Комунікативний самоконтроль як чинник забезпечення психологічного здоров’я освітнього персоналу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунікативний самоконтроль як чинник забезпечення психологічного здоров'я освітнього персоналу

Кіра Терещенко

В умовах повномасштабного російського вторгнення на територію України особливого значення набувають питання збереження психологічного здоров'я персоналу організацій. Сучасні виклики спричинюють фундаментальні зміни в діяльності організацій, зокрема, закладів освіти, висуваючи нові вимоги до освітнього персоналу. Впровадження нових форм та методів роботи вимагає розвитку відповідних компетенцій педагогічних працівників, серед яких комунікативна компетентність. Отже, аналіз комунікативних характеристик як чинників забезпечення психологічного здоров'я освітнього персоналу в сучасних умовах представляється достатньо актуальним питанням.

Мета. Аналіз комунікативного самоконтролю як чинника забезпечення психологічного здоров'я освітнього персоналу.

Методи. Для дослідження комунікативного самоконтролю використовували «Тест на оцінку самоконтролю в спілкуванні» М. Snyder. Вивчення рефлексивно-особистісного компонента психічного здоров'я здійснювалося за допомогою «Шкали позитивного психічного здоров'я» (Positive Mental Health Scale) J. Lukat et al. Для діагностики операційно-функціонального компонента використовувався «Опитувальник для вимірювання локус контролю здоров 'я» (Multidimensional Health Locus-of-Control Scales).

Результати. Досліджено рівень розвитку комунікативного самоконтролю освітнього персоналу двох вибірок (2020 та 2022 років). Виявлено зв 'язок показника комунікативного самоконтролю з рефлексивно-особистісним компонентом психологічного здоров'я освітнього персоналу в обох вибірках.

Висновки. Встановлено вищі показники комунікативного самоконтролю освітнього персоналу у другій вибірці (2022 року) порівняно з першою вибіркою (2020 року). Констатовано, що комунікативний самоконтроль за результатами досліджень обох вибірок впливає лише на рефлексивно-особистісний компонент психологічного здоров'я освітнього персоналу на рівні тенденції, отже, його можна розглядати як достатньо слабкий чинник забезпечення психологічного здоров'я освітнього персоналу.

Ключові слова: комунікативний самоконтроль, комунікативні характеристики, психологічне здоров'я, компоненти психологічного здоров'я, рефлексивно-особистісний компонент, операційно- функціональний компонент, освітній персонал.

Tereshchenko, Kira. Communicative self-control as an educational staff's psychological wellbeing factor.

Introduction. In the conditions of the Russian invasion of Ukraine, promotion of psychological wellbeing of the staff of organizations, in particular, educational institutions, has become particularly important. New work forms and methods require the development of relevant competencies in educational staff, including communicative competence.

Aim. To analyze communicative self-control as a factor in psychological well-being of educational staff.

Methods. Snyder's Self-Monotoring Scale (to measure educational staff's communicative self-control), Lukat's Positive Mental Health Scale (to explore the reflective-personal component of educational staff's mental health), and the Multidimensional Health Locus-of-Control Scales (to diagnose the operational-functional component of educational staff's psychological wellbeing).

Results. The levels of educational staffs communicative self-control of the 2020 sample and 2022 sample were measured. There was a relationship between the respondents' communicative self-control and the reflective-personal component of their psychological well-being in both samples.

Conclusions. The 2022-sample educational staff had higher communicative self-control compared to those of the 2020 sample. Communicative self-control in both samples tended to affect only the reflective- personal component of educational staff's psychological well-being, therefore, it is a rather weak factor in educational staffs psychological well-being.

Keywords: communicative self-control, communicative characteristics, psychological wellbeing,

Вступ

В умовах повномасштабного російського вторгнення на територію України особливого значення набувають питання збереження психологічного здоров'я персоналу організацій різного типу. Сучасні виклики спричинюють фундаментальні зміни в діяльності організацій, зокрема, закладів освіти, висуваючи нові вимоги до освітнього персоналу. Впровадження нових форм та методів роботи, відповідно до Концепції Нової української школи, вимагає розвитку відповідних компетенцій педагогічних працівників, серед яких комунікативна компетентність. Отже, аналіз комунікативних характеристик як чинників забезпечення психологічного здоров'я освітнього персоналу в сучасних умовах представляється достатньо актуальним питанням. Одним із таких чинників виступає комунікативний самоконтроль педагогічних працівників.

Під комунікативними характеристиками особистості будемо розуміти комплекс індивідуальних якостей, що задіяні у процесі спілкування. На значущості комунікативної компетентності та розвитку комунікативних характеристик у професійній діяльності педагогічних працівників особливо наголошують О.І. Дворчук та Г.В. Луценко (2010), В.Л. Зливков та С.О. Лукомська (2008), О.О. Максимова (2016) та ін.

Серед комунікативних характеристик особистості значне місце посідає комунікативний самоконтроль (Дворчук & Луценко, 2010; Поперечна, 2012). Розглядаючи таку характеристику особистості, як комунікативний самоконтроль, зазначимо, що під комунікативним самоконтролем слід розуміти здатність людини здійснювати контроль над своєю поведінкою і, тим самим, впливати на враження, яке складається про неї в оточуючих. Особи з високим комунікативним самоконтролем добре вміють управляти враженням, що здійснюють на оточуючих. Натомість, особи, чия поведінка детермінується скоріше внутрішніми установками, характеризуються низьким комунікативним самоконтролем (цит. Карамушка та ін., 2021).

Варто вказати на те, що особливого значення комунікативний самоконтроль набуває в діяльності педагогічних працівників, водночас дослідження, присвячені зв'язку комунікативного контролю з психологічним здоров'ям педагогічних працівників, у науковій літературі майже не представлені.

Поняття психологічного здоров'я в сучасних дослідженнях розглядається не тільки як відсутність хвороб, але й як позитивне ставлення до життя в цілому, а також психологічне, духовне та соціальне благополуччя (Галецька, 2012; Кашлюк, 2017; Ярема, 2015). Зокрема, психологічне здоров'я, на думку І.І. Галецької (2012), є втіленням соціального, емоційного та духовного благополуччя (як ресурсу та стану), оскільки є потенційною передумовою забезпечення життєвих потреб щодо активного способу життя, досягнення власних цілей, адекватної та оптимальної взаємодії з людьми, соціальним та іншим оточенням.

У західних дослідженнях широко використовується термін «positive mental health» (позитивне психічне здоров'я), який поєднує аналіз цього феномену в рамках гедоністичного підходу як відчуття щастя й задоволеності та в рамках евдемонічного підходу - як повноти самореалізації (Lukat, Margraf, Lutz, VanderVeld, Becker, 2016).

На підставі теоретико-методологічного аналізу змісту поняття психологічного здоров'я можна заключити, що психологічне здоров'я виступає комплексним психічним явищем, яке обумовлено впливом багатьох особистісних детермінант та може бути досліджено на різних рівнях. Зокрема, аналізуючи феномен здоров'я на рівні організації, Л.М. Карамушка та Т.М. Дзюба (2019) пропонують вирізняти три складові прояву цього явища:

1) індивідуальне здоров'я окремого працівника як здатність ефективно виконувати професійні функції в умовах динамічно мінливого організаційного середовища. Відповідальність за цей фактор несе сам працівник (особистість здатна приймати оптимальні рішення в ситуаціях професійного вибору);

2) здоров'я персоналу конкретної організації як стратегічного ресурсу, умови ефективного функціонування й розвитку організації в цілому. За таких умов організація орієнтована на збереження своєї пріоритетної ціннісної позиції як психологічно безпечного організаційного середовища (створення в організації стилю, який забезпечує профілактику загроз професійному здоров'ю персоналу організації). Відповідальність за цю складову лежить на керівникові організації;

3) здорова організація як основа для профілактики організаційних патологій або організаційних дисфункцій.

Детермінанти психологічного здоров'я персоналу організацій різного типу розглядали в своїх працях Н.В. Гончаренко (2015), Л.М. Карамушка та А.М. Шевченко (2017) та ін. Обмежене висвітлення в науковій літературі праць, присвячених вивченню комунікативних характеристик, а саме комунікативного контролю, як чинників психологічного здоров'я педагогічних працівників, зумовило вибір теми нашого дослідження.

Мета дослідження полягає в аналізі комунікативного самоконтролю як чинника забезпечення психологічного здоров'я освітнього персоналу.

Завдання дослідження:

1. Дослідити показники комунікативного самоконтролю персоналу освітніх організацій у вибірках 2020 та 2022 років.

2. Проаналізувати вплив комунікативного самоконтролю на психологічне здоров'я персоналу освітніх організацій.

Методи та організація дослідження. Для дослідження комунікативного самоконтролю використовували «Тест на оцінку самоконтролю в спілкуванні» М. Snyder (1974) в модифікації Д. Райгородського (цит. Карамушка та ін., 2021).

Вивчення рефлексивно-особистісного компонента психічного здоров'я здійснювалося за допомогою «Шкали позитивного психічного здоров'я» (Positive Mental Health Scale) в адаптації Л.М. Карамушки, О.В. Креденцер, К.В. Терещенко (Lukat, Margraf, Lutz, Van der Veld, Becker, 2016). Методика дає можливість визначити позитивну спрямованість психічного здоров'я, що в умовах війни є дуже суттєвим, оскільки позитивно «забарвлює» життєву активність людини і дає можливість, на відміну від так званого «негативного психічного здоров'я», зберігати стресостійкість та встановлювати соціальні контакти з людьми.

Для діагностики операційно-функціонального компонента використовувався «Опитувальник для вимірювання локус контролю здоров'я» (Multidimensional Health Locus-of- Control Scales) (Kassianos, Symeou & Ioannou, 2016). Цей опитувальник складається з трьох шкал: шкали «внутрішнього локусу контролю» (відображає ступінь відчуття респондентами контролю над своїм здоров'ям); шкали «контролю «могутніми» іншими» (показує ступінь впевненості опитуваного в тому, що за його здоров'я несуть відповідальність «могутні інші», наприклад, лікарі, родичі тощо); шкала «контролю випадку» (вимірює, наскільки опитуваний переконаний в тому, що здоров'я залежить від випадку, везіння або долі). Орієнтація людини на використання того чи іншого виду локус контролю в умовах війни досить часто впливає на створення людиною хоча б відносної безпеки для себе та своїх рідних, вияви відповідальності за свою професійну та волонтерську активність під час війни тощо.

Статистичну обробку даних (описові статистики, порівняння середніх за t-критерієм Стьюдента для незалежних вибірок, кореляційний та однофакторний дисперсійний аналіз (ANOVA)) здійснювали за допомогою програми SPSS (версія 22).

Дослідження проведено в рамках виконання науково-дослідної теми лабораторії організаційної та соціальної психології Інституту психології імені Г.С. Костюка НАПН України «Технології забезпечення психологічного здоров'я та благополуччя освітнього персоналу в умовах соціальної напруженості» (2022-2024 рр., номер державної реєстрації 0122U000303; науковий керівник - дійсна членкиня НАПН України, докторка психологічних наук, професорка Л. Карамушка).

Вибірка дослідження.

У дослідженні взяли участь 674 працівники закладів середньої освіти з м. Києва, м. Дніпра та Київської обл. Перший етап дослідження в квітні-червні 2020 року охопив 473 респондента (вибірка 1). За віком опитаних спостерігався розподіл М=40,27, SD=8,59. За статтю12,0% склали чоловіки, 88,0% - жінки; 76,0% були одруженими, 24,0 % - неодруженими. Обсяг вибірки на другому етапі дослідження в квітні-травні 2022 року склав 201 респондент (вибірка 2). За віком респондентів спостерігався розподіл М=39,82, SD=12,57. За статтю 12,9% склали чоловіки, 87,1% - жінки; 59,7% були одруженими, 40,3% - неодруженими.

комунікативний самоконтроль психологічне здоров'я

Результати дослідження та їх обговорення

Розглянемо результати виконання першого завдання дослідження, які стосуються показника комунікативного самоконтролю персоналу освітніх організацій. Як видно з таблиці 1, встановлено відмінності у показниках комунікативного самоконтролю між першою та другою вибірками (М=4,59, SD=1,83 у першій вибірці та М=5,03, SD=1,98 у другій вибірці) за t-критерієм Стьюдента (р < 0,01).

Таблиця 1

Комунікативний самоконтроль персоналу освітніх організацій у вибірках 2020 та 2022 років (описові статистики та порівняння середніх)