Кар’єрні орієнтації студентів закладів вищої освіти: огляд методик психологічного дослідження

Размещено на http://www.allbest.ru/

КАР'ЄРНІ ОРІЄНТАЦІЇ СТУДЕНТІВ ЗАКЛАДІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ: ОГЛЯД МЕТОДИК ПСИХОЛОГІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Цуркан Ірина Миколаївна, кандидат економічних наук, доцент,

доцент кафедри економічного аналізу і фінансів,

Національний технічний університет «Дніпровська політехніка», м. Дніпро, магістр кафедри соціальної роботи та психології, спеціальність «Психологія», Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя

Серга Тетяна Олексіївна, кандидат соціологічних наук, доцент,

доцент кафедри соціальної роботи та психології,

Національний університет «Запорізька політехніка», м. Запоріжжя



Анотація

В епоху інформаційної культури, соціальної мобільності та поліваріантності векторів саморозвитку, перед кожною людиною постають проблеми усвідомленого кар'єрного вибору, що відповідає особистісним цінностям. Важливим аспектом у побудові кар'єри є кар'єрні орієнтації. Плануючи своє професійне майбутнє, людина виходить насамперед із певної ієрархії «кар'єрних якорів» кар'єрних орієнтацій, представлених у її свідомості. Вони виступають як внутрішнє джерело кар'єрних цілей людини, виражаючи те, що є для неї найбільш важливим і має особистісний сенс у професійній діяльності. Система кар'єрних орієнтацій, таким чином, визначає шляхи для саморозвитку та особистісного зростання, включаючи одночасно і напрям і способи їх здійснення. Кар'єрні орієнтації не мають тієї визначеності, яка властива сформованим належним чином кар'єрним цілям і планам. Завдяки цьому вони виконують гнучкішу регулятивну функцію, а тому, можуть і повинні бути досліджені.

Дослідження кар'єрних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів є особливо важливим, оскільки саме протягом цього періоду людина планує своє професійне майбутнє, усвідомлює вірність зробленого вибору. Вони представляють ціннісний компонент у структурі професійної кар'єри, змістовно визначаючи сценарії саморозвитку, особистісного та професійного зростання, включаючи їх напрямок та способи здійснення. Дослідження кар'єрних орієнтацій студентів вищих навчальних закладів необхідне для комплексного аналізу відповідних компетенцій, що формуються на етапі планування кар'єри, визначення цілей, мотивів, потреб, пов'язаних із здійсненням професійної діяльності, що надасть можливість молодій людині зробити свою кар'єру успішною. У статті наведено перелік методів психологічного дослідження кар'єрних орієнтацій студентів закладів вищої освіти.

Ключові слова: кар'єра, кар'єрні орієнтації, кар'єрні орієнтації студенів, методи психологічного дослідження, методи дослідження кар'єрних орієнтацій.



Abstract

Tsurkan Iryna Mykolyivna Candidate of Economic sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Economic Analysis and Finance, National Technical University «Dnipro Polytechnic», Dnipro, Master's student of the Department of social work and psychology, specialty «Psychology», National University «Zaporiz'ka Politehnika», Zaporizhzhya.

Serha Tetyana Oleksiivna Candidate of sociological sciences, associate professor, assistant professor of department of social work and psychology, National University «Zaporiz'ka Politehnika», Zaporizhzhya.

CAREER ORIENTATIONS OF STUDENTS OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS: REVIEW OF PSYCHOLOGICAL RESEARCH METHODS.

In the era of information culture, social mobility and multivariate vectors of self-development, every person faces the problems of conscious career choice that corresponds to personal values. An important aspect in building a career is career orientation. When planning his professional future, a person first starts from a certain hierarchy of «career anchors» career orientations presented in his mind. They act as an internal source of a person's career goals, expressing what is most important to him and has personal meaning in professional activity. The system of career orientations, thus, determines the ways for self-development and personal growth, including at the same time the direction and methods of their implementation. Career orientations do not have the certainty that is characteristic of properly formed career goals and plans. Thanks to this, they perform a more flexible regulatory function, and therefore, can and should be investigated.

The study of career orientations of students of higher educational institutions is particularly important, because it is during this period that a person plans his professional future, realizes the correctness of the choice made. They represent a valuable component in the structure of a professional career, meaningfully defining the scenarios of self-development, personal and professional growth, including their direction and methods of implementation. The study of career orientations of students of higher educational institutions is necessary for a comprehensive analysis of the relevant competencies that are formed at the stage of career planning, the determination of goals, motives, goals, related to the implementation of professional activities, which will provide an opportunity for a young person to make his career successful The article lists the methods of psychological research of career orientations of students of higher education institutions.

Keywords: career, career orientations, career orientations of students, methods of psychological research, methods of researching career orientations.



Постановка проблеми

Сучасний ринок праці характеризується динамічністю та постійними змінами. Технологічний розвиток змінює ринок праці: старі роботи та професії ліквідовуються, створюються нові робочі місця та професії, а основні завдання та необхідні навички для більшості професій та професій фундаментально зміняться протягом наступних десятиліть. Таким чином, існує постійна потреба у перекваліфікації або підвищенні кваліфікації для багатьох працівників у всьому світі. Це також означає, що працівники повинні вміти справлятися з непередбачуваним і динамічним кар'єрним середовищем, яке вимагає більшої самостійності в розвитку кар'єри.

Це обумовлює загострення актуальності питань кар'єри та кар'єрного зросту в аспекті професійного розвитку особистості та її реалізації в суспільстві.

Одним із особистісних факторів, що впливає на розвиток кар'єри є кар'єрні орієнтації особистості. Вони відображають цінності кар'єри та способи досягнення успіху при її побудові.

Дослідження професійних орієнтацій студентів закладів вищої освіти є особливо важливим у процесі їхнього навчання, оскільки саме протягом цього періоду людина планує своє професійне майбутнє, усвідомлює вірність зробленого вибору. У молодих спеціалістів повинні бути сформовані не лише професійні компетентності, але і розвинене бажання до самореалізації в обраній сфері і особистісна готовність діяти в умовах ринкової економіки [1].

Наразі простежується негативна тенденція щодо працевлаштування випускників закладів вищої освіти, які в подальшому не працюють за обраною спеціальністю. Більше того, цей вибір вони роблять ще будучи студентами, усвідомлюючи помилковість власного професійного та кар'єрного вибору. Відповідно, в них не сформовані навички кар'єрного цілепокладання і планування, а також відсутня мотивація до навчання. Але, перш за все, у більшості таких студентів відсутнє розуміння майбутньої професії та кар'єрного шляху в цілому [2].

Дослідження психологічних особливостей кар'єрного курсу необхідне для комплексного аналізу відповідних компетенцій, що формуються на етапі планування кар'єри, воно дозволить особистості виразніше визначитися у своїх цілях, мотивах, потребах, пов'язаних із здійсненням професійної діяльності, що, в свою чергу, надасть можливість молодій людині зробити свою кар'єру успішнішою.

Тому, вивчення кар'єрного розвитку є вектором у дослідженнях багатьох науковців та становить вагому наукову проблему. Оскільки сучасний ринок праці потребує компетентних спеціалістів, які зорієнтовані на побудову успішної кар'єри і характеризуються здатністю до планування власного кар'єрного росту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичним підґрунтям статті є напрацювання вітчизняних та закордонних науковців. Так, питання сутності кар'єри та її роль висвітлене в працях Дж. Гордона, Р. Дафта, Д. Тідемана, О. Бондарчук, М. Лукашевич та інших. Кар'єрні орієнтації як один із головних чинників успіху у професійному житті були визначені Д. Каммероу, Д. Сьюдером, Е. Шейном, Д. Холландом, Л. Карамушкою, В. Чернявською. Дослідженням професійних орієнтацій студентів ЗВО, виділенням найбільш ефективних методів серед них займались О. Шатілова, В. Моргун, І. Тітов, Дж. Браво, П. Крід, І. Олів'єра та інші.

Мета статті. На основі теоретичного аналізу методик психологічного дослідження кар'єрних орієнтацій, виділити найбільш ефективні та релевантні серед них, у аспекті вивчення професійного становлення студентів закладів вищої освіти.



Виклад основного матеріалу

Для ретельнішого вивчення досліджуваного питання спершу розкриємо сутність основних понять: «орієнтації», «ціннісні орієнтації», «кар'єра», «кар'єрні орієнтації».

Сучасний академічний тлумачний словник української мови визначає поняття «орієнтацій» як «..здатність визначати місце свого перебування в просторі або напрям свого руху; вміння розібратися в якихось обставинах, у навколишній обстановці; спрямування поглядів, діяльності залежно від конкретних умов; розрахунок на кого-, що-небудь у діяльності [3, с. 745].

Ціннісними орієнтаціями С. Щерба називає певне вибіркове ставлення до носія цінності, який може бути реальним предметом задоволення потреб окремої людини чи соціальної спільності [4].

Кар'єрою називають певний вектор професійного становлення особистості, що залежить від ряду соціально-психологічних характеристик людини [5].

Серед науковців відсутнє єдине визначення поняття «кар'єра». Проте, узагальнивши ряд визначень, робимо висновок, що вона розглядається ними з точки зору двох основних аспектів [6]: як процес і результат просування по кар'єрних східцях; як спосіб реалізації себе та своїх можливостей в професійній діяльності.

З поняттям «кар'єра» тісно пов'язане поняття «кар'єрних орієнтацій», оскільки вони виступають її необхідним елементом та виражають спрямованість особистості на певні норми та цінності в галузі кар'єри.

Н. Перегончук та М. Фальчук [7] узагальнюють основні підходи до дефініції цього визначення:

- як зміст, який особистість хоче реалізувати в момент вибору моделі здійснення власної кар'єри;

- як уявлення особистості про майбутню кар'єру, що обумовлені її рівнем домагань, професійними амбіціями, особливостями життєвої стратегії та ієрархії життєвих цінностей;

- як індивідуальне поєднання та послідовність атитюдів, пов'язаних з досвідом й активністю у сфері роботи, протягом всього життя.

- як спрямованість особистості, що включає такі компоненти, як мотиви, ціннісні орієнтації, професійну позицію та самовизначення;

- як ціннісні орієнтації у професійній діяльності, якими суб'єкт керується при виборі та моделюванні свого професійного шляху;

- як структурний елемент професійної кар'єри особистості, що включено до цільового компоненту структури індивідуальної кар'єри та виступає як один із ресурсних механізмів професійного розвитку.

Таким чином, вони розглядаються науковцями з одного боку як спрямованість діяльності на реалізацію посадових та професійних цілей, а з іншого як основний чинник розвитку кар'єри.

Професійні орієнтації стосуються того, як люди бачать і підходять до своєї кар'єри, що вважається основною рушійною силою їхнього вибору професії та поведінки щодо самоуправління кар'єрою. По суті, вони охоплюють різноманітні погляди та уподобання, які допомагають людям стати більш самостійними та гнучкими в управлінні своєю кар'єрою в сучасному динамічному світі праці. Таким чином, зазначені орієнтації являють собою концепції, які є ключовими для вирішення проблем і можливостей сучасного розвитку кар'єри.

Функцією таких орієнтацій є те, що вони виступають як внутрішнє джерело кар'єрних цілей людини, виражаючи відповідно те, що є для неї найбільш важливим і має особистісний сенс у професійній діяльності. Їх система, таким чином, визначає шляхи для саморозвитку та особистісного зростання, включаючи одночасно напрям і способи їх здійснення.

Зокрема, різноманітна кар'єрна орієнтація наголошує на тому, що кар'єрою керує людина, а не організація, і складається з двох компонентів: бажання нести відповідальність за неї та контролювати її (самоспрямованість) і перевагу вибору професії та оцінки кар'єрного успіху на основі особистих цінностей (орієнтовані на цінності). Орієнтація на безмежну кар'єру підкреслює, що кар'єра представляє безмежні можливості за межами організаційних меж, а також складається з двох компонентів: бажання та впевненість у собі переходити між робочими контекстами (психологічна мобільність); і перевага в можливості часто змінювати роботодавців, професії чи місця розташування (фізична мобільність).

Розглянемо основні методи психологічного дослідження кар'єрних орієнтацій студентів.

Перш за все, варто зазначити, що курс на професійний розвиток студентів може бути проаналізований з точки зору їх сутнісних характеристик, а також його впливу на побудову кар'єри на сучасному етапі.

О. Шатілова [7] називає одним з найбільш популярних серед таких методів «Якорі кар'єри», автор якого Е. Шейн. На основі його напрацювань розроблено чимала кількість сучасних методів дослідження професійних орієнтацій.

Науковець пов'язує досліджуване явище з різними потребами особистості. Е. Шейн розглядає кар'єру як внутрішній процес розкриття особистісного потенціалу, а якори як ряд уявлень особистості про себе, про ключові цінності, мотиви. Так, вчений виділив вісім таких якорів кар'єрних та професійних орієнтацій:

1) професійна компетентність прагнення особистості стати майстром своєї справи, орієнтація на горизонтальну кар'єру;

2) менеджмент головне для людей з цією орієнтацією управління колективом, проектами; орієнтація на вертикальну кар'єру;

3) підприємництво прагнення втілювати у життя свої ідеї;

4) виклик орієнтація на конкуренцію, вирішення складних завдань, подолання перешкод;

5) автономія прагнення свободи, самостійності та незалежності;

6) стабільність вона поділяється на два типи: постійність місця проживання та стабільність місця роботи; дана кар'єрна орієнтація обумовлена потребою у безпеці та стабільності;

7) служіння прагнення працювати з людьми та реалізовувати свої цінності;

8) інтеграція стилів життя прагнення до інтеграції різних сторін життя (родина, робота та саморозвиток).

Переважна більшість сучасних методів дослідження побудована на одному із зазначених напрямів:

- вивчення готовності до здійснення професійної діяльності з психологічної точки зору;

- виявлення гендерних аспектів професійної діяльності;

- дослідження особливостей навчання у професійному становленні, здійснення професійної діяльності студентами.

Методика «Опитувальник професійної готовності (ОПГ)» Л. Кабардової дає змогу виявити рівень готовності до опанування певної професії, спираючись на рівень знань та наявність природних здібностей досліджуваного, а також визначити ті професії і спеціальності (у всіх сферах професійної діяльності і у кожній окремо), які є найбільш привабливими для досліджуваного. За допомогою даної методики досить легко можна визначити обґрунтованість або необґрунтованість професійних виборів особистості [8].

Інша відома методика дослідження «Career Maturity Inventory», розроблена ще в 1961 році Crites [9]. Він вказував, що студенти повинні демонструвати здатність до адаптації до кар'єри, проявляючи турботу, цікавість і впевненість щодо прийняття рішень та вибору професії. Тобто, розроблений ним опитувальник включав ряд запитань з тематичних блоків «Занепокоєння», «Допитливість» і «Впевненість».

Наступний метод описаний в джерелі «The career distress scale: Using Rasch measurement theory to evaluate a brief measure of career distress» [10]. Складається з 29 запитань за п'ятьма шкалами. Головною метою в розробці даного методу дослідження автор вбачав розробку моделі, яка би застосовувала принципи моделі переконань до контексту розвитку кар'єри та перевірку факторів, які можуть впливати на наміри людей продовжувати кар'єрний ріст. Таким чином, модель опитування містить 29 тверджень за п'ятьма шкалами з різними типами переконань:

- сприйняття перешкод усвідомленість труднощів у плануванні кар'єри;

- серйозність перешкод суб'єктивне відчуття індивіда щодо серйозності проблем прийняття професійних рішень;

- переваги планування передбачування переваги участі в діяльності з планування кар'єри;

- ефективність консультування очікувана ефективність консультування з питань кар'єри;

- коригування мотивації досягнень мотивація докладати зусиль для досягнення успішної та задовільної кар'єри.

«Career Orientation Scale» [11] метод вимірювання орієнтацій в кар'єрі відповідно до процесу розвитку шкали, описаного Хінкіним (1998) та на основі охоплення восьми орієнтацій, визначених системою Шейна (1990). Опишемо детальніше удосконалені дослідниками визначення:

- Підприємницька творчість. Особи з високою підприємницькою орієнтацією головним чином мотивовані потребою створити щось, що є повністю їхнім власним проектом, і їм подобається переходити від проекту до проекту, щоб уникнути нудьги. Люди з високою підприємницькою орієнтацією є високоактивними. Проактивна особистість визначається як схильність проявляти ініціативу в широкому діапазоні ситуацій і середовищ. Крім того, підприємницька креативність пов'язана з поведінкою, яка демонструє ініціативу на роботі, наприклад, залучення до кар'єри самоуправління.

- Безпека. Особи, які мають високу орієнтацію на безпеку, цінують роботу та фінансову безпеку в організації. По суті, фізичні особи з високою орієнтацією на безпеку, ймовірно, будуть уникати ризиків і розглядатимуть переїзд як потенційно ризиковане робоче рішення. З іншого боку, особи, які мають високу орієнтацію на безпеку, будуть стабільними співробітниками, які дуже віддані своїй організації. Ці люди бачать стабільність як засіб підтримки своєї фінансової безпеки.

- Спосіб життя. Люди з високою професійною орієнтацією на спосіб життя прагнуть до ситуацій, які дозволяють інтеграцію сімейних, особистих і кар'єрних турбот і можливостей для саморозвитку.

- Менеджерська кар'єрна орієнтація. Особи, що прагнуть влади і досягнення найвищих посад. Вони також отримують енергію від можливості аналізувати та вирішувати проблеми в умовах неповної інформації та неоднозначності. Такі типи складних управлінських завдань вимагають від людей прояву ініціативи та відповідальності за розвиток своїх навичок для досягнення успіху в цих ситуаціях. Тому, управлінська орієнтація пов'язана з проактивною поведінкою особистості та кар'єрним самоуправлінням. Особи з управлінською орієнтацією мотивовані на хорошу роботу, особливо на управлінські завдання.

- Технічна/функціональна орієнтація на кар'єру. Особи, які мають високі оцінки щодо технічної функціональної орієнтації на кар'єру, цінують можливість продовжити навчання, розвивати свої навички у своїй сфері знань і застосовувати ці навички у все більш складних справах і складніших проблеми.

«Strategies for Coping with Career Indecision College-to-Work Transition Questionnaire» [12]. кар'єрна орієнтація саморозвиток психологічний

SCCI-CWTQ складається з 14 субшкал, які представляють три основні стилі подолання нерішучості щодо кар'єри під час переходу від університету до роботи:

1) продуктивне подолання (наприклад, «Щоб прийняти рішення про те, що робити після закінчення навчання, я збираю детальну інформацію про професії, робочі місця, можливості просування по службі, навчальні програми тощо»),

2) підтримка пошуку подолання (наприклад, «Я консультуюся з іншими щодо кроків, які мені слід зробити, щоб правильно прийняти рішення про те, що робити після закінчення навчання»)

3) непродуктивне подолання (Я відкладаю рішення про те, що робити після закінчення навчання, на потім).

«Career Distress Scale». Обумовлюють актуальність розробленого методу автори тим, що часто можна зустріти особистість, в якої наявний негативний досвід у здійсненні професійної діяльності. Він, в свою чергу, призводить до дистресу [13].

Порушення кар'єри є поширеним і болісним результатом багатьох негативних переживань у кар'єрі, наприклад кар'єрна нерішучість. Автори обумовлюють актуальність розробленого методу відсутністю шкал для оцінки кар'єрного стресу, що обмежує дослідження, пов'язані з кар'єрним дистресом.

Так, була створена шкала, що являє собою 12 пунктів, що відображають негативні почуття, що з'являються протягом процесу прийняття професійних рішень, включаючи безпорадність, депресію, стрес, видавання бажаного за дійсне, уникнення, відсутність мети, тривогу, звинувачення, зволікання, нерішучість, одержимість і відчай. (Зразок завдання: «Я часто відчувають пригніченість або депресію з приводу вибору спеціальності чи кар'єри»).

Відповіді вказуються у 6-бальному форматі відповідей, подібному до Лайкерта (1 % категорично не згоден із 6 % повністю згоден). Більш високі бали відображали більші кар'єрні труднощі.

«Career Decision Self-Efficacy Scale» [14]. Метою розробки методу є дослідження труднощів у прийнятті кар'єрних рішень. Так, автори переконують, що ефективне їх прийняття залежить від складної комбінації загальних здібностей і цінностей, конкретних навичок прийняття кар'єрних рішень, контекстуальних факторів і когнітивних мотиваційних процесів, пов'язаних з кар'єрним рішенням.

Розроблена шкала це анкета для самооцінки з 18 пунктів. Його проходження дозволяє оцінити сприйняття людиною складної, оригінальної, суперечливої та непередбачуваної інформації в процесі прийняття рішення, що стосується кар'єри.

«Career Decision-Making Outcome Expectancies Scale» спрямована на оцінку академічних та кар'єрних очікувань учнів та студентів [15]. Розробка CEOES базується на літературі про розвиток кар'єри та розглянутих показниках очікуваних результатів кар'єри та пошуку кар'єри. Складається вона з п'ятнадцяти тверджень, які сформовані таким чином, щоб досліджувані могли отримати інформацію та перевірити гіпотези про себе в різних життєвих ролях.

«Career Engagement Scale» визначає ступінь активності особи відносно своєї кар'єри [16]. Актуальність розробки методу автори обумовлюють зміною тенденцій в кар'єрі. Оскільки наразі люди все більше відповідають за успішне управління своєю кар'єрою. Цей розвиток підвищив потребу в проактивній кар'єрній поведінці для об'єктивного та суб'єктивного успіху в кар'єрі. Існують численні заходи для відмінної кар'єрної поведінки, такі як планування кар'єри або спілкування. Хоча такі показники оцінюють концептуально відмінну поведінку, існуючі емпіричні дослідження це зробили показали, що вони значною мірою корелюють, вказуючи на те, що люди, як правило, одночасно залучені до різноманітних проактивних форм професійної поведінки. Оцінка цього загального ступеня залучення до кар'єрної поведінки здається багатообіцяючою, оскільки теорії розвитку кар'єри та дослідження часто не розрізняють конкретну поведінку, коли стверджують важливість проактивності в розвитку кар'єри. Тому дослідники та практики професійного консультування часто бажають оцінити ступінь активного управління кар'єрою на загальному рівні без конкретного розгляду відмінностей між різними способами поведінки.

Відсутність методів оцінки кар'єрної поведінки перешкоджає емпіричній оцінці теорій розвитку кар'єри та ускладнює порівняння існуючих досліджень у цій галузі, переконують дослідники Hirschi A., Freund P., Herrmann A. Крім того, наявні шкали дослідження не підходять для студентів, хоча проактивне управління кар'єрою також відіграє ключову роль у становленні студентів, оскільки дає змогу підготуватися до переходу до роботи.

Таким чином, дослідники розробили та перевірили коротку шкалу самооцінки, яка безпосередньо вимірює загальний ступінь залученості до самостійної поведінки в управлінні кар'єрою.

Так автори Hirschi A., Freund P., Herrmann A визначили конкретні форми кар'єрної поведінки, які відображають різні прояви ступенів участі у розвитку своєї кар'єри: залучення до кар'єри; планування кар'єри; самодослідження; екологічні дослідження; мережа; професійна ідентичність; самоефективність; задоволеність роботою; задоволеність кар'єрою.

Для опитування використовується 5-бальний формат відповіді за шкалою Лайкерта, де досліджувані вказують наскільки були залучені до виконання цих форм протягом останніх шести місяців у діапазоні від 1 (майже ніколи) до 5 (дуже часто).

«Career Decision Profile» [17]. CDP це опитувальник із 16 пунктів, призначений для вимірювання статусу прийняття рішення про кар'єру.

Статус рішення про кар'єру, як визначено CDP, складається з трьох вимірів:

- рішучості,

- комфорту,

- причини.

CDP це шість шкал, 16 пунктів. Кожен пункт оцінюється за 8-бальною шкалою Лайкерта від 1 (зовсім не згоден) до 8 (повністю згоден). Шкала рішучості (2 пункти) вимірює, наскільки людина вважає себе рішучою у виборі професії. Шкала комфорту (2 пункти) вимірює, наскільки комфортно він або вона відчуває прогрес у процесі прийняття вибору. Оцінки за цими двома шкалами коливаються від 2 до 16.

Інші чотири шкали, по три пункти кожна, оцінюють вимір «Причини» (під назвою «Потрібне рішення щодо кар'єри»). Коли оцінюється кожна з 4 шкал, сума рейтингів віднімається від 27, щоб гарантувати, що всі шкали CDP оцінюються в одному напрямку. Високі бали представляють позитивну цінність з точки зору респондента.

Чотири шкали CDP Reasons включають наступне:

1. Ясність у собі: сприйняття індивідами ясності їхнього розуміння своїх інтересів, здібностей та особистості, та того, як вони підходять до різних професій;

2. Знання про професії та навчання: як вважають респонденти, наскільки добре вони обізнані в професії та освітніх програмах, які вони обрали та чи відповідатимуть вони їхнім інтересам і здібностям;

3. Рішучість: як вважають респонденти, наскільки вони здатні приймати рішення без зайвих затримок, труднощів або покладення на інших.

4. Важливість вибору професії: наскільки важливим є вибір професії та робота в ній на даний момент.

Респонденти самостійно оцінюють свої результати. Щоб допомогти їм зрозуміти значення своїх балів, вони можуть прочитати двосторінкову публікацію The Career Decision Profile: Interpretation Tool (Jones, 1989). З моменту розробки CDP автор надав його безкоштовно для дослідників і консультантів з питань кар'єри, маючи на увазі, що вони будуть ділитися своїми результатами та надавати регулярні відгуки про їхнє використання.



Висновки

При вивченні кар'єрних орієнтацій студентів закладів вищої освіти переважна більшість сучасних методів дослідження включає: вивчення психологічної готовності до здійснення професійної діяльності; виявлення гендерних аспектів професійної діяльності; дослідження особливостей здійснення кар'єри студентами.

Теоретичний аналіз методик психологічного дослідження кар'єрних орієнтацій в аспекті вивчення професійного становлення студентів закладів вищої освіти дозволив виділити найбільш ефективні серед них:

- «Опитувальник професійної готовності» Кабардової;

- «Опитувальник кар'єрної готовності» Крітса;

- методику «Стратегії подолання кар'єрної нерішучості під час переходу з університету на роботу» Ліпшитса-Бразілера, Браунштейна-Берковіца, Капах-Ройфа;

- опитувальник «Шкала очікуваних результатів прийняття кар'єрних рішень» Олів'єри.

Вважаємо дані методики найбільш ефективними та релевантними у кількісних та якісних дослідженнях професійного становлення студентів, з огляду на їх психологічні особливості, а також наявність у них власного професійного досвіду.



Література

1. Березовська Л. Кар'єрні орієнтації сучасних студентів. Педагогіка і психологія професійної освіти. 2016. № 1. С. 105-113.

2. Молодь на ринку праці: навички XXI століття та побудова кар'єри. Щорічна доповідь Президентові України, Верховній Раді України, Кабінету Міністрів України про становище молоді в Україні (за підсумками 2018 року) / Держ. ін-т сімейної та молодіжної політики. Київ, 2019. 107 с.

3. Словник української мови: в 11 томах. Том 5, 1974. Стор. 745.

4. Щерба С. П. Філософія. Підручник для вузів / За ред. С. П. Щерби. К. 2007.

5. Professional/Career Orientation, Awareness, And Their Relationship To Locus Of Control Nourah A. Algadheeb, Princess Nourah Bint Abdulrahman University, Saudi Arabia

6. Перегончук Н.В., Фальчук М.П. Кар'єра та кар'єрні орієнтації: вивчення змісту понять .Молодий вчений. №12 (64)., грудень 2018, С. 60-64.

7. Шатілова О. С. Психологія кар'єри: методи дослідження. Теорія і практика сучасної психології. 2018. № 4. С. 227-238.

8. Моргун В. Ф., Тітов І. Г. Основи психологічної діагностики: навч. посіб. для студ. вищих навч. закладів. Київ: Слово, 2012. 464 с.

9. Savickas M., Porfeli E. Revision of the career maturity inventory: The adaptability form. Journal of Career Assessment. 2011. T. 19. №. 4. C. 355-374.

10. Braunstein-Bercovitz H., Lipshits-Braziler Y. Careerplanning beliefs as predictors of intentions to seek career counseling. Journal of career assessment. 2017. T. 25. №. 2. C. 352-368.

11. Bravo J. et al. Measuring career orientations in the era of the boundaryless career. Journal of Career Assessment. 2017. T. 25. №. 3. C. 502-525.

12. Lipshits-Braziler Y., Braunstein-Bercovitz H., Kapach-Royf N. Strategies for Coping with Career Indecision During the College-to-Work Transition: Concurrent and Pr

13. Creed P. et al. The career distress scale: Using Rasch measurement theory to evaluate a brief measure of career distress. Journal of Career Assessment. 2016. T. 24. №. 4. C. 732-746.

14. Storme M., Celik P., Myszkowski N. Career Decision Ambiguity Tolerance and Career Decision-Making Difficulties in a French Sample: The Mediating Role of Career Decision SelfEfficacy. Journal of Career Assessment. 2017.

15. Oliveira I. et al. Psychometric properties of a career exploratory outcome expectations measure. Journal of Career Assessment. 2016. T. 24. №. 2. C. 380-396.

16. Hirschi A., Freund P., Herrmann A. The career engagement scale: Development and validation of a measure of proactive career behaviors. Journal of Career Assessment. 2014. T. 22. №. 4. C. 575-594.

17. Jones L., Lohmann R. The Career Decision Profile: Using a measure of career decision status in counseling. Journal of Career Assessment. 1998. T. 6. №. 2. C. 209-230.



References

1. Berezovska L. (2016) Kar'yerni oriyentatsiyi suchasnykh studentiv. [Career orientations of modern students] Pedahohika i psykholohiya profesiynoyi osvity Pedagogy and psychology of professional education, 1, 105-113 [in Ukrainian] .

2. Yarema O. Y, Pyesha I. V., Bilyy A. I., Kravchenko O.V., Kolyada V.S., Karchevych M.V. at all (2019). Molod' na rynku pratsi: navychky XXI stolittya ta pobudova kar»yery. Shchorichna dopovid' Prezydentovi Ukrayiny, Verkhovniy Radi Ukrayiny, Kabinetu Ministriv Ukrayiny pro stanovyshche molodi v Ukrayini (za pidsumkamy 2018 roku) [Youth on the labor market: 21st century skills and career building. Annual report to the President of Ukraine, the Verkhovna Rada of Ukraine, the Cabinet of Ministers of Ukraine on the situation of youth in Ukraine (according to the results of 2018)] . Derzh. in-t simeynoyi ta molodizhnoyi polityky Govt. Institute of Family and Youth Policy. 107 p. [in Ukrainian].

3. Dictionary of the Ukrainian language: in 11 volumes (1974). 5, 745 p.

4. Shcherba S.P. (2007) Filosofiya. Pidruchnyk dlya vuziv [Philosophy. Textbook for universities], Kyiv [in Ukrainian].

5. Nourah A. A. (2015) Professional/Career Orientation, Awareness, And Their Relationship To Locus Of Control Nourah Journal of College Teaching & Learning. 1 (12), 13-38.

6. Peregonchuk N.V., Falchuk M.P. (2018) Kar'yera ta kar'yerni oriyentatsiyi: vyvchennya zmistu ponyat' [Career and career orientations: studying the content of concepts]. Molodyy vchenyy Young scientist. 12 (64), p. 60-64 [in Ukrainian].

7. Shatilova O. S. (2018) Psykholohiya kar»yery: metody doslidzhennya [Career psychology: research methods]. Teoriya i praktyka suchasnoyi psykholohiyi Theory and practice of modern psychology. 4, 227-238 [in Ukrainian].

8. Morgun V. F., Titov I. G. (2012) Osnovy psykholohichnoyi diahnostyky: navch. posib. dlya stud. vyshchykh navch. zakladiv [Basics of psychological diagnosis: teaching. manual for students higher education institutions] Kyiv: Slovo, 464 p. [in Ukrainian].

9. Savickas M., Porfeli E. (2011) Revision of the career maturity inventory: The adaptability form. Journal of Career Assessment. 4, 355-374.

10. Braunstein-Bercovitz H., Lipshits-Braziler Y. (2017) Careerplanning beliefs as predictors of intentions to seek career counseling. Journal of career assessment. Y 25. 2, 352-368.

11. Bravo J. et al. (2017) Measuring career orientations in the era of the boundaryless career. Journal of Career Assessment. Y 25. 3, 502-525.

12. Lipshits-Braziler Y., Braunstein-Bercovitz H., Kapach-Royf N. (2019) Strategies for Coping with Career Indecision During the College-to-Work Transition: Concurrent and Predictive Validity. Journal of Career Assessment. 1, 17.

13. Creed P. et al. (2016) The career distress scale: Using Rasch measurement theory to evaluate a brief measure of career distress. Journal of Career Assessment. Y 24. 4, 732-746.

14. Storme M., Celik P., Myszkowski N. (2017) Career Decision Ambiguity Tolerance and Career Decision-Making Difficulties in a French Sample: The Mediating Role of Career Decision Self-Efficacy. Journal of Career Assessment. 2, 273-288.

15. Oliveira I. et al. (2016) Psychometric properties of a career exploratory outcome expectations measure. Journal of Career Assessment. Y 24. 2, 380-396.

16. Hirschi A., Freund P., Herrmann A. (2014) The career engagement scale: Development and validation of a measure of proactive career behaviors. Journal of Career Assessment. Y 22. 4, 575-594.

17. Jones L., Lohmann R. (1998) The Career Decision Profile: Using a measure of career decision status in counseling. Journal of Career Assessment. Y 6. 2, 209-230.

Размещено на Allbest.ru

...