Особливості копінг-поведінки підлітків з інтернет-залежністю

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Дрогобицький державний педагогічний університет

Кафедра прикладної психології ДДПУ

Відділ соціально-психологічного супроводу розвитку особистості

Спеціальність 053 «Психологія»

Особливості копінг-поведінки підлітків з інтернет-залежністю

Погрібна А.О., к. психол. н., доцент

Лісніча Т.Г. студентка магістратури

Кадук О.М., зав. відділом

Анотація

У статті представлено теоретичні та практичні аспекти проблеми копінг-поведінки підлітків з інтернет-залежністю. Розглянуто основні концептуальні положення щодо складових копінг-поведінки, визначено їх роль у підтримці та збереженні психічного і психологічного здоров'я. З'ясовано, що підлітки з інтернет-залежністю відрізняються низьким рівнем ресурсності, переважанням втрат внутрішніх ресурсів над їх придбанням, використанням здебільшого неконструктивних інтрапсихічних форм подолання стресу.

Ключові слова: копінг-поведінка, копінг-стратегії, копінг-ресурси, інтернет-залежність, підлітковий вік.

Постановка проблеми

У сучасній культурі проблема психічного та психологічного здоров'я відноситься до числа загальнолюдських цінностей і є одним з основних критеріїв визначення розвитку суспільства. А здоров'я підростаючого покоління є показником загального розвитку країни, відображенням її політичного, соціально-економічного та морального стану, чинником формування демографічного, економічного та трудового потенціалів держави і суспільства. Усвідомлення значущості збереження, підтримки та відновлення здоров'я нації починається з турботи про молодь. Для цього необхідне проведення соціально-психологічних досліджень шляхів підвищення в підлітків усвідомлення цінності здоров'я, здорового способу життя та формування культури здоров'я. Розкриття сутності феномена здоров'я можливе лише за умови розглядання його в єдності трьох компонентів: фізичного, соціального та психічного. Визначення та діагностика факторів, що впливають на психічне здоров'я підлітків, є однією з найактуальніших проблем сучасності, оскільки допоможе обрати оптимальні методи та ефективні технології впливу, забезпечити індивідуальний та диференційований підхід до кожної зростаючої особистості.

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв'язання даної проблеми і на які спирається автор. Проблема копінгу стає сферою наукових інтересів зарубіжних і вітчизняних вчених лише у другій половині двадцятого століття (Л. Анциферова, Р. Грановська, Н. Ендлер, Л. Китаєв-Смик, Т. Крюкова, Р. Лазарус, Н. Михайлова, Р. Мус, І. Нікольська, Дж. Паркер, С. Фолкман, В. Ялтонський та ін.). При цьому досліджувались здебільшого стратегії психологічного подолання складних життєвих ситуацій, сімейний стрес і копінг у здорових сім'ях, людей груп ризику та осіб з хронічними захворюваннями тощо (так званий копінговий рух). Не дивлячись на те, що теорія копінгу отримала всесвітнє визнання, у дослідженнях стресу і життєвих подій відзначається неоднозначність поглядів відносно концептуальних основ означеного феномену. Найбільш розробленою є концепція Р. Лазаруса [7], в якій копінг розглядається як динамічний процес, який визначається суб'єктивністю сприйняття ситуації; первинною та вторинною індивідуальною когнітивною оцінкою загрози несприятливого впливу потенційного стресора, власних ресурсів і можливостей вирішити задачу; включенням емоційно-оцінних реакцій, які є підконтрольними когнітивній оцінці; пошуком і застосуванням оптимальних копінг-стратегій; оцінкою результату дій (новою оцінкою ситуації).

Ґрунтуючись на концептуальних засадах когнітивно-поведінкового підходу, сучасні дослідники копінг-поведінку розуміють як цілеспрямовану соціальну поведінку, що дозволяє суб'єкту за допомогою усвідомлених стратегій, адекватних особистісним особливостям і ситуації, впоратися зі стресом або важкою життєвою ситуацією [2; 3; 4; 5]. При цьому основною складовою копінг-поведінки, згідно з сучасним баченням, виступають копінг-стратегії як засоби і прийоми, за допомогою яких відбувається процес опанування. Сучасний погляд на сутність копінг-поведінки цілком узгоджується з теорією Р. Лазаруса, згідно з якою копінг розуміється як особлива адаптивна поведінка, основними завданнями якої є подолання, пристосування або уникнення складних життєвих ситуацій, зменшення їхніх негативних наслідків тощо. Виходячи з окреслених завдань, автор розробив класифікацію копінг-стратегій за критерієм активність/пасивність: дослідник розділив їх на проблемно-орієнтовані (направлені на пряме усунення або зміну впливу стресової ситуації) та емоційно-орієнтовані (спрямовані на регуляцію емоційної напруги). Р. Лазарус стверджував, що проблемно-орієнтовані копінги пов'язані з більшою ефективністю діяльності і суб'єктивно оцінюються як більш ефективні, ніж емоційно-орієнтовані [7].

Сучасні дослідження, проведені в рамках когнітивно-поведінкового підходу, в цілому підтверджують умовиводи Р. Лазаруса, при цьому наголошується, що проблемно-орієнтовані копінги ефективні у тому випадку, якщо ситуація контролюється суб'єктом, а емоційно-орієнтовані доречні, коли ситуація не залежить від волі людини. Продовження традицій Р. Лазаруса дало змогу у сучасній психології виокремити декілька параметрів побудови класифікації копінг-стратегій: орієнтованість, ефективність / неефективність, активність / пасивність, адаптивність / неадаптивність, ступінь інтенсивності, сфера психіки та т.п. Особливої уваги потребує питання визначення критеріїв ефективності опанування. Як основні критерії сучасні науковці називають психічне благополуччя, тривалість позитивних наслідків, зниження рівня невротизації та вразливості до стресів та т.п. (Т.Л. Крюкова, С.К. Нартова- Бочавер, А.В. Копитов, К. Муздибаєв, Т.А. Ткачук, П. Коста, Р. Мак-Крей та ін.).

Невід'ємною складовою копінг-поведінки є копінг-ресурси, під якими розуміють відносно стабільні особистісні і соціальні характеристики людини, що забезпечують психологічний фон для подолання стресу і сприяють розвитку копінг-стратегій [3]. Наше дослідження ґрунтується на методологічних засадах концепції психологічного стресу і «консервації» ресурсів (COR-теорії) С. Хобфолла [6], у якій копінг-ресурсам відводиться провідна роль у збереженні психологічної стійкості в стресових ситуаціях. Як ресурси автор виділив матеріальні і нематеріальні об'єкти (дохід, будинок, бажання, цілі і т.п.); зовнішні і внутрішні (інтраперсональні) змінні (соціальна підтримка, самоповага, професійні вміння, оптимізм, життєві цінності і т.п.); психічні та фізичні стани; вольові, емоційні та енергетичні характеристики тощо. Центральною ланкою концепції є положення про накопичення («консервацію») ресурсів як своєрідного антиципаторного (передбачуваного) копінгу. Втрату ресурсів автор розглядав у якості первинного механізму, що запускає стресові реакції. На думку С. Хобфолла, стресогенною є не сама життєва подія, а пов'язана із цим втрата будь-якої життєвої позиції - втрата статусу, заробітку, влади, самоповаги та т.п.

Розвиваючи дану концепцію з позицій суб'єктно -ресурсного підходу, російська дослідниця Н.Є. Водоп'янова у своєму дисертаційному дослідженні науково обґрунтувала запропонований психодіагностичний інструментарій, за допомогою якого можна оцінити адаптаційні можливості й стресову уразливість через категорію втрат і придбань персональних ресурсів. На думку автора, чим вищий індекс ресурсності, який визначається як баланс між втратами і придбаннями особистісних та соціально-психологічних ресурсів, тим вищий адаптаційний потенціал та стресостійкість особистості [1].

На сьогодні матеріалом для досліджень копінг-поведінки виступають різні види діяльності і важких ситуацій (професійна, навчальна діяльність; дитячо-батьківські відносини; подружні стосунки; подолання ситуацій хвороби та т.п.), а також різні етапи онтогенезу (І.Р. Абітов, В.В. Байдик, Н.Є. Водоп'янова, О.Р. Ісаєва, А.В. Кіясь, О.С. Кочарян, О.О. Назаров, С.К. Нартова-Бочавер, В.В. Павленко, А.В. Поденко, В.Н. Понікарова, Н.В. Родіна, З.А. Сивогракова, А.В. Сидоренко, Н.О. Сирота, О.І. Склень, Т.А. Ткачук, С.А. Хазова та ін.). При цьому недостатньо уваги приділяється проблемі опанування підлітками, які схильні до адиктивних форм поведінки, що і визначило мету нашого дослідження.

Формулювання цілей статті (постановка завдання). Метою даного дослідження є визначення особливостей копінг-поведінки підлітків з інтернет-залежністю (як форми поведінкової адикції).

копінг стратегія психологічний здоров'я інтернет залежність

Виклад основного матеріалу

Експериментальне дослідження проводилось на базі загальноосвітньої школи I-III ступенів №6 м. Дружківки. Вибірку склали учні підліткового віку у кількості 50 осіб. Було використано наступні стандартизовані психодіагностичні методики:

1) Методика інтернет-залежності (автор К. Янг),

2) Опитувальник втрати і придбання персональних ресурсів (автори Н. Водоп'янова, М. Штейн),

3) Опитувальник визначення копінг- стратегій (автор Р. Лазарус).

У результаті аналізу отриманих результатів було встановлено кількісний склад учнів з інтернет-залежністю. У нашій виборці таких виявилось 36%. При Інтернет-залежності відзначаються нездатність і активне небажання відволіктися навіть на короткий час від роботи в Інтернеті; досада і роздратування, що виникають при вимушених перервах; прагнення проводити за роботою в Інтернеті все більше часу; готовність брехати друзям і членам сім'ї, применшуючи тривалість роботи в Інтернеті; здатність і схильність забувати про домашні справи, навчання; прагнення звільнитися на час роботи в Інтернеті від почуттів провини або безпорадності, які раніше виникли, від станів тривоги або депресії, набуття відчуття емоційного підйому; нехтування власним здоров'ям, різке скорочення тривалості сну; уникнення фізичної активності; нехтування особистою гігієною; постійне «забування» про їжу. Інтернет-залежність сприяє формуванню у підлітка ряду психологічних проблем: конфліктну поведінку, хронічні депресії, перевагу віртуального простору реальному життю, труднощі адаптації в соціумі, втрата здатності контролювати час перебування за комп'ютером, виникнення почуття дискомфорту при відсутності можливості користування Інтернетом та т.п.

Наступним завданням нашої роботи було дослідження копінг-поведінки підлітків з інтернет-залежністю порівняно з учнями, які не мають ознак даної адикції. При цьому було використано метод математико-статистичної обробки даних (t-критерій Стьюдента). Було встановлено, що 61% підлітків з високим рівнем інтернет-залежності мають низький рівень ресурсності, що значно перевищує кількість учнів без її ознак (61% проти 6%; р<0,001). Отже, у даної категорії респондентів спостерігається порушення балансу між втратами і придбаннями персональних ресурсів, низька здатність до їхньої мобілізації. Відзначається зниження ресурсного забезпечення в процесі їхньої діяльності, здатності до усунення протиріч із соціальним середовищем, подолання несприятливих життєвих обставин. Зазначимо, що різниця між «придбаннями» і «втратами» у інтернет-залежних підлітків - негативна (-7,8), без інтернет- залежності - позитивна (+14,2) (р<0,001). Це наявно показує перевищення втрат ресурсів особистості над її придбаннями у інтернет-залежних учнів. При тому, що в другій групі виявилося, навпаки, значне перевищення придбання ресурсів особистості над її втратами (р<0,001). Спираючись на ресурсну концепцію психологічного стресу С. Хобфолла, ми можемо свідчити про низьку здатність підлітків з інтернет-залежністю до накопичення («консервації») особистісних та середовищних копінг-ресурсів.

Дослідження копінг-стратегій як складової копінг-поведінки показало, що підлітки з інтернет-залежністю більшою мірою використовують неконструктивні емоційно-орієнтовані копінг-стратегії, спрямовані на редукцію емоційної напруги та зміну власних установок відносно ситуації: «дистанціювання» (62,2%), «втечу-уникнення» (62,5%). Цікаво, що ведучу позицію в ієрархії стратегій опанування займає в них неконструктивна проблемно-орієнтована копінг-стратегія «конфронтація» (72,2% респондентів). Зауважимо, що за зазначеними стратегіями поведінки підлітки з інтернет-залежністю статистично значуще відрізняються від учнів без інтернет-залежності (р<0,001).

Навпаки, підлітки, що не мають ознак даної форми адикції, здебільшого вдаються до активного, проблемно-орієнтованого копінгу «планування вирішення проблеми» (77,8%) та конструктивних емоційно-орієнтованих копінг-стратегій «пошук соціальної підтримки» (77,2%) та «прийняття відповідальності» (75%). Відмінності між досліджуваними групами відповідають рівню статистичної значущості р<0,001.

Отже, підлітки з інтернет-залежністю використовують або агресивні форми опанування, або відсторонення від складної ситуації та її знецінення, або реагування на стресові ситуації за типом уникнення. Використання підлітками цих неконструктивних копінг-стратегій знижує можливості соціальної адаптації особистості, створюючи психологічні бар'єри в спілкуванні, що викликає негативну реакцію з боку оточуючих. Застосування таких стратегій гальмує розвиток та реалізацію особистісного потенціалу, зменшує можливості самоконтролю, що впливає на виникнення девіантної поведінки, в тому числі й інтернет-залежності. Не властиво для даної групи респондентів вдавання до найефективнішої стратегії подолання проблемних ситуацій, спрямованої на активну зміну ситуації та її конструктивне вирішення - «планування вирішення проблеми». Не характерним для них є і схильність в умовах тривалого психоемоційного напруження до пошуку можливостей для отримання психологічної підтримки, вони віддають перевагу ізоляції та соціальному відчуженню.

Висновки

Отже, результати дослідження дозволили нам визначити особливості копінг-поведінки підлітків з інтернет-залежністю, які полягають у низькому рівні ресурсності, схильності до надмірного витрачання внутрішніх ресурсів, невмінні їх раціонально використовувати та оновлювати. Це надає нам підстави стверджувати про низькі адаптаційні можливості та високу стресову уразливість даної категорії респондентів. Особливостями використання копінг-стратегій є використання здебільшого неконструктивних інтрапсихічних форм подолання стресу, що призводять до швидкого зменшення емоційної напруги, та асоціального проблемно-орієнтованого копінгу. Вдавання до пасивних копінг-стратегій може бути обумовлено обмеженістю внутрішніх копінг-ресурсів, а також дефіцитом навичок проблемно-вирішальної поведінки. Подальшими перспективами дослідження вважаємо розробку корекційно-розвивальної програми щодо формування високоефективної копінг-поведінки у підлітків та впровадження її у навчально-виховний процес з метою запобігання інтернет-залежності в учнівському середовищі.

Список використаних джерел

1. Водопьянова Н.Е. Ресурсное обеспечение противодействия профессиональному выгоранию субъектов труда (на примере специалистов «субъект-субъектных» профессий): автореф. дис. ... доктора психол. наук: 19.00.03. Санкт-Петербург, 2014. 49 с.

2. Погрібна А.О. Теоретичні аспекти проблеми копінг-поведінки особистості. Практична педагогіка та психологія: методи і технології: матеріали всеукр. наук.-практ. конф., м. Запоріжжя, 1-2 липня 2016 р. Запоріжжя, 2016. С. 147-151.

3. Психологічний словник / авт.-уклад. В.В. Синявський, О.П. Сергєєнкова; ред. Н.А. Побірченко. К.: Науковий світ, 2007. 274 с.

4. Родіна Н.В. Психологія копінг-поведінки: системне моделювання: монографія. Одеса: Видавець Букаєв В.В., 2011. 364 с.

5. Ткачук Т.А. Копінг-поведінка: стратегії та засоби реалізації: монографія. Ірпінь: Нац. ун-т ДПС України, 2011. 284 с.

6. American Psychologist. 1989. №44 (3). Р. 513-524.

7. Lazarus R.S., Folkman S. Transactional theory and research on emotion and Coping. Eur. J. Pers. 1987. V.1. P. 141-169.

Размещено на allbest.ru