Психологічна адаптація військовослужбовців Державної прикордонної служби України з урахуванням гендерного аспекту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького

Психологічна адаптація військовослужбовців Державної прикордонної служби України з урахуванням гендерного аспекту

Кіреєва Ольга Сергіївна кандидат психологічних наук, доцент, Доцент кафедри спеціальних дисциплін

Махлай Олександр Миколайович кандидат психологічних наук, доцент, Начальник кафедри спеціальних дисциплін

Хмельницький

Анотація

Сучасна обстановка, що склалася на державному кордоні України, характеризується активізацією діяльності трансграничної організованої злочинності, продовженням бойових дій на Сході держави, що й обумовлює специфічність даного виду професійної діяльності.

Професійну діяльність прикордонників можна віднести до правоохоронної діяльності в особливих умовах, яка складає основу системи національної безпеки держави у сфері захисту та охорони державного кордону України. У сучасному світі відмічається спад поляризації та нерівності жінок та чоловіків не лише у правових та психологічних, а також у професійних аспектах. Так, система гендерного розподілу праці руйнується, змінюється уявлення відносно професій «лише для чоловіків» та «лише жінок». Сучасні жінки працюють у правоохоронних органах, успішно адаптуються до системи професійних вимог та ефективно виконують професійну діяльність, в якій традиційно домінантними були чоловіки.

Професійна діяльність прикордонника пов'язана з впливом екстремальних факторів, що при недостатньому розвитку механізмів стійкості особистості можуть призвести до порушень адаптації, зниження рівня успішності професійної діяльності. В залежності від сили впливу фактору та індивідуальних особливостей суб'єкту стан довготривалої дезадаптації може призвести до дезорганізації поведінки та діяльності.

Таким чином, ефективна адаптація до особливостей проходження служби в Державній прикордонній службі України є гарантією професійною успішності прикордонника, що й обумовило необхідність дослідження психологічних показників адаптованості і варіантів професійної адаптації прикордонників з метою проведення кваліфікаційного професійного відбору, професійно-психологічної підготовки та психологічного супроводу в професії з урахуванням гендерного аспекту.

В ході проведеного дослідження було виявлено, що особистісними особливостями прикордонника не залежно від статі є: високий рівень мотивації досягнення, самостійність, наполегливість, комунікабельність, відповідальність та самокритичність, здатність контролювати свої емоції і добре орієнтуватися в емоційно напруженій ситуації, високий самоконтроль поведінки.

Ключові слова: Державна прикордонна служба України; військовослужбовці; правоохоронна діяльність; психологічні особливості; адаптація; дезадаптація; гендерний аспект.

Abstract

Kireieva Olha Serhiyivna Doctor of Philosophy, Associate Professor, Associate Professor of Special Sciences Department Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, Khmelnytskyi

Makhlai Oleksandr Mykolayovych Doctor of Philosophy, Associate Professor Head of Special Sciences Department Bohdan Khmelnytskyi National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, Khmelnytskyi

PSYCHOLOGICAL ADAPTATION OF SERVICEMEN OF THE STATE BORDER GUARD SERVICE OF UKRAINE IN TERMS OF GENDER ASPECT

The current situation at the state border of Ukraine is characterized by the intensification of cross-border organized crime, the continuation of combat operations in the east of the country, which determines the specificity of this type of professional activity. The professional activity of border guards can be investigated as law enforcement activity in special conditions, which forms the basis of the national security system of the state in the field of defence and protection of the state border of Ukraine. There is a decline in polarization and inequality of women and men not only in legal and psychological, but also in professional aspects in the modern world. Thus, the system of gender distribution of labour is collapsing, changing perceptions of occupations “only for men” and “only for women”. Modern women work in law enforcement agencies, successfully adapt to the system of professional requirements and effectively perform professional activities in which men have traditionally been dominant. The professional activity of a border guard is associated with the influence of extreme factors, which, if the mechanisms of personality stability are insufficiently developed, can lead to disorders of adaptation and a decrease in the level of success of professional activity. Depending on the strength of the factor and the individual characteristics of the subject, a state of long-term maladaptation can lead to disorganization of behaviour and activities. Thus, effective adaptation to the peculiarities of service in the State Border Guard Service of Ukraine is a guarantee of professional success of border guards, which necessitated the study of psychological indicators of adaptability and options for professional adaptation of border guards to qualify for professional selection, training and psychological support in the profession taking into account the gender aspect. During the study conduction we have found that the personal characteristics of a border guard regardless of gender are: high motivation, independence, perseverance, sociability, responsibility and self-criticism, the ability to control their emotions and navigate well in an emotionally tense situation, high self-control.

Keywords: State Border Guard Service of Ukraine, servicemen, law enforcement activity, psychological features, adaptation, maladaptation, gender aspect.

Вступ

Постановка проблеми. Слід відзначити, що однією з найбільш важливих особливостей професійної діяльності військовослужбовців Державної прикордонної служби України (далі - в/с ДПСУ) виступає їх відносна професійна самостійність із високим рівнем персональної відповідальності за рішення, які вони ухвалюють, та їх виконання, що вимагає високого рівня професійної адаптованості, нервово-психічної та емоційної стійкості, рішучості, сміливості, упевненості в собі. Характерною ознакою професійної діяльності в/с ДПСУ є її різноманітність за функціональними обов'язками та висока варіативність професійних завдань. Все це вимагає від в/с ДПСУ високої психологічної стійкості особистості. Тобто результат впливу екстремальних факторів професійної діяльності опосередкований стійкістю особистості. Все це обумовлює досить високі вимоги до адаптивних можливостей в/с ДПСУ. Враховуюче той факт, що на сьогодні в ДПСУ дуже значна кількість військовослужбовців-жінок, виникає питання щодо доцільності психологічної адаптації військовослужбовців з урахуванням гендерного аспекту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню професійної діяльності особистості в екстремальних умовах діяльності присвячено достатньо наукових праць, зокрема вивчалися психологічні особливості організації правоохоронної діяльності в особливих умовах (О. Бандурка, В. Барко, О. Матеюк, О. Сафін та ін.), професійні якості та психологічна готовність до професійної діяльності (В. Журавльов, В. Лефтеров, О. Тімченко та ін.), проблеми міжособистісного спілкування (О. Бондаренко, О. Волобуєва та ін.) тощо. Окремі проблемні питання ґендерної політики в Збройних Силах України знайшли відображення в працях таких науковців як О. Волобуєва Н. Дубчак, О. Дяченко, В. Кротикова, В. Малюга, О. Олійник, В. Топальський, Ю Калагін та ін. Гендерний аспект адаптації військовослужбовців до професійної діяльності також висвітлювався у деяких наукових працях Є. Абрамов, О. Бурчак, Р. Жиленко, А. Іноземцев, Т. Іноземцев, Н. Клименко, Я. Мацегора та інші. Також, достатньо наукових праць, в яких висвітлено питання тендерної проблематики, і не лише зарубіжних науковців, а й вітчизняних. Однак основну увагу в цих дослідження було приділено гендерній складовій під час адаптації військовослужбовців в вищих навчальних закладах або соціальній адаптації даної категорії, але гендерна проблематика військової діяльності, зокрема питання психологічної адаптації до професійної діяльності в/с ДПСУ з урахуванням гендерного аспекту, залишається недостатньо дослідженою.

Мета статті - висвітлення результатів проведеного дослідження професійної адаптації в/с ДПСУ з урахуванням гендерного підходу.

Виклад основного матеріалу

Гендерні дослідження - напрям наукових досліджень у соціології, історії, психології та ін. галузях знань, в основу яких поряд з ін. покладено принцип відмінності між чоловіком і жінкою. Термін «гендер» ввела до наукового обігу американська дослідниця Дж.Скотт у середині 1980-х рр. Вона розглядала поняття «гендер» як категорію історичного аналізу, що, на відміну від понять «стать» з його біологічним та «рід» з його граматичним наповненнями, наголошує саме на тих відмінностях чоловіків і жінок, які формуються під впливом особливостей суспільної діяльності представників різних статей та в кінцевому підсумку визначають своєрідність їхньої соціальної поведінки. В [1] зазначається, що поява гендерних досліджень була зумовлена зміною ролі жінки в суспільстві наприкінці ХХ століття і стала своєрідною відповіддю на потужний рух фемінізму. Ю. Калагін. проводив соціологічне дослідження змісту соціально- професійного потенціалу особистості військовослужбовця Збройних сил України в контексті гендерного аналізу, яке висвітлено у [2]. Так, результати даного дослідження свідчать про те, що військовослужбовці-жінки не поступаються чоловікам, а деякі показники в них вище, ніж у чоловіків. Результати аналізу суб'єктивних та об'єктивних характеристик соціально-професійного потенціалу особистості жінок-військовослужбовців, показали, що в них професійна складова гармонійно поєднується з соціальною. На думку Ю. Калагіна військовослужбовець-жінка - це гармонійний тип особистості військовослужбовця, який характеризується балансом професійного і соціального компонентів в структурі соціально-професійного потенціалу.

Питання соціальної адаптації військовослужбовців розглянув у своєму дослідженні Р. Жиленко. Так, автор у своїй роботі [3] узагальнив погляди вітчизняних та зарубіжних дослідників на формування моделі соціальної адаптації військовослужбовців та визначив основні підходи до розуміння процесу соціальної адаптації військовослужбовців у сучасній вітчизняній науковій літературі.

Враховуючі сучасну обстановку на території України, актуальним стало питання з'ясування особливостей участі жінок у воєнних діях в зоні операції Об'єднаних сил (ООС) / Антитерористичної операції (АТО). Так, Л. Петрова та О. Панфілов у своїй роботі [4] висвітлили питання ролі ті місця жінки в бойових діях в АТО/ООС, визначили переваги та недоліки жінки як військовослужбовця. Результати даного дослідження показали поширення гендерно-детермінованих стереотипів, які структурують військову діяльність на чоловічу і жіночу. Але армія має потребу у ефективній, послідовній, фінансово забезпеченій ґендерній політиці, яка відповідала б сучасним світовим тенденціям у гуманітарній сфері, сприяла б максимальній реалізації соціального потенціалу українських жінок та чоловіків у питанні підвищення обороноздатності держави та бойової готовності її армії.

Н. Юр'єва дослідила вплив психологічних особливостей військовослужбовців-жінок на результат виконання службово-бойових завдань під час проходження служби в національній гвардії України. Результати даного дослідження відображені у [5] та показали, що для опанування військової спеціальності необхідно мати середній рівень розвитку інтелектуальних здібностей, проте цей рівень інтелекту повинен підвищуватися у період професійного становлення. Крім того треба звернути увагу й на особливості нервової системи, комунікативність та соціалізацію, які мають значний вплив на адаптаційні здібності військовослужбовців-жінок, саме тому виникає необхідність у достатньому розвитку цих адаптаційних здібностей у військовослужбовців жіночої статі на етапі професійної реалізації. І. Приходько, Н. Юр'єва, Я. Мацегора провели теоретичне узагальнення наукових джерел з вивчення проблемних питань жінок у професійній діяльності. Проведений авторами теоретичний аналіз наукових джерел засвідчив, що на сьогодні сформована сучасна гендерна теорія - система наукових поглядів на відносини, статус жінки і чоловіка, їхні соціальне життя та життєвий досвід, набуття і реалізацію ними соціально- рольових характеристик та особливостей. Також, в ході дослідження [6] авторами було виявлено, що найбільш проблемними питаннями у професійній діяльності жінок-військовослужбовців є: поєднання служби з домашніми обов'язками; суперечливість позитивного впливу психофізіологічних особливостей жінок на якість виконання ними професійних обов'язків; проблема адаптації до умов діяльності у чоловічому середовищі; соціальна та правова захищеність жінок; конфлікт інтересів між патріотичним обов'язком та можливістю народити дитину; сексуальні домагання на службі. прикордонник особистісний гендерний

Одним із напрямів реалізації гендерної політики в Україні є надання права жінкам здійснювати навчання на кафедрах військової підготовки закладів вищої освіти, а після його завершення отримувати офіцерське звання й здійснювати військову кар'єру. А. Іноземцев та Т. Іноземцев у свої науковій роботі окреслили основні аспекти тендерної складової частини у навчальному процесі кафедр військової підготовки закладів вищої освіти та надали їх теоретичне обґрунтування. Отже, за твердженням авторів згідно [7], сьогодні в Україні жінки мають доступ до навчання на кафедрах військової підготовки закладів вищої освіти на рівних правах із чоловіками згідно з переліком спеціальностей, за якими вони в подальшому можуть проходити військову службу на посадах осіб вищого офіцерського складу. Максимальне кар'єрне зростання, на яке вони можуть розраховувати, - це звання підполковника.

Аналіз наукових досліджень гендерного аспекту у військовій сфері здійснили в своїй роботі О. Андрощук та О. Луцький. Автори зазначають, що у багатьох дослідженнях, що стосуються формування готовності майбутніх офіцерів до службової діяльності, є присутнім порівняльний аналіз особистісних характеристик військовослужбовців чоловіків і жінок. На думку науковців, необхідною є наукова регламентація умов та характеру військової служби жінок з урахуванням їх психофізіологічних особливостей, які б забезпечили зведення до мінімуму негативних моментів військової служби жінок і збереження їх здоров'я [8]. В. Барко та О. Смірнова дослідили особливості гендерної рівності в діяльності органів внутрішніх справ України на сучасному етапі розвитку суспільства на основі аналізу вітчизняних і зарубіжних наукових, науково-публіцистичних джерел. Автори пропонують під гендерною рівністю в діяльності органів внутрішніх справ України розуміти рівні права та можливості працівників даної структури при здійсненні правоохоронних та правозахисних функцій відповідно до норм чинного законодавства незалежно від статі [9].

Питання вдосконалення організаційної культури ґендерно-чутливого середовища в контексті вищого військового навчального закладу є надзвичайно актуальним у наш час. О. Волобуєва розглядає гендерну компетентність як важливу частину професійної компетентності керівника, тобто здатність виконувати професійні обов'язки на рівні. В рамках висвітлення цього актуального питання автор дослідила здібності військового керівника щодо створення гендер-чутливого середовища. На її думку, керівник повинен мати можливість впливати на свідомість особистості, підвищувати обізнаність, знання та практичні навички та звички щодо гендерних питань, обмінюючись інформацією, досвідом та методами. Для керівників усіх рівнів надзвичайно важливо розуміти гендерні проблеми та мати можливість аналізувати стосунки між підлеглими чоловіками та жінками [10].

Як вже зазначалося вище, специфікою професійної діяльності в/с ДПСУ є наявність екстремальних факторів, вплив яких при недостатньому розвитку механізмів стійкості особистості призводить до зниження якості виконання діяльності, негативних змін особистості в/с та психосоматичним порушенням в процесі професійної адаптації. Проведений аналіз виявив необхідність проведення дослідження професійної адаптації в/с ДПСУ з урахуванням гендерного підходу. Для досягнення цілей цього дослідження і підтвердження висунутих гіпотез було проведено аналіз гендерних відмінностей особистісних особливостей, систем ціннісних орієнтацій і актуального психічного стану в/с ДПСУ, які працюють в екстремальних умовах діяльності.

Для вирішення цього завдання застосовувалися: стандартизований багатофакторний метод дослідження особистості (СМІЛ), тест Кеттелла (опитувальник 16 КБ), індівідуально-типологічний опитувальник (ІТЗ) та інші.

Об'єктом емпіричного дослідження стали 85 в/с ДПСУ у віці від 22 до 45 років. З них -50 чоловіків (58,83%) і 35 жінок (41,17%). На момент проведення дослідження середній термін служби у в/с, які увійшли до вибірки склав 6,8 років (1-13 років) у чоловіків і 7,3 року (1-13 років) у жінок. Дослідження освітнього рівня показало, що 4,0% військовослужбовців-чоловіків і 5,7% військовослужбовців-жінок мають повну загальну середню освіту; 18,0% військовослужбовців-чоловіків і 31,5% військовослужбовців-жінок мають середньо-спеціальну освіту; 78,0% військовослужбовців-чоловіків і 62,9% військовослужбовців-жінок мають повну вищу освіту. Обстежені групи в/с приблизно однакові за своїм сімейним станом: 20,0% чоловіків і 22,85% жінок неодружені / незаміжня; 64,0% чоловіків і 62,7% жінок перебувають у шлюбі; 16,0% чоловіків і 14,45% жінок розведені. Результати дослідження особистісних особливостей чоловіків і жінок в/с ДПСУ за допомогою СМІЛ наведені в таблиці 1.

Таблиця 1. Усереднені показники шкал СМІЛ

Всі основні і контрольні шкали аналізованих профілів розташовані в межах нормативного діапазону, індекс F-К відповідає середньому значенню цього індексу для здорових осіб і виключає сумнів у надійності отриманих даних. Співвідношення контрольних шкал у профілях відображає тенденцію випробовуваних підкреслювати певні психологічні проблеми та конфлікти, труднощі соціальної взаємодії, наявні скарги на стан здоров'я. Можливо, це непрямим чином відображає неусвідомлювану потребу в психологічній допомозі та підтримці. З іншого боку, Т-показник за шкалою корекції (К) об'єктивує природну захисну реакцію в ситуації обстеження, прагнення підкреслити нормативний характер соціальних установок та поведінки, підвищений контроль над висловлюваннями і емоційними реакціями, що є характерним для осіб з жорстким регламентом діяльності, а також для осіб з проблемами самоствердження та підтримки престижу. Аналіз усереднених профілів СМІЛ чоловіків і жінок в/с ДПСУ виявив особистісні особливості, що дозволяють виконувати досліджувану професійну діяльність, незалежно від статі. До них відносяться: високий рівень мотивації досягнення, наполегливість, самостійність, комунікабельність, високий рівень усвідомлення наявних проблем, відповідальність і самокритичність. В аналізованих профілях обох груп в меншій мірі виражені особистісні особливості, що перешкоджають впевненій і гнучкій поведінці в мінливих умовах, а також риси, що визначають схильність до невротичних форм адаптації. Виявлені статистично значущі відмінності (р <0,05) показників за шкалою мужності в усереднених профілях військовослужбовців-чоловіків (54,0) і військовослужбовців-жінок (59,8), дозволяють зробити висновок, що особливістю адаптації військовослужбовців-жінок до екстремальних умов професії є виражена тенденція до незалежності і суперництва, а також схильність до ризику, що дозволяють ефективно виконувати традиційно «чоловічий» вид діяльності. Аналіз результатів СМІЛ виявив наявність виражених радикалів особистості у 56,3% випробуваних по всій вибірці (у 44,0% чоловіків і 65,6% жінок). Це дозволяє зробити висновок, що успішна адаптація до професійної діяльності стає можливою за рахунок ступеню прояву певних властивостей особистості до рівня дезадаптованості. Значні відмінності (р <0,05) в представленості дезадаптованих властивостей особистості у військовослужбовців-чоловіків і військовослужбовців-жінок, свідчить, що виявлена тенденція більшою мірою характеризує жіночий варіант адаптованості. Аналіз результатів опитування 16 ЯБ дозволив виокремити особистісні особливості військовослужбовця Державної прикордонної служби України, що дозволяють виконувати професійну діяльність незалежно від статі. До них відносяться: комунікабельність, здатність контролювати свої емоції і добре орієнтуватися в емоційно напруженій ситуації, сміливість і високий самоконтроль поведінки. Усереднений показник коефіцієнта адаптації військовослужбовців-чоловіків становить Кад = 1,73, що виявляє середній, межує з високим, рівень адаптаційних здібностей, тоді як усереднений показник коефіцієнта адаптації військовослужбовців-жінок Кад = 0,8, що виявляє низький, що межує з незадовільним, рівень адаптаційних здібностей.

Використання методів математичної статистики дозволило виявити значущі відмінності в усереднених психологічних профілях обстежених груп військовослужбовців прикордонної служби за фактором 1+ (р <0,05) та показником коефіцієнта адаптації Кад (р <0,01). Це дозволяє зробити висновок, що військовослужбовці-жінки більш чутливі до впливу зовнішніх факторів і мають більш низькі адаптаційні здібності, ніж чоловіки.

Аналіз результатів дослідження особистісних особливостей, отриманих за допомогою індивідуально-типологічного опитувальника, дозволив констатувати, що у 72,0% військовослужбовців-чоловіків є прояв деяких індивідуально-типологічних властивостей до рівня дезадаптированности, у 100,0% - на рівні акцентуації. У військовослужбовців-жінок є прояв деяких індивідуально-типологічних властивостей до рівня дезадаптированности виявлено у 82,65% випробуваних, на рівні акцентуації - у 100%. Таким чином, отримані результати дозволяють зробити висновок, що успішна адаптація до досліджуваного виду професійної діяльності стає можливою за рахунок прояву певних індивідуально-типологічних властивостей до рівня акцентуірованності і дезадаптированности. Виявлено значущі відмінності (р <0,05) в представленості дезадаптованих індивідуально-типологічних властивостей у військовослужбовців. У військовослужбовців-чоловіків більшою мірою представлені дезадаптовані властивості екстраверсії і ригідності, тоді як у військовослужбовців-жінок - властивості сензитивности і тривожності. Отже, можна припустити, що умовою адаптації до екстремальних факторів професійної діяльності військовослужбовців- чоловіків є наявність індивідуально-типологічних властивостей екстраверсії і ригідності, виражених до рівня акцентуірованності і дезадаптірованності, а у військовослужбовців-жінок - наявність властивостей сензитивности і тривожності, виражених до рівня акцентуірованності і дезадаптированности.

Таким чином, проведене емпіричне дослідження виявило психологічні особливості в/с ДПСУ, що дозволяють виконувати досліджувану професійну діяльність, незалежно від статі: високий рівень мотивації досягнення, наполегливість, самостійність, комунікабельність, високий рівень усвідомлення наявних проблем, відповідальність і самокритичність, здатність контролювати свої емоції і добре орієнтуватися в емоційно напруженій ситуації, сміливість і високий самоконтроль поведінки.

Також, з метою виявлення відмінностей в адаптації до професійної діяльності між військовослужбовцями-чоловіками та військовослужбовцями- жінками було проведено дослідження гендерної специфіки впливу тривалості перебування в професії на особистість в/с ДПСУ. Для досягнення мети дослідження нами були виділені чотири групи в/с ДПСУ за критерієм тривалості професійного стажу: від 1 до 3 років (7 жінок, 13 чоловіків); від 4 до 5 років (7 жінок, 9 чоловіків); від 6 до 10 років (15 жінок, 17 чоловіків); більше 10 років (6 жінок, 11 чоловіків). Наступним завданням дослідження стало вивчення гендерної специфіки особистісних особливостей в/с ДПСУ, що мають мінімальний стаж професійної діяльності, за допомогою СМІЛ і опитувальника 16 ЯБ. Аналіз отриманих результатів виявив схожість психологічних профілів в/с з мінімальним професійним стажем. Значні відмінності (р <0,05) усереднених профілів виявлені за фактором 1+ (чутливість), який більш виражений у військовослужбовців-жінок.

Таким чином, можна зробити висновок, що в/с, які обирають в якості професії досліджувану діяльність, мають ідентичні особистісні особливості: виражену потребу в спілкуванні, здатність до високої активності, впевненість, позитивну самооцінку, високу мотивацію досягнення, самостійність у прийнятті рішень, емоційну стійкість, сміливість, рішучість, високий самоконтроль поведінки. Наступним завданням стало вивчення тендерної специфіки особистісних особливостей, системи ціннісних орієнтацій і актуального психічного стану в/с ДПСУ з різним професійним стажем. Результати дослідження особистісних особливостей військовослужбовців- чоловіків за допомогою СМІЛ свідчать про те, що особистісні профілі в/с першої, другої і третьої груп не виявив статистично значущих відмінностей. Однак можна зазначити, що аналіз психологічних профілів виявив посилення гіпостеничного тенденцій у військовослужбовців-чоловіків зі стажем досліджуваної професійної діяльності більше 10 років, що забезпечує високий контроль поведінки в поєднанні з вибірковістю в контактах, на відміну від в/с першої групи, особистісний профіль яких характеризується переважанням стеничних тенденцій. Дослідження даної категорії за допомогою опитувальника 16 RF дозволило виявити статистично значущі відмінності значень (р <0,05) факторів Е+ (домінантність), 1+ (чутливість), 01+ (радикалізм) і 02+ (нонконформізм) у першій та четвертої груп військовослужбовців-чоловіків.

Таким чином, аналіз виявляє посилення в психологічному профілі військовослужбовців-чоловіків зі стажем досліджуваної професійної діяльності більше 10 років, таких особливостей як: незалежність, орієнтація на власні рішення, аналітичність мислення, чутливість до зовнішніх впливів, тоді як в/с з мінімальним стажем характеризуються більшою імпульсивністю, егоцентричністю, підозрілістю, схильністю тривожитися про можливі помилки в діяльності, залежністю від думки оточуючих.

Високі значення фактору Е + (домінантність) в усередненому профілі випробовуваних четвертої групи дозволяє зробити висновок, що тривале перебування в професії може призвести до розвитку таких негативних особистісних особливостей, як самовпевненість, конфліктність, агресивність.

Аналогічні дослідження було проведено і з групами військовослужбовців-жінок. Результати емпіричного дослідження

особистісних особливостей військовослужбовців-жінок за допомогою СМІЛ дозволили констатувати той факт, що значущих відмінностей усереднених особистісних профілів обстежених груп не виявлено. Виражені радикали особистості виявлені у 71,4% випробуваних першої групи, у 100,0% випробовуваних другої групи, у 53,3% о випробовуваних третьої групи і у 66,7% випробуваних четвертої групи. Дослідження даної категорії за допомогою опитувальника 16 RF не виявило значущих відмінностей усереднених особистісних профілів обстежених груп. Тобто, можна зазначити, що у військовослужбовців-жінок не визначена значуща динаміка особистісних особливостей, обумовлених тривалістю перебування в професії, крім властивості сензитивности.

В цілому, проведене емпіричне дослідження гендерних особливостей адаптації до екстремальних умов діяльності в/с ДПСУ дозволяє зробити висновки, що особистісними особливостями в/с ДПСУ, що дозволяють виконувати професійну діяльність незалежно від статі, є: високий рівень мотивації досягнення, наполегливість, самостійність, комунікабельність, високий рівень усвідомлення наявних проблем, відповідальність і самокритичність, здатність контролювати свої емоції і добре орієнтуватися в емоційно напруженій ситуації, сміливість і високий самоконтроль поведінки.

Проведений аналіз особливостей професійної діяльності в/с ДПСУ показав важливість виявлення психологічних якостей, які є прогностично значущими для ефективної адаптації та успішної професійної діяльності в/с.

Висновки

Таким чином, професійна діяльність в/с ДПСУ має свою специфіку, причому найважливішою її особливістю є наявність екстремальності. Порушення процесу адаптації, що можуть виникати під дією екстремальних факторів професії, крім загрози здоров'ю та життю військовослужбовця, істотно знижують успішність і якість виконання роботи, збільшують рівень психологічної «вартості» діяльності, а також часто мають цілий ряд соціально-економічних і соціально- психологічних наслідків: підвищення плинності кадрів, зниження задоволеності працею, професійні деформації і психосоматичні захворювання.

Подальші дослідження будуть присвячені методиці формування гендерної компетентності в/с ДПСУ.

Література

1. Гриневич Л. В. Гендерні дослідження // Енциклопедія історії України: Т. 2. К.: «Наукова думка», 2004. 688с.

2. Калагін Ю. А. Гендерний аналіз особистості військовослужбовця Збройних Сил України. Соціальні технології: актуальні проблеми теорії та практики: зб. наук. пр. Запоріжжя: Гельветика, 2020. Вип. 88. С. 28-37.

3. Жиленко Р. В. Соціальна адаптація військовослужбовців в сучасній науковій літературі. Науковий вісник Ужгородського національного університету: серія: Педагогіка. Соціальна робота. 2019. Вип. 2 (45). С. 61-69

4. Петрова Л. О., Панфілов О. Ю. Гендерна рівність в армії: участь жінок у військових діях в Антитерористичній операції (операції Об'єднаних сил). Збірник наукових праць Харківського національного університету Повітряних Сил. 2020. Вип. 2(64). С. 19-25.

5. Юр'єва Н. В. Вплив психологічних особливостей військовослужбовців-жінок на результати виконання службово-бойової діяльності. Честь і закон. 2020. Вип.1 (72). С. 123-130.

6. Приходько І. І., Юр'єва Н. В., Мацегора Я. В. Мотиваційні аспекти проходження військової служби жінками у Національній гвардії України. Честь і закон. 2018. Вип.3. С. 56-65.

7. Іноземцев Т. В., Іноземцев А. В. Гендерна складова частина у навчальному процесі кафедр військової підготовки закладів вищої освіти. Інноваційна педагогіка. Запоріжжя: Гельветика, 2021 Вип. 33. С. 56-62.

8. Андрощук О. Ю., Луцький О. Л. Гендерний аспект у військовій сфері. Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. Вип. 1. URL: www.nbuv.gov.ua/UJRN/Vnadps_2011_1_20 (дата звернення 30.10.2022).

9. Барко В. І., Смирнова O. M. (2014) Теоретичні засади визначення поняття тендерної рівності в діяльності органів внутрішніх справ України на сучасному етапі розвитку суспільства. Вісник Національного університету оборони України. 2014. Вип. 4. С. 152-155.

10. Volobuieva Olena Survey results on military leader's abilities to create gender-sensitive environment// Psychological basis of professional problem-solving: collective monograph. Publisher Lviv-Torun: Liha-Pres, 2019. рр.19-36

References

1. Hrynevych, L. V (2004), Henderni doslidzhennia [Gender researches], Kyiv: Naukova dumka. [in Ukrainian].

2. Kalahin, Yu. A. (2020), Hendernyi analiz osobystosti viiskovosluzhbovtsia zbroinykh syl Ukrainy [Gender analysis of the personality of a serviceman of the Armed Forces of Ukraine], Sotsialni tekhnolohii: aktualni problemy teorii ta praktyky: zb. nauk. pr. - Social technologies: current issues of theory and practice, Zaporizhzhia: Helvetyka. 88, 28-34 [in Ukrainian].

3. Zhylenko, R. V. (2019), Sotsialna adaptatsiia viiskovosluzhbovtsiv v suchasnii naukovii literaturi [Social adaptation of servicemen in modern scientific literature], Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu: seriia: Pedahohika. Sotsialna robota - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. series: Pedagogy. Social work, 2 (45), 61-69 [in Ukrainian].

4. Petrova, L. O. & Panfilov, O. Iu. (2020), Henderna rivnist v armii: uchast zhinok u viiskovykh diiakh v Antyterorystychnii operatsii (operatsii Obiednanykh syl) [Gender Equality in the Army: Women's Participation in Military Action in the Anti-Terrorist Operation (Joint Forces Operation)], Zbirnyk naukovykh prats Kharkivskoho natsionalnoho universytetu Povitrianykh Syl - Scientific Works of Kharkiv National Air Force University, 2(64), 19-25 [in Ukrainian].

5. Yurieva, N. V. (2019), Vplyv psykholohichnykh osoblyvostei viiskovosluzhbovtsiv- zhinok na rezultat vykonannia sluzhbovo-boiovoi diialnosti [Influence of psychological features of female servicemen on the result of service and combat activities], Chest i zakon - Honor and law, 3 (70), 123-130 [in Ukrainian].

6. Prykhodko, I. I., Yurieva, N. V. & Matsehora, Ya.V. (2018), Motyvatsiini aspekty prokhodzhennia viiskovoi sluzhby zhinkamy u natsionalnii hvardii Ukrainy [Motivational aspects of women's military service in the National Guard of Ukraine], Chest i zakon - Honor and law, 3 (66), 56-66 [in Ukrainian].

7. Inozemtsev, T. V. & Inozemtsev, A. V. (2021), Henderna skladova chastyna u navchalnomu protsesi kafedr viiskovoi pidhotovky zakladiv vyshchoi osvity [Gender component in the educational process of the departments of military training of higher education institutions], Innovatsiinapedahohika - Innovative pedagogy, Zaporizhzhia: Helvetyka. 33, 56-62 [in Ukrainian].

8. Androshchuk, O. Yu. & Lutskyi, O. L. (2011), Hendernyi aspekt u viiskovii sferi [Gender aspect in the military sphere], Visnyk Natsionalnoi akademii Derzhavnoiprykordonnoi sluzhby Ukrainy - Bulletin of the National Academy of the State Border Guard Service of Ukraine, 1 [in Ukrainian].

9. Barko, V. I. & Smirnova, O. M. (2014), Teoretychni zasady vyznachennia poniattia hendernoi rivnosti v diialnosti orhaniv vnutrishnikh sprav Ukrainy na suchasnomu etapi rozvytku suspilstva [Theoretical bases of definition of concept of gender equality in activity of law- enforcement bodies of Ukraine at a modern stage of development of a society], Visnyk Natsionalnoho universytetu oborony Ukrainy - Bulletin of the National University of Defense of Ukraine, 4. 152-155 [in Ukrainian].

10. Volobuieva Olena Survey results on military leader's abilities to create gender-sensitive environment// Psychological basis of professional problem-solving: collective monograph. Publisher Lviv-Tornn: Liha-Pres, 2019. рр.19-36

Размещено на Allbest.ru