Сприймання кібербулінгу як норми сучасного онлайн спілкування студентською молоддю

Размещено на http://www.allbest.ru/

СПРИЙМАННЯ КІБЕРБУЛІНГУ ЯК НОРМИ СУЧАСНОГО ОНЛАЙН СПІЛКУВАННЯ СТУДЕНТСЬКОЮ МОЛОДДЮ

Вашека Тетяна Володимирівна, кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри авіаційної психології Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій, Національний авіаційний університет, м. Київ

Лич Оксана Миколаївна, доктор психологічних наук, доцент, професор кафедри авіаційної психології Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій, Національний авіаційний університет, м. Київ

Мужанова Наталія Володимирівна, кандидат психологічних наук, доцент кафедри авіаційної психології Факультету лінгвістики та соціальних комунікацій, Національний авіаційний університет, м. Київ

Анотація

Стаття присвячена проблемі сприймання кібербулінгу сучасною студентською молоддю. Автори ставлять питання, наскільки цькування в Інтернеті стало нормальним та звичним явищем. Проведено теоретичний аналіз досліджень динаміки поширення кібербулінгу та його нових форм, зміни ставлення до тролінгу та реагування підлітків та молоді на цькування в мережі. Описано феномени кіберсоціалізації та кіберкомунікації та їх вплив на явище кібербулінгу. Проаналізовано механізми, що роблять он-лайн спілкування настільки привабливим, що нівелюють страх перед кібербулінгом. Авторами розроблено та проведено анкету, спрямовану на з'ясування поширеності кібербулінгу серед студентів та їх сприймання окремих його форм у якості нормальної та звичної поведінки при спілкуванні в Інтернеті. Дослідження було проведено на студентах-психологах 2-5 курсів віком від 18 до 23 років. Встановлено відсоток студентів, що були жертвами, свідками та ініціаторами кібербулінгу, проаналізовано їх оцінку необхідності та можливості подолати кібер-насилля, відношення до отримання допомоги з боку дорослих. Ряд питань анкети було спрямовано на оцінку звичності та нормальності для сучасного он-лайн спілкування таких форм поведінки як образа та приниження іншого, поширення чуток, ізоляція іншої людини, висміювання, розміщення відео з побиттям людей, тролінг.

Аналіз відповідей на питання щодо негативних наслідків кібербулінгу для жертви показав, що переважна більшість студентів-психологів розуміють серйозність шкоди психологічного насилля для самопочуття, настрою та психічного здоров'я жертви. Автори роблять висновок, що сучасній молоді притаманно переважно реалістичне та адекватне ставлення до кібербулінгу, вони розуміють його небезпеку та руйнівний вплив на жертву і необхідність боротьби з ним.

Проте відповіді окремих респондентів показали, що деякі види кібербулінгу сприймаються як звичне явище для сучасного спілкування онлайн.

Ключові слова: кібербулінг, онлайн спілкування, студенти.

Abstract

Vasheka Tetiana Volodymyrivna PhD (Psychology), Associate Professor, Aviation Psychology Department, Faculty of Linguistics and Social Communications, National Aviation University, Kyiv.

Lych Oksana Mykolaivna Doctor (Psychology), Associate Professor, Professor of Aviation Psychology Department, Faculty of Linguistics and Social Communications, National Aviation University, Kyiv.

Muzhanova Nataliia Volodymyrivna PhD (Psychology), Associate Professor, Aviation Psychology Department, Faculty of Linguistics and Social Communications, National Aviation University, Kyiv.

PERCEPTION OF CYBERBULLYING AS THE NORMS OF MODERN ONLINE-COMMUNICATION BY STUDENTS.

The article is devoted to the problem of perception of cyberbullying by modern student youth. The authors ask the question of how normal and commonplace online-bullying has become. A theoretical analysis of research into the dynamics of the spread of cyberbullying and its new forms, changes in attitudes towards trolling and the reaction of teenagers and young people to online-bullying has been carried out. The phenomena of cyber socialization and cyber communication and their influence on the phenomenon of cyberbullying are described. The mechanisms that make online-communication so attractive that they reduce the fear of cyberbullying have been analyzed. The authors developed and conducted a questionnaire aimed at finding out the prevalence of cyberbullying among students and their perception of its individual forms as normal and habitual behavior when communicating on the Internet. The study was conducted on 2-5 year psychology students aged 18 to 23. The percentage of students who were victims, witnesses and initiators of cyberbullying was determined, their assessment of the need and possibility to overcome cyber-violence, their attitude to receiving help from adults was analyzed. A number of questionnaire questions were aimed at assessing the familiarity and normality of modern online-communication of such forms of behavior as insulting and humiliating others, spreading rumors, isolating another person, mocking, posting videos of people being beaten, trolling. The analysis of the answers to the questions about the negative consequences of cyberbullying for the victim showed that the vast majority of psychology students understand the seriousness of the damage of psychological violence to the well-being, mood and mental health of the victim. The authors conclude that today's youth have a mostly realistic and adequate attitude towards cyberbullying, they understand its danger and destructive impact on the victim and the need to fight against it. However, the answers of individual respondents showed that some types of cyberbullying are perceived as a common phenomenon for modern online-communication.

Keywords: cyberbullying, online-communication, students.

Постановка проблеми

Аналіз останніх публікацій, присвячених явищу кібербулінгу, показав значний інтерес дослідників до його поширення серед молоді та особливостей реагування на переслідування в Інтернеті. Якщо при вивченні булінгу більшість робіт спрямовані на дослідження учасників підліткового віку, то до кібербулінгу залучаються представники різних поколінь, як у якості переслідувачів, так і жертв.

Актуальність дослідження кібербулінгу є незаперечною, адже постійно публікується інформація щодо його поширення та виникнення нових форм знущань над людьми в мережі Інтернет, які з певних причин виявились слабшими за переслідувачів. Фондом розвитку Інтернету опубліковано тривожні дані щодо он-лайн ризиків: близько 20% підлітків отримують прохання вислати свої фотографії в оголеному вигляді, 17% отримали погрози фізичної розправи, 26% отримали пропозиції поговорити на інтимні теми. Там же наводяться дані, що 10% підлітків зустрічалися з поширенням неприємної та непристойної інформації про себе, ще 10% запрошували вступити в групи самогубців чи секстантів. Інші дослідники вказують, що практично всі опитані підлітки (97%) у тій чи іншій ролі зустрічалися з кібербулінгом, причому більшість з них (57%) використовували он-лайн переслідування у відповідь на агресію [1].

Поштовхом для дослідження стала публікація на сайті https://www.pravmir.ru «В кошмарі: цькування в мережі стало для підлітків нормою» [2]. Автор зазначає, що підлітки з часом починають сприймати кібербулінг та окремі його форми як норму та звичайні особливості Інтернет-спілкування. Виникає питання, чи справедлива така тенденція для студентів, які є дорослішими та, на відміну від підлітків, мають розвинені моральні норми та сформовану ціннісну сферу, що, на нашу думку, не дозволить їм сприймати цькування як звичну форму поведінки в Інтернеті.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом в наше життя входить всі більше нових термінів і моделей поведінки, пов'язаних з мережею Інтернет, і так само динамічно змінюється ставлення до особливостей кіберкомунікації. Т.А. Фетісова [3] аналізує тролінг як соціальний феномен та наголошує на його поширеності та звичності для он-лайн спілкування. Причому вдалий тролінг викликає емоційний відгук та захоплення ефективною провокацією у свідків. Зараз, на думку авторів, існує тролінг, що переслідує економічні, політичні та психологічні цілі, а також професійний тролінг. Тролінг «на замовлення» отримав назву астротурфінгу або бізнестролінгу, що полягає у штучному формуванні громадської думки [4; 5]. Отже, з засуджуваної форми поведінки тролінг поступово перетворюється на бізнес-послугу.

З іншого боку, у науковий та повсякденний обіг входить поняття кіберсоціалізації, яка стає невід'ємною частиною життя сучасної молоді. Як зазначає В.А. Плєшаков, сучасний кіберпростір вже перетворився на кіберреальність, тобто мережеве інформаційне втілення ноосфери, яке стало своєрідним життєвим простором зі своїми жителями та специфічними особливостями комунікації [6]. І, на нашу думку, саме особливості кіберкомунікації і створюють умови для існування кібербулінгу та роблять його невід'ємною частиною кіберпростору, так само, як злочинність та наркобізнес в фізичній реальності.

Також для підлітків та молоді дуже важливою є належність до референтної групи як реальної, так і віртуальної [7]. Включення у віртуальну референтну групу, прийняття її цінностей та установок сприятиме й формуванню ставлення до кібербулінгу та ймовірну участь у цькуванні.

Слід відмітити, що сучасні підлітки та молодь досить обізнані з кіберзнущаннями, та вчаться адекватно на нього реагувати. Серед способів активного реагування на кібербулінг описано такі варіанти та їх частота: кожен другий підліток намагається заблокувати переслідувача, третина намагається з ним поговорити, ще третина зберігає докази знущань, а 17% скаржаться в службу підтримки сервісу. Лише близько 30% звертаються по допомогу до близьких людей [8; 9]. Можемо побачити тенденцію вирішити проблему з кібербулінгом самостійно.

Зміна ставлення до кібербулінгу та його окремих проявів у сучасної молоді пояснюється ще тим, що он-лайн спілкування стає дуже значимою частиною їх життя і для них краще бути включеними в спілки та товариства у віртуальності та при цьому стикатися з кібербулінгом, ніж уникати он-лайн спілкування. До того ж, для частини людей саме комунікація он-лайн дозволяє нівелювати їх вади та недоліки, що заважають їм спілкуватися в реальному житті: це і дефекти зовнішності, і обмежені можливості у людей з інвалідністю, і різні захворювання. У кіберпростір втікають також особи з проблемами у міжособистісному спілкуванні, самотні люди, сором'язливі, шизоїдні та ін., шукаючи в ньому альтернативу реальному життю [10].

Відомим механізмом втечі від стресів та труднощів реального життя є Інтернет-залежність та її підвид залежність від комп'ютерних ігор. Геймери, що захоплюються іграми он-лайн, відзначають сильний позитивний вплив, що справляє участь в іграх, можливість відчути себе героєм, переможцем та реалізувати у віртуальності свої мрії та задуми, що складно досягаються в реальному житті [11]. Саме тому їх не зупиняє зустріч з гриферами (гриферство один з видів кібербулінгу), які намагаються переслідувати інших гравців та руйнувати чи відбирати здобутки інших в грі.

Можемо зробити висновок, що привабливість он-лайн спілкування є набагато сильнішою, ніж страх перед кібербулінгом.

Різні наукові дослідження демонструють як жорстке ставлення до кібербулінгу, так і вказують на несерйозність психологічного насильства та його незначну шкоду у порівнянні з фізичним. О.Г. Дозорцева зазначає, що кібербулінг за своєю сутністю близький до девіантної поведінки. Переслідувачі демонструють жорстокість, деструктивність, байдужість до страждань інших, ігнорують загальнолюдські цінності. На думку автора, характерні риси кібербулінгу подібні зі схильністю до агресивної поведінки. Проте її дослідження виявило зв'язок різних видів кібербулінгу зі схильністю до адиктивної поведінки та з подоланням норм та правил. Можливо учасники кібербулінгу одночасно мають схильність або вже наявну Інтернет-залежність, адже ці явища тісно пов'язані [1; 9].

Також цікавим є той факт, що не всі жертви кібербулінгу переживають сильні негативні емоції. Так, для більшості підлітків потрапити під переслідування досить неприємно, але подібні ситуації не мають для них тривалих наслідків. Дві третини опитуваних підлітків зазначили стан зниженого настрою, близько 50% переживають тривогу при спілкуванні з іншими, у багатьох підвищилась агресія. Проте є 10% підлітків, які зазначили, що на них ніяк не вплинуло знущання в мережі і стільки ж респондентів стали більш уважними до проблем інших через пережиту ситуацію кібербулінгу. Частина підлітків жертв кібербулінгу переживають і серйозні розлади на зразок порушень харчової поведінки, вживання спиртного, з'являються думки про самогубство [4].

Виникає питання, чому для одних жертв кібербулінгу ситуація настілки травматична, що вони хочуть піти з життя, а інші не надають цьому значення або ж реагують дуже слабко?

Метою статті було встановити як часто студенти зустрічаються з явищем кібербулінгу, в якій ролі, та як вони оцінюють нормальність та звичність проявів кібербулінгу та близьких до нього явищ при он-лайн спілкуванні. кібербулінг тролінг спілкування цькування

Вибірку дослідження склали 84 студенти-психологи, із них 15 хлопців та 69 дівчат (відповідно 18%: 82%). Вік респондентів: від 18 до 23 років, середній вік 19,4 років. Усі навчаються в Національному авіаційному університеті на спеціальності 053 «Психологія». У дослідженні взяли участь студенти 2-5 курсів.

Виклад основного матеріалу

За результатами анкетування встановлено, що 32% студентів були жертвами кібербулінгу, 70% свідками, а здійснювали кібербулінг стосовно інших людей 20%.

За відповідями на питання «Якби Ви стали жертвою кібербулінгу, чи розповіли б про це батькам, щоб отримати допомогу?» студенти поділилися на 2 приблизно однакові групи: 48% відповіли «Так», 52% «Ні». Хочемо зазначити, що у багатьох випадках факти переслідувань в мережі залишаються невідомими батькам, вчителям та іншим дорослим, інколи про це не знають навіть друзі. Спрацьовує бажання самостійно впоратися з ситуацією, не залучаючи дорослих та сором сказати про такі неприємні речі кому-небудь. Навіть існування свідків (а їх буває досить багато) не гарантує того. Ймовірно, тут має місце «ефект свідка»: чим більше людей присутні при злочині, тим нижча ймовірність того, що хтось викличе поліцію, тому що кожен із свідків переконаний, що це зробить чи вже зробила інша людина.

Наступний блок питань стосувався різних форм кібербулінгу, та мав на меті встановити, чи вважають студенти-психологи нормальними та звичними для сучасного спілкування он-лайн такі моделі поведінки як образа та приниження іншого, поширення чуток, ізоляція іншої людини, висміювання, розміщення відео з побиттям людей та ін. (табл. 1).

Таблиця 1. Розподіл студентів за відповідями на питання анкети стосовно нормальності та звичності різних форм кібербулінгу в сучасному он-лайн спілкуванні