Стан дослідження проблеми соціалізації студентської молоді в умовах закладу вищої освіти

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

ДВНЗ Дрогобицький державний педагогічний університет

Кафедра педагогіки вищої школи

Кафедра загальної психології

Стан дослідження проблеми соціалізації студентської молоді в умовах закладу вищої освіти

Саяпіна С.А., д.п.н., професор

Мухіна В.В., к.п.н., ст. викладач

Анотація

У статті охарактеризовано стан дослідження проблеми соціалізації студентської молоді в умовах закладу вищої освіти за напрямами: в контексті професійної соціалізації здобувачів магістратури соціогуманітарного профілю, соціалізації іноземних студентів в освітньо-культурному середовищі закладу вищої освіти, соціалізації учнівської молоді в процесі функціювання соціально-педагогічного комплексу, громадянської соціалізації молоді в діяльності молодіжних козацьких організацій, соціалізації молоді, позбавленої батьківського піклування, в умовах соціального гуртожитку, етнокультурної соціалізації здобувачів університету, активізації професійної соціалізації майбутнього викладача-педагога, соціалізації обдарованих здобувачів у закладі вищої освіти тощо.

Ключові слова: соціалізація, студентська молодь, заклад вищої освіти, освітнє середовище.

До пріоритетних завдань теорії та практики соціальної педагогіки належить обґрунтування значення освітнього й культурного складників у загальному соціалізаційному процесі молодої людини, створення та реалізація сприятливих для цього умов освітнього середовища.

У сучасній соціально-педагогічній науці є низка праць, присвячених соціалізації студентської молоді:професійна соціалізація здобувачів магістратури соціогуманітарного профілю (А. Балюк); соціалізація іноземних здобувачів в освітньо-культурному середовищі закладу вищої освіти (О. Білик); соціалізація учнівської молоді в процесі функціювання соціально- педагогічного комплексу (Ю. Возна); громадянська соціалізація молоді в діяльності молодіжних козацьких організацій (Д. Грищук); соціалізація молоді, позбавленої батьківського піклування, в умовах соціального гуртожитку (М. Доннік); соціалізація майбутніх учителів музики в навчально- виховному середовищі університету (О. Негребецька); соціалізація молоді промислового регіону (П. Плотніков); етнокультурна соціалізація здобувачів в освітньому середовищі закладу вищої освіти (Н. Рудкевич); соціалізація студентської молоді в позанавчальній діяльності (С. Савченко); соціалізація обдарованих здобувачів у закладі вищої освіти (С. Фурдуй) та ін. педагогічний культурний громадянський соціалізація студент

Мета статті - охарактеризувати стан дослідження проблеми соціалізації студентської молоді в умовах закладу вищої освіти.

У процесі дослідження проблеми соціалізації студентської молоді вагоме значення для нас мають ідеї теорії та практики соціальної педагогіки та соціальної роботи, які знайшли відображення в працях українських науковців: А. Балюк, О. Білик, Ю. Возної, Д. Грищука, М. Доннік, О. Негребецької, П. Плотнікова, Н. Рудкевич, І. Фірсової, С. Фурдуй та ін.

Зокрема, А. Балюк у дисертаційній роботі „Педагогічні умови професійної соціалізації студентів магістратури соціогуманітарного профілю” (2018 р.) [1] розробила та експериментально перевірила модель професійної соціалізації здобувачів магістратури соціогуманітарного профілю. Реалізація моделі відбувалася в чотири етапи, кожен з яких завершувався контрольними заходами (мінітестами) задля перевірки засвоєних здобувачами знань і вмінь. На теоретико-інформаційному - здійснювався вплив на когнітивний компонент професійної соціалізації. Авторкою було впроваджено спецкурс

„Основи професійної соціалізації студентів магістратури соціогуманітарного профілю”, застосовано різноманітні вправи і ситуації квазіпрофесійної діяльності. Кожна лекція базувалася на найважливіших аспектах професійної соціалізації здобувачів магістратури соціогуманітарного профілю: проблеми й перспективи, концепції та підходи, зміст і структура, чинники й етапи формування, інструменти самоконтролю тощо. Інформація подавалася не в готовому вигляді, а шляхом спонукання здобувачів до самостійної творчої діяльності: лекція-диспут, лекція з елементами мікровикладання, сократові запитання тощо. На практичних заняттях використовувалися такі методи, як мапа думок, мозковий штурм, індивідуальні професійні траєкторії, різноманітні ігрові технології тощо, які допомагали засвоїти та застосовувати здобуті знання на практиці. На другому етапі - діяльнісно-репродуктивному - здобувачі набували досвіду професійної соціалізації, оволодіваючи необхідними вміннями й навичками на базі раніше отриманих знань у процесі проведення тренінгів, рольових ігор, вирішення проблемних ситуацій. Зміст цього етапу зорієнтований на професійний компонент професійної соціалізації. Було запроваджено тренінг з розвитку науково-дослідних умінь здобувачів магістратури соціогуманітарного профілю, організовано педагогічну майстерню „Класний менеджмент”, комунікативно-риторичні вправи й проблемні ситуації англійською та українською мовами тощо. На третьому етапі - креативно-практичному - імплементовано проєкти „Рефлексивний блогінг”, „Педагогічний бродкастинг”; курс акторської майстерності; „Медійна майстерня працевлаштування” з метою впливу на поведінковий компонент професійної соціалізації магістрантів. Четвертий етап - рефлексивно-інтерпретативний - зорієнтовано на особистісний компонент професійної соціалізації магістрантів соціогуманітарного профілю. Для здобувачів було влаштовано лекцію-дебати з проблем професійної соціалізації та професійного вигорання; запроваджено комплекс заходів тимбілдингу, що охоплював різноманітні ігрові технології та конкурси; проект „Професійна іміджиограма фахівця соціогуманітарного профілю”. Магістрантів ознайомлено з методами і прийомами релаксації; а також запроваджено підсумковий тест. На цьому етапі вони здобули знання щодо особливостей і ролі формальної та неформальної професійної соціалізації в професійній діяльності [1, с. 175].

Цікавою та змістовною для нашого дослідження є докторська дисертація О. Білик „Теорія та методика соціалізації іноземних студентів в освітньо-культурному середовищі вищого навчального закладу” (2018 р.), де визначено специфіку соціалізації здобувачів, яка зумовлена тим, що вони як найактивніша соціальна група інформаційного суспільства найбільше зазнають неконтрольованих соціальних впливів та негативної стихійної соціалізації; щодо здобувачів значно зменшується роль сім'ї, культурних установ, закладів вищої освіти як агентів соціалізації, водночас посилюється роль сучасних засобів масової комунікації, зокрема Інтернету, особливої значущості набувають самовиховання, самоосвіта, самоконтроль, самореалізація здобувачів, їхня участь у збереженні та розвитку суспільства, що зумовлює необхідність трансформації змісту, форм і методів соціально- виховної діяльності, спрямованої на гарантований розвиток соціальності сучасних студентів у закладі вищої освіти, актуалізує увагу до медіасоціалізації, зокрема її кіберскладника [2, с. 3].

У контексті виокремлення основних чинників соціалізації учнівської молоді особливого значення набуває праця Ю. Возної „Соціалізація учнівської молоді в процесі функціонування соціально-педагогічного комплексу” (2012 р.) [3]. Авторкою виявлено, що в соціально-педагогічному контексті успішна соціалізація учнівської молоді передбачає створення спеціально організованого соціально-педагогічного середовища й цілеспрямованого впливу з метою забезпечення оптимальних соціально- педагогічних умов для пізнання й осмислення нею соціально-економічно- екологічних явищ, культурних і духовних надбань людства, формування пріоритету загальноцивілізаційних цінностей, засвоєння та реалізації діяльнісно-поведінкового аспекту, що передбачає дотримання норм і правил співжиття, і діяльність, спрямовану на осмислене життєве і професійне самовизначення та реалізацію окреслених планів і програм особистісної самореалізації, підготовку до самостійного життя [3, с. 61].

Система громадянської соціалізації молоді в діяльності молодіжних козацьких організацій є предметом уваги дисертаційної роботи Д. Грищука [4] „Громадянська соціалізація молоді в діяльності молодіжних козацьких організацій” (2018 р.).

У роботі представлено розроблений комплекс соціально-педагогічних методів та засобів впливу на процес громадянської соціалізації юнаків і дівчат, як-от: сюжетно-рольові ігри за козацькою тематикою (національна військово-патріотична гра „Джура-Сокіл”, козацькі звитяги, козацький театр та ін.); вправляння в проектуванні громадянсько значущої волонтерської діяльності (акції щодо збору коштів на допомогу українській армії, організація допомоги родинам вимушених переселенців та учасників АТО, акції щодо допомоги літнім людям і дітям з особливими потребами та ін.); тренінги щодо проектування й реалізації особистих програм громадянської діяльності (школа молодого лідера, школа вожатого літнього духовно-патріотичного табору та ін.); залучення молоді до презентації козацької атрибутики та духовно-патріотичних цінностей у громаді (літні духовно-патріотичні табори, дні козацької культури, театральні та естрадні фестивалі за козацькою тематикою та ін.); освітньо-виховні заходи щодо підвищення громадянської компетентності молоді (щотижневі навчально-практичні зустрічі членів молодіжних козацьких організацій у рамках позакласної та позааудиторної освіти та ін.). У ході експериментального дослідження доведено, що найбільш ефективними умовами забезпечення мотивації громадянської соціалізації членів молодіжних козацьких організацій є такі: емоційне переживання й осмислення ідеалу Людини-Громадянина та козака-патріота; формування особистісного сенсу допомоги учасникам та ветеранам ООС, вимушеним переселенцям, дітям-сиротам і дітям з особливими потребами; проектування й реалізація інтерактивного занурення молодих людей у цінності української доби; підготовка презентаційних проектів за козацькою і націєкультурною тематикою в контексті громадянської соціалізації; створення варіантів власних цільових проектів громадянської соціалізації на основі цінностей козацької доби в межах територіальної громади. Крім того, автором запропоновано методичні рекомендації щодо громадянської соціалізації молоді в молодіжних козацьких клубах, які містять цілісну сукупність методів, прийомів, форм і засобів реалізації програми „Козацький часопис”. До дидактико-методичного забезпечення цієї програми належать: цінності дидактичної скарбнички тематичного спрямування, методика побудови інтерактивної, основної та заключної частин зустрічей членів молодіжної козацької організації в ролі волонтерів з учнівською молоддю або в ролі активних суб'єктів засвоєння змісту програми під час навчання в клубах „Соколи” [4, с. 208].

Особливостям соціалізації майбутніх учителів музики в навчально- виховному середовищі університету присвячено дослідження О. Негребецької [6]. Розглядаючи різні концепції соціалізації особистості в соціально-педагогічному аспекті та спираючись на сучасні наукові дослідження, авторка обирає в якості провідної культурно і ціннісно зорієнтовану концепцію соціалізації особистості, оскільки остання є єдністю трьох сутностей: природної, соціальної та культурної. Людина знаходить свою ціннісну сутність, стає часткою людства, лише опановуючи культуру і створюючи її, саме тому культурна сутність особистості є, за переконанням дослідниці, системоутворювальним компонентом її соціалізації [6, с. 92].

З погляду підбору форм і методів позанавчальної роботи в умовах закладу вищої освіти заслуговує на увагу наукове дослідження Н. Рудкевич „Етнокультурна соціалізація студентів в освітньому середовищі вищого навчального закладу” (2019 р.) [7]. На формувальному етапі експерименту з метою формування показників етнокультурної соціалізації здобувачів за механізмом наслідування дослідницею впроваджено такі форми роботи соціально-педагогічної роботи, як: творче завдання „Етно - це модно!”, робота творчої майстерні „Рослинні символи на писанках: дуб”, дебати „Чи потрібно відчувати себе представником певної етнічної спільноти?”, рольова гра „Хто я, звідки похожу?”, презентація етноколекцій, виставка „Толерантність - шлях до згоди”, заочна подорож до стародавнього українського села, концерт до Дня Соборності України, бесіда „Етнос / нація і особистість” та форми пошуково-дослідницької роботи студентів в електронній мережі Інтернет, конкурс плакатів-колажів „Абетка миру”, диспут „Чи можна вважати Україну країною етнічної толерантності?”, круглий стіл „Етнокультурна соціалізація студентів в освітньому середовищі”, усний журнал „Етнічна спільність”, станційний експрес „Україна різноманітна”, родинне свято „Від родини йде життя людини”, тематичний день толерантності, фестиваль фольклору „Етновир” [7, с. 177-178].

У рамках нашого дослідження інтерес становить також кандидатська дисертація С. Фурдуй „Педагогічні умови соціалізації обдарованих студентів у вищому навчальному закладі” (2009 р.) [8], у якій з'ясовано: щоб рівень ефективності соціалізації обдарованих здобувачів - майбутніх соціальних педагогів - в умовах закладу вищої освіти був ефективно прискореним, потрібно, щоб студентська молодь була соціально активною у своїй життєдіяльності. При цьому за основу ознаки студентської молоді авторкою прийнято її здатність до соціалізації в різних сферах життєдіяльності, у процесі якої відбувається засвоєння соціальних ролей та різний рівень їх активного прояву, а також становлення соціально-професійних і особистих якостей індивіда в системі соціально-педагогічної діяльності [8, с. 73]. Заслугою дисертантки, на наш погляд, є те, що в процесі написання дослідження реалізовано модель соціалізації обдарованих здобувачів у закладі вищої освіти, обґрунтовано етапи її впровадження; апробовано на практиці спрогнозовані педагогічні умови соціалізації обдарованих здобувачів - майбутніх соціальних педагогів - і запропоновано рекомендації щодо успішного їх упровадження; визначено функції та стадії соціалізації обдарованих здобувачів; упроваджено та опубліковано методичні рекомендації щодо творчо спрямованої професійної підготовки обдарованих здобувачів - майбутніх соціальних педагогів - у процесі соціалізації („Науково-методичний супровід розвитку творчої особистості майбутнього фахівця у процесі соціально-педагогічної практики”, „Шляхи вдосконалення професійної компетентності соціальних педагогів у роботі з дітьми та молоддю”, „Удосконалення професійної компетентності майбутніх соціальних педагогів як складової соціалізуючого процесу”); розроблено й упроваджено в навчально-виховних процес робочу програму з дисципліни „Етика соціально-педагогічної діяльності”, у якій відображено спрямованість змісту курсу на стимулювання особистісного розвитку та саморозвитку обдарованих студентів [8, с. 155-156].

Опрацювання наукових джерел дало можливість установити, що проблема соціалізації студентської молоді в умовах закладу вищої освіти розглянута в контексті професійної соціалізації здобувачів магістратури соціогуманітарного профілю, соціалізації іноземних здобувачів в освітньо-культурному середовищі закладу вищої освіти, соціалізації учнівської молоді в процесі функціювання соціально-педагогічного комплексу, громадянської соціалізації молоді в діяльності молодіжних козацьких організацій, соціалізації молоді, позбавленої батьківського піклування, в умовах соціального гуртожитку, етнокультурної соціалізації здобувачів університету, активізації професійної соціалізації майбутнього викладача-педагога, соціалізації обдарованих здобувачів у закладі вищої освіти тощо.

Список використаних джерел

1. Балюк А.С. Педагогічні умови професійної соціалізації студентів магістратури соціогуманітарного профілю: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Одеський нац. пед. ун-т ім. К.Д. Ушинського. Одеса, 2019. 204 с.

2. Білик О.М. Теорія та методика соціалізації іноземних студентів в освітньо-культурному середовищі вищого навчального закладу: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.05 / Луганський нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. Старобільськ, 2018. 344 с.

3. Возна Ю.В. Соціалізація учнівської молоді в процесі функціонування соціально-педагогічного комплексу: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Тернопільський НПУ ім. Володимира Гнатюка. Тернопіль, 2012. 276 с.

4. Грищук Д.Г. Громадянська соціалізація молоді в діяльності молодіжних козацьких організацій: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Луганський нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. Старобільськ, 2018. 282 с.

5. Мухіна В.В. Соціалізація студентської молоді педагогічного університету у позанавчальній діяльності засобами народного мистецтва: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / ДВНЗ “ДДПУ”. Слов'янськ, 2021. 238 с.

6. Негребецька О.М. Соціалізація майбутніх учителів музики у навчально-виховному середовищі педагогічного університету: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Національний пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова. Київ, 2016. 248 с.

7. Рудкевич Н.І. Етнокультурна соціалізація студентів в освітньому середовищі вищого навчального закладу: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Київський ун-т ім. Бориса Грінченка. Київ, 2019. 220 с.

8. Фурдуй С.Б. Педагогічні умови соціалізації обдарованих студентів у вищому навчальному закладі: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.05 / Запорізький нац. ун-т. Запоріжжя, 2009. 191 с.

Размещено на allbest.ru