Психологічні особливості розвитку показників креативного потенціалу менеджерів освітніх організацій

Introduction. The creative potential of managers of educational organizations acquires special importance in the context of social transformations and social tension in the country.

Aim: to analyze the psychological features of the development of educational organization managers' creative potential indicators.

Methods. What is your creative potential? (Scale A (My Personality), Scale B (My Approach to Problem Solving), Scale C (My Work Environment)).

Results. The majority of respondents had an average level of the creative potential indicator called «My Personality». A large number of respondents had a standard approach to solving problems without showing creativity. High level of the creativity indicator called Work Environment was found in a small number of educational organizations.

Conclusions. The introduction of a special program aimed at developing the creative potential of managers of educational organizations can help increase creativity in management.

Keywords: educational organizations; educational organization managers; management activities, creative potential.

Основна частина

Тенденції розвитку сфери освіти вимагають від менеджерів освітніх організацій сучасних підходів до роботи, що можуть бути сформовані та розвинуті тільки на основі розкриття й розвитку особистісного потенціалу менеджера, його саморозвитку. Саморозвиток потребує не тільки творчого оволодіння знаннями, але й постійного формування всіх складових особистісного потенціалу. Це процес свідомого управління своїм розвитком, удосконалення власних якостей і здібностей, результатом чого є формування новоутворень, які сприяють успішній професійній діяльності.

Отже, створення в освітніх організаціях організаційно-психологічних умов може сприяти підвищенню рівня саморозвитку менеджерів освітніх організацій. Мова йде про актуалізацію у менеджерів інтересу до роботи (зокрема, на основі використання позитивних прикладів колег щодо нововведень в освітніх закладах та їх позитивних результатів), організацію різних сучасних

форм підвищення кваліфікації, у тому числі й дистанційних, упровадження креативного підходу у вирішенні управлінських завдань, партнерських норм взаємодії з колегами (створення команд для вирішення різних освітніх завдань, надання підтримки один одному тощо).

Потужним фактором розвитку особистості, що визначає її готовність змінюватися, відмовлятися від стереотипних способів поведінки та мислення, є креативний потенціал.

На Всесвітньому економічному форумі у Давосі (2016) зазначалося, що креативність є однією з трьох найважливіших навичок, які роботодавці цінуватимуть у своїх працівниках у ХХ столітті поряд із критичним мисленням та комплексним вирішенням проблем. Відповідно йдеться про підвищені вимоги до особистості менеджерів освітніх організацій, оскільки підвищення креативності в освітньому процесі завжди починається з менеджерів (Rinkevich, 2011).

Для досягнення вершин професіоналізму в управлінській діяльності менеджери освітніх організацій повинні бути зразком креативності, інноваційного мислення, прагнути до постійного професійного саморозвитку й самоактуалізації.

Креативний потенціал менеджерів освітніх організацій забезпечує їхню здатність до конструктивного, нестандартного мислення та поведінки, а також усвідомлення й розвитку свого професійного досвіду, який допоможе управлінцю більш ефективно знаходити оптимальні рішення організаційних, виробничих, управлінських проблем.

Креативний менеджер-управлінець освітньої галузі - це, насамперед, людина нового покоління, яка абсолютно готова приймати виклики сучасності та вміє й не боїться вирішувати нестандартні педагогічні проблеми, пропонувати та втілювати креативні педагогічні ідеї. Креативний менеджмент в освіті спрямований не тільки на генерацію нових рішень, а й на подолання кризових ситуацій, що виникають у процесі педагогічної діяльності (Починок, 2021).

Так, Ю. Лукомська (Лукомська, 2011) зазначає, що креативність є обов'язковою якістю для представників педагогічної професії, адже впровадження інновацій у педагогічну діяльність є потребою сучасності, а розвинутий креативний компонент інноваційної готовності педагога дає змогу модифікувати вже наявні методики й навіть створювати нові, власні, унікальні.

У контексті управління освітньою організацією менеджер вирішує чимало завдань для ефективної організації освітнього процесу. В управлінні спільною координованою діяльністю менеджер має бути готовим до реформаційних змін в освіті та активно їх запроваджувати на практиці, креативно управляти інноваціями, емоційним та соціальним розвитком і розвитком людських ресурсів; сприймати все нове та прогресивне, уміти поєднувати авторитет та демократичний стиль керівництва; бути здатним адаптувати зміни до умов школи, опановувати мистецтво менеджменту та бути відповідальним за долю кожного учня спільно з батьками (Калініна & Онаць, 2017).

А. Вірковський (Вірковський, 2005) підкреслює особливість педагогічних інновацій, які є важливими як для окремого педагога, тому що демонструють ступінь його креативного росту, так і у цілому для педагогічного колективу закладу освіти як показник реалізації освітніх нововведень.

В. Моляко (Моляко, 2006) зазначає, що умови, у яких протікає творчий процес, є важливим чинником розвитку творчості, креативності.

Освітнє середовище, на думку К. Приходченко (Приходченко, 2011), здатне набувати творчого характеру й допомагає відійти від репродуктивної діяльності до активної творчої діяльності.

Дослідники наголошують, що соціальне середовище може впливати на рівень креативності особистості. Аналізуючи особливості професійного середовища, зазначають, що важливими є свобода вибору засобів для досягнення мети, підтримка організації, постановка працівниками завдань, що відповідають їхній компетенції, творчим здібностям та викликають бажання їх виконувати тощо.

На думку І. Чубової (Чубова, 2017), ефективне управління освітньою організацією передбачає створення здорової творчої атмосфери в колективі з високою результативністю праці і є в прямій залежності від того, який стиль управління обрав менеджер освіти.

Про значущість творчого потенціалу керівників наголошує Л. Пермінова (Пермінова, 2009), котра підкреслює, що сучасний керівник школи повинен бути професіоналом, який володіє гнучким мисленням, орієнтований на все нове, здатний створювати творчу атмосферу співдружності в колективі, уміє ухвалювати нестандартні рішення тощо. Авторка акцентує увагу на тому, що такі професійні якості керівників загальноосвітніх навчальних закладів, як особистісно-гуманістична орієнтація, здатність до системного бачення, володіння предметною галуззю та сучасними освітніми інформаційними технологіями, здатність до інтеграції досвіду, креативність у професійній сфері, наявність професійної культури відіграють важливу роль в управлінській діяльності менеджера.

Аналіз літератури (Лемберт, 2001; Amabile, 1983; Zaleznik, 1992 та ін.) свідчить про значущість креативності в діяльності сучасних менеджерів. Креативність як особистісна характеристика є основою інноваційності. Наявність такої якості дає можливість генерувати та впроваджувати творчі ідеї в практичну діяльність освітньої організації, стимулювати до цього педагогічний колектив, перетворювати буденну роботу в новаторство, виходити за межі чинних стандартів тощо.

Поділяючи погляди В. Моляко (Моляко, 2006) щодо притаманності творчості кожній людині, а також особистісний напрям дослідження креативності, ми вважаємо креативний потенціал одним із компонентів інноваційності менеджерів освітніх організацій. Креативність є дуже важливою в управлінській діяльності менеджерів освітніх організацій, яка за своєю сутністю взагалі є творчою діяльністю. Водночас, як свідчить наукова література, практично не дослідженою залишається проблема ролі креативності в контексті діяльності освітніх організацій.

Отже, значущість проблеми та її недостатня розробленість обумовили формулювання мети статті - проаналізувати психологічні особливості розвитку показників креативного потенціалу менеджерів освітніх організацій.

Методи та організація дослідження. Для дослідження показників креативного потенціалу менеджерів освітніх організацій використовувався опитувальник «Який Ваш креативний потенціал?» (Шкала А «Моя особистість», шкала В «Мій підхід до розв'язання проблем», Шкала С «Моє робоче середовище») (Сухолова, 2021). Так, за допомогою шкали А - «Моя особистість» - можна визначити такі рівні розвитку креативного потенціалу менеджерів освітніх організацій, як-от: а) креативний потенціал особистості стримується деякими почуттями щодо себе; б) креативний потенціал достатньо розвинений, але не завжди проявляється; в) креативний потенціал високорозвинений та наявні здібності надихати до креативності інших. Шкала В - «Мій підхід до розв'язання проблем» - дає можливість виокремити такі рівні креативності в розв'язанні проблем у менеджерів освітніх організацій: а) стиль розв'язання проблем має тенденцію бути «книжним», йому бракує креативності; б) підхід до розв'язання проблем іноді визначається ригідністю і може приводити до стандартних рішень, які більше ніж потрібно спираються на минулі розв'язки подібних проблем; в) відкритий, креативний підхід до виконання завдань і здатність підтримувати інших під час розв'язання проблем. Шкала С - «Моє робоче середовище» - дозволяє оцінити, наскільки креативним є робоче середовище в освітніх організаціях. Результати опитування дозволяють визначити три рівні креативної спрямованості організаційного середовища: а) робоче середовище не підтримує креативного мислення; б) у робочому середовищі іноді складно бути креативним; в) робоче середовище є ідеальним для креативної особистості.

Статистична обробка даних здійснювалась за допомогою пакета статистичних програм SSPS (версія 22). Використовувалась описова статистика та кореляційний аналіз.

Дослідженням було охоплено 1219 менеджерів освітніх організацій з різних регіонів України.

Результати дослідження та їх обговорення. Проаналізуємо рівні вираженості основних показників креативного потенціалу менеджерів освітніх організацій (Шкала А «Моя особистість», шкала В «Мій підхід до розв'язання проблем» (табл. 1).

Як видно із табл. 1, лише у 0,7% опитаних виявлено високий рівень вираженості такого креативного показника як «моя особистість», які володіють високим творчим потенціалом, що

забезпечує реалізацію їхніх особистісних і професійних можливостей та здібностей у різних формах творчої професійної діяльності. Щодо середнього рівня (96,9%), то він свідчить про наявність розвинутих необхідних якостей, які допомагають менеджерам освіти творити, шукати нові ідеї та рішення у вирішенні проблем різного характеру, але у певних ситуаціях у них можуть виникати певні труднощі. Низький рівень вираженості зафіксовано у 2,4% респондентів. Це може бути зумовлено ще й тим, що менеджери недооцінюють себе, свої можливості, не здатні творити, оскільки не вірять у власні сили.

Таблиця 1. Рівні розвитку показників креативного потенціалу менеджерів освітніх організацій (у% від загальної кількості опитаних)