Вияви професійної деформації в слідчих поліції

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківського національного університету внутрішніх справ

Вияви професійної деформації в слідчих поліції

Макаренко П.В.,

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри педагогіки та психології факультету №3

Захаренко Л.М.,

кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник наукової лабораторії з проблем психологічного забезпечення та психофізіологічних досліджень

м. Харків

м. Київ

Анотація

У статті представлено результати наукової розвідки особливостей виявів професійної деформації в слідчих Національної поліції України. Визначено, що респондентам характерна професійна деформація початкового та середнього рівнів на різних стадіях формування, а от глибинна - відсутня. Метою статті є дослідження особливостей виявів професійної деформації слідчих, які працюють у слідчих підрозділах Національної поліції України. Методологію дослідження становлять закономірності та принципи психодіагностичного інструментарію. Професійна деформація слідчих поліції супроводжується професійним вигоранням. Для сформованої професійної деформації початкового рівня характерні зміни в образі «Я», професійне огрублення особистості та помірно виражені показники професійного вигорання. Початком утворення професійної деформації середнього рівня є зростання довільно-суб'єктивного тлумачення норм і вимог, виконання професійної ролі поза службою, вияви упередженого ставлення, збільшення емоційного виснаження, яскраво виражена деперсоналізація. Визначено, що тривалість служби спричиняє зростання кількості ознак професійної деформації, що не впливає на зміну ставлення респондентів до себе як професіонала, й ознак професійного вигорання, крім редукції особистих досягнень. Респонденти зі стажем службової діяльності понад 10 років більш аргументовано тлумачать правові норми та менш упереджено ставляться до людей, що є суб'єктами службової діяльності, однак більше незадоволені собою та продуктивністю своєї праці, на відміну від слідчих із меншим стажем служби й, відповідно, досвідом роботи. Наукова новизна. За результатами проведеної наукової розвідки визначено й описано особливості виявів професійної деформації у слідчих поліції на всіх стадіях та рівнях її утворення. Зроблено висновок, що незадоволеність результатами своєї професійної діяльності може стимулювати слідчих поліції на подальший професійний розвиток або призвести до її зміни. Перспективами подальших досліджень визначено проведення майбутніх наукових досліджень на репрезентативній вибірці та формування обґрунтованих рекомендацій щодо збереження професійного «ядра» слідчих підрозділів поліції.

Ключові слова: слідчі поліції; професійна деформація; професійне вигорання.

Abstract

Вступ

В умовах сьогодення цінність висококваліфікованих кадрів стала надважливим фактором. У процесі тривалої діяльності фахівець набуває як професійних якостей, так і тих, які деформують його особистість і є небажаним наслідком професійного формування й розвитку.

Професійна деформація є неминучою даниною, котру «сплачує» людина за досягнення рівня професіоналізму. Її негативних наслідків зазнають усі простори життєдіяльності професіонала: особистість, діяльність, відносини.

Професійна діяльність поліцейських належить до типу професій «людина-людина», характерними ознаками якої є підвищена стресогенність, значне підлаштування особистісних якостей до вимог служби, підвищений рівень фізичного та психологічного напруження, що й зумовлює професійну деформацію, ознаки якої розпочинають виявлятися в особистості, згодом відбиваються через поведінку в професійній діяльності та спілкуванні з найближчими людьми [1; 2]. Негативні особисті, професійні, соціальні наслідки професійної деформації обумовлюють необхідність її своєчасної профілактики.

Поняття «професійна деформація поліцейського» вчені схарактеризували як «об'єктивний феномен, негативні вияви котрого можуть бути виокремлені лише з огляду на власне професійні та непрофесійні чинники» [1; 2], «іманентна властивість професійної діяльності, розвиток якої пропорційний досвіду та стажу практичної роботи» [3] та як одна із причин вчинення злочину, передбаченого ст. 365 Кримінального кодексу України (перевищення влади або службових повноважень) [4; 5] тощо.

Теоретичний аналіз феноменів «професійне вигорання» та «професійна деформація» особистості дозволив визначити, що це окремі феномени, які хоч і належать до групи деструктивних компонентів процесу професіоналізації особистості, однак не збігаються за обсягом і не тотожні.

Науковці визначають професійне вигорання як «синдром емоційного, розумового та фізичного виснаження через тривале емоційне перевантаження» [6, с. 295], «фізичний і психічний стан, спричинений сильною напругою в організмі через постійні навантаження в професійній діяльності» [7, с. 131], «результат професійного стресу, його «крайній» вияв» [5] тощо. Розвиток професійного вигорання в поліцейських виявляється через наявність резистенції, яку супроводжує внутрішня напруженість, замкнутість, нерішучість, низька здатність до самоконтролю та емоційна лабільність [8; 9].

Дослідник О.В. Ярещенко на підставі аналізу закордонних і пострадянських досліджень, проведених за останні 25 років, констатував, що передумовами формування професійного вигорання поліцейських є вплив негативних емоцій у спілкуванні та значні психологічні перевантаження, пов'язані зі стресами, під час здійснення правоохоронної діяльності [10].

Науковці зазначають неоднозначність впливу професійного вигорання на професійне становлення (може зумовити тривалу психологічну кризу чи стимулювати до нових професійних звершень, впливає на якість і продуктивність праці), а також на вияв агресивних і ворожих реакцій [7; 9; 11; 12; 13; 14]. Суттєвою відмінністю професійної деформації від професійного вигорання є те, що професійна деформація залежить від тривалості служби та від сили деформуючого впливу, який об'єктивно міститься в конкретній діяльності, а професійне вигорання особистості не залежить від тривалості здійснення професійної діяльності [15-18].

На думку В.С. Медведєва, загальна ймовірність виникнення професійної деформації залежить від тривалості служби: до 5 років служби - незначна ймовірність; від 6 до 10 років служби - середня ймовірність; від 11 до 15 років - висока та дуже висока ймовірність виникнення глибинного рівня професійної деформації; понад 15 років служби - ймовірність дуже висока [19]. Також професор за зовнішніми виявами змін (їх наявність/відсутність, постійність) професійно важливих й особистих якостей працівника, його ставлення до навколишніх і самого себе у професійній деформації виокремив початковий, середній, глибинний рівні, кожен з яких у динаміці має три стадії (утворення, в цілому утворена, повністю утворена) [19].

Професійний розвиток слідчих підрозділів Національної поліції є багатогранним процесом [16]. Потужними двигунами безперервного розвитку слідчого є його діяльність й умови, в яких вона протікає [20, с. 99]. Науковці зазначають, що професійна деформація слідчих поліції пов'язана із професійним вигоранням, професійною мотивацією, виявами агресивних і ворожих реакцій [2; 11].

Слідча діяльність має свої особливості, які за певних умов і тривалого професійного стажу можуть призводити до професійної деформації.

Права, обов'язки слідчих і гарантії їх процесуальної незалежності визначено законом.

Згідно з кримінальним процесуальним законодавством слідчі підрозділи Національної поліції України є органами досудового розслідування, які забезпечують досудове розслідування кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності слідчих підрозділів Національної поліції [4]. Відповідно до розділу 4 Положення про слідчі підрозділи Національної поліції України слідчий є службовою особою, яка уповноважена в межах компетенції, передбаченої Кримінально-процесуальним кодексом України, здійснювати досудове розслідування кримінальних правопорушень. Слідчий слідчого підрозділу Національної поліції України уповноважений самостійно приймати процесуальні рішення під час досудового розслідування (крім випадків, передбаченим законом) та несе відповідальність за законне та своєчасне виконання процесуальних рішень, здійснення процесуальних дій [4]. Він виконує основні (обвинувачення, розслідування) та похідні (захисту, правосуддя, профілактичну) кримінально-процесуальні функції [17, с. 44].

Слідчій діяльності притаманне поєднання загальних й особливих юридико-психологічних характеристик, середня ймовірність перебування в екстремальних ситуаціях й отримання тілесних ушкоджень, низький рівень ризику, висока ймовірність отримання психічних травм [19]. З огляду на вищезазначене актуальним є емпіричне дослідження особливостей професійної деформації слідчих Національної поліції України.

Мета і завдання дослідження

Метою статті є дослідження особливостей виявів професійної деформації слідчих, які працюють у слідчих підрозділах Національної поліції України.

У науковій розвідці використано:

1) «Опитувальник професійної деформації» («ОПД») (розробник В.С. Медведєв) для визначення показників, рівнів та стадій професійної деформації [8; 10];

2) опитувальник «МВІ» (адаптація та переклад на українську мову В.С. Медведєва) для визначення показників і рівнів вияву професійного вигорання [11; 19].

Для обробки отриманих результатів використано описову статистику, U-критерій Манна - Уітні, r-коефіцієнт кореляції Пірсона. Статистичну обробку провели, використовуючи функції та формули версії ЕхсеІ, яка входить до програмного пакета Microsoft Office 2010.

Емпіричну базу наукової розвідки становили 20 поліцейських, які служать на посадах слідчих, старших слідчих відділів (відділень) територіальних (відокремлених) підрозділів Національної поліції. Стаж служби респондентів - від 7 до 24 років (в середньому - 15,6 років).

Завдання дослідження:

1) визначити кількісні та якісні показники професійного вигорання та професійної деформації респондентів на різних рівнях і стадіях утворення;

2) описати особливості виявів професійного вигорання респондентів з різними рівнями професійної деформації;

3) визначити кількісні та якісні показники професійної деформації та професійного вигорання респондентів з різним стажем служби;

4) описати особливості взаємозв'язків професійної деформації з професійним вигоранням, стажем служби.

Гіпотеза дослідження: професійна деформація слідчих поліції супроводжується професійним вигоранням та зростає зі збільшенням стажу служби.

Завдяки методиці «Опитувальник професійної деформації» («ОПД») було визначено основні показники, рівні та стадії утворення професійної деформації респондентів.

Основні показники професійної деформації респондентів мають такі значення:

- зміни в образі «Я» (від 4 до 10 балів; М=6,55 балів);

- професійне огрублення особистості (від

I до 12 балів; М=5,75 балів);

- упереджене ставлення до людей, що є об'єктами службової діяльності (від 0 до 10 балів; М=4,3 бали);

- виконання професійної ролі загалом, окремих її елементів поза службою, коли в цьому немає об'єктивної необхідності (від 1 до 9 балів; М=3,95 бали);

- довільно-суб'єктивне тлумачення регламентації власної діяльності та поведінки громадян (від 0 до 8 балів; М=3,7 бали).

Встановлено, що професійна деформація (від

II до 47 балів) наявна в усіх респондентів (М=24,25 бали) і сягає початкового та середнього рівнів. Глибинного рівня професійної деформації в жодного з респондентів немає (рис. 1). Відповідно до рівня сформованості професійної деформації респонденти були розподілені на дві групи:

1) з початковим рівнем професійної деформації (в основному утворилася - у 16 осіб; повністю утворилася - у 2 осіб; осіб, у яких профдеформація на стадії утворення, - немає) - загалом 18 осіб;

2) з середнім рівнем професійної деформації (на стадії утворення - в 1 особи; в основному утворилася - в 1 особи; осіб з повністю утвореною профдеформацією цього рівня немає) - загалом 2 особи.

Рис. 1. Представленість основних показників професійної деформації респондентів на початковому та середньому рівнях її формування

Відповідно до представленої гістограми на початковому рівні професійної деформації в респондентів найбільш представлені зміни в образі «Я» (8 балів) та професійне огрублення особистості (7,75 балів). На середньому рівні професійної деформації її показники в респондентів більш виражені, а зміни в образі «Я» (7 балів), навпаки, - менш виражені.

Завдяки U-критерію Манна-Уітні було проведено оцінку відмінностей між двома виокремленими групами за рівнем кількісно виміряних основних показників професійної деформації. Статистично вагомих відмінностей не встановлено (36<U<50,5; р>0,05): рівні виявів основних показників професійної деформації в групах не відрізняються.

Наступним етапом дослідження стало визначення й інтерпретація особливостей виявів професійного вигорання в респондентів з різними рівнями професійної деформації.

Використовуючи опитувальник «МВІ», було визначено показники професійного вигорання респондентів відповідно до трикомпонентної моделі професійного вигорання в представників професій типу «людина-людина»:

1) емоційне виснаження (переживання зниженого емоційного фону, байдужість або емоційне перенасичення);

2) деперсоналізацію (лат. de, лат. persona - особистість) як знеособлення та формальність контактів з оточуючим;

3) редукцію особистих досягнень (лат. reductio - повернення, відновлення) як негативну оцінку власних професійних досягнень і самого себе, спрощення та обмеження професійних обов'язків.

Згідно з отриманими даними, емоційне виснаження (М=21 бал), деперсоналізація (М=11,1 балів), редукція особистих досягнень (М=33,6 бали) респондентів вибірки відповідають середньому рівню вираженості. Компоненти професійного вигорання респондентів сягають від низького до високого рівня вираженості:

1) емоційне виснаження помірно виражене в половини респондентів (10 осіб), у решти - на низькому (6 осіб) чи високому (4 особи) рівнях;

2) деперсоналізація помірно виражена в більшості респондентів (13 осіб), у решти - високого (5 осіб) або низького (2 особи) рівня вираженості;

3) редукція особистих досягнень незначно виражена в половини респондентів (10 осіб), у решти - помірно (6 осіб і яскраво виражена (4 особи).

Показники компонентів професійного вигорання респондентів з початковим і середнім рівнем професійної деформації подані у вигляді гістограми (рис. 2).

Рис. 2. Середньогрупові значення компонентів професійного вигорання респондентів із різними рівнями професійної деформації

Відповідно до даних гістограми емоційне виснаження та редукція особистих досягнень помірно виражені на початковому та середньому рівні професійної деформації, окрім деперсоналізації, яка зростає з помірної (10,8 балів) до яскраво вираженої (13 балів) на середньому рівні професійної деформації.

Наступним етапом дослідження стало визначення середньогрупових показників професійної деформації та професійного вигорання респондентів з різними рівнями професійної деформації на стадіях її утворення (табл. 1).

Таблиця 1. Середньогрупові показники професійної деформації на різних рівнях і стадіях її утворення