Стратегії поведінки в конфліктах працівників охорони з різними особистісними властивостями

Introduction. Understanding the peculiarities of the determination of the behavior of individuals, in particular, of security workers, in conflict situations by their individual characteristics, can significantly help organizational psychologists, specialists in personnel work during the selection and placement of personnel according to work areas, in the forecasting, resolution and prevention of conflicts at workplace, and increase the overall efficiency of the work of security firms.

Aim. To find out the relationship between the propensity of security guards to use certain conflict - management strategies and their personal characteristics.

Methods. The Thomas-Kilmann Conflict Mode Instrument (ТКІ) (adapted by N. Grishina), The Sixteen Personality Factor Questionnaire (16PF) by R. Cattell, Leongard-Shmishek Accentuation Type Test, Test of self-assessment of stressresistance of S. Kouhenand G. Willianson; Pearson's correlation analysis and the non - parametric Mann-Whitney U-test were used for statistical data processing.

Results. The strategies of personality conflict behavior and approaches to the determination of personality behavior in conflicts by various factors are analyzed, the leading ones being personal properties, such as characterological features, character accentuations, personality stress resistance. Differences were found in the use of conflict behavior strategies by security personnel with types of accentuations: demonstrative, emotional, exalted, anxious, stuck, and hyperthymic. The relationship between conflict behavior strategies and a set of factors according to R. Cattell's 16-factor personality questionnaire 16-PF was established. According to the test of self-assessment of stress resistance by S. Kouhen and G. Willianson, no correlations with strategies of conflict behavior were found.

Conclusions. The study established the peculiarities of determining the use of conflict behavior strategies by security service employees by personal characteristics - character traits (dreaminess /practicality; abstract / concrete thinking; sensitivity /firmness; high / low normativeness; suspiciousness / credulity, etc.) and types of character accentuations: (demonstrational, emotional, exalted, anxious, stuck and hyperthymic).

Key words: conflict, conflict behavior strategies, personal attributes, accentuations, bodyguards.

Основна частина

Актуальність нашого дослідження полягає у необхідності більш ґрунтовного вивчення проблеми виникнення конфліктів у професійній діяльності, пов'язаній з інтенсивним спілкуванням з метою їх профілактики й вироблення у персоналу умінь управляти складними ситуаціями. Наразі спостерігається значне збільшення кількості конфліктних ситуацій в соціумі через кризові події і постійне підвищення напруження, що, відповідно, актуалізує перед психологічною наукою вивчення цієї проблеми.

Особливо часто конфлікти виникають у працівників соціономічних професій, зокрема охоронців, пов'язаних з певними правилами поведінки, обмеженнями. Сьогодні професія охоронця є однією з найбільш небезпечних і ризикованих, пов'язаних як з фізичним, так і психічним навантаженням, тому вона вимагає відповідної кваліфікованої психологічної підготовки. Так як конфліктні ситуації є реаліями професійного життя охоронців, слід досліджувати природу, механізми виникнення конфліктів в їх процесі та шляхи їх запобігання. Важливо, щоб охоронець у конфліктних ситуаціях умів користуватися ефективними стратегіями поведінки, був стресостійким та професійно підготовленим. Тому організаційним психологам важливо розуміти специфіку впливу особистісних властивостей на вибір стратегій подолання конфліктних ситуацій у професійному спілкуванні фахівців-охоронців, діяльність яких прямо пов'язана із частим виникненням конфліктів на робочому місці.

Стратегії конфліктної поведінки, або конфліктні стилі (conflict styles), або стилі управління конфліктом (conflict management styles), за визначенням більшості дослідників, - це певні стійкі стереотипні відповіді на конфлікт в різних ситуаціях (Ting-Toomey & Oetzel, 2001). Відтоді як у 60-х роках ХХ ст. у США з'явилися перші дослідження та описи способів поведінки у конфлікті як важлива основа для вироблення ефективних рішень для розв'язання конфліктів та управління ними, інтерес до цієї теми не згасає. Проблематикою стратегій поведінки у конфліктах та чинниками, що її детермінують, займалося чимало дослідників. Ми у статті зупинимося тільки на деяких з них.

Найбільшої популярності набула двомірна модель стратегій поведінки особистості в конфліктній взаємодії К. Томаса-Р. Кілмана (1975). В основу цієї моделі покладено дві орієнтації учасників конфлікту: на свої інтереси та інтереси протилежної сторони, які проявляються у ставленні до опонента та прагненні досягнути власні цілі. Комбінація цих основних орієнтацій з урахуванням ступеня їх вираженості (високого, середнього та низького) визначає 5 стратегій конфліктної поведінки: уникнення, пристосування, компроміс, суперництво і співробітництво (Thomas, Kilmann, 1975).

Проблемою детермінації поведінки в конфліктах різними чинниками займалося багато дослідників. Можна виділити ситуативний (біхевіористи), мотиваційний (когнітивісти), організаційний та інші підходи. Нас в цьому дослідженні найбільше цікавить психодинамічний підхід, представники якого (наприклад, К. Хорні (2012), вважали, що поведінка людини детермінована швидше її власними внутрішніми особливостями, ніж зовнішньою ситуацією, що конфлікт є частиною внутрішнього життя індивіда, детермінує його розвиток (Larry Hjelle, Darnel Ziegler, 1992).

Ю. Тонг і Г.-М. Чен (2008) виокремили три основні групи чинників, що впливають на вибір стратегії конфліктної поведінки у будь-якому конфлікті: а) особистісні (вік, стать, темперамент, установки, мотиви, особистісні риси); б) ситуативні (соціальні ролі, історія взаємин між сторонами конфлікту, соціальний контекст); в) культуральні (культура та норми і цінності, що нею транслюються) (Tong & Chen, 2008).

На основі проаналізованих джерел ми дійшли висновку, що особистісні властивості, наприклад тип особистості, риси характеру, тип акцентуації, а також рівень стресостійкості, можуть здійснювати вагомий вплив на вибір стратегії розв'язання конфлікту.

Деміан Кіллен і Даніка Мерфі, (Killen & Murphy, 2003) вказують на зв'язок між стилями управління конфліктами та 16-ма типами особистості за типологічним індикатором Майєрс - Бріггс (MBTI). Згідно їхньої теорії, останні дві літери типу особистості (TP, TJ, FP, FJ) є важливими показниками його стратегії управління конфліктами.

В емпіричному дослідженні Н. Левус і Е. Ткачук (2021) встановлено взаємозв'язок між типами акцентуацій характеру особистості та її можливою поведінкою у конфліктній ситуації. Авторками встановлено, що стиль «суперництво» більш притаманний педантично акцентуйованій особистості, а особи з переважанням емотивної акцентуації характеру частіше застосовують стиль співпраці для врегулювання конфлікту.

Чинником вибору стратегії конфліктної поведінки може бути також стресостійкість. Т. Дуткевич (2021) здійснено емпіричне дослідження, в якому доведено зв'язок схильності до стресів та вибору стилю конфліктної поведінки студентів.

Отже, в процесі теоретичного вивчення проблеми було визначено, що на вибір стратегії поведінки у конфліктах можуть здійснювати вплив індивідуальні властивості особистості, зокрема риси характеру, акцентуації особистості, стресостійкість тощо.

Для нашого дослідження ми обрали типологію акцентуацій особистості К. Леонгарда (1981) та типологію рис характеру - згідно диспозиційної теорії Кеттелла (Cattell & Cattell, 1995).

Незважаючи на досить тривалу історію використання тесту Томаса-Кілмана та значну кількість досліджень з означеної проблематики, проблема вивчення особистісних детермінант використання працівниками охорони стратегій розв'язання конфліктних ситуацій досі реалізована недостатньо.

Метою цієї статті є оприлюднення результатів дослідження зв'язку між схильністю використовувати охоронцями певні стратегії подолання конфліктів та їхніми особистісними властивостями. У дослідженні відповідно до мети були поставлені такі завдання:

1. Емпірично дослідити основні психологічні стратегії подолання конфліктів та деякі індивідуальні властивості у працівників охорони.

2. Виявити наявність розбіжностей у використанні різних тактик поведінки в конфліктах та міри зв'язків між ними й особистісними властивостями у працівників охорони.

Методи та організація дослідження. Наше емпіричне дослідження було спрямоване на виявлення розбіжностей в особистісних властивостях працівників охорони, що віддають перевагу використанню певних стратегій подолання конфліктів. Також досліджувалось знаходження взаємозв'язків між стратегіями поведінки в конфлікті та рисами особистості, щоб в майбутньому вміти прогнозувати поведінку працівника, прояв тих чи інших властивостей та розуміти, де він може ефективно працювати, а де йому буде складніше. Дослідження здійснене в кінці 2020 р. - на початку 2021 р.

В емпіричному дослідженні була використана сукупність психодіагностичних засобів: 16-факторний опитувальник 16-PF Кеттела (форма С), в адаптації В. Похилько, А. Соловейчик, А. Шмельова (Козаков, 2003); тест Томаса-Кілмана (в адаптації Н. Грішиної) для визначення домінуючої стратегії поведінки в конфлікті (Козаков, 2003); тест-питальник визначення акцентуацій характеру та темпераменту особистості Г. Шмішека (Козаков, 2003) та тест самооцінки рівня стресостійкості особистості С. Коухена та Г. Вілліансона (Фетискін, 2015); для обробки даних застосовувалися кореляційний аналіз Пірсона (бо вибірка - нелінійна, тільки чоловіки) та непараметричний U-критерій Манна-Уітні.

З допомогою U-критерію Манна-Уітні було знайдено розбіжності у використанні стратегій поведінки в конфлікті працівниками охорони з різними типами акцентуацій особистості за методикою Л. Шмішека, з урахуванням рівня вираженості. При дослідженні розбіжностей використання стратегій працівниками з різними типами акцентуацій особистості був здійснений розподіл кожного типу на високий та низький рівень вираженості, що дало змогу порівняти частоту використання. Кореляційний аналіз Пірсона допоміг встановити взаємозв'язок між стратегіями поведінки в конфлікті та особистісними властивостями охоронців.

Вибірка дослідження. Дослідження здійснювалося в одній з українських охоронних фірм, яка вже протягом двох років надає послуги комплексної організації безпеки і охорони у всіх регіонах України не тільки місцевим, а й зарубіжним клієнтам. Фірма здійснює різні види охоронних послуг, тому при розподілі фахівців на локації в різний час роботи (денні чи нічні зміни) важливо враховувати психологічні особливості кожного працівника.

Вибірку склали 55 чоловіків віком від 30 до 54 років, з них 65% працюють у фірмі більше року. Усі респонденти мають закінчену вищу освіту. За місцем проживання: 41% працівників проживають у Києві і 59% - за межами Києва, з них 14% працюють на нічних змінах, 37% - на денних та 49% працівників є універсальними. Саме ці респонденти були обрані тому, що вони працюють на небезпечних об'єктах, часто знаходяться в напруженому стані, комунікують з великою кількістю людей, тому є необхідність прогнозувати їхню реакцію у конфліктах відповідно до особистісних властивостей.

З допомогою U-критерия Манна-Уітні були знайдені розбіжності у використанні стратегій поведінки в конфлікті працівниками охорони з такими типами акцентуацій, як: демонстративний, емотивний, екзальтований, тривожний, застрягаючий та гіпертимний.

Результати дослідження та їх обговорення. Результатом дослідження стало виявлення зв'язків між стратегіями конфліктної поведінки працівників охорони та їхніми особистішими властивостями. Згідно з отриманими даними, встановлено, що існують розбіжності у використанні стратегій суперництва та співпраці в осіб з демонстративним типом акцентуації (табл. 1).

З таблиці видно, що охоронці з високим рівнем прояву демонстративності частіше використовують стратегію суперництва. Ми пояснюємо такі результати тим, що, ймовірно, вони мають яскраво виражену потребу у визнанні: перемагаючи когось, вони отримують увагу до себе.

Таблиця 1. Показники розбіжності у використанні стратегій поведінки в конфлікті працівниками охорони з демонстративною акцентуацією