Висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи в інклюзивно-ресурсному центрі: оформлення за новим зразком

Размещено на http://www.allbest.ru/

Висновок про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи в інклюзивно-ресурсному центрі: оформлення за новим зразком

У статті здійснюється аналіз нового зразку висновку про психолого-педагогічну оцінку розвитку особи, який оформлюється фахівцями (консультантами) інклюзивно-ресурсного центру. Такий документ засвідчує, які труднощі вона має, який їх характер та ступінь прояву, а також якої підтримки потребує. У зв'язку зі змінами у нормативно-правовому забезпеченні, що регулює порядок організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти, постає необхідність детального розгляду проблеми уніфікованого представлення результатів діагностики. Йдеться про такі окремі складові згаданого документу, як: розділ №3 «Умови виховання в сім ї, відносини між членами сім'ї»; розділ №5 «Напрями оцінки»; інформація, що охоплює особливості стану здоров'я особи, яка проходить комплексне психолого-педагогічне обстеження, подається у розділі висновку №6; розділ № 7 «Загальні висновки»; розділ № 8 «Рекомендації»; розділ № 9 «Рекомендований рівень підтримки в закладі освіти». Згадані параметри є вкрай необхідними для закладу освіти, команди психолого-педагогічного супроводу дитини в контексті коректного опрацювання інформації про різні сфери розвитку та створення для неї індивідуальної освітньої траєкторії.

Матеріали, що поєднує у собі стаття, охоплюють лише частку важливих розділів та звертають увагу на проблеми достовірності представлених у висновку даних. Адже від цього залежатимуть подальші кроки щодо забезпечення для дитини відповідних її потребам умов, а також вони мають сприяти прогресу, позитивним змінам. Процес здійснення комплексної психолого-педагогічної оцінки розвитку пов'язується з високим рівнем 40 відповідальності, яка покладається на фахівців інклюзивно-ресурсного центру. Стандартизація параметрів його оформлення дозволить подальше використання документу та безпомилкову інтерпретацію його змісту не лише на рівні будь-якого закладу освіти, а й у межах усієї мережі інклюзивно - ресурсних центрів України. Останній аргумент має особливу значущість з огляду на необхідність проведення повторних процедур діагностики особи в ІРЦ за місцем її постійного проживання чи реєстрації, а також з метою моніторингу зони актуального та найближчого розвитку, освітніх труднощів, рекомендацій щодо потрібного рівня підтримки та корекційних втручань в інших регіонах країни чи закордоном.

Ключові слова: інклюзивна освіта, інклюзивно-ресурсний центр, комплексна оцінка, освітні труднощі, рівні підтримки.

Holentovska O.S.

CONCLUSION ON THE COMPREHENSIVE PSYCHOLOGICAL AND PEDAGOGICAL ASSESSMENT OF A PERSON'S DEVELOPMENT IN THE INCLUSIVE RESOURCE CENTRE: EXECUTION CONFORMING TO THE NEW SAMPLE

The analysis of a new sample of the conclusion on the psychological and pedagogical assessment of a person's development, which is issued by specialists (consultants) of the inclusive resource centre, is performed in the article. Such a document shows what difficulties a person faces, their nature and intensity, as well as what support a person needs. Due to the changes in the legal provisions, which regulate the organization of inclusive education in the institutions of general secondary education, there is a need for detailed consideration of the problem concerning the unified presentation of diagnostic results. It is referred to such separate components of the mentioned document as: Section No. 3 "Conditions of Upbringing in the Family, Relations between Family Members"; section No. 5 "Assessment Directions"; the information covering the peculiarities of a health condition of a person, who undergoes a comprehensive psychological and pedagogical examination, is provided in Section No. 6 of the conclusion; Section No. 7 "General Conclusions"; Section No. 8 "Recommendations"; Section No. 9 “Recommended Level of Support in the Educational Institution”. The specified parameters are extremely necessary for the educational institution, the team of psychological and pedagogical support of a child in the context of the correct processing of information regarding various areas of development and creation of an individual educational trajectory.

The materials combined in the article cover only a part of the important sections and draw attention to the problem of reliability of the data presented in the conclusion. After all, that affects the further steps to make sure that a child is provided with the conditions appropriate to their needs, as well as to promote progress and positive changes. The process of carrying out a comprehensive psychological and pedagogical assessment of development is associated with a high level of responsibility, which rests with the specialists of the inclusive resource centre. Standardization of the parameters of its execution will allow further use of the document and error-free interpretation of its content not only at the level of an educational institution, but also within the entire network of inclusive resource centres of Ukraine. The latter argument is particularly important given the need for conducting repeat diagnostic procedures for a person at the inclusive resource centre at the place of permanent residence or registration, as well as to monitor the area of current and near-term development, learning difficulties, recommendations on the required level of support and correctional interventions in other regions of the country or abroad.

Key words: inclusive education, inclusive resource centre, comprehensive assessment, learning difficulties, levels of support.

Постановка проблеми

Визначення освітніх труднощів, обсягу підтримки та рекомендацій згідно з відповідною можливостям дитини освітньою траєкторією є одними з ключових завдань інклюзивно-ресурсного центру (ІРЦ). Спосіб, у який можливо це реалізувати - проведення комплексного психолого-педагогічного обстеження розвитку особи. Весь алгоритм його здійснення за декілька років функціонування ІРЦ в Україні встиг набути сталого характеру. Проте з набуттям чинності постанови Кабінету Міністрів України № 765 від 21.07.2021 року, оновилася й форма самого документу - висновку, який оформлюється за результатами цього комплексного обстеження.

Власне, зі змінами нормативно-правого забезпечення сама методологія комплексної оцінки розвитку не змінилась. Пріоритетним у часі обстеження залишається фокус уваги на сильних сторонах особистості дитини, вже сформованих уміннях та навичках, здобутих знаннях - всього того, що складатиме основу для подальшого розвитку. Медична модель розуміння природи особливих потреб втрачає свою актуальність, адже ми розглядаємо освітні труднощі більшою мірою з позиції їх безпосереднього впливу на освітній маршрут дитини, цілі та результати її навчання. Отже, медичний діагноз не є визначальним фактором у цьому процесі.

Процедура діагностичного обстеження особи в інклюзивно-ресурсному центрі охоплює оцінку всіх сфер розвитку: когнітивної, емоційно-вольової, мовленнєвої та фізичної. Соціальна складова та освітня діяльність не лишаються поза увагою, проте у новому форматі документу для цих позицій не відводиться окремих розділів.

Також з'явилися окремі пункти, які варто було б розглянути на предмет пошуку уніфікованого варіанту їх розуміння з боку фахівців (консультантів) 41 інклюзивно-ресурсних центрів, що і зумовило вибір теми для теоретико-прикладного аналізу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема вивчення функціонування інклюзивно-ресурсних центрів має виправдану актуальність, оскільки структура є відносно новою. Діяльність мережі ІРЦ в Україні здійснюється з 2017 року. За вказаний період нормативно-правове забезпечення постійно оновлювалось, спонукаючи кадровий склад цієї установи до постійної мобілізації ресурсів різного характеру. З огляду на велику кількість змін в секторі освіти на законодавчому рівні, достатня увага приділяється фаховій підготовці спеціалістів, які працюють з категорією дітей, що мають особливі потреби: від тих, хто здійснює діагностику потреб, до педагогічних працівників, які працюють в інклюзивних, спеціальних класах, навчально-реабілітаційних центрах, забезпечують педагогічний патронаж та інше (Інклюзивна освіта, 2019).

Наразі є достатньо потужний спадок літературних джерел як теоретичного, так і прикладного характеру, а також методичних розробок, корекційно-розвиткових програм, які слугують базою для організації індивідуалізованого підходу до особи з освітніми труднощами (Чеботарьова та ін., 2020). З використанням інформаційно-комунікаційних технологій суттєво спростилися способи доступу до цих джерел та їх поширення. Формуються численні вузькоспеціалізовані спільноти, в межах діяльності яких відбувається постійний обмін не лише матеріалами, а й практичними кейсами, досвідом роботи.

З набуттям чинності окремих нормативно-правових актів, що регламентують оновлення документації ІРЦ, оформлення висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи займає ключове місце (Постанова Кабінету Міністрів України № 765, 2021). Проте публікації, що присвячені окресленій проблемі, є в дуже обмеженій кількості.

Зокрема, основним орієнтиром для роботи слугують методичні рекомендації для інклюзивно-ресурсних центрів щодо визначення категорій (типології) освітніх труднощів та рівнів підтримки в освітньому процесі, розроблені Міністерством освіти і науки України спільно з Інститутом спеціальної педагогіки та психології імені Миколи Ярмаченка НАПН України (Методичні рекомендації, 2021). Матеріали представляють детальний огляд процедури здійснення комплексного психолого-педагогічного обстеження, а також аналіз основних типів освітніх труднощів та особливостей їх прояву на різних рівнях, починаючи з епізодичних, поодиноких ситуацій та завершуючи найтяжчими. Варто зауважити, що нова структура висновку про комплексну оцінку розвитку в цих рекомендаціях не розглядається, на відміну від напрямів здійснюваної діагностики на прикладах різних типів особливих освітніх потреб дитини, які розглядаються дуже ґрунтовно.

Мета статті - представити короткий огляд деяких пунктів висновку про психолого-педагогічну оцінку розвитку особи в інклюзивно-ресурсному центрі, вказавши на важливі орієнтири в процесі роботи над змістовим оформленням цього документу. Варто зауважити, що ми не претендуємо на вичерпність і не наполягаємо на безапеляційності поданих складових.

Виклад основного матеріалу та результатів дослідження

У затвердженій формі висновку про комплексну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи налічується десять окремих розділів (Постанова Кабінету Міністрів України № 765, 2021). Деякі з них, наприклад, № 1, 2, 4, 10, залишаються поза контекстом нашого аналізу в цій роботі, оскільки не вказують на ймовірність особливих труднощів при оформленні. У полі нашого зору будуть позиції № 3, 5, 6, 7, 8, 9, як такі, що потребують детального розгляду.

Пропонуємо почати з розділу №3 - «Умови виховання в сім'ї, відносини між членами сім'ї». Одним із кроків реалізації алгоритму проведення комплексної оцінки є анкетування, бесіда чи інтерв'ю з батьками. Звісно, у кожному ІРЦ - це своєрідна ділянка роботи, яка має свою унікальність та специфіку: від формального прийому документів до розгорнутої та тривалої розмови з метою збору інформації про всі необхідні деталі. Тож вказаний пункт має на меті уточнити інформацію про особливості функціонування дитини в найближчому для неї соціальному оточенні та з'ясувати, які обставини впливають на умови виховання та систему взаємин. Водночас потрібно бути пильним щодо достовірності отриманих даних, оскільки це блок інформації з невід'ємною часткою суб'єктивних суджень. Часом навіть варто перевірити почуте, запросивши відповідні докази. Отже, у цьому розділі можна вказати про: розлучення, кількість дітей в сім'ї, умови проживання (власне/орендоване житло, відсутність житла, хто ще проживає разом з родиною на одній житловій площі), чи має сім'я статус «складні життєві обставини», чи є гострий дефіцит коштів на забезпечення потреб дитини.

Розділ №5 «Напрями оцінки» має особливу значущість, оскільки представляє результати обстеження різних сторін розвитку дитини. Йдеться про фізичну, мовленнєву, когнітивну та емоційно-вольову складові. З огляду на ці параметри вся інформація має подаватися фахівцями у контексті зо ни актуального та найближчого розвитку. Надалі цей пункт певний час буде ключовим на початку роботи команди психолого-педагогічного супроводу в закладі освіти і слугуватиме основою для розробки індивідуальної програми розвитку дитини.

Структура здійснення обстеження за вказаними напрямками представлена у методичних рекомендаціях для ІРЦ (Методичні рекомендації, 2021). Варто наголосити на тому, що графа «Компетенція» має відобразити дані про те, що дитина може, вміє, знає, намагається зробити станом на момент обстеження (зона актуального розвитку). Водночас у фокусі уваги завжди будуть сильні сторони її особистості. Слід уникати формулювань із часткою «не», оскільки в цьому пункті йдеться про «точки опори».

Оформлення графи «Потреби» передбачає, що саме необхідно вдосконалювати, розвивати, формувати, доводити до автоматизму, аби забезпечувати прогрес або утримувати на належному рівні прояву - зона найближчого розвитку.

Ще один пункт аналізу в цьому розділі - «Рекомендації». Йдеться про те, якими конкретними способами, шляхами можна реалізувати все те, що було зазначено у "Потребах".

Пропонуємо, для прикладу, фрагмент можливого оформлення розділу №5 за результатами отриманої в ході діагностики інформації (таблиця 1).

Таблиця 1

Фрагмент оформлення розділу №5 (оцінка по сферам розвитку)

Також у пункті №5 представлено дані про необхідність адаптації або модифікації програм навчальних предметів, допоміжних засобів для навчання та потребу в розумному пристосуванні. Орієнтуючись на розвиток дитини, фахівці ІРЦ вказують назву рекомендованих втручань, які відповідні потреби має дитина в освітньому процесі, а також як їх задовольнити. Пропонуємо розглянути фрагмент оформлення цього змістового блоку (таблиця 2).

Таблиця 2

Фрагмент оформлення розділу №5 (пункти про адаптацію, модифікацію, допоміжні засоби навчання, розумне пристосування)

Слід зауважити, що оновлена форма висновку, на відміну від попередньої, не має окремого напрямку оцінки освітньої діяльності особи. Проте навчальні навички, знання про оточуючий світ та інше є предметом аналізу в межах усіх інших параметрів здійснюваної діагностики в ІРЦ. Тож відсутність згаданого пункту як такого зовсім не свідчить про втрату необхідності залучати фахівців з корекційною освітою до обстеження. Це питання ефективності менеджменту, оптимального розподілу функцій та завдань між усіма фахівцями інклюзивно-ресурсного центру. Наприклад, якщо йдеться про обстеження когнітивної сфери дитини, то діагностика усіх психічних процесів (в тому числі інтелекту) може бути прерогативою консультанта з фахом практичного психолога, а відповідність компетентностей державному стандарту певного рівня освіти - консультанта з фахом корекційного педагога.

Інформація, що охоплює особливості стану здоров'я особи, що проходить комплексне психолого-педагогічне обстеження, подається у розділі висновку №6. Варто пам'ятати про добровільність оприлюднення даних такого характеру. Якщо батьки (законні представники) дитини відмовляються їх надавати, то вимагати медичну документацію або примусово скеровувати до лікаря, при цьому відмовляючи дитині в проведенні обстеження, - неприпустимо. Тож у цьому пункті медичний діагноз вказується, якщо відповідні документи були надані добровільно. Також можна уточнити про епізоди епілептичного синдрому, судомні стани, прийом лікарських препаратів (обсяг та періодичність), алергічні реакції, особливості харчової поведінки та інше. Мова йде про різні специфічні нюанси, знання яких стане в пригоді під час оформлення рекомендацій для цієї дитини, а також в подальшому для закладу освіти при плануванні та організації освітнього маршруту для неї.

Розділ № 7 «Загальні висновки» має декілька змістових блоків у своїй структурі:

1) особливі освітні потреби (наявність) - вказуємо категорію особливих освітніх потреб та ступінь їх прояву; типи освітніх труднощів зазначаємо у порядку спадання - від найтяжчого до легкого ступеня прояву. Слід пам'ятати про уніфікованість висновку: оперуємо п'ятьма основними категоріями ООП та п'ятьма рівнями їх прояву;

2) індивідуальний навчальний план передбачено на 2 -5 рівнях підтримки; рекомендовано, якщо хоч одна категорія ООП сягає щонайменше легкого ступеня прояву; за реалізацію індивідуального навчального плану відповідає заклад освіти;

3) адаптація/модифікація освітньої програми/навчальних предметів - вказується, якщо дитина потребуватиме індивідуального підбору матеріалів, форм та методів роботи, адаптації або модифікації змісту навчання, модифікації результатів навчання;

4) психолого-педагогічні та корекційно-розвиткові послуги - рекомендації оформлюються у вигляді таблиці. Найбільшої пильності вимагає розділ «Напрям». При оформленні відповідного пункту, ми керуємось постановою Кабінету Міністрів України №88 від 14.02.2017 року «Про затвердження порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання державної підтримки особам з особливими освітніми потребами» та тими перспективними втручаннями в розвиток дитини, які забезпечуватимуть його позитивну динаміку». Відповідно, необхідно вказати період (навчальний рік, півріччя), обсяг цих послуг (скільки годин на тиждень) та спеціаліста, який буде їх забезпечувати (наприклад, корекційний педагог);

5) повторна психолого-педагогічна оцінка призначається та здійснюється задля аналізу динаміки розвитку дитини в цілому або окремих його сфер; може бути проведена як за одним напрямом оцінки, так і комплексно; не раніше, ніж за 3 місяці для однієї сфери розвитку (наприклад, мовлення) та не раніше 6 місяців - комплексно. Це пов'язується із детермінованістю та гетерохронністю розвитку особистості дитини та нівелюванням загроз валідності у проведенні діагностичних зрізів. Однак ми не наполягаємо на однозначності вказаного діапазону.

Восьмий за рахунком розділ висновку про комплексну психолого - педагогічну оцінку розвитку дитини - «Рекомендації», якими керуватимуться батьки (законні представники), педагогічні працівники закладу освіти, які будуть долучені до організації індивідуальної освітньої траєкторії, психолого-педагогічного супроводу та корекційно-розвиткових послуг для дитини. У процесі розробки рекомендацій варто орієнтуватися на унікальність особистості дитини, її сильні сторони, вміння та досягнення, потенціал. Звісно, є універсальний набір пунктів, який буде доречним для кожного, проте є великий ризик залишити поза увагою особливості, які мають зв'язок із потребами чи труднощами. Сам зміст рекомендацій слід оформлювати з позиції заклику до взаємодії з дитиною, диференціації форм та методів навчання, виховних та розвивальних впливів, пошуку способів заохочення та мотивації, на противагу формальності, упередженому ставленню. Зазначаємо конкретні заходи з перевіреною ефективністю. Не варто дублювати рекомендації, що представлені у пункті №5. В цьому розділі йдеться про конкретизацію заходів, алгоритмів, практики, а також період проведення та відповідального ( відповідальних). Комплекс рекомендацій має спонукати до партнерства батьків та спеціалістів, педагогів, адже бажані зміни у розвитку дитини досягаються спільними зусиллями у команді.

«Рекомендований рівень підтримки у закладі освіти» - розділ №9. Керуючись нормативно-правовим забезпеченням, ми оперуємо п'ятьма рівнями, які можуть бути реалізовані в межах закладу освіти - від універсального першого до спеціалізованої допомоги п'ятого. Отже, рівень підтримки зазначається у висновку з огляду на потреби дитини. Варто орієнтуватися на тип труднощів, які мають найтяжчий рівень прояву, однак є винятки. Здебільшого, це пов'язується з інтелектуальним функціонуванням дитини. Для прикладу, особа з важкими порушеннями опорно-рухового апарату необов'язково потребуватиме 4 чи 5 рівня підтримки в освітньому процесі.

Висновки

Комплексне психолого-педагогічне обстеження розвитку дитини є кропітким процесом з високим рівнем відповідальності, яка покладається на фахівців інклюзивно-ресурсного центру. Від достовірності представлених у висновку даних залежатимуть подальші кроки щодо організації для дитини відповідних її потребам умов, що мають сприяти прогресу, позитивним змінам. Зміни нормативно-правового забезпечення, які регулюють порядок оформлення результатів діагностики, зорієнтовують на нову форму висновку про комплексне психолого-педагогічне обстеження. Уніфікованість параметрів його оформлення дозволить подальше використання документу та коректну інтерпретацію його змісту на рівні будь-якого закладу освіти. Такий підхід здатний підвищити якість надання освітніх послуг, організації освітнього процесу та необхідної допомоги й супроводу.

Література

1. Інклюзивна освіта: навчальний-посібник. Киів: ТОВ «Агенство «Україна», 2019. 300 с.

2. Корекційно-розвивальні технології навчання дітей з комплексними порушеннями розвитку /навч.-метод. посібник/ О.В. Чеботарьова, Г.О. Блеч,

І.В. Гладченко, С.В. Трикоз, І.В. Бобренко, І.В. Сухіна, О.І. Мякушко. К.: ІСПП імені Миколи Ярмаченка НАПН України, 2020. 558 с.

3. Методичні рекомендації для інклюзивно-ресурсних центрів щодо визначення категорій (типології) освітніх труднощів у осіб з ООП та рівнів підтримки в освітньому процесі / Мін-во освіти і науки України ; Нац. акад. пед. наук України ; Ін-т спец. пед. і псих. ім. М. Ярмаченка НАПН України ; [уклад. Л. І. Прохоренко та ін.]. 2021. 200 с.

4. Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо організації навчання осіб з особливими освітніми потребами : Постанова Кабінету Міністрів України № 765 від 21.07.2021 року. URL: https://zakon.rada.gov.Ua/laws/show/765-2021-n#Text (дата звернення: 23.03.2022 р.).

5. Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання в закладах загальної середньої освіти : Постанова Кабінету Міністрів України № 957 від 15.09.2021 року. URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/957 -2021 - ^Text (дата звернення: 23.03.2022 р.).

References

1. Inkliuzyvna osvita. (2019), in Poroshenko, MA (Ed.) [Inclusive education]. Navchalno-metodychnyi posibnyk. Kyiv [in Ukrainian].

2. Korektsiino-rozvyvalni tekhnolohii navchannia ditei z kompleksnymy porushenniamy rozvytku. (2020), in Chebotarova, OV (Ed.) [Correctional and developmental technologies of teaching children with complex developmental disorders]. Navchalno-metodychnyi posibnyk. Kyiv [in Ukrainian].

3. Metodychni rekomendatsii dlia inkliuzyvno-resursnykh tsentriv shchodo vyznachennia katehorii (typolohii) osvitnikh trudnoshchiv u osib z OOP ta rivniv pidtrymky v osvitnomu protsesi. (2021), in Prokhorenko, LI (Ed.) [Methodical recommendations for inclusive resource centers to determine the categories (typology) of educational difficulties for people with special educational needs and levels of support in the educational process]. Metodychni rekomendatsii. Kyiv [in Ukrainian].

4. On amendments to some resolutions of the Cabinet of Ministers of Ukraine on the organization of training of persons with special educational needs : Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated No. 765 (2021, July 21). URL: https://zakon.rada. gov.ua/laws/show/765 -2021-n#Text (accessed 23 March 2022).

5. On approval of the procedure for organizing inclusive education in general secondary education institutions : Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine dated No. 957 (2021, September 15). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/957- 2021m#Text (accessed 23 March 2022).

Размещено на Allbest.ru