Біля витоків харківської олігофренопедагогіки: "Школа біля воріт лікарні" П. Бутковського

Размещено на http://allbest.ru

БІЛЯ ВИТОКІВ ХАРКІВСЬКОЇ ОЛІГОФРЕНОПЕДАГОГІКИ: «ШКОЛА БІЛЯ ВОРІТ ЛІКАРНІ» П. БУТКОВСЬКОГО

Синьов Віктор Миколайович,

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри психокорекційної педагогіки, академік НАПН України Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, м. Київ, Україна

Коваленко Вікторія Євгенівна,

Аналіз історії виникнення й розвитку теорії та практики навчання дітей з інтелектуальними порушеннями дозволяє виділити ефективні стратегії здійснення навчально-виховної та корекційно-розвиткової роботи з цією групою осіб як в умовах інституалізованого, так і інклюзивного навчання. На виключне значення вивчення історії науки для розуміння її сучасного стану і перспектив розвитку ще в 1970 р. вказував А. Селецький: «Пізнання процесу історичного розвитку практично потрібне для глибоких розробок теоретичних проблем науки, для її організації та практичного застосування» (Селецький, 1970). У реаліях сьогодення детальний історичний аналіз пройденого олігофрено-педагогікою шляху сприятиме осмисленню причин невдач освітніх реформувань і дозволить уникнути суб'єктивізму в управлінських діях освітніх інституцій.

Історичний аспект теорії навчання і виховання дітей з інтелектуальними порушеннями досліджували Т. Берник, В. Бондар, О. Гаврилов, О. Дьячков, І. Єременко, А. Єрьоміна, Х. Замський, В. Золотоверх, В. Кащенко, В. Липа, В. Мозговий, В. Нечипоренко, В. Синьов, М. Супрун, О. Шевченко, І. Яковлева, М. Ярмаченко. Аналіз наукового доробку вчених вказує на те, що розроблено періодизацію, обґрунтовано періоди та етапи розвитку, розкрито тенденції розвитку олігофренопедагогіки на кожному з етапів. Аналізуючи періоди розвитку української олігофрено-педагогіки, В. Бондар зазначає, що кінець XVIII перша половина ХІХ століття «є першим періодом становлення і розвитку освіти дітей з розумовими вадами, що характеризуються значним піднесенням суспільного руху» (Бондар, 2020, с. 14). Зокрема, у цей період розвиток медицини та психіатрії сприяв формуванню матеріалістичного розуміння сутності етіології та патогенезу інтелектуальних порушень, пошуку причин їх виникнення в анатомічних змінах головного мозку і вивчення форм допомоги цим дітям. У цей період сформувалась харківська психіатрична школа, очільником якої є професор П. Бутковський.

Ім'я професора П. Бутковського увійшло в історію не лише як автора першого підручника в Російській імперії з психіатрії і 4-томного підручника «Начертание частной патологии и терапии человеческих болезней» (Сипливий & Шумлянський & Гузь; 2003), але і як ініціатора відкриття у 1836 році першого не тільки в Україні, а й у всій Російській імперії притулку для глибоко розумово відсталих дітей, який мав назву «Школа біля воріт лікарні» (Бондар & Золотоверх & Нечипоренко, 2020, с. 32). Цей притулок було відкрито при Харківській психіатричній лікарні «Сабуровій дачі», нині Комунальному некомерційному підприємстві Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3». На базі притулку здійснювались перші спроби формування в осіб з глибокими інтелектуальними порушеннями навичок самообслуговування, вивчення етіології та патогенезу цього стану. Аналог такої школи було створено в ті ж роки у Франції за проєктом Ескіроля.

Незважаючи на велике значення вивчення досвіду організації навчання і виховання осіб з глибокими інтелектуальними порушеннями у спеціально створюваних умовах на базі першої в Україні та Російській імперії школи для таких дітей, ця проблема не набула висвітлення у спеціальних педагогічних дослідженнях. Означене зумовило вибір теми наукової статті.

Мета: на основі аналізу поглядів П. Бутковського на етіологію і патогенез інтелектуальних порушень охарактеризувати перші спроби організації навчання таких дітей у Харківській «Школі біля воріт лікарні», створеної на базі психіатричної лікарні «Сабурова дача».

Назву «Сабурова дача» було взято від імені власника замку, який будувався у 1796 р. для генерала П. Сабурова намісника Катерини II на Слобідській Україні. У 1820 р. сюди було переміщено «Будинок божевільних» (Зеленський, 1946), а вже у 1836 році створено «Школу біля воріт лікарні».

Аналізуючи період з 1732 по 1865 роки Г. Данилевський приходить до висновку, що в якості козацької колонії, у Слобідській Україні, як і в усій Малоросії, були загальні тенденції розвитку народної освіти (Данилевський, 1863). Діти з інтелектуальними порушеннями не залучались до процесу навчання, піклування про цю категорію осіб розглядалось виключно в медичній площині. На той період погляди П. Бутковського на природу виникнення стійких і виразних інтелектуальних порушень були доволі прогресивними. Зокрема, ще в далекому 1834 році професор П. Бутковський причину виникнення інтелектуальних порушень вбачав в ураженнях центральної нервової системи, вказуючи, що: «якщо одне волокно в мозку є ослабленим, то іскра Божа в цій людині тьмяніє. Тож оточення має чинити з такими людьми гуманно, відповідно до законів здорового глузду» (Бутковський, 1834). Варто також вказати, що професор П. Бутковський відстоював ідеї гуманного ставлення до осіб з «душевними хворобами» та інтелектуальними порушеннями зокрема, критикуючи використання щодо останніх ланцюгів, яке було під забороною ще з 1794 року, проте ще понад 100 років використовувалось у психіатричних лікарнях (Зеленский, 1946).

Одним із перших професор П. Бутковський говорить про те, що люди мають бути чуйними та піклуватися про осіб з інтелектуальними порушеннями з двох причин. По-перше, почуття гуманізму і любові до ближнього мають бути властиві кожній людині, по-друге, розуміючи те, що інтелектуальні порушення можуть виникнути у людей різного соціального статусу і роду діяльності, як у ранньому, так і більш дорослому віці, треба думати, що ніхто б з людей не хотів у такому стані бути «ув'язненим у підвалі або тюрмі для божевільних, скутим ланцюгами, згнивати від власних випорожнень і бути для оточуючих прикладом звіра пітьми, позбавленого дорогоцінного блага бути людиною» (Бутковський, 1834).

Людину П. Бутковський розглядав як біопсихосіальну модель, якій притаманне поєднання «біологічного та динамічного», що разом утворюють людське буття. Аналізуючи дуальну природу людини, професор вказував на домінування в ній «динамічного», тобто соціального, вказуючи тим самим на значний вплив соціального виховання людини і її саморозвитку (Бутковський, 1834).

Професором було виділено три складові класи людини як біопсихосоціальної істоти: фізичний (людина як біологічний вид на рівні клітинної організації), органічний (людина як система органів, що забезпечують «... як процес елементарного відчуття, так і досконале сприймання. Найвищим продуктом органічного класу є людський мозок, а життєдайним початком освіта»); духовний (людина як духовне створіння, що характеризується довільністю й здатністю відчувати як елементарні відчуття, так і розуміти зміст абстрактних понять і формулювати умовисновки). Прогресивні погляди П. Бутковського виявлялися в обґрунтуванні впливу навчання на весь хід розвитку дитини. Вчений вказував, що «освіта є життєвим початком, який пожвавлює мозок людини» (Бутковський, 1834, с. 53).

Серед чинників, які призводять до виникнення психопатології, П. Бутковський визначає освіченість, рід діяльності людини, вік і стать. Вченим установлено, що найбільше схильні до психічних порушень освічені люди, ніж неосвічені; особи єврейської нації; багаті особи, які не зазнавали бідності. Люди віком 20 30 років мають кращий прогноз у лікуванні психічних розладів; жінки мають кращий прогноз у лікуванні психічних порушень ніж чоловіки, проте жінки хворіють частіше. Найменше піддаються корекції порушення розумового розвитку, які зумовлені деформаціями черепа або мозку, спадковістю, органічними ураженнями церебрального субстрату. Розумові здібності людини на думку професора П. Бутковського залежать від розміру черепа, зокрема, зниження розумових здібностей спостерігається при зменшенні його розмірів.

Аналізуючи природу психіки людини, П. Бутковський зазначає, що «душа характеризується трьома класами: серце або серцеводушевна здатність (почуття, бажання, внутрішні спонукання, пристрасті), дух (поняття, сила уяви, розум або здатність розмірковувати), воля (довільна здатність виконувати дію відповідно до заданих вимог, найвищим ступенем вияву якої є самовладання) (Бутковський, 1834, с. 60). При інтелектуальних порушеннях ураженими є всі три класи: серце, дух і воля.

Професор П. Бутковський описав види інтелектуальних порушень за часом їх виникнення, виокремивши вроджене та набуте слабоумство. Було встановлено, що вроджене слабоуство (божевілля) виникає внаслідок раннього ураження мозку та загальної астенії тіла. Цьому стану властиві порушення уваги, пам'яті, мислення, мовлення та самоконтролю. Дехто з таких дітей має супутні порушення зору та слуху, їм властиві недоліки почуттєвої сфери і соціального розвитку, що виявляється в тому, що діти «самі торкаються і дозволяють іншим торкатися інтимних місць». Їм властиві труднощі формування навичок самообслуговування та байдужість до різних стимулів, можливе порушення потягів, зокрема статевих (Бутковський, 1834).

Про дітей з вродженими інтелектуальними порушеннями П. Бутковський говорив: «Усе їх існування можна схарактеризувати як зруйнований корабель». Вони не здатні аналізувати події, можуть не відрізняти «своїх» від чужих, не вміють аналізувати свою поведінку. Їм властиві порушення орієнтування у власній особистості, тілі, соціумі; труднощі побудови причинно-наслідкових зв'язків, що виявляються навіть у тому, що «... кретини можуть виривати власне волосся, що росте на дітородних органах, при цьому кричати від болю, але не розуміти, що самі створюють ці болісні відчуття» (Бутковський, 1834).

При набутому слабоумстві на думку П. Бутковського страждає переважно мисленнєва діяльність особи.

Професором П. Бутковським виділено ступені зниження інтелекту. При першому варіанті слабоумства спостерігається загальне зниження психічної діяльності, проте завдяки виховному впливу та навчанню у поведінці таких дітей можна сформувати «деяку правильність». При другому варіанті кретинізмі, відсутні розумові та моральні здібності, у таких дітей виникають супутні розлади у вигляді паралічів або епілепсії, спостерігаються деформації черепа, зменшення або збільшення розмірів голови.

Ці ідеї професора знайшли своє втілення у створеному ним притулку для дітей з глибокими інтелектуальними порушеннями. П. Бутковський зазначав, що таким дітям корисно перебувати в долинах, оточених навколо лісами та горами, організовувати дієту. Для того, щоб активізувати відчуття дітей з інтелектуальними порушеннями в їх їжу доцільно додавати гірчицю, хрон, ваніль; корисним є зігрівання голови й обливання холодною водою.

Аналізуючи будову та управління притулком для осіб з інтелектуальними (розумовими) порушеннями П. Бутковський приходить до висновку, що будівля для розміщення таких дітей має бути одноповерховою та розділеною на зони: для дітей, для персоналу, сумісні зони для відпочинку та для виконання елементарних трудових дій. Приміщення мають бути з великими вікнами або скляними дверима для здійснення включеного спостереження за поведінкою та діяльністю дітей з інтелектуальними порушеннями.

Підлогу в кімнатах варто роботи з дерева, бо воно тепліше, а якщо особа дуже збудлива, то варто її розміщувати в кімнаті з кам'яною підлогою, адже вона холодна і впливає як заспокійливе на цих осіб. Разом з тим П. Бутковський спростовує думку про те, що особам з інтелектуальними порушеннями доцільно перебувати в холодних кімнатах, натомість вказує, що вони потребують сухого, чистого повітря та теплого без зайвих деталей одягу.

Особливого значення П. Бутковський надавав спільному прийому їжі дітьми за загальним столом, адже така ситуація сприятиме виникненню навичок дотримання суспільних правил поведінки. Професор приділяв увагу харчуванню осіб з інтелектуальними порушеннями. Зокрема, він вказував, що кількість і якість їжі необхідно розраховувати на основі визначення потреб кожної дитини. Їжа та напої мають бути легкими як для приготування, так і для засвоєння, особливо важливо давати змогу таким дітям пити воду, навіть уночі.

Певні вимоги П. Бутковський висував і до прилеглої території таких притулків. Керувати притулком має директор, проте всі рішення щодо лікування таких осіб приймає лікар, який щоденно має здійснювати обхід та призначати лікування. Разом з тим професор П. Бутковський наголошує на тому, що окрім фармацевтичних засобів, зі збудливими дітьми з інтелектуальними порушеннями доцільно використовувати систему фізичних і дієтичних засобів, до якої належать:

1. Фізичні засоби: розміщення людини в темній кімнаті, в якій відсутні шум, крик, накладання холодних примочок на лоб, гойдання на гойдалці, трудотерапія з фізичним навантаженням, зокрема, роботи в саду;

2. Дієтичні засоби: голод, спрага, сон;

До чинників, які дозволяють підвищити збудження людини належать:

1. Фізичні подразники: чисте повітря, світло, тепло.

2. Дієтичні засоби: активні рухові вправи на повітрі, короткотривалий сон, жарене м'ясо, хрон, гірчиця тощо.

Дуже важливим було дотримання режиму дня з регламентацією часу на діяльність, рухові вправи й чіткі способи примусу до виконання трудових дій. Дівчата можуть займатися швейною справою, в'язанням. Особливого значення при цьому набуває зона для сумісної діяльності дітей, яка спонукає підпорядковуватись правилам виконання сумісної справи. Так вчений приходить до висновку про виключне значення правильного керівництва діяльністю осіб з інтелектуальними порушеннями, вказуючи, що це сприятиме корекції недоліків їх розумового розвитку.

Професором П. Бутковським було розроблено етапи здійснення навчально-виховної роботи з дітьми з інтелектуальними порушеннями. Розглянемо ці етапи, на основі яких було побудовано навчально-виховний та корекційно-розвитковий процес в умовах притулку для дітей з інтелектуальними порушеннями.

Зокрема, на першому етапі важливо розвивати у дітей відчуття власного тіла. У якості засобів, що дозволяють підвищити відчуття власного тіла доцільно використовувати лоскотання, обтирання тіла, зокрема, робити обтирання холодною водою, лікувати «голодом», «спрагою», викликати блювоту, жалити спину кропивою. Застосовувати сенсорні подразники, такі як: гучні звуки, яскраві кольори, спостереження за морем.

На другому етапі доцільно переходити до активізації уваги. Треба проводити заняття із застосуванням ігор, які активізують увагу дитини, розвивають концентрацію. Це мають бути ігри, які укріплюють водночас тіло, вправи зі створенням ситуації вдаваної небезпеки, що дозволяють сконцентрувати увагу «на собі» та активізують пошук шляхів для власного порятунку.

Корисним, на думку П. Бутковського, на другому етапі використовувати гімнастичні вправи, адже вони дозволяють заучувати певну послідовність рухів, розподіляти увагу на одночасне виконання декількох вправ.

На третьому етапі доцільно переходити до проведення занять з метою розумового розвитку дитини. Зокрема, починати треба з уроків математики, адже «розв'язання прикладів вимагають від дитини аналітико-синтетичної діяльності, планування та перемикання уваги». Саме така послідовність проведення занять дозволяє формувати у дитини здатність до формулювання суджень, встановлення причинно-наслідкових зв'язків, а це створює передумови для розвитку навичок розв'язання арифметичних задач.

Аналізуючи корекційну роботу при глибоких порушеннях інтелектуального розвитку, П. Бутковський вказує на значущість керівництва діяльністю таких дітей, залучення їх до ручної праці або землеробства під керівництвом педагога-наставника. Вчений довів, що ефективність праці таких дітей набагато вища, якщо ці діти бачать перед собою приклад діяльнісних і працелюбних людей.

Активну увагу в роботі з дітьми з інтелектуальними порушеннями П. Бутковський приділяв фізичній праці таких дітей, зазначаючи, що саме праця сприяє фізичному та розумовому розвитку, а також діє як заспокійливий засіб: «Слабоумні діти набагато краще сплять та мають гарний апетит після занять фізичною працею» (Бутковський, 1834).

Отже, аналіз поглядів П. Бутковського на природу виникнення інтелектуальних порушень, їх етіологію та специфічні закономірності розвитку таких дітей дозволив закласти основу формування вітчизняної олігофренопедагогіки як науки про закономірності та особливості навчання, виховання і розвитку дітей з інтелектуальними порушеннями. Прогресивні погляди П. Бутковського на природу інтелектуальних порушень, розуміння значущості соціального впливу на хід розвитку таких дітей, дозволили йому створити першу школу для дітей з інтелектуальними порушеннями не тільки в Україні, але й у всій Російській імперії, охарактеризувати вимоги до устаткування та організації діяльності закладу подібного типу та побудувати систему корекційного навчання і виховання таких дітей починаючи від розвитку «відчуття власного тіла» та сенсорики до проведення занять із формування елементарних математичних уявлень у дітей.

бутковський діти інтелектуальні порушення навчання

Список використаної літератури

1. Бондар В.І., Золотоверх В.В., Нечипоренко В.В. Історія олігофренопедагогіки. Запоріжжя : Вид-во Хортицької національної навчально-реабілітаційної академії, 2020. 408 с.

2. Бутковский П. Душевные болезни, изложенные сообразно началам нынешнего учения психиатрии в общем и частном, теоретическом и практическом содержании доктором медицины Петром Бутковским. Санкт-Петербург : Типография И. Глазунова, 1834. 154 с.

3. Гаврилов О. В. Особливі діти в закладі і соціальному середовищі : навчальний посібник. Кам'янець-Подільський : Аксіома, 2009. 308 с.

4. Данилевский Г. П. Харьковские школы в старину и теперь. Часть І. Школы в старину. Санкт-Петербург, 1863. 44 с.

5. Зеленский Н. М. 150 лет Сабуровой дачи. Т. ХІХ (67). Харьков : Гос. мед. изд-во УССР, 1946. 162 с.

6. Селецкий А. И. П. А. Бутковский первый профессор отечественной психиатрии. Врачебное дело. 1958. Вып. 8. С. 875-876.

7. Синьов В. М. Психолого-педагогічні проблеми дефектології та пенітенціарії. Київ : МП Леся, 2010. 779 с.

8. Сипливий В. О., Шумлянський П. М., Гузь А. Г. Вчені Харківського державного медичного університету 1805-2005. Харків, 2003. С. 92-93.

Синьов В.М., Коваленко В.Є.

У статті проаналізовано внесок професора психіатрії П. Бутковського у розвиток вітчизняної олігофренопедагогіки.

Охарактеризовано погляди П. Бутковського на етіологію та патогенез інтелектуальних порушень, взаємозв'язок біологічних і соціальних факторів розвитку. Вчений вказував на значення головного мозку у розвитку психічних захворювань, критикуючи містичні погляди на причини психічних розладів. На прикладі харківської «Школи біля воріт лікарні», організованої професором П. Бутковським, розкрито вимоги до будівлі, розташування та устаткування закладу, рекомендації щодо поєднання фізичного, фармакологічного та дієтичного засобів впливу на розвиток дітей з інтелектуальними порушеннями за збудливим (експлозивним) та торпідним (гальмівним) типом. Професор П. Бутковський описав види інтелектуальних порушень за часом їх виникнення, виокремивши вроджене та набуте слабоумство. Встановлено, що у Харківській «Школі біля воріт лікарні» корекційно-розвиткову та навчально-виховну роботу з дітьми з інтелектуальними порушення проводили поетапно. На першому етапі здійснювались заходи, спрямовані на активацію та розвиток відчуття власного тіла. На другому етапі проводились заняття з метою розвитку концентрації уваги та пам'яті. На третьому проводились заняття з розумового розвитку, поступово переходили до розв'язання арифметичних прикладів та задач. Активна увага в роботі школи приділялась заняттям з ручної праці та працетерапії.

Ключові слова: олігофренопедагогіка, психіатрія, інтелектуальні порушення, слабоумство.

Синев В.Н., Коваленко В.Е.

В статье проанализирован вклад профессора психиатрии П. Бутковского в развитие отечественной олигофренопедагогики. Охарактеризованы взгляды П. Бутковского на этиологию и патогенез интеллектуальных нарушений, взаимосвязь биологических и социальных факторов развития. Ученый указывал на значение мозга в развитии психических заболеваний, критикуя мистические взгляды на причины психических расстройств. На примере Харьковской «Школы у ворот больницы», организованной профессором П. Бутковским, раскрыты требования к зданию, расположению и оборудованию учреждения, рекомендации по сочетанию физического, фармакологического и диетического средств воздействия на развитие детей с интеллектуальными нарушениями с доминированием возбуждения (эксплозивный) и торможения (торпидный) тип. Профессор П. Бутковский описал виды интеллектуальных нарушений по времени их возникновения, выделив врожденное и приобретенное слабоумие. Установлено, что в Харьковской «Школе у ворот больницы» коррекционно-развивающую и учебновоспитательную работу с детьми с интеллектуальными нарушениями проводили поэтапно. На первом этапе проводились мероприятия, направленные на активацию и развитие ощущения собственного тела. На втором этапе проводились занятия с целью развития концентрации внимания и памяти. На третьем проводились занятия по умственному воспитанию, постепенно переходили к решению примеров и арифметических задач. Активное внимание в работе школы уделялось занятиям по ручному труду и трудотерапии.

Ключевые слова: олигофренопедагогика, психиатрия, интеллектуальные нарушения, слабоумие.

Syniov V., Kovalenko V.

At the Origins of Kharkov Oligophrenopedagogy: «School at the Gates of the Hospital» by P. Butkovsky

The article deals the problem of the contribution of Professor of Psychiatry P. Butkovsky to the development of Ukrainian oligophrenopedagogy. The views of P. Butkovsky of the etiology and pathogenesis of intellectual disorders, the relationship between biological and social factors of development are characterized. On the example of the Kharkov «School at the gates of the hospital», organized by Professor P. Butkovsky, the requirements for the building, location and equipment of the institution, recommendations for combining physical, pharmacological and dietary means of influencing the development of children with intellectual disabilities with dominance of excitation (explosive) and inhibition (torpid) type. It was established that in the Kharkov «School at the gates of the hospital» correctional developmental and educational work with children with intellectual disabilities was carried out in stages. At the first stage, activities were carried out aimed at activating and developing a sense of one's own body. At the second stage, classes were held to develop concentration of attention and memory. At the third stage, classes were held on mental education, gradually moving on to solving examples and arithmetic problems. Active attention in the work of the school was given to classes in manual labor and occupational therapy.

Key words: oligophrenopedagogy, psychiatry, intellectual disabilities, dementia.

Размещено на Allbest.ru