Толерантність та агресія як біполярні складові спілкування в інтернеті

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний авіаційний університет

Толерантність та агресія як біполярні складові спілкування в інтернеті

Литвинчук Леся Михайлівна доктор психологічних наук, старший науковий співробітник, професор кафедри авіаційної психології

Київ

Анотація

В останні роки спостерігається підвищений науковий та практичний інтерес до феномену Інтернет-простору. Доступність електронних способів комунікації, глобалізація, перетворення цілого світу на «глобальне спілкування» через мережу Інтернет спонукає дослідників звертатися до різних проблем наукового характеру, що з'являються як результат функціонування Інтернет-середовища. Одна з подібних проблем - особливість комунікативного процесу віртуального простору. Перетин різних культур, поглядів, точок зору створює певне поле напруги в Інтернет-просторі. Виникає необхідність нормалізації та гармонізації спілкування для успішного ведення комунікативного процесу та уникнення ситуацій комунікативних прикрощів. Тож, біполярний феномен толерантності-агресії вимагає пильного розгляду в контексті складових спілкування Інтернетом. Однією з форм віртуального спілкування є явище - соціальний сайт, який має певну структуру, спрямовану на самопрезентацію та підтримку відносин з іншими користувачами Інтернету. Соціальний сайт має всі ознаки електронного жанру і має яскраво виражену комунікативну спрямованість. Саме соціальний сайт як спосіб інтеракції людей із різних верств суспільства найбільш яскраво відображає певні толерантні або не зовсім установки у процесі спілкування. Вивчаючи соціальний сайт як жанр Інтернет-комунікації, можна говорити про загальні закономірності функціонування будь-якого іншого жанру електронного спілкування, чітко виділити особливості мовної поведінки користувачів мережі та виявити специфічні маркери толерантної комунікації. Саме тому вивчення комунікативного середовища Інтернет, що сприяє адекватному сприйняттю текстів цього середовища, є безумовно актуальним та значущим. Специфіка віртуального спілкування дає змогу виявити специфічні маркери, що ідентифікують толерантні та інтолерантні інтенції комунікантів в Інтернеті. Ці маркери можна знайти на всіх рівнях гіпертексту. Використання цих маркерів передбачає формування у комунікантів, запрограмованих реакцій, які створюють нову узуальну норму в Інтернет-середовищі, відмінну від норм літературної мови. Ідентифікація мовної поведінки користувачів соціальних сайтів демонструє толерантне ставлення до тотального порушення прийнятої літературної норми, що є показником формування нової узуальної норми, що має тенденцію до закріплення як загальноприйнятої в середовищі Інтернет-користувачів. Проаналізовані основні поняття «толерантність», «агресія», «маркованість».

Ключові слова: комунікабельність, агресія, маркованість, Інтернет, толерантність, відхилення.

Abstract

Lytvynchuk Lesia Mykhaylivna Doctor of Psychological Sciences, Senior Researcher, Professor of the Aviation psychology Department, National Aviation University, Kyiv

TOLERANCE AND AGGRESSION AS A BIPOLAR COMPONENTS OF COMMUNICATION ON THE INTERNET

In recent years, there has been an increased scientific and practical interest in the Internet space phenomenon. The availability of electronic methods of communication, globalization, the transformation of the whole world into "global communication" through the Internet encourages researchers to address various problems of a science that appear as a result of the functioning of the Internet environment. One of the similar problems is the peculiarity of the communicative process of the virtual space. The intersection of different cultures, views, points of view creates a certain field of tension in the Internet. There is a need to normalize and harmonize communication in order to successfully conduct the communication process and avoid situations of communication problems. Therefore, the bipolar phenomenon of tolerance-aggression requires careful consideration in the context of the components of Internet communication. One of the forms of virtual communication is a phenomenon - a social site that has a certain structure aimed at self-presentation and maintaining relations with other Internet users. The social site has all the signs of the electronic genre and has a pronounced communicative focus. Exactly the social site is a way of interaction of different layers of society that most vividly reflects certain tolerant or not quite attitudes in the process of communication. Studying a social site as a genre of Internet communication, it is possible to talk about the general regularities of the functioning of any other genre of electronic communication, to clearly distinguish the peculiarities of the language behavior of network users and to identify specific markers of tolerant communication. That is why the study of the communicative environment of the Internet, which contributes to the adequate perception of the texts of this environment, is definitely relevant and significant. The specificity of virtual communication makes it possible to identify specific markers that identify tolerant and intolerant intentions of communicators on the Internet. These markers can be found at all levels of hypertext. The use of these markers involves the formation of programmed reactions in communicators, which create a new usual norm in the Internet environment, different from the norms of the literary language. The identification of language behavior of users of social sites demonstrates a tolerant attitude to the total violation of the accepted literary norm, which is an indicator of the formation of a new customary norm that tends to be established as generally accepted among Internet users. The basic concepts of "tolerance", "aggression" and "markedness" were analyzed.

Keywords: sociability, aggression, markedness, Internet, tolerance, deviation.

Вступ

Постановка проблеми. Віртуальний світ є особливим світом, створеним за допомогою комп'ютерних технологій. Реально він не існує, проте впливає на психоемоційний стан людини, створюючи ілюзію існування в цьому Інтернет світі. У віртуальному світі мережі Інтернет існує своя особлива комунікація - соціальні мережі, що має унікальні, стійкі характеристики, привнесені самими суб'єктами віртуального спілкування. Людина, яка вступає до будь-якої віртуальної соціальної мережі, проходить через процедуру персоніфікації в кібер-просторі, іноді до кількох разів в одній соціальній мережі. Персоніфікація полягає у створенні власного особистого профілю, в якому людина сама вибирає ступінь достовірності інформації, що видається. Наприклад, може залишати себе правдиву інформацію, і може бути й інкогніто, виступаючи під умовним позначенням, чи «ніком», і навіть використовувати чужі персональні дані. Після реєстрації, якщо така потрібна, учасник соціальної мережі має можливість у режимі реального часу спілкуватися у віртуальному просторі з такими ж учасниками соціальної мережі.

Завдяки певній анонімності, яку собі вибрав сам користувач, у нього з'являється можливість висловлювати свої слова та думки в бажаній формі, обминаючи норми моралі, які дотримуються в реальному житті, отримувати та давати поради, заводити знайомства тощо. Причиною незвичайної для реального світу відкритості людей у чаті походить від безпеки, яку дає вигадане ім'я, невидима зовнішність та нікому невідома особиста історія. Однак, це явище має й інші, негативні сторони. Якщо в реальному просторі абсолютна, тотальна свобода слова неможлива, оскільки значні фільтри моралі, моральності та культури обмежують людини у його висловлюваннях, а ворожа, агресивна поведінка заважає успішної соціальної адаптації у суспільстві, то у світі віртуальному панують зовсім інші правила. Анонімність як одна з особливостей кібер-спілкування стирає допустимі межі етики взаємодії. Часом хамство, жорстокість, образи, їдкість виразів стають нормою на деяких осіб. У даній статті ми спробуємо розібратись у порушених питаннях.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Толерантність як комунікативний феномен активно вивчається і представлений у роботах таких науковців, що досліджують філософські аспекти толерантності (В.М. Золотухін, А.Є. Зімбулі, З.Я. Умарова, М. Уолцер, Є.Ю. Шамсутдінова), психологічні аспекти толерантності (Л.Р. Колесов, X. Корнеліус, А.А. Леонтьєв, А.Р. Лурія, Д. Річардсон, Б.І. Хасан), толерантність як явище соціології та політології (А. Galeotti, С.Г. Іллінська, А.П. Назаретян). Проте уявлення толерантності як складової Інтернет-спілкування є досить новим явищем.

Мета статті - дослідження толерантності та агресії як біполярних складових спілкування в Інтернеті.

Виклад основного матеріалу

Одним із важливих наслідків повсякденності та масовості Інтернет-комунікацій стало розмивання норм писемного мовлення, виникнення дивної мікс-мови Інтернет-комунікацій, що допускає використання іншомовних вживань, змішування цифрових та словесних частин в одному слові, зневага літературних норм використання слів та побудови фраз та ін. Ця Інтернет-мова неологізмів легко поширилася у реальному повсякденному житті. Важливою його характеристикою стала агресивність, яка не тільки зламує існуючі норми літературної мови, а й відбиває і одночасно конструює поширений агресивний тип повсякденних соціальних взаємодій.

На думку багатьох сучасних учених, незважаючи на те, що агресія може бути обумовлена культурними, соціальними, економічними, політичними та демографічними факторами, значною мірою вона може бути спровокована мовними формами. Агресивна мова, що проникає у всі види соціальної комунікації, згідно з М. Хамільтоном, може завдати непоправної шкоди самооцінці «своїх жертв», загрожує зруйнувати цивільний дискурс [1]. Крім цього, вербальна агресія деякою мірою паралізує діяльність соціальних інститутів та перетворюється на реальну загрозу для цивілізованого суспільства. комунікативний біполярний толерантність інтернет

Мовна агресія має потужний руйнівний потенціал стосовно духовного життя суспільства. Як зазначають сучасні дослідники, інформаційне насильство, що реалізується через мовні форми, є силовим впливом на ментальну сферу[2]. Ця сфера, яку соціологи визначають як духовне життя суспільства, є сумою цінностей, переконань, моральних орієнтирів. Вони в сукупності визначають зміст взаємодій людей за головним критерієм - гуманності, цінності людської гідності та життя. У лексичних одиницях мови гуманістичний сенс представлений у згорнутому вигляді, що дозволяє суб'єкту «схопити» ці смисли цілісності.

Сучасні комунікативні практики свідчать про поширення в суспільстві мовної агресії, особливо популярної в молодіжному середовищі. Мова агресії активно практикується також студентською молоддю, яка орієнтована на професійне становлення у складних видах інтелектуальної праці, переважна більшість яких включає освоєння комунікативних компетенцій.

У психології першовідкривачем вивчення мовної агресії була психоаналітична концепція, що отримала назву «теорія потягів».

Основоположником цієї теорії був З. Фрейд, який наполягав у тому, що агресія - це «вроджений інстинкт» і «завжди пов'язаний з інстинктами самозбереження» [1].

Не заперечуючи значущості його праць, Е. Фромм, запропонував й донині актуальну типологізацію видів агресивної поведінки, де він підкреслював, що агресія завжди обумовлена лише біологічними характеристиками людини. Далі продовжуючи дослідження різних видів агресивної поведінки з акцентом на її вербальні прояви можна виявити в працях Е.П. Ільїна Найбільш широко питання, пов'язані з проявами мовної агресії, аналізуються в межах психолінгвістики у працях А.А. Леонтьєва, О.М. Леонтьєва, та ін., які наголошували, що у процесі комунікації негативні подразники перетворюються на мовленнєву діяльність [5].

Роджер Баркер та Курт Левін провели експеримент. Вони показали кімнату, наповнену іграшками, двом роздільним групам дітей, які не могли дістатися іграшок, тому що стояли за дротяним екраном. Для однієї групи дослідники відразу відкрили екран, і діти увірвалися до іграшок. Решті сказали, що їм треба чекати. Коли екран нарешті відкрився, багато хто з цих засмучених дітей розбили іграшки та зламали їх.

Розчарування, швидше за все, викликає агресивний відгук, коли ми дуже близькі до мети. Вивчення людей, які чекають на свою чергу, наприклад, за театральними квитками або в продуктовому магазині, також призвело до аналогічних висновків. Відповідно, у спорті учасники, близькі до перемоги, але які посіли друге місце, агресивніше реагували на результат. Агресивність, яка пов'язана зі структурою особистості, властива цій особистості завжди, тому проявляється у всіх формах життєдіяльності даної людини.

Тобто прояв агресії у процесі використання потенціалу Інтернету обумовлений далеко над останню структурою особистості суб'єкта. Інтернет просто забезпечує ті чи інші можливості вираження агресивності.

За останні двадцять років Інтернет став такою ж невід'ємною частиною нашого життя, як телевізор, холодильник чи мобільний телефон. Більше того, багато пристроїв мобільної зв'язки дають можливість виходити в Інтернет та бути повноцінним користувачем мережі. Таким чином, у людини є можливість не тільки дізнатися якісь новини, але й висловити своє ставлення до них майже миттєво.

Людина може відобразити через механізми зворотного зв'язку свій настрій. Крім розмежування видів агресії А. Басс та А. Дарки виділили два види ворожості (образа та підозрілість). Образа - заздрість та ненависть до оточуючих, обумовлені почуттям гіркоти гніву на весь світ за дійсні чи вигадані страждання. Підозрілість - недовіра та обережність щодо людей, заснована на переконанні, що оточуючі мають намір завдати шкоди. Класифікація видів агресії може бути представлена у вигляді дихотомії:

• фізична - вербальна;

• активна - пасивна;

• пряма - непряма [3].

Х. Хеккаузен (1986) розділяє агресію на ворожу та інструментальну. Термін «ворожа агресія» докладемо до тих випадків прояви агресії, коли головною метою агресора є заподіяння страждань жертви. Люди, які виявляють ворожу агресію, просто прагнуть заподіяти зло чи шкоду тому, на кого вони нападають [4].

Поняття «інструментальна агресія», навпаки, характеризує випадки, коли агресори нападають на інших людей, переслідуючи цілі, не пов'язані із заподіянням шкоди. Іншими словами, для осіб, які виявляють інструментальну агресію, заподіяння шкоди іншим не є самоціллю. Швидше вони використовують агресивні дії як інструмент для здійснення різних бажань. Цілі, що не передбачають заподіяння шкоди, що стоять за багатьма агресивними діями, включають примус та самоствердження. У разі примусу шкода може бути заподіяна з метою вплинути на іншу людину або «наполягти на своєму». Аналогічно агресія може виникнути для самоствердження або підвищення самооцінки, якщо така поведінка набуває схвалення з боку інших. Наприклад, людина може здатися «незламною» і «сильною» у відносинах з іншими, якщо нападає на тих, хто її провокує або дратує.

Е. Фромм (1998) виділяє два види агресії: «доброякісна» та «злоякісна». Перша з'являється на момент небезпеки і має оборонний характер. Як тільки небезпека зникає, згасає і дана форма агресії. «Злоякісна» агресія є жорстокістю. Н.Г. Незнанов (1994) розробив класифікацію форм та видів агресії з урахуванням спрямованості, форми соціально-психологічної реалізації та переваги способів вираження [1]:

• за мотивовано-утворювальною ознакою: агресія напад, агресія захист;

• за формою соціально-психологічної реалізації: конструктивний, деструктивний, дефіцитарний варіанти агресії.

До конструктивної агресії відносить відкритий прояв агресивних спонукань, що реалізується у соціально прийнятній формі за наявності відповідних поведінкових навичок та стереотипів, емоційного реагування, відкритості соціального досвіду та можливості саморегуляції та корекції поведінки. Під деструктивною агресією розуміється прямий прояв агресивності, пов'язане з порушенням морально-етичних норм, що кваліфікується як елементи делінквентної чи кримінальної поведінки та недообліком вимог реальності та недостатністю емоційного самоконтролю. Дефіцитарна форма агресії пов'язана з відсутністю достатньої реалізацією агресивних спонукань, при дефіциті відповідних поведінкових навичок та тенденцій до надмірного придушення емоційних реакцій.

І.А. Фурманов (1996) підрозділяє агресивність на конструктивну та деструктивну, де тільки остання несе в собі потенціал ворожості, злісності. До форм психологічного тиску, властивого традиційній додаються можливості Інтернету, завдяки чому вона набуває наступних функцій:

• Цілодобове втручання у особисте життя. Травля не має тимчасового чи географічного обмеження. Напади не закінчуються після школи чи робочого дня. Кіберхуліган (моббер) цілодобово має прямий доступ через технічні засоби до жертви: мобільний телефон або профіль у соціальних мережах та електронна пошта. Завдяки постійним номерів та облікових записів жертва не захищена від нападок та вдома.

• Необмеженість аудиторії, швидкість розповсюдження інформації. Повідомлення або зображення, що надсилаються електронними технічними засобами, дуже важко контролювати як тільки вони опинилися онлайн. Наприклад, відео легко копіюються з одного Інтернет-порталу на іншій. Тому розмір аудиторії та поле поширення кібермоббінгу набагато ширше за «звичайне» цькування. Той контент, про який давно забули, може знову потрапити на очі громадськості, і жертві буде важко його нейтралізувати.

• Анонімність моберу. Кіберзлочинець не показує себе своєю жертві, може діяти анонімно, що забезпечує йому - хай і здавалося б - безпеку і нерідко збільшує термін його негативної «кіберактивності». Незнання жертвою, ким є той, «інший», хто її переслідує, може залякати її та позбавити спокою [6].

Тролінг - слово не нове, з'явилося на початку 21 століття разом із розвитком Інтернету. По суті, тролінг - провокація користувачів з метою одержати від них емоційні коментарі. При цьому сам троль може бути людиною, яка не займає конкретної позиції з питання, тему якого розпалює суперечка. У процесі тролінгу, користувач намагається ставити провокаційні питання, доводити іншим учасникам спільноти, що вони не мають рації без жодних аргументів, робити все, щоб вивести опонентів із себе.

Маніпулювання - це один з видів психологічного впливу, грамотне виконання якого призводить до непомітної для людини активізації необхідних вам настроїв та реакцій у неї. Маніпулюючи поведінкою будь-якого суб'єкта, часто ви активізуєте в ньому не властиву йому реакцію. Його очікувані та плановані поведінкові дії виявляються зміненими в результаті вашого ефективного, але прихованого маніпулювання. Простіше кажучи, маніпуляція - це непомітне керування поведінкою та емоційним станом іншого суб'єкта через провокування необхідної маніпулятор реакції. Однак, дуже важливо усвідомлювати, що маніпулювання - це непросте мистецтво, несерйозне ставлення до якого може зробити вашу маніпуляцію.

Маніпулювання можна здійснювати для досягнення різних цілей. Наприклад, посилення свого контролю, влади чи здійснювати маніпулювання управління. Маніпулювання майже завжди впливає не так на поведінку людини як на несвідоме особистості. Однак результат маніпуляції помітний саме у поведінці людини. Для того, щоб маніпулювання було ефективним, необхідно знати багато психологічних аспектів природи особистості; вміти діагностувати всі зміни, що відбуваються з людиною під впливом. Необхідно розібратися зі своїми властивостями особистості, і навіть вміти розпізнавати домінуючі типи людей.

Будь-яке маніпулювання індивідуальною чи колективною свідомістю обов'язково враховує особливості психічного сприйняття та устрою маніпульованих. Це не виключає, проте, існування психологічних маніпуляцій, метою яких є психологічні цінності. Людиною можна маніпулювати заради завоювання її поваги, дружби, кохання, вдячності. Чисто психологічні маніпуляції можуть виступати як прелюдія до чогось іншого, підготовка ґрунту, зняття підозрілості. До проявів таких маніпуляцій можна віднести: зовнішню уважність та тактовність при внутрішній байдужості до психологічних проблем об'єкта; штучну ідентифікацію себе з об'єктом; формування симпатій; використання особистісної довіри у власних цілях.

Важливо залучатися найбільш стійким способом реагування. По-перше, у тривожний час жахливо працює пропаганда з обох боків. Тролі, боти - ви, напевно, вже зустрічалися з ними. Їхні коментарі часто дуже радикальні та емоційні. На щастя, соціальні мережі - це не чат, де в онлайн режимі від вас чекають миттєвої відповіді. Пам'ятайте про це. У вас завжди є вибір: як і коли відповісти на коментар і чи взагалі відповідати. Якщо відчуваєте, що занадто залучилися до діалогу візьміть паузу, відійдіть фізично, видихніть, переключіть увагу на якісь справи. Швидше за все, коли ви повернетесь до діалогу через якийсь час, ваші реакції та висловлювання будуть зважені, вам буде легше бачити маніпуляції.

Висновки

Специфіка віртуального спілкування дає змогу виявити специфічні маркери, що ідентифікують толерантні та інтолерантні інтенції комунікантів в Інтернеті. Ці маркери можна знайти на всіх рівнях гіпертексту. Використання цих маркерів передбачає формування у комунікантів, запрограмованих реакцій, які створюють нову узуальну норму в Інтернет- середовищі, відмінну від норм літературної мови. Проте, у особи є дві різні мотиваційні тенденції, пов'язані з агресивною поведінкою: тенденція до агресії та її гальмування. Тенденція до агресії це схильність індивіда оцінювати багато ситуацій та дії людей як загрозливі для нього та прагнення відреагувати на них власними агресивними діями. Тенденція до придушення агресії визначається як індивідуальна схильність оцінювати власні агресивні дії як небажані та неприємні, що викликають жаль та докори совісті. Ця тенденція лише на рівні поведінки веде до придушення, уникнення чи засудження проявів агресивних дій. Джерела гальмування агресії можуть бути як зовнішніми, так і внутрішніми.

Література

1. Вовк Н. Явище тролінгу в Інтернеті як загроза інформаційному суспільству. Інформація, комунікація, суспільство / Н. Вовк // Матеріали 2-ої Міжнародної наукової конференції ІКС-2013 (16-19 травня 2013 року). - Львів: Видавництво Львівської політехніки, 2013.-С. 104-105.

2. Воропаєва Т Конфліктизація культурно- історичного простору українства в умовах сучасних загроз: теорія і практика. / Т. Воропаєва // Українознавчий альманах. - 2019. - № 25. - С. 34-43.

3. Кокарча Ю.А. Тролінг як засіб політичної маніпуляції в Інтернет-просторі / Ю.А. Кокарча // Науковий часопис НПУ імені Михайла Драгоманова. Серія 22: Політичні науки та методика викладання соціально-політичних дисциплін. - 2016. - № 20. - С. 77-82.

4. Литвинчук Л., Чистяк О. Розвиток символічного засобу комунікації особистості методами музичного впливу: психофізіологічне дослідження на основі візуального та звукового біологічного зворотного зв'язку / Л. Литвинчук, О. Чистяк // Збірник наукових праць Національної академії Державної прикордонної служби України. Серія: психологічні науки. - 2019. - № 1. - С.158-165.

5. Як розпізнати Інтернет-тролів та чому з ними краще не сперечатися [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://eset.ua/ua/blog/view/115/kak-raspoznat-internet-trolley-i-pochemu-s-nimi-luchshe-ne-sporit

6. Yakovytska, L.S., Pomytkina, L.V., Synyshyna, V.M., Ichanska, O.M., Hordiienko, K.O. (2022). Computer addiction as a new way of personal self-realization of student youth. Journal of Physics: Conference Series, XIV International Conference on Mathematics, Science and Technology Education (ICon-MaSTEd), 18-20 May 2022. Kryvyi Rih, Ukraine. 2288 012040. doi:10.1088/1742-6596/2288/1/012040

References

1. Vovk N. (2013). Yavysche trolinhu v Interneti iak zahroza informatsijnomu suspilstvu [The phenomenon of trolling on the Internet as a threat to the information society]. Informatsiia, komunikatsiia, suspilstvo 2013: materialy 2-oi Mizhnarodnoi naukovoi konferentsii IKS-2013 - Materials of the 2nd International Scientific Conference IKS-2013. (pp. 104-105). Lviv: Vydavnytstvo Lvivs'koi politekhniky [in Ukrainian].

2. Voropaieva T. (2019). Konfliktyzatsiia kul'turno- istorychnoho prostoru ukrainstva v umovakh suchasnykh zahroz: teoriia i praktyka [Conflicting of the cultural and historical space of Ukrainianness in the conditions of modern threats: theory and practice]. Ukrainoznavchyj al'manakh - Ukrainian studies almanac, 25, 34-43 [in Ukrainian].

3. Kokarcha J. (2016). Trolinh iak zasib politychnoi manipuliatsii v internet-prostori [Trolling as a means of political manipulation in the Internet space]. Naukovyj chasopys NPUimeni Mykhajla Dragomanova. Seriia 22. Politychni nauky ta metodyky vykladannia sotsial'no- politychnykh dystsyplin - Scientific journal of Mykhailo Drahomanov National University of Science and Technology. Series 22: Political science and methods of teaching socio-political disciplines, 20, 77- 82 [in Ukrainian].

4. Lytvynchuk, L. & Chystiak, O. (2019). Rozvytok symvolichnoho zasobu komunikatsii osobystosti metodamy muzychnoho vplyvu: psykhofiziolohichne doslidzhennia na osnovi vizualnoho ta zvukovoho biolohichnoho zvorotnoho zviazku [Development of the symbolic means of communication of the person by methods of musical influence: psychophysiological research on the basis of visual and sound biological feedback]. Zbirnyk naukovykhprats Natsionalnoi akademii Derzhavnoi prykordonnoi sluzhby Ukrainy. Seriia: psykholohichni nauky - Collection of scientific works of the National Academy of the State Border Service of Ukraine. Series: psychological sciences, 1, 158-165 [in Ukrainian].

5. Yak rozpiznaty Internet-troliv ta chomu z nymy krasche ne sperechatysia [How to recognize Internet trolls and why it is better not to argue with them]. (2021). Retrieved from https://eset.ua/ua/blog/view/115/kak-raspoznat-internet-trolley-i-pochemu-s-nimi-luchshe-ne-sporit [in Ukrainian].

6. Yakovytska, L.S., Pomytkina, L.V., Synyshyna, V.M., Ichanska, O.M., Hordiienko, K.O. (2022). Computer addiction as a new way of personal self-realization of student youth. Journal of Physics: Conference Series, XIV International Conference on Mathematics, Science and Technology Education (ICon-MaSTEd), 18-20 May 2022. Kryvyi Rih, Ukraine. 2288 012040. doi:10.1088/1742-6596/2288/1/012040

Размещено на Allbest.ru