Практичне мислення у професійній діяльності працівників ОВС

Размещено на http://www.allbest.ru/

Практичне мислення у професійній діяльності працівників ОВС

Пілецький В.С.

Пілецький Віктор Сидорович - кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної психології Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, м. Івано-Франківськ.

Стаття присвячена розгляду практичного мислення як одного із різновидів мислення, яке регулює діяльність, забезпечуючи її адекватність. Таке мислення здійснює свої цілі завдяки тому, що в якості умови задачі беруться поряд з властивостями і природою об'єкта, також особливості ситуації дії, її умови, а також доступні і даному випадку знаряддя реалізації. Для практичного мислення характерними є наступні психологічні ознаки: витончена спостережливість, уміння швидко переходити від мислення до дії і назад, вміння бачити проблему, по-скільки сама постановка проблеми є актом мислення, який вимагає часто великої і складної роботи. Практичне мислення зумовлено такими психодинамічними детермінантами, як мотивація - сукупність психологічних процесів, які спрямовують поведінку людини (за високих показників розвинутості у працівників ОВС виявлено мотивацію до успіху); установкою - схильність індивіда до певної форми реагування, за допомогою якої може бути задоволена та чи інша потреба; репрезентативні системи (аудіальна, візуальна, кінестетична), у досліджуваних переважає аудіальна чуттєва модальність, що виражається у сприйманні інформації на слух і кращому запам'ятовуванню. Ці всі психодинамічні детермінанти впливають на розвиток практичного та творчого мислення.

Ключові слова: практичне мислення, працівники ОВС, психологічна напруженість, екстремальні ситуації.

Piletsky V.S.

PRACTICAL THINKING IN THE PROFESSIONAL ACTIVITIES OF OVS EMPLOYEES

The article is devoted to the consideration of practical thinking as one of the types of thinking that regulates the activity, ensuring its adequacy. Such thinking achieves its goals due to the fact that as a condition the tasks are taken along with the properties and nature of the object, as well as the peculiarities of the situation, its conditions, as well as available in this case tools. Practical thinking is characterized by the following psychological features: sophisticated observation, the ability to quickly move from thinking to action and back, the ability to see the problem, as the problem itself is an act of thinking that often requires large and complex work. Practical thinking is due to such psychodynamic determinants as motivation - a set of psychological processes that guide human behaviour (with high rates of development in police officers found motivation to succeed); attitude - the tendency of the individual to a certain form of response, through which a need can be met; representative systems (audio, visual, kinesthetics), the subjects are dominated by audio sensory modality, which is expressed in the perception of information by ear and better memory. All these psychodynamic determinants affect the development of practical and creative thinking.

Постановка проблеми

В умовах сучасного професійного простору надзвичайно важливим є нестандартне професійне мислення працівників поліції, що дозволяє чітко виконувати поставлені задачі, критично підходити до вирішення професійних завдань. У цій сфері часто доводиться знаходити нові способи, дії у розв'язанні завдань. Практичне мислення - один з видів практичного мислення. Практичне мислення пов'язано з такими психодинамічними детермінантами як мотивація, репрезентативні системи, установки, а також із творчим мисленням.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

При розгляді проблеми важливо враховувати теорію практичного мислення Ю. К. Корнілова, теорію 191 установки Д. М. Узнадзе, діяльнісний підхід до дослідження особистості О.М. Леонтьева, С.Л. Рубінштейна, творчий підхід до вивчення мислення В.О. Моляко, О.К. Тихомирова, В.В. Карпенка. мислення психологічний поведінка потреба

Мета статті: розкрити роль практичного мислення в діяльності працівників ОВС.

Виклад основних матеріалів і результатів дослідження

Сучасні вимоги суспільства до діяльності правоохоронних органів значною мірою пов'язані з перебудовою психології осіб, які від імені держави реалізують на практиці владні повноваження, а також з підвищенням престижу служби в органах поліції та рівнем майстерності особового складу, що має запобігати злочинам, припиняти їх та розслідувати, забезпечувати законність, громадський порядок. Під час виконання службових обов'язків співробітники поліції мають бути уважними, витриманими та неупередженими у своїх діях. Але ці важливі якості лише тоді набувають реального змісту, коли поєднуються з моральною зрілістю та належною культурою поведінки. Тому не викликає сумніву необхідність виваженого підходу до науково обґрунтованого відбору, фахового посадового призначення та професійно-психологічної підготовки працівників органів внутрішніх справ [1].

Вирішення службових завдань працівниками поліції в більшості випадків пов'язане з людським фактором, тобто з потребами, прагненнями, бажаннями, відчуттями, індивідуальними особливостями громадян - усім, що перебуває у сфері взаємовідносин „людина - людина”. Багато в чому психологічна специфіка пов'язана також з дією таких екстремальних чинників, як небезпека і надзвичайний динамізм розвитку подій; дефіцит часу та інформації; невизначеність можливих варіантів зміни обстановки; необхідність у безперервному аналізі потоку неструктурованої чи малоструктурованої інформації; необхідність негайного вирішення завдань, що вимагають нестандартного, творчого підходу; висока відповідальність за наслідки прийнятих рішень.

Діяльність працівників правоохоронних органів нерідко відбувається в напружених, конфліктних ситуаціях, за небезпечних для життя обставин, в тому числі й пов'язаних із застосуванням зброї. Особливо складними є надзвичайні обставини, викликані явищами і факторами соціального, природного чи техногенного характеру, що нерідко порушують нормальне життя населення, загострюють суспільну небезпеку і громадський порядок на конкретній території. Такі конфліктогенні ситуації активного протистояння антисуспільним проявам здійснюють на усіх, у тому числі й на працівників правоохоронних органів, значний психологічний вплив. Вони створюють великі труднощі у вирішенні професійних завдань, позначаються на успішності дій, вимагають від 192 персоналу психологічної стійкості, особливої підготовки, особливого уміння діяти за таких умов.

Це вимагає розгляду в контексті статті такого важливого чинника, як психологічна готовність працівника поліції до охорони громадського порядку, а також супутніх умов, що визначають специфіку цієї готовності [1, с. 136].

Незадовільна професійна та психологічна готовність до дій в напружених, екстремальних ситуаціях, що супроводжують охорону громадського порядку, негативно впливає на виконання службових завдань, є причиною помилок, що можуть загрожувати небажаними наслідками. Як свідчать результати аналізу службових розслідувань, недостатня професійно-психологічна підготовка - вада, притаманна на даному етапі розвитку поліції України деяким її працівникам.

Тому особливого значення набуває процес формування психологічної готовності майбутніх правоохоронців ще під час їх навчання у відповідних закладах системи МВС України. Тим більше, що, починаючи з другого курсу, курсанти вже широко залучаються до заходів із охорони громадського порядку.

Відповідальна і складна робота працівників ОВС пред'являє до них підвищені вимоги. Більшість цих професій в даний час вважаються престижними, хоча багато молодих людей, вибираючи для себе ці професії, не мають уявлення про всю складність цієї діяльності і, головне, не передбачають, які вимоги пред'являтимуться до них.

Групою досліджуваних були працівники ОВС, які навчаються на заочній формі навчання на 2 курсі у ЛьвДУВС, спеціальність "Правознавство". Студенти різних посад у ОВС, а це: лейтенанти, старші лейтенанти міліції, капітани, майори, оперуповноважені СКР, інспектори аналітики, дільничі інспектори міліції, інспектори інформаційно-аналітичного забезпечення, ревізори, інспектори ПС, заступник начальника відділу, начальник СБНОН, провізори. Загальний обсяг вибірки становить 40 чоловік: 31 - чоловічої статі і 9 - жіночої статі. Дослідження проведене онлайн через гугл форми.

За результатами дослідження у досліджуваних працівників ОВС, виявлено високий показник - 42 %, у них розвинене практичне мислення, яке виражається в зовнішній практичній діяльності, пов'язаний з постановкою цілей, виробленням планів та проектів і часто розгортається при дефіциті часу, що іноді робить його ще складнішим, ніж теоретичне мислення. Це зумовлено такими психологічними детермінантами, як аудіальна модальність, що виражається у запам'ятовуванні та пригадуванні слів, вони краще засвоюють інструкції та інформацію, яка сприймається на слух.

Навіть, якщо вони ідеально вивчають матеріал, відповідати будуть зі значними паузами, особливо, якщо послідовність питань не відповідає логіці 193 викладання матеріалу. Також виявлено, що їм притаманна мотивація до успіху, чим більше людина здатна розв'язати правильно практичних задач, що відповідають певним еталонам відповідей, тим більше люди вмотивовані до успіху та виявляють велику наполегливість у досягненні поставлених цілей. Практичне мислення у працівників ОВС зумовлено психологічною установкою, вона розкриває закономірності неусвідомлюваної регуляції психічних станів, що забезпечують людині готовність діяти, виконувати певну діяльність за для вдоволення власних потреб.

На правильне розв'язання практичних завдань може впливати, наскільки люди творчо розв'язують завдання, якщо практичні люди, з малою уявою уникають всього незвичайного, слідують загальноприйнятим нормам, то люди з творчим мисленням стараються досягнути нестандартних відповідей та нових ідей. Працівники ОВС з високими та середніми (21% досліджуваних) показниками практичного мислення не здатні творчо підійти до ро зв'язання завдань, частіше вони будуть схильні до самостійного практичного пошуку розв'язання конкретних задач та внесення дій у дійсність. При розв'язанні практичних завдань досліджувані керуються розсудливістю, обережністю, розважливістю у виборі партнерів у спілкуванні. Вони більш самовпевнені, практичні, раціональні.

У досліджуваних працівників ОВС з низькими показниками, а це - 16 %, виникають труднощі у встановленні міжособистісних, безпосередніх контактів, вони більш замкнуті, недовірливі, відчужені, надмірно суворі в оцінці інших людей. Їм притаманна мотивація до уникнення невдач, вони виконують задачі і не прагнуть досягти успіху, а просто хочуть уникнути покарання в разі неправильної відповіді. Якщо людина стає більш товариською то у неї зменшуються показники психологічних установок асиміляції та контрастності, а це визначає сталий, послідовний, цілеспрямований процес здійснення дій, тобто є механізмом стабілізації, який зберігає їх спрямованість у безперервно змінних умовах діяльності.

Це зумовлено ведучою кінестетичною чуттєвою модальністю, таких людей легко виділити за їх поведінкою: вони говорять повільно, роблять великі паузи, легко відволікаються від процесу розв'язання задач. Але, саме ці працівники ОВС скоріше за всіх виконують роботу, пов'язану з комп'ютером, краще засвоюють матеріал, якщо їм надати можливість проявити самостійність.

Людей, які творчо підходять до розв'язання задач (21%) уміють аналізувати проблему, знаходять її рішення нестандартними засобами, вони частіше мотивовані на успіх. Вони здатні абстрактно мислити, їм притаманні: відповідальність, наполегливість, ділова спрямованість. Із зростанням креативності підвищується готовність до прийняття і створення нових їдей, що 194 відхиляються від традиційного практичного мислення. Коли людина стає більш оригінальною у виконанні завдань їй стає важче контролювати свої емоції, переживання.

Можна стверджувати, що здатність людини до творчого мислення дозволяє правильно і ефективно розв'язувати задачі, продумувати нові, цікаві рішення, детально розробляючи продумані ідеї підвищує рівень ефективності, такі люди характеризуються здатністю правильно розв'язувати слідчі задачі, продукувати більшу кількість ідей, а також оригінальністю, нестандартністю, швидкістю, новизною, особи вдаються до створення чогось нового, незвичного, що суттєво відрізняється від раніше відомого, організований досвід вони отримують в образах завдяки візуальній модальності.

Отже, можемо констатувати, що рівень практичного мислення і творчого мислення залежить від психодинамічних детермінант та психологічних особливостей кожного із працівників ОВС.

У результаті математичної обробки даних методом встановлення статистично значущих зв'язків між змінними (кореляційний аналіз за методом Пірсона) було отримано такі результати. Встановлено наявність статистично значущих прямих кореляційних зв'язків між показниками «оригінальність» та «мотивація до успіху» (r = 0,530 при р<0,01), «Фактор В» (r = 0,882 при р<0,01), «Фактор G» (r = 0,552 при р<0,01), «правильне розв'язання задач» (r = 0,453 при р<0,05), «коефіцієнт ефективності» (r = 0,499 при р<0,01), «кількість творчо розв'язаних задач» (r = 0,625 при р<0,01), «коефіцієнт креативності» (r = 0,518 при р<0,01), та зворотній кореляційний зв'язок між «Фактор N» (r = - 0,331 при р<0,05), «Фактор Q3» (r = - 0,478 при р<0,05).

Це свідчить про те, що люди, які уміють аналізувати проблему, знаходити її рішення нестандартними, нетривіальними засобами, генерувати версії - гіпотези частіше мотивовані на успіх. Людина, починаючи справу, має на увазі досягнення чогось конструктивного, позитивного. В основі активності людини лежить надія на успіх і потреба в досягненні успіху. Такі люди звичайно впевнені в собі, у своїх силах, відповідальні, ініціативні й активні. Їх відрізняє наполегливість у досягненні мети, цілеспрямованість. Такі люди швидко вчаться, здатні абстрактно мислити, їм притаманні: сумлінність,

відповідальність, стабільність, врівноваженість, наполегливість, моральність, розвинуте почуття обов'язку і відповідальності, усвідомлене дотримання загальноприйнятих моральних правил і норм, наполегливість у досягненні мети, ділова спрямованість.

Також зі зростанням оригінальності підвищується готовність до прийняття і створення принципово нових ідей, що відхиляються від традиційних або прийнятих схем мислення, а також здатність вирішувати проблеми, що 195 виникають всередині статичних систем. Також зі збільшенням шкали «оригінальність» зменшується рівень самоконтролю, люди часто не можуть контролювати власні емоції та настрій, вони не підпорядковуються груповим нормам.

В результаті дослідження встановлено наявність статистично значущих прямих кореляційних зв'язків між показниками «замикання» та «фактор С» (r = 0,555 при р<0,01), «рівні» (r = 0,459 при р<0,05). Це свідчить про те, що людина довгий час залишається відкритою новизні і різнобічністю ідей та здатністю довго приймати рішення, для того, щоб зробити щось нове і дати оригінальну ідею. Цим людям притаманні такі характеристики як емоційна стійкість, витриманість, спокій, вони тверезо дивиться на речі, працездатні, реалістично налаштовані, емоційно зрілі, мають постійні інтереси, спокійні, р еально оцінюють обстановку, керують ситуацією, уникають труднощів.

Також, нами було виявлено прямий кореляційний зв'язок між показниками «розробленість» та «коефіцієнт продуктивності» (r = 0,398 при р<0,01), «кількість творчо розв'язаних задач» (r = 0,430 при р<0,05). Можна стверджувати, що здатність людини детально розробляти продумані ідеї підвищує рівень ефективності, такі люди характеризуються здатністю правильно розв'язувати слідчі задачі, продукувати більшу кількість ідей, а також оригінальністю, нестандартністю, швидкістю, новизною, особи вдаються до створення чогось нового, незвичного, що суттєво відрізняється від раніше відомого.

Визначено також, ще один прямий кореляційний зв'язок між показниками «назва» та «коефіцієнт креативності» (r = 0,449 при р<0,05), «кількість творчо розв'язаних задач» (r = 0,560 при р<0,01), «коефіцієнт ефективності» (r = 0,454 при р<0,05), «правильне розв'язання задач» (r = 0,429 при р<0,05), а також «фактор В» (r = 0,552 при р<0,01).

Отже, можна сказати про те, що чим більше люди здатні виділити головне і передати не вербально суть проблеми, тим вищий рівень творчої обдарованості, здібностей до творчості, які проявляються у мисленні, спілкуванні, окремих видах діяльності і становлять відносно стійку характеристику особистості. Проблемну задачу неможливо розв'язати лише пригадуванням готових знань, людині необхідно розмірковувати, шукати зв'язки та відносини, добирати докази. Такі люди більш інтелектуально розвинені, зібрані, проникливі, швидко вловлюють потрібну інформацію та шукають зв'язки між явищами.

Інші значимі прямі зв'язки можна побачити між шкалою «замикання» та «фактор С» (r = 0,555 при р<0,01), «рівні» (r = 0,459 при р<0,05), «кількість творчо розв'язаних задач» (r = 0,545 при р<0,01), а також «мотивація до уникнення невдач» (r = 0,474 при р<0,05). Зі збільшенням шкали «замикання» збільшуються інші шкали. Це свідчить про здатність людини довгий час залишатись відкритим новизні і різнобічністю ідей та здатністю довго приймати рішення, для того, щоб зробити щось нове і дати оригінальну ідею. Також виявлено стійке прагнення людини уникати невдач у життєвих ситуаціях, пов'язаних з оцінкою іншими людьми результатів її діяльності і спілкування. Такі люди тверезо оцінюють ситуацію, уникають труднощів, реалістично настроєні та працездатні.

Виявлено зворотні кореляційні зв'язки між шкалою «фактор А» та «контраст» (r = - 0,355 при р<0,01), «асиміляція» (r = - 0,518 при р<0,01), а також прямі кореляційні зв'язки між шкалою «фактор А» та «рівні» (r = 0,344 при р<0,05) та «мотивація до уникнення невдач» (r = 0,474 при р<0,05). При збільшенні шкали «фактор А» шкали «контраст» та «асиміляція» будуть зменшуватись. Чим більше людина товариська, відкрита, невимушена, готова до співпраці, пристосована, весела, тим менше вона прагне переробити все на свій лад, так як їй подобається.

Також, якщо людина скрита, критична, замкнута, скептична, то їй притаманна мотивація до уникнення невдач, вона виконує задачі і не прагне досягнути успіху у починаннях, а просто хоче уникнути покарання в разі неправильної відповіді. Явно виражена мета їхньої діяльності полягає не в тому, щоб добитися успіху, а в тому, щоб уникнути невдачі, всі їхні думки і дії в першу чергу підпорядковані саме цій меті. Людина, спочатку мотивована на невдачу, виявляє непевність у собі, не вірить у можливість добитися успіху, боїться критики. З роботою, особливо такою, що орієнтована на можливість невдачі, у неї зазвичай пов'язані негативні емоційні переживання, вона не відчуває задоволення від діяльності, обтяжена нею. У результаті вона часто виявляється не переможцем, а переможеним, у цілому - життєвим невдахою.

За результати дослідження було виявлено прямий кореляційний зв'язок між такими шкалами, як «фактор В» та «мотивація до успіху» (r = 0,530 при р<0,01), «візуальна модальність» (r = 0,377 при р<0,01), «кількість творчо розв'язаних задач» (r = 0,377 при р<0,01), «коефіцієнт продуктивності» (r = 0,518 при р<0,01), а також зворотні кореляційні зв'язки між шкалою «фактор В» та «асиміляція» (r = - 0,478 при р<0,05). Якщо у людини розвинуте абстрактне мислення, оперативність, кмітливість, здатність швидко навчатися, досить високий рівень загальної культури, особливо вербальної, то людина намагається добитися успіхів у діяльності і спілкуванні та творчо підходить до розв'язання задач, а організований досвід вони отримують в образах (завдяки візуальній модальності).

Було визначено, ще один прямий кореляційний зв'язок між шкалами «фактор С» та «аудіальна модальність» (r = 0,474 при р<0,05). Це свідчить, що провідною репрезентативною системою є аудіальна, людина сприймає зовнішній світ завдяки звукам, чим краще ця система розвинена, тим більше людина прагне до соціальних контактів, вона активна, експресивна, весела та життєрадісна, часто прагне бути лідером у спілкуванні.

Інші значимі прямі зв'язки можна побачити між шкалою «фактор F» та «практичне мислення» (r = 0,360 при р<0,05), «аудіальна модальність» (r = 0,792 при р<0,01). Це свідчить, що рухливим, активним, емоційним людям притаманне мислення, в якому вирішення проблем реалізує ться в зовнішній практичній діяльності, пов'язане з постановкою цілей, виробленням планів та проектів і часто розгортається при дефіциті часу, що іноді робить його ще складнішим, ніж теоретичне мислення. Такі люди часто отримують досвід від навколишнього середовища через звуки.

Також виявлено прямі зв'язки між шкалами «фактор І» та «практичне мислення» (r = 0,778 при р<0,01). Можна зробити висновок, що сміливі, підприємливі люди, які схильні до розумного ризику, активні та приємні в спілкуванні спрямовані на вирішення приватних конкретних завдань.

Визначено прямий кореляційний зв'язок між шкалами «фактор L» та «мотивація до успіху» (r = 0,385 при р<0,01), «коефіцієнт ефективності» (r = 0,357 при р<0,01). Можна сказати про те, що розслаблені люди, вільні від залежності, терпимі, які легко входять в любий колектив та легко забувають про перешкоди, які виникали при вирішенні задач, часто мають мотивацію до успіху. Вони чітко виявляють прагнення будь-що добитися тільки успіхів у своїй діяльності, шукають таку діяльність, активно в неї включаються, вибирають засоби і віддають перевагу діям, спрямованим на досягнення поставленої мети. У когнітивній сфері таких людей звичайно є очікування успіху, тобто, беручись за будь-яку роботу, вони обов'язково розраховують на те, що доб'ються успіху, впевнені в цьому. Вони розраховують одержати схвалення за дії, спрямовані на досягнення поставленої мети, а пов'язана з цим робота викликає в них позитивні емоції. Для них, крім того, характерна повна мобілізація усіх своїх ресурсів і зосередженість уваги на досягненні мети.

Нами було виявлено зворотній кореляційний зв'язок між шкалами «фактор М» та «кількість творчо розв'язаних задач» (r = - 0,320 при р<0,05), та прямий кореляційний зв'язок зі шкалою «практичне мислення» (r = 0,530 при р<0,01). Це свідчить, що зі збільшенням шкали «фактор М» зменшується шкала «кількість творчо розв'язаних задач». Практичні люди, з малою уявою, які уникають всього незвичайного, слідують загальноприйнятим нормам, надійні в практичному судженні, чесні, добросовісні, неспокійні, яким властива деяка обмеженість, зайво уважні до дрібниць, не здатні творчо підійти до розв'язання юридичних задач. Частіше вони схильні до самостійного пошуку засобом розв'язання конкретних задач та внесення якихось дій у дійсність.

За результатами дослідження виявлено прямий кореляційний зв'язок між шкалами «фактор О» та «коефіцієнт креативності» (r = 0,530 при р<0,05). Особам, яким притаманні такі характеристики як безпечність, самовпевненість, спокій, безтурботність, благодушність, холоднокровність, життєрадісність, безтурботність, спокій та енергійність, мають високий рівень креативності, тобто рівень творчої обдарованості, здібностей до творчості, які проявляються у мисленні, спілкуванні, окремих видах діяльності і становлять відносно стійку характеристику особистості.

Виявлено, ще один прямий кореляційний зв'язок між шкалами «правильно розв'язані задачі» та «мотивація до успіху» (r = 0,474 при р<0,05), «коефіцієнт креативності» (r = 0,418 при р<0,05). Чим більше слідчих задач людина здатна правильно розв'язати, що відповідають певним еталонам відповідей, тим більше люди вмотивовані до успіху та виявляють велику наполегливість у досягненні поставлених цілей. При домінуванні мотивації досягнення успіху людина віддає перевагу завданню середнього або трохи підвищеного ступеня складності. Особи здатні відмовлятися від стереотипних способів мислення та здатні до творчості і перетворень.

Висновки

Можемо констатувати, що рівень практичного мислення і творчого мислення залежить від психодинамічних детермінант та психологічних особливостей кожного із працівників ОВС. На правильне розв'язання практичних завдань може впливати, наскільки люди творчо і ефективно розв'язують завдання, якщо практичні люди, з малою уявою уникають всього незвичайного, слідують загальноприйнятим нормам, то люди з творчим мисленням стараються досягнути нестандартних відповідей та нових ідей.

Таким чином наша гіпотеза підтвердилась про те, що практичне мислення є властивістю особистості, психологічною основою якою може бути недосвідченість, невпевненість, недосконалість, що виявляється у трудовій діяльності працівників ОВС, однак практичне, творче мислення може піддаватися корекції.

Література

1. Бойко Ю.Ю. Формування психологічної готовності майбутніх юристів до професійної діяльності: дис.канд. психол. наук: 19.00.07; Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова. К., 2008. 267 с.

2. Шепітько В.Ю. Психологія судової діяльності: навч. посіб. Х.: Право, 2006. 160 с.

References

1. Boiko Yu.Iu. (2008). Formuvannia psykholohichnoi hotovnosti maibutnikh yurystiv do profesiinoi diialnosti. [Formation of psychological readiness of future lawyers for professional activity]: dys.kand. psykhol. nauk: 19.00.07; Natsionalnyi pedahohichnyi universytet im. M. Drahomanova. K. 267 s. [in Ukraine].

2. Shepitko V.Iu. (2006). Psykholohiia sudovoi diialnosti. [Psychology of judicial activity]: navch. posib. Kh.: Pravo. 160 s. [in Ukraine].

Размещено на Allbest.ru