Соціально-психологічні уявлення військовослужбовців про злочин і злочинця
Розкриття особливостей соціальних уявлень про злочин та злочинця у групах військовослужбовців з різним правовим статусом (законослухняні і правопорушники). Протиріччя між нормативними вимогами до поведінки військовослужбовця у воєнний та мирний час.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 24.11.2022 |
| Размер файла | 26,2 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Соціально-психологічні уявлення військовослужбовців про злочин і злочинця
Худавердова А.О.
Метою статті є розкриття особливостей соціальних уявлень про злочин та злочинця у групах військовослужбовців з різним правовим статусом (законослухняні і правопорушники). Наголошено, що існує протиріччя між нормативними вимогами до поведінки військовослужбовця у воєнний та мирний час. Зазначено, що перебування особи в умовах бойових дій протягом тривалого часу приводить до певних деформацій у сприйнятті людиною таких категорій як злочин, правопорушення, закон тощо. Соціальні уявлення містять інформацію, переконання, думки, образи, установки щодо об'єкта уявлення. Вони орієнтують і «виправдовують» поведінку індивідів, сприяють соціальним комунікаціям. Різні досвід, групова приналежність, види діяльності - все це сприяє формуванню у індивідів неоднакових уявлень. Соціальні уявлення про злочини є складними системами, що складаються з ряду взаємозалежних елементів, структура їх не є однорідною, ступінь небезпеки злочинів розцінюється не однаково. У роботі розкрито особливості соціальних уявлень про злочинців і злочини у військовослужбовців, які є правосвідомими (перша група), і військовослужбовців, які скоїли злочини (друга група). Показано, що у групі військовослужбовців, які скоїли правопорушення, уявлення мають більш складну та суперечливу структуру; а у першій групі - законослухняних військовослужбовців - уявлення мають більш просту форму. В обох групах соціальні уявлення вибудовуються навколо таких категорій, як вид злочину (вбивство, злодійство тощо), негативні якості особистості злочинця та сильні негативні емоційні реакції. Соціальні уявлення про злочин містять ще й таку групу, як покарання. Ядра соціальних уявлень у кожному випадку утворені різними елементами залежно від групи. Досліджувані першої групи у своїх соціальних уявленнях є більш однозначними, суворими та схильними детермінувати злочинність тим, що людина «погана». Більшість схвалюють введення страти. Правопорушники навпаки, є більш гуманними, схильними детермінувати злочинність соціальними складнощами, вірити у можливість виправлення. їм також характерна наявність такого конструкту, як страх і велика кількість посилань до законодавчих баз і нормативних документів. Крім того військовослужбовці, що скоїли злочини, схильні ставати на абстрактну позицію жертви.
Ключові слова: соціальні уявлення, злочин, злочинець, правопорушення, покарання, військовослужбовці, поведінка, категорія, ядро уявлення, страта, жертва.
Khudaverdova A.O.
SOCIO-PSYCHOLOGICAL PERCEPTIONS OF MILITARY SERVANTS ABOUT CRIME AND CRIMINAL
The aim of the work is to study the features of social perceptions of crime and the offender in groups of military service members with different legal status (law-abiding and offenders). It is emphasized that there is a contradiction between the regulatory requirements for the conduct of military personnel in wartime and peacetime. It is noted that the presence of a person in combat for a long time leads to certain distortions in human's perception of such categories as crime, offense, law and so on. Social representations contain information, beliefs, thoughts, images, attitudes about the object of representation. They guide and "justify" the behavior of individuals, promote social communication. Different experiences, group affiliation, activities - all this contributes to the formation of different ideas in individuals. Social ideas about crimes are complex systems consisting of a number of interdependent elements, their structure is not homogeneous, the degree of danger of crimes is not considered the same. The paper reveals the features of social perceptions of criminals and crimes in military service members who are law-conscious (first group) and military service members who have committed crimes (second group). It is shown that in the group of military personnel who have committed offenses, representations have a more complex and contradictory structure; and in the first group - law-abiding military service members - representations have a simpler form. In both groups, social perceptions are built around such categories as the type of crime (murder, theft, etc.), the negative personality traits of the offender and strong negative emotional reactions. Social perceptions of crime also include such a group as punishment. The nuclei of social ideas in each case are formed by different elements depending on the group. The subjects of the first group in their social ideas are more unambiguous, strict and tend to determine crime by the fact that a person is "bad". Most approve of the imposition of the death penalty. Offenders, on the contrary, are more humane, tend to determine crime by social difficulties, to believe in the possibility of correction. They are also characterized by the presence of such a construct as fear and a large number of references to legislation and regulations. In addition, military service members who have committed crimes tend to take the abstract position of the victim.
Key words: social representations, crime, criminal, offense, punishment, military service members, behavior, category, core of representation, execution, victim.
Постановка проблеми
соціальний психологічний злочин військовослужбовець
Особливістю армії як суспільного інституту, який має за мету захист держави і громадян від ворогів, є той факт, що бойова служба передбачає формування у військовослужбовців поведінки, яка в цілому суперечить загальнолюдським нормам і цінностям. В умовах бойових дій військовослужбовець отримує право на вбивство та на інші вчинки, які у повсякденній життєдіяльності суперечать суспільним нормам. Таким чином виникає протиріччя між нормативними вимогами до поведінки військовослужбовця у воєнний та мирний час. Практично це протиріччя виявляється у необхідності демонструвати діаметрально протилежні форми поведінки залежно від ситуації та вміти максимально ефективно керувати ними (Евенко, 2008).
Ця суперечність породжує необхідність суворої регламентації діяльності та поведінки військовослужбовців нормативно-правовими актами та умовами взаємодії у військовій організації, які визначають специфіку відхилень у поведінці військовослужбовців. На думку С. Євенка, саме середовище у військовій організації є агресивним по відношенню до особистості, що створює додаткові труднощі для адаптації та нормативного функціонування військовослужбовця (Евенко, 2008). .
За дослідженнями Є.С. Коваленка, перебування особи в умовах бойових дій протягом тривалого часу приводить до певних деформацій у сприйнятті людиною таких категорій як злочин, правопорушення, закон тощо (Коваленко, 2020). Статистичні дані, які наводить Наталя Дмитренко у своєму дослідженні щодо вчинених військовослужбовцями Збройних Сил України кримінальних правопорушень, підтверджують це припущення. Так, у 2014-2020 рр. кількість вчинених у Збройних Силах України лише військових кримінальних правопорушень становила майже 30 000, з яких у 2014 р. - 4153, у 2015 р. - 6213, у 2016 р. - 3650, у 2017 р. - 4577, у 2018 р. - 3694, у 2019 р. - 3616 та в 2020 р. - 4055, чверть з яких вчинена учасниками АТО/ООС (з яких: особливо тяжких - 187, тяжких - 3546, нетяжких - 128, кримінальних проступків - 7) (Дмиренко, 2020). Невтішність статистичних даних дозволяє говорити про особливу актуальність вивчення специфіки деформації соціальних уявлень військовослужбовців про злочин і злочинця з метою подальшого формування принципів їх корегування та реанімації їх початкового суспільного змісту.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Соціальне уявлення включає інформацію, переконання, думки, образи, установки щодо об'єкта уявлення. Ці складові, будучи організованими і структурованими, утворюють певний тип когнітивної системи (Abric, 1993). Соціальні уявлення орієнтують і «виправдовують» поведінку індивідів, сприяють соціальним комунікаціям. Крім того, як підкреслює Ж.-К. Абрик (Abric, 1993), уявлення визначають всі наші очікування та антиципації. Різні досвід, групова приналежність, види діяльності - все це сприяє формуванню у індивідів неоднакових уявлень.
Для дослідження соціальних уявлень доцільно звернутися до концепції соціальних уявлень, розробленої С. Московичі (за участю Ж.-К. Абрика, В. Дуаза, Д. Жоделе та інших дослідників на початку 60-х років (Moscovici, 1961). Соціальні уявлення, на думку С. Московичі, є «універсальним соціально-психологічним феноменом, до складу якого входять всі форми пізнання, і який поєднує ідеї, думки, образи та знання, якими спільно користуються члени колективу (спільноти)» (Донцов, Ємельянова, 1987; с. 3).
За С. Московичі, основні різновиди уявлень мають соціальне походження (Moscovici, 1961). Автор вважає, що соціальні уявлення виступають своєрідною візитівкою соціальної групи (Moscovici, 1961), тому соціальні уявлення мають розглядатися не як характеристики індивідів, а як характеристики груп (Moscovici, 1961).
Ж.-Д. Абрик запропонував виділяти у соціальних уявленнях зону ядра та периферійні елементи. Ядро визначено природою самого об'єкта уявлення, типом відносин з ним, а також системою цінностей та соціальними нормами. Ядро виконує дві важливі функції: породжувальну і організуючу. Перша полягає в тому, що саме ядро надає сенсу і цінності уявленню. Друга пов'язана з тим, що ядро - це об'єднуючий і стабілізуючий елемент (Донцов, Ємельянова, 1987). Зміст ядра обумовлений історичними, соціальними та ідеологічними умовами існування групи та виділяється на основі наступних кількісних критеріїв: 1) рівень узгодження думок членів групи про важливість даної характеристики об'єкта уявлення; 2) оцінка необхідності характеристик для визначення об'єкта (Донцов, Ємел'янова, 1987; с.127).
Периферійні елементи утворюють основу контексту уявлення і виконують ряд функцій (Abric, 1993). По-перше, вони забезпечують гнучкість соціального уявлення, оскільки безпосередньо залежать від контексту і виступають свого роду сполучною ланкою між ним і реальністю. По-друге, будучи більш гнучкими, ніж елементи центрального ядра, вони відіграють основну роль в адаптації уявлення до зміни контексту. Будь-яка нова інформація може бути інтегрованою в ядро. Ця роль стає особливо важливою в тому випадку, якщо нова інформація ставить під сумнів ядро уявлення. Таким чином, інтерпретація нової інформації може бути змінена завдяки периферійним елементам, що дозволить зберегти незмінним центральне ядро. Нарешті, периферійна система захищає уявлення від змін (Abric, 1993).
О.О. Гулевич пише про те, що соціальні уявлення про злочини є складними системами, що складаються з ряду взаємозалежних елементів, структура їх не є однорідною, ступінь небезпеки злочинів розцінюється не однаково (Гулевич, 1999). У роботах Бовиної І.Б. та Бовіна Б.Г. автори приходять до висновку про те, що ключовою в соціальних уявленнях про злочин та злочинця є тема провини; при чому уявлення про злочинця більше апелюють до морально-етичного аспекту, ніж уявлення про злочин. На думку авторів, соціальні уявлення про злочин та злочинця пов'язані між собою елементами, які конкретизують вид злочину - «вбивство», «крадіжка» (Донцов, Ємельянова, 1987).
Мета статті - розкрити соціально-психологічні уявлення військовослужбовців про злочин і злочинця.
Виклад основного матеріалу і результатів дослідження
Існує багато визначень поняття злочин. Зазвичай акцент робиться на суспільній небезпеці певного діяння, і на тому, що кожному злочину відповідає певне покарання. Концепцій особи злочинця існує набагато більше, ніж визначень злочину. Давні спроби пояснити причини делінквентної поведінки точилися переважно у контексті релігійних та філософських течій. З появою наукового знання, вищеописані проблеми стали аналізуватися у межах таких дисциплін, як кримінологія, психологія, соціологія, генетика тощо. Безсумнівно, всі ці теорії вплинули на формування ненаукових уявлень про злочинців і злочини у представників різних груп. Крім того, важливо розуміти, що злочин, на жаль, є частиною соціальної реальності, яка несе загрозу кожному.
У нашому дослідженні особливий акцент зроблено на специфіці соціальних уявлень про злочинців і злочини у військовослужбовців, які є правосвідомими (перша група), і військовослужбовців, які скоїли злочини (друга група).
Відповідно, метою нашого дослідження стало вивчення особливостей соціальних уявлень про злочин та злочинця у групах військовослужбовців з різним правовим статусом (законослухняні і правопорушники).
Основним методом у нашій роботі виступило опитування у варіанті анкети, що включало асоціативну методику, методику незакінчених речень, відкриті і закриті питання про те, що таке злочин; хто такий злочинець; про можливості пенітенціарної та превентивної систем; присвячені проблемі смертної кари; громадській думці; статистичним даним тощо (які злочини скоюються частіше? який відсоток людей скоюють злочини? скільки з них засуджено? а скільки - безневинно засуджено? тощо)
Результати, отримані за методикою «Незакінчені речення», і навіть відповіді на відкриті питання оброблялися з допомогою контент-аналізу. Асоціації було проаналізовано з урахуванням прототипічного аналізу, запропонованого П. Вержесом (Verges, 1992).
Дослідження проводилося протягом 2016-2021 років. Вибірка складалася з двох груп військовослужбовців. Перша група - законослухняні військовослужбовці, у службовій кар'єрі яких відсутні правопорушення, зауваження щодо порушень дисципліни або покарання за скоєння злочинів. До цієї групи входило 52 особи - чоловіки віком від 19 до 29 років. Друга група досліджуваних - військовослужбовці, що скоїли правопорушення та перебували у слідчому ізоляторі: 49 осіб чоловічої статі віком від 19 до 29 років.
У ядрі соціальних уявлень про злочинця в першій групі розташувалися такі конструкти, як «Негативні якості особи злочинця», «Правопорушник», «Закон», «Покарання». Ядро соціальних уявлень у досліджуваних другої групи утворено такими конструктами: «Сильні емоційні реакції», «Вбивця», «Злодій», «Негативні якості особистості злочинця» (табл.1). Вони оцінюють злочинця за найбільшою кількістю критеріїв, демонструючи тим самим гетерогенність уявлень.
З низькою частотою та низьким рангом пред'явлення в першій групі розташовуються такі конструкти, як «Сильні емоційні реакції», «Маніяк», «Жертва», «Насильник», «Характер злочинця», у представників другої групи - «Шахрай», «Закон», «Кримінал», «Зброя», «Протиправна дія» (Табл.1).
Таблиця 1 Структура уявлень про злочинця у групах військовослужбовців
|
Асоціації зі словом «злочинець» у групі військовослужбовців, які не порушували закон (перша група) |
Асоціації зі словом «злочинець» у групі військовослужбовців, які скоїли правопорушення (друга група) |
|
|
Середній ранг=2,67 Медіана за рангами=4 Кількість груп=13 |
Середний ранг=3,01 Медіана за рангами=4 Кількість груп =15 |
|
|
Поняття (частота, ранг) |
Поняття (частота, ранг) |
|
|
Висока частота, низький ранг (ядро соціальних уявлень) |
Висока частота, низький ранг (ядро соціальних уявлень) |
|
|
Негативні якості особи злочинця (13; 1,9) Правопорушник (6; 1,7) Закон (4; 2,3) |
Негативні якості особи злочинця (15; 2,7) Сильні емоційні реакції (9; 2,6) Вбивця (5; 1,6) Злодій (4; 2,5) |
|
|
Низька частота, низький ранг (периферійна зона соціальних уявлень) |
Низька частота, низький ранг (периферійна зона соціальних уявлень) |
|
|
Сильні емоційні реакції (4; 2) Маніяк (3; 3,3) Жертва (2; 2,5) Насильник (2; 1) Характер злочинця (2; 2,5) |
Шахрай (3; 2,3) Закон (2; 2) Кримінал (2; 1) Зброя (2; 2,5) Протиправна дія (2; 2,5) |
|
|
Кров (2; 2,5) |
||
|
Висока частота, високий ранг (периферійна зона соціальних уявлень) |
Висока частота, високий ранг (периферійна зона соціальних уявлень) |
|
|
Покарання (15; 3,1) Причина (6; 3,7) Злодій (5; 3,6) Психічні відхилення (5; 3) |
Сильні емоційні реакції (16; 3,1) Психічні відхилення (8; 3,4) Покарання (8; 4,1) Розслідування (4; 4) |
В першій групі у периферійній системі з високим рангом та великою частотою зустрічаються такі категорії, як «Покарання», «Причина», «Злодій», «Психічні відхилення». І «Психічні відхилення», «Покарання», «Розслідування» - у військовослужбовців другої групи. (табл.1).
Зазначимо, що категорія «Психічні відхилення» зустрічається в обох групах.
Ядро соціальних уявлень респондентів першої групи про злочин утворено такими конструктами - «Покарання», «Крадіжка», «Негативні якості особистості злочинця». У представників другої групи - «Смерть», «Протиправна дія», «Розслідування» «Негативні якості особистості злочинця», «Покарання» «Сильні емоційні реакції», «Кров», (Табл.2).
Таблиця 2 Структура уявлень про злочин у групах військовослужбовців
|
Асоціації зі словом «злочин» у групі військовослужбовців, які не порушували закон |
Асоціації зі словом «злочин» У групі військовослужбовців, які скоїли правопорушення |
|
|
Середній ранг = 2,89 Медіана за рангами = 3 Загальна кількість груп = 15 |
Середній ранг = 2,86 Медіана за рангами = 2 Загальна кількість груп = 22 |
|
|
Поняття (частота, ранг) |
Поняття (частота, ранг) |
|
|
Висока частота, низький ранг (ядро СП) |
Висока частота, низький ранг (ядро СП) |
|
|
Покарання (16; 2,9) |
Покарання (11; 2,6) |
|
|
Крадіжка (11; 2) Негативні якості особи злочинця (6; 2,3) |
Крадіжка (8; 2,5) Сильні емоційні реакції (6; 2,7) Кров (6; 2,7) Негативні якості особи злочинця (5; 1,8) |
|
|
Низька частота, низький ранг (периферична зона СП) |
Низька частота, низький ранг (периферична зона СП) |
|
|
Закон (3; 2,7) |
Кров (3; 2,3) Кримінальний Кодекс РФ (2; 2) Погані умови життя (2; 2) |
|
|
Висока частота, високий ранг (периферична зона СП) |
Висока частота, високий ранг (периферична зона СП) |
|
|
Сильні емоційні реакції (10; 3) Вбивство (8; 3) Насильство (5; 3,2) Розслідування (5; 3,8) |
Страх (11; 3) Психічні відхилення (5; 3) Поліція (5; 4,4) Зброя (4;3,5) |
Законослухняні військовослужбовці, як і раніше, схильні детермінувати делікт особистісними особливостями злочинця. Однак все ж таки демонструють гетерогенність ядра, оперуючи різними критеріями.
Цікаво, що категорія «Покарання» з'являється у другій групі лише у відповідь на стимул «злочин», а не «злочинець». Тобто. карається діяння, але не людина.
Периферична система з низьким рангом пред'явлення та низькою частотою в першій групі представлена поняттям «Закон» (Табл.2).
Периферійна система з високим рангом пред'явлення і високою частотою народження складається у цих досліджуваних з таких компонентів, як «Сильні емоційні реакції», «Вбивство», «Насильство», «Розслідування. А в другій групі це - «Страх», «Психічні відхилення» (Табл.2).
Цікавими є отримані результати щодо уявлень про причини злочинності, можливості виправлення та покарання злочинців, емоційне ставлення до проблеми
В обох групах більшість каже, що до злочинців ставляться погано. 52,2% представників першої групи вважають, що найкращим способом виправлення злочинців є покарання, серед представників другої групи такої думки дотримується лише 22,7%. На питання про можливість виправлення злочинців 72,7% представників другої групи відповідають однозначно - «можна», у першій групі спостерігаємо 40-45% таких відповідей. Варто зазначити, що 21,7% респондентів першої групи вважають, що «виправити» злочинця може лише страта. Ця ідея є лейтмотивом у багатьох їх відповідях. Так, речення «Злочинців було б менше, якби...» 34,8% респондентів першої групи закінчують словами про смертну кару («Злочинців було б менше, якби запровадили страту»). Таку пропозицію, як «Смертну кару доречно призначити у разі, якщо.» 81,8% представників першої групи завершують словами, що такі випадки є. Більше того, ці респонденти говорять про те, що цей захід покарання є прийнятним і щодо людей, які вчинили економічні злочини.
Друга група не пропонує такий варіант вирішення проблеми. Ці респонденти бачать основну складність у недосконалості суспільства (40%). Вони посилаються на недоліки державної системи (31,8%). Також 50% представників другої групи вважають, що основне завдання держави щодо злочинців полягає в перевихованні, а найчастішою відповіддю першої групи є «упіймання і покарання» (44%). Ми можемо зазначити, що досліджувані схильні по-різному детермінувати виникнення злочинності, і, більше того, проектувати свою думку на громадську.
Оцінка військовослужбовцями масштабів злочинності. Найчастішими злочинами всі досліджувані вважають різні варіанти корисливих правопорушень. Відповідь на питання про те, який відсоток людей в Україні вчиняли злочини - знаходиться в цифровому діапазоні від 32% (перша група) до 65,3% (друга група).
Досліджуваним першої групи властиво розділяти злочинців на категорії на основі виду злочину (49%), а другої групи - на основі особистісних характеристик злочинця, таких як розумний-дурний тощо. (37,9%)
Слід зазначити, що у питаннях, що стосуються класифікації злочинців, респонденти другої групи виділяють більшу кількість критеріїв.
Цікаво зазначити, що найяскравіші реакції страху перед злочинцями демонструють саме респонденти другої групи. Так, згадки про страх виявляються у різних відповідях. Більше того, на питання про те, яких злочинців бояться менше, тільки в другій групі виникає відповідь «боюся всіх» (12,4%).
Висновки
Соціальні уявлення про злочин та злочинця суттєво відрізняються у групах досліджуваних: 1) у групі військовослужбовців, які скоїли правопорушення уявлення мають більш складну та суперечливу структуру; 2) у першій групі - законослухняних військовослужбовців - уявлення мають більш просту форму.
В обох групах соціальні уявлення вибудовуються навколо таких категорій, як вид злочину (вбивство, злодійство тощо), негативні якості особистості злочинця та сильні негативні емоційні реакції. Соціальні уявлення про злочин містять ще й таку групу, як покарання.
Ядра соціальних уявлень у кожному випадку утворені різними елементами залежно від групи. Досліджувані першої групи у своїх соціальних уявленнях є більш однозначними, суворими та схильними детермінувати злочинність тим, що людина «погана». Більшість схвалюють введення страти.
Правопорушники навпаки, є більш гуманними, схильними детермінувати злочинність соціальними складнощами, вірити у можливість виправлення. Їм також характерна наявність такого конструкту, як страх і велика кількість посилань до законодавчих баз і нормативних документів. Крім того військовослужбовці, що скоїли злочини, схильні ставати на абстрактну позицію жертви.
Розглянута проблема вимагає подальшого більш докладного вивчення. Це завдання можна вирішити з допомогою конкретизації злочинів (вбивство, злодійство тощо). Крім того, актуальним бачиться дослідження уявлень про інших учасників злочину та правозастосування (жертв, правоохоронців тощо).
Література
1. Гулевич О.А. Социальные представления о преступлениях, преступниках, жертвах и о работниках правовых институтов: дис. ... канд. психол. наук: 19.00.05. М., 1999. 264 c.
2. Дмитренко Н. А. Кримінологічна характеристика та запобігання злочинності у Збройних Силах України: дис. ... д-ра філософії: 081. Херсон - Одеса, 2020. 235 с.
3. Донцов А.И., Емельянова Т.П. Концепция социальных представлений в современной французской психологии. М.: Издательство МГУ, 1987. 178 с.
4. Евенко С.Л. Отклоняющееся поведение военнослужащих: Монография / Под ред. А.Г. Караяни. М.: ВУ, 2008. 211 с.
5. Євдокімова О.О., Зарічанський О.А., Коваленко Є.С. Аналіз рівня правосвідомості та правової поведінки військовослужбовців підрозділів операції об'єднаних сил Збройних Сил України. Харківський національний університет внутрішніх справ: 20 років у статусі національного : матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 2 берез. 2021 р.). Харків : ХНУВС, 2021. С. 78-80.
6. Коваленко Є. С. Правова інтолерантність військовослужбовців Актуальні напрями практичної психології і психотерапії: матеріали VIII Міжнар. наук.-практ. конф. (м. Харків, 16 груд. 2020 р.). Харків: ХНУВС, 2020. С. 87-89.
7. Abric J-C. Central system, peripheral system: their functions and roles in the dynamic of social representations. Paper of social representations. 1993. № 2. P. 75-78.
8. Moscovici S. La Psychanalyse: son image et son public. P.: Presses Universitaires de France, 1961. 515 p.
9. Verges P. L'Evocation de l'argent: une methode pour la definition du noyau central d'une representation. Bulletin depsychologie. 1992. Vol. XLV, № 405. P. 203-209.
References
1. Gulevich, O.A. (1999). Sotsialnyie predstavleniya o prestupleniyah, prestupnikah, zhertvah i o rabotnikah pravovyih institutov [Social perceptions of crime, criminals, victims and employees of legal institutions] (Doctoral dissertation, Lomonosov Moscow State University, Moscow, Russia). [in Russian].
2. Dmytrenko, N. A. (2020). Kryminolohichna kharakterystyka ta zapobihannia zlochynnosti u Zbroinykh Sylakh Ukrainy [Criminological characteristics and crime prevention in the Armed Forces of Ukraine] (Doctoral dissertation, Odesa State University of Internal Affairs, Odesa, Ukraine). [in Ukrainian].
3. Dontsov, A.I., Emelyanova, T.P. (1987). Kontseptsiya sotsialnyih predstavleniy v sovremennoy frantsuzskoy psihologii. [The concept of social representations in modern French psychology]. M.: MGU. [in Russian].
4. Evenko, C.L. (2008) Otklonyayuscheesya povedenie voennosluzhaschih [Deviant behavior of military personnel]/ Ed. A. G. Karayani. M.: VU. [in Russian].
5. Yevdokimova, O.O., Zarichanskyi, O.A., Kovalenko, Ye.S. (2021). Analiz rivnia pravosvidomosti ta pravovoi povedinky viiskovosluzhbovtsiv pidrozdiliv operatsii obiednanykh syl Zbroinykh Syl Ukrainy [Analysis of the level of legal awareness and legal behavior of servicemen of the joint units of the Joint Forces of the Armed Forces of Ukraine] Kharkivskyi natsionalnyi universytet vnutrishnikh sprav: 20 rokiv u statusi natsionalnoho: materialy mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Harkiv, 2 berez. 2021 r.) [Kharkiv National University of Internal Affairs: 20 years in the status of a national: proceedings of an international scientific and practical conference (Kharkiv, March 2, 2021) ]. Kharkiv: KhNUVS, pp. 78-80. [in Ukrainian].
6. Kovalenko, Ye. S. (2020). Pravova intolerantnist viiskovosluzhbovtsiv [Legal intolerance of military service members]. Aktualni napriamy praktychnoi psykholohii i psykhoterapii: materialy VIII Mizhnar. nauk.-prakt. konf. (m. Harkiv, 16 grud. 2020 r.) [Current areas of practical psychology and psychotherapy: proceedings of the VIII International scientific - practical conference (Kharkov, December 16, 2020) ]. Kharkiv: KhNUVS, pp. 87-89 [in Ukrainian].
7. Abric, J-C. (1993). Central system, peripheral system: their functions and roles in the dynamic of social representations. Paper of social representations, 2, 75-78.
8. Moscovici, S. (1961). La Psychanalyse: son image et son public. P.: Presses Universitaires de France.
9. Verges, P. (1992). L'Evocation de l'argent: une methode pour la definition du noyau central d'une representation. Bulletin de psychologie, XLV (405), 203-209.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Соціально-демографічні, кримінально-правові, статусно-рольові та морально-психологічні характеристики злочинця. Розмежовання типів за характером взаємодії ситуації та особистості. Індивідуальні особливості формування й підтримання готовності до злочину.
презентация [236,8 K], добавлен 31.03.2013Теоретичні підходи науковців до поняття і визначення адикції і адиктивної поведінки. Види, механізм розвитку і деструктивна сутність адиктивної поведінки. Аналліз впливу соціальних і психологічних чинників на формування адиктивної поведінки підлітків.
курсовая работа [42,2 K], добавлен 22.03.2009Соціологічна теорія Дюркгейма як ідейне джерело концепції соціальних уявлень. Вивчення суспільства як системи зв'язків індивідів та соціальних фактів як продуктів соціальної взаємодії. Соціальні факти "фізіологічного" рівня (колективна свідомість).
реферат [21,4 K], добавлен 18.10.2010Психологічні особливості дошкільного віку. Зміст і особливості Я-концепції. Розвиток уявлень про себе у дошкільників. Роль спілкування з близькими, дорослими і однолітками у формуванні образу "Я". Гра як засіб розвитку у дошкільників уявлень про себе.
курсовая работа [46,5 K], добавлен 12.06.2011- Патологічні зміни фізичного і психічного здоров’я військовослужбовців під впливом екстремальних умов
Розглянуто причини і фактори екстремальних ситуацій несення військової служби, які впливають на появу патологічних змін здоров’я військовослужбовця. Розглянуто поняття стресу і дистресу, напруги і перенапруженості, як причин виникнення психічних розладів.
статья [22,7 K], добавлен 27.08.2017 Соціальні та психологічні відмінності поведінки людей різного віку у конфліктних ситуаціях. Корекція конфліктної поведінки серед молоді та оптимізація міжособистісних стосунків. Рекомендації щодо мінімізації негативних наслідків під час конфліктів.
статья [22,6 K], добавлен 17.08.2017Огляд психодіагностичного дослідження поведінки особи в конфліктній ситуації. Характеристика проблеми інтерпретації отриманих даних на добровільній консультації. Аналіз діагностики рівня психічного розвитку людини, стану злочинця у момент скоєння злочину.
контрольная работа [30,8 K], добавлен 20.07.2011Пізнавальні процеси психіки. Соціально-психологічні аспекти взаємовідносин у соціальних групах. Основи теорії виховання. Психічні стани та властивості. Тести для дослідження особистості. Емоційні процеси психіки. Форми організації і методи навчання.
учебное пособие [513,2 K], добавлен 19.12.2010Дослідження суїцидальної поведінки як соціально-психологічного явища. Умови формування і вікові особливості суїцидальної поведінки. Аналіз взаємозв'язку сімейного виховання та суїцидальної поведінки підлітків. Профілактична робота з дітьми групи ризику.
курсовая работа [82,5 K], добавлен 14.06.2015Соціально-психологічні детермінанти розвитку ділових стосунків у студентських академічних групах. Програма психологічного супроводу та процедура її проведення. Правила інформування населення про наявність загрози виникнення надзвичайних ситуацій.
дипломная работа [869,5 K], добавлен 07.10.2014Психологічні умови гендерної поведінки. Фактори гендерної соціалізації. Характер гендерних ролей у шлюбі чоловіків й жінок. Аналіз особливостей орієнтації на традиційні чи егалітарні стосунки у жінок та чоловіків у сім’ї, формування взаєморозуміння.
дипломная работа [1,2 M], добавлен 25.02.2014Психологічна характеристика чинників, що впливають на формування агресивного натовпу. Основні прошарки та етапи розвитку натовпу. Основна база дії режиму як фактора перевиховання злочинця. Проблема використання праці як фактора ресоціалізації засуджених.
контрольная работа [22,1 K], добавлен 05.02.2011Соціально-психологічні аспекти ділового спілкування. Конфлікт як один з головних чинників розладу діяльності взаємовідносин у колективі. Вплив індивідуальних особливостей людини на ділові відносини. Дослідження міжособистісних стосунків в колективі.
курсовая работа [95,8 K], добавлен 20.07.2011Психологічні особливості профілактики злочинності. Стан та причини злочинності неповнолітніх, особливості соціалізації та формування особистості неповнолітнього правопорушника. Узагальнений психологічний портрет особистості неповнолітнього злочинця.
презентация [47,4 K], добавлен 03.06.2019Ознайомлення із специфікою соціальної психології як самостійної науки. Вплив соціальних умов на поводження індивіда. Роль поведінки одного учасника групи на інших. Аналіз відносин між нормативними, політичними та економічними факторами суспільства.
реферат [25,9 K], добавлен 18.10.2010Поняття ґендеру у вимірі соціально-психологічних досліджень. Психологія ґендерної поведінки, фактори ґендерної соціалізації. Характер ґендерних ролей у шлюбі чоловіків та жінок. Методичні засади дослідження ґендерно-рольової поведінки особистості.
дипломная работа [1,5 M], добавлен 20.10.2013Сутність проблеми вивчення самосвідомості особистості, розкриття особливостей структури та її функціонування. Методики дослідження і психологічної діагностики особливостей самосвідомості, систематизація основних понять, статистичний аналіз результатів.
курсовая работа [56,3 K], добавлен 08.12.2010Психологічні питання цивільно-правового регулювання у сфері економіки. Дотримання соціально-психологічного принципу - добросовісності партнерів. Стратегія поведінки суду у конфліктних ситуаціях. Справедливість судового рішення. Професійна мораль судді.
контрольная работа [35,5 K], добавлен 05.12.2009Сутність поняття спілкування як соціально-психологічного феномену. Соціальна ситуація розвитку особистості в підлітковому віці. Специфіка соціально-психологічних особливостей спілкування підлітків з ровесниками, дорослими та однолітками протилежної статі.
курсовая работа [74,5 K], добавлен 28.04.2016Суіцид як соціальна проблема. Особливості суіцидальної поведінки у різні вікові періоди. Методи оцінки схильності особистості до суіцидальної поведінки. Види соціально-психологічної допомоги особистості у випадках суіцидально-оріентованої поведінки.
курсовая работа [55,2 K], добавлен 16.11.2012
