Індивідуальні відмінності в маніпулятивній поведінці особистості

Размещено на http://www.allbest.ru/

ІНДИВІДУАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ В МАНІПУЛЯТИВНІЙ ПОВЕДІНЦІ ОСОБИСТОСТІ

Дейниченко Л.М.,

к.п.н., доцент кафедри психології

Лікарчук Є. В.,

студент 1 курсу магістратури спеціальності «Психологія»

Маніпуляція як засіб психологічного впливу давно стала звичною, повсякденною частиною нашого життя. Інтерес до цієї проблеми обумовлений прагненням аналізувати питання, пов'язані з рівнем маніпулятивного впливу на людей під час військових дій, а також з пошуком способів протистояння і захисту від маніпуляцій.

Вивчення питань сутності, змісту, структури та основних ознак інформаційно-психологічного впливу, інформаційного насильства, інформаційних маніпуляцій та його ролі у сучасному суспільстві здійснювали Г. Почепцов, В. Брижко, О. Дзьобань, О. Панфілов, С. Соболєва та О. Соснін, І. Євченко, О. Золотар, О. Нємцева, Д. Павлов, Г. Сащук, О. Сищук, В. Фурашев тощо. Українські дослідники Я. Любивий та Л. Лєонтьєва підкреслюють, що маніпулювання наявне лише там, де є свобода вибору або хоча б формальна можливість альтернативних дій. Українські науковці В. Шкляр, О. Гриценко, Л. Лєонтьєва, В. Роговець стверджують, що сьогодні найбільш вживаними є не якісь окремі прийоми, а спеціально розроблені маніпулятивні технології [1].

Маніпуляція - це такий психологічний вплив на людину, коли приховуються мотиви, цілі, сам факт впливу, використовується психологічна сила, гра на слабкостях для досягнення власних результатів, а також вносяться зміни у мотиваційну структуру іншої людини (спонука до здійснення спроектованих маніпулятором дій) [2].

З метою вивчення індивідуальних відмінностей в маніпуляційній поведінці особистості нами проведено експериментальне дослідження в жовтні 2021 року на базі Донбаського державного педагогічного університету. маніпуляція психологічний військовий інформаційний

Вибірку експериментального дослідження склали 25 магістрів першого року навчання спеціальності «Психологія» факультету гуманітарної та економічної освіти.

Дослідження проведено за методикою «Опитувальник Девіда Кейрсі», який містить чотири біполярні шкали, що відображають зміст восьми психологічних факторів темпераменту. До цих факторів (шкал) відносяться:

1) екстраверсія-інтроверсія (Е-I, Extravertion-Introvertion);

2) сенсорика-інтуїція (S-N, Sensation-Intuition);

3) логічність-відчуття (T-F, Thinking-Feeling);

4) рішення-сприйняття (J-P, Judging-Perceiving).

Для S-індивідів (сенсориків) життєвий досвід і здоровий глузд є критеріями для прийняття рішень. Тому сенсорний фактор можна назвати розсудливістю.

Люди, що належать до N-фактору (інтуїти), у прийнятті рішень спираються на внутрішній голос, інтуїцію, незалежно від того, як роблять у подібних ситуаціях оточуючі.

Люди, що спираються на T-фактор, при обробці інформації та прийнятті рішень (логіки) вважають виправданим логічний, об'єктивний підхід, що має свої чіткі закони та правила.

F-людям (чуттєвим) характерні суб'єктивізм, гуманність, вони керуються етичними категоріями більшою мірою, ніж логічними.

Р-індивіди (імпульсивні) намагаються зарезервувати якнайбільше можливих варіантів дій залежно від обставин. Їм властиве прагнення збирати, сприймати максимум інформації до прийняття рішення, тому їхні дії імпульсні.

Люди з J-перевагою (рішучі) прагнуть якомога раніше прийняти певне рішення і потім діяти вже в рамках конкретного плану, послідовно опрацьовуючи проміжні етапи на шляху досягнення перспективної мети.

Д. Кейрсі створив уявлення про чотири інтегральні типи темпераменту, що відрізняються за найбільш істот нимита стійкими психологічними характеристиками за ціннісно-мотиваційною структурою та стилем поведінки [3]:

1) «Діоніс» -сенсорно-імпульсивний;

2) «Епіметей» -сенсорно-плануючий;

3) «Аполлон» - інтуїтивно-чуттєвий;

4) «Прометей» - інтуїтивно-логічний.

Аналіз методики показав, що більшості магістрів притаманний сенсорно-лануючий тип «Епіметей» - 63%, меншості - інтуїтивно-чуттєвий тип «Аполлон» - 37%.

Представники сенсорно-плануючого типу «Епіметей» - це мислителі- практики, їхній розум уникає всього неясного. Вони завжди думають про справу, прагнучі вести в неї порядок, схильні суворо дотримуватися соціальних стереотипів. На думку авторів дослідження вони найменш схильні піддаватися маніпуляціям як з боку інших людей, так і з боку ЗМІ, сучасних цифрових медіа. Для прийняття тієї чи іншої думки вони шукатимуть раціональне обґрунтування, їм властива розважливість.

Люди інтуїтивно-чуттєвого типу «Аполлон» художні натури, високо чутливі до естетичних і етичних сторін життя, мають природжену емпатію і високий інтерес до іншої людини. Вони лабільні, емоційні, чутливі і чуттєві, легко заражаються чужими емоціями. На думку авторів дослідження люди інтуїтивно-чуттєвого типу в значній мірі схильні піддаватися маніпуляціям як з боку інших людей, так і з боку ЗМІ. Для них притаманна риса брати на віру певні ствердження, інколи відчуваючи розчарування, коли хтось розкриє факти, правду, яку важко приймати. Їм необхідно прикладати вольових зусиль, щоб включати раціональне мислення.

Результат дослідження показує, що уполовини досліджуваної вибірки магістрів-психологів (50%) було виявлено функціональний портрет ESTJ - «Адміністратор»: відповідальний, надійний, щирий. Люди цього функціонального портрету, на думку авторів дослідження, досить стійкі до маніпулятивного впливу, бо здатні одразу на практиці усе перевіряти та одразу знаходити розбіжності, що називається, зіткнутися з ними.

У 25 %магістрів-психологів було виявлено функціональний портрет ENFJ - «Педагог»: гуманістичний лідер, товариський, уважний до почуттів інших людей. Люди цього функціонального портрету менш схильні піддаватися маніпуляціям, але ризик залишається. Маніпулятивні спроби вони будуть відчувати як емоційні реакції: дратівливість, розгубленість, відраза. Їхня сильна сторона - гуманізм, орієнтація на людину, яка дозволяє відкидати впливи негуманного характеру.

У 13% досліджуваних було виявлено функціональний портрет «Консерватор»: відповідальний, спокійний, захищає інтереси організації, традиції. Вони менш схильні піддаватися маніпуляціям за виключенням тем, які зачіпають традиційні цінності та переконання, на яких маніпулятори можуть витончено грати. Також вони схильні чинити занадто сильний опір різноманітним нововведенням, без яких немає прогресу.

Насамкінець, лише у 12 % досліджуваних було виявлено функціональний портрет «Провісник»: проникливий та прозорливий; має багату уяву, поетичність, любов до метафор. Люди цього функціонального портрету, на думку авторів дослідження, можуть бути підвладні маніпулятивним впливам. Слабке місце для маніпуляції - те, коли маніпулятор представляється у вигляді особи з позитивним іміджам, яка начебто робить справи задля миру у світі, використовуючи ефект довіри або ефект ореолу. Але ґрунтовна освіта, самоосвіта дозволяє виробляти критичне мислення та спів ставляти багато різних, іноді протилежних, точок зору. Це зменшує рівень лабільності, піддатливості емоційному зараженню та впливу маніпуляторів. Також важливо для них самим не піддатися спокусі самим стати маніпуляторами.

Як висновок можна сказати, що більша частина досліджуваної групи студентів має природний нахил опиратися маніпуляціям, маючи фундаментальну освіту, раціоналістичний світогляд та розвинене критичне мислення. Менша частина досліджуваної групи студентів має схильність піддаватися маніпуляціям, але має можливості для опору їм, для чого необхідно розвивати критичне мислення, володіти основами логіки та навичками спів ставляти факти, робити аналіз, а не тільки керуватися власними почуттями.

Багато різноманітної інформації у ЗМІ, соціальних мережах, пабліках зараз буквально «заливає» пересічного громадянина. Тому постає питання захисту від дії маніпулятивних технологій. Будь-яким захисним діям передує активна діяльність мислення: аналіз, зіставлення, систематизація, встановлення причинно-наслідкових зв'язків під час отримання інформації, що спонукає чи втримує нас від певних дій. Так активна діяльність мислення може бути ефективною у разі коли саме мислення має такий атрибут, як критичність [4].

Критичне мислення - це такий тип мислення, який застосовується при рішенні завдань, формулюванні висновків, імовірнісній оцінці й прийнятті рішень. Отже, перш ніж думати чи діяти (не діяти) певним чином, необхідно критично осмислити стимули, що до цього спонукають, може виявитись, що така діяльність (або бездіяльність) корисна сторонньому суб'єкту, а не суб'єкту дії. Свідоме осмислене ставлення до життя, саморозвиток є тим шляхом, що протистоїть маніпулятивним, прихованим впливам маніпуляторів [5].

Отже, важливо, щоб кожен з нас будь-які слова у ЗМІ розглядав як слідчий, який вислуховує перше пояснення підозрюваного, оскільки це примушує критично оцінювати будь-яку отриману інформацію. Для цього необхідно оволодіти до автоматизму певним набором контролюючих навичок, які нібито самі собою, без зусиль свідомості і волі, аналізують інформацію за однією ознакою: чи є в ній «симптоми» маніпулятивного впливу.

Список використаних джерел

1. Самчинська О.А., Фурашев В.М. Інформаційне насильство, інформаційна маніпуляція та пропаганда: поняття, ознаки та співвідношення/ О. А._Самчинська, В. М. Фурашев// Інформація і право. - 2021. - Вип. 1(36) - С.55 - 65.

2. Литвинчук О. М. Маніпуляції як вид психологічного впливу в педагогічному спілкуванні / О. М. Литвинчук // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - 2009. - Вип. 1. - С.1 - 10.

3. Типи темпераменту та типологія особистості за Д. Кейрсі. Режим доступу: [https://vcf.vn.ua/tipi-temperamentu-ta-tipologiya-osobistosti-za-d-kejrsi/]

4. Бородчак М.В. Особливості політичних маніпуляцій у сучасному інформаційному просторі та способи протистояння їм / М. В. Бородчак // Наукові студії із соціальної та політичної психології. - 2012. - Вип. 30. - С._283 - 293.

5. Гриценко А.В. Маніпуляція свідомістю - виклик людині інформаційного суспільства /А.В. Гриценко// Військова освіта. - 2014. -Вип. 2 (30) - С. 60 - 67.

6. Войтко О. В., Кацалап В. О., Рахімов В. В. Аналіз особливостей маніпуляції, як інструменту психологічного впливу на свідомість / О. В. Войтко, В.О._Кацалап, В.В. Рахімов // Сучасні інформаційні технології у сфері безпеки та оборони. - 2019. - Вип. 2 (35) - С. 121 - 126.

7. Шпортько О.В. Маніпулятивний характер впливу телебачення на особистість / О. В. Шпортько // Наукові записки [Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України]. - 2008. - Вип. 38.

Размещено на Allbest.ru