Цінності: поняття, структура та підходи у контексті сучасних військових екзистенцій

Об'єкт дослідження: індивідуальні цінності як психологічний феномен.м

Предмет дослідження: цінності: поняття, структура та підходи у контексті сучасних військових екзистенцій.

Багатьма науковцями мономодальних та мультимодальних наукових шкіл у різні часи цінності розглядались як психічний феномен, який індивід інтегрує з народження, процес триває протягом дитинства, інтегрується та інтерналізується через стосунки з батьками або тими, хто є їх замінниками.

Дослідженням цінностей, зокрема займалися А. Адлер, Л. Альтюссер, В. Бліхар, М. Бліхар, Б. Братусь, В. Василенко, Ф. Василюк, П. Вільямс, Л. Виготський, П. Вільямс, М. Гайдеггер, М. Гуревич, О. Дробницький, Ф. Знавецький, М. Каган, К. Кастанеді, Г. Католик, Б. Католик, К. Клаксон, Ф. Конверт, А. Маслоу К. Мангейм, Ф. Ніцше, Р. Перрі, М. Рокіч, А. Ручка, У Томас, В. Франкл, М. Шелер, М. Штірнер, Й. Шумпетер, Д. Юм, та інші пропонували свої концепції та визначення цінностей. Через цінності опосередковано ми хочемо/можемо/вміємо взаємодіяти зі світом, з людьми, із собою. Цінності є компонентою концепції Я, якою:

- ми позиціонуємо себе у світі;

- які є сховищем власного досвіду;

- є сховищем знань, переданих нам попередніми поколіннями;

- є стрижнем розвитку себе;

- є підґрунтям самоставлення, ставлення до інших та світу;

- є підґрунтям індивідуальності (відстоювання власних поглядів, бажань, потреб) [11; 12].

Психологічна структура цінностей містить чотири компоненти: пізнавальний, емоційний, поведінковий та духовний, для яких характерні певні закономірності взаємодії.

Ці компоненти містять не тільки оцінні судження про об'єкт або подію чи ситуацію, а й певний спосіб орієнтування, на основі якого формуються критерії ціннісного вибору.

Науковці вважають, що такі критерії внутрішніх переваг, або мотиви ціннісного вибору, і є ціннісними уявленнями, оскільки вони, з одного боку, є результатом порівняння потреб індивіда з можливістю реалізувати їх у конкретних умовах, а з другого - ще не передбачають наявності в індивіда схильності реагувати (діяти) в напрямі цього об'єкта чи ситуації певним чином. Така собі дихотомія процесу.

Для переважання такого реагування необхідно актуалізувати об'єкт ціннісного вибору ситуації, де ціннісні уявлення були б стимулом психічної діяльності, а їхній зміст і спрямованість - результатом цієї діяльності на основі усвідомленої потреби.

Досліджуючи такий тонкий феномен, як цінності, у своїх теоріях та концепціях учені, попри все, дотримуються досить прагматичного оцінювального підходу. Зокрема Бенджамін Тонн, автор часто застосовуваної у соціально-психологічних дослідженнях методики вивчення цінностей, визначив цінності як:

1) важливі компоненти екзистенції людини, які можна виміряти;

2) такі, які можна описати словами;

3) які сформовано та розвинуто шляхом наслідування та

4) модифіковано у світогляд [4; 15].

Цінності - це персональні конструкції концепції Я, що відображають особисту значущість, володіють певною психологічною енергією, яка активізує поведінку [11; 12].

Чимало сучасних соціологічних, соціально-психологічних, політологічних та культурологічних досліджень ґрунтується на теорії ціннісних орієнтацій. Одним з них є концепція Ґірта Гофстеда, який розглядає цінності як ядро культури [19]. Практично усі дитячі психологи схиляються до думки, що цінності формуються впродовж перших десяти років життя людини - це те найперше, що засвоюють діти несвідомо й опосередковано [12; 15].

Можливо, саме тому, що людина не усвідомлює більшості своїх цінностей, які вона сприймає як аксіоматичні поняття, ні вона сама, ні, тим більше, хтось сторонній не може вплинути на них. Чимало цінностей дуже важко виявити через опитування, а тільки через спостереження за поведінкою.

Дослідник Ґ. Гофстед звернув увагу на те, що люди можуть декларувати одні цінності, а в реальній ситуації чи експерименті - вибирати поведінку, яка відповідає іншим цінностям; причому таке введення в оману є зовсім ненавмисним тобто несвідомим.

В дослідженні І. Галицької та І. Семків приведений приклад кроскультурних досліджень цінностей. У своїй роботі вони посилаються на дослідження того ж.Ґ. Гофстеда, який досліджував ціннісні орієнтації людей в понад 50 країнах. До вибірки входили респонденти, які працювали в компанії "ІВМ". Після збору матеріалу науковець здійснив порівняльний аналіз цінностей представників різних культур, зосередивши увагу на чотирьох основних, на його думку, категоріях:

• ставлення до влади,

• зокрема дистанція до влади;

• колективізм та індивідуалізм;

• маскулінність і фемінність;

• способи поведінки в умовах невизначеності [8].

Серед усієї ієрархії цінностей вітчизняні психологи виділяють ті, котрі є загальнолюдськими, або глобальними, тобто притаманними максимальній кількості людей. До них відносяться, воля, праця, творчість, гуманізм, солідарність, людяність, сім'я, нація, народ, діти тощо.

Н.Ф. Головатий зазначає, що ціннісні орієнтації формуються у процесі засвоєння людиною певного соціального досвіду і проявляються в його цілях, переконаннях, інтересах, тобто в процесі соціалізації [7]. Глибинні ж психологи, зокрема К.-Г Юнг зазначав, що цінності вмонтовані в архетип людини і є первинною основою для формування цінностей індивідувального несвідомого [18].

Зробивши короткий екскурс в наукові теорії цінності поглянемо на сучасність з позицій цінностей наших співвітчизників за період війни в Україні. У перші ж години і дні після початку військових дій багато хто поїхав з дітьми далеко від рідних домівок у більш безпечні області України або закордон.

Тисячі мамів з дітьми, без чоловіка (а інколи і разом з ним), без дому, без звичного буденного укладу, без звичного садочка, школи. Базовою цінністю для них була цінність збереження життя. Цінності Батьківщини, збереження домівки, стосунку з рідними і т.ін. відійшли на другий план.

Багато хто залишився вдома, без відчуття безпеки, без спокою і знову таки - без звичного побуту, без звичної школи, без твердої опори. І тоді на перший план виходить цінність домівки, можливо коріння, а можливо архетипи у несвідомому чинили якийсь свій незрозумілий вплив.

У контексті глибинної психології в своїй багатогранності цінності у переважній більшості є неусвідомленими, бо закладаються в доекспліцитний період розвитку [16; 19].

Серед великої кількості досліджень цінностей уваги заслуговує ACT-підхід, розроблений та інтегрований в психотерапевтичний простір Рассом Гаррісом. Терапевт у методі терапії прийняття і зобов'язання (ACT) Расс Гарріс визначає цінності як, “найглибші бажання нашого серця щодо того, як ми хочемо взаємодіяти зі світом, з іншими людьми та зі собою. Вони відображають те, що ми хочемо розвивати у своєму житті і у собі, що хочемо відстоювати. Вони задають напрямок нашого життя” [20].

У цьому психотерапевтичному методі цінності, також трактують, як «обрані характеристики постійних дій» (desired global qualities of ongoing action, Hayes, Bond, BarnesHolmes, Austin, 2006). Детальніше розглянемо деякі з них. Перша характеристика називається «постійна дія».

Цінності постійно є в русі/динаміці і в постійній дії. Власне те, як ми хочемо себе поводити, взаємодіяти певним чином, дотримуватись відповідного стилю поведінки, що і як хочемо творити, все це про індивідуальні цінності, спосіб існування, форми проживання, тобто про те, щоб “бути”.

Друга характеристика називається «глобальні якості/характеристики». Для прикладу, візьмемо стосунки, які нам важливі (підтримка близьких, друзів, знайомих), як ми їх проживаємо, будуємо у різний притаманний нам спосіб? Є декілька питань, які допоможуть побачити та виявити певні характеристики цінностей.

Наприклад:- “як ви себе поводите у близьких стосунках та з іншими людьми у різних випадках?”;

- “як ви хочете діяти в тих чи інших ситуаціях?”;

- “як ви хочете використовувати свої сильні та слабкі сторони, в якому напрямку?”.

Власне, саме питання “як?” допомагає визначити та виділити якості (індивідуальні цінності). Важливим/головним є те, що наші цінності завжди є з нами, і користуватися ними чи ні, і як саме - вибір завжди є.

Третя характеристика запропонована Рассом Гаррісом називається «бажані/обрані». Він зазначає, що цінності - це характеристики, які ми обираємо для своїх дій.

Ці характеристики є про те, як притаманно нам себе поводити та реагувати в різних моментах нашого життя, про те що нам важливо. Адже, на відміну від наших цілей, які є в процесі реалізації та потребують і забирають багато зусиль для їх досягнення, цінності дають нам можливості і є опорою та ресурсом для реалізації планів.

Обирати або не обирати ті чи інші цінності - вибір залишається за нами. Якщо ж говорити про цілі, які ми перед собою ставимо, вони забирають сили, ресурси, потребують напористості та зосередженості, уваги, часу. І коли в їх досягненні ми втрачаємо стосунок з собою або ж вони нереалістичні та нежиттєдайні, цінності дають нам можливість наповнювати себе, навіть по при те, що все може іти в зовсім іншому напрямку/руслі, не за планом, який ми собі обрали.

Четвертою характеристикою Расс Гарріс визначає - «Хочу. Потребую. Жадаю». Він стверджує, що наші бажання, а саме наші потреби, які ми очікуємо задовільнити за допомогою оточуючих - любов, увага, турбота, розуміння, підтримка, не є цінностями, бо це те чого ми потребуємо, що очікуємо від інших.

З отриманням бажаного ми відчуваємо задоволення, відчуття щастя, спокою, відчуття нірвани, наповненості.

Про те наші бажання не завжди співпадають з тим, що ми в результаті отримуємо. І з тим, що ми не доотримуємо або взагалі не отримуємо, а саме відмову, поразку, зовсім інше і не те, на що розраховували, очікували, потребували і відчуваючи при цьому душевний біль і фрустрації, необхідно навчитися справлятися. Расс констатує: «...Бо те, що ми віддаємо, далеко не завжди, а часом і взагалі, не те, що бажаємо отримати» [20].

Зосередивши свою увагу на тому, що залежить від нас, все набуває змісту і розуміння, на що ми можемо впливати, а на що ні. І це про індивідуальні цінності.

В свою чергу сучасні українські дослідниці Галецька І. та Семків І. зазначали, що «індивідуальні цінності є квінтесенцією людини та її взаємин зі світом. Сучасні психологічні теорії акцентують на властивостях та механізмах формування цінностей, зосереджуючись на різних аспектах розглядають кроскультуральні дослідження як головний шлях до пізнання сутності цінностей як суспільних, так і індивідуальних. Індивідуальні цінності - цілісна система когнітивних утворень, що закріплює підпорядковану певній особистісній логіці сукупність переконань, ідеалів, заборон, які особа прийняла як власні внутрішні орієнтири» [8, с. 192].

Однією з типологій цінностей, на які посилаються дослідниці є модель Е. Шпранге- ра, який розглядав цінності, як форму пізнання світу або ж форму життя. Він зосередив свою увагу на шести типах пізнання світу, власне, яким і відповідають шість типів особистості. Американський психолог Г. Олпорт взявши цю модель пішов далі і розвинув її, інтерпретувавши цінності як особистісні риси глибинного рівня. Він виділив шість типів цінностей: теоретичність, економічність, естетичність, соціальність, політичність, релігійність.

1) критичність та емпіричність підходів до життя, пізнання істини, зацікавленість та осмисленість відносяться до теоретичного рівня;

2) цінність корисності та вигоди, прагматичність інтересів та дій відноситься до економічного рівня;

3) зацікавленні естетичними аспектами життя його привабливості становить основу естетичних цінностей;

4) любов до людей як єдино прийнятної форми людських взаємин характеризує соціальність і соціальні цінності;

5) цінність влади,цінність впливу,зверхності над людьми, слави та популярності характеризують політичну цінність;

6) розуміння світу як єдиного цілого і вищого сенсу належить до релігійної цінності [8].

А от дослідник О. Вишневський, у контексті християнської психології провів дослідження індивідуальних цінностей та створив структуру системи виховання і розвитку в контексті традиційно-християнського світобачення (статичний зріз). В ній він розглядав наступні цінності: моральність, патріотизм, демократизм, родинність, розвиток. Центром цінностей є Бог, духовне поле суспільства, людина духовна/людина матеріальна.

Рис. 1. Структура системи виховання і розвитку в контексті традиційно- християнського світобачення (статичний зріз)