Психологічні особливості суб'єкту міжособистісної взаємодії при навчанні іноземних мов у дорослому віці
Виокремлення особливостей міжособистісної взаємодії дорослих, що навчаються (у порівнянні зі студентами). Визначення необхідності цілеспрямованого розвитку комунікативності, організаторських здібностей, встановлення тісних міжособистісних відносин.
| Рубрика | Психология |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 26.02.2023 |
| Размер файла | 35,6 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Хмельницький національний університет
Уманський державний педагогічний універстет імені Павла Тичини
Психологічні особливості суб'єкту міжособистісної взаємодії при навчанні іноземних мов у дорослому віці
Олександренко Катерина Валентинівна доктор психологічних наук, професор, завідувач кафедри іноземних мов
Кобець Олександр Володимирович доктор психологічних наук, професор, професор кафедри психології
Хмельницький
Умань
Анотація
У статті подано психологічні особливості сфер особистості як суб'єкта міжособистісної взаємодії при навчанні іноземних мов. Результати емпіричного дослідження дозволили виокремити особливості міжособистісної взаємодії дорослих, що навчаються (у порівнянні зі студентами). Так, у дорослих схильність до організаторської діяльності переважає над комунікативними схильностями, що свідчить про їхнє прагнення до лідерства і керівництва у спільній роботі на занятті. У зв'язку з цим, навчання дорослих іноземної мови має бути спрямоване на розвиток комунікативності та максимальне використання їхніх організаторських здібностей. Серед ціннісних орієнтацій у дорослих переважають показники за цінностями «Сімейне життя», «Освіченість» і «Життєрадісність». У дорослих також виражені пізнавальні мотиви, і рівень освіченості має для них велике значення. Переважаючий стиль міжособистісної взаємодії «Владний- лідируючий» вказує на їхню схильність та спрямованість на організаторську, наставницьку, керівну діяльність в процесі навчання іноземної мови. Яскраво виражена у дорослих потреба у допомозі, підтримці, довірі з боку викладача та інших їхніх одногрупників.
При організації процесу міжособистісної взаємодії у навчанні дорослих іноземних мов потрібно враховувати особливості мотиваційно-потребової, комунікативної сфер та сфери міжособистісних відносин. Необхідний цілеспрямований розвиток комунікативності, організаторських здібностей, встановлення тісних міжособистісних відносин. Уточнення критеріїв оцінки міжособистісної взаємодії, підвищення її ефективності, і як наслідок - підвищення успішності навчання іноземної мови у групі дорослих можливі лише при врахуванні їхніх психологічних особливостей та дотриманні принципів особистісно-орієнтованого, комунікативно-спрямованого навчання іноземних мов.
Ключові слова: особистість; суб'єкт міжособистісної взаємодії; навчання; іноземні мови; успішність.
Abstract
Oleksandrenko Kateryna Valentynivna Doctor of Science in Psychology, Professor, Head of the department of foreign languages, Khmelnytskyi National University, Khmelnytskyi
Kobets Oleksandr Volodymyrovych Doctor of Science in Psychology, Professor, Professor of the Department of Psychology, Uman State Pedagogical University named after Pavlo Tychyna, Uman
PSYCHOLOGICAL CHARACTERISTICS OF THE SUBJECT OF INTERPERSONAL INTERACTION IN TEACHING FOREIGN LANGUAGES OF ADULTS
The article presents the psychological features of the spheres of personality as a subject of interpersonal interaction during foreign language learning. The results of the empirical study made it possible to distinguish the features of interpersonal interaction of adults studying (in comparison with students). Thus, in adults, the propensity for organizational activities prevails over communicative propensities, which indicates their desire for leadership and management in joint work in the classroom. In this regard, teaching adults a foreign language should be aimed at the development of communication skills and the maximum use of their organizational abilities. Among the value orientations of adults, indicators for the values "Family life", "Enlightenment" and "Joy of life" prevail. Adults also have pronounced cognitive motives, and the level of education is of great importance to them. The predominant style of interpersonal interaction "Dominant-leading" indicates their inclination and focus on organizational, mentoring, and managerial activities in the process of learning a foreign language. Adults clearly have a need for help, support, and trust from the teacher and other classmates.
When organizing the process of interpersonal interaction in the teaching of foreign languages to adults, it is necessary to take into account the peculiarities of the motivational-needs, communicative spheres and the sphere of interpersonal relations. Purposeful development of communication skills, organizational skills, establishment of close interpersonal relations is necessary. Clarifying the criteria for evaluating interpersonal interaction, increasing its effectiveness, and as a result, increasing the success of foreign language learning in a group of adults are possible only when taking into account their psychological characteristics and observing the principles of personally-oriented, communicatively-directed foreign language learning.
Keywords: personality; subject of interpersonal interaction; teaching; foreign languages; progress.
Вступ
Постановка проблеми. Динамічні перетворення у світі, процеси глобалізації актуалізують потребу у вивченні іноземних мов. Вимоги професії, необхідність використання інтернету та інноваційних технологій у професійній діяльності сучасного фахівця підвищують значущість іноземних мов як інструменту взаємодії. Недостатня вивченість міжособистісної взаємодії як умови успішного навчання іноземним мовам не дозволяє розробити ефективні прийоми, що оптимізують розвиток особистості суб'єктів навчальної взаємодії. Тому виникає суперечність між гострою необхідністю впровадження таких розвивальних програм в процес навчання іноземним мовам та рівнем розробленості цієї проблеми. Тому перед психологічною наукою постає завдання розробки ефективних програм навчання іноземним мовам у системі безперервної освіти.
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема міжособистісної взаємодії розглядається у працях українських психологів (М.Й. Боришевський, Л.П. Журавльова, Л.М. Карамушка, М.О. Лич, Г.В. Ложкін, С.Д. Максименко, Л.В. Помиткіна, Є.О. Помиткін та ін.), зокрема, у контексті навчання іноземних мов (О.Ф. Волобуєва, К.В. Олександренко, А.О. Іванченко, С.В. Цимбал та ін.). В їхніх роботах міжособистісна взаємодія сприймається як складова спілкування. У зарубіжній психологічній науці (Р.Адлер, М.Аргайл, Р.Вердербер, К.Вердербер та ін.) основна увага приділяється поведінковим аспектам феномену «інтеракція», його структурним компонентам та механізмам. Інші психологи досліджують проблему міжособистісної взаємодії в освітньому процесі, а також можливість підвищення успішності навчання та виховання особистості через організацію спілкування. Так, зокрема, В.О. Моляко та В.В. Клименко зазначають, що у дорослому віці у звичних умовах діяльності особистість характеризується високими показниками інтелектуальної активності і продуктивності, при цьому можуть з'являтись труднощі в оволодінні її новими видами [2; 3]. Основна увага дослідників спрямована на взаємодію педагога та того, хто навчається. При цьому проблема педагогічної взаємодії розглядається безвідносно навчального предмета, тому є необхідність розглянути цей аспект у контексті навчання іноземнім мовам.
Мета статті - виявлення психологічних особливостей сфер особистості як суб'єкта міжособистісної взаємодії при навчанні іноземних мов.
Методи дослідження. Було використано комплексний метод дослідження, який містив теоретичний аналіз наукової літератури з теми дослідження, а також загальнонаукові методи дослідження: спостереження, експеримент (констатувальний та формувальний), індивідуальна бесіда.
Виклад основного матеріалу
Процес навчання є неможливим без організації навчальної, міжособистісної взаємодії [4]. Г.С. Костюк наголошував на тому факті, що центральною проблемою психології навчання є проблема людини як суб'єкта вчення, проблема особистісних механізмів, що визначають психологічні особливості такої навчальної діяльності [1]. Аналіз досліджень українських і зарубіжних психологів дозволив зробити висновки про те, що для формування особистості необхідне її включення до міжособистісної взаємодії з іншими людьми, в процесі якого встановлюватимуться міжособистісні відносини. Розглядаючи взаємозв'язок міжособистісних відносин, міжособистісного спілкування та міжособистісної взаємодії, можна стверджувати, що саме людські відносини, в які вступають індивіди в процесі спільної діяльності, є важливою умовою для розвитку особистості та її індивідуально-психологічних особливостей.
Після навчання у вищій школі, як правило, починається самостійна трудова діяльність. Тим не менш, у сучасних умовах з розвитком безперервної освіти, що здійснюється протягом усього подальшого життя людини, контингент дорослих активно входить у процес навчання. Не викликає сумніву те, що дорослий, що навчається, посідає специфічну позицію у навчанні, що значною мірою відрізняється від позиції дитини або підлітка. Ця позиція визначається віковими та гендерними особливостями, а також соціальним статусом та іншими чинниками. Тому для організації процесу навчання дорослих важливо враховувати вікові особливості дорослої людини, а підготовка, перепідготовка та навчання є необхідними умовами її професійного та інтелектуального розвитку.
У педагогічній та віковій психології визначено такі сфери особистості дорослого, який навчається, як суб'єкта міжособистісної взаємодії при навчанні іноземних мов: мотиваційно-потребова, міжособистісних відносин, комунікативна і пізнавальна. Аналіз праць дослідників цієї проблеми дозволив зробити висновки, що внутрішні (особистісні) психологічні критерії оцінки міжособистісної взаємодії відповідають критеріям оцінки сфер особистості, серед яких виокремлено ціннісні орієнтації та цілі, комунікативні та організаторські схильності, стилі міжособистісної взаємодії. Виокремлені критерії оцінки міжособистісної взаємодії, а також умови успішності навчання, такі як психологічний клімат, групова згуртованість та успішність є об'єктом емпіричного дослідження міжособистісної взаємодії в процесі навчання дорослих іноземним мовам, яке складалося з двох етапів: констатувального та формувального. дорослий студент міжособистісний
Результати проведених досліджень на констатувальному етапі дозволили виявити особливості розвитку сфер особистості тих, хто навчається у дорослому віці як суб'єктів міжособистісної взаємодії. Емпіричне дослідження міжособистісної взаємодії як умови успішного навчання іноземним мовам було організовано відповідно до визначених критеріїв оцінки сфер особистості того, що навчається (ціннісні орієнтації (термінальні та інструментальні), стилі міжособистісної взаємодії, комунікативні та організаторські схильності). Для визначення психологічних особливостей суб'єктів міжособистісної взаємодії на першому етапі порівнювали показники за визначеними критеріями оцінки у дорослих респондентів (22-45 років) та студентів (17-21 рік). В процесі дослідження використовувалися методики, пов'язані із вивченням психологічних особливостей сфер особистості дорослого, що навчається, як суб'єкта міжособистісної взаємодії, стратегій взаємодії в процесі навчання іноземнимї мовам.
Для діагностики мотиваційно-потребової сфери особистості тих, хто навчається, використовувалася методика М.Рокича, спрямована на дослідження їхніх ціннісних орієнтацій. Аналіз отриманих результатів дозволив виявити достовірні відмінності рангів термінальних ціннісних орієнтацій «Продуктивне життя» ф<0,01) та «Щастя інших» ф<0,05). Виявлено, що для дорослих респондентів продуктивне життя та якомога повне використання власних можливостей, сил та здібностей є менш значущими, ніж для осіб студентського віку. Щастя інших людей, їхній добробут, розвиток та вдосконалення, а також процвітання людства у цілому для тих дорослих, хто навчаються, є малозначущим.
Показники за перемінними «Активне життя», «Друзі» та «Сімейне життя» мають тенденцію до відмінностей ф<0,08). Для дорослих респондентів характерим є активне діяльне життя, повнота та емоційна насиченість життя є менш значущими, ніж для студентів. 50% дорослих респондентів поставили цю цінність на 8-е місце, тоді як для 50% студентів вона на 5-му місці. Найбільш значущою для дорослих респондентів є щасливе сімейне життя. Друзі та дружба мають велике значення для респондентів обох вибірок, проте для студентів ці цінності є більш значущими. Відмінності показників за іншими термінальними цінностями не є значущими, тобто мають подібні рангові показники.
Пізнання як ціннісна орієнтація має схожі показники, як у дорослих, і у студентів. Потреба у пізнанні у дорослих, хто навчається, імовірно є однією із провідних, що відповідає цілям і завданням навчання і сприятливо відбивається на їхній успішності. Ціннісні орієнтації «Здоров'я» і «Любов» є високо значущими обох груп і посідають перші місця серед термінальних цінностей.
Серед інструментальних ціннісних орієнтацій статистично достовірні відмінності спостерігаються за перемінними «Акуратність» ф<0,05) та «Самоконтроль» ф<0,05). Цей факт дозволяє припустити, що для дорослих обстежуваних акуратність, охайність, вміння утримувати у порядку речі, порядок у справах, а також самоконтроль, стриманість, самодисципліна є менш значущими порівняно зі студентами. Рангові показники інших інструментальних цінностей дорослих і студентів, що навчаються, виявились близькими за значеннями. Серед цінностей-засобів найбільш значущими як для дорослих, так і для студентів є освіченість та життєрадісність.
При діагностиці комунікативної сфери особистості дорослих і студентів, що навчаються, виявлено достовірно значущі відмінності за шкалою «Організаторські схильності» (табл. 1).
Таблиця 1 Комунікативні та організаторські здібності у студентів та дорослих, що навчаються
|
Перемінна |
Значення медіани |
Значення критерію |
Рівень значущості |
||
|
Студенти |
Дорослі |
||||
|
Комунікативні здібності |
4 |
4 |
и=4441 2=1,36 |
Р=0,17 |
|
|
Організаторські здібності |
2 |
4 |
и=3215 2=-4,37 |
р=0,00001 |
У дорослих респондентів у порівнянні зі студентами більш розвиненими виявились організаторські здібності. 50% дорослих респондентів отримали 4 бали, що свідчить про потреби в організаторській діяльності та високому рівні прояву організаторських здібностей. У них є потреба приймати самостійні рішення, відстоювати власну думку і домагатися її визнання. Дорослі, що навчаються, прагнуть організовувати різні ігри, заходи у навчальному процесі, наполегливі у діяльності, до якої залучені, віддають перевагу таким завданням, які задовольняли б їхню потребу у взаємодії та організаторській діяльності. У студентів показники за шкалою організаторських здібностей є помітно нижчими, ніж у дорослих респондентів. 50% обстежувканих характеризуються низьким рівнем прояву організаторських здібностей (1-2 бали за шкалою «Організаторські здібності»). Це свідчить про те, що, хоча молоді люди виявляють інтерес до громадської діяльності, вони не прагнуть організовувати взаємодію у групі, рідко виявляють ініціативу, вважають за краще уникати прийняття відповідальних рішень.
Аналіз результатів за шкалою «Комунікативні здібності» засвідчив схожий рівень розвитку комунікативних здібностей дорослих респондентів та студентів. Тим не менш, у студентів показники за шкалою комунікативних здібностей є вищими, ніж у дорослих. У групі дорослих є респонденти, що характеризуються низьким рівнем прояву комунікативних здібностей (1 бал). Отже, можна припустити, що у дорослому віці показники комунікативності дещо знижуються. Правомірно говорити про переважання комунікативних здібностей над організаторськими у студентів, тоді як у дорослих респондентів переважає схильність до організаторської діяльності. Це свідчить про прагнення дорослих до лідерства та керівництва у спільній діяльності на занятті. Отже, навчання іноземній мові, у першу чергу, має бути спрямоване на розвиток у дорослих комунікативних здібностей та активне звернення до їхніх організаторських здібностей.
Сфера міжособистісних відносин суб'єктів спілкування досліджувалась за допомогою методу діагностики міжособистісних відносин, яка дозволила визначити особливості стилів міжособистісної взаємодії у дорослих, що навчаються. Для перевірки гіпотези у порівнянні показників стилів міжособистісного взаємодії використовувався ^критерій Стьюдента. В результаті було виявлено достовірні відмінності показників за стилями «Владний-лідируючий» ф<0,05), «Покірний-сором'язливий» ф<0,01) та «Залежний-слухняний» ф<0,05) у студентів та дорослих, що навчаються. Отримані результати дозволили припустити, що у дорослих респондентів переважає «Владний-лідируючий» стиль міжособистісної взаємодії, оскільки показники цієї перемінної у них є вищими, ніж у студентів. Отримані показники відбивають упевненість у собі, вміння бути хорошими наставниками та організаторами, властивості керівника у дорослих обстежуваних.
Показники за стилями міжособистісної взаємодії «Покірний-сором'язливий» та «Залежний-слухняний» у дорослих, що навчаються, виявились нижчими, ніж у студентів.Це характеризує дорослих респондентів як скромних, дещо сором'язливих. Вони більш схильні брати на себе чужі обов'язки, ніж студенти, відчувають потребу у допомозі та довірі з боку оточуючих. Таким чином, дорослі, що навчаються, потребують підтримки учасників групи в процесі навчання іноземній мові. Ці особливості необхідно враховувати при організації процесу навчальної взаємодії у групі. Найменш вираженим у дорослих обстежуваних за стилем «Недовірливий-скептичний» є стиль міжособистісної взаємодії, тому дорослі не є схильними до критицизму, підозрілості та невдоволення іншими. Виявлені тенденції можна пояснити віковими особливостями дорослих, що навчаються, які є фізично та емоційно зрілими людьми.
На другому етапі дослідження було організовано формувальний експеримент, об'єктом якого стала міжособистісна взаємодія як умова успішності навчання дорослих при навчанні іноземній мові (заочна і вечірня форми навчання). У формувальному експерименті взяли участь дорослі двох груп, що навчаються: експериментальної та контрольної (по 25 осіб у кожній). За результатами первинної діагностики показники за критеріями оцінки міжособистісної взаємодії у респондентів з обох груп були подібними. Емпіричне дослідження проводилося в процесі навчання у групі дорослих, які вивчають англійську мову.
Цілі формувального експерименту зумовили такі завдання:
дослідження зовнішніх та внутрішніх умов ефективності міжособистісної взаємодії у групі дорослих, які вивчають іноземну мову на етапі первинної та підсумкової діагностики;
формування та розвиток сфер особистості дорослих як суб'єктів міжособистісної взаємодії в процесі навчання іноземній мові;
розвиток партнерської взаємодії та міжособистісних відносин у групі за допомогою цілеспрямованого використання вправ тренінгового типу;
підвищення успішності процесу навчання іноземним мовам за рахунок підвищення ефективності міжособистісної взаємодії.
Проведення дослідження було розраховане на чотири місяці. При організації експерименту було враховано зовнішні вимоги до організації освітнього процесу (комфортні умови навчання, кваліфікований, досвідчений педагог, ознайомлений із принципами експерименту, навчальні посібники, наочні матеріали тощо). На формувальному етапі для розвитку дорослих використовувалися комунікативні вправи, побудовані відповідно до психологічних і методичних принципів, описаними вище. Деякі з таких вправ будувалися за принципами психологічних тренінгів та спрямовані на комунікацію, розвиток усіх компонентів міжособистісної взаємодії.
На першому етапі формувального експерименту було діагностовано якості респондентів експериментальної групи, що виявляються у міжособистісній взаємодії (комунікативні та організаторські здібності, стилі міжособистісної взаємодії), а також внутрішньогрупові умови успішності навчання, такі як психологічний клімат і групова згуртованість. За допомогою повторної діагностики на заключному етапі експерименту було досліджено зміни показників за визначеними критеріями оцінки міжособистісної взаємодії. Отримані результати було оброблено за допомогою методів математичної статистики.
Отримано такі результати діагностики стилів міжособистісної взаємодії у респондентів експериментальної групи. Підвищення середніх показників спостерігається в усіх восьми стилях. Математична обробка отриманих даних показала достовірність змін більшості параметрів. За стилями «той, що співробітничає-конвенційний» спостерігається різниця лише на рівні тенденції ф=0,08). Достовірність відмінностей за стилем «Залежний- слухняний» при первинній та підсумковій діагностиці не підтвердилася, тобто показники з цього октанту значно не змінилися ф = 0,54). У респондентів експериментальної групи найбільш поширеними є стилі міжособистісної взаємодії «Владний-лідируючий», «Той, що співробітничає-конвенційний» та «Відповідальний-великодушний». Обстежувані продемонстрували зростання прагнення до тісного співробітництва із референтної групою, виявляли доброзичливу поведінку до членів групи і схильність до компромісної поведінки. Порівняння показників, отриманих при первинній та підсумковій діагностиці у контрольній групі із застосуванням критерію Стьюдента не виявило значних відмінностей. За стилями «Незалежний-домінуючий», «Покірний-сором'язливий» та «Той, що співробітничає-конвенційний» спостерігалася тенденція до змін.
Порівняння показників стилю міжособистісної взаємодії у респондентів експериментальної та контрольної груп на етапі підсумкової діагностики підтвердило достовірність відмінностей за стилем «Незалежний-домінуючий» (ї=-15, p=0,004), що свідчить про незалежність суджень учасників експериментальної групи, їхнє виражене прагнення до організаторської діяльності, лідерства. Респонденти показали себе як незалежні, впевнені у власних силах особистості, активні у спільній діяльності, що сприятливо відбивається на успішності навчання іноземній мові. Достовірність відмінностей щодо інших октантів не підтвердилася.
Дослідження комунікативних та організаторських здібностей у контрольній та експериментальній групах здійснювалось на етапі первинної та підсумкової діагностики. Математичний аналіз отриманих результатів засвідчив достовірні зміни середньогрупових показників за комунікативними ф<0,01) та організаторськими ф=0,01) здібностями у респондентів експериментальної групи. Отримані результати дозволяють зробити висновки про значне підвищення значущості спілкування та організаторської діяльності учасників експериментальної групи. Це свідчить про те, що вони належать до групи з високим рівнем прояву комунікативних та організаторських здібностей, не втрачають орієнтирів у новій обстановці, у короткі терміни знаходять нових друзів, постійно намагаються збільшити кількість своїх знайомих. Вони охоче беруть участь у громадській діяльності, організації громадських заходів, допомагають близьким, виявляють ініціативу у спілкуванні, здатні приймати рішення у скрутній ситуації.
Для підтвердження отриманих результатів проведено порівняльний аналіз показників у контрольній групі з використанням ^критерію для залежних вибірок. Значних змін показників перемінної «Комунікативні схильності» при первинній і підсумковій діагностиці не виявлено ^=-1,59; p=0,14). Тенденція до відмінностей спостерігається за перемінною «Організаторські здібності» ^=-1,91; р=0,08). Порівняння показників за обома перемінними у двох вибірках при підсумковій діагностиці засвідчило деякі зміни показників комунікативних та організаторських здібностей в експериментальній та контрольній групах. В експериментальній групі середній показник за обома шкалами дорівнює 4, а у контрольній групі - 2,7 і 2,9 відповідно. Значні відмінності показників в експериментальній та контрольній групах при підсумковій діагностиці виявлено за перемінною «Організаторські здібності» - t=2,6; p=0,02. За перемінною «Комунікативні здібності» значних відмінностей не виявлено ^=1,23; p=0,24).
Дослідження групової згуртованості в експериментальній групі проводилося на початковому та заключному етапах діагностики. Математична обробка даних показала статистично достовірні зміни у показниках групової згуртованості в експериментальній групі (табл. 2).
Таблиця 2 Показники групової згуртованості в експериментальній та контрольній групах
|
Група |
Середнє при первинній діагностиці |
Середнє при підсумковій діагностиці |
^критерій |
|
|
Експериментальна група |
15,3 |
16,8 |
1=-5,73 р=0,001 |
|
|
Контрольна група |
14,5 |
14,9 |
1=-1 р=0,33 |
Зміни показників у контрольній групі є значущими. Простежується позитивна динаміка у розвитку цього параметра, що свідчить про благотворність психологічного впливу на етапі формувального експерименту. Порівняння середньогрупових значень показників групової згуртованості в експериментальній та контрольній групах за допомогою ^критерію Стьюдента дало такі результати: 1=3,53; p=0,005. Отриманий результат виявив значні відмінності показників групової згуртованості в експериментальній та контрольній групах.
Для дослідження психологічного клімату в експериментальній групі здійснювалось спостереження за діяльністю навчальної групи в умовах навчання. Експертна оцінка показників психологічного клімату у колективі на етапі первинної та підсумкової діагностики з використанням картки-схеми Л.М. Лутошкіна дозволила уявити загальну картину психологічної атмосфери в експериментальній групі. Показник психологічного клімату експериментальної групі, отриманий на етапі первинної діагностики - 1 бал. При вторинній діагностиці показник збільшився до 23 балів за відсутності негативних особливостей психологічного клімату колективу. Отриманий результат є умовною характеристикою сприятливого психологічного клімату в експериментальній групі. Показники перемінної «Психологічний клімат» у контрольній групі підвищилися з 1 бала до 9 при первинній та підсумковій діагностиці відповідно.
Аналіз відгуків учасників експерименту показує, що майже в усіх звітах наголошується на важливості та корисності проведеної роботи для респондентів. Вони підкреслюють позитивні зміни у взаємодії групи, сприятливий психологічний клімат у колективі, позитивний емоційний ефект. Велике значення респонденти надають тому факту, що вплив під час експерименту позитивно позначився на розвитку їхніх комунікативних здібностей. 94% респондентів зазначили, що в результаті експерименту перестали відчувати затиснення, страх перед виступом перед групою та спілкуванням іноземною мовою. Учасники експериментальної групи прагнуть проводити більше часу разом поза навчальними заняттями. Відгуки викладачів групи підтвердило зазначене вище і засвідчили підвищення активності обстежуваних на заняттях, зміну психологічного клімату у колективі, прагнення до співпраці та формування тісних міжособистісних відносин у групі.
Також відзначено підвищення успішності оволодіння іноземною мовою в експериментальній групі. Аналіз середніх показників академічної успішності на початку та наприкінці експерименту засвідчив позитивну динаміку змін. Для математичної обробки даних використовувався тест Стьюдента для залежних вибірок. Зміна показників успішності в експериментальній групі є значущою (=-5,45; p=0,0002). Можна констатувати про стійку тенденцію. Середньогруповий показник підвищився з 2,7 до 4,1 балів. Поряд із цим достовірність змін показників вихідної та підсумкової успішності у контрольній групі не підтвердилася: 1=-0,35; р=0,35.
Таким чином, спостерігається значне підвищення успішності в експериментальній групі, що є однією із цілей психолого-педагогічного впливу. Поряд із психологічним кліматом та груповою згуртованістю академічна успішність є показником успішності навчання іноземній мові. З результатів дослідження можна зробити висновки, що підвищення ефективності міжособистісного взаємодії у групі дорослих, що вивчають іноземну мову, обумовлює підвищення успішності їхнього навчання. Отримані дані дозволяють стверджувати про позитивний вплив експериментальної роботи на процес та результат навчання іноземній мові у групі дорослих.
На основі проведених досліджень особливостей міжособистісної взаємодії дорослих, що навчаються, було розроблено програму роботи із викладачами іноземної мови. Програму було апробовано на курсах підвищення їхньої кваліфікації. В основу розробленої програми було покладено такі основні принципи: принцип безоцінності дій та особистості обстежуваних; принцип пріоритету процесу спільної діяльності з її формальним результатом; принцип особистісно-орієнтованого спілкування; принцип партнерської взаємодії; принцип активності усіх учасників процесу навчання.
Програма роботи з педагогами, які навчають дорослих іноземних мов, містить три основні блоки: теоретичний (вивчення основних теоретичних і практичних аспектів проблеми міжособистісної взаємодії у контексті викладання іноземних мов), блок діагностики (ознайомлення з методиками вивчення міжособистісної взаємодії у групі, можливість оцінити себе за допомогою цих методик), навчально-методичний блок (ознайомлення з прийомами підвищення ефективності міжособистісної взаємодії, вправами, спрямованими на розвиток навичок конструктивної міжособистісної взаємодії).
Зміст теоретичного матеріалу, запропонованого учасникам занять, присвячений актуальним проблемам навчання та розвитку у дорослому віці. Теоретично проходило засвоєння понятійного апарату, формування теоретичних уявлень про особливості дорослих як суб'єктів міжособистісної взаємодії. Під час проведення теоретичних занять використовували різні форми роботи: лекція, практикум, дискусія. У межах навчально-методичного блоку педагоги були ознайомлені із системою вправ, спрямованих на розвиток сфер особистості тих, хто навчається, через спілкування та спільну діяльність в процесі навчання іноземним мовам. Таким чином, навчальні заняття з дорослими повинні проводитись за такими напрямками: розвиток здатності будувати міжособистісні стосунки з іншими членами групи; розвиток комунікативних здібностей (здібностей до спілкування у навчальній ситуації, у ситуаціях взаємодії у групі) та врахування організаторських здібностей дорослих; розвиток емпатичних здібностей (здатності сприймати внутрішній світ іншої людини із збереженням емоційних та смислових відтінків, а також співпереживання її душевного життя).
У роботі педагогам пропонувалося освоїти комунікативні вправи, побудовані відповідно до психологічних та методичних принципів, описаних вище. Деякі з таких вправ будуються за принципами психологічних тренінгів. Вправи, використовувані під час занять з іноземних мов у групі дорослих, мають бути спрямованими насамперед на комунікацію, розвивати здібності міжособистісної взаємодії. Описана програма підготовки викладачів до ефективної роботи з дорослими, що містить описані етапи, форми і методи роботи, дозволила застосувати результати цього дослідження на практиці.
Висновки
У структурі особистості дорослого як суб'єкта міжособистісної взаємодії в процесі навчання іноземної мови розглянуто мотиваційно-потребову, міжособистісних відносин і комунікативну сфери. Високий рівень розвитку цих сфер виступає як показником ефективності міжособистісної взаємодії, так і умовою успішності навчання іноземної мови. Визначено такі критерії оцінки сфер особистості: стиль міжособистісної взаємодії, ціннісні орієнтації та цілі, комунікативні та організаторські здібності, рівень розвитку яких, поряд із сприятливим психологічним кліматом та високою груповою згуртованістю визначає міжособистісну взаємодію дорослих, які вивчають іноземну мову.
Результати емпіричного дослідження дозволили виокремити особливості міжособистісної взаємодії дорослих, що навчаються (у порівнянні зі студентами). Так, у дорослих, що навчаються, схильність до організаторської діяльності переважає над комунікативними схильностями, що свідчить про їхнє прагнення до лідерства і керівництва у спільній роботі на занятті. У зв'язку з цим, навчання дорослих іноземної мови має бути спрямоване на розвиток комунікативності та максимальне використання їхніх організаторських здібностей. Серед ціннісних орієнтацій у дорослих, що навчаються, переважають показники за цінностями «Сімейне життя», «Освіченість» і «Життєрадісність», а показники за цінностями «Продуктивне життя», «Друзі», «Активне життя», «Акуратність» і «Самоконтроль» значно відрізняються від показників у студентів ї є менш значущими. У дорослих, що навчаються, також виражені пізнавальні мотиви, і рівень освіченості має для них велике значення. Переважаючий стиль міжособистісної взаємодії «Владний-лідируючий» вказує на їхню схильність та спрямованість на організаторську, наставницьку, керівну діяльність в процесі навчання іноземної мови. Яскраво виражена у дорослих потреба у допомозі, підтримці, довірі з боку викладача та інших їхніх одногрупників.
При організації процесу міжособистісної взаємодії у навчанні дорослих іноземних мов необхідно враховувати особливості мотиваційно-потребової, комунікативної сфер та сфери міжособистісних відносин, що сприяє оптимізації цього процесу. Психологічні особливості міжособистісної взаємодії дорослих, що навчаються (організаторських потреб і здібностей, потреби у домінуванні, лідерстві, допомозі та підтримці групи), принципи особистісно-орієнтованого, комунікативно-спрямованого навчання визначають успішність процесу навчання, їхнє врахування при організації такого процесу призводить до підвищення показників групової згуртованості, психологічного клімату, успішності. Необхідний цілеспрямований розвиток комунікативності, організаторських здібностей, встановлення тісних міжособистісних відносин у групі дорослих під час навчання іноземної мови, що обумовлює підвищення успішності процесу навчання.
Проведене дослідження дозволило визначити перспективи подальших досліджень у цій галузі. Зокрема, це створення методик діагностики міжособистісної взаємодії, а також розробка та впровадження програм та технологій розвитку міжособистісної взаємодії дорослих, що навчаються, в процесі оволодіння іноземними мовами.
Література
1. Клименко В.В. Психологія творчості. К.: Науково-літературний центр, 2006. 460 с.
2. Костюк Г.С. Здібності та їх розвиток у дітей. К.: Знання, 1963. 80 с.
3. Моляко В.О. Організація творчого сприймання на різних вікових рівнях: методичні рекомендації / В.О. Моляко, І.М. Біла, Н.А. Ваганова [та ін.]; за ред. В.О. Моляко. К.: Педагогічна думка, 2015. 57 с.
4. Психологічні виміри особистісної взаємодії суб'єктів освітнього простору в контексті гуманістичної парадигми: Монографія / за науковою редакцією академіка НАПН України С.Д. Максименка. К.: Видавничий Дім «Слово», 2020. 220 с.
References
1. Klymenko V.V. (2006). Psyhologija tvorchosti [Psychology of creativity]. K.: Naukovo-literaturnyj centr [in Ukranian].
2. Kostjuk G.S. (1963). Zdibnosti ta i'h rozvytok u ditej [Abilities and their development in children]. K.: Znannja [in Ukranian].
3. Moljako V.O. (2015). Organizacija tvorchogo spryjmannja na riznyh vikovyh rivnjah: metodychni rekomendacii' [Organization of creative perception at different age levels: methodical recommendations] / V.O. Moljako, I.M. Bila, N.A. Vaganova [ta in.]; za red. V.O. Mo-ljako. K.: Pedagogichna dumka [in Ukranian].
4. Psyhologichni vymiry osobystisnoi' vzajemodii' cub'jektiv osvitn'ogo prostoru v konteksti gumanistychnoi' paradygmy (2020) [Psychological dimensions of personal interaction with subjects of the educational space in the context of the humanistic paradigm]: Monografija / za naukovoju redakcijeju akademika NAPN Ukrai'ny S.D. Maksymenka. K.: Vydavnychyj Dim «Slovo» [in Ukranian].
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Вивчення поведінкових форм у міжособистісній взаємодії. Огляд основних параметрів міжособистісних відносин старшокласників. Поняття гендеру та гендерних відмінностей. Емпіричне дослідження гендерних особливостей міжособистісної взаємодії у ранній юності.
курсовая работа [353,5 K], добавлен 23.11.2014Чинники та особливості прояву міжособистісних відносин в студентській групі. Відносини міжособистісної значущості в системі "студент - студент". Шляхи та напрями роботи соціального педагога щодо оптимізації відносин міжособистісної значущості студентів.
курсовая работа [286,5 K], добавлен 20.12.2015Сутність поняття "асертивність" у науковій літературі. Асертивна поведінка як конструктивний спосіб міжособистісної взаємодії. Розвиток особистості у юнацькому віці. Експериментальне вивчення психологічних особливостей асертивності в юнацькому віці.
дипломная работа [262,3 K], добавлен 15.07.2012Розгляд фаз протікання конфлікту. Встановлення причин виникнення конфліктних ситуацій у подружньому житті. Дослідження психологічних особливостей взаємодії людини в конфліктних ситуаціях. Визначення основних шляхів попередження сімейних конфліктів.
статья [22,4 K], добавлен 07.11.2017Комплексна і послідовна робота з учнями старших класів. Активізація рефлексії учнів старшого шкільного віку. Допомога в розвитку навичок міжособистісної взаємодії та особистісного самовираження й самоствердження. Утвердження позитивної "Я-концепції".
разработка урока [34,4 K], добавлен 25.02.2011Теоретичні засади психологічних особливостей та поняття культури спілкування, його структурні компоненти. Психологічні особливості підліткового віку, особливості міжособистісного спілкування. Визначення рівнів сформованості міжособистісної культури.
курсовая работа [436,2 K], добавлен 16.06.2010Психологічні особливості розвитку особистості підлітків; якість, зміст і характер їх взаємодії з електронними ресурсами; проблеми визначення комп'ютерної залежності. Практичні рекомендації для вчителів інформатики, психологів і соціальних педагогів.
дипломная работа [120,5 K], добавлен 23.03.2011Виявлення основних факторів, що впливають на успішність в дорослому віці. Узагальнення факторів, які стосуються невдач у навчанні. Причини біопсихологічного характеру. Низький рівень нервово-психічного здоров'я та соціально-педагогічна запущеність.
реферат [37,8 K], добавлен 29.12.2009Поняття про здібності: їх види і характеристика. Природа людського інтелекту та здібностей - вроджених особливостей індивіда, які визначають всі його досягнення та набуті ним навички і вміння. Прояви здібностей у дошкільному та у студентському віці.
курсовая работа [47,9 K], добавлен 07.05.2011Характеристика психологічних особливостей підліткового періоду. Міжособистісні стосунки підлітків. Методика психокорекційної роботи щодо формування у молодих підлітків адапційних механізмів взаємодії у міжособистісних стосунках та навчальної діяльності.
курсовая работа [282,8 K], добавлен 13.01.2010Теоретичний аналіз та психологічні аспекти взаємодії, якості етнічної психіки та стереотипи сприйняття. Психологічні методи дослідження етнічних особливостей та етнічної взаємодії. Сприйняття національних образів респондентами різних національних груп.
дипломная работа [114,5 K], добавлен 22.08.2010Взаємовідносини у колективі молодших школярів. Місце процесу спілкування учнів у системі міжособистісної взаємодії. Характеристика спілкування молодших школярів у шкільному колективі. Потреба у спілкуванні як фактор розвитку взаємовідносин у колективі.
курсовая работа [39,5 K], добавлен 03.07.2009Психологічні особливості пацієнта в умовах лікувальної взаємодії. Відновлення функціональної системи організму людини засобами психологічної корекції. Принципи реабілітаційної взаємодії, її деонтологічна спрямованість. Методи реабілітаційної психології.
реферат [16,0 K], добавлен 25.10.2009Природа та сутність здібностей як психологічного явища. Психологічні особливості дітей молодшого шкільного віку. Індивідуалізація розвитку художніх здібностей дітей, їх психологічний вплив на формування особистості, рекомендації щодо подальшого розвитку.
курсовая работа [358,1 K], добавлен 21.08.2015Творчі здібності школярів як психологічна проблема. Зміст та форми поняття "творчі здібності". Психологічні особливості школярів підліткового віку. Психодіагностичні методики для дослідження творчих здібностей та потенціалу школярів підліткового віку.
курсовая работа [107,1 K], добавлен 16.06.2010Особливості взаємовідносин у колективі молодших школярів. Потреба у спілкуванні як головний фактор розвитку взаємовідносин у шкільному колективі. Розвиток самосвідомості молодшого школяра. Методика визначення вміння слухати, соціометричного типу Морено.
курсовая работа [51,0 K], добавлен 13.06.2012Використання методу соціометрії і проектної методики "Що мені подобається в школі?" для вивчення міжособистісних відносин в малій групі. Визначення характерних особливостей і оптимізації міжособових стосунків. Методичні поради вчителю щодо виховання.
реферат [119,0 K], добавлен 05.03.2014Психологічні особливості сім’ї як малої соціальної групи. Головні особливості міжособистісних конфліктів. Суперництво, співтовариство, компроміс, уникнення та пристосування. Експериментальне дослідження найважливіших сфер взаємодії подружжя, результати.
курсовая работа [1,2 M], добавлен 25.09.2013Особливості розвитку мислення та інтелекту в підлітковому віці. Аналіз загальних та спеціальних творчих здібностей, їх компоненти: мотиваційно-творча активність, інтелектуально-логічні, самоорганізаційні здібності. Розвиток творчих здібностей підлітка.
курсовая работа [59,2 K], добавлен 28.03.2012Соціальна ситуація розвитку в ранньому юнацькому віці. Світоглядні засади пошуку сенсу життя. Роль ідентичності в визначенні життєвих планів старшокласників. Дослідження ціннісних орієнтацій старшокласників, міжособистісних відносин та локусу контролю.
дипломная работа [93,0 K], добавлен 10.04.2013
