Дослідження копінг-ресурсів особистості на етапі самореалізації

Примітка. Рівень значущості: * - р < 0,05; ** - р < 0,01; *** - р < 0,001.

Спираючись на можливості регресійного аналізу, нами були складені рівняння регресії для кожної стратегії проактивного копінгу, у яких в якості незалежних змінних використовувалися результати діагностики, отримані за допомогою опитувальників Самоактуалізаційний тест (CAT) і Втрата і надбання персональних ресурсів (ОППР).

Розглянемо послідовно кожну копінг-стратегію взаємодії із життєвими труднощами через призму чинників, що потенційно детермінують її вибір особистістю на етапі самореалізації. Таким чином було розроблено своєрідні формули кожного копінгу, що складаються з унікального набору чинників, які взаємодіють між собою.

Копінг-стратегія «Проактивний копінг» = 5,844 - 1,542х ОЧ (орієнтація в часі) - 1,444 х П (підтримка) - 0,277 х ГП (гнучкість поведінки) - 0,552 х Упл (уявлення про природу людини) - 0,294 х ПА (прийняття агресії) - 0,33 х К (контактність).

Копінг-стратегія «Рефлексивний копінг» = 2,760 - 0,231 х П (підтримка) + 0,413 х Сп (самоповага) + 0,350 х К (контактність).

Копінг-стратегія «Стратегічне планування» = -2,172 - 1,119 х ОЧ (орієнтація в часі) - 1,134 х П (підтримка) + 0,158 х Сп (самоповага)

Копінг-стратегія «Превентивний копінг» = -1,577 - 0,475 х Сен (сензитивність) -0,259 х Сп (самоповага) + 0,219 х К (контактність) + 0,719 х АП (адаптаційний потенціал).

Копінг-стратегія «Пошук емоційної підтримки» = -2,293 + 1,503 х ОЧ (орієнтація в часі) + 1,500 х П (підтримка) -0,199 х Сп (самоповага) - 0,216хСпр (самоприйняття) - 0,184 х К (контактність).

Дискусія

Найбільш вагомим результатом нашого дослідження є розробка своєрідної формули кожного копінгу, що складається з унікального набору чинників, які взаємодіють між собою. Нижче розглянемо їх детальніше.

Копінг-стратегія «Проактивний копінг». Суть проактивного копінгу насамперед розкривається через цілепокладання і саморегуляцію по досягненню поставлених цілей, в тому числі всупереч перешкодам. Цікавим в даному випадку є те, що всі утворюючі рівняння компоненти самоактуалізації - Орієнтація в часі (ОЧ), Підтримка (П), Гнучкість поведінки (ГП), Уявлення про природу людини (Упл), Прийняття агресії (ПА) і Контактність (К) - в якості предикторів мають зворотний зв'язок з проактивним копінгом. На наш погляд, цьому є кілька пояснень. Теорія проактивного копінгу насамперед постулює довгострокову поведінку, орієнтовану на майбутнє, що є антагоністом реактивної поведінки, спрямованої на роботу в сьогоденні, тим, що вже сталося, тим що принесе шкоду від зіткнення із середовищем (Lazarus & Folkman, 1991; Schwarzer & Taubert, 2018). При цьому копінг-по - ведінка не виникає в соціальному вакуумі, тому необхідно брати до уваги соціальний контекст, в якому відбувається зіткнення людини зі стресом. «Ідентифікація і мобілізація соціальних ресурсів збільшує ефективність копінг-стратегій» (Водопьянова, 2017, с. 275). Тобто при зіткненні з важкими життєвими ситуаціями необхідно дотримуватися балансу між незалежністю, автономністю і готовністю, в разі необхідності звернутися за допомогою до оточуючих.

Це, власне, узгоджується з основними рисами колективістської культури, значущість цінностей якої для дорослого населення значно вища, ніж для молоді (Ward & Geeraert, 2016). Можливо, в силу віку і досвіду також складається вибіркове ставлення при оцінці наявних або можливих соціальних ресурсів. Зокрема, допускається диференціація людей на тих, до кого можна та на тих, до кого не варто звертатися за допомогою: не всі люди викликають довіру і володіють необхідними ресурсами, а потрапляють в «коло довіри» перевірені тривалістю, стійкістю міжособистісних відносин, їх довгостроковим позитивним ефектом. Однак це не означає, що наявність і прояв справжніх почуттів до оточуючих, перш за все агресивних, людина може виправдати як у себе, так і в інших. У зв'язку з цим людині буває важко довіритися навіть самій собі. Тоді вона приймає агресію як природну реакцію, що багато в чому обумовлено традиційним вихованням.

Також, ми вважаємо важливим те, що посилення проактивного ко - пінгу в цілому зміцнює стресостійкість особистості, створюючи умови для особистісного зростання і саморозвитку («Я - відповідальна людина», «Якщо у мене є проблеми, я активно їх вирішую», «Я намагаюся зрозуміти, що мені необхідно для досягнення мети»), спрямовуючи на постановку і досягнення глобальних життєвих цілей («Я намагаюся реалізовувати свої мрії»). Важко погодитися з тим, що для цього «всі засоби хороші», однак володіння арсеналом, що вирізняється різноманітністю, скоріше, можна вважати перевагою («Я завжди намагаюся знаходити обхідні шляхи в складних ситуаціях, і мене ніщо не зупинить»). Людина виходить на новий рівень взаємодії зі стресовими впливами, сприймаючи їх як виклик, перевірку на міцність («Після досягнення однієї мети я шукаю іншу, більш складну», «Я сприймаю труднощі як позитивний досвід»), можливо навіть, стимулюючи середовище на їх появу («Якщо хтось скаже мені, що я не здатний зробити щось, то я напевно зроблю це», «Я люблю ризикувати і долати труднощі»). Усе вказане свідчить про гнучкість поведінки. Також було виявлено негативний зв'язок між цим конструктом за методикою Самоактуалізаційний тест (САТ) і шкалою проактивного копінгу.

Копінг-стратегія «Рефлексивний копінг». Рефлексивний копінг в контексті проактивного копінгу слід розглядати, скоріше, як не ретроспективний, а перспективний процес, спрямований на аналіз майбутніх альтернатив через призму потенційного позитивного ефекту. У зв'язку з цим цілком зрозуміла детермінація вибору цієї стратегії з позиції Контакту (К), припускається здатність людини до встановлення тісних і глибоких особистісних зв'язків з оточуючими. Вважаємо, що і цінність цих відносин на етапі самореалізації для такої людини є значною. Приймаючи рішення, вона завжди враховує соціальний контекст. Підтвердженням цьому виступає позитивна відповідь опитуваних на наступні питання шкали «Рефлексивний копінг»: «Коли у мене є проблеми з колегами, друзями або родиною, перш ніж діяти, я уявляю, як я з усім вдало впораюся»; «Коли є серйозне нерозуміння (непорозуміння) між мною і друзями або родиною, я спочатку подум - ки уявляю, як я буду справлятися з ним». Тобто пріоритет в даному випадку віддається обережності, акуратності, контролю над первинним та імпульсивним спонуканням за рахунок когнітивної відстрочки прийняття рішення, його ретельного попереднього обмірковування, в тому числі можливих наслідків не тільки для самої людини, а й для її близьких. Високе значення соціальних зв'язків підтримується і впли - вом шкали «Підтримка» на вибір рефлексивного копінгу - в даному випадку воно зворотнє.

Припускаємо, що відповіді на такі питання, як «Я вірю в себе навіть тоді, коли відчуваю, що не можу впоратися з усіма завданнями, що стоять переді мною», або «Мені здається, що будь-яка людина за своєю природою здатна долати ті труднощі, які ставить перед ним життя», або «Інтерес до самого себе завжди необхідний для людини», в пріоритеті повинні бути позитивними. Аналогічну відповідь допустимо і в достатній кількості питань соціального спрямування, навіть незважаючи на часто негативний ракурс формулювань, наприклад: «Навіть коли я подобаюся сам собі, я розумію, що є люди, яким я неприємний», або «Люди часто дратують мене», або «Іноді я буваю такий злий, що мені хочеться «кидатися» на людей».

Однак дорослій людині, вихованій в наших культурних традиціях, напевно, складно погодитися, наприклад, з такими твердженнями, як «Я не відчуваю докорів сумління, коли гніваюсь на тих, кого люблю», або «Я вважаю за можливе дати людині зрозуміти, що вона мені здається дурною і нецікавою», або «Мені здається, що люди повинні відкрито виявляти в спілкуванні з іншими своє невдоволення ними», або «Зазвичай я висловлюю і роблю те, що вважаю за потрібне, навіть якщо це загрожує ускладненнями у відносинах з другом». Вважаємо, що, приймаючи рішення, яке може вплинути на відносини з оточуючими в значущих сферах життєдіяльності (сімейній, професійній, відносини з друзями), цілком логічно враховувати можливу реакцію з боку колег, друзів, членів сім'ї, в тому числі з метою збереження і зміцнення цих контактів. Можливо, в зв'язку з тим, що людина здатна до такої диференціації внутрішніх і зовнішніх факторів контролю своєї поведінки, особливо при зіткненні з важкими життєвими ситуаціями, що зачіпають інтереси інших людей, у неї зростає і самоповага (позитивний зв'язок зі шкалою Сп (самоповага)), оскільки ця здатність розцінюється нею як власна гідність: «Мені здається, я можу цілком довіряти своїм власним оцінкам»; «Я відчуваю себе впевненим у відносинах з іншими людьми». Крім того, людина, яка поважає себе, може так само ставитися і до інших, зважаючи на думку і позицію оточуючих, приймаючи їх до уваги при прийнятті рішень.

Копінг-стратегія «Стратегічне планування». В даному випадку мова йде про здатність до масштабування, диференціації та ієрархізації цілей, складання чіткого послідовного плану дій по їх досягненню, що піддається контролю з боку особистості. Зворотній зв'язок зі шкалою «Орієнтація у часі» може трактуватися через посилену концентрацію на майбутньому, в тому числі і у віддаленому, що закономірно переносить людину із сьогодення в ще не здійснені, але заплановані події. З урахуванням того, що сучасні умови життя відрізняються невизначеністю, вважаємо, що стурбованість майбутнім для наших співвітчизників цілком зрозуміла, і це ускладнює надання ствердних відповідей на такі питання, як «Я рідко відчуваю занепокоєння, думаючи про майбутнє» або «Мене рідко турбує питання про те, що станеться в майбутньому». Поділяючи позицію, що основним джерелом контролю майбутніх подій є сам суб'єкт, логічно, що вибір оптимальної стратегії і її подальша реалізація будуть особливо ефективні за умови впевненості людини в прийнятому рішенні: «Я завжди можу покластися на свій творчий хист орієнтуватися в ситуації»; «Я майже завжди відчуваю в собі сили чинити так, як я вважаю за потрібне, незважаючи на наслідки». При цьому важливо, що оптимальний вибір не означає прояву перфекціонізму, допускаючи корекції і «поправки» при його здійсненні: «Зазвичай я не засмучуюсь, якщо мені не вдається домогтися досконалості в чому-не - будь». У будь-якому випадку, ми вважаємо, в основі ефективного стратегічного планування лежить довіра до себе і повага (прямий зв'язок зі шкалою Сп), які, вірогідно, ростуть пропорційно з послідовним вирішенням стратегічно важливих завдань. Разом з тим, беручи відповідальність за майбутні події на себе, доросла людина не ігнорує соціальні ресурси, допускаючи, що при необхідності вона може звернутися за допомогою до інших (сильних, авторитетних, які мають зв'язки тощо) і, безумовно, покластися на близьке соціальне оточення, в тому числі для благополуччя якого вона і здійснює конкретний ланцюжок запланованих дій.

Копінг-стратегія «Превентивний копінг». Відносно превентивного копінгу як здатності не тільки передбачати потенційні стресори, а й завчасно готуватися до їх появи з метою нейтралізації негативних наслідків до самої події, очевидно, що його актуалізація в ситуації невизначеності стає ще більш доречною. У суспільстві, в якому соціальна стабільність відсутня або часто порушена, найбільш доцільно готувати своєрідну «подушку безпеки» - матеріальну, професійну, міжособистіс - ну, фізичну тощо, зробити «вклади» в кар'єру, відносини, здоров'я. У зв'язку з цим прямий зв'язок з адаптаційним потенціалом (АП) закономірний. Останній, по суті, і розцінюється як комплекс індивідуальних, психологічних і особистісних властивостей, які потенційно визначають успішність пристосування до динамічного середовища, в тому числі до його загроз (Ward & Kennedy, 2016). А операціонально, в контексті методики, АП розкривається як індекс ресурсності через співвідношення життєвих «надбань» (досягнень) і «втрат» (розчарувань). Чим вищий цей індекс, тим менша стресова вразливість особистості. У свою чергу, присутність великої кількості загроз, невпевненість в майбутньому виступають підставою і невпевненістю в собі: навіть при довірі до своїх можливостей людина розуміє, що вона залежна від зовнішніх обставин, перш за все за їх несприятливого збігу. Тому, незважаючи на мрії, людина усвідомлює, що в нашому суспільстві не всім вийде «прожити своє життя так, як хочеться» і не завжди «вдається керуватися в житті своїми власними почуттями і бажаннями». З іншого боку, зворотний зв'язок зі шкалою «Самоповага» може трактуватися і через нагальну необхідність превенції в сфері подолання саме особистості, що не довіряє власним силам при прямому контакті зі стресогенним середовищем. Для впевненості в собі і в успішному результаті будь-якої важкої ситуації цьому типу особистості превентивне подолання виявляється позбавленим початкових переваг: навіть при неготовності до дистресу людина може йому активно протистояти, спираючись на свій внутрішній потенціал. Крім недостатності самовпевненості, зайва сензитивність, відкритий прояв своїх переживань, особливо невдоволення собою й іншими, часто ускладнюють життя, заважаючи встановленню тісних контактів з оточуючими, тоді як останні можуть виступати самостійним предиктором превентивного копінгу труднощів. Тобто для нашого суспільства деякий «соціальний бартер» є цілком зрозумілим явищем: ми можемо щось робити бескорисно для інших, але все ж вважаємо за краще отримувати щось натомість - вдячність, схвалення, підтримку, можливість звернутися з будь-яким проханням в майбутньому. Таким чином, при оцінці цих альтернатив все одно центрація відбувається на самій людині.

Далі, перш ніж обговорювати зв'язок компонентів самоактуалізації зі стратегіями пошуку підтримки, нагадаємо, що вона має меншу силу, ніж в рівняннях, представлених раніше. Крім того, при роботі з формулюваннями тверджень в рамках шкал «Пошук інструментальної підтримки» і «Пошук емоційної підтримки» у опитуваних, на наш погляд, можуть виникати труднощі при встановленні їх зв'язку з ймовірними майбутніми труднощами, з чим, власне, і пов'язаний проактивний ко - пінг (антиципація, рефлексія, планування). Іншими словами, під час відповідей на ці два блоки випробувані з більшою ймовірністю виходили з позиції «справжнього» або «минулого» (вже наявного досвіду), маючи на увазі, як це може полегшити подолання важкої ситуації в найближчому майбутньому.

Копінг-стратегія «Пошук інструментарію підтримки». Прагнення до оперативного отримання об'ємної і якісної інформації, що дозволяє приймати зважені рішення на основі всебічного знайомства з проблемою, в сучасному соціальному просторі є поширеною потребою. Вона особливо загострюється в період безпосереднього подолання стресів або підготовки до нього, в зв'язку з чим людина активно потребує порад авторитетів і зворотного зв'язку від безпосереднього соціального оточення. Пошук допомоги ззовні, очевидно, запускається станом емоційного неблагополуччя, високою чутливістю людини до власних потреб, усвідомленням і прагненням ділитися з оточуючими власними переживаннями. Страх «залишитися з ними наодинці» змушує здійснювати активні дії по виявленню джерела мінімізації тривоги. Найчастіше воно знаходиться в найближчому оточенні - сімейному, оточенні друзів, робочому. Через ідентифікацію з друзями, колегами, партнерами («Я часто запитую інших, що б вони зробили в моїй ситуації») тренується гнучкість реакцій, відбувається збагачення поведін - кового досвіду суб'єкта.

У свою чергу, звернення у важких життєвих ситуаціях до оточуючих може свідчити і про гнучкість самої людини: орієнтацію на взаємодію з іншими можна розцінювати як прагнення до профілактики та подолання своєї ригідності і можливого застрягання у власних переживаннях («Мені здається, що емоційне та раціональне в людині не суперечать одне одному»). Однак це можна розцінювати і як перекладання відповідальності за вирішення своїх проблем на інших, що обмежує власний саморозвиток («Мене мало хвилює проблема самовдосконалення», «Мені здається, що людина може прожити своє життя так, як їй хочеться»), але знати про це оточуючим - не обов'язково («Я не відчуваю себе зобов'язаним завжди говорити правду», «Бувають ситуації, коли людина має право бути нечесною»). Тим більше що, отримавши необхідну інформацію, її можна просто взяти до відома, не змінюючи своєї поведінки («Я не відчуваю себе зобов'язаним чинити так, як від мене чекають оточуючі»).

Усе зазначене також може відноситися до проявів гнучкості. Однак гнучкість тим і специфічна, що може призводити і до зворотних реакцій: з одного боку, я можу не вважати себе зобов'язаним комусь за надану послугу, особливо якщо людина мені незнайома, з іншого - можу сам надавати послуги, не вимагаючи нічого натомість або, захищаючи свої інтереси, пам'ятати і про іншу сторону.

Копінг-стратегія «Пошук емоційної підтримки». Емоційна підтримка перш за все пов'язана з прагненням розділити почуття з іншими в процесі безпосереднього спілкування з ними. Очевидно, що людина, що переживає емоційний дистрес, має потребу в цьому «тут і зараз». Звідси прямий зв'язок зі шкалою «Орієнтація у часі»: відчуваючи глибокі сильні переживання від травмуючої ситуації і розуміючи однозначність впливу поточного стану на майбутнє, людина хоче його максимально відредагувати в найбільш сприятливій для себе емоційній обстановці. Останню можуть забезпечити, як правило, члени сім'ї, близькі друзі, тобто ті, хто викликає довіру і відчуття безпеки в ситуації прояву негативних емоцій, ті, хто здатні на щирий прояв турботи. Це підтверджується формулюванням тверджень шкали емоційної підтримки: «Якщо я пригнічений, я знаю, хто саме може допомогти мені відчути себе краще»; «Інші люди допомагають мені відчути себе оточеним турботою»; «Я знаю, на кого я можу розраховувати, коли мені дуже погано».

Крім того, здатність ділитися своїми переживаннями може бути самостійною ознакою тісних міжлюдських обмінів: «Я довіряю свої почуття іншим людям, щоб побудувати або зміцнити близькі відносини». А оскільки для формування таких глибоких суб'єктних відносин потрібен час, здатність до швидкості встановлення контактів і розширення їх системи завдяки цьому відходять на другий план (зворотній зв'язок зі шкалою «Контактність»). Ймовірно, впевнена в собі людина, що приймає всі свої риси, в тому числі негативні, також не буде активно прагнути до розділення своїх переживань з оточуючими, навіть особливо близькими, вважаючи за краще справлятися з ними самостійно, маючи для цього всі внутрішні особистісні ресурси. Цим можна пояснити зворотній зв'язок зі шкалами «самоприйняття» (Спр) і «Самоповага» (Сп). Однак пояснити прямий зв'язок зі шкалою «Підтримка» (П) значно важче, враховуючи, що вона означає пошук підтримки в собі, а не в інших. Можливо, це може своєрідно відображати якраз силу особистості. Як відомо, для того щоб проявити свою слабкість, потрібно мати достатню сміливість. До того ж формулювання тверджень шкали «Пошук емоційної підтримки» показують, що ці прояви є ексклюзивними і розраховані на дуже обмежене коло найближчих людей, тоді як оточуючі можуть навіть не здогадуватися про те, що людина потребує емоційної підтримки. Або, відповідаючи на ці питання, схильна до незалежної поведінки особа розцінювала емоційну підтримку як можливу в крайніх випадках, роблячи акценти на словах «якщо я пригнічений», «коли мені дуже погано». Іншими словами, ніхто не застрахований від важких переживань, навіть емоційно сильна людина.

Висновки