Стан сформованості психологічних меж та інших психологічних якостей викладачів як чинник євроінтеграційної спрямованості українців

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ДЗ «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К.Д. Ушинського»

Стан сформованості психологічних меж та інших психологічних якостей викладачів як чинник євроінтеграційної спрямованості українців

О. Волинчук

Анотація

У статті представлено результати вивчення особистісних характеристик викладачів різних дисциплін залежно від тривалості педагогічного досвіду. Зокрема, з'ясовано особливості психологічних меж викладачів, емоційної зрілості та спрямованості професійної діяльності. Здійснено порівняльний аналіз особистісних характеристик за досліджуваними параметрами у представників двох вибірок педагогів. Виявлено, що особливості функцій психологічних меж викладачів з менш, ніж десятирічним досвідом, суттєво не відрізняються від ознак меж у педагогів з більшою тривалістю педагогічної роботи. Встановлено, що найбільша відмінність за властивостями межі стосується спокійно-нейтральної її функції, тобто можна констатувати, що з віком та набуттям педагогічного досвіду зазначена функція посилюється. Виявлено, що такі складові частини емоційної зрілості, як експресивність, саморегуляція та емпатія, по-різному представлені в двох групах педагогів: експресивність вищого рівня характерна для викладачів з досвідом педагогічної діяльності, меншим десятирічного, саморегуляція, навпаки, більшою мірою властива досвідченим педагогічним працівникам. Емпатія вищого рівня прояву теж характерна для старших педагогів, хоча в обох групах респонденти або високо-, або середньоемпатичні. Викладачів з низьким рівнем емпатії серед опитуваних не виявлено. Також з'ясовано, що серед мотивів професійної діяльності значущими як для менш досвідчених, так і для більш досвідчених педагогів є мотивація схвалення та інтелігентність, а найменш значущою є спрямованість на предмет.

Представлено тему психологічних меж і простору особистості з точки зору євроінтеграції. У нашому дослідженні цей процес показаний як спрямованість на об'єднання країн Європи задля спільного захисту від загарбницьких планів агресора, хоча насправді він має політичні, економічні, юридичні й інші цілі. Зазначено, що воєнна ситуація значуще впливає на психологічний простір і межі особистості: з боку функцій меж відбувається послаблення та посилення деяких з них, з точки зору суверенності психологічного простору - зміщення показників психологічного простору в бік депривації. Самі ж межі можуть розширюватись чи звужуватись залежно від місцезнаходження людини, причому цей феномен стосується не лише українського народу, але й представників народів ЄС, оскільки, надавши притулок великій кількості українських біженців, іноземці зустрілися з явищами впускання у свій фізичний та психологічний простір інших людей і, як наслідок, змінами у характеристиках меж простору.

Ключові слова: євроінтеграція, психологічні межі, психологічний простір, емоційна зрілість, спрямованість професійної діяльності педагога.

Annotation

The state of psychological boundaries development and other teachers psychological qualities as a factor of eurointegration orientation of Ukrainians

O. Volynchuk, State Institution «South-Ukrainian National Pedagogical University named after K.D. Ushynskiy», Odesa, Ukraine

The article presents data results of various disciplines teachers' personal characteristics depending on the length of pedagogical experience, namely, the peculiarities of their psychological boundaries, emotional maturity and the direction of professional activity. A comparative analysis of personal characteristics according to the studied parameters in representatives of two samples of teachers was carried out. It was found that the features of the psychological boundary's functions of the teachers with less than ten years' experience do not differ significantly from the characteristics of the ones with a longer duration of pedagogical work. It was established that the biggest difference in the properties of the boundary concerns its calm-neutral function, so, it can be stated that with the age and the acquisition of pedagogical experience the specified function increases. It was found that such components of emotional maturity as expressiveness, self-regulation and empathy are represented differently in two groups of teachers: expressiveness of a higher level is characteristic of teachers with less than ten years of teaching experience, self-regulation - on the contrary - is more characteristic of experienced pedagogical workers. Empathy of a higher level of manifestation is also characteristic of senior teachers, although in both groups the respondents are either highly or moderately empathetic. There are no teachers with a low level of empathy among the respondents. It was also found that among the motives of professional activity, motivation for approval and intelligence are significant for both less experienced and more experienced teachers, and subject orientation is the least significant.

The topic of psychological boundaries and personal space from the point of view of European integration is presented. In our opinion, this process is shown to be aimed at uniting the countries of Europe for joint defense against the aggressive plans of the aggressor, although in reality it has political, economic, legal and other goals. The war situation significantly affects the psychological space and boundaries of the individual. From the point of view of the functions of the boundaries, the weakening and strengthening of some of them should be noted, from the point of view of the sovereignty of the psychological space - the shift of the indicators of the psychological space in the direction of deprivation. The borders themselves can expand or narrow depending on the location of a person, and this phenomenon concerns not only the Ukrainian people, but also representatives of the EU nations, since, having provided shelter to a large number of Ukrainian refugees, foreigners encountered the phenomena of letting other people into their physical and psychological space and, as a result, of changes in the characteristics of the boundaries of space.

Key words: European integration, psychological boundaries, psychological space, emotional maturity, direction of the teacher's professional activity.

Постановка проблеми

За понад піврічне повномасштабне вторгнення ворога на територію України суспільство пізнало, що значить об'єднання й розділення. Розділення - це те, що призводить до пошуку винних і правих, «своїх» і «чужих», кращих і гірших, шовінізму й фашизму. Об'єднання ж спрямовує націю в єдиному пориві на захист свого - мови, територіальної цілісності, незалежності. І за умов війни обидва явища мають місце, оскільки не буває об'єднання без розділення, яке дозволяє розставляти пріоритети й усвідомлювати те, що ми є українцями, а також те, хто українцями не є. Цінно, що інтеграція українського суспільства знайшла глибокий відгук в європейських країнах, які стали на захисті нашої державності й народу. Не тільки українці, а й велика кількість держав-побратимів підтримала нас у цій нерівній боротьбі. Євроінтеграція, на нашу думку, виглядає як спрямованість на об'єднання країн Європи задля спільного захисту від загарбницьких планів агресора та його активних дій в цьому напрямку, хоча насправді цей процес має політичні, економічні, юридичні й інші цілі [3].

Протягом тривалого часу ми займаємось вивченням психологічного простору та його меж, тому дуже актуальною бачиться тема євроінтеграції з цієї точки зору. Агресія РФ є насильницьким порушенням як простору, так і психологічних меж українського народу. Так само грубо й нещадно тиран порушує фізичний і психологічний простір своєї жертви. Українська нація, що впродовж тривалого часу перебувала в архетипі жертви, змінюється, виходить з цієї позиції, що з психологічної точки зору має призвести до зникнення тиранії на наших землях. Українці як лицарі, як воїни світла своїм прикладом незламності несуть прозріння не лише всім нам, але й багатьом російським загарбникам, які починають розуміти свою ганебну позицію й статус сіячів зла й смерті.

Аналіз наукових досліджень. Тема психологічного простору й особистісних меж не є новою в психології, але залишається досить актуальною впродовж останніх десятиліть. Зарубіжні дослідники розпочали безпосереднє вивчення цих феноменів у минулому столітті й продовжують поглиблювати уявлення про психологічні межі й простір особистості й нині (Г. Аммон. Е. Хартман, Н. Браун, Дж. Таунсенд, К. Левін, С.К. Нартова-Бочавер, Т.С. Леві та ін.). В українській науці вагомий внесок в розробку цієї теми здійснено сучасними дослідниками П.А. Кареліним, В.В. Коширцем, О.В. Григор'євою, А.В. Драпакою, Н.В. Артюхіною та ін. Особливістю наших досліджень є зосередженість уваги у контексті цієї теми на педагогічній діяльності й вивченні особливостей особистісних меж і простору студентів та викладачів. На нашу думку, це має теж великий стосунок до теми євроінтеграції. Викладачі, які сповідуватимуть європейські цінності, й студенти, що їх сприйматимуть як свої, наближатимуть інтегративні процеси між Україною й країнами Європи, що сприятиме економічному й політичному зростанню нашої потужності. Зазначимо, зважаючи на нинішню ситуацію, що це сприятиме міцності європейських країн. Рівність, повага до людської гідності, демократія, свобода - ось неповний список того, що демонструє українська нація останнім часом своєю незламністю в боротьбі.

Досить значущим явищем для ефективної діяльності педагога, на нашу думку, є його емоційна зрілість. Цей феномен давно викликає неабиякий інтерес як серед вітчизняних науковців, так і серед зарубіжних (О.С. Кочарян, І.Г. Павлова, О.Я. Чебикін, О.С. Алборова, І.О. Кирилов, Д. Абрахамсен, К.Е. Фіц-Моріс, Дж. Мюррей та ін). У нашому дослідженні ми опиратимемось на розуміння емоційної зрілості, запропоноване О.Я. Чебикіним. На думку психолога, емоційна зрілість виступає інтегративним феноменом, до складу якого входять експресивність, саморегуляція та емпатія [4].

П1 - невпускна; П 2 - проникна; П 3 - вбирна; П 4 - функція віддавання; П 5 - стримуюча; П 6 - спокійно-нейтральна; а) викладачі, досвід яких менший 10-річного; б) викладачі, досвід яких більший 10-річного.

Опрацювавши результати дослідження емоційної зрілості молодих викладачів, можна констатувати, що 10 з 32 характеризуються високим рівнем внутрішньої експресії, що складає 31%, 21 - середнім рівнем (66%) й 1 - низьким рівнем інтроекспресивності (3%). Щодо екстраекспресивності викладачів дані виявились такими: 13 - екстраекспресивні, тобто проявляють експресію в міжособистісній взаємодії (41%); 17 характеризуються середнім рівнем екстраекспресивності (53%); 2 - низьким (6%). Шкала експресивності, що становить сумарний результат описуваних двох шкал, виявила, що 15 викладачів високоекспресивні (47%), а 17 характеризуються середнім рівнем експресивності (53%). За загальним показником експресивності низького рівня не виявлено. Шкали саморегуляції виявили таке: 4 опитуваних демонструють високий рівень інтросаморегуляції (12,5%), 20 - середній (62,5%) і 8 - низький (25%). Міжособистісна саморегуляція розподілилась таким чином: 15 викладачів відзначаються високим рівнем екстрасаморегуляції (47%); 9 - середнім рівнем (28%); 8 - низьким (25%). Загальна шкала саморегуляції виявила, що 7 викладачів, досвід педагогічної діяльності яких менший від 10-річного, характеризуються високим рівнем саморегуляції (22%), 21 - середнім (66%), 4 - низьким (близько 13%). Дослідження емпатії демонструє, що 22 респондентів відзначаються високим рівнем інтроемпатії (69%), 9 - середнім (28%), 1 - низьким (3%). Емпатія, проявлювана до інших, розподілилась так: 10 опитуваних є екстраемпативними (59%), 8 - середньо- (25%) і 5 - низькоемпативними (16%). Сумарний показник емпатії продемонстрував, що 22 осіб характеризуються високим рівнем емпатії (69%), ще 10 - середнім (31%). Низький рівень не представлено.