Особливості часової перспективи поліцейських із різним рівнем професійної самореалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет внутрішніх справ

Особливості часової перспективи поліцейських із різним рівнем професійної самореалізації

Яна Пономаренко кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціології та психології

Представлено результати теоретичного й емпіричного вивчення особливостей часової перспективи поліцейських у контексті їхньої професійної самореалізації. Аналіз психологічної літератури показав, що планування власного професійного майбутнього позитивно позначається на якості виконуваної роботи поліцейськими, зумовлює їх задоволеність професією та реалізованістю в ній. Мета статті - вивчити особливості часової перспективи майбутнього у працівників поліції з різним рівнем професійної самореалізації. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що поглиблено наявні знання щодо часової перспективи поліцейських у контексті їхньої професійної самореалізації та вдосконалено емпіричні підходи до психо логічної діагностики часової перспективи професійного майбутнього поліцейських. Вибірка дослідження становила 106 поліцейських. Згідно з даними опитувальника «Тип та рівень професійної самореалізації» Є. Гаврилової з використанням кластерного аналізу за принципом k-середніх досліджувані були розподілені за трьома групами. До першої групи увійшли 39 поліцейських із низьким рівнем професійної самореалізації, до другої групи віднесені 23 досліджувані, які мають середній рівень професійної самореалізації, а третю групу становили 44 поліцейські, які мали високі показники професійної самореалізації. Група із середнім рівнем професійної самореалізації була виключена з подальшого дослідження. Також у дослідженні було використано «Опитувальник часової перспективи», розроблений Ф. Зімбардо. Висновки. Емпірично встановлено, що в поліцейських із низьким рівнем професійної самореалізації виявлені ознаки травматичного попереднього професійного досвіду, який негативно впливає на їхнє сьогодення, що зумовлює впевненість у неконтрольованості перебігу подій та неможливості конструктивного вирішення проблемної чи кризової ситуації; це стає причиною втрати віри у власну спроможність долати проблеми, попередити виникнення тих чи інших подій, знайти оптимальне вирішення в екстремальних обставинах. Поліцейським із високим рівнем професійної самореалізації притаманна позитивна оцінка минулого досвіду, вони відчувають упевненість у собі та у власній здатності вирішувати професійні завдання, що підвищує їхню професійну спроможність і компетентність.

Ключові слова: минулий досвід, поліцейські, професійне майбутнє, професійна самореалізація, часова перспектива.

Yana PONOMARENKO

Candidate of Psychological Sciences (Ph.D.), Associate Professor at the Department of Sociology and Psychology, Kharkiv National University of Internal Affairs

FEATURES OF THE TIME PERSPECTIVE OF POLICE OFFICER'S WITH DIFFERENT LEVELS OF PROFESSIONAL SELF-REALIZATION

The results of theoretical and empirical study of the peculiarities of the time perspective of police officers in the context of their professional self-realization are presented. The analysis of the psychological literature showed that the planning of one's own professional future has a positive effect on the quality of work performed by police officers, their satisfaction with the profession and realization in it. The aim of the article is to study the features of the time perspective of the future in police officers with different levels of professional self-realization. Scientific novelty of the study: deepened existing knowledge about the time perspective of police officers in the context of their professional self-realization and improved empirical approaches to the psychological diagnosis of the time perspective of the professional future of police officers. The sample included 106 police officers. According to the questionnaire “Type and level ofprofessional self-realization” by Ye. Gavrylova using cluster analysis on the principle of k-means, the subjects were divided into three groups. The first group included 39 police officers with a low level of professional self-realization, the second group included 23 respondents who have an average level of professional self-realization, the third group consisted of 44 police officers who had high levels of professional self-realization. The group with an average level ofprofessional self-realization was excludedfrom further research. The study used the “Questionnaire of Time Perspective” by F Zimbardo. Conclusions. It has been empirically established that police officers with a low level of professional self-realization show signs of traumatic previous professional experience, which negatively affects their present, creates confidence in uncontrollability and inability to constructively resolve a problem or crisis situation. problems, prevent the occurrence of certain events, find the optimal solution in extreme circumstances. Policemen with a high level of professional self-realization are characterized by a positive assessment ofprevious experience, they feel confident in themselves and in their ability to solve professional problems, which increases their professional ability and competence.

Key words: past experience, police officers, professionalfuture, professional self-determination, time perspective.

Вступ

Постановка проблеми. Плинність кадрів поліції змушує замислитися над причинами цього явища та з'ясувати шляхи вирішення зазначеної проблеми. Робота в поліції є досить складною, що неодмінно призводить до фізич ного, емоційного й психологічного висна ження, підштовхує її працівників до радикаль ного заходу - звільнення. У науковій спільноті вчені сходяться в думці, що однією з можли вих причин плинності поліцейських кадрів є їх нереалізованість у професії та відсутність подальших перспектив у ній. Саме це зумовило актуальність представленого дослідження.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У царині психологічної науки дослідники визначають поняття часової перспективи з фокусуванням уваги на різних ракурсах цього феномену. Так, А. Бунас пропонує розглядати часову перспективу як особистісний концепт, який формується з когнітивної сис теми та диференціює життя особистості в контексті минулого, теперішнього й майбутнього досвіду. При цьому часова перспектива здатна висвітлити особливості ціннісно-смислової системи людини, а також розкрити сенс життя [2, с. 39]. Своєю чергою О. Максим та Т. Рябовол вважають, що часова перспек тива є когнітивним відображенням мотивації людини, що містить у собі мрії, сподівання, плани, прагнення, устремління, страхи, котрі підвладні подіям минулого, теперішнього й майбутнього. Науковиці зазначають, що часова перспектива є показником життєвої стратегії людини, адже вона впродовж усього свого життєвого шляху долає труднощі та кризові ситуації, які чинять істотний вплив на побудову подальших перспектив [6, с. 283]. На переконання О. Журавльової, недостатня сформованість часової перспективи зменшує здатність особистості встановлювати й реалі зовувати цілі, змінює організацію та екстра поляцію поведінки в часі, адже думки про майбутнє є фундаментом для побудови усві домленої психічної діяльності [5, с. 156].

У більшості досліджень зазначається, що для кращого розуміння процесу проєктування власного майбутнього необхідно звертати увагу на специфіку конструювання майбут нього особистістю. Так, М. Дворник вважає, що схожим на самопрогнозування за спосо бом творення і своїми функціями є поняття конструювання життєвої перспективи. Авторка підкреслює, що емпіричне вивчення особливостей життєвої перспективи здатне розширити межі розуміння майбутнього осо бистості в контексті її відповідальності, при йняття рішень, зрілості та соціальної актив ності [3, с. 12]. В. Діброва дотримується схожої думки та стверджує, що ознаками конструйованого майбутнього є гнучкість, поетапність цього процесу, організованість і присутність творчого складника в діяльності, формулюванні життєвих планів. Істотним фундаментом у процесі побудови життєвих планів, на думку дослідниці, є минулий і теперішній досвід [4, с. 30].

Щодо особливостей конструювання май бутнього поліцейських у контексті часової перспективи Н. Мілорадова пропонує звер тати увагу на особливості професійного сце нарного планування, що розкриває послідов ний план поліцейського до самореалізації у професії [7, с. 154]. Н. Афанасьєва встано вила, що задоволеність життям у представ ників ризиконебезпечних професій зале жить від наявності в них планів на майбутнє, постановки цілей, котрі доповнюють життя усвідомленістю, спрямованістю та часовою перспективою. Авторка вважає, що ставлення до життєвого часу у фахівців екстремальних професій визначає присутність чи відсутність схильності до усвідомлення часу власного життя [1]. На думку Д. Швеця та співавто рів, для гармонійного розвитку поліцейського у професії особливого значення набуває усві домлення поліцейським свого місця в ній та подальших перспектив розвитку [12]. В. Бон даренко з колегами підтверджують, що про фесійна успішність поліцейського зумов лена його здатністю адаптуватися у професії та будувати перспективи свого майбутнього в ній [10]. Результати дослідження, про веденого колективом авторів на чолі з K. Papazoglou, доводять, що високоефектив ний поліцейський - це той, хто розділяє цін ності професії та прагне розвиватися в ній [11].

Метою дослідження є вивчення особливос тей часової перспективи майбутнього у пра цівників поліції з різним рівнем професійної самореалізації. Для її досягнення необхідно було виконати такі завдання: 1) провести теоретичний аналіз наукових напрацювань із проблеми часової перспективи майбутнього поліцейських; 2) визначити особливості часо вої перспективи майбутнього в поліцейських із різним рівнем професійної самореалізації.

Таблиця 1 Показники часової перспективи майбутнього в різних кластерних групах поліцейських (M ± m)

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що воно поглибило наявні знання щодо часової перспективи поліцейських у контексті їхньої професійної самореалізації. Було вдосконалено емпіричні підходи до психологічної діагностики часової перспективи про фесійного майбутнього поліцейських.

Результати досліджень

Для досягнення поставленої мети нами було проведено емпі ричне дослідження особливостей часової перспективи на працівниках поліції із різним рівнем професійної самореалізації. Загальна чисельність вибірки дослідження налічувала 106 поліцейських. За допомогою застосу вання опитувальника «Тип та рівень профе сійної самореалізації» Є. Гаврилової з вико ристанням кластерного аналізу за принципом k-середніх нами було поділено досліджуваних за трьома групами. До першої групи увійшли 39 поліцейських із низьким рівнем професій ної самореалізації, до другої групи віднесені 23 досліджувані, які мають середній рівень професійної самореалізації, а третю групу становили 44 поліцейські, які мали високі показники професійної самореалізації. Група із середнім рівнем професійної самореалізації була виключена з подальшого дослідження. За допомогою «Опитувальника часової пер спективи» Ф. Зімбардо було діагностовано ставлення поліцейських із різним рівнем про фесійної самореалізації до часового конти нууму. Опитувальник містить 56 тверджень, що поділені за п'ятьма шкалами: 1) негативне минуле; 2) гедоністичне сьогодення; 3) май бутнє; 4) позитивне минуле; 5) фаталістичне сьогодення [8, с. 99-105]. Математико-статистична обробка здійснювалася з використанням t-критеріюСтьюдентадлянезалежнихвибірок.

Показники часової перспективи в поліцей ських із різним рівнем професійної самореа- лізації наведено в таблиці 1.

Встановлено, що за шкалою «Негативне минуле» спостерігаються значущі відмін ності в досліджуваних групах (р<0,05). Вірогідно більший показник за цією шка лою, встановлений у групі поліцейських із низьким рівнем професійної самореалізації, свідчить про те, що ці досліджувані занадто переймаються подіями минулого, які мали травматичний або стресовий характер, що неодмінно ускладнює виконання їхніх профе сійних обов'язків, оскільки вони відчувають страхи щодо повторення негативної події та мають сумніви стосовно своїх можливостей самостійно вирішити проблемну ситуацію. На відміну від працівників поліції з високим рівнем професійної самореалізації, вірогідно більш низькі показники у групі поліцейських із низьким рівнем професійної самореалізації були встановлені також за шкалою «Фаталіс тичне сьогодення» (р<0,05). Отримані резуль тати викликають занепокоєння, оскільки демонструють більшу схильність цих респондентів до думок щодо власної безпорад ності та неможливості вплинути на перебіг подій. Тобто представники першої групи, які досить невпевнено почувають себе у профе сії, схильні вважати, що все, що має відбу тися, врешті-решт здійсниться незалежно від того, чи будуть вони докладати зусилля, щоб попередити виникнення проблемної ситуації. Ця тенденція потребує особливої уваги, адже обов'язок поліцейського вимагає від нього захисту закону та прав людини, здоров'я і життя якої він повинен зберегти, докладаючи максимум зусиль незалежно від обставин.

Виявлено, що за шкалою «Позитивне минуле» показник у групі поліцейських із високим рівнем професійної самореалізації вірогідно перевищує відповідний показник у поліцейських із низьким рівнем професій ної самореалізації (р<0,05). Отже, отримані дані дають можливість вважати, що минулий позитивний досвід є більш значущим для поліцейських із високим рівнем професійної самореалізації. Досягнення успіху приво дить до почуття впевненості у власних силах і надає натхнення для подальшого вдоскона лення своєї майстерності. Професійні ситуа ції позитивної забарвленості, які мали істотне значення для представників цієї групи, ста ють чинником, що мотивує працівників поліції продовжувати займатися своєю профе сійною діяльністю, оскільки підтверджують їхню здатність впливати власними діями на перебіг ситуації та приносити користь іншим і суспільству загалом. часовий поліція професійний самореалізація

За шкалами «Гедоністичне сьогодення» (t=0,04) та «Майбутнє» (t=0,11) вірогідні від мінності між досліджуваними групами не були встановлені. Отже, поліцейські неза лежно від рівня професійної самореалізації досить задоволені життям, проте водночас ця задоволеність не трансформована в надмірний гедонізм, котрий передбачає «роз'єднаність» минулого й майбутнього, пошук збудження та брак стурбованості щодо майбутніх наслідків поведінки. Представникам обох груп при таманна активна життєва позиція, самостій ність щодо побудови свого життя відповідно до власних цілей і цінностей. Рівень профе сійної самореалізації не відбивається у фор муванні перспективи майбутнього в поліцей ських під час виконання службових завдань, однак демонструє їхню автономність у при йнятті рішень та планах щодо власного про фесійного майбутнього.

Висновки

Проведене дослідження дало змогу висвітлити особливості часової пер спективи майбутнього у представників пра воохоронних органів. Під час теоретичного аналізу встановлено, що планування власного професійного майбутнього є чинником про філактики плинності поліцейських кадрів, запорукою їхньої успішної самореалізації та надає можливості подальшого професійного розвитку. Емпіричне дослідження свідчить про те, що в поліцейських із низьким рівнем професійної самореалізації виявлені ознаки травматичного попереднього професійного досвіду, який негативно впливає на їхнє сьо годення, що зумовлює впевненість у неконтрольованості перебігу подій та неможливості конструктивного вирішення проблемної чи кризової ситуації; це стає причиною втрати віри у власну спроможність долати проблеми, попередити виникнення тих чи інших подій, знайти оптимальне вирішення в екстремаль них обставинах. Поліцейським із високим рів нем професійної самореалізації притаманна позитивна оцінка попереднього досвіду, вони відчувають упевненість у собі та у власній здатності вирішувати професійні завдання, що підвищує їхню професійну спроможність і компетентність. Для обох досліджуваних груп характерна задоволеність сьогоденням (що водночас не трансформована в надмірний гедонізм), активна життєва позиція, самостій ність у конструюванні перспектив власного життя відповідно до сформованих ними цілей і цінностей, здатність до автономного при йняття рішень та планування свого майбут нього у професійному й життєвому контекстах.

Перспективи подальших наукових дослі джень ми вбачаємо в поглибленому аналізі психологічних характеристик, які дадуть можливість деталізувати чинники форму вання професійної самореалізації та профе сійної здійсненності поліцейських як умови їх ефективної професійної діяльності.

Література

1. Афанасьєва Н. Застосування наративу у психологічному консультуванні рятувальників - учасни ків ООС з порушеннями часової орієнтації. Український психологічний журнал. 2019. № 1(11). С. 28-38. URL: https://doi.org/10.17721/upj.2019.1(11).2.

2. Бунас А. Часова перспектива як один із чинників розгортання прогностичної компетентності особистості. Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2020. № 1. С. 38-41. URL: https://doi.Org/10.51547/ppp.dp.ua/2020.1.6.

3. Дворник М. Прокрастинація в конструюванні особистісного майбутнього: монографія. Кропивницький: Імекс-ЛтД, 2018. 120 с.

4. Діброва В. Пошукове дослідження особливостей конструювання майбутнього внутрішньо пере міщеними особами. Вісник Київського інституту бізнесу та технологій. 2020. Т. 45. № 3. С. 27-35. URL: https://doi.org/10.37203/10.37203/kibit.2020.45.04.

5. Журавьова O. Роль особливостей часової перспективи особистості у формуванні схильності до прокрастинації. Психологічний часопис. 2020. № 6. С. 154-163. URL: https://doi.org/10.31108/ 1.2020.6.3.15.

6. Максим О., Рябовол Т Усвідомлення часової перспективи - умова становлення ціннісних орієнтацій особистості.Молодий вчений. 2021. № 5(93). С. 282-285. URL: https://doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5- 93-53.

7. Мілорадова Н. Сценарні тенденції професіогенезу слідчих органів досудового розслідування Національної поліції України. Право і безпека. 2020. № 1(76). С. 153-161. URL: https://doi.org/10.32631/ pb.2020.1.22.

8. Психодиагностика стресса: практикум / сост.: Р. Куприянов, Ю. Кузьмина. Казань: КНИТУ, 2012. 212 с.

9. Formation of the Professionally Significant Skills and Competencies of Future Police Officers during Studying at Higher Educational Institutions / V. Bondarenko, I. Okhrimenko, I. Tverdokhvalova, K. Mannapova, K. Prontenko. Revista Romaneasca pentru Educafie Multidimensionala. 2020. Vol. 12. № 3. Р. 246-267. URL: https://doi.org/10.18662/rrem/12.3Z320.

10. Addressing moral suffering in police work: theoretical conceptualization and counselling implications / K. Papazoglou, D. Blumberg, K. Kamkar, A. Mclntyre-Smith, M. Koskelainen. Canadian Journal of Counselling and Psychotherapy. 2020. Vol. 54. № 1. Р 71-87. URL: https://cjc-rcc.ucalgary.ca/article/view/68490.

11. The New Police Training System: Psychological Aspects / D. Shvets, O. Yevdokimova, I. Okhrimenko, Ya. Ponomarenko, Yu. Aleksandrov, S. Okhrimenko, K. Prontenko. Postmodern Openings. 2020. Vol. 11. № 1. Р. 200-217. URL: https://doi.org/10.18662/po/11.1sup1/130.

References

1. Afanasieva, N. (2019). Zastosuvannia naratyvu u psykholohichnomu konsultuvanni riatuvalnykiv - uchasnykiv OOS z porushenniamy chasovoi oriientatsii [Application of narratives in psychological consultation of rescuers - JFO participants having problems with time perspective]. Ukrainskyipsykholohichnyi zhurnal - Ukrainian Psychological Journal, 1(11), 28-38. Retrieved from: https://doi.org/10.17721/upj.2019.1(11).2 [in Ukrainian].

2. Bunas, A. (2020). Chasova perspektyva yak odyn iz chynnykiv rozghortannia prohnostychnoi kompe- tentnosti osobystosti [Time perspective as one of the factors of development of predictive personality com petence]. Dniprovskyi naukovyi chasopys publichnoho upravlinnia, psykholohii, prava - Dnipro Scientific Journal of Public Administration, Psychology, Law, 1, 38-41. Retrieved from: https://doi.org/10.51547/ppp. dp.ua/2020.1.6 [in Ukrainian].

3. Dvornyk, M. (2018). Prokrastynatsiia v konstruiuvanni osobystisnoho maibutnoho: monohrafiia [Pro crastination in the construction of a personal future: monograph]. Kropyvnytskyi: Imeks-LTD [in Ukrainian].

4. Dibrova, V. (2020). Poshukove doslidzhennia osoblyvostei konstruiuvannia maibutnoho vnutrishno per- emishchenymy osobamy [Exploratory research of peculiarities of constructing the future by the internally dis placed persons]. Visnyk Kyivskoho instytutu biznesu ta tekhnolohii - Herald of Kiev Institute of Business and Technology, 45(3), 27-35. Retrieved from: https://doi.org/10.37203/10.37203/kibit.2020.45.04 [in Ukrainian].

5. Zhuravleva, O. (2020). Rol osoblyvostei chasovoi perspektyvy osobystosti u formuvanni skhylnosti do prokrastynatsii [The role of an individual's temporal perspective peculiarities in procrastination propen sity formation]. Psykholohichnyi chasopys - Psychological journal, 6, 154-163. Retrieved from: https://doi. org/10.31108/1.2020.6.3.15 [in Ukrainian].

6. Maksym, O., & Ryabovol, T (2021). Usvidomlennia chasovoi perspektyvy - umova stanovlennia tsinn- isnykh oriientatsii osobystosti [Awareness of time perspective as a condition required for the formation of value orientations of personality]. Molodyi vchenyi - Young Scientist, 5(93), 282-285. Retrieved from: https:// doi.org/10.32839/2304-5809/2021-5-93-53 [in Ukrainian].

7. Miloradova, N. (2020). Stsenarni tendentsii profesiohenezu slidchykh orhaniv dosudovoho rozslidu- vannia Natsionalnoi politsii Ukrainy [Scenario tendencies of professional genesis of investigators of pre-trial investigation agencies of the National police of Ukraine]. Pravo i bezpeka - Law and Safety, 1(76), 153-151. Retrieved from: https://doi.org/10.32631/pb.2020T.22 [in Ukrainian].

8. Kupriyanov, R., & Kuz'mina, Yu. (eds.). (2012). Psihodiagnostika stressa: praktikum [Psychodiagnos tics of stress: practical work]. Kazan: KNITU [in Russian].

9. Bondarenko, V., Okhrimenko, I., Tverdokhvalova, I., Mannapova, K., & Prontenko, K. (2020). Forma tion of the Professionally Significant Skills and Competencies of Future Police Officers during Studying at Higher Educational Institutions. Revista Romaneasca pentru Educate Multidimensionala, 12(3), 246-267. Retrieved from: https://doi.org/10.18662/rrem/12.3/320 [in English].

10. Papazoglou, K., Blumberg, D., Kamkar, K., McIntyre-Smith, A., & Koskelainen, M. (2020). Address ing moral suffering in police work: theoretical conceptualization and counselling implications. Canadian Journal of Counselling and Psychotherapy, 54(1), 71-87. Retrieved from: https://cjc-rcc.ucalgary.ca/article/ view/68490 [in English].

11. Shvets, D., Yevdokimova, O., Okhrimenko, I., Ponomarenko, Ya., Aleksandrov, Yu., Okhrimenko, S., & Prontenko, K. (2020). The New Police Training System: Psychological Aspects. Postmodern Openings, 11(1), 200-217. Retrieved from: https://doi.org/10.18662/po/11.1sup1/130 [in English].

Размещено на Allbest.ru