Роль соціально-психологічного клімату в структурах державного управління та місцевого самоврядування в контексті впровадження децентралізації в Україні: теоретичний аналіз проблеми

Размещено на http://www.allbest.ru/

РОЛЬ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОГО КЛІМАТУ В СТРУКТУРАХ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ТА МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В КОНТЕКСТІ ВПРОВАДЖЕННЯ ДЕЦЕНТРАЛІЗАЦІЇ В УКРАЇНІ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АНАЛІЗ ПРОБЛЕМИ

Олена Сімоненко

Анотація

Сімоненко Олена. Роль соціально-психологічного клімату в структурах державного управління та місцевого самоврядування в контексті впровадження децентралізації в Україні: теоретичний аналіз проблеми.

Вступ. У статті розглянуто підходи до соціально-психологічного клімату в організаціях та здійснено теоретико-методологічний аналіз ролі соціально-психологічного клімату в процесі впровадження децентралізації в Україні. соціальний психологічний клімат децентралізація

Мета. Метою цього дослідження є проведення теоретико-методологічного аналізу феномена соціально-психологічного клімату та виявлення ключових чинників, які впливають на формування соціально-психологічного клімату в структурах державного управління та місцевого самоврядування в контексті впровадження децентралізації в Україні.

Методи. Для реалізації поставлених завдань було застосовано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз, класифікація, систематизація, порівняння й узагальнення теоретичних та емпіричних даних з проблеми дослідження.

Результати. Соціально-психологічний клімат являє собою цілісний стан трудового колективу, його загальний психічний настрій, пріоритети, сукупні цінності, правила та норми поведінки, характер міжособистісних відносини тощо.

До ключових складових, за рахунок яких формується соціально-психологічний клімат в колективах державного управління та місцевого самоврядування, слід віднести: ставлення працівників колективу до роботи, особистісні та ділові якості керівника та окремих співробітників, взаємини підлеглих з керівником, частота проведення заходів з підвищення кваліфікації, організація праці, рівень впливу керівництва на роботу та працівників тощо.

Висновки. Соціально-психологічний клімат у структурах державного управління та місцевого самоврядування виступає важливим чинником забезпечення реалізації політики у практично всіх сферах народного господарства. Соціально-психологічний клімат виступає чинником, що впливає на здоров'я працівників і значно залежить від впливу особливостей керівника організації.

Ключові слова: соціально-психологічний клімат, державне управління, соціально-психологічна характеристика групи, психологічний ресурс, компетентність, стиль керівництва, децентралізація, організаційний клімат.

Annotation

Simonenko, Olena. The role of socio-psychological climate in public administration and local selfgovernment bodies in the context of decentralization in Ukraine: theoretical analysis of the problem.

Introduction. The article examines different approaches to socio-psychological climate in organizations and analyzes its role in the decentralization reform in Ukraine.

Aim. To conduct a theoretical analysis of social and psychological climate and to identify the key factors in its formation in the bodies of public administration and local self-government in the context of the decentralization reform in Ukraine.

Methods. Analysis, classification, systematization, comparison and generalization of theoretical and experimental data on the research problem.

Results. The socio-psychological climate epitomizes the work-team, its spirit, mood, priorities, collective values, rules and norms of behavior, as well as interpersonal relations, etc. The key components of the socio-psychological climate in the collectives of state administration and local self-government include: employees' attitude to work, managers and employees' personal and work-related qualities, managers-and- employees' relationships, refresher training regularity, work organization, managers' role in work organization, etc.

Conclusions. The socio-psychological climate in the bodies of public administration and local selfgovernment is an important organization's policy factor in all spheres of the national economy. The socio- psychological climate affects employees' health and is affected by the organization managers.

Key words: socio-psychological climate, public administration, socio-psychological characteristics of the group, psychological resource, competence, leadership style, decentralization, organizational climate.

Вступ

Починаючи із 2014 року, реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади, або децентралізація, активно впроваджується в Україні. Метою децентралізації є створення самодостатніх спроможних об'єднаних територіальних громад за принципом субсидіарності, коли разом із ресурсами перерозподіляються та передаються повноваження щодо розвитку інфраструктури та надання послуг на всіх рівнях влади.

З одного боку, зміни, що відбуваються в процесі децентралізації влади, впливають на соціально-психологічний клімат (СПК) у структурах державного управління та місцевого самоврядування. З другого боку, особливості соціально-психологічного клімату в будь-якій організації значно впливають на важливі показники діяльності конкретної організації, що встановлено в багатьох наукових дослідженнях у різних сферах. Це обумовлює необхідність внесення змін у соціально-психологічний клімат, що так само може викликати соціально- психологічну напруженість в організації.

Мета дослідження

Метою цього дослідження є проведення теоретико-методологічного аналізу феномена соціально-психологічного клімату, зокрема таких питань, як: сутність соціально-психологічного клімату, вплив соціально-психологічного клімату на ефективність діяльності організації, структура соціально-психологічного клімату, а також виявлення ключових чинників, які впливають на формування соціально-психологічного клімату в структурах державного управління та місцевого самоврядування в контексті впровадження децентралізації в Україні.

Завдання дослідження

Вивчити нормативну базу та останні дослідження, що описують теоретичні аспекти феномену соціально-психологічного клімату у структурах державного управління та місцевого самоврядування, а також дослідити сутність поняття соціально-психологічного клімату колективу, з'ясувати його ознаки та визначити чинники, що впливають на соціально-психологічний мікроклімат колективу.

Методи та організація дослідження

Для реалізації поставлених завдань було застосовано такі методи дослідження: теоретичні - аналіз, класифікація, систематизація, порівняння й узагальнення теоретичних та емпіричних даних з проблеми дослідження.

Результати дослідження та їх обговорення

Вивчення соціально-психологічного клімату колективу вже давно привертає увагу психологів, проте однозначного розуміння того, що таке соціально-психологічний клімат, поки немає. На сьогодні існує понад сотня визначень цього психологічного феномена. Відмінності в термінах супроводжуються відмінностями в розумінні його суті.

Зазначимо, що визначення «соціально-психологічного клімату» часто або занадто вузькі і відображають лише одну з його сторін (емоційну, моральну), або занадто широкі та недостатньо систематизовані.

У науковій літературі поряд з цим поняттям використовується і ряд синонімічних: «морально-психологічний клімат», «психологічний клімат», «психологічний настрій», «морально-психологічна обстановка», «морально-психологічні умови», «атмосфера в колективі», «організаційний клімат» тощо.

Дослідженню особливостей соціально-психологічного клімату приділяли увагу такі вітчизняні вчені: Н. Ануфрієва, Т. Зелінська & Н. Єрмакова (2009), Т. Вежновець (2017), Г. Моченов & А. Ночевник (1993), І. Сингаївська (2015; 2020) та ін.

Як показав аналіз комплексу джерел і літератури, незважаючи на значний інтерес дослідників до цієї проблеми, в сучасних умовах децентралізації в Україні недостатньо дослідженими до теперішнього часу є особливості соціально-психологічного клімату у структурах державного управління та місцевого самоврядування.

В сьогоденні у сфері управління людськими ресурсами, організаційного консультування і соціально-психологічної оцінки персоналу сучасних організацій (фірм), спираючись на досвід зарубіжних фахівців, введено таке поняття як «організаційний клімат», яке включає специфіку управління людськими відносинами і взаємодіями, а також самі організаційні відносини, що відбиваються в характері комунікаційних потоків і особливостях конфліктних ситуацій.

Теоретичний аналіз проблеми свідчить, що серед науковців не існує єдиного підходу до визначення сутності соціально-психологічного клімату. Але намітилися дві тенденції. Це диференційовані визначення, які зводяться до повного переліку емпіричних характеристик соціально-психологічного клімату, причому набір таких характеристик у всіх різний, та інтегровані визначення, в яких робиться спроба узагальнюючого підходу до поняття соціально- психологічного клімату.

В узагальненому вигляді результати теоретичного аналізу проблеми впливу соціально- психологічного клімату в структурах державного управління та місцевого самоврядування в контексті впровадження децентралізації в Україні свідчать про те, що соціально-психологічний клімат є важливим чинником забезпечення реалізації політики у практично всіх сферах народного господарства.

Соціально-психологічний клімат виступає чинником, що впливає на здоров'я працівників і суттєво залежіть від впливу особливостей керівника організації на членів колективу.

Розробка психологічних технологій сприяння розвитку здорового соціально- психологічного клімату у структурах державного управління та місцевого самоврядування дозволить провести впровадження вже прийнятих Урядом нормативно-правових актів щодо впровадження реформ, у тому числі сприятиме забезпеченню впровадження реформи децентралізації в Україні.

Щоб сформувати і підтримувати середовище, яке спонукає працівників до виробничої якісної праці, необхідно враховувати безліч соціальних факторів - здібності працівників, їх нахили, потреби, очікування, міжособистісні взаємини, культуру праці, соціально- психологічний клімат, який склався в організації (Серьогін, Бородін & Комарова, 2019).

Поняття «морально-психологічний клімат» і «соціально-психологічний клімат» розглядаються вітчизняними психологами як близькі за змістом, але у визначенні «морально- психологічний клімат» робиться акцент на морально-етичній стороні взаємин членів колективу. Під морально-психологічним кліматом розуміється система відносин членів колективу один з одним, ставлень до праці, навколишніх подій і до організації в цілому на підставі індивідуальних, особистісних цінностей, орієнтацій. Тут же з'являється близьке останньому поняття «духовна або психологічна атмосфера». Однак духовна атмосфера - досить специфічний психічний стан тієї чи іншої групи людей, що виявляється в спілкуванні їх один з одним і стилі спільної поведінки. До того ж атмосфера в колективі досить мінлива і характеризується, як правило, високим ступенем рухливості.

В кінці 60-х рр. з'явилася робота «До питання про соціально-психологічний клімат науково-дослідного колективу» Г. Моченова і М. Ночовника (1993), в якій було дано визначення поняттю «соціально-психологічного клімату» і проаналізовано стан досліджень цього феномена. На думку авторів, «під соціально-психологічним кліматом треба розуміти емоційно-психологічний настрій, який складається в колективі в процесі роботи. Цей емоційно- психологічний настрій з'являється в результаті того, що при безпосередніх особистих контактах працівників всі зв'язки між ними (функціональні, організаційні, інформаційні, спеціальні та ідейно-психологічні) набувають емоційно-психологічного забарвлення, яке визначається ціннісними орієнтаціями, моральними нормами та інтересами членів колективу» (Моченов & Ночевник, 1993).

На сучасному етапі розвитку українського суспільства перед соціальними психологами стоять важливі завдання: виробити практичні рекомендації з удосконалення підприємницької діяльності та керування ринковими структурами; правильно організувати взаємодію людей на користь держави й кожного громадянина (Ануфрієва, Зелінська & Єрмакова, 2009).

Соціально-психологічний клімат є комплексною психологічною характеристикою, що відбиває стан взаємин і ступінь задоволеності співробітників різними факторами життєдіяльності. Він виконує ряд важливих функцій:

- консолідуючу, яка полягає в об'єднанні членів колективу, колективних зусиль, спрямованих на вирішення професійних завдань;

- стимулюючу, спрямовану на створення сприятливої емоційної атмосфери;

- стабілізуючу - забезпечує стійкість міжособистісних взаємин, створення необхідних передумов для успішної адаптації в колективі нових співробітників;

- регулюючу, пов'язану з затвердженням норм взаємин членів колективу.

Створення сприятливого клімату є справою не тільки відповідальною, але й творчою, що вимагає знання його природи і засобів регулювання, уміння передбачати можливі ситуації у взаєминах членів групи.

На думку Т. Вежновець (2017), кожному колективу притаманна своя особиста комбінація чинників, які позитивно чи негативно впливають на стан колективу. Так, наприклад, дослідником встановлено, що в залежності від стажу головного лікаря та стажу роботи колективу з цим керівником ключовими чинниками, що впливають на клімат в колективі, є «уважне ставлення до керівника» та «взаємини з колегами». А саме, «чим більший стаж роботи керівника, тим більше він впливає на стан соціально-психологічного клімату в колективі» (Вежновець, 2017).

Умови, в яких відбувається взаємодія членів робочої групи, впливають на успішність їх спільної діяльності, на задоволеність процесом і результатами праці. Зокрема, до них відносять санітарно-гігієнічні умови, в яких працюють співробітники: температурний режим, вологість, освітленість, просторість приміщення, наявність зручного робочого місця тощо.

Велике значення має і характер взаємин в групі, домінуючий в ній настрій. Коли йдеться про соціально-психологічний клімат колективу, то мається на увазі таке:

- сукупність соціально-психологічних характеристик групи;

- переважний і стійкий психологічний настрій колективу;

- характер взаємин в колективі;

- інтегральна характеристика стану колективу.

Основні складові соціально-психологічного клімату на прикладі освітньої організації наведено на рис. 1.

Рис. 1 Складові соціально-психологічного клімату та чинники, що впливають на нього (на прикладі освітньої організації)

Сприятливий соціально-психологічний клімат характеризують: оптимізм, радість спілкування, довіра, почуття захищеності, безпеки і комфорту, взаємна підтримка, теплота та увага у відносинах, міжособистісні симпатії, відкритість комунікації, впевненість, бадьорість, можливість вільно мислити, творити, інтелектуально й професійно зростати, робити внесок в розвиток організації, робити помилки без страху покарання тощо (Сингаївська, 2020).

Несприятливий соціально-психологічний клімат характеризують: песимізм, дратівливість, нудьга, висока напруженість і конфліктність відносин в групі, невпевненість, боязнь помилитися або справити погане враження, страх покарання, неприйняття, нерозуміння, ворожість, підозрілість, недовіра один до одного, небажання докладати зусилля в спільний продукт, в розвиток колективу і організації в цілому, незадоволеність тощо (Сингаївська, 2020).

Отже, сутність соціально-психологічного клімату можна визначити як домінуючий у конкретному колективі відносно стійкий психічний настрій, який формується на основі психічного відображення умов життя і діяльності в міжособистісній взаємодії членів колективу (Сингаївська, 2015).

Істотним елементом в загальній концепції соціально-психологічного клімату є характеристика його структури. Це передбачає визначення основних компонентів цього явища на якійсь єдиній основі, зокрема нею може виступити категорія ставлення. Тоді в структурі соціально-психологічного клімату стає очевидним наявність двох основних підрозділів - ставлення людей до праці і їх ставлення один до одного (табл. 1).

Таблиця 1

Модель сприятливого (здорового) соціально-психологічного клімату