Главная Коллекция "Revolution" Психология Батьківський стрес і проблемна поведінка дитини дошкільного віку

Батьківський стрес і проблемна поведінка дитини дошкільного віку

Вивчення характеристик проблемної поведінки дитини і пов’язаних з нею особливостей батьківського стресу (відчуття батьківської ефективності задоволення). Встановлення особливостей розвитку дітей дошкільного віку, що можуть провокувати проблемну поведінку.

Рубрика Психология
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 26.01.2023
Размер файла 29,1 K
рефераты на заказ со скидкой

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

БАТЬКІВСЬКИЙ СТРЕС І ПРОБЛЕМНА ПОВЕДІНКА ДИТИНИ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ

Ткач Т.В.

Анотація

Ткач Тамара Володимирівна доктор психологічних наук, професор кафедри психології і педагогіки дошкільної освіти ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди».

У статті наголошується, що батьківство одна з найважливіших соціальних ролей. Виконання пов'язаних з цим завдань може сприйматися батьками як виклик, який перевищує їхні можливості. Така ситуація призводить до батьківського стресу, який на високому рівні може загрожувати психічному благополуччю батьків, а також негативно вплинути на самопочуття та розвиток дитини. Однією з основних причин їх психологічної напруженості є проблеми з поведінкою та розвитком дитини. У цій статті пропонується теоретична модель, що визначає взаємозв'язок між стресом, функціонуванням батьків та проблемною поведінкою дитини. Представлено модель, яка інтегрує стрес батьків, спілкування в конфліктних ситуаціях в сім'ї, фізичне та психічне самопочуттям батьків, поведінку батьків. Ці чинники пов'язані з оцінкою батьками проблемної поведінки дитини.

Метою статті є визначення різноманітних характеристик проблемної поведінки дитини (виявити серйозність поведінкових проблем) та пов'язані з нею особливості батьківського стресу (тобто відчуття батьківської ефективності та задоволення).

Методами дослідження були загальнонауковий системний підхід, комплексний аналіз проблеми дослідження в її розвитку.

Результати. Визначено особливості розвитку дітей дошкільного віку (5-6 роки), що можуть провокувати проблемну поведінку.

Потребують розробки нові методики дослідження способів і методів оптимізації подолання батьківського стресу, як з метою власного благополуччя, так і благополуччя всієї родини.

Ключові слова: стрес, батьківство, дитячі розлади, фактор ризику, діти дошкільного віку, дошкільний заклад.

Abstract

Tkach T.

PARENTAL STRESS AND PROBLEMIC BEHAVIOR OF A PRESCHOOL CHILD.

Fatherhood is one of the most important social roles. Parents may see this as a challenge beyond their means. This situation leads to parental stress, which at a high level can threaten the mental well-being of parents, as well as negatively affect the well-being and development of the child. One of the main reasons for their psychological tension is problems with the child's behavior and development. This paper proposes a theoretical model that determines the relationship between stress, parental functioning and problem behavior of the child. A model is presented that integrates parental stress, communication in conflict situations in the family, physical and mental well-being of parents, parental behavior. These factors are related to the parents' assessment of the child's problem behavior.

The aim of the article is to determine the various characteristics of the child's problem behavior (to identify the severity of behavioral problems) and related features of parental stress (ie a sense of parental effectiveness and satisfaction).

The research methods were general scientific system approach, complex analysis of the research problem in its development.

Results. New methods of research of ways and methods of optimization of overcoming ofparental stress, both for the purpose of own well-being, and well-being of all family need to be developed.

Key words: stress, parenting, child disorders, risk factor, children of preschool, preschoole.

Постановка проблеми

Батьківство є однією з найважливіших соціальних ролей. Вимоги, пов'язані з цим, іноді сприймаються батьками як своєрідний виклик, що перевищує їх можливості. Така ситуація призводить до переживання батьківського стресу, а якщо його рівень високий, то створює загрозу психічному самопочуттю батьків, негативно впливає на благополуччі та розвитку дитини. Це є однією з основних причин психологічної напруги в сім'ї. Діти дошкільного віку лише починають розмірковувати. Вони перевіряють межі власного життєвого середовища, експериментують зі своєю незалежністю і часто відчувають сильні емоції, які ще повністю їм не зрозумілі. Це часто призводить до того, що батьки стикаються з коливаннями в настрої дитини (неконтрольоване піднесення настрою, депресія), схильності до істерик та капризів, а також проблемами зі сном. Таким чином, дитина дошкільного віку може бути важкою як для батьків, так і для інших дітей. Певною мірою це абсолютно здорова поведінка дитини цього віку. Але батьки починають відчувати симптоми депресії, тривоги. Більшість дітей на різних етапах свого розвитку демонструють поведінку, яка може викликати занепокоєння або бути набридливою та важко контрольованою. Тому найчастішою причиною їх звернення до фахівця є проблеми з поведінкою дитини. Багато що залежить від інтенсивності проблемної поведінки, її тривалості та фону. Однак для змучених і пригнічених ситуацією батьків це може бути досить складним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема виховання наймолодших дітей в ситуації сучасних змін отримала свій розвиток і конкретизацію в цілому ряді психологічних і педагогічних досліджень.

На теперішній час вчені найчастіше виділяють дві групи факторів ризику в поведінці дитини. По-перше, стани, які відносяться до біологічних або психологічні особливості дитини (наприклад, генетичні схильності, складний характер тощо). По-друге, умови, які впливають на психосоціальні характеристики життєдіяльності дитини. Окрім того, вчені зазначають, що на розвиток дитини впливають, також, фінансові та матеріальні потреби, злочинність, психічні розлади батьків, високий рівень та хронічний характер конфліктності в сім'ї, відсутність батьківських компетенцій (Pellegrini, 1990; Petermann, Petermann & Damm, 2008). Актуальність цих факторів ризику була доведена в багатьох дослідженнях (Deater-Deckard, 1998; Downey and Coyne, 1990; Loeber, & Farrington, 2000).

Різні автори зазначають про наступні структурні психосоціальні чинники, які впливають на соціально-емоційний розвиток дитини:

- напружене сімейне життя батьків (Laucht, Schmidt, & Esser, 2002);

- дефіцит освітніх компетенцій батьків (Leung, Sanders, Leung, Mak & Lau, 2003);

- проблеми у спілкуваннях, особливо в конфліктах (Krishnakumar & Buehler, 2000);

стан батьків, що тісно пов'язаний зі здоров'ям і поведінка дитини за цих умов (Downey & Coyne, 1990; Gelfand & Teti, 1990);

Дослідження фактору батьківського стресу, який пов'язаний з негативною поведінкою дитини, доводять, що високий і тривалий стрес здійснює ряд негативних впливів на обох постраждалих, а також на і'х соціальні контакти (Elfering, Grebner, Semmer & Gerber, 2002). Особливо близькі члени сім'ї (включаючи дитину) часто прямо чи опосередковано страждають від стресу постраждалого члена сім'ї. Тож фіксується чіткий зв'язок між стресом членів сімї і їх незадовільним психічним здоров'ям (Krohne, 1997), негативними якостями партнерства (Bodenmann, 2000; Bodenmann & Cina, 1999; 2000) і незадовільною поведінкою батьків (Abidin, 1992; Webster-Stratton, 2000). На додаток до факторів, згаданих вище, щоденні негаразди, яким стикаються батьки в повсякденному житті, викликають роздратування серед її членів, певні прояви від тривожності до депресій та психозів (Crnic, K. & Acevedo, 1995).

З цих міркувань стає зрозуміло, що негативна поведінка дитини впливає на всі сфери сімейного життя і може стати приводом до психічних розладів, як батьків так і інших членів сім'ї. Навіть у випадках, якщо мало або взагалі немає факторів ризику, пов'язаних з біологічними або психологічними характеристиками. Проблемна поведінка дитини це надзвичайно індивідуальна справа. З одного боку, ми маємо емоційну чутливість, яка може бути результатом темпераменту, характеру, що тільки формується, з іншого боку, ми маємо справу з історією життя дитини.

Мета статті розглянути різноманітні характеристики проблемної поведінки дитини (виявити серйозність поведінкових проблем) та пов'язані з нею особливості батьківського стресу (тобто відчуття батьківської ефективності та задоволення).

Виклад основного матеріалу і результатів дослідження

Якщо дитина не здатна спокійно відкривати світ і діяти в ньому, т о мова йде про проблеми чи розлади. Це відбувається за умов, коли, наприклад, дитина настільки зла, що не може розмовляти з батьками, налагоджувати стосунки з однолітками, брати участь у заняттях, які йому подобаються. Окрім того, це стосується, коли дитина не виявляє певних базових емоцій, наприклад, смуток, страх чи гнів. Вона блокує емоції, які накопичуються десь всередині. Переживання цих емоцій може викликати реакцію на певні ситуації, яка не є оптимальною для дитини, наприклад, дитина настільки блокує смуток, що починає реагувати гнівом: вона приходить в лють, починає бити, кричати, або навпаки, коли вона може розсердитися, реагує плачем і сумом. Отже, ми маємо дві основні ситуації: 1) сильні емоції, які перешкоджають нормальному функціонуванню, 2) пригнічені емоції, що викликають неадекватну реакцію на дану ситуацію.

У житті дитини існує цілий ряд ситуацій, наприклад, діти, які особливо чутливі до болю або сильного дискомфорту на перших роках життя, зазвичай більш чутливі до шкоди, яку вони зазнають. Це також може бути результатом конкретних (так званих травматичних) подій, які настільки сильні, що мозок дитини не в змозі їх засвоїти, розташувавши їх таким чином, щоб вони не викликали сильних емоцій. Потім вони можуть бути придушені, але, як наслідок, подібні ситуації можуть викликати у дитини сильні емоції. Таким чином створюється певний механізм реакції через своєрідну поведінку.

Отримані результати теоретичних досліджень і висновків про взаємозв'язок між проблемною поведінкою дитини і якістю спілкування в сім'ї, фізичним і психічним самопочуттям членів сім'ї, їх соціальною поведінкою сформовано інтегративну модель зв'язку між стресом батьків і проблемною поведінкою дитини. Модель заснована на представлених теоретичних знань і передбачає, що стрес батьків чи прямо, чи опосередковано (через спілкування в конфліктах, батьківське благополуччя) пов'язані з поведінкою дітей дошкільного віку. У модель включені лише поведінкові фактори батьків. Це не враховує жодного позасімейного оточення. Вона обмежується у своїй виразності внутрішніми процесами.

Зазначені компоненти пов'язані з проблемною поведінкою дитини (див. рис. 1).

Слід враховувати, що модель являє собою спрощене уявлення реальності. Тому не можна забувати, що поширені і сильні проблеми з поведінкою дитини призводять до підвищення рівня стресу батьків (Morgan, Robin son & Aldridge, 2002). Тому модель потребує певного уточнення і доповнення. проблемна поведінка батьківський стрес

Особливо це стосується перших років життя дитини, які є вирішальними у найбільш інтенсивному розвитку всього організму дитини, що в подальшому є визначальним у психічному і моральному станах особистості людини. Формування особистості дитини відбувається за певними етапами, кожен з яких характеризується своїми особливостями і закономірностями.

Період дошкільного віку дитини характеризується швидкими темпами фізичного та моторного розвитку, найбільш сприятливий для інтелектуального розвитку, внаслідок інтенсивного дозрівання органів чуття та нервової системи активного розвивається психо-емоційна система. І певні з них можуть провокувати проблемну поведінку дитини.

На фоні зазначених особливостей розвитку у ранньому дошкільному віці можна зазначити про тенденції швидкого переходу від одного емоційного стану до іншого, часто екстремального. Дитина ще не вміє приховувати, прикидатися чи контролювати свої емоції.

Рис.1. Інтегративна модель зв'язку між стресом батьків і проблемною поведінкою дитини

Таблиця 1. Особливості розвитку дітей дошкільного віку (3 -4 роки), що можуть провокувати проблемну поведінку

3-літні діти

4-літні діти

Фізичний і руховий розвиток

збільшується рухливість, підвищується працездатність, самостійно себе обслуговує, користуватися ножицями, малює квадрати

удосконалюється моторика, одягатися та роздягатися самостійно користується туалетом, часто змінює види фізичної активності,

Інтелектуальний розвиток

правильно розмовляє, має багату уяву, починає робити вибір на основі прогнозування наслідків, вчиться вирішувати проблеми, охоче слухає оповідання, знає декілька віршів розрізняє поняття сьогодення та майбутнього, складає прості загадки, може сказати, як його звати та скільки йому років

зона неймовірної творчості, дуже пишається своїми творіннями, розставляти, систематизувати та класифікувати предмети, розпізнає основні кольори

Розвиток емоціональний

емоційні стани дитини короткочасні, бурхливі та дуже мінливі, намагається зміцнити своє «Я», щоб отримати більшу автономію, дуже переживає всі конфлікти в сім'ї, страх темряви, страх тварин, грози.

зростає контроль за власними переживаннями, часто свідомо використовує свої емоції, щоб регулювати власні потреби,

Розвиток соціальний

реалізує свої бажання: «хочу», «не хочу», вміє ініціювати дію, любить слухати розповіді про себе, має періоди плаксивості та невпевненості, стежить за тим, щоб його любили батьки

отримує задоволення від спілкування з іншими дітьми, з'являються різні агресивні форми поведінки, спрямовані на іншу людину, усвідомлює свою стать

Дитина вчиться себе проявляти, бунтує і завдяки своїм зусиллям, а іноді і непослуху, зміцнює свою особистість, трирічна дитина характеризується високою емоційною чутливістю до соціальних ситуацій, в цей період сильно переживає всі конфлікти в сім'ї, між батьками, на собі відчуває почуття смутку, батьківського гніву, створює уявлення про себе на основі того, як до неї ставляться інші. Дитина вже починає розуміти і пристосовуватися до таких ситуацій, як розлука з матір'ю, перебування в дитячому садку. Разом із тим, існують періоди плаксивості та невпевненості, вони стежать за тим, щоб її любили батьки, має часто до батьків запитання на кшталт «ти мене любиш?»

Таблиця 2. Особливості розвитку дітей дошкільного віку (5 -6 роки), що можуть провокувати проблемну поведінку

5-літні діти

6-літні діти

Фізичний і руховий розвиток

потреба в русі, оволодіває кількома руховими видами діяльності одночасно,

велика потреба у фізичних вправах, не в змозі передбачити наслідки своїх потенційно небезпечних дій,

Інтелектуальний розвиток

володіє багатим словниковим запасом (2000 слів), робить висновки, узагальнення, намагається сама читати,

добре запам'ятовує вірші, словарний запас 4000 слів, знає дні тижня, місяця, пори року, розпізнає та запам'ятовує звуки, розуміє поняття часу, простору, кольору та чисел, грає в рольові ігри

Розвиток емоціональний

екстремальні та бурхливі емоції, прояв любові (ненависті), не виявляє багато страхів, страх втратити матір

не вміє придушувати і маскувати свої емоційні переживання, дуже сильна потреба змагатися і перемагати, хоче бути найшвидшим, найкращим, найсильнішим, найрозумнішим, сильно переживає кожне критичне зауваження ,пробуджуються вищі почуття: інтелектуальні, соціальні, моральні та естетичні

Розвиток соціальний

бажання бути «дорослою людиною», знають ввічливі фрази та правила гарної поведінки, період

вміння підкорятися правилам і нормам в групі, вміння підпорядковувати свої дії конкретній меті, потреба у схваленні, визнанні та

перших значущих дружніх стосунків, навчання чудовим навичкам, а саме: поставити себе на місце іншого, думати про інших людей у різний час

співпраці, починає передбачати інтелектуальні та емоційні наслідки своїх дій.

Дитина в старшому дошкільному віці вже розмірковує над багатьма справами, робить висновки іноді неправильні, узагальнює. Вона все ще егоцентрична, тому їй важко зрозуміти, що інші живуть і думають не так, як вона сама.

Висновки та перспективи наукових пошуків

Метою цього дослідження було дослідження взаємозв'язку між стресом батьків і проблемною поведінкою дитини з точки зору батьків. У статті представлено модель, яка інтегрує стрес батьків, спілкування в конфліктних ситуаціях в сім'ї, фізичне та психічне самопочуттям батьків, поведінку батьків. Ці чинники пов'язані з оцінкою батьками проблемної поведінки дитини.

Кожні батьки в сім'ї відчувають стрес, пов'язаний із проблемною поведінкою дитини. І за таких умов постраждалими є всі учасники, як батьки, так і діти. Діти так само сильно співпереживають батькам і гостро відчувають, що вони чимось стурбовані. Отже, стрес змінює поведінку членів сім'ї, звички, спосіб життя. Коли така ситуація є тривалою, то це особливо втомлює всіх членів сім'ї. Тому так важливо навчитися боротися зі стресом для власного блага, а також для блага дітей, які так само страждають від стресу батьків.

Дослідження доводить, що батьківський стрес пов'язаний з емоційними та поведінковими проблемами у дітей, особливо це відноситься д о дошкільного віку.

В перспективі, наукова спільнота окрім розвитку теоретичних засад, мають подальші дослідження спрямовувати у трьох областях.

По-перше, потребують розробки нові методики дослідження способів і методів оптимізації подолання батьківського стресу, як з метою власного благополуччя, так і благополуччя всієї родини.

По-друге, розуміння причин, що провокують проблемну поведінку дитини, дослідження механізмів її впливу на батьківські стреси необхідно здійснювати з урахуванням нових результатів нейропсихології.

По-третє, оскільки інтегративна модель зв'язку між стресом батьків і проблемною поведінкою дитини не відображає реальний світ, а лише надає уявлення про певні індивідуальні зв'язки в межах сімї, то успішний розвиток цієї проблеми навряд чи можливо без створення принципово нових діагностичних підходів.

Таким чином, батьківський стрес і проблемна поведінка дітей дошкільного віку є пріоритетним завданням сучасної системи дошкільної освіти та виховання.

Література

1. Abidin, R. R. (1992). The determinants of parenting behavior. Journal of Clinical Child Psychology, 21.

2. Crnic, K. & Acevedo, M. (1995). Everyday stresses and parenting.

3. In M. H. Bornstein, (Ed.), Handbook of parenting (Vol. 4, pp. 277 298). Mahwah, NJ: Erlbaum.

4. Deater-Deckard, K. (1998). Parenting stress and child adjustment: Some old hypotheses and new questions. Clinical Psychology: Science and Practice , 5.

5. Downey, G. & Coyne, J. (1990). Children of depressed parents: An integrative review. Psychological Bulletin, 108.

6. Gelfand, D. M. & Teti, D. M. (1990). The effects of maternal depression on children. Clinical Psychology Review, 10.

7. Krishnakumar, A. & Buehler, C. (2000). Interparental conflict and parenting behaviors: A meta-analytic review. Family Relations, 49.

8. Krohne, H. W. (1997). Stress und Stressbewltigung. In R. Schwarzer (Hrsg.), Gesundheitspsychologie (S. 267 284). Gottingen: Hogrefe

9. Laucht, M., Schmidt, M. H. & Esser, G. (2002). Motorische, kognitive und sozial-emotionale Entwicklung von 11-Jhrigen mit frhkindlichen Risikobelastungen: Spte Folgen. Zeitschrift fr Kinderund Jugendpsychiatrie und Psychotherapie, 30.

10. Leung, C., Sanders, M. R., Leung, S., Mak, R. & Lau, J. (2003). An outcome evaluation of the implementation of the Triple P Positive Parenting Program in Hong Kong. Family Process, 42.

11. Morgan, J., Robinson, D. & Aldridge, J. (2002). Parenting stress and externalizing child behavior. Child and the Family Social Work, 7.

12. Pellegrini, D. S. (1990). Psychosocial risk and protective factors in childhood. Journal of Developmental and Behavioral Pediatrics, 11.

13. Petermann, F. (2005). Zur Epidemiologie psychischer Stcrungen im Kindesund Jugendalter. Eine Bestandsaufnahme. Kindheit und Entwicklung, 14.

14. Petermann, U., Petermann, F. & Damm, F. (2008).

15. Entwicklungspsychopathologie der ersten Lebensjahre. Zeitschrift fur Psychiatrie, Psychologie und Psychotherapie, 56.

16. Webster-Stratton, C. (2000). How to promote childrens social and emotional competence. London: Paul Chapman.

17. Young children who commit crime: Epidemiology, developmental origins, risk factors, early interventions, and policy implications. Development and Psychopathology, 12.

References

1. Abidin, R. R. (1992). The determinants of parenting behavior. Journal of Clinical Child Psychology, 21.

2. Crnic, K. & Acevedo, M. (1995). Everyday stresses and parent ing. In M. H. Bornstein, (Ed.), Handbook of parenting (Vol. 4, pp. 277 298). Mahwah, NJ: Erlbaum.

3. Deater-Deckard, K. (1998). Parenting stress and child adjustment: Some old hypotheses and new questions. Clinical Psychology: Science and Practice, 5.

4. Downey, G. & Coyne, J. (1990). Children of depressed parents: An integrative review. Psychological Bulletin, 108.

5. Gelfand, D. M. & Teti, D. M. (1990). The effects of maternal depression on children. Clinical Psychology Review, 10.

6. Krishnakumar, A. & Buehler, C. (2000). Interparental conflict and parenting behaviors: A meta-analytic review. Family Relations, 49.

7. Krohne, H. W. (1997). Stress und Stressbew ltigung. In R. Schwarzer (Hrsg.), Gesundheitspsychologie (S. 267 284). Gottingen: Hogrefe

8. Laucht, M., Schmidt, M. H. & Esser, G. (2002). Motorische, kognitive und sozial-emotionale Entwicklung von 11-J h rigen mit fr hkindlichen Risikobelastungen: Sp te Folgen. Zeitschrift f r Kinderund Jugendpsychiatrie und Psycho therapie, 30.

9. Leung, C., Sanders, M. R., Leung, S., Mak, R. & Lau, J. (2003). An outcome evaluation of the implementation of the Triple P Positive Parenting Program in Hong Kong. Family Process, 42.

10. Morgan, J., Robinson, D. & Aldridge, J. (2002). Parenting stress and externalizing child behavior. Child and the Family Social Work, 7.

11. Pellegrini, D. S. (1990). Psychosocial risk and protective factors in childhood. Journal of Developmental and Behavioral Pediatrics, 11.

12. Petermann, F. (2005). Zur Epidemiologie psychischer Stcrun gen im Kindesund Jugendalter. Eine Bestandsaufnahme. Kindheit und Entwicklung, 14.

13. Petermann, U., Petermann, F. & Damm, F. (2008). Entwick lungspsychopathologie der ersten Lebensjahre. Zeitschrift fur Psychiatrie, Psychologie und Psychotherapie, 56.

14. Webster-Stratton, C. (2000). How to promote children s social and emotional competence. London: Paul Chapman.

15. Young children who commit crime: Epidemiology, developmental origins, risk factors, early interventions, and policy implications. Devel opment and Psychopathology, 12.

Размещено на Allbest.ru

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.

© 2000 — 2023, ООО «Олбест» Все права защищены