Можливості застосування засобів альтернативної та додаткової комунікації у практиці казкотерапії

Размещено на http://www.allbest.ru/

Можливості застосування засобів альтернативної та додаткової комунікації у практиці казкотерапії

Казачінер Олена Семенівна доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри здоров'я людини, реабілітології і спеціальної психології, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

Бойчук Юрій Дмитрович доктор педагогічних наук, професор, член- кореспондент НАПН України, професор кафедри здоров'я людини, реабілітології і спеціальної психології, ректор, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

Галій Алла Іванівна кандидат біологічних наук, доцент, завідувач кафедри здоров'я людини, реабілітології і спеціальної психології, Харківський національний педагогічний університет імені Г.С.Сковороди

Анотація

У статті обґрунтовано, що використання засобів альтернативної та додаткової комунікації у практиці казкотерапії не були предметом спеціальних наукових пошуків. Доведено, що робота над казкою не повинна залишатися незмінною, нині вона потребує перегляду підходів та інструментарію. Таким дієвим засобом, на нашу думку, може стати альтернативна та додаткова комунікація: малюнки, фотографії, схеми, таблиці, міміка частин обличчя, рухи, жести. Використання у практиці роботи над казкою різноманітних схем, малюнків, піктограм, таблиць, ілюстрацій допоможе у роботі з дітьми не лише із психологічними та навчальними проблемами, а й із дітьми, що мають порушення та / або загальне недорозвинення мовлення. Крім того, такий інструментарій надасть можливість розширити загальний кругозір дитини, а також ознайомлення її з навколишнім середовищем.

Було показано особливості застосування засобів АДК під час роботи над повістю-казкою С.Лагерлеф «Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми» та мультиплікаційного фільму за його мотивами «Зачарований хлопчик». Над цією казкою доцільно працювати з дітьми віком 9-12 років, які мають загальне недорозвинення мовлення, труднощі під час складання опису, розповіді, під час переказу твору, а також такими дітьми, які є ледачими, бешкетують, які не люблять навчатися, мають шкідливі звички.

На прикладі цієї повісті-казки нами було показано такі особливості роботи над казкою терапевтичного та корекційного змісту з використанням засобів АДК з дітьми, які мають не лише психологічні та навчальні проблеми, а й із дітьми із порушеннями та / або загальним недорозвиненням мовлення: виготовлення малюнків самостійно або добір кадрів із мультфільму / ілюстрацій, які зображують персонажів казки; обговорення характерів казкових героїв; складання «Шляху героя»; складання «Карти подорожі казкою»; робота з таблицею «Кому що належить?»; залучення дітей до складання самостійної розповіді сюжету казки.

Ключові слова: казкотерапія, казка, засоби комунікації, альтернативна комунікація, додаткова комунікація

Kazachiner Olena Semenivna Doctor of Education, Full Professor, Professor of Human Health, Rehabilitology and Special Psychology Department, H.S.Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

Boychuk Yuriy Dmytrovych Doctor of Education, Professor, Correspondent Member of National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Professor of Human Health, Rehabilitology and Special Psychology Department, Rector, H.S.Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

Halii Alla Ivanivna PhD in Biology, Docent, Head of Human Health, Rehabilitology and Special Psychology Department, H.S.Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University

POSSIBILITIES OF USING ALTERNATIVE AND ADDITIONAL COMMUNICATION TOOLS IN PRACTICE OF FAIRY-TALE THERAPY

Abstract. The article substantiates that the use of means of alternative and additional communication in the practice of fairy-tale therapy was not the subject of special scientific research. It has been proven that the work on the fairy tale should not remain unchanged, now it needs a review of approaches and tools. In our opinion, such an effective means can be alternative and additional communication: drawings, photos, diagrams, tables, facial expressions, movements, gestures. The use of various schemes, drawings, icons, tables, illustrations in the practice of working on a fairy tale will help in working with children not only with psychological and educational problems, but also with children who have disorders and / or general underdevelopment of speech. In addition, such tools will provide an opportunity to expand the child's general horizons, as well as familiarize him with the environment.

The features of the use of AAC tools during work on S. Lagerlef's fairy-tale novel “The Amazing Journey of Nils with Wild Geese” and the animated film based on his motives “An Enchanted Boy” were shown. It is advisable to work on this fairy tale with children aged 9-12 years who have general speech underdevelopment, difficulties when composing a description, when retelling a story, as well as children who are lazy, quarrelsome, who do not like to study, have harmful habits.

Using the example of this fairy-tale story, we showed the following features of working on a fairy tale of therapeutic and corrective content using ADC tools with children who have not only psychological and educational problems, but also with children with speech disorders and / or general underdevelopment: making drawings depicting fairy tale characters independently or a selection of frames from cartoons / illustrations; discussion of characters of fairy-tale heroes; compilation of the “Hero's Way”; compilation of the “Fairytale Journey Map”; work with the table “Who has what?”; involving children in composing an independent story of a fairy tale.

Keywords: fairy-tale therapy, fairy-tale, communication tools, alternative communication, additional communication

Постановка проблеми

У зв'язку із сучасним непростим сьогоденням, у тому числі у часи спочатку світової пандемії COVID-19, потім - військових дій в Україні, багато дітей мають порушення психофізичного розвитку, різноманітні психологічні травми, поведінкові порушення, а також мають вроджені чи набуті порушення мовлення та навичок спілкування. Крім того, необхідність навчатися в онлайн-режимі починаючи вже з молодшого шкільного віку (вона викликана причинами, вказаними вище) зумовила виникнення значної кількості навчальних труднощів у дітей.

Казкотерапія є дієвим та ефективним інструментом у роботі з дітьми, які мають різноманітні проблеми як фізичного, так і психологічного й навчального характеру. Як відомо, у казкотерапії застосовуються 5 видів казок: художні (авторські, народні), дидактичні, психокорекційні, психотерапевтичні та медитативні. Окрім того, що ці казки допомагають розв'язувати психологічні і навчальні проблеми дитини, їх доцільно використовувати й для роботи з дітьми з легкими мовленнєвими порушеннями та загальним недорозвиненням мовлення.

У свою чергу, власне робота над казкою не повинна залишатися незмінною, нині вона також потребує перегляду підходів та інструментарію. Таким дієвим засобом, на нашу думку, може стати альтернативна та додаткова комунікація (АДК): малюнки, фотографії, схеми, таблиці, міміка частин обличчя, рухи, жести. Використання у практиці роботи над казкою різноманітних схем, малюнків, піктограм, таблиць, ілюстрацій допоможе у роботі з дітьми не лише із психологічними та навчальними проблемами, а й із дітьми, що мають порушення та / або загальне недорозвинення мовлення. Крім того, такий інструментарій надасть можливість розширити загальний кругозір дитини, а також ознайомлення її з навколишнім середовищем.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання казкотерапії, особливості роботи над казкою терапевтичного, психокорекційного спрямування, застосування різноманітних технологій у цій сфері були предметом сучасних досліджень О.Василевської [2], І.Грачової, О.Сороковової [5], Є.Железнової [7], О.Косарєвої [12], Т.Котової [13], О.Казачінер, Ю.Бойчука, А.Галій [2;3;8;9], В.Осадчої [15], О.Ставицької [18], К.Стрілецької [19] та інших.

Особливості використання засобів альтернативної та додаткової комунікації у різного виду реабілітації дітей з особливими освітніми потребами студіювали Н.Бабич [1], Т.Єжова [6], О.Казачінер, І.Гордієнко, О.Цись [10], Н.Компанець, Т.Куценко [11], Ю.Рибак, О.Муращук [16], А.Савицький [17], М.Чайка, Г.Усатенко, О.Кривоногова [20] та інші.

Аналіз наукових праць із проблематики дослідження свідчить про те, що використання засобів альтернативної та додаткової комунікації у практиці казкотерапії не були предметом спеціальних наукових пошуків. Проте специфіка казкотерапії не лише дозволяє, а й зумовлює необхідність застосування засобів АДК.

Мета статті - розкрити можливості використання засобів альтернативної та додаткової комунікації у практиці казкотерапії.

Виклад основного матеріалу

Так, АДК може стати доцільним та дієвим інструментом у практиці казкотерапії. Наприклад, для ознайомлення дітей із казковими персонажами доцільно залучати дітей виготовляти картки з піктограмами із зображенням персонажів казок разом із дорослим (батьками, педагогом) та згодом - самостійно. Це буде цікаво для дітей, сприятиме мотивації дитини використовувати мовлення безпосередньо на практиці. Виготовляючи картки з піктограмами із зображенням персонажів казок, потрібно обговорювати з дитиною характер героя, його вчинки, ставлення до персонажа як з боку дитини, так і з боку інших героїв цієї казки.

Крім того, картки з піктограмами з підписами та без них можна застосовувати для навчання розповіді казки, для навчання переказу її сюжету, встановлювати різного роду зв'язки, відповідності, наприклад, між персонажем казки та річчю, яка йому належить. За допомогою таких карток корисно навчити дитину встановлювати послідовність подій у казці. Надзвичайно цікавими є казкотерапевтичні техніки «Шлях героя» та «Карта подорожі казкою», які базуються на знанні сюжету твору. Під час упровадження цих технік також доцільно застосовувати засоби АДК: схеми, таблиці тощо. Подорожуючи казкою, користуючись відповідними малюнками, ілюстраціями, схемами, дитина з різноманітними мовленнєвими порушеннями зможе покращити та полегшити опанування навичок усного та писемного мовлення (розповідь, переказ, ведення діалогу тощо).

Покажемо особливості застосування засобів АДК під час роботи над повістю-казкою С.Лагерлеф «Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми» та мультиплікаційного фільму за його мотивами «Зачарований хлопчик». Над цією казкою доцільно працювати з дітьми віком 9-12 років, які мають загальне недорозвинення мовлення, труднощі під час складання опису, розповіді, під час переказу твору, а також такими дітьми, які є ледачими, бешкетують, які не люблять навчатися, мають шкідливі звички.

Короткий зміст казки: хлопчик Нільс, який був ледачим, безвідповідальним бешкетником, раптом спіймав гнома. Гном покарав Нільса та зробив хлопчика маленьким. Разом зі зграєю гусей хлопчик летить у Лапландію, а дорогою різноманітні труднощі та перешкоди зробили його добрим та дбайливим. Цю повість-казку ми обрали, виходячи з таких припущень: казка має бути цікавою для дітей різного віку, пізнавальною, мати корекційне, терапевтичне і виховне та розвивальне значення, мати візуальну підтримку (наприклад, у вигляді екранної версії, і тієї, яку можна легко створити у вигляді засобів АДК), а також сприяти розвитку мовлення і розширенню загального кругозору.

Обов'язковою вимогою має бути організація попереднього перегляду мультиплікаційного фільму та читання твору. На наш погляд, це має здійснюватися саме у цій послідовності, тому що діти з порушеннями розвитку, зокрема мовлення, краще сприйматимуть сюжет казки наочно (тим паче, що мультфільм зроблено надзвичайно гарно та привабливо).

1. Виготовлення малюнків самостійно або добір кадрів із мультфільму / ілюстрацій, які зображують персонажів казки: хлопчик Нільс, гном, гусак Мартін, зграя гусей, гуска Акка Кнебекайзе, лис Смірре, білка Сірле, білченята, лелека Ерменріх, зграя пацюків, бронзовий пам'ятник королю Швеції Карлу ХІ, дерев'яний пам'ятник моряку Розенбому, тато і мама Нільса.

Доцільним буде запропонувати дітям розподілити у таблицю позитивних та негативних персонажів твору. Для кращої орієнтації поділяємо її на 2 частини, кожну з яких позначивши відповідним смайликом («добрий» та «злий»). Як варіант, можна зробити замість таблиці 2 круги, до яких додавати зображення позитивних та негативних героїв.

2. Слід зазначити, що зображення хлопчика Нільса доцільно зробити у двох варіантах: на початку та у кінці казки. При цьому обговорюємо з дитиною / дітьми: на початку казки Нільс бешкетував, бився, поводився негарно, ледарював; у кінці казки Нільс стає добрим, дуже відповідальним хлопчиком, який допоміг своєму другові. Обговорюємо, як за допомогою малюнка зобразити та показати Нільса, коли він був поганим, і коли він став добрим. Ставлення до хлопчика можна показати і виразом обличчя, рухами («Ай-ай-ай!», притиснувши долоні до щік; або показати вказівний палець: «Молодець Нільс!», посміхнутися, поаплодувати тощо).

3. Так само обговорюємо характер інших казкових героїв. Наприклад: Чому гном зачаклував хлопчика Нільса? Чи подобається тобі гусак Мартін? А хто ще з казки про Нільса тобі подобається? Хто почав ображати Нільса, коли він став маленьким? Чому це трапилося? Які три умови поставив Нільсові гном, щоб розчаклувати його? Хто загрожував життю гусей, коли вони зупинилися на крижині? Хто у цій казці є небезпечним та загрожує життю мешканців Гліммінгенського замку? Чи правильно вчинив Нільс, коли врятував замок від зграї пацюків? Як він це зробив? За що пам'ятник королю Швеції Карлу ХІ розізлився на Нільса? Чому моряк Розенбом урятував Нільса? Як він це зробив? Кому допоміг Нільс під час подорожі? Якою була третя умова гнома? Чи правильно вчинив Нільс, коли він її не виконав та врятував Мартіна? Метою такої діяльності (також за допомогою засобів АДК, зокрема малюнків, міміки) є розвиток та удосконалення діалогічного мовлення дітей. Залучаємо дитину за можливості давати спочатку скорочені, а згодом - повні відповіді на запитання, слідкуємо за дотриманням правильного наголосу, уживання закінчень слів тощо.

Доцільним буде залучати дітей складати короткі речення за допомогою карток, піктограм тощо. Наприклад: «Хлопчик Нільс сів за уроки. Нільс побачив гнома. Гном був під кришкою скрині». «Нільс зробив дудочку. Нільс зробив у дудочці 9 дірочок. Він почав грати на дудочці. Зграя пацюків пішла за Нільсом. Мартін підставив Нільсові крило. Пацюки потонули у морі». Або: «Нільс допоміг білченятам. Нільс допоміг диким гусям. Нільс допоміг гусаку Мартіну».

4. Складання «Шляху героя». Для цього також будуть потрібні малюнки із зображеннями героїв та подій казки (можна і окремі кадри з мультфільму / ілюстрації), а також стрілки, які позначають рух [3]. «Шлях героя» - хлопчика Нільса може виглядати так:

Село у Швеції, де живе Нільс - Нільс із рогатки стріляє у птахів - Нільс сідає за уроки у кімнаті - Нільс знаходить гнома - гном перетворює Нільса на маленького чоловічка - домашні птахи дражнять Нільса - Мартін разом із дикими гусьми та Нільсом відлітають у Лапландію - Акка Кнебекайзе забороняє Нільсові летіти з гусьми - Мартін захворів - Нільс лікує Мартіна - дикі гуси на крижині - лис Смірре наближається до гусей - Нільс рятує гусей від лиса - Мартін приносить Нільсові горішки від білки Сірле - Нільс рятує білченят - Нільс зустрічає гнома - Гном повідомляє дві умови, за яких Нільс знову стане великим - Гліммінгенський замок та лелека Ерменріх - Нільс виготовляє чарівну дудочку - Нільс рятує замок від зграї пацюків - міська ратуша, ночівля - зустріч із бронзовим королем Карлом ХІ - моряк Розенбом, Нільс залишається у його дерев'яному капелюсі - гуси повертаються назад - зустріч із гномом, який повідомляє третю умову - Нільс біжить додому та рятує Мартіна - гном розчакловує Нільса - Нільс поспішає до мами з татом.

Як бачимо, цей шлях надзвичайно довгий, тому його доцільно складати поступово, так само, як і читати твір і переглядати мультфільм частинами, зупиняючи казкові події на цікавому місці, тим самим мотивуючи, викликаючи бажання дитини / дітей дізнатися, що буде далі, читати казки та інші твори. За допомогою цього «шляху» потрібно також залучати дітей покроково складати розповідь про мандрівку хлопчика Нільса. Спочатку потрібно навчати складати прості, а згодом - поширені та складносурядні, складнопідрядні речення, додаючи до структури речення необхідну картку- піктограму або відповідну позначку. Картки-піктограми мають бути спочатку з підписами, а згодом підписи можна частково прибирати, поступово прибираючи їх зовсім.

5. Складання «Карти подорожі казкою». Цей вид діяльності, на нашу думку, має здійснюватися після застосування техніки «Шлях героя». Головне призначення Карти подорожі казкою - не лише сприяння розвитку зв'язного діалогічного та монологічного мовлення дітей, а й і розширення загальної обізнаності, бажання дізнатися про те чи інше історичне місце або особистість самостійно, тобто залучення до елементарного культурно-наукового пошуку.

Із метою розширення загального кругозору дітей потрібно показати зображення або фотографії тих історичних місць, де побував хлопчик Нільс із дикими гусьми (фото села у Швеції, Лапландія, Гліммінгенський замок, міська ратуша, годинникова башта Цитглогге, корабельна верф, королівський фрегат), а також фото або зображення особистостей, із якими зустрівся хлопчик: гном, король Швеції Карл ХІ, моряк Розенбом. Підкреслимо, що краще добирати не малюнки, а фото і залучати дітей робити відповідні підписи та робити зв'язні розповіді, користуючись фотографіями. Можна дати завдання дітям знайти потрібне зображення місця або особистості, на зворотному боці написати необхідну інформацію, а на уроці виступити з повідомленням.

Гліммінгехус (швед. Glimmingehus) - один із приватних середньовічних замків Швеції, який зберігся найкраще. Подібний тип споруд являв водночас і жилу дворянську резиденцію, і невелику кам'яну вежу. Замок знаходиться у комуні Сімрісхамн в лене Сконе. Гліммінгехус упродовж тривалого часу належав родині Розенкрантц, а в 1924 році був викуплений у власність Ради національної спадщини. За своїм типом резиденція належить до замків на воді. казкотерапія лагерлеф мультиплікаційний додаткова комунікація

Цитглогге, або Годинникова вежа (нім. Zytglogge) - годинникова вежа середньовічного походження з астрономічним годинником. Цитглогге виникла імовірно між 1218 та 1220 роками як оборонна вежа на західному кінці центральної міської вулиці заснованого у 1191 році Берна.

Гноми (від лат. genomos - «підземний мешканець», або від др.-грец. Гушоц - знання) - карлики з західноєвропейського, в першу чергу германо- скандинавського фольклору, часті герої казок та легенд, персонажі нижчої міфології народів Європи. Згідно з оповідями, вони живуть під землею, носять бороди и славляться багатством и майстерністю.

Карл XI (швед. Karl XI, 24 листопада 1655, замок Тре Крунур - 15 квітня 1697, там само) - король Швеції з 1660 по 1697 (самостійно з 1672), із Пфальц-Цвайбрюккенської династії. Син Карла X та Гедвіги Елеонори Г ольштейн-Готторпської.

Старий Розенбом (швед. Gubben Rosenbom) - ростова дерев'яна скульптура середини XVIII ст. у шведському місті Карлскруна. Набула широкої популярності завдяки згадуванню в повісті Сельми Лагерлеф «Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми». Скульптура служила ящиком для збору милостині при Адміралтейській церкві міста. Щілина для монет знаходиться під капелюхом, який необхідно підняти. У 1956 році оригінал було перенесено для збереження в одне з приміщень церкви, а на його місці встановили копію. У мультфільмі «Зачарований хлопчик» за мотивами книги церкву замінено на таверну, а скульптура без таблички стоїть «для краси».

У карті подорожі казкою послідовно має бути відображені місця, де побував Нільс, а також особистості, з якими він зустрівся під час подорожі. Карта має виглядати у вигляді замкненого кола, яке розпочинається та закінчується сільським будинком Нільса та його мамою з татом у цьому будинку. Карту також слід робити поступово та поетапно, оскільки обсяг твору не маленький та повний на цікаві події.

Таку карту подорожі доцільно використати для залучення дітей до гри, до пригадування основних моментів подорожі Нільса в Лапландію і назад. Тобто, застосовуючи цю техніку, у вигляді гри педагог сприятиме розвитку та корекції зв'язного мовлення дітей / дитини. Щоб гра вийшла цікавою та мотивуючою, саму карту потрібно гарно намалювати, розфарбувати, аби в неї можна було б грати багато разів. Після гри можемо запропонувати дитині пофантазувати, як складеться життя хлопчика Нільса після того, як його розчаклував гном, чи зміниться воно, а також і те, що зробить Нільс, коли гном раптом знову завітає до нього в гості?

6. Робота з таблицею «Кому що належить?» У кожне з вікон таблиці підставляємо малюнки: Нільс - рогатка (або дудочка), Гном - чарівна паличка, Пацюки - Гліммінгенський замок, Мартін - горішок, Моряк Розенбом - капелюх. Діти мають намалювати стрілочки від персонажа до речі, а потім скласти зв'язне речення: «Нільс має рогатку», «Нільс зробив дудочку», «У гнома є чарівна паличка», «Пацюки захопили Гліммінгенський замок», «Мартін приніс Нільсові горішок», «Моряк Розенбом тримає капелюх».

7. Залучення дітей до складання самостійної розповіді сюжету казки. Тут також доцільним є використання засобів АДК. Алгоритм роботи залишається тим самим, що і в інших видах роботи над казкою, а саме: за допомогою засобів АДК залучаємо дітей складати спочатку прості з візуальною та вербальною підтримкою, згодом - складніші - речення. Слідкуємо за правильним уживанням у мовленні прийменників, сполучників, закінчень у словах, правильним добором слів для розповіді та ведення діалогу. Важливим є й підтримання творчих починань учнів, у тому числі тих, які мають порушення та / або загальне недорозвинення мовлення, бажання дітей фантазувати, малювати, обговорювати вчинки героїв, адже казкова повість Сельми Лагерлеф надає для цього широкий спектр можливостей.

Висновки

Таким чином, усе сказане дозволило дійти висновку про те, що використання засобів альтернативної та додаткової комунікації у практиці казкотерапії не були предметом спеціальних наукових пошуків. Проте специфіка казкотерапії не лише дозволяє, а й зумовлює необхідність застосування засобів АДК. Використання у практиці роботи над казкою різноманітних схем, малюнків, піктограм, таблиць, ілюстрацій допоможе у роботі з дітьми не лише із психологічними та навчальними проблемами, а й із дітьми, що мають порушення та / або загальне недорозвинення мовлення. Крім того, такий інструментарій надасть можливість розширити загальний кругозір дитини, а також ознайомлення її з навколишнім середовищем.

Було показано особливості застосування засобів АДК під час роботи над повістю-казкою С.Лагерлеф «Дивовижна подорож Нільса з дикими гусьми» та мультиплікаційного фільму за його мотивами «Зачарований хлопчик». Над цією казкою доцільно працювати з дітьми віком 9-12 років, які мають загальне недорозвинення мовлення, труднощі під час складання опису, розповіді, під час переказу твору, а також такими дітьми, які є ледачими, бешкетують, які не люблять навчатися, мають шкідливі звички [21].

На прикладі цієї повісті-казки нами було показано такі особливості роботи над казкою терапевтичного та корекційного змісту з використанням засобів АДК з дітьми, які мають не лише психологічні та навчальні проблеми, а й із дітьми із порушеннями та / або загальним недорозвиненням мовлення: виготовлення малюнків самостійно або добір кадрів із мультфільму / ілюстрацій, які зображують персонажів казки; обговорення характерів казкових героїв; складання «Шляху героя»; складання «Карти подорожі казкою»; робота з таблицею: «Кому що належить?»; залучення дітей до складання самостійної розповіді сюжету казки.

Література:

1. Бабич Н.М. Допоміжна комунікація як один із засобів формування комунікативних навичок у дітей з порушеннями зору та інтелекту // Актуальні питання корекційної освіти. 2014. Вип. 4. с. 6-14.

2. Бойчук Ю., Казачінер О., Галій А. Види казок терапевтичного спрямування та особливості їх використання. Modern education, training and upbringing: collective monograph / Abdullayev A., Rebar I., etc. International Science Group. Boston: Primedia eLaunch, 2021. С. 412-420. https://isg-konf.com/uk/modern-education-training-and-upbringing-ua/

3. Бойчук Ю.Д., Казачінер О.С. Техніка «Шлях героя» в казкотерапії // Інноваційна педагогіка. 2021. № 31. Т.2. с. 97-100. http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2021/31/part_2/20.pdf

4. Василевська О. І. Казкотерапія як засіб психолого-педагогічного впливу // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки. 2012. Вип. 39. с. 30-36. http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_012_2012_39_7

5. Грачева И.А., Сороковова О.В. Контаминация песочной методики и сказкотерапии в коррекционно-логопедической работе с детьми старшего дошкольного возраста // Логопедия. 2014. № 4. с. 30-33.

6. Єжова Т.Є. Альтернативна комунікація як засіб соціальної реабілітації дітей з обмеженими можливостями життєдіяльності // Актуальні проблеми навчання та виховання людей з особливими потребами. 2011. № 8 (10). с. 73-80.

7. Железнова Е.Р. Использование сказки на занятиях по ознакомлению с окружающим и социальному развитию дошкольников // Дошкольная педагогика. 2010. № 8. - С. 25-27.

8. Казачінер О., Бойчук Ю. Нетрадиційні форми роботи з казкою як інструмент морального виховання дітей // Veda a perspektivy. 2022. № 1(8). с. 118-127. http://perspectives.pp.ua/index.php/vp/article/view/975/974

9. Казачінер О.С., Бойчук Ю.Д. Розвиток зв'язного мовлення дітей за допомогою логоказок // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2022. № 80. Т.1. с. 49-53. http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2022/80/part_1/8.pdf

10. Казачінер О.С., Гордієнко І.В., Цись О.В. Стан проблеми використання альтернативної та допоміжної комунікації дітьми з порушеннями мовленнєвого розвитку в Україні // Інноваційна педагогіка. 2020. Вип. 22. Т. І. с. 60-63. http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2020/22/part_1/15.pdf

11. Компанець Н., Куценко Т. Готовність до навчання читання: індивідуальний підхід. Системи допоміжної альтернативної комунікації для дітей з аутизмом // Дефектологія. 2011.№ 2. с. 20-24.

12. Косарєва О.І. Особливості застосування казкотерапії при подоланні емоційних проблем у дітей // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закл. освіти : зб. наук. пр. 2012. Вип. 4 (47). с. 94-98.

13. Котова Т.О. Казкотерапія як сучасний метод відновлювально-розвивального впливу на дошкільників // Логопед. - 2015. - № 3. - с. 17-20.

14. Куценко Т.О. Використання допоміжної альтернативної комунікації при

навчанні дітей з розладами аутичного спектра // Освіта осіб з особливими потребами: шляхи розбудови. 2013. Вип. 4 (2). с. 209-218. http://nbuv.gov.ua/UJRN/ooop_2013_4(2) 26

15. Осадчая В.В. Использование метода сказкотерапии в речевом развитии детей дошкольного возраста с общим недоразвитием речи // Логопедия. 2014. № 4. с. 52-57

16. Рибак Ю.В., Муращук О.М. Корекційно-розвивальна робота із формування комунікативної компетенції засобами альтернативної комунікації з дітьми із розладами спектру аутизму // Збірник наукових праць Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Серія : Соціально-педагогічна. 2013. Вип. 23(3). - с. 241-248.

17. Савицький А.М. Особливості використання засобів альтернативної комунікації в процесі розвитку мовлення дітей з синдромом Дауна // Науковий часопис НПУ імені М.П.Драгоманова. Серія 19: Корекційна педагогіка та спеціальна психологія. 2014. Вип. 27. - с. 179-183.

18. Ставицька О. Г. Технології казкотерапії у практиці психологічного консультування // Психол. перспективи. 2012. Вип. 19. с. 228-236.

19. Стрілецька К.А. Казкотерапія як метод формування моральних якостей молодших школярів // Інноватика у вихованні. 2016. Вип. 3. с. 295-302. http://nbuv.gov.ua/UJRN/inuv_2016_3_39

20. Чайка М.С., Усатенко Г.В., Кривоногова О.В. Теорія та практика використання альтернативної комунікації для осіб з особливими освітніми потребами: навчально- методичний посібник. Київ : ФОП Усатенко Г. В., 2021. 80 с.

21. Мантуло Н. Б., Полежаев Ю. Г. Формування соціокультурної компетенції в процесі навчання ділової іноземної мови: аксіологічний підхід. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. Запоріжжя. Класичний приватний університет, 2014, № 39 (92) С. 284 - 289.

References:

1. Babych, N.M. (2014). Dopomizhna komunikatsiya yak odyn iz zasobiv formuvannya komunikatyvnykh navychok u ditey z porushennyamy zoru ta intelektu [Assistive communication as one of the ways of forming communicative skills of children with visual and mental retardation]. Aktual'ni pytannya korektsiynoyi osvity - Actual questions of corrective education, 4, 6-14. [in Ukrainian]

2. Boychuk, Yu., Kazachiner, O., & Haliy, A. (2021). Vydy kazok terapevtychnoho spryamuvannya ta osoblyvosti yikh vykorystannya [Kinds of therapeutic fairy-tales and peculiarities of their using]. Modern education, training and upbringing: collective monograph / Abdullayev A., Rebar I., etc. International Science Group. Boston: Primedia eLaunch, 412-420. Retrieved from: https://isg-konf.com/uk/modern-education-training-and-upbringing-ua/ [in Ukrainian]

3. Boychuk, Yu.D., & Kazachiner, O.S. (2021). Tekhnika «Shlyakh heroya» v kazko terapiyi [Technique “Hero's way” in fairy-tale therapy]. Innovatsiynapedahohika - Innovative pedagogy, 31 (2), 97-100. - Retrieved from: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2021/31/part_2/20.pdf [in Ukrainian]

4. Vasylevs'ka, O.I. (2012). Kazkoterapiya yak zasib psykholoho-pedahohichnoho vplyvu [Fairy-tale therapy as a way of pedagogical and psychological influence]. Naukovyy chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriya 12 : Psykholohichni nauky - Scientific magazine of NPU imeni M. P. Drahomanova. Series 12 : Psychological sciences, 39, 30-36. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nchnpu_012_2012_39_7[in Ukrainian]

5. Gracheva, I.A., & Sorokovova, O.V. (2014). Kontaminacija pesochnoj metodiki i skazkoterapii v korrekcionno-logopedicheskoj rabote s det'mi starshego doshkol'nogo vozrasta [Contamination of sand methods and fairy-tale therapy in corrective and speech therapy work with senior preschoolers]. Logopedija - Speech therapy, 4, 30-33. [in Russian]

6. Yezhova, T.Ye. (2011). Al'ternatyvna komunikatsiya yak zasib sotsial'noyi reabilitatsiyi diteyz obmezhenymy mozhlyvostyamy zhyttyediyal'nosti [Alternative communication as a way of social rehabilitation of children with disabilities]. Aktual'niproblemy navchannya ta vykhovannya lyudey z osoblyvymy potrebamy - Actual problems of teaching and upbringing people with special needs, 8 (10), 73-80. [in Ukrainian]

7. Zheleznova, E.R. (2010). Ispol'zovanie skazki na zanjatijah po oznakomleniju s okruzhajushhim i social'nomu razvitiju doshkol'nikov [Using a fairy-tale at the lessons of presentation the surrounding world and in preschoolers' social development]. Doshkol'naja pedagogika - Preschool pedagogy, 8, 25-27. [in Russian]

8. Kazachiner, O., & Boychuk Yu. (2022). Netradytsiyni formy roboty z kazkoyu yak instrument moral'noho vykhovannya ditey [Non-traditional forms of working with a fairy-tale as an instrument of children's moral upbringing] Veda aperspektivy - Scientificprespectives, 1(8), 118-127. Retrieved from: http://perspectives.pp.ua/index.php/vp/article/view/975/974 [in Ukrainian]

9. Kazachiner O.S., & Boychuk Yu.D. (2022). Rozvytok zv"yaznoho movlennya ditey za dopomohoyu lohokazok [Children's speech development with a help of speech fairy-tales]. Pedahohika formuvannya tvorchoyi osobystosti u vyshchiy i zahal'noosvitniy shkolakh - Pedagogy of forming creative personality in high and general school, 80(1), 49-53. Retrieved from: http://pedagogy-journal.kpu.zp.ua/archive/2022/80/part_1/8.pdf [in Ukrainian]

10. Kazachiner, O.S., Hordiyenko, I.V., & Tsys', O.V. (2020). Stan problemy vykorystannya al'ternatyvnoyi ta dopomizhnoyi komunikatsiyi dit'my z porushennyamy movlennyevoho rozvytku v Ukrayini [State of problem of using alternative and assistive communication by children with speech disorders in Ukraine]. Innovatsiyna pedahohika - Innovative pedagogy, 22(1), 60-63. Retrieved from: http://www.innovpedagogy.od.ua/archives/2020/22/part_1/15.pdf [in Ukrainian]

11. Kompanets' N., & Kutsenko T. (2011). Hotovnist' do navchannya chytannya: indyvidual'nyy pidkhid. Systemy dopomizhnoyi al'ternatyvnoyi komunikatsiyi dlya ditey z autyzmom [Readiness for teaching reading: individual approach. The systems of alternative assistive communication for children with autism]. Defektolohiya - Defectology, 2, 20-24. [in Ukrainian]

12. Kosaryeva, O.I. (2012). Osoblyvosti zastosuvannya kazkoterapiyi pry podolanni emotsiynykh problem u ditey [Peculiarities of using fairy-tale therapy in solving children's emotional problems]. Onovlennya zmistu, form ta metodiv navchannya i vykhovannya v zakl. osvity - Renewing the content, forms and methods of teaching and upbringing in educational establishments, 4 (47), 94-98. [in Ukrainian]

13. Kotova, T.O. (2015). Kazkoterapiya yak suchasnyy metod vidnovlyuval'no- rozvyval'noho vplyvu na doshkil'nykiv [Fairy-tale therapy as a modern method of renovation and developmental influence on preschoolers]. Lohoped- Speech therapist, 3, 17-20. [in Ukrainian]

14. Kutsenko, T.O. (2013). Vykorystannya dopomizhnoyi al'ternatyvnoyi komunikatsiyi

pry navchanni ditey z rozladamy autychnoho spektra [Using assistive alternative communication in teaching children with ASD]. Osvita osib z osoblyvymy potrebamy: shlyakhy rozbudovy. - Education of people with special needs: the ways of development, 4 (2), 209-218. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ooop_2013_4(2) 26 [in Ukrainian]

15. Osadchaja, V.V. (2014). Ispol'zovanie metoda skazkoterapii v rechevom razvitii detej doshkol'nogo vozrasta s obshhim nedorazvitiem rechi [Using fairy-therapy method in preschoolers with general speech disorders' speech development]. Logopedija - Speech therapy, 4, 52-57 [in Russian]

16. Rybak, Yu.V., & Murashchuk, O.M. (2013). Korektsiyno-rozvyval'na robota iz formuvannya komunikatyvnoyi kompetentsiyi zasobamy al'ternatyvnoyi komunikatsiyi z dit'my iz rozladamy spektru autyzmu [Corrective and developmental work in forming children with ASD's communicative competence by tools of alternative communication]. Zbirnyk naukovykh prats' Kam"yanets'-Podil's'koho natsional'noho universytetu imeni Ivana Ohiyenka. Seriya : Sotsial'no- pedahohichna. - Collection of scientific works of Kamianets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko. Series: Social and pedagogical, 23(3), 241-248. [in Ukrainian]

17. Savyts'kyy, A.M. (2014). Osoblyvosti vykorystannya zasobiv al'ternatyvnoyi komunikatsiyi v protsesi rozvytku movlennya ditey z syndromom Dauna [Peculiarities of using alternative communication tools in the process of speech development of children with Down syndrome]. Naukovyy chasopys NPU imeni M.P.Drahomanova. Seriya 19: Korektsiyna pedahohika ta spetsial'na psykholohiya. - The scientific journal of the M.P. Dragomanov NPU. Series 19: Correctional pedagogy and special psychology, 27, 179-183. [in Ukrainian]

18. Stavyts'ka, O.H. (2012). Tekhnolohiyi kazkoterapiyi u praktytsi psykholohichnoho konsul'tuvannya [Fairy-tale therapy technologies in the practice of psychological consulting]. Psykhol. perspektyvy - Psychological perspectives, 19, 228-236. [in Ukrainian]

19. Strilets'ka, K.A. (2016). Kazkoterapiya yak metod formuvannya moral'nykh yakostey molodshykh shkolyariv [Fairy-tale therapy as a method of forming primary schoolchildren's moral traits]. Innovatyka u vykhovanni - Innovation in upbringing, 3, 295-302. Retrieved from: http://nbuv.gov.ua/UJRN/inuv_2016_3_39 [in Ukrainian]

20. Chayka, M.S., Usatenko, H.V., & Kryvonohova, O.V. (2021). Teoriya ta praktyka vykorystannya al'ternatyvnoyi komunikatsiyi dlya osib z osoblyvymy osvitnimy potrebamy [Theory and practice of using alternative communication for people with special educational needs]. - Kyyiv : FOP Usatenko H.V. [in Ukrainian]

21. Mantulo N. B., Polezhaev Y. G. Formation of sociocultural competence in the process of learning a business foreign language: an axiological approach. Pedagogy of creative personality formation in higher and secondary schools. Zaporizhzhia. Classical Private University, 2014, No. 39 (92) P. 284 - 289.

Размещено на Allbest.ru