Вплив характеру особистості на її здатність будувати гармонійні сімейні стосунки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вплив характеру особистості на її здатність будувати гармонійні сімейні стосунки

Вовк Аліна Іванівна здобувач ступеня доктора філософії за спеціальністю 053 «Психологія», Хмельницький національний університет, м. Хмельницький

Анотація

Стаття присвячена теоретичному дослідженню впливу характеру особистості на її здатність будувати гармонійні сімейні стосунки. Що є важливим для розвитку у майбутніх подружніх пар усвідомлення про гармонійні шлюбні стосунки, особливості, принципи їх побудови. Провели порівняльну характеристику думок науковців щодо розвитку сімейних стосунків, проаналізували прогнози науковців та реальну ситуацію у шлюбно - сімейних стосунках, як соціальному явищі, що має спільні тенденції. Дослідили вплив якостей особистості на здатність будувати та підтримувати гармонійні взаємини, адже від того наскільки людина працює над своїм внутрішнім світом, усвідомлює, рефлексує та готова проявляти гнучкість у стосунках, залежить їх тривалість та якість. У статті подана інформація щодо важливості міжособистісної, а саме характерологічної сумісності, викладено, що таке характер, які його особливості та який вплив характер має на стосунки. Прояснено яка різниця між цілісністю, активністю, твердістю, стійкістю та пластичністю характеру та вказано, як ці прояви характеру можна побачити у шлюбних стосунках. Обгрунтували вплив характеру особистості на її здатність будувати гармонійні сімейні стосунки та побачити стійкий взаємозв'язок. На основі вивчення психологічних словників співставили, проаналізували та визначити сутність та зміст понять «здатність будувати» та «гармонійні сімейні стосунки», що дало нам можливість сформулювати визначення поняття «здатність особистості будувати гармонійні сімейні стосунки»

Також важливим аспектом дослідження являється сумісність якостей (рис) особистості та соціальних стратегій, що довело ранжування за допомогою експертів, результати ранжування також представлені у нашій статті. На основі теоретичного дослідження та ранжування за підтримки експертів, ми розробили психологічний опис особистості, яка здатна до побудови здорових стосунків з партнером. Опис складається з одинадцяти пунктів, що супроводжуються поясненнями, якщо особистість проведе роботу за цими пунктами, вона буде здатна обрати партнера, з яким побудова здорових та довготривалих стосунків стане можливою.

Ключові слова: сумісність, сім'я, характер особистості, соціальні навички, гармонійні стосунки.

Vovk Alina Ivanivna Candidate for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 053 "Psychology", Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi,

INFLUENCE OF PERSONALITY ON HER ABILITY TO BUILD HARMONIOUS FAMILY RELATIONSHIPS

Постановка проблеми

Як свідчить практика, вступ у шлюб не гарантує успішне сімейне життя. Це лише початок, за яким стоїть кропітка робота щодо трансформації молодого подружжя у міцну сімейну систему. Варто зазначити, що не можливо зрозуміти та оцінити стан і перспективи сім'ї, ігноруючи кардинальні зміни, що відбулися з цим соціальним інститутом протягом усього XX та XXI століття, а саме: емансипація дітей від батьків, перехід від закритої до відкритої системи формування шлюбу, емансипація жінок, зростання особистої свободи кожного з членів спільноти і т. д.

Ці зміни зумовлені індустріалізацією, урбанізацією суспільства, зростанням мобільності населення, обезціненням сімейних устоїв. Криза традицій сприяє інтенсифікації розлучень і розпаду шлюбів, збільшення кількості неповних сімей та сімей з нерідними батьками, широкому поширенню абортів і позашлюбних народжень, наростання насильства і інцесту. Це істотні зміни в соціальному сприйнятті та функціонуванні сімейної системи, що свідчить про важливість розвитку у майбутніх подружніх пар усвідомлення про гармонійні гармонійні шлюбні стосунки, особливості, принципи їх побудови.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблемою підготовки особистості до подружнього життя займалися науковці у різних галузях. Педагогічні дослідження В. Кравець [2], Д. Луцик, В. Макарової, І. Мачуської [3], переконують нас у важливості соціально-педагогічних факторів та умов, цілеспрямованого керівництва процесом формування готовності молоді до створення сім'ї. Відповідність між готовністю до створення сім'ї та реальними діями особистості досліджували І. Бех, Т. Говорун, З. Кісарчук, О. Кононко, В. Семиченко [3].

Зарубіжний психіатр У. Петчер [1], та психологи Г. Плессер, Р. Стернбург [1] займалися дослідженням почуття кохання між чоловіком та жінкою в різних аспектах сімейного життя. І. Кант [1] досліджував зв'язок між темпераментом та стилем побудови сімейних стосунків.

Різні психологічні аспекти підготовки молоді до шлюбного життя вивчали Т. Левицька (розвиток психологічної готовності студентської молоді до створення сім'ї) [4], Є. Потапчук (шлюбний потенціал та міжособистісна сумісність з партнером) [5], Д. Карпова (психологічні умови формування уявлень про сімейні ролі у студентської молоді) [6], О. Столярчук (психологія сімейного виховання) [7] та інші дослідники, які акцентують увагу на важливості формування психологічної готовності особистості до сімейного життя.

Доречно зазначити, що в процесі дослідження проблеми сім'ї, науковці оприлюднювали невтішні гіпотези щодо розвитку сімейної системи у майбутньому, які уже частково втілилися в життя. Ми спостерігаємо, що зменшується цінність сім'ї (як описував П. Сорокін) [9, с. 115], порушується структура та єдність сім'ї (як пророкував У. Гуд) [9, с. 115], посилюється тенденція до появи ненормативних сімейних криз (Є. Потапчук) [8].

Виділення невирішених раніше частин загальної проблеми, яким присвячується стаття

Наше теоретично-психологічне дослідження дозволить назвати, проаналізувати та визначити психологічну модель особистості, що здатна побудувати гармонійні стосунки з партнером.

Людина має розвивати здатність до порівняння здорових та не здорових стосунків, вміння створювати та підтримувати гармонійні стосунки з партнером (Є. Потапчук) [5, с. 5]. Під здоровими стосунками між партнерами розуміємо здатність подружжя задовільнити потреби один одного на різних рівнях, а саме: психологічному, емоційному, фінансовому. побутовому, моральному, сексуальному та ін. Чим вищий ступінь зрілості поглядів і установок на шлюб, тим вищий ступінь усвідомлення молодою людиною образу сімейного життя (подано за Д. Карповою [6]).

Незважаючи на значний інтерес дослідників до питання побудови партнерами гармонійних сімейних стосунків, на жаль, ще недостатньо обґрунтована психологічна модель особистості, що здатна будувати гармонійні сімейні стосунки. Звідси випливає потреба в аналізі літератури, співставленні експертних думок та формуванні об'ємної психологічної моделі особистості, що здатна будувати гармонійні міжособистісні стосунки зі шлюбним партнером.

Мета статті:дослідження впливу характеру особистості на її спроможність будувати гармонійні сімейні стосунки.

Завдання:

1. Теоретичне осмислення впливу характеру особистості на її здатність будувати гармонійні сімейні стосунки.

2. Осмислити сутність та зміст поняття «здатність особистості будувати гармонійні сімейні стосунки»

3. Обґрунтування психологічної моделі особистості, що здатна будувати гармонійні сімейні стосунки.

Виклад основного матеріалу

В нашому суспільстві збереглася, в якості ментальної сімейної спадщини, орієнтація молоді на створення шлюбу. Але не кожна людина готова відмовитися від тих свобод, які можливі при холостяцькому житті. Крім того, майбутні сім'янини розуміють, що формування сімейної системи передбачає народження дитини, а це тягне за собою переформатування усталеного життя, менше часу на свої потреби, бажання, більше самопожертви на користь дитини, дружини або чоловіка. Досить часто людина не готова до таких обмежень, так як пережила негативний сімейний досвід у батьківській сім'ї, виконувала батьківські функції щодо сиблінгів або не отримала достовірну інформацію про проблеми у шлюбі, з якими зустрічається молода сім'я, через це людина знаходиться в ілюзіях щодо майбутнього партнерства та батьківства.

Важливу роль в готовності людини до шлюбних стосунків відіграють риси характеру, якості особистості та соціальні навички, з якими людина народжується та які розвиває протягом життя, це називається шлюбним потенціалом [5]. Саме шлюбний потенціал партнерів є підґрунтям для їхньої міжособистісної сумісності та гармонійного сімейного життя.

Характерологічна сумісність,, являється одним з основних рівнів сумісності партнерів. Для даного рівня важлива доповнюваність характерів, відсутність яскраво виражених рис характеру, які при взаємодії призводили б до зіткнення. Характер являється психічним явищем, тому можливість його свідомої корекції та розвиту досить значна [2, с.116 ].

За В. Кравцем, характер - це сукупність стійких і суттєвих індивідуальних властивостей особистості, що відображають усю різноманітність її ставлень до себе, людей та праці [2, с. 117]. Основними властивостями характеру являються цілісність, активність, твердість та пластичність. Цілісність пов'язана з наявністю чи відсутністю у характері суперечливих рис. Характер, в якому є узгодженість його ставлення до різних сторін дійсності і немає суперечностей в інтересах, прагненнях, діях можна назвати цілісним.

Щодо активності, то вона проявляється в протидії зовнішнім обставинам і енергією, з якою людина долає перешкоди. В цьому плані говорять про сильний та слабких характер. Така властивість, як твердість визначається наполегливістю особистості при відстоюванні своїх поглядів і прийнятті рішень. Надмірна твердість характеру переростає у впертість, що заважає виконанню психотерапевтичної функції сім'ї. Недостатня твердість характеру переростає у м'якість, що може призвести до віктимності особистості. Здатність зберігати основні властивості характеру при неіснуючій змінні ситуації, являється проявом стійкості. Здатність змінюватись під впливом ситуації, що докорінно змінюється, називається пластичністю [2, с. 117]. Якщо людина не готова проявляти пластичність, ситуації навколо неї змінюється, а вона залишається ригідною, її суб'єктивне відчуття незадоволеності життям росте, що призводить до образ на світ та людей навколо.

Більшість дослідників виокремлюють низку чинників, від яких залежить характер особистості, зокрема це: фізіологічні: спадковість, стан здоров'я; соціальні: оточення, умови життя, спосіб життя, виховання та самовиховання; психологічні: тип нервової системи (темперамент), самооцінка, сила волі, позитивне мислення.

Досліджуючи питання психодіагностики характеру, Н. Павлик розставила акценти в питанні формування рис характеру по іншому, вона вважає, що вони формуються в результаті багаторазової реалізації у вчинках людиною власних відношень [10]. Навичка проявляти свої ставлення тим або іншим способом (певний поведінковий стереотип) визначає набір характерологічних рис особистості. У сформованому характері виділяють структуру (систему або певний набір характерологічних рис) і зміст (дихотомічні - позитивні або негативні риси). Динаміка характеру до 25 - 30 років полягає в ослабленні «дитячих» рис (дитяча примхливість, підлітковий максималізм, загальна імпульсивність та ін.) І зміцненні раціональних рис (розсудливість, витримка, відповідальність та ін.) [11]. Але бувають випадки, коли фізіологічний та психологічний вік у дорослих чоловіків та жінок різняться, тут можемо говорити про інфантильну спрямованість, що являється проявом слабкого, не сформованого характеру особистості, що в свою чергу впливає на здатність особистості будувати гармонійні стосунки.

Спираючись на психологічний словник, ми розуміємо під «здатністю будувати» - можливість, спроможність створювати та організовувати що - небудь [12]. Ця здатність зумовлюється природними задатками, рівнем знань, умінь, навичок, здібностей, якостями характеру, темпераменту, емоційно - вольової сфери. Що стосується змісту та сутності поняття «гармонійні сімейні стосунки», то воно відображає злагоджену взаємодію між людьми, які є членами однієї сім 'ї на підставі родинних чи подружніх зв'язків, що ґрунтується на спільних цінностях, життєвих стратегіях, планах та баченнях [12]. Тобто ми можемо сказати, що здатність будувати гармонійні сімейні стосунки являється вмінням особистості створити злагоджену взаємодію зі шлюбним партнером, на основі спільного, нівелюючи відмінне.

Здатність людини до створення гармонійних стосунків можна визначити на основі аналізу попереднього романтичного досвіду, або на основі актуальних стосунків. Звертається увага на:ступінь задоволеності

стосунками; вміння налагоджувати процес комунікації; здатність бережно конфліктувати; на рівень довіри партнерів; здатність витримувати та справлятися зі стресом; навик домовлятися; вміння партнерів бути разом проти проблеми, а не один проти одного.

Моделі поведінки, які людина обирає для виконання ролей в сімейній системі показує її здатність або не здатність будувати гармонійні сімейні стосунки. Проаналізувавши сімейні ролі особистості, ми визначили ті моделі поведінки в сім'ї, які сприяють гармонізації сімейних та партнерських стосунків, а саме [13, с. 21 - 23]: партнер - винахідник (той, хто створює щось нове для покращення сімейного побуту); партнер - компаньйон (той, хто є співучасником сімейних проектів, ігор); партнер - медіатор (той, хто сприяє конструктивному обговоренню сімейних проблем і сприяє порозумінню членів сім'ї); партнер - порадник (той, хто надає корисні, мудрі поради членам сім'ї); партнер - батько (мама) той, хто виконує батьківські обов'язки; партнер - берегиня (захисник) той, хто оберігає сім'ю і дає відчуття безпеки; партнер - друг (той, хто виявляє прихильність, довір'я); партнер - креативщик (той, хто робить життя сім'ї цікавішим і яскравішим); партнер - мотиватор (той, хто надихає членів сім'ї); партнер - оптиміст (той, хто виявляє бадьорість та життєрадісність); партнер - дбайливець (той, хто дбає про потреби членів сім'ї); партнер - добувач (той, хто добуває засоби для існування сім'ї).

На здатність виконувати партнерами гармонізуючі ролі впливають характерологічні особливості особистості, тому вважаємо що характерологічна сумісність являється важливим фактором формування здорової сімейної системи.

На основі теоретичного дослідження нами було визначено завдання дослідити якості характеру особистості та її соціальні навички, що можуть впливати на її здатність будувати гармонійні сімейні стосунки. Для цього ми визначили і проранжували сприятливі для цього якості особистості та соціальні навички (див. табл. 1).

Таблиця 1

Ранжування якостей особистості та соціальних навичок, що впливають на здатність особистості будувати гармонійні сімейні стосунки (на думку експертів)

Орієнтуючись на авторитетну думку експертів в контексті впливу якостей особистостей та соціальних навичок на здатність будувати гармонійні стосунки, найбільший вплив здійснює вміння любити, так як в партнерських стосунках вміння показати свої почуття та здатність підтримувати їх є визначальним для факту існування пари та можливості створення щасливої сімейної системи. Також важливим є вміння прощати, адже сімейне життя неможливе без протиріч та конфронтацій, контейнерування образ руйнує стосунки та унеможливлює виконання партнерами своїх функцій. Така якість особистості, як вірність займає третє місце у рейтингу найважливіших якостей, адже наявність цієї якості працює на збереження сформованих довготривалих стосунків та свідчить про те, що людина, яка володіє цією якістю являється високорозвиненою особистістю. Варто зазначити, що чим більше представлених у таблиці якостей та соціальних навичок розвинені у особистості, тим більше вона являється гідним кандидатом на роль чоловіка або дружини.

Також на основі ранжування, та теоретичного дослідження, ми розробили психологічний опис сім'янина, що здатен будувати гармонійні стосунки з партнером.

Для побудови гармонійних сімейних стосунків особистість має:

1. Чітко відповісти собі на запитання: «Для чого мені стосунки/шлюб?»

Цей пункт важливий, адже досить часто мотивація до початку стосунків

або вступу у шлюб направлена на сам факт шлюбу, аби отримати вигоду (до прикладу: для чоловіка - хазяйку в будинку, для жінки - статус дружини) і в цьому випадку не завжди враховується, чи підходить мені партнер, чи буду я з ним щасливим [5]. Ми переконані, що позитивна мотивація на шлюб або стосунки проявляється у бажанні взаємної любові та щастя.

2. Розвинути вміння любити та довіряти.

Почуття любові народжується всередині людини, але вмінням проявляти любов, потрібно оволодіти. Першим прикладом любові та довіри для дитини являється мама, якщо цей приклад не вдалий, людина у дорослому віці може з цим працювати та навчитися проявляти любов до партнера [15, с. 65]. В цьому на допомогу приходить психологія та психотерапія, що вміщує в себе безліч технік для розвитку або блокуванням певних здібностей, рис характеру, якостей особистості.

3. Прийняти рішення віддавати свою увагу партнеру.

Коли партнери в процесі стосунків або шлюбу звикають один до одного або відчувають, що гормональний фон стабілізувався, вони як правило мають змогу віддавати свою увагу на зовні, тобто реалізовуватися в інших сферах, так як сфера стосунків уже налагоджена. Цей процес являється природнім, але, якщо партнери свідомо не приймуть рішення віддавати розумну частину своєї уваги партнеру, їхні стосунки почнуть холонути, чоловік або жінка відчуватимуть, що ними не цікавляться, що стосунки замість позитивних емоцій приносять сум та відчуття буденності.

4. Провести «роботу над помилками»: усвідомити, чому обирали не сумісних з собою партнерів.

Як правило перші, підліткові спроби вступити у стосунки закінчуються розчаруванням, так як не сформована особистість має надто багато нереальних очікувань від партнера та уявлень про стосунки [15, с. 67]. Чим більше людина працює над розумінням своїх виборів, бажань, причинами виникнення образ, емоційних переживань та реакцій, тим більше процес самодослідження призводить до цілісності особистості та розуміння своїх критеріїв вибору партнера, здатності звернути увагу на того партнера, з яким дійсно зможеш побудувати міцну сім'ю.

5. Навчитися не сприймати претензії партнера та його емоційні сплески, як особисту образу.

Конфлікти між чоловіком та жінкою розгораються не завжди через не вірні дії, слова партнера, досить часто партнери заміщують негативні емоції один на одного з об'єкта чи суб'єкта, що являється першопричиною, тим самим проживають та відпускають агресію, злість, роздратування [14, с. 68]. Такий спосіб проживання емоцій важко назвати екологічним, натомість варто відслідковувати, на що саме ви розізлилися та повідомити про це партнера. Така уважність до своїх почуттів дасть можливість заспокоїтися, зрозуміти, що реакція не відповідає ситуації. Відвертість в комунікації допоможе тому партнеру, на якого накричали не запалюватися і не сприймати це, як особисту образу. Профілактикою перенесення негативних емоцій із зовнішнього світу у сімейну систему, являється здатність до саморефлексії та самоаналізу, що дозволяє чітко визначити, які емоції ви відчули, через яку ситуацію, і де причина вашого стану. Доцільно володіти техніками екологічного проживання негативних емоцій. Це зберігає ваші стосунки від непотрібних конфронтуючих ситуацій.

6. Вміти визнавати помилки та брати за них відповідальність

Вміння визнавати помилки та брати за них відповідальність властиве дорослій сформованій особистості, воно формується за рахунок наслідування батьківського поведінкового прикладу, а розвивається завдяки внутрішньому рішенню розвинути цей навик. В партнерстві досить часто виникають ситуації, які можуть змінити хід життєвих подій, якщо партнер не проявляє надійність та намагається перекласти відповідальність за свої дії або відсутність дій на партнера, дітей, це призводить до дисфункції або руйнування сімейної системи.

7. Поважати партнера.

Люди можуть проявляти повагу один до одного за умови, що вони поважають себе. Повага до себе та до партнера формується на основі реального сприйняття навколишньої дійсності, тобто прийняття та усвідомлення своїх та партнера «мінусів» та «плюсів». Не варто вимагати від партнера того, на що він не здатен, натомість потрібно помічати та дякувати йому за те, що він робить для вашої пари хорошого.

8. Пройти сепарацію від батьків.

Формування сімейної системи завершується за умови виходу партнерів з батьківських сімей на таких рівнях: фінансовий, психологічний, емоційний, територіальний. Якщо сепарація не відбулася партнер знаходиться у позиції «дитини», йому важко переключити себе у позицію «дорослого». Через відсутність територіальної сепарації партнери починають будувати братсько- сестринські стосунки, так як в одному домі проживають з батьками. Звісно це призводить до конфліктів, охолодження в стосунках та погіршення якості статевого життя молодої пари.

9. Спочатку оцінювати свої можливості, а потім партнера.

Досить часто зустрічається тенденція до обезцінення, критики партнера, що не задовольняє матеріальні забаганки або не відповідає стереотипним соціальним ролям.

Для жінок характерно те, що до початку стосунків у них сформувалося уявлення про те, якими мають бути стосунки чоловіка та жінки. Ця картинка складена на основі книг та фільмів, що відображають успішні шлюби, де чоловік повністю забезпечує жінку та їхня сім'я живе у розкоші [16]. В реальному житті для того, щоб жити в розкоші досить часто потрібно працювати спільно та допомагати партнеру. Коли реальність не співпадає з уявленням починаються образи, знецінення, приниження партнера, що знищує його самооцінку та в майбутньому руйнує пару. Якщо ці потреби озвучити в першу чергу собі та зробити себе відповідальною за власне життя, конфліктів на базі матеріального комфорту вдасться уникнути.

У чоловіків цей пункт проявляється у тому, що вони нав'язують дружині певні стереотипні обов'язки, такі як постійне прибирання, приготування їжі, не допомагаючи та не розглядаючи інших варіантів, мотивуючи це тим, що так прийнято і так жили їхні батьки [14, с. 65]. Шлюб може зруйнуватися по тій причині, що жінка, яка будує кар'єру, не може або не хоче приділяти стільки уваги побуду, скільки хоче чоловік. У таких випадках варто партнерам домовлятися та орієнтуватися на свої можливості та бажання, а вже потім на стереотипні програми та ролі соціуму.

10. Оволодіти навиком ефективної комунікації.

Проблема сучасних українських шлюбів у тому, що партнери не вміють будувати конструктивний діалог, не готові домовлятися один з одним [7, с. 96]. Конфлікти у парі починаються з оголошених претензій та швидко переходять у крик, що віддаляє партнерів один від одного. Чоловік та жінка дозволяють говорити один одному слова, про які потім жалкують, створюють установки на розлучення, на те, що вони не зможуть бути щасливі один з одним. Навіть після вибачень, ці слова залишаються у підсвідомості та свідомості партнерів та провокують у них тривожність стосовно стосунків або співзалежну поведінку, що ґрунтується на страху самотності та втрати партнера.

11. Взяти під контроль лібідо.

Людина, яка свідомо контролює свою сексуальну енергію, являється надійним партнером у шлюбі. Адже вона реалізовує сексуальну енергію у стосунках, якщо це з якихсь причин не можливо (вагітність, пологи, відрядження, тимчасові проблеми зі здоров'ям) здатна до сублімації сексуальної енергії у роботі або творчості. Цей навик говорить про високий рівень розвитку особистості та сприяє гармонізації стосунків.

Висновки

Теоретичне дослідження впливу якостей характеру особистості на її здатність будувати гармонійні сімейні стосунки виявило стійкий взаємозв'язок між якостями (рисами) характеру особистості, її соціальними навичками та здатністю будувати гармонійні сімейні стосунки. За результатами ранжування якостей особисті та соціальними навичками, з'ясовано, що найбільший вплив на здатність будувати здорові стосунки мають соціальні навички: вміння любити, вміння пробачати та вірність, як якість особистості. Ми погоджуємося з думкою експертів, адже здатність людини проявляти почуття любові, орієнтація на підтримання стосунків, що виражається у вмінні відпускати образи та прояв вірності, що у своїй основі забезпечується прийнятим рішенням щодо цього, являються ключовими рисами особистості, що може будувати здорові стосунки. Доведено, що характер особистості впливає на її здатність будувати гармонійні сімейні стосунки та вказано ознаки розвиненої здатності та моделі поведінки, які дозволяють проявити її при взаємодії з сім'єю. Нами вперше осмислено сутність та зміст поняття «здатність особистості будувати гармонійні сімейні стосунки», що являється вмінням особистості створити злагоджену взаємодію зі шлюбним партнером, на основі спільного, нівелюючи відмінне. Обґрунтовано психологічну модель особистості, що здатна до побудови здорових стосунків. З'ясовано перелік якостей особистості та соціальних навичок, які сприяють розвитку особистості та здатності будувати гармонійні стосунки з партнером.

Перспективою подальших досліджень є розробка психологічної програми розвитку шлюбного потенціалу майбутнього сім'янина.

Література:

1. Бондарчук О.І. Психологія сім'ї: Курс лекцій. Київ : МАУП, 2001. 96 с.

2. Кравець В. Теорія і практика дошлюбної підготовки молоді Київ, 2000. 688 с.

3. Ушакова І.М. Психологія сім'ї: Курс лекцій. Харків : НУЦЗУ, 2017. 83 с.

4. Левицька Т. Л. Розвиток психологічної готовності студентської молоді до створення сім'ї : дис. канд. психол. наук. Хмельницький : Вид -во НАДПСУ, 2009. 186 с.

5. Потапчук Є. М. Психологічна діагностика шлюбного потенціалу та міжособистісної сумісності з партнером: довідник сімейного психолога. Хмельницький : Видавництво «PolyLux design & print», 2020. 36 с.

6. Карпова Д. Є. Психологічні умови формування уявлень про сімейні ролі у студентської молоді [Текст] : дис. ... д-ра філософії в галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки : [спец.] 053 / Карпова Дарія Євгенівна; Хмельниц. нац. ун - т. Хмельницький, 2021. 218 с.

7. Столярчук О. А. Психологія сучасної сім'ї : навч. посіб. Кременчук : ПП Щербатих О. В., 2015. 136 с.

8. Потапчук Є. М. Кризи сімейного життя та як їх подолати : довідник сімейного психолога. Хмельницький : ХНУ, 2014. 35 с.

9. Склярук А. Проблемна сім'я як предмет соціальної психології: труднощі визначення та операціоналізації. Науковий журнал «Педагогічний процес: теорія і практика». Київ : Едельвейс, 2016. № 3 (54). 118 с.

10. Павлик Н.В. Психодіагностика особливостей характеру майбутнього педагога: метод. рек. Київ : Логос, 2013. 48 с.

11. Помиткіна Л.В., Злагодух В.В., Хімченко Н.С., Погорільська Н.І. П Психологія сім'ї. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. Київ : Вид-во Нац. авіац. ун-ту «НАУ-друк», 2010. 270 с.

12. Психологічний словник [Текст] / авт. -уклад. В. В. Синявський,

О.П. Сергєєнкова; ред. Н. А. Побірченко. Київ : Науковий світ, 2007. 274 с

13. Потапчук Є. М., Карпова Д. Є. Психологічна діагностика сімейних ролей як моделей поведінки подружжя: довідник сімейного психолога. Хмельницький : Видавництво «Polylux design & print», 2021. 52 c.

14. Satir V. Conjoint family therapy. Palo Alto, CA : Science and Behavior Books, 1983.

15. Вовк А. І. Роль сім'ї у розвитку шлюбного потенціалу дитини. Габітус: наук. журн. Одеса, 2022. Вип. 34. 64-69 с.

16. Волошок О. В. Дисфункційна сім'я як чинник ризику виникнення порушень у сфері спрямованості особистості / Проблеми девіантної поведінки: історія, теорія, практика: матеріали Всеукр. наук. - практ. конференції. Київ, 2002. 76-81 с.

17. Федоренко Р. П. Психологія сім'ї: навч. посіб. Луцьк: Вежа - Друк, 2015. 364 с.

References:

1. Bondarchuk, О.І. (2001). Psihologija sim 'ї[Familypsychology]. Kirv : MAUP [in Ukrainian].

2. Kravec', V. (2000). Teorija і praktika doshljubno'ї pidgotovki molodi [Theory and practice ofpremarital training of young people]. Ki'iv [in Ukrainian].

3. Ushakova, I.M. (2017). Psihologijasim 'ї[Family psychology]. Harkrv : NUCZU [in Ukrainian].

4. Levic'ka, T. L. (2009). Rozvitok psihologіchnoї gotovnosti students'ko't molodі do stvorennja sіm'ї [Development of psychological readiness of student youth to start a family]. Candidate's thesis. Hmel'nic'kij: Vid -vo NADPSU [in Ukrainian].

5. Potapchuk, Є. M. (2020). Psihologichna diagnostika shljubnogo potencialu ta mizhosobistisno'ї sumisnosti z partnerom [Psychological diagnosis of marital potential and interpersonal compatibility with a partner]. Hmel'nic'kij : Vidavnictvo «PolyLux design & print» [in Ukrainian].

6. Karpova, D. Є. (2021). Psihologmhrn umovi formuvannja ujavlen' pro sіmejnі roh u students'ko't molodі [Psychological conditions for the formation of ideas about family roles among student youth].Doctor's thesis. Hmel'nic'kij: Hmel'nic. nac. un - t [in Ukrainian].

7. Stoljarchuk, O. A. (2015). Psihologija suchasnoi sim'i [Psychology of the modern family]. Kremenchuk : PP Shherbatih O. V. [in Ukrainian].

8. Potapchuk, C. M. (2014). Krizi simejnogo zhittja ta jak ih podolati [Crises of family life and how to overcome them]. Hmel'nic'kij : HNU [in Ukrainian].

9. Skljaruk, A. (2016). Problemna sim'ja jak predmet social'noi psihologii: trudnoshhi viznachennja ta operacionalizacii [Problem family as a subject of social psychology: difficulties of definition and operationalization].Pedagogichnij proces: teorija i praktika - Pedagogical process: theory and practice, 3 (54), 118 [in Ukrainian].

10. Pavlik, N.V. (2013). Psihodiagnostika osoblivostej harakteru majbutn'ogo pedagoga [Psychodiagnosis of character traits of the future teacher]. Kiiv : Logos [in Ukrainian].

11. Pomitkina, L.V., Zlagoduh, V.V., Himchenko, N.S., Pogoril's'ka, N.I. P Psihologija sim 'i [Psychology of the family]. Kiiv : Vid-vo Nac. aviac. un-tu «NAU-druk» [in Ukrainian].

12. Sinjavs'kij, V. V. , Sergeenkova, O. P. (2007). Psihologichnij slovnik [Psychological dictionary]. Kiiv : Naukovij svit [in Ukrainian].

13. Potapchuk, C. M., Karpova, D. C. (2021). Psihologichna diagnostika simejnih rolej jak modelej povedinki podruzhzhja [Psychological diagnosis of family roles as models of spouse behavior]. Hmel'nic'kij : Vidavnictvo «Polylux design & print» [in Ukrainian].

14. Satir, V. (1983). Conjoint family therapy. Palo Alto, CA : Science and Behavior Books [in English].

15. Vovk, A. I. (2022). Rol' sim'i u rozvitku shljubnogo potencialu ditini [The role of the family in the development of a child's marriage potential]. Gabitus - Habitus, 34, 64-69 [in Ukrainian].

16. Voloshok, O. V. (2002). Disfunkcijna sim'ja jak chinnik riziku viniknennja porushen' u sferi sprjamovanosti osobistosti [Dysfunctional family as a risk factor for disorders in the sphere of personality orientation]. Proceedings from: Vseukr. naukovo-praktychna konferentsiia «Problemi deviantnoi povedinki: istorija, teorija, praktika» - The All-Ukrainain Scientific and Practical Conference « Problems of deviant behavior: history, theory, practice ». (pp. 76-81). Kiiv [in Ukrainian].

17. Fedorenko, R. P. (2015). Psihologija sim'i [Family psychology]. Luc'k: Vezha - Druk, [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru