Дослідження формування асертивності у підлітків з агресивною поведінкою

Виклад основного матеріалу

Однією з рис особистості є асертивність. Асертивність - сукупність психологічних властивостей людини, які формують його поведінку у суспільстві, побудовану на адекватній поведінці у критичних ситуаціях, що виявляється у впевнених рішеннях як своєчасній реакції на динаміку соціально-психологічних змін і впливу різних чинників, а також у психологічній рівновазі й етичному ставленні до інших у взаємовідносинах (Леонтьєв, 2008: 20). Асертивна поведінка - це поведінка впевненої у собі людини, коли потреби і права інших поважають тоді, коли, відповідно, поважають її права (Леонтьєв, 2008). Це така поведінка, для якої характерними є прямота, ясність та конструктивність та повага до іншої особистості. Асертивною є така поведінка, яка передбачає відкрите висловлювання своїх думок, почуттів і переконань без приниження почуттів і поглядів своїх співрозмовників. У конфліктній ситуації така поведінка дає змогу досягти компромісу без відмови від власної гідності й власних переконань. Люди, що поводяться асертивно, спроможні сказати «Ні!» без докорів сумління, злості, страху. Це ключове вміння для протистояння тиску, пресингу, маніпуляціям. Також асертивна поведінка ґрунтується на власній гідності і повазі до себе; готовності виголосити та захистити власні права й водночас визначати права інших на це. Власна гідність і повага до себе мають базуватися на пізнанні своїх слабких і сильних сторін, а також на щирих контактах із доброзичливими до нас людьми.

Основними характеристиками асертивної поведінки є: вираження своїх думок, переконань та почуттів прямо та відкрито, поважаючи інших; коли людина діє природно, не прагне когось підкорювати чи змінювати; готовність обговорювати конфліктні ситуації, співпрацювати, йти на компроміси; відповідальність за власні вчинки, не перекладаючи відповідальності на інших; уміння прямо щось попросити; вміння допомагати іншим, але за їхнім бажанням і проханням, не нав'язуючи своєї допомоги або свого розуміння; уважне вислуховування співрозмовника; спілкування спокійним голосом; уміння спокійно відмовляти і пояснювати причини відмови; намагання зрозуміти думки іншого. Такі ознаки є повністю протилежними для агресивної поведінки, для якої характерними є: відстоювання своїх думок, переконань та почуттів, порушуючи права інших; зверхня поведінка під час спілкування; насмішкувате та зухвале ставлення тощо. особистісний комунікативний асертивність агресивний підліток

Асертивна поведінка часто порівнюється з впевненою поведінкою. А.П. Федоров під асертивною поведінкою розумів впевнену поведінку, за якої мета досягається активно, не порушуючи права інших людей (О. Галицький та ін., 2004: 40). О. Хохолова, продовжуючи дослідження А.П. Федорова, розглядала асертивну особистість як таку, яка дотримується позиції ненасильства (Хохолова, 2008: 17). Пороблема асертивності має різні погляди науковців у її трактуванні. Л. Ніколаєв стверджує, що дане поняття більше використовується у таких контекстах, як відповідальність, уміння протистояти груповому тиску, етична переконаність.

Вітчизняна психологія термін «асертивність» почала розглядати після публікації книги чеських авторів В. Каппоні та Т Новака. Також це відкрита поведінка, яка не принижує іншого і не завдає йому шкоди, це поведінка, за якої ураховуються інтереси інших людей (В. Каппони, Т. Новак, 1995: 36). Найбільшу зацікавленість для науковців у проблемі асертивної поведінки становить здатність запобігати та долати конфліктні ситуації.

Саме такий аспект поведінки є найгострішим у підлітків з агресивною поведінкою, які під час взаємодії з оточенням проявляють конфліктність або провокують її. Самоповага до себе та інших як основні компоненти асертивної поведінки, а також здатність прийняти на себе відповідальність - це ті аспекти, які необхідні для подолання агресії. Більшість науковців схиляється до думки, що саме асертивна поведінка є «золотою серединою» між пасивною та агресивною поведінкою. О. Галицький, О. Мельник, В. Синявський стверджують, що асертивній людині властиве компромісне вирішення проблемних ситуацій. Асертивність є редукційним чинником у прояві агресивної поведінки, порушенні її безпечного психологічного простору.

Ураховуючи той науковий факт, що існує різноманітність поглядів і підходів до структурних компонентів асертивності, у нашому дослідженні необхідно дослідити саме ті компоненти, які є необхідними для формування асертивності у підлітків з агресивною поведінкою.

Нами було розроблено програму дослідження, яка включала такі етапи:

1 етап - етап підготовки дослідження. На цьому етапі було підібрано та обґрунтовано діагностичний інструментарій емпіричного дослідження.

2 етап - етап проведення дослідження. На цьому етапі здійснено безпосередньо емпіричне дослідження компонентів асертитвності у підлітків з агресивною поведінкою.

Усі респонденти були детально проінструктовані щодо правильного виконання методики. Для підвищення достовірності результатів дослідження проводилося анонімно.

3 етап - аналіз та інтерпретація отриманих даних. На цьому етапі аналізувалися отримані результати.

Дослідженням було охоплено 45 підлітків (12-13 років), 25 хлопців і 20 дівчат, які перебувають у центрах соціально-психологічної реабілітації дітей. У цих центрах знаходяться діти, які опинилися у складних життєвих обставинах: соціальні сироти, діти з неблагополучних сімей, діти, схильні до бродяжництва, та ін.

У ході дослідження було розроблено авторську методику, а також використано тест А. Ассігнера, який дає змогу визначити, наскільки підлітки проявляють неврівноваженість та жорстокість до інших; листок Форверга для визначення рівня контактності.

У нашому дослідженні ми розглядаємо асертивність як комплексну характеристику, у якій необхідно досліджувати особистісно-комунікативний (контактність, відсутність страху, тривожності, емоційність мовлення); когнітивний (компетентність і розуміння себе та інших) і поведінковий (навички соціальної поведінки) компоненти.

Результати дослідження поведінкового компоненту (тест А. Ассігнера) засвідчили, що серед дівчат і хлопців переважає середній рівень неврівноваженості та жорстокості. Також було виявлено, що у 27% хлопців середній рівень агресивності, у дівчат - 50%. Низький рівень агресивності відзначається у 9% хлопців та у 15% дівчат. За результатами було визначено, що середній рівень прояву агресивності переважає у підлітків.

Для визначення особистісно-комунікативного компоненту асертивності застосовували дослідження рівня контактності - здатності до товариськості, взаємодії.

Контактність є тією основою, на якій будується спілкування. Під контактністю розуміється емоційно благополучні, довірливі взаємовідносини, тактовність і повага один до одного, що забезпечує сприятливий клімат у колективі, в якому перебуває дитина. Контактність підлітка з агресивною поведінкою полягає у його готовності до спілкування, відкритості до інших. Визначення рівня контактності здійснювалося за допомогою опитувальника М. Форверга на контактність, який дає змогу визначити такі якості, як емпатія, повага, відвертість, щирість, ініціативність, безпосередність.

Результати дослідження продемонстрували тенденцію низького рівня контактності серед хлопчиків та середній рівень контактності серед дівчат. Найменш контактними є хлопці - 32%.

Дослідження когнітивного компоненту дало змогу визначити знання підлітків щодо асертивної поведінки, її проявів у взаємодії з оточуючими, вміння розуміти свої права і знати права інших.

Так, серед респондентів 80% (36 осіб) не усвідомлюють відповідальність за наслідки своєї поведінки, тобто є схильними до осуду емоцій та поведінки інших. 50% опитаних звикли виправдовувати тільки свою поведінку, даючи часто неправдиві пояснення. 40% підлітків не завжди готові визнати, що інші також мають право на захист своїх пров. 44% респондентів не дивляться під час спілкування в очі, а також не намагаються розуміти думку інших. Для підлітків також характерні такі тенденції, як невміння прямо коректно про щось просити, якщо їм у чомусь відмовляють, то вони проявляють своє невдоволення, не звикли уважно слухати свого співрозмовника.

Такі результати засвідчили у необхідності формування навичок асертивності у підлітків з агресивною поведінкою.

На основі результатів дослідження нами було сформульовано такі компоненти асертивності: когнітивний, поведінковий, комунікативний. Важливу роль у формуванні асертивної поведінки у підлітків з агресивною поведінкою відіграють також знання і розуміння механізмів здійснення агресивної поведінки, оскільки вони можуть бути: провокуючими, коли агресія провокується впливом неприйнятної поведінки або ж відповідними шаблонами, наказами, різними невдалими захопленнями (грішми); регулюючими, коли на поведінку підлітка впливають покарання, схвалення або ж підліток постійно спостерігає за тим, як карають іншого; засвоєними - механізм, який породжує агресію як унаслідок біологічних особливостей (нервову систему, гормональний розвиток), так і через власні спостереження підлітка, особистий досвід. За допомогою розробленої авторської анкети було констатовано, що у 62,2% підлітків агресивна поведінка була провокуючою. Це пояснюється тим, що поведінка підлітків мотивувалася їхніми асоціальними захопленнями, внаслідок чого вони постійно отримували накази, вказівки з боку дорослих, що ще більше призводило до загострення їхнього стану. 37,8% підлітків мали прояви агресивної поведінки через нестійкість нервової системи, що характерно для підліткового віку.

Висновки

Отже, агресивна поведінка у підлітків стає нині однією з проблем, які набувають глобального характеру. Серед науковців немає загальновизнаної теорії агресії, оскільки кожний конкретний випадок роботи з агресивним підлітком є неповторним і унікальним. Проте, щоб працювати з агресивною дитиною, необхідно знати і розуміти основні теорії. Редукції агресії сприяє асертивна поведінка, яка реалізується через певні соціальні ситуації. Поняття «асертивність» передбачає наявність особистісної та соціальної готовності до власної життєтворчості, здатності актуалізувати та адекватно реалізовувати власні прагнення. Подолання агресивності у підлітків необхідно здійснювати виходячи з досвіду, набутого під час проведення соціально-психологічних досліджень. Так, результати проведеного дослідження серед підлітків з агресивною поведінкою дають підстави стверджувати, що необхідно формувати у них такі компоненти асертивності: особистісно-комунікативний (контактність, відсутність страху, тривожності, емоційність мовлення), когнітивний (компетентність і розуміння себе та інших), поведінковий (навички соціальної поведінки).

Список використаних джерел

1. Бойко В.В. Энергия эмоций в общении: взгляд на себя и на других. Москва: Филинъ, 1996. 472 с.

2. Каппони В., Новак Т. Как делать все по-своему, или Ассертивность - в жизнь. Санкт-Петербург: Питер, 1995. 186 с.

3. Леонтьев А.А. Ассертивность. Общение и деятельность общения. Санкт-Петербург: Питер, 2008.

4. Соціально-психологічний словник / О.О. Мельник та ін. Київ, 2000.

5. Хохолова Е.В. Конструктивная агрессивность в формировании навыков асертивного поведения студентов вуза : автореф. дисс. ... канд. психол. наук: спец. 19.00.07 «Педагогическая и возрастная психология». Нижний Новгород, 2008. 26 с.

References

1. Boiko V.V. Enerhyia emotsyi v obshchenyy: vzghliad na sebia y na druhykh. [Energy emotions in communication: a look at ourselves and others].Information publishing agency "Fylyn" / V.V. Boiko, 1996. 472 p. [in Russian].

2. Kappony V. Kak delat vse po-svoemu у!у Assertyvnost - v zhyzn. [How to do it own way or Assertiveness - in life] / V. Kappony, T. Novak. SPb.: Peter, 1995. 186 p. [in Russian].

3. Leontev A.A. Assertyvnost. Obshchenye y deiatelnost obshchenyia.[ Assertiveness. Communication and activities ofcommunication] / Leontiev A.A. SPb.: Peter, 2008.167 р. [in Russian].

4. Sotsialno-psykholohichnyi slovnyk.[Socio-psychological dictionary] / О.О. Melnyk [author of the compiler: V.M. Galitsky, О.О. Melnyk, V.V. Sinyavsky]. K. 2000. 80 p. [in Ukrainian].

5. Khokholova E.V. Konstruktyvnaia ahressyvnost v formyrovanyy navykov asertyvnoho povedenyia studentov vuza. [Constructive aggressiveness in building skills of assertiveness behavior of University students]: abstract for the degree of a Candidate of Psychological Sciences in specialty 19.00.07 «Pedagogical and developmental psychology» / E.V. Khokhlova. Nizhny Novhorod. 2008. 26 p. [in Russian].

Размещено на allbest.ru