%), E-mail (13%), WWW (7%), інформаційні протоколи (ftp, goper) (2%), тобто більша їх частина користується сервісами, пов'язаними зі спілкуванням. По-друге, в сучасному суспільстві через переважання технологічності комунікативного культурного середовища проявляється тенденція її дегуманізації. Безумовно, в сучасних умовах відмова від інтернету неможлива, тим більше по відношенню до інтернет-залежних людей, про що І.В. Зоріна пише наступне: "До особливостей ситуації, пов'язаної з поведінкою підлітків, які потрапили в комп'ютерну залежність, можна віднести те, що заборонні заходи, з одного боку, можуть викликати у дитини лють і підвищену агресію, з іншого - привести через «дитячі образи» до самогубства" (Зоріна, 2008).

Сюзан Грінфілд, вчена та письменниця з Великобританії, досліджує вплив та наслідки впливу сучасних технологій на функціонування головного мозку індивіда. На її думку, сучасна молодь, що з дитинства взаємодіє з соціальними мережами, втрачає здатність до емпатії - співпереживання та розуміння інших. Навчання міжособистісному спілкуванню в інтернеті є проблематичним: реальний діалог дуже важко вести, бо зникає можливість дивитися у очі, піклуватися фізично, зникають спонтанні емоції та реакції, та відповідь від співбесідника іноді треба довго чекати. Особа сприймає не менше 70% інформації через невербальні канали (поведінка, рухи тілом, лицем). Спілкування в інтернеті позбуває нас цієї інформації та виникають обмеження справжніх потреб (Іванов, 2001). «Життя» особистості в віртуальній реальності, пошукова активність, дослідження інформації, використання дозвіллєвих можливостей, які пропонуються всесвітньою мережею, формує індивідуальну, виключно свою систему цінностей, яка може впливати як на реальне, так і на віртуальне життя, це виявляється в унікальному відношенні до вчинків, дій та явищ, впливає на соціальну активність та поведінкову стратегію.

При постійному використанні соціальних мереж, особистість набуває схильність переносити деякі моделі поведінки із віртуального простору до справжнього світу, бо відбувається їх засвоєння і це не може не впливати на реальне життя. Користувачі не завжди можуть фільтрувати інформацію усвідомлено та замислюватись над своєю поведінкою в віртуальному житті, але раптом виявляють наявність у себе стереотипів, нових норм діяльності, не властиву для їх стилю поведінки. Все перераховане є поведінковим компонентом діяльності в інтернеті (Гнатюк, 2013).

Спілкування в соціальних мережах та інтернеті має такі особливі риси, як потяг до не властивих норм поведінки, анонімність, спілкування лише через слова, відсутність міміки та жестів. Майже кожен індивід є носієм несвідомих потаємних вигадок, які захисні механізми гарно маскують, їх володар не підозрює про них, або просто не усвідомлює, але вони можуть з'являються в фантазіях чи мріях. Соціальні мережі, чарівним способом, допомагають втілити фантазії за допомогою створення нового «Я-образу» через анонімність. Але слід пам'ятати, що не тільки анонімність є рисою інтернет-спілкування, а ще й доступ до особистої інформації. Гостра тяга до користування мережевими ресурсами - це свого роду хвороба, яка може виникати через будь-які особистісні або психологічні проблеми, через нереалізовані бажання, а також приховані комплекси і труднощі у спілкуванні, адже у віртуальному світі набагато легше виразити себе, створити ідеальний образ. Особливе значення має усвідомлення власної захищеності та анонімності, чого немає при живому спілкуванні (Гнатюк, 2013).

Найбільше залежності від інтернету схильні люди зі зниженою самооцінкою. Людина створює образ, якому хоче відповідати і видає інформацію на сторінці за дійсну. Деякі користувачі, усвідомлюючи розбіжності з створеним персонажем, уникають особистих зустрічей з новими віртуальними знайомими, а поступово і з іншими людьми. Найпопулярнішими є соціальні мережі, за допомогою яких молодь намагається самовиразитися, створити своє віртуальне «Я». Так підлітки намагаються розповісти про свої досягнення, «подвиги», таланти, сподіваючись отримати суспільне визнання і заповнити відсутність спілкування. Юнаки втягуються у шкідливий процес непотрібної змагальності, де фактично заохочується повна аморальність (Гнатюк, 2013).

До того ж соціальні мережі формують у молоді помилкове враження, що любов і дружбу легко завоювати і настільки ж легко зруйнувати. Це світ, де події відбуваються стрімко, де все постійно змінюється, де від близької людини можна позбавитися одним клацанням миші, де в одну мить можна знищити свій профіль, якщо він не подобається, і замінити його на більш прийнятний. Людям, які звикли до швидкого перебігу інтернет-спілкування реальність може здатися занадто нецікава, і вони можуть спробувати «оживити» її, здійснюючи імпульсивні вчинки, в тому числі спроби самогубства, оскільки їм властиво занижувати цінності реального життя (Янг, 2000).

При всеосяжному впливі «соціальних медіа» на повсякденне життя молоді, часто кожен індивід потрапляє в ситуацію «інформаційного вакууму» з фіксацією стійких моделей поведінки. Юнацтво найбільш гнучко реагує на трансформації подібного роду і приймає правила гри у віртуальній реальності, формуючи ідеальний образ себе самого на сторінках соціальних мереж. Ціннісний репертуар при цьому продиктований довільно, формується оточенням, так званими «друзями друзів». «Молоді люди формують свій шлях спілкування, близький за смисловим сприйняттям і життєвим установкам їм самим», створюючи позитивний соціальний ефект за рахунок отримання схвалення своїх дій, думок і самопрезентації в соціальному просторі віртуального світу.

Міжособистісна комунікація є безпосередній "face to face" контакт. Вона передбачає психологічну близькість учасників комунікації, наявність розуміння і співпереживання (Городецька, 2018). Однак в умовах сучасного світу, завдяки активному розвитку комп'ютерних технологій і масового проникнення Інтернету, з'явилася можливість безпосереднього міжособистісного контакту всередині віртуальної реальності. А додаткові пристрої (веб камера, мікрофон, динаміки) дозволяють максимально відтворити процес живого спілкування.

Таким чином, утворився феномен міжособистісного спілкування в сучасному світі - віртуальні комунікації.

Існує кілька факторів, що пояснюють таку популярність віртуального спілкування. Один з них - наявність часу для формулювання своїх думок. Якщо в житті на обдумування висловлювання відводиться кілька секунд, то у віртуальній комунікації цей час необмежений. Крім того, можна легко перервати бесіду і так же легко її продовжити.

Ще одним важливим фактором може виступати можливість приховувати перед співрозмовником власні емоції, так як для збереження формату "живого спілкування" досить вставити певний смайлик (зображення людських емоцій на письмі за допомогою спеціального набору символів або графічного зображення) (Городецька, 2018).

Привабливість віртуального спілкування додає і відсутність необхідності витрачати час на вибір одягу, зачіски, макіяжу і дорогу. Для здійснення комунікації досить бути онлайн. Крім цього, важливо відзначити можливість одночасно вести кілька непересічних між собою бесід з людьми, з якими під час живого спілкування немає можливості спілкуватися, перебуваючи в одній компанії або в одному приміщенні. Наприклад, можна ділитися з одним враженнями від кіно, паралельно обговорювати робочий проект з колегою і дізнаватися у подруги про новини. За допомогою соціальних мереж можна розширити коло своєї особистої аудиторії. Тенденція переходу феномена міжособистісних комунікацій з реального спілкування у віртуальне призводить до того, що лідери громадської думки виникають вже і в віртуальному просторі. Яскравими представниками інтернет лідерів є відеоблогери - блогери, які обрали відеохостінги як майданчик для своєї творчості.

Соціальні мережі, виступаючи особливим соціальним простором, є тією сферою, де трансформуються традиційні форми соціалізації і соціальних відносин. У мережі особистість може бути такою, якою вона хоче здаватися, але не є такою насправді.

Висновки. Інтернет-залежність - психологічний розлад, який супроводжується поведінковими проблемами; особистість переслідує нав'язлива мета - використовувати інтернет, при цьому втрачаючи рахунок часу. Така залежність може виникнути у молодих людей, у яких багато вільного часу, немає власних інтересів і захоплень, і потреба в спілкуванні задовольняється в повному обсязі. До основних ознак залежності від соціальних мереж можна віднести постійне нав'язливе бажання зайти в свої акаунти, проявляти там активність (подивитися новини, завантажити нові фотографії), поява проблем з навчанням, скарг близьких людей на час, який витрачається на соціальні мережі, поява почуття роздратування при відсутності доступу в інтернет.

Особистості з інтернет-залежністю, як і з іншими залежностями, відмовляються визнавати реальність і наявність самої проблеми. Вони вважають, що це нормально - проводити якомога більше часу в інтернеті. Однак через тривалий період, проведений в інтернеті, вони не відрізняють реальний світ від віртуального, як наслідок, виникають проблеми соціального плану. Особистості з інтернет-залежністю і залежністю від соціальних мереж в тому числі, втрачають навик соціальної адаптації та соціалізації.

Залежність від соціальних мереж розвивається поступово. Спочатку особистість проявляє інтерес до різних видів соціальних мереж, реєструється, розширює інформаційність свого акаунта. Далі вона все більше і більше грузне в нескінченних листуваннях, переглядах повідомлень, бере участь в обговореннях на форумах, в різних додатках і іграх, які їй пропонують друзі і нові знайомі. Це переростає в психологічну залежність. Без відвідування соціальної мережі, на думку багатьох індивідуумів, день проходить нудно і непродуктивно.

Актуальність зазначеної проблеми та необхідність подальшого її вивчення полягає у постійній, безконтрольній затребуваності послуг інтернет ресурсів, користуванні сучасними технологіями. Виникає необхідність у дослідженні та поширенні знань про негативні наслідки впливу соціальних мереж на розвиток особистості. Кожна особистість повинна усвідомлювати свої потреби та мотиви захоплення соціальними мережами, вміти попереджувати мережеву залежність самостійно та мати можливість, за необхідністю, звернутися за кваліфікованою допомогою.

Література

1. APRANET. Вікіпедія. [Електронний ресурс]. 2021. Режим доступу до ресурсу: https://ru.wikipedia.org/wiki/ARPANET.

2. Гнатюк Р. Соціальні мережі: співвідношення позитиву і негативу. [Електронний ресурс]. Дзеркало неділі. 2013. Режим доступу до ресурсу: https://zn.ua/ukr/family/socialni-merezhi-spivvidnoshennya-pozitivu-i-negativu.html

3. Городецька О. В. Вплив соціальних мереж на розвиток та соціалізацію особистості [Електронний ресурс]. Нова педагогічна думка. 2018. Режим доступу до ресурсу:

https://vipsoft.blob.core.windows.net/contest/041cf057f5dfb5204385e35b82eed715.p df

4. Зоріна І. В. Негативний вплив інтернету на підлітків - шляхи вирішення проблеми. М: НИИРПО, 2008. 70 с.

5. Іванов М. С. Психологічні аспекти негативного впливу ігрової комп'ютерної залежності на особистість людини. М: Наука, 2001. 220 с.

6. Крішнер П. Шкода соціальних мереж [Електронний ресурс]. Утро. 2010. Режим доступу до ресурсу: https://ytro.ru/articles/2010/09/08/920744.shtml.

7. Фактори, які впливають на розвиток. Фактори, що впливають на формування особистості [Електронний ресурс]. Комп'ютерна грамотність. 2020. Режим доступу до ресурсу: https://moya.pp.ua/faktori-jaki-vplivajut-na- rozvitok/

8. Чистяков А. В. Соціалізація особистості у спільноті Інтернет- комунікацій. Ростов-на-Дону: Наука, 2006. 250 с.

9. Янг К. Діагноз - інтернет-залежність. М: Мир інтернету, 2000. 239 с.

10. Simon R. Study guide to forensic psychiatry: a companion to the American Psychiatric Publishing textbook of forensic psychiatry. Washington American Psychiatric Publishing. 2010. №2. С. 139.

Bohonkova Yu. О., Peleshenko O. V., Serbin Iy. V., Leliva V. S.

THE PROBLEM OF ADDICTION TO SOCIAL MEDIA PLATFORMS AS A MODERN TYPE OF SOCIAL RELATIONS IN ADOLESCENCE

The article is dedicated to the theoretical and methodological consideration of the problem of dependence on social media platforms as a modern type of social relations during adolescence. The article contains the analysis of the latest research and publications on this issue. The scientific content of the concept of dependence on the "social media platforms" is considered as well. The article provides description of the features of the influence on the socialization and development of the personality in the age of adolescence, the identification of symptoms and causes of Internet addiction of users. The issues of motivation of users of social media platforms and the Internet are analyzed. The main specific features of individuals with addiction to social media platforms are determined. The article focuses on the problem of the global spread of the Internet and the growing popularity of social media platforms, which causes the absence of boundaries of the virtual and physical world. Virtual communications are starting to replace live communication. The abuse of the Internet leads to the replacement of reality with virtual reality, which in the case of Internet addicted people does not represent a full-fledged cultural environment. The emphasis is placed on the threat and displacement of real life into the background, the loss of professional activity, the violation of friend and family relationships, the decrease in self-esteem and the acquisition of psychological complexes.

Key words: social media platforms, Internet addicts, Internet addiction, motives of Internet addiction, pathological computer use, addictive behavior, adolescence, virtual reality, information space, interpersonal communication, communication.

Размещено на Allbest.ru