Психологічні особливості смисложиттєвих орієнтацій працівників сфери управління
Особливості смисложиттєвих орієнтацій працівників сфери управління середньої ланки та високого рангу із стажем професійної діяльності до 5-ті років й понад 10-ті років. Головні передумови розвитку смисложиттєвих орієнтацій працівників сфери управління.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 13.12.2022 |
| Размер файла | 36,8 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Психологічні особливості смисложиттєвих орієнтацій працівників сфери управління
Гейко Є.В.
Горська Г.О.
Радул І.Г.
Родченкова І.В.
Анотація
В статті представлені результати емпіричного дослідження, що розкривають особливості смисложиттєвих орієнтацій працівників сфери управління середньої ланки та високого рангу із стажем професійної діяльності до 5-ті років й понад 10-ті років.
Виявленно, що найбільш схильними до самоактуалізації є управлінці високого рангу, а також працівники сфери управління середньої ланки із стажем професійної діяльності до 10-ті років, аніж працівники сфери управління середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років.
Суттєвими передумовами розвитку смисложиттєвих орієнтацій працівники сфери управління виявлено власне психологічні властивості, що характеризують самоактуалізовану особистість, а саме: підтримка інших, наявність ціннісних орієнтацій вагомих для самоактуалізованої особистості, сенситивність, спонтанність, уявлення про природу людини, синергія, контактність, пізнавальні потреби, креативність.
Ключові слова: працівники сфери управління, самоактуалізація, самоактуалізована особистість, смисложиттєві орієнтації, управлінці.
Abstract
Psychological features of mental orientations of management employees
The article presents the results of an empirical study that reveals the features of the meaning of life orientations of employees in the field of middle and high-level management with professional experience up to 5 years and over 10 years.
It was found that high-ranking managers and middle-level managers with up to 10 years of professional experience are more prone to self-actualization than middle - level managers with up to 5 years of professional experience.
Significant prerequisites for the development of meaningful life orientations management workers identified psychological properties that characterize the self - actualized personality, namely: support for others, the presence of value orientations important for self-actualized personality, sensitivity, spontaneity, perception of human nature, synergy, contact, cognition.
Key words: employees of the sphere of management, self-actualization, self - actualized personality, meaningful life orientations, managers.
Основна частина
Постановка проблеми. Специфіка сучасних умов життя, стримкий розвиток високо-інтелектуальних технологій, іноваційна мобільність, все це висуває вимоги саме до кваліфікації та конкутентноздатності спеціалістів та їх готовності до постійного професійного зростання, соціальної та професійної мобільності, котрі вільно володіють власною професією, які орієнтуються у споріднених галузях діяльності. Сучасні професіонали повинні усвідомлювати як перспективи власної професійного розвитку й бути відкритими як для нових знань, так і для власних самозмінювань.
Успішність власного життєвого шляху простежується в наш час людиною, як правило, не вкінці життя, як це було раніше, а постійно в різні періоди подолання нею кризових моментів життя. Стало очевидним, що професійна ефективність, в наш час, невід'ємна від особистого потенціалу особистості і є важливим моментом в формуванні життєвого шляху
особистості. Професійна потреба в постійному вдосконаленні знань своєї справи завжди супроводжується значною роботою особистості над собою. Будучи інтегральним суб'єктом життєдіяльності, людина постає своєрідним ансамблем різною мірою усвідомлених потреб і мотивів, які репрезентують рівень її духовного розвитку.
Таким чином, вимоги до особистості все більш акцентуються на якостях, що відображають риси особистості: її здатність до самопізнання й самоактуалізації, особистого зростання, що являється невід'ємною частиною формування життєвого шляху людини.
Тому й запропонований контекст самоактуалізації працівників сфери управління й значення смисложиттєвих орієнтацій в процесі самореалізації виявляється доволі актуальним.
В такий спосіб, психологічні особливості смисложиттєвих орієнтації працівників сфери управління постають суттєвою метою й визначають зміст нашої статті.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. В статті представлено аналіз результатів емпіричного дослідження, що спирається на теоретичний аналіз літератури по питанням формування смисложиттєвих орієнтацій, а також самоактуалізації особистості. Засновниками психології життєвого шляху можна вважати відомих радянських психологів - С.Л. Рубінштейна, Б.Г. Ананьєва, О.М. Леонтьєва, О.Г. Ковальова, Н.А. Логінову та багато інших. Дуже цікавими є роботи українських авторів - З.С. Карпенко [4] та С.Д. Максименко [6]. В їх дослідженнях виділено поле проблем, які довгий час залишались незатребуваними і невирішеними. Крім того, багато зарубіжних психологів присвятило свої роботи психологічним проблемам людського життя - А. Адлер, К. Юнг, Ш. Бюлер, А. Маслоу, В. Франкл, П. Сміт, Р. Мей, Ф. Лерш, К. Роджерс, Г. Олпорт, Р. Кеттел, Д. Елкінз, Г. Райх, А. Пріллетенскі та ін. Щодо самоактуалізації особистості, то за основу взято теорію А. Маслова [5], але розглянуті й інші думки, щодо самоактуалізації в гуманістичній психології зарубіжних та вітчизняних авторів.
Під особистісними характеристиками в даній роботі ми будемо розглядати самореалізацію особистості та її здатність до самоактуалізації. Самоактуалізація в даному дослідженні розглядається як: багатомірний феномен, що охоплює всебічний і безперервний розвиток творчого та духовного потенціалу людини, максимальну реалізацію її можливостей, адекватне сприйняття навколишнього світу і свого місця в ньому, багатство емоційного й духовного життя, високий рівень фізичного здоров'я та моральності.
Проблема самоактуалізації в теоретичному аспекті знаходить своє вирішення в сучасних роботах З.С. Карпенко, І. Бех, Є. Єгорова, Г. Костюк, Н. Литвинова, В. Моляко, Н. Побірченко, Е. Помиткін, В. Рибалка, В. Синявський, О. Скрипченко та ін. Сучасні роботи розглядають окремі аспекти самоактуалізованої особистості, її специфічні особливості, проте постає об'єктивна необхідність у вивченні самоактуалізації як інтегративного особистісного утворення, яке представлене певними особистісними властивостями, має чітку структуру [1, 3].
Виклад основного матеріалу і результатів дослідження. Смисложиттєві орієнтації працівників сфери управління взаємпопов'язані із особливостями локус контролю особистості, тому нами було застосовано методику «Тест смисложиттєвих орієнтацій» Д. Леонтьєва. Результати надано у табл. 1
Таблиця 1. Представленість Локус контролю особистості (за методикою Д. Леонтьєва) (у відсотках)
|
Локус контролю-Я |
Локус контролю-життя |
||
|
Загалом по вибірці N = 125 |
В - 21 С - 60 Н - 19 |
В - 30 С - 41 Н - 29 |
|
|
Працівники сфери управління із стажем до 5-ті років |
В - 19 С - 60 Н - 21 |
В - 29 С - 50 Н - 21 |
|
|
Працівники сфери управління із стажем до 10-ті р. р |
В - 23 С - 59 Н - 18 |
В - 24 С - 55 Н - 21 |
|
|
Працівники сфери управління високого рангу |
В - 23 С - 60 Н - 17 |
В - 29 С - 51 Н - 20 |
Результати надані у таблиці свідчать про те, що переважно, за загальною вибіркою, досліджувані виявляють тенденцію до Локус контролю-життя, або керованість життям (намагаються брати відповідальність за власні рішення та життя). Втім, сприймають себе сильними, тобто виявляють Локус контролю-Я (хазяїн життя). Даний показник, є суттєвим для розвитку смисложиттєвих орієнтацій працівників сфери управління.
Представники управлінської галузі, які приймали участь в дослідженні, а саме працівники сфери управління середньої ланки та високого рангу виявляють переважно середній рівень Локус контролю-Я (хазяїн життя) (від 59% до 60%), тобто це свідчить про те, що люди вважають себе досить сильними особистостями, які мають достатню свободу вибору, щоб будувати своє життя відповідно до своїх цілей, задач та мають уявлення про сенс життя. Емпіричні дані за високим рівнем виявляють схожу тенденцію з попереднім описом середнього рівня. Показники за високим рівнем невеликі, але трохи більше таких працівників сфери управління середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років (по 23%). Низький рівень свідчить про те, що людина не вірить у себе, в свої сили контролювати події свого життя. Більше таких осіб серед працівників сфери управління середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років (21%) з невеликим відривом від них інші досліджувані, працівники сфери управління із стажем професійної діяльності до 10-ті років (18%) та працівників сфери управління високого рангу (17%).
Стосовно показників Локус контролю-життя або керованість життям ми спостерігаємо переважання середнього рівню в усіх групах досліджуваних (від 50% до 55%). Значно менший відсоток наявний управлінцям із високим рівнем, але їх кількість дещо вище за управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років та управлінців високого рангу (по 29%). Менша кількість управлінців середньої ланки зі стажем професійної діяльності до 10-ті років (24%). Особи, які мають показники високого або середнього рівня переконані в тому, що людина може контролювати своє життя, вільно приймати рішення і втілювати їх в життя. Низький рівень Локус контролю-життя свідчить про те, що особистість із таким показником вважає, що життя не підвладне свідомому контролю, що свобода ілюзорна, і безглуздо щось загадувати на майбутнє. Серед управлінців, які брали участь у дослідженні таких (від 20% до 21%) й присутні в усіх групах досліджуваних.
Втім, управлінці середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років виявляють переважно середній та низький рівень Локус контролю-Я (хазяїн життя), а також середній та високий рівень Локус контролю-життя або керованість життям. Тобто, переважно, виявляють прагнення щодо відповідальності за власні рішення, ніж відчувають впевненість у себе й власну силу.
Однак, управлінці середньої ланки із стажем професійної діяльності до 10-ті років, водночас, виявляють середній та високий рівень, як Локус контролю-життя або керованість життям, так Локус контролю-Я (хазяїн життя). Тобто, відчувають силу, упевненість у собі й відповідальність за власні рішення. Даний показник є суттєвим серед смисложиттєвих орієнтацій управлінців, навіть є показовим щодо сформованості зазначеної властивості.
В групі управлінців високого рангу переважає тенденція щодо уявлення про себе як про сильну особистість, котра характеризується свободою вибору, організує власне життя у відповідності із запланованими проектами. Окрім цього, саме управлінці високого рангу, переважно, переконані в тому, що керують життям та власними рішеннями.
Тобто, управлінці високого рангу виявляють схильність щодо упевненості в собі й відчувають здатність управляти власним життям й брати на себе відповідальність за власні рішення. Емпіричні дані за показниками «Локус контролю-Я» й «Локус-контролю життя» демонструють, що, власне, управлінці високого рангу виявляють тенденцію щодо розвитку смисложиттєвих орієнтацій.
Отже, показники «Локус контролю-Я» й «Локус контролю життя» сприяють осмисленості життєдіяльності управлінців й в такий спосіб розвитку смисложиттєвих орієнтацій управлінців.
Таблиця 2. Особливості ставлення до себе у управлінців (за В. Століним) (у відсотках)
|
Показники самоставлення |
Самоприйняття |
Самоповага |
|||||
|
Досліджувані |
Високий рівень |
Середній рівень |
Низький рівень |
В и соки й рівень |
Сере д ній рівень |
Низький рівень |
|
|
Управлінці середньої ланки із стажем до 5-ті років |
24,3 |
20,8 |
54,9 |
32,1 |
35,8 |
32,1 |
|
|
Управлінці середньої ланки із стажем до 10-ті років |
28,5 |
41,6 |
29,9 |
23,4 |
35,7 |
40,9 |
|
|
Управлінці вищого рангу |
47,2 |
37,6 |
44,5 |
44,5 |
28,5 |
27 |
За результатами наданим у табл. 2 зрозуміло, що показник самоприйняття та самоповага найяскравіше представлений в групі управлінців високого рангу.
Так, 47,2% працівників сфери управління з високим рівнем - самоприйняття та 44,5% - самоповага. Втім, у управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років доволі висока частка осіб із низьким рівнем за показником самоприйняття 54,9%. Тобто, представники цієї групи через брак досвіду відчувають почуття провини й тому виявляють низький рівень прийняття себе.
Проте, управлінці середньої ланки із стажем професійної діяльності до 10 - ті років виявляють високу частку із низьким рівня за показником самоповага - 40,9%. Тобто, у управлінців проміжкової ланки (між управлінцями високого рангу й управлінцями, що розпочали професійну кар'єру) виявляється надкритичне ставлення до власних успіхів.
Нами виокремлено такі провідні чинники самоактуалізованої особистості: підтримка; орієнтація в часі; ціннісні орієнтації; гнучкість поведінки; сенситивність; спонтанність; уявлення про природу людини; синергія; прийняття агресії; контактність; пізнавальні потреби; креативність, а також найсуттєвіші вагомі складові самоактуалізованої особистості: самоповага самоприйняття. Окрім цього, нами визначено показники сформованості самоактуалізованої особистості: Цілі в житті; Процес життя; Результативність життя; Локус контроль Я; Локус контроль - життя.
Таблиця 3. Загальний аналіз самоактуалізаційних складових у структурі смисложиттєвих орієнтацій управлінського персоналу (у відсотках)
|
Шкали САТ |
Загалом |
Управлінці |
Управлінці |
Управлінці |
|
|
вибірці |
середньої |
середньої ланки, |
вищого рангу |
||
|
N = 125 |
ланки, (до 5-ти |
(до10-ти р.) |
N = 25 |
||
|
р.) N = 50 |
N = 50 |
||||
|
Шкала |
В - 15 |
В - 13 |
В - 21 |
В - 20 |
|
|
підтримки |
С - 75 |
С - 72 |
С - 63 |
С - 70 |
|
|
Н - 10 |
Н - 15 |
Н - 16 |
Н - 10 |
||
|
Шкала ціннісної |
В - 23 |
В - 21 |
В - 22 |
В - 23 |
|
|
орієнтації |
С - 60 |
С - 63 |
С - 63 |
С - 62 |
|
|
Н - 17 |
Н - 16 |
Н - 15 |
Н - 15 |
||
|
Шкала |
В - 21 |
В - 24 |
В - 20 |
В - 25 |
|
|
сенситивності |
С - 64 |
С - 64 |
С - 65 |
С - 62 |
|
|
Н - 14 |
Н - 12 |
Н - 15 |
Н - 13 |
||
|
Шкала |
В - 28 |
В - 29 |
В - 26 |
В - 27 |
|
|
спонтанності |
С - 60 |
С - 61 |
С - 61 |
С - 58 |
|
|
Н - 12 |
Н - 10 |
Н - 13 |
Н - 15 |
||
|
Шкала уявлень |
В - 17 |
В - 15 |
В - 14 |
В - 21 |
|
|
природу людини |
С - 57 |
С - 61 |
С - 66 |
С - 69 |
|
|
Н - 26 |
Н - 24 |
Н - 20 |
Н - 10 |
||
|
Шкала синергії |
В - 20 |
В - 19 |
В - 21 |
В - 28 |
|
|
С - 68 |
С - 67 |
С - 64 |
С - 60 |
||
|
Н - 12 |
Н - 14 |
Н - 15 |
Н - 12 |
||
|
Шкала |
В - 28 |
В - 24 |
В - 20 |
В - 26 |
|
|
контактності |
С - 54 |
С - 83 |
С - 70 |
С - 58 |
|
|
Н - 18 |
Н - 18 |
Н - 10 |
Н - 18 |
||
|
Шкала |
В - 26 |
В - 20 |
В - 23 |
В - 21 |
|
|
пізнавальних |
С - 60 |
С - 59 |
С - 63 |
С - 63 |
|
|
потреб |
Н - 14 |
Н - 21 |
Н - 14 |
Н - 16 |
|
|
Шкала |
В - 28 |
В - 24 |
В - 24 |
В - 26 |
|
|
креативності |
С - 58 |
С - 60 |
С - 64 |
С - 64 |
|
|
Н - 14 |
Н - 16 |
Н - 12 |
Н - 10 |
За емпіричними даними виявляються такі тенденції стосовно взаємодії особистісних рис й чиннику самоактуалізації за загальною вибіркою досліджуваних та узалежнено по групах:
- так, креативність, контактність, спонтанність, пізнавальні потреби є найбільш взаємопов'язаними із смисложиттєвими особливостями управлінців, й, навпаки, підтримка та уявлення про природу людини є менш пов'язаними із ними у управлінців;
- тенденція щодо самостійності та здійснення власного вибору недостатньо сформована у більшості управлінців середньої ланки (від 63% до 72%) і це може свідчити про те, що вони схильні до зовнішнього впливу. Високі показники в шкалі підтримки мають невеликий відсоток досліджуваних осіб (від 13% до 21%), але більший відсоток мають представники управлінців середньої ланки із професійним стажем до 10-ті років та управлінці високого рангу. Це свідчить про те, що ця частина управлінців прагне керуватися в житті власними цілями, переконаннями, установками, принципами, але все це не призводить до конфронтації з груповими нормами. Тобто це особистості не схильні до зовнішнього впливу і більш вільні в своїх виборах. Проте є певний відсоток, а саме (від 10% до 16%) досліджуваних, які мають низький рівень показнику за даною шкалою, що свідчить про несформовану самостійність, високий ступень залежності та конформності;
- за шкалою ціннісної орієнтації найбільша частка показнику у середньому рівні (від 62% до 63%), тобто спостерігається тенденція у управлінців частково розподіляти цінності, які притаманні особистості, що самоактуалізується. Втім, у управлінців високого рівню спостерігається тенденція до наявності незначного підвищення кількості осіб, що виявляють зазначені цінності;
- схильність до сенситивності, передусім, яскравіше представлена у групі управлінців із стажем професійної діяльності до 5-ті років (24%) та управлінців високого рангу (25%). Це свідчить про те, що вони можуть рефлектувати свої потреби і почуття. Найбільш високу частка показнику виявлено у осіб із середнім рівнем (від 62% до 65%), що дає можливість говорити про те, що не завжди відбувається рефлектування своїх потреб і почуттів у управлінців;
- за загальною вибіркою досліджуваних зрозуміло, що тенденція до спонтанності є доволі характерною для цієї групи. Високий рівень показнику представлений представникам різних груп (від 26% до 29%), але більше таких досліджуваних серед управлінців із стажем професійної діяльності до 5-ті років. Тому для них характерна здатність спонтанно і безпосередньо виражати свої почутті. Це не означає що у них відсутня здатність до продуманих, цілеспрямованих дій, це лише говорить про те, що свої дії вони не прораховують заздалегідь. Але найбільший відсоток управлінців виявляють середній рівень показнику (від 58% до 61%) це свідчить про те, що вони не завжди ведуть себе природно й розкуто та мають тенденцію приховувати свої емоції від оточуючих;
- управлінці високого рангу (21%), а також інші представники цієї вибірки: управлінці середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років (15%), із стажем професійної діяльності до 10-ті років (14%) виявляють більш позитивне ставлення до людської природи, не вважають дихотомії мужності/жіночності, раціональності/емоційності антагоністичними. Але найбільший відсоток осіб залишається в середньому рівні (від 61% до 66%) у управлінці середньої ланки та (69%) у управлінці високого рангу. Це свідчить про те, що не завжди вони готові сприймати людську природу позитивно, не поділяють людей на добрих і не добрих та не вважають дихотомії такими вже антагоністичними;
- також цілісне уявлення про світ та інших людей є більш сформованим у управлінців високого рангу (28%), ніж у управлінців середньої ланки (від 19% до 21%). Середній рівень за даною шкалою має найбільший відсоток управлінців середньої ланки (від 60% до 67%), що не дає можливість повністю сприймати цілісно світ і людей, розуміти зв'язок протилежностей таких як дозвілля і робота, тілесне та духовне та ін.;
- за вибіркою в цілому можна зазначити, що управлінці середньої ланки, а також управлінці високого рангу схильні до встановлення емоційно насичених контактів з іншими людьми, але таких досліджуваних, які мають високий рівень показнику не так багато (від 20% до 26%). Найбільша кількість за даним показником середнього рівню, але порівнюючи результати управлінців середньої ланки та управлінців високого рангу можна простежити, що управлінці середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років (83%) та стажем професійної діяльності до 10-ті років (70%) мають більший відсоток в даному рівні ніж управлінці високого рангу (58%). Це може говорити про те, що для управлінців середньої ланки контактність та комунікативність мають дуже велике значення оскільки через спілкування з найповніше реалізується професійна діяльність. Для управлінців високого рангу більшого значення набуває усвідомлення ними таких якостей, які зумовлюють людські взаємини, також активізується вироблення особистих поглядів на характер взаємостосунків. Потрібно зазначити, що низькі показники в даній шкалі (від 10% до 18%), причому найбільше таких представників управлінців, які показують низький рівень серед управлінців середньої ланки та серед управлінців високого рангу це може бути пов'язано з різними труднощами, які супроводжують дану професійну групу, завищений рівень домагань й недостатній рівень самооцінки, розбіжності реального й ідеального «Я» тощо;
- пізнавальні потреби більш характерними є для управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 10-ти років (23%), ніж для інших представників вибірки, управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років та управлінців високого рангу (від 20% до 21% відповідно). Більшість представників групи, які приймали участь в діагностиці мають середні показники, причому у управлінців середньої ланки та управлінців високого рангу вони складають (63%), а у управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років (59%). Це говорить про те, що пізнавальні потреби, прагнення до надбання нових знань про оточуючий світ, допитливість носить стихійно-емоційний характер і частіше всього не має соціально значимого продукту діяльності. Потрібно зазначити, що розвиток потреби в знаннях тісно пов'язаний з загальним розвитком особистості, яка може знаходити в змісті наук, що є необхідними для професійної діяльності. Але на жаль є серед управлінців середньої ланки такі, які мають низькі показники пізнавальної потреби (від 14% до 21%), причому для управлінців із стажем професійної діяльності до 5-ті років цей показник більший. Потреба в надбанні нових знань складається лише в ситуаціях, які сприяють усвідомленню необхідності цих знань для життя і діяльності, тому можна говорити про те, що вони (управлінці) не усвідомлюють до кінця важливість знань, навчання для подальшого професійного зростання;
- за вибіркою в цілому можна зазначити наявність тенденції щодо креативності в групах досліджуваних. Більшість учасників опитування виявляють середній результат творчої спрямованості особистості (від 60% у управлінців із стажем професійної діяльності до 5-ті років до 64% у управлінців із стажем професійної діяльності до 10-ті років та управлінців високого рангу) та високий рівень (від 24% у управлінців середньої ланки до 26% у управлінців
високого рангу). Це люди, які інтуїтивно відчувають, що потрібно для створення нової ідеї або рішення складної задачі, тобто це відмова від стереотипного мислення, гнучкість та оригінальність, здатність до нового бачення проблеми або ситуації. Управлінці, які мають низькі показники в шкалі креативності, на жаль недооцінюють переваги, які надає креатив в повсякденному житті. Таких представників найбільше у групі управлінців із стажем професійної діяльності до 5-ті років (16%), найменше серед управлінців із стажем професійної діяльності до 10-ті років (12%) та серед управлінців високого рангу (10%). Творча спрямованість характерна для всіх, але може втрачатися під впливом середовища.
Окремо по групах результати представлено в такий спосіб.
У управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років:
- за шкалою «підтримки» виявлено переважно тенденцію щодо підтримки, високий рівень (13%), середній рівень (72%). Тобто, управлінці спрямовані на надання психологічної підтримки, допомоги один одному, але (15%) управлінців мають несформовану самостійність, високий ступень залежності та конформності, тому потребують корекції за цією властивістю;
- за шкалою «ціннісні орієнтації» (21%) респондентів виявляють високий рівень або сформованість ціннісної складової особистості, (63%) осіб проявляють тенденцію до розвитку ціннісних орієнтацій, що свідчить про наявність етико-моральної передумови щодо розвитку особистісної сфери в цілому й смисложиттєвих орієнтацій, зокрема, однак (16%) управлінців середньої лакни потребують корекції, оскільки формування ціннісних орієнтацій є невід'ємною частиною розвитку особистості. Система ціннісних орієнтацій визначає змістовну сторону спрямованості особистості і складає основу її світогляду, життєвої концепції і «філософії життя»;
- сенситивність виявляють (24%) осіб й (64%) досліджуваних тенденцію щодо розвитку сенситивності, це також свідчить про позитивний напрямок у розвитку особистості в цілому й смисложиттєвих орієнтацій, до корекційної групи увійшли (12%) осіб, які потребують підвищення саморозуміння і розуміння інших людей та розвитку психологічної спостережливості;
- мають позитивне ставлення до людської природи (15%) досліджуваних в цілому й (61%) схильні вважати, що людині властиві переважно гуманні властивості;
- синергію (цілісне уявлення про світ та інших людей) варто вважати суттєвим показником смисложиттєвих орієнтацій, тому, що чим вище цей показник, тим більш сприятливою є психологічна атмосфера розвитку смисложиттєвих орієнтацій, тому (19%) респондентів виявляють наявність сформованої синергії, а (67%) проявляють схильність до розвитку даної властивості, проте потребують корекційної роботи (14%) управлінців середньої ланки, яким необхідно формувати комунікативні уміння та уміння соціального інтелекту, працювати в команді та дотримуватися принципу, що результат групової роботи перевершить самостійний успіх навіть самого блискучого індивіда в групі;
- (24%) управлінців демонструють високий рівень контактності, (83%) осіб достатній рівень розвитку комунікативних умінь й схильності до взаємодії, лише (18%) - малоконтактні, тому необхідна цілеспрямована робота по розвитку комунікативних навичок;
- (20%) досліджуваних виявляють високий рівень пізнавальних потреб або передумови до становлення смисложиттєвих орієнтацій й (59%) представників даної групи схильні до пізнавального розвитку, втім (21%) менеджерів не виявляють потреби у розвитку пізнавальної сфери, допитливість носить стихійно-емоційний характер і частіше всього не має соціально значимого продукту діяльності;
- (24%) управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років виявляють високий рівень креативності, або суттєвого чиннику розвитку смисложиттєвих орієнтацій, (60%) проявляють тенденцію щодо розвитку креативності, а тому й смисложиттєвих орієнтацій, хоча (16%) управлінців з низьким рівнем цієї властивості не мають передумови щодо розвитку смисложиттєвих орієнтацій. Під впливом середовища творча спрямованість особистості може втрачатися, тому необхідно створення умов щодо розвитку творчих здібностей.
У управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 10-ті років виявлено такі особливості
- за шкалами «підтримки» (21%) - високий рівень або наявність розвиненої потреби до допомоги іншим, (63%) - виявляють наявність схильності до допомоги й лише (16%) - мають низький рівень за даною шкалою, але це група управлінців, котрі потребують уваги з приводу необхідності їх залучення у спільну діяльність задля формування у них колективної взаємодії;
- «ціннісні орієнтації» сформовані у (22%) досліджуваних, (63%) осіб виявляють середній рівень, тобто власне така частка вибірки має передумови для розвитку смисложиттєвих орієнтацій, а (15%) увійшли до групи корекції за цією властивістю. Показники даної шкали мають майже однакові результати з невеликими розбіжностями і у досліджуваних управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 10-ті років;
- «сенситивність» - (20%) респондентів виявляють розвинену чутливість, (65%) осіб схильність до чутливості, а (15%) малочутливі і потребують допомоги з залученням до участі в психологічних тренінгах сенситивності, де свідомими зусиллями надмірно вразливий характер згладжується, формується вміння впоратися з ситуаціями, що викликають тривогу;
- «спонтанність» - (26%) досліджуваних швидко та природньо реагують на зміну подразників й (61%) управлінців середньої ланки, що мають стаж професійної діяльності до 10 років об'єктивно реагують на інформацію, втім (13%) не можуть щиро виявляти емоції, діяти не під впливом зовнішніх рамок, а згідно з внутрішнім змістом, станом людини. Спонтанність - навик людини, який розвивається, дозволяє більш ефективно взаємодіяти, проявляючи гнучкість у комунікації, а також є вагомою передумовою смисложиттєвих орієнтацій особистості;
- «уявлення про природу людини» лише (14%) управлінців середньої ланки, що мають стаж професійної діяльності до 10-ті років позитивно сприймають людську природу, не виявляють дихотомії чоловік-жінка, як антагоністичні, (66%) також виявляють схильність до прийняття людської природи, втім, (20%) респондентів вбачають дихотомії чоловік-жінка, раціональність-емоційність, як протилежні, а люди скоріше негативні, ніж добрі і гуманні, тому важливо вчити приймати себе та інших, визнавати за існуючою реальністю права бути неприємною і болючою;
- важливий аспект «синергія» (цілісне уявлення про світ та інших людей) - (21%) управлінців цієї групи мають високі показники й (64%) виявляють тенденцію до смисложиттєвих орієнтацій, втім (15%) осіб виявляють низький рівень за даним показником, тому потребують корекції щодо взаємодії з оточуючими людьми через участь в психологічних тренінгах, які спрямовані на розвиток комунікативної компетенції;
- (20%) управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 10-ті років демонструють високий рівень контактності, (70%) осіб достатній рівень розвитку комунікативних умінь й схильності до взаємодії, лише (10%) респондентів - малоконтактні, тому потребують розвитку комунікативних умінь та навичок;
- (23%) досліджуваних виявляють високий рівень «пізнавальних потреб», що свідчить про наявність вагомої передумови задля розвитку смисложиттєвих орієнтацій, а (63%) управлінців схильні до розвитку пізнавальних здібностей, але в даній групі, як і в попередній групі (14%) управлінців не середньої ланки цікавляться оточуючим світом, не виявляють схильності до самоактуалізації й смисложиттєвих орієнтацій, тому в них наявна потреба у корекції пізнавальної сфери, яка передбачає формування у управлінців професійно-пізнавальної мотивації і ставить їх в активну позицію по відношенню до знань, які засвоюються;
- (24%) особистостей проявляють високий рівень «креативності» й (64%) схильність до творчості, низький рівень прояву творчої спрямованості мають (12%) респондентів, втім креативність є також вагомим чинником смисложиттєвих орієнтацій управлінців.
У групі управлінців високого рангу ми виявили такі особливості - за шкалою «підтримки» - (20%) респондентів демонструють високий рівень професійно-вагомої властивості, (70%) схильні до надання психологічної підтримки, хоча (10%) управлінців високого рівня виявляють низький рівень цієї властивості або потребують корекційної роботи, адже обраний фах - керівник високого рангу потребує все ж таки мати високий або середній рівень за даною шкалою, оскільки професійна діяльність спрямована на управління компанією. Тому управлінці повинні працювати над собою, а це означає боротися з власним егоїзмом, егоцентризмом й неприйнятністю;
- «ціннісні орієнтації» самоактуалізованої особистості виявляють (23%) респондентів, (62%) представників даної групи досліджуваних, переважно схильні до самоактуалізації, а тому і до розвитку смисложиттєвих орієнтацій, проте (15%) осіб не приймають цінності особистості, яка самоактуалізується й тому не мають передумов для розвитку смисложиттєвих орієнтацій;
- «сенситивність» високого рівню показали (25%) осіб, виявляють схильність до чутливості, як суттєвої професійно важливої властивості особистості керівника (62%) досліджуваних, але (13%) управлінців високого рангу малочутливі й потребують корекції як за професійним напрямом, так і розвитку смисложиттєвих орієнтацій;
- «спонтанність» - (27%) управлінців високого рангу щиро та природньо виявляють власні почуття і емоції, (58%) респондентів також доволі асертивні, тобто демонструють позитивну поведінку цільної людини, яка поважає себе, проявляє повагу до інших, вміє слухати і розуміти, прагне до компромісу, втім (15%) - потребують корекції щодо уміння виявляти почуття, бути собою, в гармонії с внутрішнім світом, бути тут і зараз, просто бути, тому що в спонтанності особистість розкривається, вона справжня, та наповнюється купою особистих смислів;
- (21%) управлінців високого рангу виявляють високий рівень за шкалою «уявлення про природу людини» або уявляють людину як переважно гуманну й добру, також (69%) досліджуваних позитивно ставляться до людської природи, втім (10%) респондентів схильні сприймати людину більш негативно, ніж позитивно;
- вагома шкала «синергія» або цілісна картина світу властива (28%) досліджуваним, (63%) переважно мають цілісне уявлення про світ, а (12%) осіб потребують необхідності формування такого ставлення, як вагомої передумови
задля розвитку смисложиттєвих орієнтацій, так і успішності професійної самореалізації управлінця високого рангу;
- «контактність» - (26%) респондентів виявили саме високий рівень за даною шкалою, це свідчить про комунікабельність та прагнення до взаємодії, що є суттєвим чинником розвитку смисложиттєвих орієнтацій, (58%) управлінців високого рангу схильні до взаємодії, втім (18%) осіб потребують навчання комунікативним навичкам, оскільки вміння спілкуватися здатне зробити людину не тільки успішною, але врятувати від самотності, подарувати безцінні миті теплих дружніх зустрічей;
- «пізнавальні потреби» є вагомим чинником розвитку смисложиттєвих орієнтацій й характерні для (21%) досліджуваних, втім (63%) осіб виявили тенденцію щодо розвитку пізнавальної сфери, лише (16%) нейтральні до такої потреби, не виявляють бажання до розвитку, надбання нових знань, що говорить про необхідність корекції, оскільки обрана професія спонукає до активної позиції по відношенню до знань, які допоможуть в професійній реалізації;
- високий рівень «креативності» виявляють (26%) управлінців високого рангу, (64%) респондентів схильні до творчості або до розвитку смисложиттєвих орієнтацій, лише (10%) на жаль, недооцінюють переваги, які надає креатив в повсякденному житті, тому необхідно працювати над розвитком творчих здібностей.
Таким чином, узагальнюючи вищезазначене окреслимо, що у управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності найзначущими передумовами розвитку смисложиттєвих орієнтацій є ціннісні орієнтації, сенситивність, контактність, креативність. Однак, уявлення про людську природу не сприяють становленню смисложиттєвих орієнтацій у цій групі досліджуваних. Окрім цього, у групі управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 10-ті років найсуттєвішими передумовами розвитку смисложиттєвих орієнтацій управлінців є спонтанність, синергія, пізнавальні потреби, креативність. Хоча, уявлення про людську природу не сприяють становленню смисложиттєвих орієнтацій. У управлінців високого рангу майже усі властивості, що характерні для особистості, котра самоактуалізується сприяють розвитку смисложиттєвих орієнтацій, слід підкреслити, що саме: синергія, спонтанність, контактність й креативність є суттєвими передумовами становлення зазначеного утворення.
Шкала «синергія» за нашими теоретичними висновками є однією з суттєвих, що свідчить про наявність вагомої передумови розвитку смисложиттєвих орієнтацій управлінців, й, власне показником становлення саме у управлінців. За даною шкалою найбільш оптимальні результати виявлено в групі управлінців високого рангу й управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 10-ті років; «самоактуалізаційний компонент» вимірювали за Т-балами в усіх вибірках респондентів, за розрахунками одержані такі дані:
Управлінці середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років: високий рівень - 1, 64 бал; середній рівень - 5,1 бал; низький рівень - 1 бал.
Управлінці середньої ланки із стажем професійної діяльності до 10-ті років: високий рівень - 0,5 бал; середній рівень - 1,7 бал; низький рівень - 0,4 бал.
Управлінці високого рангу: високий рівень - 10, 8 бал; середній рівень - 28, 3 бал; низький рівень - 6 бал.
Висновки. Тобто, найбільш схильні до самоактуалізації - це управлінці високого рангу, та управлінці середньої ланки із стажем професійної діяльності до 10-ті років, ніж управлінці середньої ланки із стажем професійної діяльності до 5-ті років. Проте найменша частка несхильних до самоактуалізії серед управлінців середньої ланки із стажем професійної діяльності до 10-ті років 0,4 бали, більш висока частка несхильних до самоактуалізації також серед управлінців високого рангу 6 балів.
Отже, в кожній вибірці є група управлінців, що не виявляють схильність до самоактуалізації. Тому для таких груп необхідною є психокорекція мотиваційної, пізнавальної та афективної складової особистісної сфери. Тому що низький рівень «самоактуалізаційного компоненту» унеможливлює розвиток смисложиттєвих орієнтацій спеціалістів сфери управління.
Вищезазначене свідчить про те, що суттєвими передумовами розвитку смисложиттєвих орієнтацій спеціалістів сфери управління є психологічні властивості, що характеризують самоактуалізовану особистість, а саме: підтримка інших, наявність ціннісних орієнтацій вагомих для самоактуалізованої особистості, сенситивність, спонтанність, уявлення про природу людини, синергія, контактність, пізнавальні потреби, креативність.
Дані властивості сприяють розвитку смисложиттєвих орієнтацій спеціалістів сфери управління, як середньої ланки, так і спеціалістів високого рангу. Проте, синергія, пізнавальні потреби й самоактуалізаційний компонент в цілому є найважливішими показниками та чинниками розвитку смисложиттєвих орієнтацій спеціалістів сфери управління.
Література
смисложиттєвий професійний управління психологічний
1. Завацька Н.Е. Формування індивідуальних стилів управлінської діяльності: соціально-психологічний аспект [Текст]: монографія / [Н. Є. Завацька та ін.]; Східноукр. нац. ун-т ім. Володимира Даля. Сєвєродонецьк: СНУ ім. В. Даля, 2017. 174 с
2. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность: учебное пособие / А.Н. Леонтьев; науч. ред. и предисл. Д.А. Леонтьева. 2-е изд., стер. М.: Смысл; Академия, 2005. 345 с.
3. Леонтьев Д.А. Самоактуализация как движущая сила личностного развития: историко-критический анализ Текст. Современная психология мотивации. М.: Смысл, 2002. 343 с.
4. Карпенко З.С. Аксіологічна психологія особистості. Івано-Франківськ.: Лілея-НВ, 2009. 512 с.
5. Маслоу А. Новые рубежи человеческой природы. под общ. ред. Г.А. Балла. М.: Смысл, 1999. 423 с.
6. Психологічні чинники самодетермінації особистості в освітньому просторі: кол. монографія / [Максименко С.Д., Куценко-Лада Г.В., Пророк Н.В. та ін.]; за ред. Максименко С.Д. Кіровоград: Імекс-ЛТД, 2013. 400 с.
References
1. Zavatska N.E. Formuvannia indyvidualnykh styliv upravlinskoi diialnosti: sotsialno-psykholohichnyi aspekt [Tekst]: monohrafiia / [N. Ye. Zavatska ta in.]; Skhidnoukr. nats. un-t im. Volodymyra Dalia. Sievierodonetsk: SNU im. V. Dalia, 2017. 174 s
2. Leontev A.N. Deiatelnost. Soznanye. Lychnost: uchebnoe posobye / A.N. Leontev; nauch. red. y predysl. D.A. Leonteva. 2-e yzd., ster. M.: Smуsl; Akademyia, 2005. 345 s.
3. Leontev D.A. Samoaktualyzatsyia kak dvyzhushchaia syla lychnostnoho razvytyia: ystoryko-krytycheskyi analyz Tekst. Sovremennaia psykholohyia motyvatsyy. M.: Smуsl, 2002. 343 s.
4. Karpenko Z.S. Aksiolohichna psykholohiia osobystosti. Ivano-Frankivsk.: Lileia-NV, 2009. 512s.
5. Maslou A. Novbie rubezhy chelovecheskoi pryrodbi; pod obshch. red. H.A. Balla. M.: Smуsl, 1999. 423s.
6. Psykholohichni chynnyky samodeterminatsii osobystosti v osvitnomu prostori: kol. monohrafiia / [Maksymenko S.D., KutsenkoLada H.V., Prorok N.V. ta in.]; za red. Maksymenko S.D. Kirovohrad: Imeks-LTD, 2013. 400s.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
- Взаємозв’язок самоактуалізації й смисложиттєвих орієнтацій та ціннісних орієнтацій у середньому віці
Самоактуалізація як ключове поняття гуманістичної психології. Ціннісні орієнтації як елемент структури особистості. Психологічна характеристика ранньої та середньої дорослості. Духовна криза, проблему сенсу, смисложиттєві та ціннісні орієнтації людини.
дипломная работа [270,6 K], добавлен 28.04.2011 Особливості психологічного благополуччя особистості. Поняття її смисложиттєвих орієнтацій. Дослідження взаємозв`язку емоційного інтелекту та психологічного благополуччя. Його складові: здатність до управління оточенням, постановка цілей, самоприйняття.
курсовая работа [36,7 K], добавлен 26.05.2019Роль комунікації в професійній діяльності ОВС, психологічні особливості спілкування працівників. Комунікативна підготовка у підрозділах МВС. Комунікативно-характерологічні тенденції особистості. Рекомендації з розвитку комунікативної компетентності.
дипломная работа [242,2 K], добавлен 26.12.2012Мотиваційна сфера особистості. Структура професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ. Гендерні стереотипи професійної діяльності. Характеристика вибірки та методів дослідження. Особливості неусвідомлюваного ставлення до важливих понять.
курсовая работа [70,9 K], добавлен 28.12.2012Теоретичний аналіз проблеми ціннісних орієнтацій в працях вітчизняних і зарубіжних психологів. Характеристика особливостей ціннісних орієнтацій засуджених, рівня їх значущості і реалізації. Вивчення ціннісних орієнтацій засуджених: методи і результати.
дипломная работа [564,4 K], добавлен 29.03.2011Поняття професійної деформації, особливості її прояву у працівників органів внутрішніх справ (ОВС). Професійні стереотипи як прояв професійної деформації співробітників міліції. Вплив ступеня ризику служби на професійну деформацію у працівників ОВС.
дипломная работа [124,5 K], добавлен 06.10.2014Проблема відношень в професійній діяльності працівників ОВС. Професійно-психологічна підготовка працівників ОВС. Аналіз сутності системи відношень та характеру мотивації професійної діяльності чоловіків та жінок працівників органів внутрішніх справ.
дипломная работа [143,5 K], добавлен 26.12.2012Поняття емоцій як психічного процесу; їх загальна характеристика. Розвиток емоційної сфери дитини з перших днів до молодшого шкільного віку. Фізіологічні та психологічні особливості молодшого шкільного віку. Специфіка розвитку емоційної сфери у дитини.
курсовая работа [47,8 K], добавлен 31.10.2014Види соціальних конфліктів та причини їх виникнення. Методи та форми профілактики і запобігання конфліктів в організації. Експериментальне дослідження вивчення технологій соціальної роботи по профілактиці конфліктів в організаціях соціальної сфери.
дипломная работа [789,6 K], добавлен 26.07.2011Аналіз досліджень з проблеми адаптації до професійного стресу. Специфіка професійної діяльності працівників колекторської компанії. Емпіричне дослідження та рекомендації щодо уникнення стресових ситуація в процесі діяльності колекторської компанії.
дипломная работа [373,7 K], добавлен 14.07.2013Теоретичне дослідження проблеми вивчення особливостей стосунків і характеру мотивацій в професійній діяльності працівників органів внутрішніх справ. Відношення працівників-чоловіків і працівників-жінок в ОВС до самих себе. Опис стосунків до своїх колег.
дипломная работа [116,1 K], добавлен 28.12.2012Характеристика цінностей як складової психосоціального розвитку індивіда. Особливості процесу трансформації життєвих орієнтацій у свідомості. Дослідження динаміки зміни цінностей для особистості в зв'язку з її життєвими проблемами по методиці Шварца.
курсовая работа [86,2 K], добавлен 21.09.2010Теоретичні особливості формування ціннісних орієнтацій молодших школярів. Основні елементи змісту освіти, її вплив на дітей. Психологія казки та її вплив на формування особистості молодшого школяра. Критерії та рівні сформованості ціннісних орієнтацій.
дипломная работа [79,7 K], добавлен 06.10.2011Особливості когнітивної та регулятивної сфери дошкільників, їх емоційного розвитку. Вплив батьків на розвиток дошкільників. Дослідження психологічних особливостей матерів з різним рівнем комунікативної активності, їх вплив на мовленнєву активність дітей.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 16.03.2011Структурно-динамічні і змістовно-типологічні характеристики системи ціннісних орієнтацій особистості. Соціологічні та психологічні дослідження цінностей студентів педвузу і формування у них професійних орієнтацій. Визначення духовного потенціалу молоді.
курсовая работа [152,9 K], добавлен 17.06.2015Виявлення особливостей структури й формування спрямованості особистості старшокласника, його життєвих орієнтацій та мотивів. Соціально–психологічні настановлення особистості старшокласників. Методика О.Ф. Потьомкіної на визначення мотиваційної сфери.
курсовая работа [86,4 K], добавлен 29.04.2014Поняття "ціннісні орієнтації", особливості їх прояву у підлітковому та юнацькому віці. Інтелектуальна зрілість і моральний світогляд. Вплив ціннісних орієнтацій на сенсові-життєві орієнтації. Криза підліткового віку. Формування моральної самосвідомості.
дипломная работа [187,0 K], добавлен 14.08.2016Визначення місця і загальних функцій ціннісних орієнтацій в цілісній структурі людини. Вивчення процесів, які детермінують поведінку. Екзистенціальні вибори в процесі становлення людини. Місце ціннісних орієнтацій в психологічній структурі особистості.
реферат [35,2 K], добавлен 07.04.2011Психологічний аналіз екстремальних факторів професійної діяльності керівника системи МНС України. Індивідуально-психологічні фактори працівників пожежно-рятувальних підрозділів МНС України. Негативні фактори працівників аварійно-рятувальних підрозділів.
курсовая работа [1,7 M], добавлен 08.09.2014Поняття і види ціннісних орієнтацій. Вплив засобів масової інформації, реклами, інтернет на ціннісну орієнтацію в підлітковому віці. Особливості формування моральної свідомості в підлітковому та юнацькому віці. Дослідження ціннісних орієнтацій за Рокича.
курсовая работа [93,1 K], добавлен 08.11.2012
