Професійно-психологічна компетентністість як індикатор професіогенезу фахівця системи МВС
Акцентовано, що успішність функціонування системи МВС України забезпечують фахівці, які не лише опікуються державною політикою у секторі безпеки та оборони, а своїми здібностями, надійністю та кваліфікованістю формують професійне ядро органів системи МВС.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 11.12.2022 |
| Размер файла | 27,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Професійно-психологічна компетентністість як індикатор професіогенезу фахівця системи МВС
Бойко-Бузиль Ю.Ю.
Акцентовано, що успішність функціонування та діяльності системи МВС України забезпечують фахівці, які не лише опікуються державною політикою у секторі безпеки та оборони, а своїми здібностями, надійністю та кваліфікованістю формують професійне ядро органів системи МВС. Підкреслено, що професійно-психологічна компетентність є індикатором професіогенезу фахівця, його вузловою категорією, яка мало досліджена, але перспективна у напрямку покращення кадрового забезпечення та підвищення кадрового потенціалу системи МВС України. Наголошено, що професійно- психологічна компетентність виступає особливим особистісним утворенням, яке визначає ефективність виконання професійної діяльності фахівця та обумовлює успішність його професіогенезу загалом. З огляду на наявний стан теоретичної розробленості обраної проблематики, доповнено праксеологічним підходом існуючі підходи (аксіологічний, компетентнісний, системний, діяльнісний) до вивчення професійно-психологічної компетентності фахівця. Обґрунтовано доцільність виділення когнітивного, мотиваційного, комунікативного та рефлексивного компонентів професійно-психологічної компетентності фахівця. Звернено увагу, що когнітивний компонент професійно-психологічної компетентності є показником теоретичної підготовки фахівця, мотиваційний компонент обумовлює спрямованість до професійної діяльності, комунікативний компонент свідчить про готовність до професійного спілкування та взаємодії, рефлексивний компонент визначає усвідомлення себе як фахівця та професіонала. На базі органів та підрозділів системи МВС України проведено емпіричне дослідження професійно- психологічної компетентності фахівця. Вивчення показників компонентів професійно-психологічної компетентності фахівця здійснено відповідно до таких етапів професіогенезу як: початковий (І етап), кваліфікації (ІІ етап), компетентності (ІІІ етап) та професіоналізму (ІУ етап). За результатами здійсненої роботи підкреслено необхідність розроблення заходів щодо розвитку показників професійно-психологічної компетентності фахівця у відповідності до етапів його професіоналізації.
Ключові слова: професіогенез, професійна діяльність, компетентність, професійно-психологічна компетентність.
Boiko-Buzyl Y.
PROFESSIONAL-PSYCHOLOGICAL COMPETENCE AS AN INDICATOR OF PROFESSIONAL GENESIS OF THE SPECIALIST OF THE SYSTEM OF THE MINISTRY OF INTERNAL AFFAIRS
It is emphasized that the success of the functioning and operation of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine is ensured by specialists who not only take care of state policy in the security and defense sector, but also form the professional core of the Ministry of Internal Affairs. It is emphasized that professional and psychological competence is an indicator of the professional genesis of a specialist, his key category, which is little studied, but promising in the direction of improving staffing and increasing the human resources of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. It is emphasized that professional and psychological competence is a special personal entity, which determines the effectiveness of the professional activity of the specialist and determines the success of his professional genesis in general. Given the current state of theoretical development of the selected issues, the praxeological approach complements the existing approaches (axiological, competence, system, activity) to the study of professional and psychological competence of the specialist. The expediency of allocating cognitive, motivational, communicative and reflexive components of professional and psychological competence of a specialist is substantiated. Attention is drawn to the fact that the cognitive component of professional and psychological competence is an indicator of theoretical training, motivational component determines the focus on professional activity, communicative component indicates readiness for professional communication and interaction, reflective component determines self-awareness as a specialist and professional. An empirical study of the professional and psychological competence of a specialist was conducted on the basis of bodies and subdivisions of the system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. The study of indicators of the components of professional and psychological competence of a specialist is carried out in accordance with such stages of professional genesis as: initial (stage I), qualification (stage II), competence (stage III) and professionalism (stage IV). According to the results of the work, the need to develop measures for the development of indicators of professional and psychological competence of the specialist in accordance with the stages of his professionalization is emphasized.
Key words: professional genesis, professional activity, competence, professional and psychological competence.
Бойко-Бузиль Юлія Юріївна - доктор психологічних наук, доцент, заступник завідувача науково-дослідної лабораторії психологічного забезпечення Державного науково-дослідного інституту МВС України.
Постановка проблеми
Відповідно до Положення про Міністерство внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 р. № 878, Міністерство внутрішніх справ України (далі - МВС) є центральним органом виконавчої влади. МВС забезпечує спрямування і координацію Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ діяльність Національної поліції, ДСНС, Адміністрації Держприкордонслужби, ДМС, Національної гвардії, що реалізують державну політику у відповідних сферах (далі - органи системи МВС).
Функціональну діяльність МВС забезпечують фахівці, які опікуються державною політикою у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку, а також надання поліцейських послуг; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України в її виключній (морській) економічній зоні; цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, а також гідрометеорологічної діяльності; міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів та які, відповідно до Стратегії розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2020 року, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2017 року 1023-р., формують професійне ядро органів системи МВС й мають бути не лише здібними та надійними, але і кваліфікованими у виконуваній ними професійній діяльності. Саме професійно-психологічній компетентності фахівця МВС і присвячене дане дослідження, позаяк проблема компетентності розроблена не достатньо, однак науковий інтерес викликають питання щодо психології професіогенезу фахівців сектору безпеки та оборони, особливо у напрямку підвищення їх професіоналізму та майстерності.
Аналіз останніх досліджень і публікацій
Професійно-психологічна компетентність була та залишається об'єктом наукового пошуку низки авторів. Серед робіт згадаємо праці науковців, які опікуються розкриттям змістовного наповнення професійно-психологічної компетентності психологів (Панасенко, Кучков, 2018), педагогів (Саврасова-В'юн, 2015), держслужбовців (Мудрик, 2011), прикордонників (Горбатько, 2013), працівників правоохоронних органів (Шевцов, 2015) та ін. Згадаємо дослідження щодо теоретико-методологічних основ розвитку психології професіогенезу фахівця (Гузій, 2010; Цільмак, 2011; Мілорадова, 2017; Швець, 2017 та ін.).
Так, Е. Панасенко, В. Кучков (2018) трактують професійно- психологічну компетентність як систему прикладних психологічних знань про людину як особистість, індивіда, індивідуальності та суб'єкта праці, які дозволяє фахівцеві добре «розбиратися в людях», визначати особистісні та характерологічні особливості, мотиви їхньої поведінки й діяльності, суб'єктивні детермінанти стосунків і на основі пов'язаних із цим умінь здійснювати ефективний вплив на людей. Т. Саврасова-В'юн (2015) переконана, що професійно-психологічна компетентність - це інтегративна якість особистості, яка містить сукупність психологічних знань, умінь, навичок, ціннісних орієнтацій, мотивів, емоційних, вольових процесів, спрямована на ефективне здійснення професійної діяльності та самовдосконалення. А. Мудрик (2011) звертає увагу на те, що професійно-психологічна компетентність є проявом єдності професійної та загальної культури, інтегративною характеристикою фахівця, що визначає його здатність успішно вести професійну діяльність. За К. Горбатько (2013) професійно-психологічна компетентність необхідна не лише для належного виконання професійних завдань, а і продуктивного особистісно-професійного становлення та зростання суб'єкта професійної діяльності. С. Шевцов (2015) стверджує, що професійно-психологічна компетентність визначає адекватну орієнтацію фахівця у професійній діяльності, сформованість професійного самоаналізу та самосвідомості. Автор наполягає на важливості психологічної складової, бо фахівцю важливо знання загальних характеристик особистості, особливостей психологічних процесів, методів психологічного дослідження для вивчення особистості співрозмовника і діагностики його розвитку, уміння переносити психологічні знання у реальну професійну діяльність та володіння способами і прийомами психічної саморегуляції. Таким чином професійно-психологічна компетентність вбачається особливим особистісним утворенням, яке визначає не лише ефективність виконання професійної діяльності фахівця, але і обумовлює успішність його професіогенезу загалом.
Професіогенез - це цілісний неперервний процес становлення особистості фахівця, який розглядається як один з векторів розвитку особистості, як стан, ступень розвиненості професійних якостей для успішного сходження до вершин професіоналізму. Професіогенез співвідноситься із процесами соціалізації та індивідуалізації особистості та є надважливим аспектом життєдіяльності людини, вважає Н. Гузій (2010). О. Цільмак (2011) констатує, що професіогенез як динамічне явище поступово трансформується, модифікується та надає певних якісно-кількісних ознак особистості фахівця, який від початкового рівня компетентністного розвитку досягає вершин професіоналізму та стає висококваліфікованим професіоналом певної галузі. Н. Мілорадова (2017) підкреслює, що професіогенез є інтеграцією двох процесів: розвитку особистості в онтогенезі, тобто на всьому життєвому шляху, та професіоналізації особистості з періоду початку професійного самовизначення до завершення активної трудової діяльності. Відтак, професіогенез фахівця нерозривно пов'язаний з його особистісним формуванням і розвитком, а саме ідеєю саморозвитку і самореалізації особистості, де прагнення до самовдосконалення і самореалізації представляють значну самостійну цінність, бо є показниками особистісної зрілості та, водночас, умовою її досягнення (Д. Швець, 2017).
Тож, беручи до уваги подане та те, що професіогенез фахівця охоплює закономірності розвитку особистості в професійній діяльності, ми наполягаємо на тому, що професійно-психологічна підготовка фахівця є необхідною умовою його професіогенезу, а професійно-психологічна компетентність є нічим іншим як індикатором професіогенезу. Позаяк, фахівець має бути не лише професійно компетентним, але і психологічно підготовленим та готовим до здійснення професійної діяльності, тому в даному випадку професійно-психологічна компетентність виступає вузловою категорією професіогенезу фахівця та є індикатором успішності професійного і особистісного становлення й розвитку.
Вище зазначене і обумовило постановку дослідницького завдання, а саме розкрити зміст професійно-психологічної компетентності фахівця системи МВС як індикатору (лат. indicator, від indico - визначаю) його професіогенезу.
Виклад основного матеріалу і результатів дослідження
Професіогенез фахівця розглядається нами як процес професіоналізації, що здійснюється постійно і не повинен зупинятись, бо плинність законодавства та наслідки реформування сектору безпеки і оборони й системи органів МВС в цілому потребують від фахівця тримати руку на «пульсі», бути готовим у будь-якій ситуації виконувати професійні завдання на високому рівні (Швець, 2017). Таким чином професіоналізація стає тотожною способу самореалізації фахівця, становлення його суб'єктності, що дозволяє самостійно і творчо будувати й розвивати власну професійну діяльність, формувати стійкість до впливу негативних факторів, саморозвиватися, самоудосконалюватися, самоспрямовуватися, бути професійно затребуваним та головне компетентним.
Зауважимо, що компетентність пов'язана з внутрішніми якостями та здібностями фахівця, вона є надбанням самої особистості, бо визначає якісний рівень засвоєння в наслідок навчання певних знань, умінь та навичок, які фахівець здатний застосувати на основі власного досвіду, в процесі здійснення певної діяльності (Лейко, 2013), особливо професійної. Професійна діяльність задає напрямок розвитку особистості та як значуща частина життя є своєрідним джерелом. Бо наскільки гармонійно та цілісно включена професійна діяльність в простір життєдіяльності фахівця, настільки залежить як успішність його особистісно-професійного розвитку, так і професіогенез в цілому.
Саврасова-В'юн (2015) досліджуючи підходи до вивчення професійно - психологічної компетентності фахівця в процесі його професіогенезу дійшла висновку про існування: аксіологічного (вивчає професійно-психологічну компетентність фахівця як особистісну якість, здатність, властивість, що забезпечує ефективне виконання завдань у професійній діяльності), компетентнісного (розуміє професійно-психологічну компетентність фахівця як його інтегральну якість, що надає можливість ефективно застосовувати особистісний потенціал для якісного вирішення професійних задач), системного (розглядає професійно-психологічну компетентність фахівця як сукупність знань, умінь, навичок, які допомагають ефективно виконувати професійну діяльність) та діяльнісного (трактує професійно-психологічну компетентність як сукупність умінь, які забезпечують можливість самореалізації фахівця, готовність до діяльності).
Ми ж пропонуємо доповнити перелік праксеологічним підходом, який орієнтований на вивчення діяльності, за якої фахівець має за мету досягнути результативних, ефективних і вдосконалених діянь. Провідна праксеологічна задача полягає в оволодінні фахівцем усіма структурними компонентами своєї діяльності, а також перетворенням потенціалу основних її видів, з метою здійснити професійну діяльність успішно. Підхід допомагає зрозуміти не лише те, як і що робити, але і те, як раціонально думати, щоб працювати добре і бути справжнім професіоналом; дає змогу виявити загальні закономірності й принципи раціональної фахової діяльності, умови підвищення ефективності професійних дій та формує вміння «бути практично успішними» через оволодіння прийомами самопізнання, побудови і корегування своїх професійних планів, орієнтації в складних ситуаціях, прийняття рішень з урахуванням можливих ризиків та оволодіння основними стратегіями діяльності в професійній сфері, в даному випадку системи органів МВС України (Бойко- Бузиль, 2020).
Аналізуючи професійну діяльність фахівців системи МВС загалом та не виокремлюючи відмітну специфіку виконуваних ними обов'язків відповідно до основних завдань органів МВС в питанні забезпечення формування державної політики у секторі безпеки та оборони, ми дійшли висновку про доцільність виділення таких компонентів професійно-психологічної компетентності як: когнітивний, мотиваційний, комунікативний та рефлексивний.
Дослідження проводилося у період з 2020 по 2021 роки на базі органів та підрозділів системи МВС України (чисельність респондентів - 744 особи, віком від 18 до 45 років). Тестування здійснювалось бланковим методом в групах по 10-12 осіб у першій половині дня. Респонденти вмотивовані попередньою інформацією про психологічне вивчення показників їхнього професіогенезу; результати оброблялись за допомогою «ключів» до методик, аналіз даних проводився за допомогою команди ANOVA (SPSS).
Для коректного представлення компонентів професійно-психологічної компетентності фахівця системи МВС, вивчення показників здійснювалося відповідно до таких етапів професіогенезу: початковий (І етап), кваліфікації (ІІ етап), компетентності (ІІІ етап), професіоналізму (IV етап). Детальніше.
Початковий етап передбачає отримання відповідної профільної освіти, формування перспективи спроможності виконання професійної діяльності та попереднє її здійснення. На етапі кваліфікації відбувається безпосереднє входження в професію в системі МВС України, професійна адаптація та формування реального ставлення до обраної професійної діяльності. Етап компетентності характеризується накопиченням професійних знань, умінь та навичок, які визначають здійснення професійної функції. На етапі професіоналізму відбувається стабілізація професіогенезу, готовності та надійності вирішення задач професійної діяльності (Бойко-Бузиль, 2020).
Отримані нами результати засвідчили, що когнітивний компонент професійно-психологічної компетентності є показником теоретичної підготовки фахівця системи МВС, сформованості відповідних знань, їх міцності та лабільності, прикладної спрямованості, усвідомленості та прагнення до задоволеності пізнавального інтересу. Найрезультативнішим методом діагностування даного критерію є оцінювання знань фахівців. Оскільки здійснення оцінювання знань виявилося не можливим, респондентам було запропоновано відповісти на питання експрес-анкети щодо розуміння ними певних понять досліджуваної проблематики. Виявилося, що 21,23% опитаних не змогли дати визначення поняттю професійно-психологічна компетентність, 23,92% респондентів не визначити пріоритетні завдання того органу системи МВС, який вони представляють, 25,4% досліджуваних взагалі поверхнево розуміють функції сектору безпеки та оборони. Тож професійна підготовка фахівців системи МВС не лише потребує свого покращення, але і роботи психологів відділів кадрового забезпечення щодо мотивування фахівців до отримання нових знань, активного саморозвитку та навчання.
Мотиваційний компонент професійно-психологічної компетентності обумовлює спрямованість фахівців до професійної діяльності та вивчений за допомогою опитувальника кар'єрної мотивації Р. Ное, Д. Баххубера в адаптації Е. Могільовкіна. Результати наведені в табл. 1.
Таблиця 1
Середні значення мотиваційного компоненту відповідно до етапу професіогенезу
|
Показники |
І етап |
II етап |
III етап |
IV етап |
|
|
Інтуїція |
19,18+4,07 |
19,44+4,87 |
20,95+4,23 |
23,56+4,47 |
|
|
Причетність |
21,08+5,03 |
22,06+4,79 |
22,22+4,26 |
24,82+5,37 |
|
|
Стійкість |
22,07+4,8 |
21,18+5,47 |
23,88+3,26 |
25,26+5,93 |
професійна компетентність фахівець безпека
Отримані дані (табл. 1) свідчать про те, що з часом виконання професійної діяльності у фахівців підвищуються всі показники кар'єрного профілю особистості. Зокрема, зростає кар'єрна інтуїція (від 19,18+4,07 на І етапі до 23,56+4,47 IV етапі), підвищуються показники кар'єрної причетності, особливо на IV етапі професіогенезу (24,82+5,37). Відбувається підвищення показників кар'єрної стійкості, тобто розуміння фахівцями системи МВС необхідності зростання та розвитку. Проте на II етапі професіогенезу помітне певне розчарування в роботі та бажання пошуку варіантів використання особистісних ресурсів, саме цей етап збігається з періодом адаптації фахівця до діяльності, серед проявів якого часто зустрічається розчарування.
Комунікативний компонент професійно-психологічної компетентності, тобто комплекс показників готовності фахівця до професійного спілкування діагностовано методикою вивчення комунікативної і соціальної компетентності В. Куніциної. Усереднений профіль наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Середні значення комунікативного компоненту відповідно до етапу професіогенезу
|
Показники |
I етап |
II етап |
III етап |
IV етап |
|
|
Розуміння ситуації |
3,31+1,34 |
3,3+1,34 |
3,74+1,55 |
2,61+1,44 |
|
|
Моральні установки |
3,33+1,32 |
3,37+1,2 |
3,84+1,17 |
3,13+1,44 |
|
|
Емоційна стабільність |
3,27+1,42 |
3,39+1,26 |
3,53+1,41 |
3,4+1,42 |
|
|
Соціальна компетентність |
3,23+1,34 |
3,13+1,49 |
3,26+1,48 |
2,96+1,09 |
|
|
Уміння самопрезентації |
3,18+1,14 |
3,22+1,16 |
2,96+1,06 |
3,04+1,0 |
|
|
Комунікативна компетентність |
3,32+1,38 |
3,1+1,34 |
4,03+1,55 |
2,96+1,58 |
Фахівець системи МВС має усвідомлювати складність та важливість професійного спілкування, уміти орієнтуватися у міжособистісній взаємодії, реалізовувати гуманістичні цінності моральної свідомості, зберігати спокій у складних ситуаціях, орієнтуватися у нових обставинах, презентувати себе, легко включатися в бесіду, невимушено спілкуватися тощо.
Отримані результати (табл. 2) засвідчують, що на І етапі професіогенезу найбільші значення отримали моральні установки (3,33+1,32), на ІІ етапі - емоційна стабільність (3,39+1,26), на ІІІ етапі - комунікативна компетентність (4,03+1,55). Цікавим виявився той факт, що на IV етапі професіогенезу найнижчі значення отримав такий показник, як розуміння ситуації (2,61+1,44), тобто з часом фахівці втрачають здатність до легкості професійної взаємодії.
Рефлексивний компонент професійно-психологічної компетентності, що визначає усвідомлення себе як фахівця та професіонала, досліджений методикою визначення рівня рефлексивності А. Карпова - В. Пономарьова. Отримані результати наведені в табл. 3.
Таблиця 3
Середні значення рефлексивного компоненту відповідно до етапу професіогенезу
|
Показники |
I етап |
II етап |
III етап |
IV етап |
|
|
Ретроспективна рефлексивна діяльність |
31,1+4,9 3 |
31,23+4, 93 |
30,88+4, 67 |
34,61+3, 88 |
|
|
Рефлексія справжньої діяльності |
33,08+3, 94 |
32,11+4, 8 |
33,04+4, 2 |
36,86+5, 71 |
|
|
Рефлексія майбутньої діяльності |
30,87+6, 03 |
31,32+6, 47 |
32,1+4,9 3 |
32,49+6, 13 |
|
|
Рефлексія спілкування та взаємодії |
31,46+4, 09 |
31,51+5, 12 |
32,21+4, 04 |
34,25+8, 17 |
Ретроспективна рефлексія діяльності необхідна для аналізу свого особистісного та професійного досвіду, його переосмислення, рефлексії своєї індивідуальної свідомості та розуміння виникнення професійної кризи. Даний показник виявився найвищим (34,61+3,88) на IV етапі професіогенезу фахівців.
Рефлексія справжньої діяльності, або актуальна рефлексія, сприяє самоактуалізації та виявленню особистісно-професійних можливостей з урахуванням наявних умов, осмисленню та аналізу ситуації, психологічних бар'єрів процесу професійного саморозвитку. Її високі показники спостерігаємо на IV етапі (36,86+5,71), а найнижчі на II етапі (32,11+4,8) професіогенезу.
Рефлексія майбутньої діяльності або перспективна рефлексія підтримує особистісно-професійний саморозвиток, визначає стратегії професійної діяльності, цілепокладання. Загалом отримані результати демонструють несуттєве зростання показника від I до IV етапу професіогенезу.
Рефлексія спілкування обумовлює розвиток соціальної перцепції, усвідомлення свого сприйняття підлеглими, колегами та керівництвом. Вона також зростає з кожним наступним етапом професіоналізації фахівця та засвідчує не лише його готовність до самоаналізу, але і розуміння векторів особистісного розвитку в професійній діяльності.
Висновки
МВС України є центральним органом виконавчої влади, яке забезпечує спрямування і координацію Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ діяльність Національної поліції, ДСНС, Адміністрації Держприкордонслужби, ДМС, Національної гвардії, що реалізують державну політику у секторі безпеки та охорони нашої країни. Професійне ядро органів системи МВС формують здібні, надійні та кваліфіковані фахівці, які обов'язково мають бути професійно-психологічно компетентними в обраній сфері службової діяльності. Професійно-психологічну компетентність фахівця варто розглядати як особливе особистісне утворення, яке визначає ефективність виконання ним професійної діяльності та обумовлює успішність його професіогенезу загалом. Компоненти професійно-психологічної компетентності фахівця (когнітивний, мотиваційний, комунікативний, рефлексивний) обумовлюють успішність його професіогенезу відповідно до таких етапів: початковий (І етап), кваліфікації (ІІ етап), компетентності (ІІІ етап) та професіоналізму (IV етап). За результатами здійсненої роботи підкреслено необхідність розроблення заходів щодо розвитку показників професійно- психологічної компетентності фахівця у відповідності до етапів його професіоналізації з метою покращення кадрового забезпечення та підвищення кадрового потенціалу системи МВС України. Тому подальші наукові розвідки спрямовані на розробку психотехнологій розвитку показників професійно- психологічної компетентності фахівця системи МВС.
Література
1. Бойко-Бузиль Ю.Ю. Психологія професійного та особистісного становлення керівників системи МВС України: монографія. Харків. 2020. 500 с.
2. Горбатько К.М. Сутність та особливості змісту професійно- психологічної компетентності офіцерів-прикордонників. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2013. Вип. 4.
3. Гузій Н.В. Проблема професіогенезу фахівця в ракурсі сучасних теорій професіоналізації. Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Сер. 16: Творча особистість учителя: проблеми теорії і практики: зб. наук. праць. Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова. 2010. Вип. 11 (21). С. 3-6.
4. Лейко С.В. Поняття «компетенція» та «компетентність»: теоретичний аналіз. Педагогічний процес: теорія і практика. 2013. Вип. 4. С. 128-135.
5. Мілорадова Н.Е. Проблема професіогенезу особистості фахівця у зарубіжних концепціях. Право і Безпека. 2017. № 2. С. 160-166.
6. Мудрик А.Б. Психологічні особливості професійної компетентності державних службовців. Психологічні основи ефективної професійної діяльності в системі державної служби: Кол. моногр. / за наук. ред. Л.М. Карамушки, Л.Я. Малімон. Луцьк: СПД Гадяк Жанна Володимирівна. 2011. С. 150-181.
7. Панасенко Е.А., Кучков В.С. Структура та заміст професійно- психологічної компетентності майбутніх практичних психологів закладів освіти. Наукові записки кафедри педагогіки. 2018. Вип. 43. С. 303-315.
8. Саврасова-В'юн Т.О. Зміст і структура професійно-психологічної компетентності майбутніх педагогів. Освітологічний дискурс. 2015. № 2. С. 241254.
9. Цільмак О.М. Професіогенез компетентності фахівців кримінальної міліції: теорія та практика: моногр. Одеса: ОДУВС. 2011. 432 с.
10. Швець Д.В. Юридична складова професійної підготовки поліцейських як необхідна умова їх професіогенезу. Вісник Кримінологічної асоціації України. 2017. № 2 (16). С. 55-65.
11. Шевцов С.О. Формування професійно-психологічної компетентності у працівників правоохоронних органів України як складової професійної підготовки. Криміналістичний вісник. 2015. № 2. С. 19-25.
References
1. Boiko-Buzyl Yu.Yu. (2020). Psykholohiia profesiinoho ta osobystisnoho stanovlennia kerivnykiv systemy MVS Ukrainy [Psychology of professional and personal development of the heads of the system of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine]: monohrafiia. Kharkiv, 500. [in Ukrainian].
2. Horbatko K.M. (2013). Sutnist ta osoblyvosti zmistu profesiino- psykholohichnoi kompetentnosti ofitseriv-prykordonnykiv [The essence and features of the content ofprofessional and psychological competence of border guards]. Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoiprykordonnoi sluzhby Ukrainy, 4. [in Ukrainian].
3. Huzii N.V. (2010). Problema profesiohenezu fakhivtsia v rakursi suchasnykh teorii profesionalizatsii [The problem of professional genesis of a specialist in the perspective of modern theories of professionalization]. Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Ser. 16: Tvorcha osobystist uchytelia: problemy teorii i praktyky: zb. nauk. prats. Kyiv: Vyd- vo NPU imeni M.P. Drahomanova, 11 (21), 3-6. [in Ukrainian].
4. Leiko S.V. (2013). Poniattia «kompetentsiia» ta «kompetentnist»: teoretychnyi analiz. [The concept of «competence» and «competence»: theoretical analysis]. Pedahohichnyiprotses: teoriia ipraktyka, 4, 128-135. [in Ukrainian].
5. Miloradova N.E. (2017). Problema profesiohenezu osobystosti fakhivtsia u zarubizhnykh kontseptsiiakh. [ The problem of professional genesis of the specialist's personality in foreign concepts]. Pravo i Bezpeka, 2, 160-166. [in Ukrainian].
6. Mudryk A.B. (2011). Psykholohichni osoblyvosti profesiinoi kompetentnosti derzhavnykh sluzhbovtsiv. [Psychological features ofprofessional competence of civil servants]. Psykholohichni osnovy efektyvnoi profesiinoi diialnosti v systemi derzhavnoi sluzhby: Kol. monohr. / za nauk. red. L.M. Karamushky, L.Ia. Malimon. Lutsk: SPD Hadiak Zhanna Volodymyrivna, 150-181. [in Ukrainian].
7. Panasenko E.A., Kuchkov V.S. (2018). Struktura ta zamist profesiino- psykholohichnoi kompetentnosti maibutnikh praktychnykh psykholohiv zakladiv osvity. [The structure and instead of professional and psychological competence of future practical psychologists of educational institutions]. Naukovi zapysky kafedry pedahohiky, 43, 303-315. [in Ukrainian].
8. Savrasova-Viun T.O. (2015). Zmist i struktura profesiino-psykholohichnoi kompetentnosti maibutnikh pedahohiv. [The content and structure of professional and psychological competence offuture teachers]. Osvitolohichnyi dyskurs, 2, 241-254. [in Ukrainian].
9. Tsilmak O.M. (2011). Profesiohenez kompetentnosti fakhivtsiv kryminalnoi militsii: teoriia ta praktyka [Professional genesis of the competence of criminal police specialists]: monohr. Odesa: ODUVS, 432. [in Ukrainian].
10. Shvets D.V. (2017). Yurydychna skladova profesiinoi pidhotovky politseiskykh yak neobkhidna umova yikh profesiohenezu. [Legal component of police training as a necessary condition for their professional genesis]. Visnyk Kryminolohichnoi asotsiatsii Ukrainy, 2 (16), 55-65. [in Ukrainian].
11. Shevtsov S.O. (2015). Formuvannia profesiino-psykholohichnoi kompetentnosti u pratsivnykiv pravookhoronnykh orhaniv Ukrainy yak skladovoi profesiinoi pidhotovky. [Formation of professional and psychological competence of law enforcement officers of Ukraine as a component of professional training]. Kryminalistychnyi visnyk, 2, 19-25. [in Ukrainian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Проблема відношень в професійній діяльності працівників ОВС. Професійно-психологічна підготовка працівників ОВС. Аналіз сутності системи відношень та характеру мотивації професійної діяльності чоловіків та жінок працівників органів внутрішніх справ.
дипломная работа [143,5 K], добавлен 26.12.2012Психологічні моделі відношення особистості. Система відношень та характер мотивації професійної діяльності жінок-працівників ОВС. Професійно-психологічна підготовка слідчих. Дослідження ставлення дівчат-курсантів до соціально-професійно значущих явищ.
дипломная работа [222,8 K], добавлен 26.12.2012Успішність діяльності персоналу залежить від внутрішніх і зовнішніх факторів, які заважають або сприяють досягненню цілей. Одним із найважливіших психологічних механізмів що має факторну дію в самомаркетингу, є самовизначення людини до своєї діяльності.
реферат [24,1 K], добавлен 29.08.2010Професійне самовизначення як психологічна проблема. Методика "Опитувальник для визначення типу особистості" (за Д. Голландом) та методика "Визначення формули професії" (за М.С. Пряжніковим). Порівняльний аналіз вибору професії сучасними старшокласниками.
курсовая работа [646,4 K], добавлен 16.03.2012Розкриття природи темпераменту і характерів. Дослідження індивідуальних розходжень в протіканні умовних рефлексів. Визначення основних загальних типів нервової системи. Вивчення сутності генотипу і фенотипу як формуючих елементів нервової системи.
реферат [33,4 K], добавлен 26.09.2010Сутність особистості - системи психологічних характеристик, що забезпечують індивідуальну своєрідність, тимчасову і ситуативну стійкість поведінки людини. Вивчення теорій особистості - сукупності гіпотез про природу і механізми розвитку особистості.
реферат [31,0 K], добавлен 20.09.2010Психологічні особливості індивіда. Професійно важливі якості як важлива складова психологічних основ підготовки фахівця. Мета культурної політики. Індивідуально-психологічні особливості, які є умовою для успішного здійснення продуктивної діяльності.
контрольная работа [21,9 K], добавлен 22.07.2014Поверхові риси особистості за Р.Б. Кеттеллом. Чотири категорії людей за описом Айзенка. Психофізіологічні відмінності особистостей. Особливості взаємозв'язку особистісних рис та типу нервової системи. Динамічна та емоційна сторони поведінки людини.
курсовая работа [189,2 K], добавлен 29.04.2014Індивідуальні особливості людини. Сутність темпераменту і його фізіологічні основи. Типи нервової системи за Павловим. Відмінності між екстраверсією та інтроверсією. Властивості та психологічна характеристика типів темпераменту. Стиль діяльності.
контрольная работа [21,8 K], добавлен 27.02.2009Сутність виховання в контексті педагогіки, психології, філософії; основні етапи й напрямки розвитку соціології виховання. Особливість впливу на виховання соціального середовища в суспільстві на матеріалах дослідження виховної роботи у ВУЗах системи МВС.
дипломная работа [87,3 K], добавлен 11.08.2011Теорія самоактуалізації в зарубіжній і вітчизняній психології. Осмислення власного призначення. Домагання як об'єкт психологічних досліджень. Використання методики непрямого вимірювання системи самооцінок (КИСС) в соціально-психологічному дослідженні.
контрольная работа [82,6 K], добавлен 24.11.2011Розуміння основної природи людини. Основні принципи гуманістичної психології. Теорія особистісних рис Г. Олпорта, самоактуалізації А. Маслоу. Поняття конгруентності особистості в теорії К. Роджерса. Системи вищих мотивів як центральне ядро особистості.
реферат [28,4 K], добавлен 16.06.2010Властивості нервової системи. Класифікація типів вищої нервової діяльності. Фізіологічний аналіз "несвідомого" у психіці людини. Загальні поняття про темперамент. Основні властивості темпераменту, його залежність від особливостей нервової системи.
курсовая работа [77,0 K], добавлен 04.02.2011Вивчення особливостей невротичних розладів хворих соматичного профілю (серцево-судинної системи). Характеристика захворювань соматичного профілю та їх впливу на психічний стан людини. Невротичні розлади при судинних захворюваннях головного мозку.
курсовая работа [420,2 K], добавлен 21.09.2010Причини виникнення раннього дитячого аутизму. Корекційна робота психопедагога з батьками. Програма дослідження з виявлення психологічної допомоги батькам, які виховують аутичну дитину реабілітаційними центрами. Досвід роботи фахівця соціальних установ.
курсовая работа [72,4 K], добавлен 14.05.2014Характеристика розумової активності дітей раннього віку, умови формування. Супровід практичного психолога в розвитку дитини, етапи залучення вихователів і батьків до системи. Принципи психодіагностичної роботи фахівця. Моделі розумового розвитку.
контрольная работа [29,6 K], добавлен 08.06.2015Реабілітація дітей з органічним ураженням нервової системи з метою поліпшення соціальної адаптації. Концепція реабілітації "Тандем" (партнерство). Методики поведінкової терапії та психотерапевтичних технік Мілтона і Ріпссона та лікувальної фізкультури.
реферат [14,7 K], добавлен 25.10.2009Основні теоретичні та емпіричні підходи до вивчення системи відношень особистості. Загальна характеристика груп досліджуваних: дівчат-курсантів та жінок-слідчих. Особливості системи відношень та характеру мотивації професійної діяльності працівників ОВС.
дипломная работа [140,6 K], добавлен 28.12.2012Психологічний аналіз екстремальних факторів професійної діяльності керівника системи МНС України. Індивідуально-психологічні фактори працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України. Негативні фактори працівників аварійно-рятувальних підрозділів.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 08.09.2014Фази і компоненти стресу - стану психічної напруги, що виникає в процесі діяльності в складних умовах. Вплив соціально-психологічних факторів на розвиток психосоматичних захворювань. Морфологічні зміни організму при загальному адаптаційному синдромі.
курсовая работа [68,6 K], добавлен 14.04.2016
