Результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі

Аналіз взаємозв’язку психологічної особливості з ціннісними орієнтаціями та рівнем емоційного інтелекту фахівця. Визначення та корекція індивідуального стилю діяльності. Оцінка структури професійного вигорання й адаптації фахівців соціономічного профілю.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 03.12.2022
Размер файла 27,0 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

10

Результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі

Жигаренко І.Є., Завацька Н.Є.

Анотація

У статті розкрито результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі. Визначено діагностичні маркери мотиваційно-ціннісної (мотиваційні диспозиції особистості (потреби, мотиви, установки, ціннісні переживання), генеративність, просоціальна мотивація (орієнтація на альтруїзм), як основа професійної спрямованості особистості фахівця, та її взаємозв'язок з ціннісними орієнтаціями і рівнем емоційного інтелекту); компетентнісно-функціональної (професійна компетентність (соціально-перцептивна, соціально-психологічна, аутопсихологічна, комунікативна складові); специфіка особистісно - професійного саморозвитку та його зв'язок з самоефективністю, психологічною і комунікативною компетентністю, а також з рефлексією, саморегуляцією і самоставленням; параметри самоактуалізації; рефлексивні і регулятивні особливості фахівця; рівень і структура професійного вигорання (емоційне виснаження, напруженість у роботі, професійний перфекціонізм, професійний розвиток та самовдосконалення, інтегративний індекс вигорання тощо)); конативно-стильової (специфіка індивідуального стилю професійної діяльності за стильовими (відмінності складу компонентів, умов і параметрів діяльності, ієрархія механізмів адаптації) і рівневими (діапазон параметрів, кількісний склад компонентів і характер їх взаємозв'язків) характеристиками; процесуальні показники діяльності за блоками професійної діяльності, професійного спілкування, особистості фахівця; рівні професійної культури; самооцінка індивідуального стилю діяльності за параметрами оригінальності і надситуативності, взаєморозуміння та можливостей корекції стилю діяльності) складових особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю.

Проведено аналіз результативно-змістовних параметрів особистісно-професійної адаптації та виокремлено стадії (емпірично-репродуктивну, адаптивно-евристичну, результативно-продуктивну) цього процесу на різних етапах професіоналізації фахівців соціономічного профілю.

Ключові слова: фахівці соціономічного профілю, особистісно-професійна адаптація, результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації, соціально-психологічні ресурси особистісно-професійної адаптації.

Вступ

Постановка проблеми. В умовах соціально-економічних і політичних змін, значного прискоренням темпу життя, зростання емоційних та інформаційних навантажень й професійних вимог гостро постає проблема адаптації особистості до умов професійної діяльності (Карпенко, 2013).

Особливої уваги у цьому аспекті потребує професійна діяльність фахівців соціономічного профілю, що відрізняється від інших видів праці умовами і кінцевим результатом, який може бути непередбачуваним і призводити до таких явищ як емоційне вигорання, стан постійної тривоги і невротизації тощо (Каширіна, 2017).

У зв'язку з цим адаптаційний потенціал представників цих професій має бути високим, дозволяючи їм ефективно виконувати свої професійні обов'язки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Як показав проведений теоретико-методологічний аналіз, у професійній діяльності фахівців соціономічного профілю визначилося протиріччя між наявністю та операційно - змістовними структурами професійного досвіду і новими соціокультурними вимогами до професій соціономічного типу. Суперечливість позиції обумовила концептуальні засади дослідження особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю на різних стадіях їх професіоналізації (Ковальчук, 2014).

Концептуальну основу дослідження особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю склали позиції детермінізму, системності, інтегративності та розвитку. Показано, що детермінація особистісно - професійної адаптації фахівців соціономічного профілю ґрунтується на положеннях діяльнісного підходу про те, що, змінюючи реальний, незалежний від свідомості світ своєю професійною діяльністю, особистість змінюється й сама. Детерміністський характер професійних дій не виключає проактивної самоактуалізації особистості фахівця, його прагнення підтримати своє феноменологічне «Я» на максимально високому рівні (Луньов, 2016). Загальна система детермінант розвитку особистості фахівця соціономічного профілю стає складнішою: збільшується число її рівнів і вимірювань, зростає різноманіття зв'язків між причинами, умовами, факторами, передумовами (Комар, 2017). На різних стадіях професіоналізації специфічним чином складається певна міра співвідношення соціальної детермінації і самодетермінації фахівця соціономічного профілю (Г. Горелова).

Фундаментальні положення системності у контексті дослідження особистісно-професійної адаптації також стосуються концептуальної стратегії дослідження: фокусувати увагу на адаптаційних процесах, а не продуктивних; вивчати процес особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю в природних умовах з урахуванням причин, чинників та умов особистісно-професійної адаптації, а також виявлених на цій основі зовнішніх і внутрішніх детермінант, що забезпечують стійкість функціонування фахівців соціономічного профілю (Попович, 2018).

Мета статті - розкрити результативно-змістовні параметри особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічної галузі.

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Визначення когнітивно-змістовних резервів особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю показало, що прагнення до отримання соціально - психологічних знань (71,8% респондентів висловили зацікавленість в таких знаннях) можна розглядати як важливий ресурс їх особистісно-професійної адаптації. По-перше, як ресурс професійний: близько 41,2% фахівців соціономічного профілю готові до отримання наукової соціально-психологічної інформації з метою підвищення власної професійної компетентності; найбільші можливості з набуттям цих знань і своїм особистісним зростанням пов'язують вчителя та медичні працівники (фемп.=1,75; р<0,05 і фемп.=2,22; р<0,01 відповідно) ніж соціальні педагоги (фемп.=1,96; р<0,05), які разом з тим також готові до їх професійного використання. Ще одним когнітивним ресурсом особистісно-професійної адаптації виступає звернення фахівців соціономічного профілю до проблем саморозвитку, рефлексії, самокорекції, що є актуальним для 28,5% респондентів. При цьому 44,1% респондентів відзначають універсальну природу соціально-психологічних знань, що дозволяє використовувати їх для вирішення широкого кола завдань поза професійною спеціалізацією у будь-якій сфері життєдіяльності.

Когнітивно-змістовні ресурси особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю визначалися також через дослідження психологічного часу респондентів. В результаті кореляційного аналізу були отримані зв'язки (при р<0,01) психологічного віку з такими показниками, як реалізованість (r=0,78); самооцінка реалізованості (r=0,56); самооцінка психологічного віку (r=0,76); хронологічного віку (r=0,89); стажу роботи (r=0,87).

Визначено кореляції психологічного віку з самооцінкою задоволеності в сьогоденні: роботою (r=0,51), сім'єю (r=-0,04), здоров'ям (r=0,07); з самооцінкою задоволеності в минулому: роботою (r=0,29), сім'єю (r=-0,22), здоров'ям (r=- 0,08); з самооцінкою задоволеності в майбутньому: роботою (r=-0,03), сім'єю (r=-0,34), здоров'ям (r=-0,17). Отримані дані свідчать про те, що професійна діяльність є однією з головних сфер життя фахівця соціономічного профілю і найбільш значима задоволеність нею в сьогоденні, в чому знаходить підтвердження опора фахівця на генеративну функцію у соціономічній діяльності.

Отже, ресурсом особистісно-професійної адаптації фахівця соціономічного профіля є генеративність, тобто внутрішня мотивація, яка визначає і підтримує його адаптацію в професії і через професію. Показником цього стали такі деривати мотиваційного простору особистості фахівця соціономічного профілю, як співвідношення самооцінок задоволеності діяльністю і реалізованістю у вигляді психологічного часу особистості.

З'ясовано, що дієвими ресурсами особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю є творче переживання і самореалізація в професії, зокрема під час дії вікової, професійної, соціокультурної кризи. Показано, що творче переживання і самореалізація в професії позначається на особистості фахівця, допомагає йому виразити себе, свій досвід, репрезентувати власний метод і стиль діяльності, певною мірою реалізувати свою генеративну функцію. Важливе й те, що, включаючись в творчу діяльність, фахівець відчуває переживання, пов'язані з процесом творчості і досягненням результату (йдеться про специфічну пошуково -пізнавальну мотивацію, як показник внутрішнього стимулу до прояву творчого пошуку, джерело розвитку активності, ініціативи, самостійності і логіки пізнання).

Ці процеси супроводжуються яскраво вираженим індивідуальним стилем розумової діяльності. Відбувається процес заміщення і витіснення деструктивних переживань, пов'язаних, зокрема, з віковими, професійними і соціокультурними кризами, тому в даній ситуації розвитку особистості творча діяльність набуває характеру не просто провідного виду діяльності, вона стає для особистості адаптаційною діяльністю, виконуючи психотерапевтичні для суб'єкта функції. З'ясовано, що значним ресурсом особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю виступає прагнення до самостійного особистісного та професійного розвитку. Наголошується, що прагнення до саморозвитку можна розглядати як особистісну і професійну цінність, що надає фахівцям можливість відчувати осмисленість життя, задоволеність його процесом і результатами, а також досягати поставлених особистих і професійних цілей.

Показано, що процес особистісно-професійного саморозвитку обумовлений змістовними компонентами, які визначають, як мотиваційну готовність до саморозвитку, так і цінності й смисли життя. Змістовний блок компонентів особистісно-професійного саморозвитку представлений показником осмисленості життя, як чинника, що впливає на цей процес, і пов'язаний з готовністю до самопізнання, а також співвідноситься з рівнем комунікативної компетентності фахівців соціономічного профілю (р<0,01). Так, результати кореляційного аналізу показали, що найбільша кількість статистично значимих зв'язків (при р<0,01) існує між інтегральним рівнем осмисленості життя і показниками саморозвитку (r=0,52), готовністю до саморозвитку (r=0,56), рівнем самоактуалізації (r=0,59) і комунікативною компетентністю (r=0,44).

Визначаються статистично значущі взаємозв'язки між рівнем саморозвитку і самоактулізації (r=0,39), а також між рівнем саморозвитку і готовністю до саморозвитку (r=0,45). Статистично значущий взаємозв'язок виявлено між рівнем саморозвитку і самоставленням (r=0,48). Встановлено, що на особистісний та професійний саморозвиток фахівців соціономічного профілю впливає прагнення до творчої самоактуалізації. Ця властивість визначає усвідомлення фахівцем власних особистісних і професійних якостей і його спрямування до саморозвитку та самовдосконалення, що сприяє процесу особистісно-професійної' адаптації.

Рефлексивний блок в структурі особистісно-професійного саморозвитку фахівців соціономічного профілю представлений готовністю до самопізнання і самоставлення, яке визначає рівень саморозвитку і впливає на прагнення до особистісного зростання і професійного самовдосконалення (при р<0,01). Фахівець, який здійснює саморозвиток, більш позитивно ставиться до себе, володіє більш високим рівнем самоповаги і відчуває більшу осмисленість свого життя, а отже більш успішно відбувається процес його особистісно -професійної адаптації.

Дієво-практичний блок особистісно-професійного саморозвитку представлений комунікативною компетентністю, яка займає в його структурі одне з центральних місць, оскільки забезпечує гностичні і поведінкові основи для особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю.

Респонденти з високим рівнем комунікатівной компетентності більш активно розвиваються, оскільки володіють як рефлексивними, так і дієво-практичними способами особистісно-професійного саморозвитку, а отже є більш адаптованими у особистісно-професійному контексті.

Запропонована модель професійної успішності фахівців соціономічного профілю, розроблена на основі результативно-змістовних показників мотиваційно-ціннісної, компетентнісно-функціональної та конативно-стильової складових їх особистісно-професійної адаптації:

Y = Constant +(-0,573)ПМ+ 0,512СПК+ 0,359СТ+0,478ГН+е, (1)

де Y - рівень успішності професійної діяльності фахівців соціономічного профілю; Constant = 21,26; е - помилка прогнозування ПМ - просоціальна мотивація; СПТ - соціально-психологічна компетентність; СТ - самоактуалізація в творчості; ГН - генеративність.

Для побудови математичної моделі професійної успішності фахівців соціономічного профілю було проведено множинний регресійний аналіз із залученням респондентів з високим рівнем успішності професійної діяльності. Зазначимо, що, окрім прогнозування та оцінки ступеня вірогідності, множинний регресійний аналіз дозволяє визначити і те, які показники (незалежні змінні) є найбільш важливими для прогнозування, а які змінні можна виключити з прогностичної моделі.

Таблиця 1

Вихідні дані процедури лінійної регресії

Coefficients(a)

Model

Unstandardized

Coefficients

Standardized

Coefficients

t

SSig

B

Std.

Еггаг

Betta

(Constant)

21,26

12,02

-

2,340

,420

Соціально-психологічні установки

,488

,346

,369

,579

,731

Ціннісні орієнтації

1,2100

Е01

,239

,446

,487

,603

Емоційний інтелект

,260

,424

,560

,416

,364

Просоціальна мотивація

-,573

,430

,185

1,705

,283

Соціально-психологічна компетентність

,512

,673

,462

,960

,769

Самопізнання

,335

,229

,335

,531

,410

Саморозвиток

,422

,215

,187

,697

,494

Загальна самоефективність

3,930Е

-02

,587

,186

,295

Емоційне виснаження

2,962Е

-03

,510

,447

,468

,457

Напруженість у роботі

-,120

,588

,238

,389

,549

Самоактуалізац ія в творчості

,359

,709

,449

,592

,570

Г енеративність

,478

,539

,195

,456

,120

Самоставлення

,031

,512

,439

,469

,319

Саморегуляція

,371

,021

,341

,508

,370

Рефлексивність

,445

,423

,705

,195

,439

Професійний перфекціонізм

,313

,614

,398

,307

,285

Самооцінка якості роботи

,570

,539

,662

,442

,221

Задоволеність роботою

4,159Е

-01

,387

,106

,770

,616

Допомога та психологічна підтримка в роботі

,467

,799

,398

,363

,375

Професійна культура

3,176Е

-02

,373

,175

,102

,262

Інтегративний індекс професійного вигорання

,349

,931

,705

,392

,473

Комунікативні здібності

,480

,244

,487

,289

,410

Самооцінка індивідуальног о стилю діяльності

,346

,549

,380

,541

,474

a Dependent Variable: Y - високий рівень успішності професійної діяльності фахівців соціономічного профілю

Спираючись на отримані результати (табл. 1), формула 1 набуває такого вигляду (2):

18,64 = 21,26 + (-0,573) х 27,35 + 0,512 х 5,89 + 0,359 х 19,17 + 0,478 х 6,36 + 0,11 (2)

Слід зауважити, що вірогідність помилки при складанні такого прогнозу за представленою формулою - 0,11%. Отже, прогнозування успішності професійної діяльності фахівців соціономічного профілю за наданою формулою можна вважати цілком вірогідним.

Отримані дані дозволяють стверджувати, що найбільш впливовими компонентами, які зумовлюють прогностичну цінність визначення успішності професійної діяльності фахівців соціономічного профілю, є змістовний, рефлексивний і дієво-практичний блоки особистісно-професійного розвитку.

Забезпечення професійної успішності фахівців соціономічного профілю у представленій моделі передбачало з'ясування методологічних основ фахової підготовки і перепідготовки фахівців та визначення їх принципів, в якості яких виступали: принцип урахування індивідуально-типологічних і вікових особливостей, а також логіки професіогенезу (специфіки кожного з етапів становлення фахівця як суб'єкта професійної діяльності); принцип діалогізації; принцип інтеграції сучасних досягнень різних наукових галузей, практики професійної соціономічної діяльності; принцип розвитку рефлексивності, активності, ініціативності, відповідальності всіх учасників процесу на всіх його етапах; принцип варіативності (і в певній мірі регіональної обумовленості) профілів і змістовно-методичного базису підготовки та перепідготовки фахівців соціономічного профілю; принцип прогностичності (випереджального характеру) підготовки в контексті еволюції інституту соціального захисту і підтримки особистості в умовах сучасному соціуму.

Модель передбачала також проведення багатофакторного моніторингу результатів особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю в періоди навчання та самостійної професійної діяльності. Так, проведений відстрочений контроль самостійної професійної діяльності випускників закладів вищої освіти (учасників експерименту) підтвердив тенденцію успішності процесу їх особистісно-професійної' адаптації (р<0,05) та професійної діяльності і якості життя в цілому.

Виявлено, що актуалізації ресурсів особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю сприяють сучасні психотехнології (психологічно компетентне професійне консультування, коучинг, груповий психологічний тренінг, креативні техніки та розвиток творчості, методи транзактного аналізу та арт-терапії, поведінкові методи і техніки саморегуляції), задіяні в системі їх соціально-психологічного супроводу і спрямовані на профілактику професійного вигорання, негативної девіантності і деструктивних тенденцій.

психологічний соціономічний професійний вигорання

Висновки

Визначено діагностичні маркери мотиваційно-ціннісної (мотиваційні диспозиції особистості (потреби, мотиви, установки, ціннісні переживання), генеративність, просоціальна мотивація (орієнтація на альтруїзм), як основа професійної спрямованості особистості фахівця, та її взаємозв'язок з ціннісними орієнтаціями і рівнем емоційного інтелекту); компетентнісно-функціональної (соціально-перцептивна, соціально-психологічна, аутопсихологічна, комунікативна складові); специфіка професійного саморозвитку та його зв'язок з самоефективністю і комунікативною компетентністю, а також з рефлексією, саморегуляцією; параметри самоактуалізації; рефлексивні і регулятивні особливості фахівця; рівень і структура професійного вигорання (емоційне виснаження, напруженість у роботі, професійний перфекціонізм, інтегративний індекс вигорання тощо)); конативно-стильової (специфіка індивідуального стилю професійної діяльності за стильовими (відмінності складу компонентів, умов і параметрів діяльності, ієрархія механізмів адаптації) і рівневими (діапазон параметрів, кількісний склад компонентів і характер їх взаємозв'язків) характеристиками; процесуальні показники діяльності за блоками професійної діяльності, професійного спілкування; рівні професійної культури; самооцінка індивідуального стилю діяльності за параметрами оригінальності і надситуативності, взаєморозуміння та можливостей корекції стилю діяльності) складових особистісно-професійної адаптації фахівців соціономічного профілю. Проведено аналіз результативно-змістовних параметрів особистісно-професійної адаптації та виокремлено стадії (емпірично-репродуктивну, адаптивно-евристичну, результативно-продуктивну) цього процесу на різних етапах професіоналізації фахівців соціономічного профілю.

Література

1. Карпенко Є.В. Самоактуалізація і адаптація: від конфронтації до кооперації: монографія. Івано-Франківськ: Нова Зоря, 2013. 271 с.

2. Каширіна Є.В. Застосування адаптивних стратегій поведінки у професійній діяльності фахівців соціономічного профілю. Теоретичні і прикладні проблеми психології : зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля. № 3(44). Сєвєродонецьк: Вид-во СНУ ім. В. Даля, 2017. С. 95 - 104.

3. Ковальчук З.Я. Вплив формувального експерименту на комунікативну толерантність та рефлексійність особистості у професійній взаємодії. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету імені Т.Г. Шевченка. Вип. 121. Т. І. Чернігів: ЧНПУ, 2014. С. 164 - 169.

4. Комар Т.В. Інтегративно-цілісний підхід до формування професійної зрілості спеціаліста в системі «людина - людина». Науковий часопис національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12. Психологічні науки: зб. наук. праць. Вип. 5 (50). К.: НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017. С. 198 - 204.

5. Луньов В.Є. Психологія когнітивного становлення професіонала (на прикладі фахівців системи «людина-людина»): монографія. К.: Інтерсервіс, 2016. 250 с.

6. Попович І.С. Психолого-педагогічний аспект професійної підготовки фахівців соціономічного профілю. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія: Психологічні науки. Вип. 5. Херсон: ВД «Гельветика», 2018. С. 124 - 129.

Referens

1. Karpenko Ye.V. (2013). Samoaktualizatsiia i adaptatsiia: vid konfrontatsii do kooperatsii: monohrafiia. [Self-actualization and adaptation: from confrontation to cooperation]. Ivano-Frankivsk: Nova Zoria. 271 s. [in Ukrainian].

2. Kashyrina Ye.V. (2017). Zastosuvannia adaptyvnykh stratehii povedinky u profesiinii diialnosti fakhivtsiv sotsionomichnoho profiliu. [Application of adaptive behavioral strategies in the professional activity of socionomics specialists]. Teoretychni i prykladni problemy psykholohii: zb. nauk. prats Skhidnoukrainskoho natsionalnoho universytetu im. V. Dalia. № 3(44). Sievierodonetsk: Vyd-vo SNU im. V. Dalia. S. 95 - 104. [in Ukrainian].

3. Kovalchuk Z.Ia. (2014). Vplyv formuvalnoho eksperymentu na komunikatyvnu tolerantnist ta refleksiinist osobystosti u profesiinii vzaiemodii. [The influence of the formative experiment on the communicative tolerance and reflection of the individual in professional interaction]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni T.H. Shevchenka. Vyp. 121. T. I. Chernihiv: ChNPU. S. 164 - 169. [in Ukrainian].

4. Komar T.V. (2017). Intehratyvno-tsilisnyi pidkhid do formuvannia profesiinoi zrilosti spetsialista v systemi «liudyna - liudyna». [Integrative-holistic approach to the formation of professional maturity of the specialist in the system "man - man"]. Naukovyi chasopys natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriia 12. Psykholohichni nauky: zb. nauk. prats. Vyp. 5 (50). K.: NPU imeni M.P. Drahomanova. S. 198 - 204. [in Ukrainian].

5. Lunov V.Ie. (2016). Psykholohiia kohnityvnoho stanovlennia profesionala (na prykladi fakhivtsiv systemy «liudyna-liudyna»): monohrafiia. [Psychology of cognitive formation of a professional (on the example of specialists of the "man-man" system)]. K.: Interservis. 250 s. [in Ukrainian].

6. Popovych I.S. (2018). Psykholoho-pedahohichnyi aspekt profesiinoi pidhotovky fakhivtsiv sotsionomichnoho profiliu. [Psychological and pedagogical aspect of professional training of socionomic specialists]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia: Psykholohichni nauky. Vyp. 5. Kherson: VD «Helvetyka». S. 124 - 129. [in Ukrainian].

Abstract

Effective-content parameters of personalprofessional adaptation of socionomic industry specialists

Zhygarenko I., Zavatska N.

The article reveals the effective and meaningful parameters of personal and professional adaptation of specialists in the field of socionomics. Diagnostic m arkers of motivational-value (motivational dispositions of personality) (needs, motives, attitudes, value experiences), generativeness, prosocial motivation (orientation to altruism) as the basis of professional orientation of a specialist's personality, and its relationship with value orientations and level of emotional intent; competence - functional (professional competence (socio-perceptual, socio-psychological, autopsychological, communicative components); specifics of personal and professional self-development and its connection with self-efficacy, psychological and communicative competence, as well as reflection, self-regulation and self-regulation; and regulatory features of the specialist; the level and structure of professional burnout (emotional exhaustion, stress at work, professional perfectionism, professional development and self-improvement, integrative burnout index, etc.)); conative-stylistic (specifics of individual style of professional activity by stylistic (differences in the composition of components, conditions and parameters of activity, hierarchy of mechanisms of adaptation) and level (range of parameters, quantitative composition of components and the nature of their relationships) characteristics; communication, personality of the specialist, levels of professional culture, selfassessment of individual style of activity on the parameters of originality and supersituationality, mutual understanding and possibilities of correction of style of activity) components of personal and professional adaptation of socionomic specialists. The analysis of result-content parameters of personal-professional adaptation is carried out and the stages (empirical-reproductive, adaptive-heuristic, result-productive) of this process at different stages of professionalization of socionomic specialists are singled out.

Key words: specialists of socionomic profile, personal-professional adaptation, effective-content parameters of personal-professional adaptation, social- psychological resources of personal-professional adaptation.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

  • Обґрунтування й аналіз необхідності і можливості формування емоційної компетентності майбутніх фахівців у студентський період. Розгляд та характеристика проблеми емоційної компетентності, як складової підготовки студентів до професійної діяльності.

    статья [25,6 K], добавлен 27.08.2017

  • Аналіз питання адаптаційної здатності особистості. Сутність психологічної та соціально-психологічної адаптації, їх місце у професійному становленні майбутнього фахівця. Модель адаптації майбутнього медичного працівника до умов професійної діяльності.

    статья [292,0 K], добавлен 05.10.2017

  • Поняття і основні етапи науково–технічного прогресу. Психологічний портрет менеджера. Людина в умовах науково-технічної революції. Аналіз та інтерпретація результатів вивчення професійного вигорання, стресостійкості та соціальної адаптації офіс-менеджерів

    курсовая работа [165,8 K], добавлен 03.01.2014

  • Аналіз досліджень з проблеми адаптації до професійного стресу. Специфіка професійної діяльності працівників колекторської компанії. Емпіричне дослідження та рекомендації щодо уникнення стресових ситуація в процесі діяльності колекторської компанії.

    дипломная работа [373,7 K], добавлен 14.07.2013

  • Визначення психолого-педагогічних умов формування психологічної готовності в процесі професійної підготовки рятувальників до діяльності в екстремальних умовах. Впровадження регресивних умов службової діяльності майбутніх фахівців пожежного профілю.

    статья [348,2 K], добавлен 05.10.2017

  • Емоційне вигорання і робота психолога. Моделі синдрому емоційного вигорання. Психологи як потенційна жертва синдрому емоційного вигорання. Проблема самодопомоги у діяльності практикуючих психологів. Особливості профілактики синдрому емоційного вигорання.

    курсовая работа [56,1 K], добавлен 09.06.2010

  • Теоретичні аспекти вивчення синдрому емоційного вигорання в професійній діяльності особи. Специфіка діяльності спеціаліста органів внутрішніх справ. Фактори, що впливають на деформацію особи спеціаліста ОВС. Гендерні особливості емоційного вигорання.

    дипломная работа [80,9 K], добавлен 26.12.2012

  • Синдром "професійного вигорання": психологічні особливості у працівників освітніх організацій. Виникнення та поширення синдрому психічного "вигорання". Синдром "емоційного вигорання" вчителя та формування його готовності до педагогічної діяльності.

    курсовая работа [42,3 K], добавлен 06.08.2008

  • Аналіз причин формування синдрому психічного вигорання. Професійне вигорання в контексті психологічного опору. Профілактика морально–професійної деформації правоохоронців. Аналіз та інтерпретація результатів вивчення професійного вигорання правоохоронців.

    дипломная работа [918,4 K], добавлен 29.11.2011

  • Суть феномена "вигорання" і особливості його прояву в професійній діяльності особи. Виявлення симптомів емоційного вигорання у викладачів вищих учбових закладів, дослідження їх психодинамічних особливостей та наявності зв'язків між цими параметрами.

    курсовая работа [66,7 K], добавлен 16.07.2013

  • Емоційне вигоряння в сучасних підходах психологічної науки. Особливості професійної діяльності журналістів та складання їх професіограми та психограми. Емпіричні дослідження впливу емоційного вигорання на професійну діяльність журналіста-репортера.

    курсовая работа [118,6 K], добавлен 02.09.2011

  • Історія дослідження, причини виникнення та аспекти емоційного вигорання. Симптоми професійного вигорання організацій. Вигорання працівників психологічних служб. Правила для зниження ризику розвитку профдеформацій. Профілактика та подолання стресу.

    реферат [45,6 K], добавлен 21.12.2011

  • Психологічне поняття індивідуального стилю педагогічної діяльності. Структура особистості як основа формування індивідуального професійного стилю. Експериментальне дослідження стильових особливостей та аналіз успішності вчителів загальноосвітньої школи.

    курсовая работа [155,9 K], добавлен 11.04.2015

  • Вивчення психологічного феномену стресу, його значення в професійній діяльності працівників колекторної компанії. Проблема адаптації до професійного стресу. Рекомендації щодо уникнення стресових ситуацій в процесі діяльності колекторської компанії.

    дипломная работа [619,4 K], добавлен 15.10.2013

  • Історія вивчення та сучасні підходи до емоційного інтелекту. Розвиток емоційного інтелекту в навчально-професійній діяльності студентів. Уявлення людини про пізнання, яке забарвлене емоційністю. Поєднання емоційних та інтелектуальних процесів мислення.

    курсовая работа [246,8 K], добавлен 07.06.2019

  • Основні чинники і симптоми професійного вигорання. Особливості прояви синдрому вигорання в медицині. Методики, які вивчають синдром професійного вигорання. Практичне дослідження синдрому вигорання в умовах медичного закладу, результати обстеження.

    курсовая работа [122,8 K], добавлен 15.01.2009

  • Специфіка та структура емоційного інтелекту. Теоретичний аналіз та експериментальне дослідження когнітивного компоненту емоційного інтелекту студентів соціально-гуманітарного напряму. Сприймання, розуміння, контроль, управління і використання емоцій.

    курсовая работа [314,7 K], добавлен 10.12.2012

  • Психологічний зміст синдрому емоційного вигорання у службовців пенітенціарних закладів. Фактори, що сприяють розвитку професійної деформації та криз, пов'язаних зі стажем роботи. Опис методів дослідження службовців кримінально-виконавчої системи.

    курсовая работа [281,5 K], добавлен 17.12.2011

  • Вивчення емоційної сфери психічного життя людини. Рівень емоційного інтелекту батьків, правопівкульний тип мислення, спадкові задатки, властивості темпераменту та особливості переробки інформації як важливі фактори розвитку емоційного інтелекту.

    статья [22,7 K], добавлен 24.11.2017

  • Комунікація як основа професійного спілкування. Сутність понять комунікативних вмінь та навичок. Дослідження психологічних особливостей комунікативних умінь та навичок фахівців фармацевтичної галузі. Психологічний тренінг з розвитку умінь та навичок.

    дипломная работа [291,3 K], добавлен 22.06.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.