Впровадження когнітивно-поведінкової програми психологічної підтримки "дорога до себе" для осіб із моральною травмою під час війни

Размещено на http://www.allbest.ru/

Впровадження когнітивно-поведінкової програми психологічної підтримки «дорога до себе» для осіб із моральною травмою під час війни

Засєкіна Лариса Володимирівна - доктор психологічних наук, професор, проректор з науково-педагогічної роботи та міжнародної співпраці, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк;

Козігора Марія Анатоліївна - аспірант кафедри загальної та клінічної психології, Волинський національний університет імені Лесі Українки, м. Луцьк.

Поняття моральної травми (МТ) здебільшого розглядається як стан, при якому людина не змогла адаптуватися до стресової ситуації та її наслідків через порушення власних етичних переконань. Попри дослідження МТ переважно у військових чи професійних груп зони ризику, у науковій літературі відсутні дані щодо ефективних психологічних інтервенцій при моральній травматизації.

Метою цього дослідження є теоретичне вивчення існуючих психологічних інтервенцій, які рекомендуються для роботи з МТ, а також розробка та впровадження цілісної психологічної програми, спрямованої на роботу з МТ у військових та цивільних під час воєнного стану. Для досягнення мети у роботі використовувалися методи теоретичного аналізу та моделювання МТ та її наслідків, метод кейс аналізу, а також природний експеримент з впровадження програми «Дорога до себе», яка реалізовувалася у форматі групової роботи з військовими та їхніми сім'ями (n=10), а також онлайн ресурсу самодопомоги цивільному населенню під час воєнного стану (n=48).

Результати дослідження впровадження експериментальної програми «Дорога до себе» свідчать про те, що вона є ефективною для цивільного населення для зменшення проявів депресії в умовах тривалого травматичного стресу під час війни (t=2,04, p=0,04 в експериментальній групі до і після впровадження програми), а також для наповнення власного життя смислом (t=1,94, p=0,04 в експериментальній групі до і після впровадження програми), що є важливим чинником при роботі з МТ.

Водночас для ефективності психологічної допомоги при моральній травматизації, вважаємо, що у програму слід додати модулі, присвячені природі МТ, а також роботі із синдромом «вцілілого», який загострений під час воєнного стану. Аналіз кейсів із психологічної допомоги ветеранам та їхнім дружинам свідчить про те, що програма «Дорога до себе» є ефективною для адаптації учасників бойових та їхніх сімей до цивільного життя.

Ключові слова: моральна травма, військове та цивільне населення, експериментальна програма «Дорога до себе».

Zasiekina L., Kozihora M.

IMPLEMENTING COGNITIVE-BEHAVIOURAL PROGRAM OF PSYCHOLOGICAL SUPPORT “MY WAY” FOR INDIVIDUALS WITH MORAL INJURY DURING THE WAR

The concept of moral injury (MI) is mostly seen as a condition in which a person has not been able to adjust to a stressful situation and its consequences due to the violation of their own ethical beliefs. Despite the study of MI mainly in military or professional groups at risk, there is no research data on effective psychological interventions for MI. This study aims to analyze the current psychological interventions for individuals with MI, and to develop experimental program for psychological interventions for individuals with MI in military and civilian population during war. The study applies methods of theoretical analysis and conceptual modeling of MI nature and MI psychological and clinical outcomes, experiment with experimental (n=24) and control group of civilians (n=24), and case study with veterans and their families (n = 10). The results of the study indicate that experimental program of online psychological self-care “My way” is effective for civilians, reducing indices of depression under continuous traumatic stress during the war (t = 2.04, p = 0.04 in the experimental group before and after the online self-care program), and strengthening sense which makes their life meaningful (t = 1.94, p = 0.04 in the experimental group before and after the implementation of the program). The meaningful life is an important predictor of efficient MI healing. The findings also suggest that some other sessions should be included in the experimental program for MI treatment, aligned with MI psychoeducation, symptoms, possible clinical outcomes and spirituality as a way of healing. The results of case studies indicate that experimental program “My way” is appropriate for veterans and their wives during their adjustment to civilian life.

Key words: moral injury, military and civilian population, experimental program “My Way”.

Постановка проблеми

моральна травма психологічна програма дорога до себе

Одним із актуальних питань сьогодення є збереження життя і здоров'я, як фізичного, так і психічного усіх членів суспільства. Повномасштабна війна, порушення цілісності країни, втрати (житла, друзів, родичів) призводять до того, що люди постійно відчувають страх, тривогу, занепокоєння, пригніченість. Багато людей піддаються моральній травматизації. При цьому такі стани проявляються не тільки в учасників бойових дій, а й у членів їх сімей, вимушених переміщених осіб та медиків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Поняття моральної травми (МТ) здебільшого розглядається як стан, при якому людина не змогла адаптуватися до стресової ситуації та її наслідків через порушення власних етичних переконань. Здебільшого конструкт МТ охоплює страждання, які переживають військовослужбовці та інші професійні групи, які знаходяться в умовах тривалого травматичного стресу і постійної загрози для життя (Frankfurt&Frazier, 2016). Незважаючи на те, що більшість статей із проблеми МТ присвячена особливостям її переживання військовослужбовцями, останні публікації висвітлюють МТ медперсоналу, що працював з COVID-19 під час пандемії, а також МТ цивільного населення під час воєнного стану. E. Епштейн та його команда розробили методику для вивчення морального дистресу у медпрацівників, які працювали під час пандемії, та встановили таку факторну структуру морального дистресу: системний рівень, рівень пацієнта, рівень команди, пов'язаний із колегами, та рівень команди, пов'язаний із пацієнтами (Epsteinet al., 2019). На думку В. Гріффіна, одним із найважливіших напрямів вивчення МТ є її діагностика у цивільного населення (Griffinet al., 2019). Л. Засєкіната М. Козігора також наголошують на необхідності дослідження МТ не лише в учасників бойових дій, а й у цивільного населення під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Як наслідок вчені здійснили культурну адаптацію та стандартизацію стислої шкали симптомів МТ (MISS-M- SF) у цивільного населення (Засєкіна, Козігора, 2022).

На думку Б. Літца та його команди, МТ - це вчинки або неможливість їх уникнення, які, порушують глибокі моральні переконання та очікування. Це може статися тоді, коли військовослужбовець є учасником або свідком нелюдських чи жорстоких дій, нездатний запобігти аморальним вчинкам інших або сам бере участь у них, переживає ті події, які порушують моральний кодекс (Litz et al., 2009). Дж. Шей осмислює МТ через три основні компоненти: зрада своїх стійких моральних переконань; зрада з боку осіб, які мають владу і авторитет; ситуації високого ризику (Shay, 2014).

Одними з найбільш обговорюваних стресових факторів МТ є зрада, загибель цивільного населення та насильство всередині колективу. А. Варгастайого колеги виділяють й інші: загострене почуття провини та сорому, соціальні проблеми чи стосунки (уникнення близькості, гнів, агресія, зниження довіри до інших людей), духовні проблеми (втрата духовності, послаблена релігійна віра, відсутність прощення, криза смислу життя), спроби самоушкодження та суїцид (Vargaset al., 2013).

У роботах сучасних дослідників можемо спостерігати тенденцію до збільшення зацікавленості поняттям МТ у цивільного населення. У цьому контексті МТ розглядається як зміна внутрішнього переконання людини, оскільки порушується уявлення про те, що є правильним, а що - ні. Моральна шкода узгоджується з усіма компонентами моралі та представлена моральними нормами та моральними судженнями, що розвиваються в моральних міркуваннях, моральній поведінці, моральних емоціях та моральних наслідках (Zasiekina&Zasiekin, 2021).

Незважаючи на зростання фокусу уваги вчених на розмежуванні пост - травматичного стресового розладу (ПТСР) та МТ, донині не розроблено цілісної програми психологічної допомоги, спрямованої на роботу з МТ військових та цивільних. З урахуванням повномасштабного вторгнення Росії в Україну та травматизацію населення, вважаємо за необхідне розроблення та впровадження такої програми.

Метою статті є теоретичне висвітлення існуючих психологічних інтервенцій, які рекомендуються для роботи з МТ, а також розробка та впровадження цілісної психологічної програми, спрямованої на роботу з МТ у військових та цивільних під час воєнного стану.

Для досягнення мети у роботі використовувалися методи теоретичного аналізу та моделювання МТ та її наслідків, метод кейс -аналізу, а також природний експеримент із впровадження програми «Дорога до себе», яка реалізовувалася у форматі групової роботи з військовими та їхніми сім'ями, а також онлайн ресурсу самодопомоги цивільному населенню під час воєнного стану.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Психічна дезадаптація є актуальною темою сьогодення, оскільки посідає перше місце серед усіх розладів психічної сфери у військовослужбовців, які брали участь у бойових діях. Це зокрема, моральна травма, бойова психічна травма, кумулятивний стрес, активізація попереднього травматичного досвіду, гостра реакція на стрес, тривожні розлади, розлади адаптації, ПТСР, патологічні зміни особистості внаслідок бойової психічної травми, загострення соматичної патології, психосоматичні розлади (Друзь, 2016).

Діяльність військовослужбовців як у звичайних, так і у надзвичайних ситуаціях характеризується підвищеним психологічним, моральним та фізичним напруженням, пов'язаним із небезпекою для життя та здоров'я. Дуже часто робочі завдання виконуються далеко від місць дислокації, в будь -яких умовах та час доби. Порушення ритму харчування, сну, не достатній час для відпочинку викликають додаткові труднощі, негативно впливають на психіку та фізіологічні характеристики.

Моральна травматизація також виникає і у цивільного населення під час воєнного стану. Так, C. Хатсонта ін. ґрунтовно описали синдром «вцілілого», визначивши причини, наслідки, пов'язані з ним конструкти і похідні терміни для комплексу провини «вцілілого» (Hutson, Hall, &Pack, 2015). Л. Засєкіната М. Козігора зазначають, що упродовж надання психологічної підтримки населенню у перші три місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну, вчені спостерігали яскраво виражені прояви синдрому «вцілілого» у цивільног о населення (Засєкіна, Козігора, 2022). Однак, особи, для яких характерна МТ, часто відмовляються і уникають розмов про свої переживання. Для відновлення психологічного благополуччя та психічного здоров'я робота з МТ є необхідним етапом психологічної допомоги.

МТ є підвидом психічної травми, яка має свою специфіку в емоційному переживанні (емоції сорому, провини, огиди, злості, смутку), тому і психологічні інтервенції повинні мати свою специфіку (Гордовська, 2021). Г. Коенінг та його команда стверджують, що духовно-орієнтовна когнітивно- процесуальна терапія (ДОКПТ) є найбільш придатною до роботи з ускладненнями, які часто супроводжують ПТСР, зокрема МТ, депресією, хронічним болем. Вчені наводять результати дослідження, які свідчать про те, що в осіб, які мають глибокі духовні переконання, швидкість ремісії збільшується на 50%-70% (Koeniget al., 2017). Подібні результати вчені також отримали із дослідження 600 ветеранів із залежністю від психоактивних речовин. Так, наявність духовних цілей та сповідування духовного життя зумовило нижчу імовірність повторної госпіталізації. Вчені відносять до такого сповідування духовні практики, духовні і релігійні переконання, релігійні молитви. Також було встановлено значущі кореляційні зв'язки між релігійною вірою та пост-травматичним зростанням. Найефективнішою вчені вважають ДОКПТ, яка містить такі сесії: 1) вступ: МТ та обґрунтування доцільності ДОКПТ; 2) значення події та духовність; 3) духовні ресурси та МТ; 4) цінності, уважність та співпереживання; 5) виклики та духовний дистрес; 6) ритуали співпереживання та вирішення проблем; 7) прощення і ціннісні переконання; 8) прощення і довіра; 9) самооцінка та її зростання; 10) влада, контроль та духовні розбіжності; 11) інтимність та духовне партнерство; 12) безпека та пост - травматичне зростання.

Не зважаючи на те, що релігійність людини, за результатами цих вчених, значно полегшує роботу з МТ та дає змогу упередити втрату смислу життя чи духовну боротьбу із подальшим послабленням віри, описана терапія має певні обмеження. По-перше, ефективність ДОКПТ не має доказової бази, у запропонованій статті автори обмежуються лише описами кейсів і не наводять результатів експериментального впровадження програми. По -друге, запропонована програма не торкається негативних глибинних переконань особистості, які супроводжують МТ і стосуються почуттів сорому і провини, зокрема синдрому «вцілілого», що спостерігається нами у цивільного населення під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Тому при розробці власної програми, ми викорис тали елементи, запропоновані Г. Коенінгом та його командою, що торкаються ціннісно - духовної сфери особистості, водночас фундаментом нашої програми слугувала когнітивно-поведінкова терапія з акцентами на зміні негативних глибинних переконань, дисфункційних припущень та негативних автоматичних думок, а також поведінкових патернів, які є непродуктивними і підтримують цикли функціонування МТ.

Експериментальна робота з МТ внаслідок впливу травмуючих ситуацій на особистість здійснювалася у декілька етапів: підготовчий етап, психологічна підтримка у вигляді групових занять, розробка онлайн ресурсу для самодопомоги військовим та цивільним під час війни.

Підготовчий етап передбачав набір учасників та розробку програми групової психологічної підтримки. Розповсюдження інформації про проект відбувалось у соціальних мережах, на офіційній сторінці університету та Українського центру психотравми. Після формування списку бажаючих, ми організували очну зустріч для узгодження роботи групи. На цій зустрічі ми обговорили та визначили такі моменти: групові заняття проводяться один раз у тиждень - субота; тривалість проведення - 2 години; місцем зустрічей був Український центр психотравми при Волинському національному університеті імені Лесі Українки.

Другим етапом було проведення 16 групових занять. Вони відбувалися щосуботи протягом жовтня-січня 2021-2022 рр. Особливістю цих занять стало те, що частина цих занять проводилася очно, і з листопада 2021 року заняття проводилися в онлайн форматі через карантинні обмеження, що дало змогу нам підготуватись до подальшої розробки онлайн ресурсу самодопомоги. Головними принципами групової роботи стали: принцип добровільної участі; принцип конфіденційності; принцип активної взаємодії учасників; принцип доступності та послідовності; принцип партнерського спілкування; принцип «тут і тепер»; щирість та відвертість розмови (Лефтеров, 2021).

Усі групові заняття мають певну структуру: вступна, основна та завершальна частини. Вступна частина займає 15 -20% і складається із привітання, повідомлення теми, знайомства (якщо це була перша зустріч), обговорення виконаних попередньо заданих завдань. Основна частина заняття включає в себе перелік основних питань, які потрібно розглянути. Для цього використовуються активні форми роботи: бесіда, обговорення, розповідь, практичні приклади та досвід. В цій частині відбувається відпрацювання вправ та КПТ технік, які спрямовані на зміну негативних думок та поведінкових патернів. Під час завершальної частини підводяться підсумки групової роботи, оцінюються досягнення цілей, обговорюються питання, які виникли на даному етапі (Карпенко, 2015).

Оскільки для МТ характерні глибоке почуття провини чи огиди, сорому за вчинені дії, тривога, негативні думки про себе, про інших та про світ загалом, було розроблено такі блоки програми: Блок 1. Розуміння емоцій своїх та інших. Блок 2. Регуляція власних емоцій. Контроль злості, гніву та ненависті. Блок 3. Тривожність та її зниження. Блок 4. Моральна травма та її витоки. Блок 5. Самоцінність та ставлення до себе як індикатор ставлення до інших. Блок 6. Ефективна міжособова взаємодія та навички спілкування. Блок 7. Вирішення проблем у стресогенних ситуаціях. Блок 8. Сімейні стосунки. Кожен блок містив 2 заняття, відповідно разом 16 занять тривалість 80 хвилин.

У груповій роботі взяло участь 10 осіб, серед них 5 ветеранів учасників бойових дій АТО й ООС та їхні дружини (5 осіб). Завданням першої зустрічі було знайомство учасників, визначення правил зустрічей, обговорення очікувань від роботи та бесіда про відчуття та вираження власних емоцій та почуттів. Кожен із учасників мав змогу розповісти про себе, які він дізнався про проект та яких результатів очікує. Це створило атмосферу довіри, емпатії та щирості. Під час обговорення значення власних емоцій та почуттів, їх вираження у певних ситуаціях, ми почули такі відповіді «... ніколи не задумувалася як я виражаю свої емоції», «... я не вмію показувати те, що я відчуваю», «... боюся когось образити». На заключному етапі усі поділилися враженнями про групову роботу, визначили завдання, які потрібно виконувати протягом тижня, зокрема вправи з терапії майндфулнес, які були представлені на заняттях 8 вправами.

Слід зазначити, що під час групової роботи, запити ветеранів та їхніх сімей, враховувалися і давали поштовх для нових блоків програми. Так, початково не було заплановано блоку із сімейних стосунків, водночас відповідно до запитів групи такий блок роботи було уведено. Розроблена програма психологічної підтримки для ветеранів та їхніх сімей для роботи з МТвідповідно до когнітивних, і поведінкових патернів переживання МТ подано на рис. 1.

Рис. 1. Переживання МТ військовими та цивільними як основа програми психологічної підтримки «Дорога до себе»

Третім етапом нашої програми стала розробка програми - онлайн ресурсу самодопомоги «Дорога до себе». Вона ґрунтується на груповій роботі попереднього етапу та доказових техніках КПТ. На початку програми вміщена інформація про розробників та саму програму та відео ветеранів та їхніх дружин, які розповідають про проблеми, з яким вони зіштовхнулися.

Перший модуль присвячений темі розпізнавання й керування власними емоціями. Люди на однакові події реагують по-різному. Це залежить від того, яке значення вони надають події. Значення впливає на емоції, а емоції вже породжують певну поведінку. Для практики керування власними емоціями та визначення свого способу вирішення проблем ми наводимо історію конкретнихосіб, після якої детально розкриваємо думки, емоції та поведінку кожної з них. Ця вправа корисна тим, що користувач ресурсу може визначити, до якого типу він належить відповідно до способу вирішення проблем. Для вироблення продуктивних поведінкових патернів у ресурсі пропонується визначити власний тип та притаманний спосіб вирішення проблем, а також знайти їхні плюси і мінуси.

Другий модуль присвячений налагодженню гармонійних стосунків із собою та іншими. У цьому модулі розповідається про три продуктивні поведінкові патерни вирішення проблем: дистанціюй, спрощуй, візуалізуй. Ця техніка дає змогу розвантажити мозок і розвинути вміння ефективного перетворення проблеми у ситуацію та її вирішення.

На початку третього модуля ми пропонуємо пройти тест на визначення ступеня схильності до стресу. Далі ветерани та їхні дружини розповідають про те, як стрес впливає на життя. Також ветерани дають опис своїх переживань під чай війни та у цивільному житті. У модулі висвітлюються ціннісні ресурси особистості. Пошук смислу як основа духовності, а також техніки заспокоєння у гострих стресових ситуаціях. Окрема увага надається почуттям провини та сорому, злості і ненависті як основи МТ. Для практичного використання, щоб стишитись в моменті, пропонується техніка «Стоп» (правило 3С): спинись, стишся, спостерігай. Ця техніка передбачає зупинку і усвідомлення й розпізнання власних емоцій: сум, сором, провина, пригнічення, чи інші негативні емоції (огида, відраза, образа). Наступний крок сканування тіла і знаходження цих емоцій в тілі (спітніння, пришвидшене серцебиття, тремтіння рук). Ці дії допоможуть зосередитись на внутрішніх відчуттях і стишитись. Після стишення потрібно переходити до наступного кроку - вирішення проблеми. У нашій програмі ми детально розписуємо алгоритм вирішення проблеми: означення проблеми, розподіл її на окремі частини, вироблення низки рішень, оцінка переваг і недоліків кожного рішення, обрання найкращого варіанту.

На завершення програми пропонується узагальнення трьох модулів й основних правил, яких потрібно дотримуватись, щоб знайти дорогу до себе. Серед них: не забувати про техніки «3С: спинись, стишся, спостерігай» та «Дистанціюй, спрощуй, візуалізуй»; постійна практика; винагорода за найменші успіхи; використання ціннісних орієнтирів як основи для особистісних ресурсів.

Метод кейс-аналізу

Тарас та Люба сімейна пара, яка зіштовхнулася з низкою психологічних труднощів після повернення Тараса до цивільно життя після АТО/ООС. Тарас у

2014 році був мобілізований у Збройні Сили України та брав участь у бойових діях на сході України. Він розповідає про проблеми, з якими зіштовхнувся після демобілізації так:«...побачив соціальну несправедливість, соціальну нерівність», «.у житті, яке склалося «до» та «після» війни в процесі побаченого і пережитого, накопичились певні проблеми», «.виникали негаразди, труднощі, сварки в сім'ї». З розповіді дружини Любові також бачимо, що після того, як чоловік повернувся із АТО, «.почалися проблеми не тільки ті, що стосуються війни, а й проблеми міжособистісні, в сім'ї». Тарас відчув, що він не може контролювати свої емоції, через те, що його постійно переслідували думки, що він лишився живий, тоді як його побратими загинули. Почуття провини не залишало його, і викликало роздратування, яке часто виражалося стосовно дружини. Любов відчувала також почуття провини перед чоловіком і дітьми, оскільки хотіла займатися професійною самореалізацією, і прагнула до людей, на роботу. Але ввечері з'являлися думки, що вона погана дружина і мати. Любов і Тарас були присутні на усіх 16 заняттях. Після перших чотирьох занять, які були присвячені розумінню власних емоцій та емоцій інших, вмінню виражати свої емоції (я-висловлювання), та контролювати емоції сорому, провини, злості, гніву Тарас зазначав: «.. що він із самого дитинства був стриманим щодо вираження емоцій, а перебуваючи в зоні бойових дій це ще поглибилося, тому він ніколи не обговорював свої переживання із дружиною». Натомість Любов зазначала, що вона часто переходила на крик, замість того, щоб спокійно пояснити, що її турбує, що вона відчуває і як би вона хотіла, аби ситуація змінилася. Окремий блок був присвячений МТ та її витокам, а також роботі з негативними глибинними переконаннями, які є в їх основі. Способами роботи із МТ були ціннісні орієнтири, та визначення життєвих цілей на основі цінностей. Оскільки однією з основних цінностей була сім'я, окремий блок був присвячений роботі над сімейними стосунками та їх покращенням. Розроблялися конкретні поведінкові патерни (вербальні повідомлення та вчинки), які повною мірою виражають потреби партнера. Після завершення програми психологічної підтримки Тарас і Любов зазначали про значні зрушення у пошуку смислу життя, слідування цінностям, духовному зростанні, зміцненні віри, резілієнтності, ефективному вирішенні проблем та контролі власних емоцій. Як видно з рис.1, саме ці аспекти були мішенню для психологічних інтервенцій у нашій програмі при роботі з МТ.

Для визначення ефективності онлайн ресурсу самодопомоги «Дорога до себе» не лише для ветеранів, а й цивільного населення під час війни, було створено контрольну й експериментальну групи. У дослідженні взяли учать студенти Луцького педагогічного коледжу у період 26 квітня -26 травня 2022 (n=111), мешканці Волинської, Рівненської та Львівської областей. Середній вік досліджуваних 21,93±8.58. Після отримання згоди на дослідження, опитування здійснювалося онлайн за допомогою googleформи. Дозвіл на дослідження отримане Етичним комітетом Волинського національного університету імені Лесі Українки. В експериментальній групі (n=24) студенти упродовж 10 днів користувалися онлайн ресурсом «Дорога до себе», який розміщений у відкритому доступі на платформі MoodleВолинського національного університетуhttps://moodle.vnu. edu. ua/course/view. php?id=1795.Рішення про реєстрацію авторського права на програму від 5 квітня 2022 р. № c202201570. Студенти контрольної групи (n=24) не отримували жодної психологічної підтримки у цей час. Під час природного експерименту - впровадження експериментальної програми було використано низку опитувальників для контрольних зрізів до і після участі у програмі самодопомоги, зокрема PCL -5, GAD-7, PHQ-9, MISS-M-SF. PCL-5 - шкала самооцінки базується на критеріях DSM-IVдля діагностики ПТСР. Оцінка внутрішньої узгодженості (альфаКронбаха) становить 0,94. Тест-ретестова надійність становить 0,96 за 2-3 дня, і 0,88 за 1 тиждень (Blanchardet al., 1996). Також у дослідженні використовувався опитувальник PHQ-9, надійність якого визначалася з допомогою альфиКронбаха0,89 серед 3000 пацієнтів первинної ланки. Тест -ретестова надійність оцінювалася під час особистого та телефонного інтерв'ю з цими ж особами і становить 0,84 (Kroenke, Spitzer, &Williams, 2001). GAD-7 спрямований на визначення генералізованої тривожності та має високі психометричні властивості. Оцінка внутрішньої узгодженості (альфа Кронбаха) становить 0,92, тест-ретестової надійності - 0,83 (Spitzer et al., 2006). Надійність шкали MISS-M- SF була культурно адаптована та апробована Л. Засєкіною, М. Козігорою та вирізняється психометричними властивостями. Надійність шкали визначалася через показники внутрішньої узгодженості за допомогою альфи Кронбаха, що становить 0,70 та тест-ретестової надійності (n=32), що становить r=0,67, p<0,01. Дискримінантна валідність визначалася через показники кореляції MISS -M-SF та PCL-5 (r=0,04, p>0,05) і MISS-M-SF та GAD (r=0,07, p>0,05) (Засєкіна, Козігора, 2022).

Результати tтесту Стьюдента між показниками за методиками PCL-5, GAD-7, PHQ-9, MISS-M-SFу контрольній та експериментальній групах перед використанням програми самодопомоги «Дорога до себе» свідчать про те, що групи є однорідними та не мають відмінностей на рівні значущості <0,05.

Результати парного tтесту до і після впровадження експериментальної програми відображено у табл. 1.