Групи психологічної підтримки як метод становлення особистісної зрілості українців під час воєнного часу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Групи психологічної підтримки як метод становлення особистісної зрілості українців під час воєнного часу

Зінько Оксана Миколаївна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри практичної психології, Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова

Мітченко Катерина Вікторівна старший викладач кафедри гуманітарних дисциплін та психології поліцейської діяльності, Дніпропетровський університет внутрішніх справ

Анотація

У статті розкрито поняття та роль груп психологічної підтримки у збереженні психічного здоров'я українців під час воєнного стану. Проаналізовано закордонний та вітчизняний досвід, розкрито теоретичний аспект значущості груп підтримки та самодопомоги з психотерапевтичним ефектом. Окремо визначено поняття груп психологічної підтримки як певного організованого об'єднання людей зі схожим психоемоційним станом, переживанням травмованої події, з метою підтримки один одного. Обґрунтовано, що зазначений метод психологічної допомоги дає можливість ефективно подолати наслідки стресової події, активізувати власні ресурси, усвідомити свої можливості для збереження психічного здоров'я. Проаналізовано та визначено показники особистісної зрілості, через призму усвідомленості власної діяльності, особистісної відповідальності за своє життя, здатністю активізувати наявний досвід та можливості для подолання непростої життєвої ситуації. психологічний підтримка самодопомога

На прикладі груп психологічної підтримки від соціального проєкту "Разом" шляхом емпіричного дослідження визначено особливості впливу на зазначені вище аспекти та загалом психічного здоров'я українців під час воєнного часу. Також описано основні принципи та цілі, особливості організації та проведення груп психологічної підтримки для людей, які постраждали від війни.

Виділено високу значимість та ефективність проведення груп психологічної підтримки в умовах воєнного часу задля збереження психічного здоров'я українців. Резюмовано, що потенціал груп психологічної підтримки розкривають перспективи для майбутніх наукових досліджень та подальшого практичного проведення.

Ключові слова: психологічна допомога, групи психологічної підтримки, збереження психічного здоров'я, взаємодія, особистісна зрілість.

Zinko Oksana Mykolaivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Practical Psychology, National Pedagogical University named after M.P. Drahomanova

Mitchenko Kateryna Viktorivna Senior lecturer at the Department of Humanitarian Disciplines and Police Psychology, Dnipropetrovsk University of Internal Affairs

PSYCHOLOGICAL SUPPORT GROUPS AS A METHOD OF DETERMINING THE PERSONAL MATURITY OF UKRAINIANS DURING WARTIME

The article reveals the concept and role of psychological support groups in preserving the mental health of Ukrainians during martial law. Foreign and domestic experience is analyzed, the theoretical aspect of the importance of support and self-help groups with a psychotherapeutic effect is revealed. The concept of psychological support groups is defined separately as a certain organized association of people with a similar psycho-emotional state, experiencing a traumatic event, with the aim of supporting each other. It is substantiated that the indicated method of psychological assistance makes it possible to effectively overcome the consequences of a stressful event, to activate one's own resources, to realize one's possibilities for maintaining mental health. The indicators of personal maturity were analyzed and determined, through the prism of awareness of one's own activities, personal responsibility for one's life, the ability to activate the available experience and opportunities to overcome a difficult life situation.

Using the example of psychological support groups from the social project "Together" through empirical research, the peculiarities of the impact on the abovementioned aspects and the mental health of Ukrainians in general during wartime were determined. The main principles and goals, features of organization and conduct of psychological support groups for people affected by the war are also described.

The high significance and effectiveness of conducting psychological support groups in wartime conditions for the preservation of the mental health of Ukrainians is highlighted. It is summarized that the potential of psychological support groups opens up perspectives for future scientific research and further practical implementation.

Keywords: psychological help, psychological support groups, preservation of mental health, interaction, personal maturity.

Постановка проблеми. Воєнний стан в України введений Указом Президента № 64/2022 від 24.02.2022, і далі продовжений наступними Указами та безпосередньо самі воєнні дії, які відбуваються на всій території держави, стали травмуючими для українців. Нестабільний, хиткий психоемоційний стан, страхи, тривогу, паніку, апатію, психічні розлади, регрес розвитку особистості відмічають люди, які в різних куточках країни та за її межами постраждали від війни. Дослідженням психоемоційного стану українців під час війни займаються багато науковців, наприклад такі як Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології за підтримки John Fell Oxford University Press Research Fund, соціологічна група "Рейтинг", психологи ДСНС та інші.

Слід відмітити, що психоемоційні та особистісні зміни відмічають всі українці, незважаючи на наявність активної участі в бойових діях, перебуванням на окупованих територіях, місцях обстрілів чи ті, які змушені були перетнути кордон як біженець. Російське вторгнення в Україну є єдиною в історії людства подією, що відбувається в прямому ефірі. Так, академік О. Чабан зазначає, що відповідно експериментальних досліджень, виснаження інформацією у тих хто спостерігає травмуючу подію в прямому ефірі значно більше, ніж у тих хто присутній там безпосередньо [2].

Збереження психічного здоров'я українців є пріоритетним завданням для фахівців у сфері психічного здоров'я. Одним з беззаперечно вагомих та ефективних методів для досягнення даної мети - групи психологічної підтримки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Особливості зміни психоемоційного стану, виникнення розладів під час воєнних дій та питанням надання психологічної допомоги різного формату займались як зарубіжні, так і вітчизняні вченні, а також психологи-практики. Над проблемой створення системи психологічної допомоги учасникам бойових дій займались А. Александров, В. Березовець, А. Іванов, Н. Жматій, С. Літвінцев та інші. Якісні зміни свідомості та структурі особистості завдані внаслідок війні фіксуються у роботах Н. Тарабринової, М. Зеленової, О. Лабезнової в роботах П. Волошина, Л. Шестопалова, О. Буряка, М. Гіневського, Г. Ломакіна розкрито важливість психологічної роботи з членами сімей військовослужбовців [5].

Слід відмітити, що більшість науковців вивчали особливості впливу війни на учасників (солдати, ВПО), члени їх родин, проте проблематика розкривається переважно по факту роботи з наслідками, а саме як реабілітація, підтримка, ресоціалізація тощо. А той час ґрунтовних наукових праць про психоемоційний стан учасників війни, яка перебуває в активній фазі на теперішній час дуже мало, хоча серйозні зрушення в цьому напрямку вже помітні серед дослідників.

Ізраїльські вчені (М. Фрид, Б. Оффе, Й. Гідрон, І. Фельдман та інші), як безпосередньо спеціалісти, що мають досвід надання психологічної допомоги в умовах воєнних дій, відмічають важливість надання первинної психологічної допомоги, проведення нейрокогнітивної регуляції для запобігання ПТСР, відмічають метод десенсибілізації критичних станів (EMDR) як найбільш ефективних при індивідуальній роботі. Значний вклад в забезпечення надання якісної психологічної допомоги українцям надали військові психологи, спеціалісти Червоного Хреста, Міжнародного медичного корпусу та інші.

Мета статті полягає в вивченні ролі груп психологічної підтримки в збережені психічного здоров'я українців, їх ефективності під час воєнного часу, здійснення аналізу особистісної зрілості учасників груп психологічної підтримки на прикладі проведення таких груп фахівцями соціального проекту "Разом".

Виклад основного матеріалу. В рамках даного дослідження окремої уваги потребують роботи Л. Леві, П. Сілверман, К. Мун-Гіддінгс, Д. Витакер, О. Байдарова, які відмічають безпосередньо ефективність надання психологічної допомоги саме проведенням груп психологічної підтримки.

Л. Леві виділив чотири типи груп підтримки з терапевтичною орієнтацією. Групи І типу займаються переважно контролем або реорганізацією поведінки (особи з адикціями). Членів груп II типу об'єднують спільні стресові ситуації (зґвалтування, суїцидальної спроби, вбивства близьких осіб, перебування в полоні, вимушене переселення, участь у бойових діях, переживання надзвичайних ситуацій, травма втрати тощо), які прагнуть скоріше до пережити дану травмуючу подію, опанувати власними станами та поведінкою. До III групи відносяться люди, які відчувають дискримінацію у зв'язку з їхньою статтю, расовою чи класовою, професійною належністю (з урахуванням наявної в Україні ситуації можна віднести військовослужбовців, що об'єднуються для відстоювання своїх прав та надання одне одному підтримки в період соціальної реадаптації). Групи IV типу не мають визначеної загальної проблеми, їхні учасники прагнуть до загальної самоактуалізації та підвищення особистої ефективності [3, с. 27].

У своїх роботах П. Сілверман описує групи підтримки, як об'єднання людей зі схожим досвідом проблем, які можуть запропонувати один одному найкращу інформацію для знаходження шляху виживання у складній ситуації, освоїти потрібні копінг-стратегії. К. Мун-Гіддінгс зазначає, що практика взаємодопомоги є варіативною, фокус її діяльності спрямований на зменшення стигматизації людини з розладом [3, с. 30].

На думку О. Байдарової, яка досліджувала групи підтримки українців під час подій Революції гідності в м. Київ, Україна у 2014-2015 рр., ефективність проведення груп, а саме стабілізація емоційного стану, легше перенесення наслідків травмуючих подій в учасників, забезпечувалась наступними наявністю наступних характеристик: прихід у групу не стільки "за допомогою", скільки "для допомоги"; пошук простору для проживання і осмислення ситуації, подолання відчуття розриву реальності; рівність учасників і взаємна ресурсність; нівелювання "експертності" ведучого та високий ступінь довіри до інших учасників; рівномірність розподілу активності учасників; нетипове протікання групових процесів; поява власних "лідерів", "ведучих групи" - тих, хто зберіг професійну позицію, маючи достатній рефлексивний ресурс; висока терапевтичність групи (сила спільних та перехресних переживань, інсайти, катарсиси) [1, с. 11-12].

На думку дослідників головними умовами ефективності груп психологічної підтримки є саме особливості позиціонування та сама особистісна позиція ведучих групи. Роль ведучих визначається їх фасилітативними завданнями і, водночас, відмовою від структурованості й директивності, мінімізацією рамок участі й роботи групи, звісно крім часової рамки та визначених стандартних правил обговорених всіма учасниками, а також наявність максимальної свободи учасника, орієнтацією на підтримку, пошук ресурсів, відмовою від приписування учасникам "клієнтської ролі", формулювання "головної турботи" і "рубежу" [1, с. 14].

Не менш важливим для розкриття теми нашого дослідження є роботи німецький лікар, онколог і психіатр, Р. Хамер, який досліджував зв'язок між шоком (стресом) та затемненням в певних областях мозку. В своїх дослідженнях науковець вивів головні три складові, наявність яких під час переживання травмуючої (стресової/кризової) події полегшує подолання хвороби, процес адаптації, знижує вплив стресорів. Даними складовими науковець визначає: вербалізацію, проговорення того, що болить, структуризацію пам'яті, соціальну та психологічну підтримка та переживання травмівної події в колі однодумців.

Зазначенні складові є головними показниками ведення груп психологічної підтримки і на думку Л. Царенко та колективу авторів, які дають визначення групам підтримки, як такі керовані фахівцем добровільні об'єднання людей зі схожими проблемами чи кризовими життєвими обставинами, що зустрічаються протягом тривалого часу з метою надання взаємної допомоги та підтримки, обміну. Автори відмічають, що групи підтримки та взаємодопомоги діють за правилом субсидіарності (від англ. Subsidiarity), суть якого полягає в тому, що людині, яка переживає травмуючу подію та якій досить складно стравитись з нею, першопочатково можуть допомогти близькі, група підтримки (взаємодопомоги), незалежні доброчинні організації, і лише потім мусять залучатися державні органи [3, с. 42].

В розрізі нашого дослідження варто розкрити поняття груп взаємодопомоги (самодопомоги), як соціальних об'єднань людей зі схожими проблемами для підтримки один одного. Станом на 2021 рік у цільових громадах Донецької та Луганської областей працювало 40 груп самодопомоги, які демонстрували високу ефективність. Учасники ставали відкритішими, оптимістичніше сприймали майбутнє, набували навичок рефлексії свого болю та радості, а також підтримували різноманітні соціальні ініціативи [3, с. 47].

Аналізуючи вищезазначене, можемо сказати, що групи підтримки надають можливість учасникам ефективно долати травмуючі ситуації, активізувати власні ресурси, розвивати здібності та усвідомлювати власні можливості, контролювати своє життя.

В розрізі нашого дослідження слід відмітити, що формування саме особистісної зрілості є однією з основних цілей груп психологічної підтримки. Поняття "зрілість" використовується в контексті психічного розвитку людини, навіть існує таке поняття як "зрілість психічного розвитку людини" за Б.Г. Ананьєвим, що знайшло своє експериментальне підтвердження в дослідженні психофізіологічних функцій дорослих людей (Е. Степанова, Н. Розе, А. Канатов, Я. Петров, Л. Фоменко і ін.) [5]. У сучасній психології поняття "зрілість" використовують для опису людини в трьох аспектах.

Перший передбачає розуміння зрілості як характеристики особливостей розвитку людини на різних вікових етапах, виражає відповідність розвитку певній віковій нормі, через формування вікових новоутворень (С. Рубінштейн, Б. Ананьєв). У другому аспекті поняття "зрілість" використовується для опису характеристики окремого етапу розвитку людини - етапу зрілості як дорослості. В якості найважливіших проявів якої С. Батраченко М. Міронова визначають: активність, спрямованість особистості, що характеризується високим рівнем ієрархії мотивів діяльності, характерну індивідуальну структуру ставлень, установок і диспозицій особистості. Третій аспект реалізується в описі поняття "зрілість" як особистісної характеристики, що зумовлюються різними теоретико-методологічними підходами до розуміння сукупності особистості [6, с. 25-27].

Так, з позиції диспозиційної теорії особистості за Г. Олпортом зрілість особистості співвідноситься з унікальною здатністю людини до самопізнання і самоусвідомлення через проприіуми: тілесна самість, самоідентичність, самоповага, розширення самості, образ себе, раціональне управління собою, пропріоритичне прагнення. У гуманістичній психології зріла особистість визначається як особистість цілісна, яка здатна бути творцем свого життя та прагне саморозвитку і самоактуалізації.

У сучасних дослідженнях психосоціальна зрілість забезпечується можливістю прийняття людиною системи соціальних та міжособистісних ролей; перехід до дорослого статусу через формування психологічної структури індивідуальної свідомості ("его"). У такому ракурсі зріла особистість - це особистість соціально адаптована, яка засвоїла норми соціальних систем різних рівнів, і при тому індивідуальна, орієнтована реалізацію своїх цілей (М. Леонов, М. Главатських). А. Мікляєва зазначає, що "зрілість особистості" (як і її протилежність "інфантильна особистість") не є атрибутом самої особистості, який формується у процесі її онтогенетичного розвитку, а особливим соціальним конструктом, що виступає "вимірювачем" для досягнення людиною рівня розвитку у контексті актуальних вимог, що до неї висуваються [6, с. 25-27].

До змісту конструкту "зріла особистість" включено широкий спектр особистісних характеристик, що відображають:

• регуляторну зрілість - здатність керувати своєю поведінкою, приймати самостійні рішення і нести відповідальність за їх наслідки;

• моральну зрілість - здатність вибудовувати свою поведінку відповідно до вимог моральних норм;

• когнітивну зрілість - здатність продуктивно використовувати свій життєвий досвід для розв'язання актуальних завдань, а також суб'єктивної цінності власного досвіду;

• рефлексивна зрілість - здатність адекватно оцінювати себе, свої дії та їх наслідки [6, с. 32].

Отже, зауважимо, що саме наявність в людини сформованої особистісної зрілості в умовах сучасності є передумовою збереження психічного здоров'я в умовах війни, через свідому діяльність, особистісну відповідальність, здатність усвідомлювати свій досвід, свої можливості для подолання травмуючих ситуацій.

Для збереження психічного здоров'я українців під час воєнний дій, як на території України, які поза її межами, ініціативними психологами та організаціями були організовано проведення різноманітних груп психологічної підтримки. Так, одними з перших організували проведення дистанційно (онлайн) групи психологічної підтримки ініціатори соціального проєкту "Разом" [8]. В перші дні повномасштабного вторгнення, було об'єднано близько 30 психологів, які мали попередній досвід проведення групової роботи, були емоційно та психологічно готові на 5 день війни до надання психологічної допомоги. В соціальних мережах проєкту (Facebook та Instagram) було опубліковано інформацію про проведення груп психологічної підтримки для українців. У повідомленні зазначеною метою було висвітлено можливість підтримати себе та інших психологічно, відреагувати власні почуття у безпечному просторі, без новин, фантазій, фейків.

Так, з 28 лютого 2022 року щоденно двічі в день - о 10.00 та 19.00, з травня 4 рази на тиждень (вівторок та п'ятниця о 10.00 та 19.00), з 1 серпня що п'ятниці о 10.00 та 20.00 успішно функціонують відкриті групи підтримки, які супроводжують 2 професійні психолога. За визначений термін проведено більше 200 груп психологічної підтримки, які відвідали більше 3000 українців [8].

Ведучими групи створювались максимально екологічні умови для кожного учасника, проте завжди чіткими залишались часові рамки та правила групи, які повинні виконуватись першочергово психологами та оголошуватись на кожній зустріч. Шляхом спільних обговорень ведучими груп було визначено наступні правила:

• безпека у всьому - фізична, емоційна та інформаційна для всіх учасників;

• повага до учасників, неосудність їх емоцій, переживань, вчинків;

• тематика зустрічі може бути визначена психологами або учасниками, як найбільш хвилююче питання для більшості, проте з дотриманням всіх правил ведення групових зустрічей;

• конфіденційність та екологічність простору;

• спілкування по типу Я-висловлювань, персоналізація висловлювань;

• правила "Стоп" - право кожного зупинити тему, яка болить, є неприємною;

• спілкування по типу "тут та тепер";

• можливість працювати як із ввімкненою так і з вимкненою відеокамерою.

З урахуванням досвіду проведення груп психологічної підтримки та взаємодопомоги, основними терапевтичними чинниками для досягнення поставлених цілей, а саме збереження психічного здоров'я, визначалось:

• одна національність - українці, тобто особи, які мати прямий чи "онлайн" досвід війни. Наявність спільного досвіду спонукає до зменшення сорому, що полегшує ефект саморозкриття;

• прагнення допомагати іншим, адже чим більше члени групи допомагають іншим, то більше вони допомагають самим собі;

• постійна система підтримки учасниками один одного, а ведучими учасників, через заохочення, похвалу, демонтрацію віри;

• освоєння спеціальних методів регуляції власного психоемоційного стану (зниження тривоги, страхів, агресивності та і.), комунікативних навичок взаємодії з дітьми, батьками, партнерами чи просто людьми, з якими змушені жити на одній території.

Слід зазначити, що ведучі груп в своїй фасилітаторській діяльності переважно орієнтувались на основні напрямки надання первинної психологічної допомоги. Професійно поставленими запитаннями, підтримкою психологи надавали можливість учасник повернути відчуття контролю над власним життям, підтримати віру в свої сили, акцентували увагу на сильних сторонах особистості, допомагали знайти підтримку через зовнішні та внутрішні ресурси.

Проведення вправ та загальне координування групової динаміки було орієнтоване відновлення (повернення) контролю за власне життя в реаліях війни кожному учаснику, відновлення конгруентності, впевненості у собі та власних можливостей, готовності нести відповідальність за своє життя, не перекладаючи на інших, знижуючи критичність, відновлюючи особисті ресурси, ефективно взаємодіяти з оточуючими, виконуючи свої повсякденні соціальні ролі.

Аналізуючи динаміку та наявні зміни психоемоційного стану учасників груп, слід охарактеризувати їх як переживання ненормативної кризи ідентичності учасниками. Становлення ефекту зрілої особистості (за О. Штепа) шляхом актуалізації трансформації на рівні его-ідентичності (здатності зберігати внутрішньо цілісність між власною цінністю та тотожністю, що дана іншими), через задіяння особистісного потенціалу, внутрішнього ресурсу і здійсненню трансценденцію (вихід за рамки наявного досвіду) [9].

Так, переживання воєнних дій в осіб, як сильної кризової ситуації, спровокувало в українців виникнення дезорієнтації, дисоціації, втрату контролю над власним життям, гострі відчуття безпорадності та безпомічності, почуття самотності, що можна визначити як загальну рису-індикатор "інфантильність". І систематична участь у групах психологічної підтримки проекту, надала змогу учасникам, як було зазначено вище, бережно вийти з даного інфантильного стану та досягнути особистісної зрілості, як передумови збереження психічного життя.

З метою аналізу динаміки та ефективності груп психологічної підтримки соціального проєкту "Разом", реалізації мети, а саме збереження психічного здоров'я українців, нами було проведено анонімне анкетування 15 ведучих за допомогою Google-форми, а також включенне спостережання за учасниками.

За результатами дослідження 93,3% опитаних відмітили групи підтримки ефективним методом збереження психічного життя українців в умовах війни. Ведучі зазначають, що учасники приймати участь з метою виговоритись (100%), бути в підтримуючому оточенні людей зі схожою проблематикою, емоційним станом (93,3%), регуляції власного емоційного стану (робота з тривогою, агресією, страхами, горем тощо (93,3%)).

Динаміку особистісної зрілості учасників і трансформації інфантильності спричиненної війною помітили в учасників відмітили 73,3% респондентів. Так, 93,3% відмічають усвідомлення своїх емоцій, почуттів, 80% - усвідомлення та безумовне прийняття емоцій, почуттів інших в учасників, 66,7% - зниження тривожності, страхів, 46,7% - формування навиків роботи з печаллю та агресією.

З позиції досягнення особистої зрілості в учасників груп підтримки ведучі спостерігали у 73,3% осіб формування самоповаги (гордість за власні досягнення), у 60% - розширення самості (усвідомлення важливості соціального та фізичного оточення), 46,7% - усвідомлення самоідентичності (незмінність та безперервність свого "Я", незважаючи на зміни), тілесної самості. Опитані ведучі (80%) відмічають, що за 9 місяців проведення груп підтримки, в учасників переважно відбувались помітні зміни саме в регулятивному конструкті особистісної зрілості, а саме в здатність керувати своєю поведінкою, приймати самостійні рішення і нести відповідальність за їх наслідки. При цьому майже в кожного другого учасника спостерігались зміни когнітивного конструкту зрілості, а саме здатності продуктивно використовувати свій практичний досвід для розв'язання (46,7%), рефлексивного - здатності об'єктивно оцінювати себе, свої дії та їх наслідки (40%).

За наявності інформованої згоди від одного із учасників груп психологічної підтримки соціального проекту "Разом", наведемо рефлексію, як приклад позитивної динаміки та особистісного росту. Т. почала відвідувати групи, будучи в окупації, в це час відмічала досить нестабільний емоційний стан, страх та агресію, відчуженість, самозвинувачення та образи, злість на оточуючих, при цьому не лише на окупантів. Під час перших зустрічей була з вимкненою відеокамерою, не приймала участь в обговореннях, не висказувала свої переживання. Проте впродовж 4-х місяців, протягом подальших зустрічей почала активно приймати участь в обговореннях, виражати свою позицію, ділитись власним досвідом та приміряти інший на себе. На теперішній час учасниця, вже будучи в безпеці, відмічає, що саме групи психологічної підтримки допомогли їй вижити та вистояти в непростий час та зараз мати сили розвиватись, повноцінно виховувати дітей та допомагати іншим.

Не можна залишити поза увагою особистісний ріст ведучих. Так, 4 особи з базовою психологічною освітою, але з недостатньою вірою в себе, від початку проведення груп психологічної підтримки брали участь лише як учасники. Проте маючи підтримку ведучих, ініціаторів проєкту, пройшовши власну кризу ідентичності, зайняли роль ведучих через 3-4 місяців відвідування групи. Як зазначила одна з ведучих: "Це для мене перший досвід проведення груп підтримки. І я вдячна за нього. Я відчула готовність та спроможність бути тим, хто готовий та може надавати підтримку, коли сам в ресурсному стані, звичайно. Важливим було й мати можливість спостерігати за роботою старших колег, це будо цінно для поповнення своєї скарбнички та застосування цього на практиці".

Згідно опитування, кожен третій опитаний ведучий груп підтримки соціального проєкту "Разом" відмічають в себе позитивні зміни когнітивного (80%) та рефлексивного (73,3%) конструктів особистої зрілості завдяки цим інтервенціям. Психологи зазначають, що завдяки групах зміцнили впевненість у професійній компетенціях; отримали досвід модераторства, вміння швидко аналізувати потреби і настрій групи, керувати розподіленням часу і ролей; підвищили свою резильєнтність та енергоменеджмент.

Групи підтримки учасники називають: ''острівець стабільності", "простір, де можу бути корисною у масштабі групи", "острів тепла, у буремній реальності", "підтримуюче та ресурсне коло", "територія безпечного і теплого простору", "місце підтримки та росту", "цілісність + єдність = результат", "командоутворюючий фактор для проекту", "група це завжди симбіоз почуттів і думок в учасників. Наче цікава книга про однакові проблемі і різні рішення. Кожен учасник герой книги і співавтор основного сюжету".

Висновки

Узагальнюючи вищезазначене, зазначимо високу значимість та ефективність проведення груп психологічної підтримки в умовах воєнного часу задля збереження психічного здоров'я українців. На прикладі проведених груп психологами соціального проєкту "Разом" можемо відмітити їх значний потенціал, як для учасників, так і для ведучих. Участь дає можливість не просто екологічно пережити травмівну подію спричинену війною, а й сформувати навик активізації власних сил, ресурсу, усвідомлення особистого досвіду задля якісної власної життєдіяльності.

До перспективних напрямків подальшого дослідження можна віднести:

• поглиблене вивчення впливу груп психологічної підтримки на психічне здоров'я українців під час воєнного стану та після його завершення шляхом опитування не лише ведучих, а і самих учасників;

• напрацювання авторських вправ для групової роботи в межах груп психологічної підтримки та визначення основних організаційних аспектів для подальшого проведення зазначених форм психологічної допомоги.

Організація та проведення психологами груп психологічної підтримки покликана на збереження та підтримку психологічного здоров'я українців в такі непрості часи.

Література

1. Байдарова О.О., Скляр О.Г. Психологічна допомога у відкритих груп в умовах кризової ситуації. Міжнародні проблеми соціальної роботи: психологічні, соціологічні, правові аспекти: матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції (20 - 21 лютого 2015 року, Київ) /заред. Ю.М. Швалба. Житомир: вид-во ЖДУ імені І.Франка, 2015. С. 10-14

2. В очікуванні війни - як вгамувати тривогу: поради психотерапевта Олега Чабана. URL : https://www.radiosvoboda.Org/a/video-subotnye-intervyu/31687167.html

3. Групи самодопомоги: теорія та практика. Посібник для менеджерів, організаторів і фасилітаторів ГСД. -Київ, 2021. - 37с.

4. Колегія УГКЦ у справах душпастирства охорони здоров'я. Перша психологічна допомога. - Львів: Друкарські куншти, 2015. - 184 с.

5. Матвійчук Т.В. Теорії особистості у зарубіжній та вітчизняній психології. K: Магнолія, 2006. - 520 с.

6. Особистісна зрілість як проблема сучасної психології. Том 1 : колективна монографія/ кол. авт. ; ред. З.М. Мірошник. - Кривий Ріг: Вид. Р.А. Козлов, 2019. - 220с.

7. Перша психологічна допомога: посібник для працівників на місцях. - Київ: Університетське видавництво. ПУЛЬСАРИ., 2017. - 66 с.

8. Сайт соціального проєкту "Разом". URL : https://razom.live/

9. Штепа О. Особистісна зрілість: Модель. Опитувальник. Тренінг. Монографія. - Львів: Вид.центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2008. -210 с.

10. References:

11. Baidarova O. O., Skliyar O. H. (2015) Psykholohycheskaia pomoshch u vidkrytykh hrupp vumovakh kryzovoi sytuatsyy. [Psychological support for the critical groups in the minds of a crisis situation] Y.M. Schsbla (Ed.), Mezhdunarodnue problemu sotsyalnoi robotu:psykholohichni, sotsiolohichni, pravovue aspektu: materyaly III Mizhnarodnoinauchno- okspluatatsyonnaia konferentsyia - International problems of social work: psychological, sociological, legal aspects: materials of the III International Scientific Conference (pp. 10-14). Zhytomyr: type of waiting for the name of I. Frank [in Ukrainian].

12. V ochikuvanni viiny - yak vhamuvaty tryvohu: porady psykhoterapevta Oleha Chabana [In ochikuvanni viyni - how to make anxiety: for the sake of psychotherapist Oleg Chaban]. (n.dy. adiosvoboda.org Retrieved from https://www.radiosvoboda.org/a/video-subotnye-intervyu/ 31687167.html [in Ukrainian].

13. Groups of self-help: theory and practice. Help for managers, organizers and facilitators of the GSD (2021). Kyiv [in Ukrainian].

14. Collegium of the UGCC at the right of pastoral care for health protection. First psychological aid (2005). Lviv: Drukar kunshti [in Ukrainian].

15. Matviichuk T.V. (2006) Teorii osobystosti u zarubizhnii ta vitchyznianii psykholohii [Matviychuk T.V. Theory of specialty in foreign and domestic psychology]. Kyiv: Mahnoliia [in Ukrainian].

16. Z. M. Miroshnik (Eds.). (2019) Osobystisna zrilist yak problema suchasnoi psykholohii [Special maturity as a problem of modern psychology]. Vol.1. Kryvyi Rih : Vyd. R.A. Kozlov [in Ukrainian].

17. Persha psykholohichna dopomoha: posibnyk dlia pratsivnykiv na mistsiakh [The first psychological help: a guide for practitioners in the field]. Kiev: University of Education. PULSARI [in Ukrainian].

18. Sotsialnyi proiekt "Razom" [Social project "Razom"]. Retrieved from https://razom.live/ [in Ukrainian].

19. Shtepa O. (2008) Osobystisna zrilist: Model. Opytuvalnyk. Treninh. Monohrafiia [Special maturity: Model. Fertilizer. Training. Monograph]. Lviv: Vid.tsentr LNU im. Ivan Franko [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru