Аналітика потреб "покоління Z" в умовах міжкультурних трансформацій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український гуманітарний інститут, кафедра філософії, теології та історії церкви

Аналітика потреб «покоління Z» в умовах міжкультурних трансформацій

Валентина Куриляк

Аліна Козурак

м. Буча

Анотація

У статті окреслені особливості «покоління Z», яке включає категорію осіб, що народилися за період 1996-2010 рр., на прикладі Церкви Адвентистів сьомого дня. За вказаний період відбулася низка міжкультурних трансформацій, що сприяли появі покоління, яке кардинально відрізняється від попереднього. Як правило покоління це спільнота людей із спільним історичним досвідом, який сформувався під впливом низки подій. З'ясовано, що на відміну від своїх попередників «покоління Z» цілком сформоване в мультимедійну епоху, та не знало світу без мережевих технологій. Для представників «цифрової культури», інформаційні ресурси мережі Інтернет є одним з надважливих джерел соціокультурного розвитку. Сучасне покоління швидко вчиться новому та швидко обробляє інформацію, миттєво переключається з одного виду діяльності на інший, діючи в умовах багатозадачності. Легкий доступ до будь-якої інформації спричиняє ефекту поверховості у її сприйнятті та відсутність необхідності у запам'ятовуванні. «Поколінню Z» складніше вступати у контакт з людьми і знаходити розуміння з боку своїх однолітків. Менше людської комунікації, а більше техногенної, внаслідок чого комунікативна дистанція між дітьми і батьками збільшується, а ланцюжок передачі досвіду переривається. Визначено, що низка відмінностей сучасного покоління породжують необхідність застосування особливих підходів з метою налагодження якісного зв'язку та порозуміння. Особливо різко це питання постає у середовищі церкви адвентистів. Адвентисти сьомого дня є деномінацією, яка намагається дотримуватися біблійних принципів, однак часто старші члени церкви засуджують молодших через їх відмінність. Молодь у середовищі церкви переймає тенденції, що притаманні секулярному світогляду, часто вони виглядають досить суперечливими і викликають гарячі дискусії. Старше покоління не вбачає у житті молодих людей повторення свого безпрецедентного досвіду. Цей розрив між поколіннями цілком новий та глобальний за своїми масштабами. Якщо раніше старші люди асоціювалися із мудрістю та досвідом, то зараз їх вважають відсталими й такими, що не здатні зрозуміти молодь. У США навіть виник розмовний термін, яким підлітки позначають своїх батьків - «предки». У процесі наукового дослідження було проведено цифрове-опитування серед адвентистів, щодо оцінки підходів до сучасного покоління та їх ефективності.

Ключові слова: «покоління Z», міжкультурні трансформації, сучасна молодь, Церква Адвентистів сьомого дня, християнські цінності.

Abstract

ANALYSIS OF THE NEEDS OF GENERATION Z IN THE CONDITIONS OF INTERCULTURAL TRANSFORMATIONS

Valentyna Kuryliak

Ukrainian Institute of Arts and Sciences,

Department of Philosophy, Theology and Church History Bucha,

Alina Kozurak

Ukrainian Institute of Arts and Sciences,

Department of Philosophy, Theology and Church History Bucha

The article describes the features of "Generation Z", which includes all people born during the period 1996-2010, using the example of the Seventh-day Adventist Church. During this period, a number of intercultural transformations took place that made the last generation different from the previous ones. A generation is presented as a community of people with a common historical experience, formed under the influence of a series of events. It was found that, unlike their predecessors, the Z generation is fully formed in the multimedia era and does not know the world without network technologies. For representatives of the "digital culture" information resources of the Internet are one of the important sources of socio-cultural development. The modern generation quickly learns new things and also quickly processes information, instantly switches from one type of activity to another, and also acts in conditions of multitasking. Easy access to any information entails superficiality in its perception and no need for memorization. Generation Z finds it harder to connect with people and find understanding from their peers. Less human communication, more technogenic, as a result of which the communicative distance between children and parents increases, and the chain of experience transfer is interrupted. It has been determined that a number of differences of the modern generation give rise to the need to apply special approaches in order to establish high-quality communication and understanding. This question arises especially sharply in the environment of the church. Seventh-day Adventists are a church that tries to adhere to biblical principles, but often the older members of the denomination condemn the younger ones because of their difference. The youth in the church milieu adopts tendencies characteristic of the secular worldview, often they look quite contradictory and cause heated discussions. The older generation will never see in the lives of young people a repetition of their unprecedented experience. This generation gap is brand new and very global. If earlier the old people were associated with wisdom and experience, now they are considered backward and incapable of understanding the youth. In the United States, even a colloquial term has emerged that teenagers refer to their parents - "ancestors." In the process of scientific research, a digital survey was conducted among Adventists regarding the assessment of approaches to the modern generation and their effectiveness.

Key words: generation Z, intercultural transformations, modern youth, Seventh-day Adventist Church, Christian values.

Актуальність теми дослідження. Внаслідок постійної зміни поколінь виникає проблема встановлення зв`язку одне з одним, ефективної взаємодії та спілкування. Через це перед християнами, постає завдання - зрозуміти та усвідомити масові неминучі зміни в мисленні та світогляді сучасного покоління. Подібні трансформації справляють значний вплив на церкву та її методи євангелізації. Зрозуміло, що зміна поколінь періодично повторюється, і неодноразово питання підіймалося ще за біблійних часів. Варто лише згадати період, в якому жив Ісус (більше 2000 років тому), і які релевантні методи згідно біблійного опису життя, Він використовував та якою мовою розмовляв з поколінням, в якому жив. В Євангеліях вбачаємо детальне зображення Його способу знайти втрачене покоління, проповідуючи зрозумілою для них мовою. Один із послідовників Ісуса Христа, Павло, в 1 посланні до Коринтян 9:19-23 наводить взірцеве пояснення та способи усунення культурних протиріч задля налагодження ефективної комунікації з людьми, які є не схожими між собою. Впродовж розвитку християнства методи євангелізації змінювалися разом із метаморфозами всередині відповідного покоління. Проповідь Павла «для всіх я став усім, щоб в усякому разі деяких спасти» пробуджує цікавість дослідників біблійних текстів в пошуках практичного використання цього уривку в залежності від викликів генерації. Саме тому, розуміння значення вислову «для всіх я став усім» та пошуки його застосування в молодіжній культурі покоління «2» є актуальним науковим напрямом релі- гіознавчих досліджень.

Аналіз актуальних публікацій. Дослідженням теми проблем та викликів покоління «2» в умовах міжкультурних трансформацій займалася низка вчених, які, як правило, акцентували увагу на окремі аспекти вирішення культурних непорозумінь та протиріч між генераціями. До прикладу, професори О. Данілова та М. Грищенко стверджують, що основні характеристики покоління 2 є наслідком невідповідності справжніх ціннісних орієнтирів сучасного дорослого світу та традиційної ціннісної моделі, якою ми керуємось при визначенні внутрішнього духовного світу теперішнього покоління [6]. При цьому, на думку Є. Зеленова, досвід старшого покоління, яке повноцінно не адаптувалося до реалій цифрового соціуму, не може бути суттєво-важливим для представників покоління 2 [7]. В той же час, доктор психологічних наук, М. Яницький додає, що спільноти, які успадковують традиційні системи цінностей, зазвичай є прихильниками християнства або жителями невеликих міст, та в підсумку безумовно постають в меншості, а умови для інновацій в системі цінностей нового покоління більшою мірою обумовлені жителями великих міст, прикордонних територій, нерелігійними та атеїстами [8]. Натомість О. Попова стверджує, що причинами розколу цінностей між генераціями є протилежні потреби, ідеали, інтереси, орієнтації і саме ці протиріччя характерні для будь-якого покоління у всі часи. Послаблюючим фактором цієї напруженості можуть бути двостороння толерантність, комунікація між поколіннями, знаходження компромісів, досягнення консенсусу. Іншими словами, міжкультурні розходження в цінностях, поглядах, стилях життя мають стати каталізатором для пошуку найактуальніших шляхів для порозуміння, а не приводом для припинення діалогу [9]. Отже, варто звернути окрему увагу на дослідження теми міжкультурних трансформацій, оскільки в сучасності маємо лише доробки по окремих її аспектах. Проблематика особливостей побудови якісного спілкування між культурами залишається перспективним науковим напрямом у сфері соціо-культурної динаміки в світі загалом, та в Україні зокрема.

Основні результати дослідження. Згідно соціологічного словника, термін «покоління» може бути визначено, як соціальна когорта, історично-спільний досвід якої сформувався під впливом вагомих подій [1]. Штраус і Хоув під «поколінням» вбачають сукупність людей, народжених в проміжок часу, що становить приблизно 20 років, або одну фазу життя: дитинство, молодість, середній вік і старість. Проживаючи в одній історичній епосі, їх пов'язують спільні ключові історичні події та соціальні проблеми. Крім того, їх об'єднують загальні переконання і моделі поведінки. Знаючи про досвід і особливості, які притаманні цьому поколінню, вони також поділяють почуття приналежності до нього [2]. «Теорія поколінь», у якій вперше говориться про «покоління Z» з'явилася наприкінці минулого століття у книзі «Покоління. Історія майбутнього Америки з 1584 по 2069», що була опублікована в 1991 році. Її автори Ніл Хоув та Уільям Штраус, уперше зобразили історію США, в якості послідовних біографій, та проаналізували історичні аналогії між генераціями різних часів і дійшли до висновку, що кожне п'яте покоління має подібні цінності та переживають спільний досвід на основі схожих обставин [3]. Покоління Z (Generation Z, Net Generation) - це певне перехідне покоління з ХХ в XXI століття. [6] На відміну від своїх попередників, це перше покоління цілком сформоване в мультимедійну епоху, яке не знає світ без мережевих технологій. Для представників «цифрової культури», інформаційні ресурси мережі Інтернет є одним з надважливих джерел соціо-культурного розвитку. За словами А.Б. Кулакова, вони «швидко навчаються і так само швидко обробляють інформацію, миттєво можуть переключатися з одного виду діяльності на інший, а також діяти в умовах багатозадачності. Володіння інформацією і можливість її пошуку сприяють формуванню у молоді впевненості в собі, в своїх силах, формують точку зору». У той же час спосіб одержуваної інформації характеризується багатьма авторами кліповим мисленням та фрагментованістю свідомості [4]. Тобто через надмірну гіперактивність, обробляти інформацію вони будуть таким же чином: швидко та короткими порціями. Що спричиняє поверхневий підхід до аналізу інформації і прийняття рішення. «Покоління майбутнього» характеризується своєю схильністю до аутизації і виступає, як захист від проблем та спосіб взаємодії зі світом, людей занурених у себе і нездатних спілкуватися з оточуючими. При цьому, живучи в своїх вигаданих світах, вони цінують чесність і відвертість, що часто шокує людей старшого віку. Ще однією особливістю «покоління Z» є приріст споживання інформації, товарів, послуг, розваг, що в свою чергу веде до інфантилізації. Для них характерний «синдром вічної дитини»: вони не хочуть дорослішати і обтяжувати себе обов'язками і відповідальністю. Відповідно, вони налаштовані вести споживчий «дитячий» спосіб життя [5]. Нетерплячі і орієнтовані більше на споживання, індивідуалістичні, «зети» не схильні ставати частиною певних груп - вони наполягають на власному праві приймати рішення, покладаючись і на думку батьків (хоча не завжди її дотримуючись). Менше людської комунікації, більше техногенної, внаслідок чого комунікативна дистанція між дітьми і батьками збільшується, і ланцюжок передачі досвіду переривається. В. Чупрова, відзначає, що важливою причиною конфлікту поколінь є нестабільність самого суспільства та втрата ідейно-моральних орієнтирів, недоліки сімейного та шкільного виховання. За словами А. Кулакової, це «молоде покоління заперечує стійкі моральні принципи, засади, цінності попередніх поколінь, має вільну позицію на засоби і методи для досягнення своїх цілей». В ціннісному відношенні, в зв'язку з інформаційною поліфонією і перевантаженістю, постає «розмивання» системи їх ціннісних орієнтацій і навіть ціннісному «розколу» серед сучасної молоді [6]. М. Мід стверджує, що «у молодих людей виникла спільність досвіду, якого ніколи не було і не буде у старших. І навпаки, старше покоління ніколи не побачить у житті молодих людей повторення свого безпрецедентного досвіду змін, що змінюють один одного. Цей розрив між поколіннями цілком новий, він глобальний і загальний. Але ті, хто передбачив такий розвиток подій, виявилися провісниками префігуратив- ної культури майбутнього, в якій майбутнє невідоме» [7].

Комбінація цінностей - національних, тендерних, сімейних, професійних та інших - у кожного неповторна, врахувати їх всіх при комунікації досить складно. Проте певний пласт, а саме цінностей покоління, має універсальне значення для успішного поширення Євангелія. Розуміючи основні характерні риси генерації Z, легше осмислити і ідентифікувати їхні духовні, внутрішні переживання та потреби, з якими церква має справу. Насамперед важливо відзначити, що це покоління, за словами професорки Є. Шаміс, очікує фундаментальних підтверджених досліджень і не довіряє словам. Для церкви це означає, що важливо мати підґрунтя, логічні пояснення при викладенні своїх віровчень. Для них важливе спілкування з експертами і тому вони очікують сформульованих доводів та озвучення позиції. Дилетантське ставлення до біблійних істин може бути легко викрите тими, хто не задовольняється поверхневими знаннями [10]. Нещодавнє дослідження соціологічного центру Barna Group присвячене культурі, переконанням та мотивам покоління Z (опитування серед підлітків 13-18 років), виявило, що вони вдвічі частіше відносять себе до атеїстів, ніж їхні попередники, частина таких склала 13%, при цьому 58% вважають себе християнами. комунікативний дистанція секулярний світогляд

Майже половина представників покоління Z (46%) стверджують, що їм потрібні наукові дані для підтвердження істинності власних переконань і висловлюють схвильованість з приводу встановлення зв'язку даних Біблії та науки.Відвідування церкви важливе лише для 20% з опитуваної групи, 61% підлітків-християн заявляють, що знаходять Бога за межами церкви. Між тим половина підлітків, які відвідують церкву, говорять про те, що церква заперечує більшу частину наукових даних в світі (49%), і одна третина вважає, що церква надмірно захищається від підлітків (38%) [11]. Подібні дослідження підтверджують потребу церкви в розумінні радикальних позицій покоління Z, які готові шукати істину, але потребують їх обгрунтування. Крім того, це та культура, яку ще називають «Хоумлендери», а отже поняття власного дому, безпеки, спокою, поєднання комфорту та технологій, мають для них особливе значення. Це означає, що при виборі методу благовістя важливо врахувати те, що цифрове покоління легше знайти в онлайн-форматі, бо це їхнє природнє середовище. При цьому для них важливий і живий діалог, де насамперед їм потрібно почути не історію успіху, а світосприйняття, позицію та погляди в житті людини. В цьому полягає суть нового комунікативного правила «покоління Z», адже вони можуть не погоджуватися з вами, при цьому вислухають/прочитають те, що ви їм пропонуєте, якщо особисті принципи співрозмовника близькі їм. Якщо говорити про сімейні цінності, то це покоління, яке з більшою вірогідністю буде уникати розлучень, адже багато із них знають, як жити з одним батьком в сім'ї. Крім того, перебуваючи на етапі економічної кризи вони усвідомлюють важливість команди в критичні періоди. Саме тому, попри певний індивідуалізм, зріст віртуальної комунікації, для них залишається важливим бути прийнятим в певній соціальній групі. Приналежність до певної спільноти, бути частиною групи, для них це можливість знайти тих, з ким вони поділятимуть свої переконання, погляди. Також варто зазначити, що генерація Z, перехворівши пубертатними хворобами, робить перші кроки до збалансованого життя. Саме тому вони стають трудоголіками, які закохані в свою справу, одружуються через почуття, а не тому що так прийнято в суспільстві, планують дітей не для склянки води в старості, а через власне бажання передати свої цінності наступному поколінню [8]. Стосовно релігійних переконань, на думку Є. Шаміс, на етапі економічної кризи, де все розмито і неоднозначно, покоління Z відчуває гостру потребу в твердих основах, незмінних поняттях [10]. У зв'язку з невідповідністю старого світу та нового, це покоління, яке готове до відкритого діалогу, радикальних перемін, особливо якщо ми говоримо про «пограничників», тих, хто народився на межі зміни поколінь (1999-2005 рр.). Яскравим прикладом «пограничників» виступає Г. Тунберг, яка через гостроту сприйняття проблеми говорить прямо і безкомпромісно. В зв'язку з потребою бути почутим, молодь активно бере участь в мітингах. Це підтверджує той факт, що покоління Ъ прагне говорити про актуальні проблеми, піднімати злободенні теми для суспільства, а відповідно і очікуються релевантні та радикальні методи євангелізації зі сторони церкви, яка не боятиметься говорити про актуальні проблеми та їх вирішення.

Розглянемо основні шляхи усунення непорозумінь при налагодженні комунікації на конкретному зразку, на прикладі взаємодії протестантської Церкви адвентистів сьомого дня (АСД) із сучасним поколінням. Пропонуємо звернути особливу увагу на поради апостола Павла, які він дає в якості настанов церкві, в своєму посланні до Коринтян 9 розділі з 16 по 27 вірші. Насамперед, Павло зазначає, що звіщати Євангеліє - його прямий обов'язок та повинність, далі продовжує словами, які розкривають його підхід до благовістя. Апостол Павло наводить приклади, які дають можливість ясніше зрозуміти принципи, якими він керується, а саме:

«Бувши вільним від усіх - став рабом, щоб більше придбати»;

«Для юдеїв був, як юдей, щоб юдеїв придбати»;

«Для підзаконних, як підзаконний, хоч сам підзаконним не бувши, щоб придбати підзаконних»;

«Для тих, хто без Закону, як беззаконний, не бувши беззаконний Богові, а законний Христові, щоб придбати беззаконних»;

«Для слабих, як слабий, щоб придбати слабих»;

«Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких».

Один із біблійних коментаторів Барклі наголошує на тому, що подібне «пристосування» Павла не означає лицемірити в одному з одним, а в іншому з іншим. Проте нам ніколи не вдасться досягти чиєїсь дружби чи успіхів у місіонерській діяльності, якщо ми не будемо вникати в інтереси інших людей. В питаннях несуттєвих, які не мають принципового значення, він міг пристосуватися до їх звичаїв і норм заради їхнього блага. Він не порушував законів Христа задля вигоди чи потураючи людині, проте був поблажливим і пристосовувався до всіх людей, коли це могло бути зроблено законно, заради придбання хоча б деяких із них [12]. Інший біблійний коментатор зауважує, що людина, яка прагне порятунку людей, не захищатиме і відстоюватиме свої права та привілеї на шкоду цим цілям, ті хто користується своєю владою в благовісті не для будування, а для руйнування Божої справи, ті зловживають нею [13]. Іаннуарій (Івлієв) архімандрит підкреслює думку, що ми не маємо вважати себе приниженими, коли дотримуємося методу поширення Євангелія апостола Павла. «Для всіх я став усім» - цією знаменитою формулою він завершує свої настанови місіонерам на прикладі власної апостольської діяльності. І все це заради Євангелія, яке він бажає сповістити якомога більшій кількості людей, щоб урятувати хоча б декого. У цьому уривку апостол Павло формулює принцип, важливий для християнської місії у будь-який час і в будь-якому суспільстві. Він думає про людей, прислухається до того, що їх хвилює, лякає чи радує. Він думає про те, як зробити Євангеліє зрозумілим і прийнятним для людей. «Придбати більше» - це суперечить сектантським прагненням обмежитися своїм звичним «малим стадом», ізоляціонізмом, гордо-нетерпимою замкненістю у своїх традиціях. Євангеліє має досягти якнайбільшої кількості. А це передбачає, що воно має бути проповідуване привабливим, зрозумілим та живим чином. Вісник Христовий має входити в ситуацію людей, любити їх.

Це місіонерська програма апостола Павла: придбати багатьох, хоча він реаліст і скромно пише, що зможе врятувати лише деяких. Але ми знаємо, що йому вдалося в Святому Дусі привести до Христа більше людей, ніж будь-кому іншому з апостолів його часу. І це завдяки його свободі стати всім для всіх. Тому і нас апостол вчить жити з людьми, долаючи свою хибну принциповість, яка найчастіше відноситься до предметів другорядних, несуттєвих для віри та спасіння. Про це кілька століть нагадував блаженний Августин: «У головному - єдність, у другорядному - свобода, у всьому - любов». Він у всьому поневолив себе заради того, щоб привести до Христа тих, для кого зовнішні речі ще мають сенс, Павло добровільно взяв на себе те, що особисто для нього вже необов'язково. Мислите- лі-аристократи зневажали демагогів, які прагнули догодити натовпу; вони вважали таких демагогів «рабами». Павло запозичує політичну мову популістів, яка безсумнівно ображала прихильників коринфської знаті. Деякі єврейські вчителі, і серед них Тілель, мали таку ж політичну гнучкість, що сприяла залученню до істини якомога більшої кількості людей. І все це задля єдиної цілі, яку добре демонструє грецьке слово «сф^в», яке має значення «зберегти, берегти, зберігати, звільняти, зцілювати, вилікувати» і вживається в центральному вірші «Для всіх я був усе, щоб спасти бодай деяких.» (1 послання до Коринтян 9:22) закликаючи до звільнення тих, хто не з Христом, пам'ятаючи, що несемо ліки, шанс на зцілення, чого б це нам не коштувало.

Окрім того, в процесі наукового дослідження було проведено цифрове-опитування на тему: «Як церкві АСД говорити мовою сучасної молодіжної культури?», в якому взяло участь 105 респондентів з яких 90% - це молодь від 17 до 30 років. Загалом серед опитуваних 75% жінок та 25% чоловіків.

Рис. 1. Вікова категорія опитаних у визначенні справжніх потреб покоління Z

Говорячи про віросповідання, 61% належать до членів церкви АСД, 17% сповідують православ'я, 8,6% - атеїсти, 3,8% - баптисти та крім цього серед опитуваних були ще п'ти- десятники, юдеї, слов'янські язичники та ті які не приписують себе до жодної з релігій.

В процесі опитування, на питання: «Як ви вважаєте, наскільки добре церква АСД розуміє реальні потреби сучасного покоління?», більшість коливалися між середніми оцінками на це запитання, а саме 80 респондентів із 105 дали позитивні відповіді.

Рис. 2. Визначення статі опитаних при виявленні потреб покоління Z

Рис. 3. Виявлення приналежності до певного віросповідання серед опитаних

Якщо ж говорити про те, що конкретно подобається молоді з того, що робить церква АСД для нецерковної молоді, то найбільш помітними і дієвими є соціальні проекти (53%), і дещо менші результати щодо молодіжних зустрічей по вивченню Біблії (28%) та місіонерських проектів (12%). При цьому, на питання «Що не подобається з того, що робить церква АСД для нецерковної молоді?», 45% проголосувало за те, що церква в недостатньо працює з нецерковною молоддю, при цьому 20% зазначило низький рівень проведення молодіжних зустрічей по вивченню Біблії. Серед відповідей варто згадати ще й інші, зокрема дискримінуйте ставлення до неадвентистів. На питання «Як ви вважаєте, наскільки церква АСД відкрита до нових людей?», 40% відповіли, що завжди їм раді та 30% вважають, що є невеликий відсоток людей в церкві, які раді новеньким, і 25% стверджують, що церква

не готова прийняти нових, адже навіть ті, які в церкві часто відчувають себе чужими. Коли ж йде мова про людину, яка вперше зайшла в приміщення церкви АСД, більшість погоджуються з тим, що самі члени церкви готові радо прийняти (47%), і є люди які за це відповідають, диякони (17%), втім 21% респондентів вважають, що єдиний вихід - щоб нова людина сама знайомилася з кимось та майже 8% кажуть, що з власного досвіду знають, що ніхто не помітить їх. В процесі опитування було виявлено, що більшість респондентів, якщо б зайшли вперше в приміщення церкви відчували б себе некомфортно (33%), певний страх (25%) та є ті, які самі підійшли до когось знайомитись (19%). Звертаючи увагу на тому, хто має проявляти ініціативу і шукати шляхи для комунікації, 66% підтверджують те, що це завдання самої церкви, і лише 25% зазначають, що не потрібно нав'язуватися. На питання: «На вашу думку, які сучасні методи церква має почати використовувати для кращої взаємодії з нецерковною молоддю?», 66% обрали варіант «соціальні мережі», крім цього лідируючі позиції зайняли такі варіанти як: музика (62%), благодійність (54%) та спортивні заходи (45%). І окремі відповіді, які варто відзначити, стосувалися особистого спілкування та молодіжних зустрічей, євангелізацій. І останнє питання, стосувалося справжніх потреб нецерковної молодої людини, і як очікувалося, пам'ятаючи про основні запити генерації 2, 78% підтвердили необхідність в особистому спілкуванні, увазі, турботі та 50% в Христі та самих християнах.

Рис. 4. Окреслення уявлень про розуміння церквою АСД потреб сучасного покоління

Висновки

Насамперед слід звернути увагу на те, що розуміння потреб «покоління Z» та вміння доцільно реагувати на них, сприяє кращому та ефективному поширенню Євангелія, оскільки робить фокус на головному, з чим зіштовхується сучасне покоління, а отже дає можливість відповідати цим потребам. Як зазначають більшість науковців, генерація Z на етапі економічної кризи, де все розмито і неоднозначно, відчуває гостру потребу в твердих основах, незмінних поняттях. Їхніми основними характеристиками є: індивідуалізм, аутизація інформації, споживчий спосіб життя, нестабільність та втрата ідейно-моральних орієнтирів, що і спричиняє міжкультурні непорозуміння. Окрім того, дослідники акцентують увагу на потребі покоління Z в фундаментально-підтверджених досліджень, про що йде мова в нещодавному дослідженні Barna Group, оскільки майже половина представників покоління Z (46%) стверджують, що їм потрібні наукові дані для підтвердження істинності власних переконань і висловлюють схвильованість з приводу встановлення зв'язку даних Біблії та науки. Згадуючи основні способи встановлення діалогу церкви та молодіжної культури «Z» відповідно до їх духовних потреб та цінностей, варто зазначити насамперед поєднання онлайн формату, який для генерації Z є природним середовищем та особиста комунікація, коли їм першочергово важливо почути не історію успіху, а світосприйняття, позицію та погляди в житті людини. Саме тому очевидно, що покоління Z готове до відкритого діалогу, радикальних перемін, а отже очікують цього ж і від церкви, яка використовуватиме релевантні та радикальні методи євангелізації, проповіді та передачі біблійних істин.

На прикладі біблійного уривку «для всіх я став усім» стає зрозуміло, що одним із основних способів усунення культурних протиріч задля налагодження комунікації церкви АСД та сучасного покоління є правило «бути всім для всіх», шляхом «християнської свободи», тобто власного самозречення на користь ближнього та долати свою хибну принциповість, яка найчастіше відноситься до предметів другорядних, несуттєвих для віри та спасіння. І з огляду на результати проведеного опитування, ми побачили, що найбільше молодь очікує звичайного спілкування, ініціативи зі сторони церкви, творчих підходів до проведення молодіжних зустрічей по вивченню Біблії, місіонерських проектів та відкритості членів церкви при першому знайомстві.

Отже, дослідивши питання проблем та викликів покоління Z в умовах міжкультур- них трансформацій та основні шляхи подолання бар'єрів між Церквою АСД та сучасною генерацією, визначаємо, що заявленій релігійній деномінації та кожному, хто залучений до проповіді Євангеліє необхідно проаналізувати основні характеристики покоління, з яким ведуться справи. Тут універсальним є правило взяте з послання до Коринтян 9 розділу, 22 вірша - «для всіх я став усім, щоб спасти бодай деяких». Воно пояснює значення простоти, відкритості та доступності зі сторони церкви в процесі євангелізації для встановлення ефективної комунікації з поколінням Z.

Список використаної літератури

1. Соціологічний словник, 2021.

2. Howe N., Strauss W. Millennials Rising: The Next Great Generation. Knopf Doubleday Publishing Group, 2000. 432 p.

3. Prensky M. Listen to the Natives. Educational leadership. 2005. Vol. 63, no. 4. P. 8-13.

4. Воронцова Ю., Єрмолаєв В. Уявлення «покоління Z» про свою майбутню родину (на прикладі литовських старшокласників). Психолог, 2016. С. 1-12.

5. Лумпієва Т. П. Покоління Z: психологічні особливості сучасних студентів. ДонНТУ. 2013. С. 2-4.

6. Сапа О. В. Покоління Z - покоління доби фгос. Інноваційні проекти та програми в освіті. 2014. № 2. C. 24-30.

7. Зеленов Є. О. Цифрове покоління: ризики, переваги, засоби взаємодії. Духовність особистості: методологія, теорія і практика. 2018. № 5. С. 46-57.

8. Система ціннісних орієнтацій «покоління Z»: соціальні, культурні та демографічні детермінанти. Сибірський психологічний журнал. 2019. № 72. С. 46-67.

9. Попова Є. В. Філософські аспекти конфліктів між поколіннями. Філософія. Культурологія. Політологія. Соціологія. 2012. № 24. С. 303-309.

10. Шаміс Е. Що нам потрібно знати про покоління Z?

11. Позняк О. Покоління Z навчається обходитися без Бога. НГРелігії. 2018.

12. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту. Із мови давньоєврейської й грецької на українську дослівно наново перекладена / пер. І. Огієнко. Київ : Укр. Бібл. Т-во, 2013. 1083 с.

13. Метью Г Тлумачення Метью Генрі. Біблія тека. 2016.

Размещено на Allbest.ru