Психологічна характеристика факторної структури креативності майбутніх учителів початкової школи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Психологічна характеристика факторної структури креативності майбутніх учителів початкової школи

Наталія П. Шайда, Олександр Г. Шайда, Костянтин С. Кисельов

Актуальність дослідження. Проблема опису структури та закономірностей прояву креативності майбутнього вчителя початкової школи набуває якісної своєрідності та високої значущості в умовах освітніх інновацій сьогодення.

Мета дослідження. Встановити основні психологічні характеристики структури креативності майбутнього вчителя початкової школи в процесі професійної підготовки.

Методи дослідження. Вибірка дослідження утворена студентами факультету початкової, технологічної та професійної освіти ДВНЗ «ДДПУ» загальною кількістю 210 осіб та віком від 18 до 30 років. Використовується математико -статистична процедура аналізу ступеня статистичної достовірності розбіжностей середніх значень показників креативності. В якості методик дослідження використані скорочений варіант зображувальної (фігурної) батареї тесту Є. Торренса «Закінчи малюнок» та тест вербальної креативності С. Медніка.

Результати дослідження. Представлені основні результати аналізу особливостей прояву та психологічної динаміки структури креативності майбутніх вчителів початкової школи на етапі першого, третього та п 'ятого років навчання.

Висновки. Креативність майбутнього вчителя початкової школи доцільно розуміти як вмотивовану здатність до подальшої гнучкої адаптації та модернізації наявного досвіду власної педагогічної діяльності, прагнення постійно підвищувати його результативність, а також створення та перетворення вже існуючих засобів і способів навчально-виховної взаємодії з учнями молодшого шкільного віку. Емпіричним шляхом встановлено, що факторна структура креативності студентів, які оволодівають професією учителя початкових класів, має специфіку в залежності від етапу навчання. Показано, що на початку навчання у виші креативність відрізняється дифузністю зв 'язків та домінуванням прояву окремих креативних здатностей -- оригінальності у генерації ідей та гнучкості у створенні творчих продуктів. Вдалося довести, що починаючи з третього курсу відбувається інтеграція якостей та здатностей окремо вербальної та невербальної креативності. Додатково встановлено, що до п'ятого року навчання внутрішні зв'язки у межах факторів креативності майбутнього в чителя початкової школи стають дедалі міцнішими.

Ключові слова: креативність, студент, майбутній вчитель, початкова школа, фактор, структура, показник, рік навчання.

Psychological characteristics of the factor structure of creativity of future primary school teachers

Natalya P. Shayda, Oleksandr G. Shayda, Kostyantyn S. Kyselyov

Revelance of the study. The problem of describing the structure and patterns of creativity of the future primary school teacher acquires qualitative originality and high significance in today's educational innovations.

Keywords: creativity, student, future teacher, primary school, factor, structure, indicator, year of study.

Вступ

Проблематика психологічної будови, особливостей прояву та динамічних креативності майбутнього вчителя, особливо на рівні ланки початкової школи, завжди викликала цікавість науковців у галузі психології, педагогіки, теорії та методики початкової освіти тощо. Але на сьогодні у доступній нам літературі відкритим залишилося питання цілісного погляду на креативність з позиції її системогенезису, виділення та системного дослідження регулятивних чинників креативності, зокрема у процесі навчальної діяльності та у процесі професійної підготовки майбутніх вчителів тощо, зокрема вчителів початкових класів як фахівців, відповідальних за становлення процесів психічної регуляції учня на початковому етапі його навчання у умовах Нової Української Школи (НУШ). Предметна специфіка їх професійної підготовки викликає певну своєрідність такого роду процесів, зокрема для майбутніх вчителів початкової школи.

Креативність педагога розглядалася зокрема як здатність до творчого пошуку, нестандартного розв'язання педагогічних задач і характеризувалася низкою параметрів: швидкістю мислення (кількістю ідей, яка виникає за одиницю часу, тобто продуктивністю мислення) і його гнучкістю (здатністю швидко і без внутрішніх зусиль переключатися з однієї ідеї на іншу, бачити, що інформацію, отриману в одному контексті, можна використати і в іншому, тобто навички переносу, транспозиції, вміння легко переходити від одного класу явищ, що вивчаються, до іншого, долати фіксованість методів вирішення, своєчасно відмовлятися від недосконалої гіпотези, бути готовим до інтелектуального ризику і до парадоксів), оригінальністю (своєрідністю та унікальністю ідей), допитливістю (інтересом до предмету, здатністю дивуватися, відкритістю до усього нового), точністю і сміливістю (здатністю приймати рішення в ситуаціях невизначеності, не лякатися власних висновків і доводити їх до кінця, ризикуючи особистим успіхом та репутацією) у творчій діяльності (Антонова, 2011).

Деякі автори, аналізуючи факторну структуру креативності майбутнього педагога зазначали, що основним її складником є фактор (креативність-емоції-мотивація), що достовірно сполучає на одному полюсі показники інтелектуальної, комунікативної та загальної емоційності, діяльнісної спрямованості, внутрішньої мотивації майбутньої професійної діяльності, творчої активності, потреби активно діяти, досягаючи при цьому успіху, соціального самоконтролю, сили волі, індекси оригінальності та унікальності за С. Медніком, індекси оригінальності та розробленості за Е. Торренсом (Саврасов, 2012).

Спроби розробки моделей креативності майбутнього учителя початкових класів, показують, що основний когнітивний компонент є сукупністю професійних знань майбутнього фахівця початкової освіти і містить знання про педагогічну креативність та інноваційні технології навчання, особистісний компонент окреслює креативні якості студента, мотиваційно-емоційний компонент відображає мотивацію для розвитку власної педагогічної креативності, усвідомлення її важливості у майбутній професійні діяльності, а також емоційне налаштування до цієї якості, діяльнісний компонент передбачає реалізацію набутих умінь студента (Шкабаріна, 2016).

Розкриття сутності креативного рівня рефлексії як найвищого у структурі здатностей педагога початкової школи, дозволяє визначити, що із зростанням рівня розвитку професійної рефлексії поступово реалізується рефлексивно - креативний потенціал особистості, результатом якого є процес ідентифікації суб'єкта із системою особистісних і професійних цінностей педагога-професіонала, що саморозвивається (Марусинець, 2010).

Результатами досліджень особлвиостей підготовки майбутніх вчителів до організації навчально-пізнавальної діяльності молодших школярів в умовах інформаційного середовища, стала можливість розробки та використання психолого-педагогічної технології, що повинна реалізовуватися в три етапи (когнітивний, діяльнісно-пошуковий та самостійно-творчий), кожному з яких притаманна відповідна мета, педагогічні умови, зміст, форми, методи та прийоми роботи, а орієнтиром виступає очікуваний результат (Гайдур, 2010).

Обґрунтування моделі підготовки майбутніх учителів початкових класів до організації художньо-технічної творчості учнів, уможливлює виділення та розгляд творчого критерію такої підготовки, до якого включається зміст художньо-технічної творчості, вміння реалізувати конструктивно-технологічний підхід до праці, взаємодоповнюваність вербальних, графічних, сенсомоторних дій з різними матеріалами, творчий і нестандартний підходи до професійної діяльності, ігрову діяльність, інтеграцію видів мистецтв та інше (Колесник, 2015).

Психолого-педагогічні умови професійної підготовки майбутнього учителя початкових класів, на думку дослідників, включають: наповнення інтегрованих навчальних курсів інформацією, спрямованою на формування настанов; забезпечення міжпредметних зв'язків, структуризація змісту навчального матеріалу на інтеграційній основі; трансформація прийомів навчальної роботи студентів в інтегративні вміння; професійно-спрямована творча діяльність, що припускає перенесення та трансформацію засвоєних професійно- педагогічних знань, умінь, способів діяльності; системне використання інноваційних технологій навчання студентів, що сприяють інтеграції різних видів діяльності (Прокоф'єва, 2008).

Спираючись на теоретико-методологічне підґрунтя вивчення даної проблематики, узагальнюючи результатів наших власних пошуків у даному напрямку, відзначимо, що креативність майбутнього вчителя початкової школи розуміється нами швидше як його вмотивована здатність до подальшої гнучкої адаптації та модернізації наявного досвіду власної педагогічної діяльності, прагнення постійно підвищувати його результативність, а також створення та перетворення вже існуючих засобів і способів навчально- виховної взаємодії з учнями молодшого шкільного віку з метою їхнього інтелектуально-творчого розвитку.

Методи дослідження

В якості методів дослідження нами використовується аналіз та синтез психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, психолого-діагностичне обстеження, методи статистичної обробки матеріалу (кількісний та якісний, структурний та рівневий аналіз отриманих в ході експерименту даних, процедура факторного аналізу структури креативності майбутніх вчителів початкової школи на різних етапах навчання). З психолого-діагностичною метою нами використаний скорочений варіант зображувальної (фігурної) батареї тесту Є. Торренса «Закінчи малюнок» та тест вербальної креативності С. Медніка у модифікації Т. В. Галкіної, Л. Г. Хуснутдінової. Експериментальною базою нашого дослідження став Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов'янськ). До складу емпіричної виборки увійшли студенти першого, третього та п'ятого років навчання денної форми факультету початкової, технологічної та професійної освіти (спеціальність «013 Початкова освіта») загальною кількістю 210 осіб та віком від 18 до 30 років.

креативність вчитель професійна підготовка

Результати дослідження

У Таблиці 1 показано факторну структуру креативності майбутніх вчителів початкової школи на першому році навчання. Суттєвої відзнакою отриманої структуру виявляється те, що показник швидкості невербальної креативності не увійшов до жодного з двох факторів. Така особливість пов'язана з тим, що як показано у попередньому параграфі, у студентів першого курсу показник невербальної швидкості є високим незалежно від типу креативності, а відтак при будь-якому рівні інших параметрів креативності показник образної швидкості є високим у студентів-першокурсників, тобто образна швидкість не корелює в них з іншими параметрами креативності, а відтак не увійшла на значущому рівні до факторної структури.

Таблиця 1

Факторна структура креативності студентів першого курсу