Особливості психологічного вигорання педагогів закладу дошкільної освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості психологічного вигорання педагогів закладу дошкільної освіти

Бєлякова Світлана Миколаївна

кандидат психологічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, м. Переяслав

Кончаківська Катерина Анатоліївна

здобувачка другого курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти, спеціальності «Практична психологія», група ПП-21 пм, кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Університет Григорія Сковороди у Переяславі, м. Переяслав

Анотація

У статті розглядаються сучасні наукові підходи до визначення категорій «психологічне вигорання», «професійне вигорання» та «емоційне вигорання». У процесі психологічного дослідження психологічного вигоряння у педагогів закладів дошкільної освіти, був застосований теоретичний метод науково-категоріального аналізу сучасної психолого-педагогічної літератури. Цей аналіз дозволив зробити висновок про те, що професійна діяльність педагога ЗДО за умов модернізації освітнього середовища незалежно від різновиду виконуваної роботи належить до групи професій з підвищеною моральною відповідальністю за здоров'я та життя дітей, тому педагоги часто схильні до психологічного вигоряння. У науковій роботі також проаналізовані праці вітчизняних вчених, які дали змогу виявити, що професія педагога закладу дошкільної освіти заслужено вважається однією з найнапруженіших і найскладніших, насиченою рядом стресогенних несприятливих факторів. Чим більший стаж роботи педагога, тим вищий ризик виникнення у нього професійного психологічного вигоряння. Тому статті розкрито наукові підходи до проблеми дослідження особливостей емоційного вигорання педагогів закладів дошкільної освіти. З'ясовано, що синдром емоційного вигоряння педагога включає емоційне виснаження, фізичне нездужання і зміну особистісних характеристик. В роботі також узагальнена необхідність вивчення проблеми психологічного вигоряння, оскільки вона пов'язана з негативними наслідками виникнення синдрому у педагогів, серед яких відзначаються деперсоналізація, емоційне виснаження та редукція професійних досягнень. У роботі зроблено спробу обґрунтувати причини формування синдрому емоційного вигоряння, виявлено, що всі фахівці, які працюють з дітьми, потребують формування навичок саморегуляції емоційних станів та стресостійкості. Автором статті подані результати експериментального дослідження особливостей психологічного вигорання педагогів ЗДО. Аналіз результатів показав, що в педагогів переважає середній та високий рівень психологічного вигорання. Саме тому в роботі висвітлено обґрунтування програми корекції та подолання психологічно вигорання педагогів закладів дошкільної освіти та узагальнений аналіз ефективності апробованої автором програми.

Ключові слова: психологічне вигорання, емоційне вигорання, професійне вигорання, педагоги закладу дошкільної освіти.

Abstract

FEATURES OF PSYCHOLOGICAL BURNOUT OF PRESCHOOL TEACHERS

Beliyakova Svitlana Mykolayivna PhD in Psychology, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Management,Practical Psychology and delusive Еducation Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav,

Konchakivska Katerina Anatolyivna Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav, Pereiaslav

The article examines modern scientific approaches to defining the categories «psychological burnout», «professional burnout» and «emotional burnout». In the process of psychological research of psychological burnout among teachers of preschool education institutions, the theoretical method of scientific and categorical analysis of modern psychological and pedagogical literature was applied. This analysis made it possible to conclude that the professional activity of a special education teacher under the conditions of modernization of the educational environment, regardless of the type of work performed, belongs to the group of professions with increased moral responsibility for the health and life of children, therefore teachers are often prone to psychological burnout. The scientific work also analyzed the works of domestic scientists, which made it possible to discover that the profession of a preschool teacher is deservedly considered one of the most stressful and difficult, saturated with a number of stressogenic adverse factors. The longer the teacher's work experience, the higher the risk of professional psychological burnout. Therefore, the article reveals scientific approaches to the problem of researching the peculiarities of emotional burnout of teachers of preschool education institutions. It was found that the syndrome of emotional burnout of a teacher includes emotional exhaustion, physical malaise and changes in personal characteristics. The work also summarizes the need to study the problem of psychological burnout, as it is associated with the negative consequences of the syndrome in teachers, among which depersonalization, emotional exhaustion, and reduction of professional achievements are noted. In the work, an attempt was made to justify the causes of the formation of the emotional burnout syndrome, it was found that all specialists who work with children need to develop the skills of selfregulation of emotional states and stress resistance. The author of the article presents the results of an experimental study of the peculiarities of psychological burnout of pedagogues. The analysis of the results showed that average and high levels of psychological burnout prevail among teachers. That is why the work highlights the justification of the correction program and overcoming psychological burnout of teachers of preschool education institutions and a generalized analysis of the effectiveness of the program tested by the author.

Keywords: psychological burnout, emotional burnout, professional burnout, preschool teachers.

Постановка проблеми

психологічне вигорання педагог

Протягом останніх трьох десятиліть проблема збереження психічного здоров'я педагогів закладів дошкільної освіти стала особливо гострою. Підвищуються вимоги з боку суспільства до особистості педагога, його ролі в освітньому процесі. Значення педагогічної діяльності важко переоцінити. Стає очевидним, що однією з найважливіших умов досягнення виховно-освітніх цілей є психологічне здоров'я педагогів закладів дошкільної освіти (ЗДО). Це пов'язано з тим, що діяльність педагога завжди має емоційну напруженість.

Наслідком цього стану можуть бути: зниження психологічної стійкості, часткове ослаблення робочої активності, це може також проявлятися в ускладнених станах соматичних та нервово-психічних захворюваннях. Усе це призводить до зниження психологічної адаптивності педагога ЗДО, порушення цілісності особистості.

Отже, все це доводить те, що професійна діяльність педагога закладу дошкільної освіти має низку особливостей та ускладнена виникненням негативних факторів, до яких належить - «синдром психологічного вигоряння».

Цей феномен у педагогів ЗДО виникає під впливом безлічі зовнішніх та внутрішніх причин у результаті інтенсивного професійного спілкування. Ознаками психологічного вигорання є емоційне «приглушення», зникнення гостроти почуттів та переживань, підвищення конфліктності у колективі та з партнерами зі спілкування, зниження емпатії, втрата відчуття цінності життя, втрата віри у власні сили.

Вважаємо, що проблема «психологічного вигорання» педагогів ЗДО представляє не лише науковий інтерес, вона має велике практичне значення при використанні даних, отриманих в системі психогігієнічних, психопрофілактичних і психокорекційних заходів, які зможуть забезпечити збереження і зміцнення здоров'я фахівців, у нашому випадку педагогів закладів дошкільної освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Проблема емоційного вигоряння особистості вивчалася як і у закордонній, так і у вітчизняній науці. Вивченням та дослідженням професійного вигорання займалися такі науковці, як: О. Вільнікова, К. Дзюба, Г. Думанська, Л. Карамушка, Г. Гнускіна, Т. Колтунович, Т. Парфьонова, О. Миронюк, Є. Саламатіна та багато інших.

Підбиваючи підсумок, слід зазначити, що більшість робіт у цій галузі ставить своїм завданням вивчення профілактику «професійного вигорання». Це обмеження не дозволяє простежити причини та динаміку психологічного вигорання педагогів закладу дошкільної освіти та особливостей його корекції. Вчені розглядають це питання як одне з подальших перспектив у дослідженнях. Ця проблема, на нашу думку, є дуже актуальною у вітчизняному контексті.

Мета статті - теоретично дослідити наукові підходи до особливостей психологічного вигорання педагогів закладу дошкільної освіти.

Виклад основного матеріалу

На сьогодні у психології існує достатня кількість визначення поняття «психологічне вигоряння», «емоційне вигорання» та «професійне вигорання». Виділимо суттєві показники даних понять.

У найбільш загальному вигляді у психолого-педагогічних дослідженнях таке явище, як «психологічне вигорання» розглядається як довготривала стресова реакція або синдром, що виникає внаслідок тривалих професійних стресів середньої інтенсивності. У зв'язку з цим синдром «психологічне вигоряння» позначається рядом авторів поняттям «професійне вигоряння», що дозволяє розглядати це явище в аспекті особистої деформації освітян дошкільної освіти під впливом професійних стресів.

Існує кілька визначень цього феномена. Ось деякі з них.

Синдром «психологічного вигоряння» педагогів закладів дошкільної освіти - це процес поступової втрати емоційної, когнітивної та фізичної енергії вихователя, що виявляється у симптомах емоційного, розумового виснаження, фізичної втоми, особистої відстороненості та зниження рівня задоволення виконанням своєї роботи [11, c. 141].

У психолого-педагогічній літературі як синонім синдрому «психологічне вигоряння», використовується термін «синдром емоційного вигоряння». Розглянемо поняття синдрому емоційного вигоряння, в рамках спеціальності педагога ЗДО.

Емоційне вигоряння - це вироблений особистістю вихователя механізм психологічного захисту у формі повного чи часткового виключення емоцій у відповідь на обрані психотравмувальні дії [1, с. 95].

«Вигоряння» частково дозволяє педагогам ЗДО дозувати та економно витрачати енергетичні ресурси. У той же час можуть виникати дисфункціональні наслідки емоційного вигоряння, коли даний синдром негативно позначається на виконанні професійної діяльності вихователя та його відносини з партнерами у закладі дошкільної освіти [2, с. 24].

Синдром вигоряння педагога ЗДО («burnout») належить до феноменів особистісної деформації і є багатовимірним конструктом, набором негативних психологічних переживань, що виникають внаслідок щоденного напруженого спілкування з високою емоційною насиченістю або когнітивною складністю, відповідальністю.

Вигоряння у педагогів є реакцією у відповідь на тривалі стреси професійного спілкування. При синдромі психологічного вигоряння педагог закладу дошкільної освіти страждає не просто від фізичного чи нервового виснаження, яке часто носить тимчасовий характер, але також від «хронічних стресів нервової системи».

У формуванні синдрому психологічного вигоряння значну роль відіграють різні фактори:

1. Особистісний, який включає такі особливості поведінки людини, як авторитаризм, низький рівень емпатії у поєднанні з фанатичною відданістю справі, агресивність та апатія за неможливості досягти в короткий термін бажаних результатів

2. Фактори навколишнього середовища, які включають характеристики професійної взаємодії педагогів з дітьми, батьками, взаємодію з колегами та адміністрацією, різною напруженістю [1, с. 97].

Синдром вигоряння вивчали зарубіжні дослідники, які відзначали високу емоційну напруженість співробітників, які працюють з дітьми та підлітками, оскільки у процесі професійної діяльності виникають часті стресові ситуації.

Існують деякі особливості, пов'язані з виникненням психологічного вигоряння у фахівців, які працюють із дітьми:

- підвищення соціального, економічного та культурного розвитку суспільства, зростання вимог до навчально-виховних установ;

- збільшення кількості вимог до професійної діяльності педагога (за формою та змістом), а також до особи спеціаліста, який працює з дітьми (облік характерологічних якостей);

- висока емоційна напруженість педагога ЗДО, часті професійні стресові ситуації, що ведуть до ослаблення нервової системи, психосоматичних захворювань та професійної втоми;

- психологічні особливості особистості, які впливають на освітній процес [3, с. 3-5].

Синдром емоційного чи професійного вигоряння педагога ЗДО є девіацією, яка проявляється у втраті емоційних сил фахівця при когнітивних та особистісних змінах, які можуть впливати на виникнення психосоматичних розладів.

Психологічне вигоряння, змінюючи особистісні риси, веде до холодного ставлення до вихованців. Педагог втрачає інтерес до своєї професійної діяльності, втрачає почуття власного «Я», має байдужість до колективу та проблеми зі здоров'ям.

Педагоги дошкільної освіти схильні до синдрому емоційного вигоряння, оскільки в багатьох випадках їм доводиться виконувати не тільки освітньо- виховну діяльність, а й гігієнічні процедури, використовуючи при цьому спеціальні знання. Якщо педагог дошкільної освіти немає знань зі спеціальної психології, він стикається з багатьма проблемами, працюючи з особливими дітьми, яким, наприклад, не поставлено офіційний діагноз.

Педагоги також можуть бути схильні до емоційного вигоряння, внаслідок зовнішніх і внутрішніх факторів. Батьки та діти вимагають від особистості педагога наявності певних якостей. При цьому необхідно виявляти повну незалежність, креативність і робити істотний внесок в освітній контент. Крім освітньої діяльності, педагоги ЗДО зобов'язані працювати з документацією, виконувати нові вимоги, які посилають вищі освітні структури [10, с. 26-28].

На думку М. Лаврова [6, с. 194], до прояву синдрому психологічного вигоряння наводять такі фактори:

- нерозв'язані конфлікти власної особистості;

- низький рівень підтримки та високий рівень критичності колег;

- низька результативність роботи;

- заборона на інновації та творче самовираження, що носить частіше всього адміністративний характер;

- прагнення зберегти свої професійні секрети і страх бути викритим;

- відсутність можливостей та бажання узагальнювати та передавати свій досвід.

Прояв синдрому психологічного вигоряння призводить до агресивності, песимізму, тривожності та інших несприятливих умов.

Для підвищення адаптаційних можливостей особистості педагога ЗДО та навичок саморегуляції, доцільно використовувати різні способи регуляції психофізіологічного стану, що включають:

- вправи (у тому числі дихання, релаксація з елементами аутотренінгу) на управління нервово-психічною напруженістю, настроєм, психічним станом за допомогою перемикання уваги, самоконтролю та зовнішнього стану прояву емоцій;

- формування позитивного ставлення до реальності є можливим завдяки переоцінці ірраціональних переконань або зміни (реструктуризації) системи цінностей (зменшення дезінтеграції мотиваційно-особистісної сфери особистості);

- розвиток особистісної рефлексії педагога, аби зрозуміти існуючі проблеми та можливості їх диференціації, впровадження конструктивних способів виходу зі стресових ситуацій та подолання емоційного синдрому, що відображається в деяких вправах та іграх [8, ^ 37-39].

До них відносяться, наприклад ігри та вправи «проміжна рефлексія», «концентрація на нейтральному об'єкті», «зосередження на емоціях і настроях» і т.д.

Профілактичні заходи мають враховувати особливості професійної діяльності педагога ЗДО та конкретних факторів ризику, тому важливим аспектом підготовки є навчальні завдання, які включають активну взаємодію (у формі різних рухів конкуренції, контролю уваги), тобто, завдання та ігри, психогімнастика і т.д. Особливо добре зарекомендували себе у різні ігри з м'ячем. Провідним компонентом корекційної програми є психолого- педагогічний тренінг [9, с. 49].

Значна роль у профілактиці та корекції синдрому психологічного вигоряння відводиться безпосередньо самому педагогу закладу дошкільної освіти.

Ефективною профілактикою синдрому психологічного вигоряння є створення балінтівської групи. У роботі цієї групи акцентується увага на різні особливості терапевтичних взаємин.

Для здійснення психолого-педагогічної колекційної програми емоційного вигоряння педагогічного персоналу закладу дошкільної освіти можуть бути використані самі різні прийоми та методи: психолого-педагогічна діагностика, самоспостереження, консультаційна та психолого-педагогічна корекційна бесіда, особистісна рефлексія, дискусія, імітаційно-рольові ігри, варіанти психотерапії тощо [4, с. 198].

При розробці практичних психолого-педагогічних засобів впливу з метою профілактики та корекції психологічного вигоряння необхідно враховувати універсальні психолого-педагогічні механізми, що гармонізують актуально- ціннісну сферу особистості. Найважливішим аспектом є аналіз суб'єктивних переживань у процесі профілактичних та психолого-педагогічних корекційних заходів, акцентування уваги на їх мобілізуючі та регулюючі функції.

Актуальним є пошук доступних психологічних засобів впливу в рамках таких наукових методологічних підходів, у яких приділяється увага суб'єктивним переживанням як активізуючим стимулам, що генерують універсальні властивості особистості як єдиного цілого.

Саме тому нами було проведене емпіричне дослідження особливостей психологічного вигорання педагогів закладів дошкільної освіти. Емпіричне дослідження синдрому психологічного вигоряння проводилось у період з 2021 по 2022 рік, серед педагогів ЗДО. Метою емпіричного дослідження було вивчення синдрому психологічного вигоряння у педагогів ЗДО в сучасних умовах. У процесі психологічного дослідження психологічного вигоряння у педагогів, було здійснено науково-категоріальний аналіз сучасної психолого- педагогічної літератури. Виявлена структура професійної діяльності, що включає пов'язані між собою показники мотиваційного, емоційного та поведінкового компонентів, дозволила застосувати метод тестування з використанням надійних та валідних методик. Підібраний діагностичний інструментарій відповідав меті дослідження та дозволив отримати необхідну діагностичну інформацію про стан та динаміку психологічного вигоряння.

Респонденти були зацікавлені у психологічному дослідженні, оскільки їм було цікаво дізнатися про продуктивні допінг-стратегії, про ставлення до роботи та особистісні ресурси у професійній діяльності.

Таким чином, у педагогів ЗДО до найчастіше виявлених симптомів, у процесі нашого дослідження, були виявлені: неадекватність в емоційному реагуванні, морально-емоційна дезорганізація та емоційний дефіцит, що виявляється у неадекватному виборчому емоційному реагуванні, економічному прояві емоцій, використання емоцій обмеженого регістру та помірної інтенсивності, виникнення потреби у самовиправданні та зниженні рівня емпатії.

Отже, ми можемо зробити висновок, що у фахівців роботи з дітьми головною мотивацією у роботі є інтерес. Педагоги дошкільної освіти вважають першорядним у роботі з дітьми можливість виявляти креативність, вигадувати щось нове для навчання.

Проведене дослідження психологічного вигоряння освітян в умовах модернізації освітнього середовища показало, що існують особистісні особливості фахівців, які сприяють виникненню та прояву даного феномену: низька самооцінка педагога ЗДО, недостатній рівень професійної компетентності, низький рівень стійкості до стресів, високий рівень тривожності. Крім того, велику роль у виникненні та прояві психологічного вигоряння педагогів відіграють ситуативні фактори: велика різнорідна та різнорівнева дитяча аудиторія, конфліктні ситуації з батьками вихованців та колегами, низький рівень розмежування зони відповідальності, постійна робота з великим масивом документації та звітності, відсутність взаємодії між фахівцями, недостатній рівень сформованості професійних навичок у роботі з дітьми.

Згідно з отриманими даними на констатувальному етапі дослідження виявлено, що у педагогів ЗДО в основі синдрому психологічного вигоряння лежать такі симптоми:

- емоційна виснаженість;

- формування негативного ставлення до вихованців;

- негативне у професійному плані самосприйняття.

У результаті емпіричного дослідження емоційного вигоряння у педагогів ЗДО стало очевидним, що всі фахівці потребують формування навичок саморегуляції емоційних станів та стресостійкості. Оптимальним методом для того, щоб зберегти здоров'я педагогів є проведення корекційно-профілактичної та одночасно розвиваючої роботи зі зниження та попередження утворення симптомів, а також фаз емоційного та психологічного вигоряння. Модель психолого-педагогічної корекції була складена на основі дерева цілей. Актуальність даної моделі психолого-педагогічної корекції психологічного вигоряння педагогів закладів дошкільної освіти обумовлено можливістю на основі однієї проблеми проводити корекційні заходи у кількох напрямках.

Теоретичний блок включав: заняття на тему «Особистість вихователя та психологічне вигоряння», в яких проведено низку лекцій, проблемних дискусій та круглих столів.

Практичний блок склав низку спрямованих на зниження рівня психологічного вигоряння педагогів психолого-педагогічних корекційних вправ, а також способи саморегуляції психоемоційного стану.

Таким чином, для зниження попередження утворення симптомів психологічного вигоряння педагогічного персоналу ЗДО була розроблена та апробована корекційно-профілактична та розвиваюча робота.

З метою перевірки ефективності реалізації програми психолого- педагогічної корекції психологічного вигоряння педагогів ЗДО було проведено повторна діагностика рівня вираженості компонентів психологічного вигоряння. Результати аналізу отриманих даних свідчать про ефективність розробленої колекційної програми.

Отже, нами зроблені висновки, що психолого-педагогічна профілактика - це сприяння повноцінного розвитку в соціально-професійному зростанні особистості, попередження особистісних змін, а також особистісних та міжособистісних конфліктів, розробка рекомендацій щодо покращення соціально-професійних умов самореалізації та психічного стану особистості.

Одним з пунктів у профілактиці психологічного вигоряння є турбота про своєчасне психологічне розвантаження та здоров'я: рухова активність, здорове харчування, активний відпочинок. Беручи до уваги думку відомих психологів та педагогів, ми розробили власні рекомендації, а саме:

- визначення короткострокових і довгострокових цілей (це не тільки забезпечує зворотний зв'язок, вказуючи на те, що пацієнт знаходиться на правильному шляху, а й підвищує довгострокову мотивацію);

- досягнення короткострокових цілей - це успіх, який підвищує ступінь самовиховання;

- використання «тайм-аутів» для підтримки психічного та фізичного благополуччя (відпочинок від роботи);

- навчитися у будь-якому явищі, у будь-якій ситуації у житті знаходити щось позитивне. Підтримувати позитивні оптимістичні стосунки та цінності;

- навчитися керувати власним часом.

- створити на робочому місці максимально комфортні умови праці;

- розвивати здорові звички (здоровий спосіб життя, ведення щоденника і т. д.);

- професійний розвиток;

- уникнути непотрібної конкуренції;

- емоційне спілкування;

- підтримувати хорошу фізичну форму;

- регулярне виконання наступних груп вправ, спрямованих на усунення емоційного стресу, формування самоконтролю та позитивного відношення.

Вибір даних форм обумовлений тими якостями, які необхідні для ефективної роботи педагога ЗДО:

- врівноваженість емоційних станів;

- упевненість у власних силах;

- гнучкість у комунікації та поведінці;

- відповідальність;

- позитивне сприйняття оточення та самосприйняття;

- розвинений соціальний інтелект;

- адекватна самооцінка.

Стан нормального психічного здоров'я має на увазі наявність душевного спокою та рівноваги, а також здатність до адаптації та подолання складних кризових ситуацій, володіння собою. У виражених формах синдром психологічного вигоряння підлягає ретельному та повному лікарському психотерапевтичному лікуванню.

Висновки

Підбиваючи підсумок, слід зазначити, що синдром психологічного вигоряння включає емоційне виснаження, фізичне нездужання і зміни особистісних характеристик. Виявляється такий синдром часто у педагогів ЗДО, оскільки вони регулярно пов'язані спілкуванням, що викликає емоційне навантаження, тривогу та переживання. До ознак професійного вигоряння належать такі прояви особистості педагога ЗДО як: почуття байдужості та емоційного виснаження, деперсоналізація у вигляді негативного ставлення до колег, негативне професійне самосприйняття, пов'язане із відчуттям власної професійної некомпетентності.

Таким чином, за результатами теоретичного аналізу літератури та практичного дослідження синдрому психологічного вигоряння у педагогів ЗДО було складено рекомендації щодо психологічної профілактики психологічного вигоряння, яка полягає у розміщенні пріоритетів у роботі, виділення вихідного дня для відволікання від професійних завдань, своєчасний аналіз проблем, що викликають занепокоєння, вибір шляху їх рішення.

Психологічній службі освітніх установ необхідно формувати у педагогів ЗДО ефективні стратегії подолання важких професійних ситуацій, страхів і тривожності. Для виявлення актуальних проблем усіх суб'єктів освітнього процесу слід проводити моніторинг емоційного та психологічного благополуччя дітей, педагогів та батьків. На базі освітнього закладу психологи повинні надавати професійно-психологічну підтримку фахівцям, які працюють з дітьми з метою розуміння ними індивідуально-психологічних особливостей, що виникають у зв'язку з новими життєвими ситуаціями. Адміністрації ЗДО слід ініціювати зміцнення культурної взаємодії педагогів (вихователів, вчителів) та батьків з метою створення умов для нормального розвитку дітей. Здійснювати психолого-педагогічну діяльність потрібно, спираючись на нові розробки у сфері освіти та знання нормативно-правової бази навчального процесу.

Дотримуючись перерахованих рекомендацій, педагог закладу дошкільної освіти не тільки зможе запобігти виникненню синдрому психологічного вигоряння, а й досягти зниження його ступеня виразності у майбутньому.

Література:

1. Вільнікова О. В. Психологічні особливості професійного вигорання педагогів // Матеріали Х-ї Всеукраїнської студентської науково-практичної конференції (Хмельницький, 19-20 листопада, 2020 р.) / 69 Заред. доц. Р. П. Попелюшко /М-во освіти і науки України. Хмельницький, 2020. С. 95-97

2. Дзюба К. Профілактика професійного вигорання // Психолог. 2014. № 8. С. 24-25

3. Думанська Г. Синдром емоційного вигорання у педагогів // Психолог. 2013. № 45. С. 3-5.

4. Карамушка Л.М., Гнускіна Г.В. Психологія професійного вигорання : монографія. Київ : Логос, 2018. 198 с.

5. Колтунович Т. А. Семантика, дефініції і співвідношення понять «професійне вигорання» та «професійна деформація» // Науковий вісник Чернівецького національного університету : зб. наук. праць. Чернівці : Чернівецький національний університет, 2015. Вип. 746 : Педагогіка та психологія. С. 76-86.

6. Лаврова М. Г. Теоретичний аналіз сучасних поглядів на поняття «емоційне вигорання» // Вісник Одеського національного університету. Психологія. 2014. Т. 19. Вип. 2. С. 194-202.

7. Назарук Н. В. Психологічні засоби профілактики «професійного вигорання» вчителя: дис. ... канд. психол. Наук: 19.00.07. Івано-Франківськ, 2018. 320 с.

8. Парфьонова Т., Миронюк О. Профілактика емоційного вигорання // Психолог. 2013. № 3. С. 37-39.

9. Піговська С. Профілактика синдрому професійного вигорання // Психолог. 2013. № 14-15. С. 49-54

10. Саламатіна Є. Профілактика професійного вигорання // Психолог. 2015. № 8. С. 26-28.

11. Шевчук В.В. Сучасні підходи до визначення категорії «емоційне вигорання» // Habitus, 2020. Вип. 17. С. 141-145.

References:

1. Уіі'пікоуа, O. V. Рзійоїс^ісйпі osoblivosti profesynogo vigorannja pedagogA [Psychological features of professional burnout of teachers]. Proceedings from X '10: X Vseykrainska studentska naukovo-praktychna konferentsiia - The Tenth All-Ukrainian Student Scientific and Practical Conference. (pp. 95-97). Hmel'nic'kij: M-vo osvki і nauki Ukrami [in Ukrainian].

2. Dzjuba, K. (2014). ProfUaktika profesynogo vigorannja [Prevention of professional burnout]. Psiholog - Psychologist, 8, 24-25 [in Ukrainian].

3. Dumans'ka, G. (2013). Sindrom emocynogo vigorannja u pedagogrv [Syndrome of emotional burnout among teachers]. Psiholog - Psychologist, 45, 3-5 [in Ukrainian].

4. Karamushka, L.M., Gnuskma, G.V. (2018). Psihologpa profespnogo vigorannja [Psychology of professional burnout]. Ki'i'v : Logos [in Ukrainian].

5. Koltunovich, T. A. (2015). Semantika, defimcH і spіvvіdnoshennja ponjat' «profesyne vigorannja» ta «profesyna deformacya» [Semantics, definitions and correlation of the concepts "professional burnout" and "professional deformation"]. Naukovij vlsnik Chermvec'kogo nadonal'nogo umversitetu - Scientific Bulletin of the Chernivtsi National University, 746, 76-86 [in Ukrainian].

6. Lavrova, M. G. (2014). Teoretichnij anahz suchasnih pogljadіv na ponjattja «emocyne vigorannja» [Theoretical analysis of modern views on the concept of "emotional burnout"]. VUnik Odes'kogo nadonal'nogo umversitetu. Psihologpa - Bulletin of Odessa National University. Psychology, 19, 2, 194-202 [in Ukrainian].

7. Nazaruk, N. V. (2018). Psihologichni zasobi profilaktiki «profesijnogo vigorannja» vchitelja [Psychological means of prevention of "professional burnout" of the teacher]. Candidate 's thesis. Ivano-Frankivs'k [in Ukrainian].

8. Parfonova, T., Mironjuk, O. (2013). Profilaktika emocijnogo vigorannja [Prevention of emotional burnout]. Psiholog- Psychologist, 3, 37-39 [in Ukrainian].

9. Pigovs'ka, S. (2013). Profilaktika sindromu profesijnogo vigorannja [Prevention of the syndrome of professional burnout]. Psiholog - Psychologist, 14-15, 49-54 [in Ukrainian].

10. Salamatina, G. (2015). Profilaktika profesijnogo vigorannja [Prevention of

professional burnout]. Psiholog - Psychologist, 8, 26-28 [in Ukrainian].

11. Shevchuk, V.V. (2020). Suchasni pidhodi do viznachennja kategorii «emocijne vigorannja» [Modern approaches to defining the category "emotional burnout"]. Habitus - Habitus, 17, 141-145 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru