Внутрішня картина здоров’я як особистісний ресурс
Розкривається сутність поняття "ресурсу" особистості. Зазначено, що втрата внутрішніх та зовнішніх ресурсів спричиняє втрату суб’єктивного благополуччя, переживається як стан психологічного стресу, негативно позначається на стані здоров'я особистості.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 27.11.2022 |
| Размер файла | 961,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Внутрішня картина здоров'я як особистісний ресурс
Федчук Олександр Валерійович - аспірант кафедри теоретичної психології Інституту управління, психології та безпеки Львівського державного університету внутрішніх справ.
У статті автор розкриває сутність поняття «ресурсу» особистості, яке останнім часом у психологічному просторі часто використовується. Автор зазначає, що втрата внутрішніх та зовнішніх ресурсів спричиняє втрату суб'єктивного благополуччя, переживається як стан психологічного стресу, негативно позначається на стані здоров'я особистості. Серед достатньо вивчених ресурсів автор вказує на фізичні ресурси, зокрема, стан здоров'я та внутрішню картину здоров'я. Визначає мету статті як розкриття сутності фізичного ресурсу особистості через розуміння внутрішньої картини здоров 'я, зокрема, ставлення до нього як цінності. Особистісна оцінка власного здоров 'я досить значно впливає на поведінку хворого у процесі лікування захворювання, зокрема, існує прямопропорційний зв'язок між сприйманням особистого здоров'я та узгодженням з процесом лікування загалом, що звуть комплаентністю. Досліджуючи суб'єктивне сприйняття захворювання в роботах великої кількості дослідників було запропоновано безліч термінів, аналізуючи які автор стверджує, що внутрішня картина здоров'я є не лише результатом повсякденного життя індивіда, вона відображає в собі у вигляді символічних синтезів ті дозволи чи заборони, які можуть руйнувати або вдосконалювати, зберігати здоров'я особистості. Внутрішня картина здоров'я визначає вектор людської поведінки щодо ставлення до власного здоров'я й тіла, зокрема, орієнтує в імовірних перспективах її формування. Вона є одним з найбільш значимих елементів в комплексі поведінки особистості в ситуаціях, що становлять загрозу для здоров'я. Якщо у людини немає справжнього знання про здоров'я і необхідного життєвого досвіду, то є вірогідність того, що створиться невідповідна картина здоров'я, яка впливатиме на різні форми зародження невротичних реагувань на здоров'я.
Ключові слова: внутрішня картина здоров'я, внутрішній ресурс, психічне здоров'я, фізичні ресурси.
Fedchuk O.
INTERNAL PICTURE OF HEALTH AS A PERSONAL RESOURCE
In the article the author reveals the essence of the concept of "resource " of the individual, which has recently been often used in the psychological space. The author notes that the loss of internal and external resources causes a loss of subjective well-being, is experienced as a state of psychological stress, negatively affects the state of health of the individual. Among the sufficiently studied resources, the author points to physical resources, in particular, the state of health and the internal pictu re of health. Defines the purpose of the article as revealing the essence of the physical resource of the individual through the understanding of the internal picture of health, in particular, the attitude to it as a value. Personal assessment of one's own health has a significant impact on the patient's behavior in the treatment of the disease, in particular, there is a direct relationship between the perception of personal health and compliance with the treatment process in general, which is called compli ance. Examining the subjective perception of the disease in the works of a large number of researchers have proposed many terms, analyzing which the author argues that the internal picture of health is not only the result of everyday life, it reflects in the form of symbolic syntheses those permissions or prohibitions destroy or improve, preserve the health of the individual. The internal picture of health determines the vector of human behavior in relation to one's own health and body, in particular, orients in the probable prospects of its formation. It is one of the most important elements in the complex behavior of the individual in situations that pose a threat to health. If a person does not have a true knowledge of health and the necessary life experi ence, it is likely that an inappropriate picture of health will be created, which will affect the various forms of neurotic reactions to health.
Key words: internal picture of health, internal resource, mental health, physical resources.
Постановка проблеми
ресурс психологічний здоров'я особистість
Поняття «ресурс» використовується у різних дослідженнях, пов'язаних із вивченням психічної реальності. Останніми роками стала вельми поширеною у психології набув ресурсний підхід, що зародився в гуманістичній психології, у межах якого важливе місце зайняло вивчення конструктивного початку особистості, що дозволяє долати важкі життєві ситуації.
Однією з підстав ресурсного підходу є принцип «консервації» ресурсів, який передбачає можливість людини отримувати, зберігати, відновлювати, примножувати та перерозподіляти ресурси відповідно до власних цінностей. Завдяки такому розподілу ресурсів людина має можливість адаптуватися до варіативного ряду умов життєвого середовища. До цього слід додати те, що у концепції З. Хобфолла втрата ресурсів сприймається як первинний механізм, який запускає стресові реакції. У разі, коли відбувається втрата ресурсів, інші ресурси починають виконувати функцію обмеження інструментального, психологічного та соціального впливу ситуації на психіку. Втрата внутрішніх та зовнішніх ресурсів спричиняє втрату суб'єктивного благополуччя, переживається як стан психологічного стресу, негативно позначається на стані здоров'я особистості [6].
Але важливо мати цілісне уявлення про ці ресурси, щоб мати можливість їх активації. Так Л.В. Куликов до найбільш вивчених особистісних ресурсів відносить:
- активну мотивацію подолання, ставлення до стресів як до можливості набуття особистого досвіду та можливості особистісного зростання;
- силу Я-концепції, самоповагу, самооцінку, відчуття власної значущості, «самодостатність»;
- активне життєве становлення;
- позитивність та раціональність мислення;
- емоційно-вольові якості;
- фізичні ресурси - стан здоров'я та ставлення до нього як до цінності;
- матеріальні ресурси - високий рівень матеріального доходу та матеріальних умов, безпека життя, стабільність оплати праці, гігієнічні фактори життєдіяльності;
- інформаційні та інструментальні ресурси [3].
Метою статті є розкриття сутності фізичного ресурсу особистості через розуміння внутрішньої картини здоров'я, зокрема, ставлення до нього як цінності.
Виклад основного матеріалу і результатів дослідження
Для того, щоб забезпечити здоров'я кожної окремої особистості та населення країни в цілому, необхідно піклуватися не тільки про можливості медичної системи, але і про розвиток у особистості прагнення до збереження здоров'я, орієнтації на збереження здоров'я, а не відсутність хвороби. Дослідження того, як особистість переживає стан власного здоров'я, особливо після перенесення захворювань інфекційного характеру, є одним із основних завдань сучасної психологічної науки та практики [10].
Вивчення суб'єктивного переживання особистістю захворювання є досить важливим, зокрема, на думку багатьох українських та зарубіжних вчених, які займалися розробкою даного питання. Згідно із теорією аутопатології [12], виникнення власної хвороби провокує людина.
У минулому столітті питання суб'єктивної сторони хвороби досліджував М. Мудров (1949). Саме М. Мудров писав, що перш ніж дізнатися про все, що стосується хвороби людини, потрібно вивчити особистість хворого та спробувати дізнатися про ті чинники, які впливають на його тіло.
Результати дослідження C. Sacks та співавторів показали, що усвідомлення індивідом міри здоров'я є ціннішим показником, що повідомляє про появу депресії, ніж інструментальні дослідження перебігу хвороби [13].
Дослідження K. Callahan та J. Secrest показали, що суб'єктивне переживанння здоров'я «health perception» є вираженим показником успішності психосоціальної реабілітації осіб, що страждають на кардіоваскулярну хворобу [11].
Особистісна оцінка власного здоров'я досить значно впливає на поведінку хворого у процесі лікування захворювання. Так, Х. H. C. Wichowski та S. M. Kubsch довели, що існує прямопропорційний зв'язок між сприйманням особистого здоров'я та узгодженням з процесом лікування загалом, що звуть комплаентністю [14].
Ставлення людини до власного здоров'я у процесі життєдіяльності та у процесі лікування недугів грає важливу роль для подальшої позитивної динаміки лікування та реабілітації хворого. Саме це ставлення відображається у понятті «внутрішня картина здоров'я». Щоб найкраще розкрити дане поняття, нами був проведений аналіз теоретичних наукових праць, які стосуються саме вивчення внутрішньої картини здоров'я особистості.
Вперше всесторонньо особливості реакції хворого на недуг почав вивчати А. Гольдшейдер. Саме ним була запропонована ідея аутопластичної картини захворювання. На основі переживань, уявлень, власних знань, які пов'язані із фізичним станом людини, особистість формує власну аутопластичну картину хвороби. У результаті вивчення даного феномену, А. Гольдшейдер означив два конкретні рівні у ставленні до захворювання індивіда. Такими рівнями є: «сенситивний» та «інтелектуальний».
Вивчення аутопластичної картини захворювання продовжив Р. Лурія, що висловив у 1944 р. важливість дослідження суб'єктивного боку хвороби. Дослідження науковця, що було присвячене феномену внутрішнього боку хвороби, згодом знову перевидали у 1977 р.
Р.А. Лурія зазначав те, що знання суб'єктивних уявлень, переживань і змін особистості хворого важливе для постановки діагнозу, із такою ж мірою, як і результати інструментального дослідження його хвороби [2].
Означення «аутопластична картина хвороби» описують Р. Конечний і М. Бовхал (1982) підкреслив не лише розділення хвороби горизонтальне, а й по вертикалі, зокрема, уявлення людини де-в-чому керовані несвідомо процесами емоційними, поєднання між об'єктивним та суб'єктивним складно вистежити, позаяк це непрямолінійний зв'язок [3].
Дослідження суб'єктивного сприйняття захворювання представлено в роботах великої кількості дослідників, і відтак було запропоновано безліч термінів:
|
«соматонозогнозія» |
А. В. Красенко. Ю. Г. Зубарьов. |
|
|
«переживання хвороби» |
Е. А. Шевальов, В.В. Ковальов. |
|
|
«усвідомлення хвороби» |
Е. К. Краснушкін, А. С. Познанський. |
|
|
«реакція на хворобу» |
Д. Д. Федотов. |
|
|
«ставлення до хвороби» |
Рохлін Л.Л., Скворцов К.А. |
|
|
«позиція особистості до хвороби» |
Я.П. Фрумкін і 1-А. Мізухін. |
|
|
«аутогенне уявлення про хворобу» |
Balint М. |
|
|
«образ власного захворювання» |
Heszen--Klemens J. |
За допомогою мета аналізу вдалося означити, що кожне вищенаведене поняття описує лише один аспект такого комплексного явища, як суб'єктивна реакція на хворобу [2]. Щоб найбільш повно вивчити цей феномен, Р. Лурія висунув ідею розгляду поняття «внутрішня картина хвороби» (ВКХ).
У розумінні Р. Лурії, внутрішньою картиною хвороби є все, що почуває хворий, в тому числі розуміння ним своєї хвороби, самоспостереження, загальне самопочуття, причини появи її саме у нього, все те, що пов'язано для хворого із появою перших симптомів, рішенням прийти до лікаря та початком лікування, - весь той грандіозний спектр внутрішніх переживань пацієнта, що детермінований цілим спектром складних наборів відчуття та сприймання, почуттів та емоцій, психічних травм та переживань [2].
Новий в науці феномен внутрішньої картини здоров'я було введене за аналогією з феноменом внутрішньої картини хвороби та представлене світу В. Смірновим і Т. Рєзніковою в 1983 році. На їх переконання, внутрішня картина здоров'я - це унікальна індивідуально спроектована модель здорової особистості, чи здорового її органу, чи частини тіла [3]. Така індивідуальна модель є достатньо складною і включає різні елементи такі як індивідуальні образні уявлення і логічні узагальнення. Індивідуальна модель здоров'я є тим, що регулює поведінку, така модель здоров'я може формуватися і раніше внутрішньої картини хвороби. Ідеальна модель, яка для людини є нормою, на певних життєвих етапах може набувати змін. На це, перш за все, впливають вікові зміни самопочуття. У момент формування неврозу досить часто відбувається несвідоме чи усвідомлене витіснення правильної моделі здоров'я, людина заглиблюється в хворобу, що в деяких випадках є властивістю адаптивності людини. Проте в разі анозогнозії, образ здоров'я заглиблюється в деякі рамки стереотипів, відповідний образ хвороби чи не формується зовсім чи змінюючи структуру, витісняється. На думку авторів, ВКЗ є окремою частиною ВКХ [4].
Вчений В. Каган запропонував поняття внутрішньої картини здоров'я в 1986 р., а вже за 2 роки дав ґрунтовне визначення у своїй концепції внутрішньої картини здоров'я. Зокрема, він вважає, що внутрішня картина здоров'я є структурним уявленням, розуміння свого здоров'я, установка особистості, яка формує стратегію здорового способу життя, потребу звернутись по допомогу, деякі очікування від лікування амбулаторного, власну задоволеність від втручання медиків та почасти ефективність медичної допомоги [4].
Розуміння внутрішньої картини здоров'я безпосередньо пов'язане у людини з прагненнями до досягнення певних цілей та усвідомленням цінності свого життя, тому при прагненні засвоїти навички здорового способу життя виникає питання щодо того, чому особистість не усвідомлює власну картину внутрішнього здоров'я як реальність беззаперечну, яка сформована власними особистісними переживаннями. Якщо ми зазирнемо у праці дослідників, які займалися такою проблематикою, то на думку Г. Абрамова та Ю. Юдчиц, у внутрішній картині здоров'я задаються та осмислюються ті свідомі наміри у процесі життєдіяльності, які людина реалізує [4].
Отже, підсумовуючи, можна сказати - внутрішня картина здоров'я є не лише результатом повсякденного життя індивіда, вона відображає в собі, у вигляді символічних синтезів, ті дозволи чи заборони, які можуть руйнувати або вдосконалювати, зберігати здоров'я особистості.
Внутрішня картина хвороби, відповідно до уявлень дослідника В. Кагана, навпаки, є частиною внутрішньої картини здоров'я. Іншими словами, внутрішня картина хвороби представляє нам внутрішню картину здоров'я у часі проживання хвороби, адже вона не може переживатись окремо, зазвичай такі емоційні переживання формуються через проходження життєвого шляху людини, постійно порівнюючи його з власним здоров'ям.
Особистість в будь-якому разі має уявлення щодо загальної картини здоров'я, і порівнює з нею свій стан у певний момент [1]. В. Каган зазначав, що внутрішня картина здоров'я не є такою, що індивід має від народження, а формується в ході соціалізації та виховання особистості, починаючи з ранніх етапів життя, пізніше цю ідею розвинув дослідник В. Ананьєв [4].
Вчений В. Челпанов у власних дослідження порівнював внутрішню картину хвороби з внутрішньою картиною здоров'я та зосередив нашу увагу на те, що в деяких випадках ці два феномени слід вивчати як конкуруючі чи конфліктуючі феномени психіки, а в інших - як взаємодоповнюючі один одного, або як особливі механізми психологічного захисту особистості. ВКЗ він розумів як комплекс уявлень індивіда про власне здоров'я як цінності. Вчений виокремив та описав два типи ВКЗ: «пасивну» і «активну». У цьому дослідженні науковець характеризує тісний взаємозв'язок відповідних компонентів внутрішньої картини хвороби з деякими типами внутрішньої картини здоров'я.
В. Ананьєв характеризує внутрішню картину здоров'я не лише як набір когнітивних відображень стосовно здоров'я людини, а й сплетіння емоцій та відчуттів, а також поведінкових реакцій в умовах переживання здоров'я індивідом. Внутрішня картина здоров'я є особливим простором у системі психіки та тіла, у якому людина усвідомлює та охарактеризовує свої фізичні, соціально-психологічні та душевні можливості. Це не тільки знання власних потенцій, але і вміння користуватися істинними ресурсами, які у резерві [4].
Схожу дефініцію внутрішня картина здоров'я висуває дослідниця О. Лісова. Вчена наголошує, що внутрішня картина здоров'я не тільки є суб'єктним відображенням особистістю власного здоров'я та означує психосоматичні можливості людини, а й представляє собою складне утворення, яке не є статичним та знаходиться у самосвідомості індивіда. У власних дослідницьких пошуках О. Лісова вдало доповнила багатоструктурну модель внутрішньої картини здоров'я, у структурі якої разом з ціннісно -змістовними, когнітивними, емоційними та сензитивними компонентами з'явились і суб'єктивні картинки фізичного, афективного, інтелектуального, соціального, духовного здоров'я [5].
Г. Красильников, Л. Сич та Л. Галіна вивчали внутрішню картину здоров'я індивіда як активну модель. На їхнє переконання внутрішня картина здоров'я - є своєрідним діалогом у індивідуальній свідомості особистості між її Я та організмом. Функціональну структуру ВКЗ Г. Красильников, Л. Сич та Л. Галіна характеризують як багатокомпонентну [4]. Вчені представляють її таким чином:
В деякій мірі інший зміст у поняття «внутрішня картина здоров'я» закладали дослідники Г. Ложкін, О. Носкова, та І. Толкунова. Відповідно до них внутрішня картина здоров'я є комплексом усвідомлень та образів мислення, які мають відношення до змісту та характеристик особистості. До цього ж, слід розуміти, що людина виявляє себе у житті як конституційно з біологічної точки зору, так і характерологічно - з психологічної та особистісно - з соціальної.
Рис. 1 Багатокомпонентна модель ВКЗ (за Г. Красильниковим, Л. Сичем та Л. Г аліним)
Опираючись на основні особливості ВКЗ, вчені зазначали, що вона є категорією окремою від психічних феноменів. Основна опора робиться на свідомість індивіда, інтрапсихічні й властивості особистості [5].
Найбільший інтерес, на переконання І. Мамайчук, представляє віковий аспект розвитку внутрішньої картини здоров'я. Дослідниця зазначає, що на розвиток ВКЗ дітей і підлітків впливають особливості відносин батьків до здоров'я дитини. І. Мамайчук у власних дослідницьких пошуках означує наступні напрямки для оцінки відносин батьків до здоров'я власних дітей: ступінь задоволення потреб дитини, способи за допомогою яких відбувається задоволення потреб дитини, стилі виховання, які переважають у сім'ї.
Вчена визначає феномен внутрішньої картини здоров'я як ускладнену систему, складові ланки якої напрочуд міцно пов'язані та мають взаємозалежність. І. Мамайчук виокремлює, що непроста структура внутрішньої картини здоров'я потребує копіткого теоретико-методологічного підходу до її вивчення та наголошує на необхідності її дослідження як системи [4].
Під час дослідження окресленого феномену слід брати до уваги внутрішні та зовнішні розвиткові процесі, що характеризують віковий шаблон і є швидкозмінними у ході росту та розвитку індивіда. Своєрідність кожного вікового періоду, можна виокремити, якщо проаналізувати соціальну ситуацію розвитку дитини і провідного виду діяльності у конкретному віковому періоді. Успішний перехід від однієї провідної діяльності до іншої повідомляє про зміну вікового періоду.
Вчені Р. Березовська та В. Кабаєва спрямували власні дослідницькі пошуки у зміст поняття «ставлення до здоров'я», яке вивчали з позиції концепції «психології відносин», запропонованої В. Мясищевим. Як стверджує Р. Березовська, поняття внутрішньої картини здоров'я та ставлення до здоров'я є синонімічними категоріями [1].
Авторка виокремила «ставлення до здоров'я» як сукупність індивідуальних виборчих зв'язків індивіда з різними явищами дійсності життєвого середовища, що сприяють збереженню індивідуального здоров'я або негативно впливають на його збереження, а також тими, що являють оцінку особистості своїх фізичних і психічних можливостей [1].
Внутрішня картина здоров'я вивчається у дослідницьких роботах як вітчизняних так і зарубіжних вчених уже більше десятиліття. В даний час не можливо сказати про єдине визначення даного поняття, що свідчить про складність, багатозначність та актуальність вивчення внутрішньої картини здоров'я як психологічного феномену.
Для ефективної подальшої роботи у руслі дослідження необхідно означити визначення, яке буде узагальнювати вищеописані погляди дослідників на внутрішню картину здоров'я. Узагальнене визначення ВКЗ за поглядами В. Ананьєва та О. Лісової є досить цінним для подальшої дослідницької роботи.
Ми підтримуємо твердження про те, що наша внутрішня картина здоров'я є інтегрованим та скомплектованим утворенням в динаміці в індивідуальній свідомості, що включає у себе індивідуальне уявлення, знання особистості про власне здоров'я; розуміння власних індивідуальних біологічних ресурсів та можливостей; самооцінку власного здоров'я, способи його підтримки і збереження, профілактики захворювань; афективні переживання, які пов'язані із здоров'ям [5].
Внутрішня картина здоров'я визначає вектор людської поведінки щодо ставлення до власного здоров'я й тіла, зокрема, орієнтує в імовірних перспективах її формування. Вона є одним з найбільш значимих елементів в комплексі поведінки особистості в ситуаціях, що становлять загрозу для здоров'я. В ситуаціях, що чинять певний вплив на здоров'я, внутрішня картина здоров'я взаємодіє з іншими психологічними структурами особистості; така взаємодія і виступає активатором тієї чи іншої поведінки індивіда. Комплексна структура внутрішньої картини здоров'я потребує ґрунтовного теоретико- методологічного підходу до розгляду даного психологічного феномену.
Чинники, які впливають на процес формування внутрішньої картини здоров'я особистості поділяються на кілька типів.
1. Стать. Різниця у фізіології чоловіків і жінок впливає на той досвід, який переживає особистість у критичні періоди власного життя. У жінок, такі періоди - це настання менструації, вагітності та пологів, менопаузи. Під час таких періодів реакційна здатність зростає і відтак, жінки мають підвищену вразливість переважно до різних невротичних розладів, істеричного, іпохондричного, депресивного типу. У літньому віці кризи чоловіків не мають помітного зовнішнього вираження, але в переживаннях, що пов'язані із виникненням певних серйозних захворювань, чоловіки можуть переживати роздуми про страх послаблення або втрати сексуальних можливостей.
Ще однією помітною різницею в плані статі пацієнта є толерантність до фізичного болю, яка вища у жінок. Жінки краще переживають біль, який пов'язаний з хворобою. Для жінок більш актуальні сімейні проблеми, пов'язані із хворобою, а для чоловіків найбільш актуальними є - сервісний та професійний, можливість інвалідності [5].
2. Вік. Невідповідність між суб'єктивною оцінкою захворювання та об'єктивними даними найбільш виражені у молодому та літньому віці.
Дошкільнята ще не мають власної оцінки захворювання, а у дітей початкової школи ще недостатньо повно знань про захворювання і лише при наближенні до періоду статевого дозрівання їхня оцінка наближається до оцінки дорослих [4].
3. Темперамент можна вважати вродженою фізіологічною властивістю, яка впливає на формування суб'єктивного переживання хвороби. Темперамент індивіда вливає на ті емоційні реакції, які притаманні останньому. Наприклад, слабкі типи темпераменту характеризуються зниженою чутливістю до болю. Відповідно, сильні типи темпераменту мають вищий поріг чутливості до больових відчуттів [6].
4. Характер. Характерологічні особливості особистості впливають на ставлення та поведінку людини відносно власного здоров'я та хвороби. Особливо це можна простежити під час переживання індивідом захворювання, оскільки в такій ситуації, можна простежити, які основні механізми вольової діяльності та ціннісно-мотиваційної сфери використовує індивід для того, щоб видужати не тільки за допомогою медикаментозного лікування, а використовуючи ресурси власного організму [6].
5. Особистість. Важливими складовими особистісного впливу на формування ВКЗ та ставлення до захворювання виступають переконання, цінності індивіда, його бачення основних причин виникнення хвороби в нього. Такі бачення можуть формуватися під впливом виховання, тобто соціального середовища, а також в залежності від приналежності особи до тієї чи іншої релігійної течії, оскільки в руслах деяких релігій хвороба може сприйматися як «Божа кара» за погані вчинки, гріхи. Відповідно, таке бачення чинить влив на формування внутрішньої картини здоров'я [2].
Особливе значення для формування ВКЗ має рівень освіти та культура індивіда, включаючи рівень обізнаності у сфері медичних та біологічних наук [8].
Поінформованість у сфері медичних та біологічних наук може зіграти як позитивну так і негативну роль. Недостатність медичних знань іноді можуть формувати непорозуміння між людиною та лікарем відносно стану здоров'я, його погіршення, що у свою чергу може негативно впливати та знижувати потенційні можливості особистості до видужання. Надмірна кількість інформації у індивіда про захворювання, механізми їх розвитку, перебіг, прогнози також може призвести до деформації внутрішньої картини здоров'я [8].
Відповідно до цього у певних випадках захворювання може набувати більш тяжкого характеру, може применшуватись його значення для інших, або виникає тотальне ігнорування. Ці проблеми характерні як для лікарів, так і для пацієнтів, у разі захворювання у дітей, батьки яких є лікарями [8].
Розвиток внутрішньої картини здоров'я взаємопов'язаний з прогнозуванням дійсних показників особистісного здоров'я у самосвідомість особи, з її власним переживанням та сприйняттям її особистого здоров'я. Створення ВКЗ у людини здорової може стати завданням набагато складнішим порівняно з людиною хворою, що може охарактеризувати власні зміни та ставлення до них, добре усвідомлюючи що таке хвороба [4].
Будуючи власну модель картини здоров'я основною задачею постає побудова «схеми тіла». Відсутність будь-якого дискомфорту тіла свідчить про адекватну модель «схеми тіла». У випадку, якщо особа відчуває тілесні неприємності та дискомфорт, і ці відчуття не співпадають з загальною схемою тіла, варто досліджувати та усвідомити залежність незручностей в тілі з психологічними відчуттями, зокрема, поведінковими реакціями, емоційними переживаннями і т.ін.
Висновки
Аналіз сучасних та зарубіжних досліджень дозволяє упевнитись в тому, що у розвитку внутрішньої картини здоров'я важливу роль мають не лише структури соціуму, але й вольові та інтелектуальні структурні складові. На підставі досвіду життя кожна людина складає відносно себе свою концепцію здоров'я. Вона може складатись з відповідних детермінант, прагнення до здоров'я, симптомів відхилень, механізмів розвитку.
Якщо у людини немає справжнього знання про здоров'я і необхідного життєвого досвіду, то є вірогідність того, що створиться невідповідна картина здоров'я, яка впливатиме на різні форми зародження невротичних реагувань на здоров'я, до прикладу, надмірне зацікавлення відносно свого здоров'я, наділення магічними силами природних об'єктів та лікування ними захворювань.
Отож, різноманітні ресурси сприяють виконанню функції адаптації особистості у складних життєвих ситуаціях, в час подолання криз. Проте варто усвідомлювати власні ресурси, щоб мати можливість систематично їх активізовувати.
Перспективою наших наступних наукових пошуків стане розкриття сутності інших особистісних ресурсів, зокрема, активне життєве становлення та інших досить мало вивчених на сьогоднішній день понять цього напрямку.
Література
1. Березовская Р. А. Отношение менеджеров к здоровью. Вестник СПбГУ. Сер. 6. 1999. Вып. 3 (№ 13). С. 61-70.
2. Коцан І. Я., Ложкін Г. В., Мушкевич М. І. Психологія здоров'я людини. Луцьк: РВВ «Вежа» Волин. нац. ун-ту ім. Лесі Українки, 2011. 430 с.
3. Куликов Л.В. Психогигиена личности. СПб., 2004. 464 с.
4. Лісова О.С. Психологія здоров'я: Навчально-методичний посібник. Чернівці, 2001.
5. Лісова О. С. Психокорекція дезадаптивних типів внутрішньої картини здоров'я у хворих на виразкову хворобу. Медицинская психология, 2008. Т.3, № 1. С.44 - 50.
6. Ложкін Г., Носков В., Толкунова І. Психологія здоров'я людини. Севастополь: Вебер, 2003. 257 с.
7. Практикум по психологии здоровья. Под ред. Г.С.Никифорова. СПб.: Питер, 2005. 351 с.
8. Руслякова Е.Е. Дослідження уявлень здорових дітей про лікарів. [Текст]. Соціосфера. 2013. №3. С. 103-109.
9. Смирнов В., Резникова Т. Основные принципы и методы психологического исследования внутренней картины болезни. Методы
психологической диагностики и коррекции в клинике. Под ред. М. Кабанова, А. Личко, В. Смирнова. Л.: Медицина, 1983. С. 38 -62.
10. Цветкова И.В. Проблема психологического изучения внутренней картины здоровья. Психологические исследования. 2012. № 1(21).
11. Callahan K., Secrest J. Health Perception and Social Role Following
Cardiac Rehabilitation: A study of King's definition of health. [Електронний ресурс]: by The University of Arizona College of Nursing.
http://www.iuns.nursing.arizona.edu/articles/Fall%202002/Callahan.htm.
12. Dunbar, Flanders H. 1935 Emotions and Bodily Changes. New York:
Columbia University Press/
https://www.degruyter.com/document/doi/10.7312/dunb91000/html?lang=de
13. Sacks C.R., Peterson R.A, Kimmel P.L. Perception of illness and depression in chronic renal disease. American Journal of Kidney disease. 1999. Vol.15, № 1. Р. 31 - 39.
14. Wichowski H.C., Kubsch S.M. The relationship of self-perception of illness and compliance with health care regimens. Journal Adv. Nursing. 1997. Mar., 25 (3). P. 548 - 553.
References
1. Berezovskaia R. A. Otnoshenye menedzherov k zdoroviu. Vestn. SPbGY. Ser. 6. 1999. Vbip. 3 (№ 13). S. 61-70.
2. Kotsan I. Ya., Lozhkin H. V., Mushkevych M. I. Psykholohiia zdorovia liudyny. Lutsk: RVV «Vezha» Volyn. nats. un-tu im. Lesi Ukrainky, 2011. 430 s.
3. Kulykov L.V. Psykhohyhyena lychnosty. SPb., 2004. 464 s.
4. Lisova O.S. Psykholohiia zdorovia: Navchalno-metodychnyi posibnyk. Chernivtsi, 2001.
5. Lisova O. S. Psykhokorektsiia dezadaptyvnykh typiv vnutrishnoi kartyny zdorovia u khvorykh na vyrazkovu khvorobu. Medytsynskaia psykholohyia, 2008. T.3, № 1. S.44 - 50.
6. Lozhkin H., Noskov V., Tolkunova I. Psykholohiia zdorovia liudyny. Sevastopol: Veber, 2003. 257 s.
7. Praktykum po psykholohyy zdorovia. Pod red. H.S.Nykyforova. SPb: Pyter, 2005. 351 s.
8. Rusliakova E.E. Doslidzhennia uiavlen zdorovykh ditei pro likariv. [Tekst]. Sotsiosfera. 2013. №3. S. 103-109.
9. Smyrnov V., Reznykova T. Osnovnbie pryntsypbi y metodbi psykholohycheskoho yssledovanyia vnutrennei kartyn ы bolezny. Metodbi psykholohycheskoi dyahnostyky y korrektsyy v klynyke / pod red. M. Kabanova, A. Lychko, V. Smyrnova. L.: Medytsyna, 1983. S. 38-62
10. Tsvetkova Y.V. Problema psykholohycheskoho yzuchenyia vnutrennei kartynbi zdorovia. Psykholohycheskye yssledovanyia. 2012. № 1(21).
11. Callahan K., Secrest J. Health Perception and Social Role Following
Cardiac Rehabilitation: A study of King's definition of health. [Електронний ресурс]: by The University of Arizona College of Nursing.
http://www.iuns.nursing.arizona.edu/articles/Fall%202002/Callahan.htm.
12. Dunbar, Flanders H. 1935 Emotions and Bodily Changes. New York:
Columbia University Press/
https://www.degruyter.com/document/doi/10.7312/dunb91000/html?lang=de
13. Sacks C.R., Peterson R.A, Kimmel P.L. Perception of illness and depression in chronic renal disease. American Journal of Kidney disease. 1999. Vol.15, № 1. Р. 31 - 39.
14. Wichowski H.C., Kubsch S.M. The relationship of self-perception of illness and compliance with health care regimens. Journal Adv. Nursing. 1997. Mar., 25 (3). P. 548 - 553.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Сутність та роль суб'єктивного благополучча у психологічному житті особистості. Практики безоціночного усвідомлення як спосіб контролю емоційної сфери людини. Окреслення поняття медитації. Емоційний інтелект як чинник суб’єктивного благополуччя.
курсовая работа [61,0 K], добавлен 23.06.2019Особливості психологічного благополуччя особистості. Поняття її смисложиттєвих орієнтацій. Дослідження взаємозв`язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. Його складові: здатність до управління оточенням, постановка цілей, самоприйняття.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 26.05.2019Психічне здоров'я, як компонент здоров'я людини. Вплив негативного психоемоційного стану на різні сфери життя людини. Внутрішня гармонія – шлях до психічного здоров’я. Формування нових життєвих стратегій як умова психосоціального благополуччя.
реферат [21,4 K], добавлен 22.05.2008Аналіз різних підходів в обґрунтуванні явища психологічного благополуччя особистості, його складових і основних рівнів прояву. Зв’язок благополуччя з іншими близькими психологічними феноменами. Когнітивно-емоційна оцінка людиною якості свого життя.
статья [52,4 K], добавлен 18.08.2017Аналіз змісту поняття "психологічний ресурс". Основні властивості ресурсів. Роль психологічного ресурсу в процесі професійної діяльності майбутнього психолога та житті людини. Аналіз втрати ресурсів як первинного механізму, що запускає стресові реакції.
статья [21,0 K], добавлен 24.04.2018Аналіз впливу на розвиток особистості людини таких біологічних факторів як спадковість, уроджені особливості, стан здоров'я. Вивчення поняття особистості, його структури. Характеристика індивідуальності, як неповторного поєднання психічних особливостей.
реферат [17,5 K], добавлен 16.01.2010Психологічний аналіз проблеми здоров'я, характер та напрямки впливу на нього професійного стресу. Психологічна характеристика педагогічної діяльності як детермінанти професійного здоров’я педагога вищої школи, головні вимоги до особистості педагога.
курсовая работа [76,4 K], добавлен 08.01.2012Теоретичний аналіз поглядів на здоров’я у юнацькому віці. Психічне здоров’я як основа життя. Методика для оцінки рівня розвитку адаптаційної здатністі особистості за С. Степановим. Зміст багаторівневого особистісного опитувальника "Адаптивність".
курсовая работа [79,0 K], добавлен 26.08.2014Аналіз діагностування та нівелювання деформацій на ранніх етапах їх утворення для забезпечення психічного здоров'я особи. Розгляд професійного, учбово-професійного та власне особистісного деформування особистості. Створення профілю деформованої людини.
статья [20,9 K], добавлен 31.08.2017- Патологічні зміни фізичного і психічного здоров’я військовослужбовців під впливом екстремальних умов
Розглянуто причини і фактори екстремальних ситуацій несення військової служби, які впливають на появу патологічних змін здоров’я військовослужбовця. Розглянуто поняття стресу і дистресу, напруги і перенапруженості, як причин виникнення психічних розладів.
статья [22,7 K], добавлен 27.08.2017 Психічне здоров’я учня як психолого-педагогічна проблема. Чинники, що впливають на психологічне становлення та розвиток школяра, формують його психічне здоров’я. Вплив самооцінки, музики, кольорів та темпераменту на процес психологічного формування.
курсовая работа [59,7 K], добавлен 07.08.2009Поняття та класифікація емоцій. Наукові підходи до розуміння стресу, стадії його розвитку. Емоційно напружуючі фактори періоду підготовки до екзаменів. Експериментальне дослідження щодо впливу екзаменаційного стресу на емоційний стан особистості.
курсовая работа [88,2 K], добавлен 04.12.2012Варіанти визначення особистості відомими персонологами. Можливість існування особистості без індивіда. Структура особистості, її форми спрямованості, психологічна сутність складових. Періоди психічного розвитку особистості, критерії її зрілості.
презентация [4,7 M], добавлен 02.12.2013Теоретичні аспекти дослідження проблеми впливу життєвих ситуацій на психічний стан особистості. Психічні стани особистості в різних ситуаціях життєдіяльності. Зміст та підходи до класифікації психічних станів особистості, негативні психічні стани.
курсовая работа [74,9 K], добавлен 19.10.2011Розвиток людини як процес становлення та формування її особистості під впливом зовнішніх і внутрішніх керованих і некерованих чинників, серед яких провідну роль відіграють виховання та навчання. Фактори даного процесу та існуючі в даній сфері теорії.
презентация [2,5 M], добавлен 03.09.2014Поняття комунікативної компетентності особистості. Структура соціально-психологічного потенціалу. Порівняльний аналіз здатності до децентрації, стратегії поведінки в конфліктах, самоконтролю в спілкуванні у менеджерів-керівників та менеджерів-операторів.
магистерская работа [338,4 K], добавлен 25.02.2014Поняття особистості у психології. Проблема рушійних сил розвитку. Дослідження особистості біографічним методом. Роль спадковості й середовища в розвитку особистості. Психодіагностичні методики, спрямовані на дослідження особливостей особистості.
дипломная работа [78,0 K], добавлен 28.10.2014Психологічний аналіз поняття стресу у педагогічній діяльності. Види стресу та його джерела. Профілактика стресів у педагогічній діяльності як засіб збереження здоров'я педагога. Синдром "професійного вигорання" як результат хронічного стресу у вчителів.
курсовая работа [238,9 K], добавлен 20.11.2014Поняття екстремальних психічних станів; їх класифікація за родом занять особистості, за глибиною переживань, тривалістю та ступенем усвідомленості. Характеристика стресу, фрустрації, кризи та конфлікту як основних феноменів критичних життєвих ситуацій.
лекция [26,8 K], добавлен 11.02.2011Зміст психологічної допомоги та її види. Форми переживання людиною життєвих криз. Діагностика та психологічна допомога особистості у кризовій ситуації. Розробка програми психолого-педагогічного супроводу учнів у депресивному стані, рекомендації психологу.
курсовая работа [111,5 K], добавлен 02.06.2014
