Психотехнології супроводу клієнтів із симптомами соціально-психологічної дезадаптації в умовах військового конфлікту

Размещено на http://allbest.ru

ПСИХОТЕХНОЛОГІЇ СУПРОВОДУ КЛІЄНТІВ ІЗ СИМПТОМАМИ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДЕЗАДАПТАЦІЇ В УМОВАХ ВІЙСЬКОВОГО КОНФЛІКТУ

Кузьменко Тетяна Миколаївна завідувачка навчально-наукової лабораторії арттерапії та інноваційних технологій психологічного консультування, старший викладач кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Вінс Вікторя Анатоліївна кандидат психологічних наук, доцент, завідувачка кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти, Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Кашпур Юрій Михайлович кандидат психологічних наук, доцент, завідувач кафедри теоретичної та консультативної психології, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова



У статті актуалізовано проблему дослідження особливостей використання психотехнологій супроводу осіб із симптомами соціально- психологічної дезадаптації внаслідок впливу травматичних подій в умовах військового конфлікту. Розширено зміст феномена «соціально-психологічна дезадаптація», що трактується як порушення процесу активного пристосування індивіда до умов соціального середовища засобами взаємодії і спілкування та характеризується неможливістю здійснення ним у конкретних мікросоціальних умовах своєї позитивної соціальної ролі, що відповідає його можливостям. Окреслено першопричини появи відповідного розладу емоційної сфери у осіб, що зазнали наслідків негативного впливу війни. Виокремлено об'єктивні та суб'єктивні ознаки соціально-психологічної дезадаптації людини.

Узагальнено існуючий вітчизняний практичний досвід надання спеціалізованої психологічної допомоги жертвам війни. Виокремлено один з трендових арттерапевтичних інструментаріїв - метафоричні асоціативні зображення та розкрито основні переваги його використання у процесі супроводу клієнтів із проявами соціально-психологічної дезадаптації. Зокрема, зауважено, що метафоричні асоціативні зображення, як інструмент психологічної допомоги, дозволяє досягнути таких важливих ефектів як: встановлення довіри; актуалізація переживань клієнта; його саморозкриття; встановлення контакту з внутрішніми частинами особистості; дослідження його цінностей і мотивів; виявлення витісненого матеріалу; інсайт, рефреймінг, структурування проблеми; пошук шляхів рішення і ресурсів; збагачення особистих смислів; розширення картини світу; отримання зворотного зв'язку.

Презентовано апробований авторський інструментарій, який ефективно та екологічно використовується у процесі консультування осіб із симптомами соціально-психологінчої дезадаптації - набір «Баланс життя». Запропоновано до розгляду авторські психотехніки, що мають на меті роботу з відновлення емоційної стійкості, соціальної сітки клієнта, розвиток навичок побудови стратегії ефективної реалізації життєво важливих соціальних ролей та обрання ефективних стратегій вирішення проблемних ситуацій власного життєвого простору, пошуку ефективних альтернатив самореалізації в нестабільних суспільних обставинах.

Ключові слова: психотехнологія, психологічний супровід, соціально-психологічна дезадаптація, військовий конфлікт.

психотехнологія супровід травматичний психологічний дезадаптація військовий конфлікт



Kuzmenko Tetiana Mykolaivna Head of the Educational and Scientific Laboratory of Art Therapy and Innovative Technologies of Psychological Counseling, Senior Lecturer of the Department of Management, Practical Psychology and Inclusive Education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Vins Viktoria Anatolievna PhD in Psychology, Associate Professor, Head of the Department of Management, Practical Psychology and Znclusive Bducation, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Kashpur Yurii Mikhailovich PhD in Psychology, Associate Professor, Head of Department of Theoretical and Counselling Psychology, National Pedagogical Dragomanov University

PSYCHOTECHNOLOGIES FOR ACCOMPANYING CLIENTS WITH SYMPTOMS OF SOCIO-PSYCHOLOGICAL MALADAPTATION IN CONDITIONS OF A MILITARY CONFLICT

Abstract. In article actualizes the problem of research on the features of the use of psychotechnologies for accompanying persons with manifestations of socio- psychological maladjustment due to the influence of traumatic events in a military conflict. Content of the phenomenon of "socio-psychological maladjustment" is maladaptation", which is interpreted as a violation of the process of an individual's active adaptation to the conditions of the social environment by means of interaction and communication and is characterized by the impossibility for him to exercise his social role in specific micro social conditions that meets his capabilities. The root causes of the appearance of the corresponding disorder of the emotional sphere in persons exposed to the negative influence of the war are determined. Objective and subjective signs of a person's socio-psychological maladaptation are singled out. Content of temporary, stable situational and general persistent maladaptation is disclosed.

Existing domestic practical experience in providing specialized psychological assistance to war victims is summarized. One of the trending art therapy tools - metaphorical associative images - is singled out and the main advantages of its use in the process of accompanying clients with manifestations of socio-psychological maladaptation are revealed. In particular, it is noted that metaphorical associative images as a tool for psychological assistance can achieve such important effects as: establishing trust; actualization of the client's experiences; his self-disclosure; establishing contact with the inner parts of the personality; exploration of his values and motives; detection of displaced material; insight, reframing, problem structuring; search for solutions and resources; enrichment of personal meanings; expanding the picture of the world; receiving feedback.

A proven author's toolkit is presented, which is effectively and environmentally used in the process of counseling people with symptoms of socio-psychological maladaptation - the "Balance of Life" set. Author's psychotechnics are proposed for consideration, aimed at restoring emotional stability, the client's social network, developing skills in building a strategy for the effective implementation of vital social roles and choosing effective strategies for solving problem situations of one's own living space, searching for effective alternatives to self-realization in insolvency.

Keywords: psychotechnology, psychological support, socio-psychological maladjustment, military conflict.



Постановка проблеми. Запекла боротьба з військовою агресією російської армії, що зазіхнула на цілісність демократичної України та безпеку її громадян, а також вчинила злочин проти людства загалом, поставила перед вітчизняною спільнотою науковців і практиків допомагаючих професій чимало надскладних питань. Із перших днів війни допомоги потребують особи, що потрапили до категорій постраждалих від насильства, поранених, людей, які втратили близьких, примусово депортованих, розлучених із сім'єю, учасників бойових дій, сімей зниклих безвісті, військовополонених та їх родин, людей, які перебувають в окупації чи на звільнених територіях, внутрішньо переміщених осіб, біженців, безробітних та ін. Актуалізованою проблемою залишається пошук ефективних психотехнологій супроводу соціально-психологічно дезадаптованих осіб, що в силу отримання глибокого травматичного досвіду не змогли віднайти ресурси для активізації такої особистісної стратегії, яка здатна відновити і зберегти психологічну збалансованість та успішно протистояти внутрішнім і зовнішнім викликам українських сьогоденних реалій. У зв'язку з цим, варто зосередити науковий погляд на окресленій темі та сприяти її поглибленому дослідженню.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Серед наявних наукових досліджень щодо технологій супроводу клієнтів із симптомами соціально-психологічної дезадаптації, що стала наслідком переживання особистістю травматичного досвіду спричиненого впливом військового конфлікту, варто відмітити теоретико-практичні розвідки вітчизняних фахівців, зокрема, колективу науковців під загальним керівництвом З. Кісарчук, що прицільно займаються розробкою питання використання інноваційних технологій у процесі психологічної допомоги постраждалим внаслідок кризових травматичних подій, зокрема, і особам із симптомами соціально-психологічної дезадаптації [7]. Ґрунтовні дослідження наявні у працях когорти однодумців, яку очолив О. Кокун. Ця команда фахівців одна з перших розпочала активну роботу щодо підготовки протоколів психологічного супроводу військовослужбовців-учасників військового конфлікту [8]. Потужні науково-практичні розвідки знаходимо й у публікаціях авторів під загальним керівництвом О. Льовкіної та Р. Калениченка, що об'єднали свої зусилля у дослідженні психологічної та соціальної адаптації в умовах кризового суспільства [1]. На разі надактуальними стали дослідження І. Орленко щодо впливу воєнних конфліктів на адаптацію тимчасово переселених осіб [6]. Прицільні науково-практичні тематичні дослідження висвітлені О. Вознесенською та М. Сидоркіною. Варто відмітити напряцювання науковиць у напрямку технології застосування арттерапії під час роботи щодо подолання психологічної травми та допомоги вимушеним переселенцям [2].

Аналіз досліджень дає підстави стверджувати, що проблема дезадаптації, зокрема, осіб, що зазнали травматичного досвіду внаслідок війни, висвітлена достатньою мірою. Тим неменше проблемною зоною залишається питання екологічного супроводу клієнтів із симптомати соціально-психологічної дезадаптації в умовах загостреного військового конфлікту. У стані розробки перебуває питання створення ефективних інноваційних психотехнологій супроводу дезадаптованої особистості. Виходячи із зазначеної проблематики, варто окреслити мету нашого дослідження, що передбачає поглиблений аналіз наукових джерел з досліджуваної проблематики та презентацію власного практичного досвіду супроводу клієнтів, що мають симптоми дезадаптації як наслідок впливу військових подій.

Виклад основного матеріалу. Досліджуючи психотехнології супроводу дезадаптованої особистості, необхідно відмітити наукові праці фахівців, що адресно розглядали питання адаптації особистості. Так, С. Сидоренко стверджує, що у суспільствах, де переважають позитивні адаптивні ситуації, відбувається прогресивний розвиток. Якщо діє нейтрально-адаптивна ситуація - відбуваються як позитивні, так і негативні реакції. У випадку негативно-адаптивної ситуації постають перешкоди, що негативно впливають на успішність адаптації [10].

Логічним введенням у науковий термінологічний обіг є поняття дезадаптації як характеристики явищ порушення адаптаційних процесів індивіда. Дезадаптація може виникнути внаслідок нетривалих, але сильних впливів середовища на людину, чи під впливом менш інтенсивних, але триваліших впливів.

Психолог-дослідник Ю. Ільченко виділив три ступені прояву стану дезадаптації [11], що презентовані на рисинку1.

Рис. 1. Ступені прояву стану дезадаптації (За Ю. Ільченко)

Аналізуючи запропоновану науковцем класифікацію ступенів прояву станів дезадаптації, та, екстраполюючи на ситуацію активної фази війни в Україні станом на серпень 2022 року (початок війни датовано 24.02.2022 року), відмічаємо наявність загальнодержавного шестимісячного стійкого дезадаптуючого фону. Припускаємо, що у цей період є найбільший ризик появи симптоматики соціально-психологічної дезадаптації у тих, хто безпосередньо чи опосередковано переживає вплив відповідної фонової ситуації. Також можемо припустити, що природні адаптаційні процеси сприяли тому, що значна частина осіб, які зазнали наслідків війни, змогли частково чи повною мірою адаптуватися до екстремальних ситуацій, але є й значна кількість тих, хто переживає порушення процесу відновлення адаптаційних функцій організму. Цьому свідчить критичне збільшення звернень до кризових психологів-консультантів із відповідними запитами (дані отримані під час аналізу відгуків спеціалістів у професійних спільнотах, профільних групах соціальних мереж). Тривожними фактами також є численні звернення клієнтів із запитами, що відображають зміст третього ступеня прояву дезадаптації.

У контексті категорії «дезадаптація» варто розглянути і соціально-психологічну дезадаптацію як порушення процесу активного пристосування індивіда до умов соціального середовища засобами взаємодії і спілкування за хибного або недостатньо розвиненого уявлення людини про себе і свої соціальні зв'язки та міжособистісні контакти [11].

Соціально-психологічна дезадаптації розглядається прицільно у дослідженнях чималої кількості науковців, які відмічають, що вона може виникнути внаслідок стресів, фізичних і психічних захворювань, емоційних переживань, конфліктів тощо. Найчастіше такий стан зумовлює збої у процесі оволодіння особистістю відповідної ролі при входженні в нову соціальну ситуацію, набуття навичок спілкування та взаємодії. Супроводжується незадоволенням особистості своїм становищем у групі, ефективністю реалізації свого комунікативного потенціалу, зниженням самооцінки, розмиванням індивідуальності, посиленням незадоволеності своїм становищем у соціальному оточенні загалом.

Соціально-психологічна дезадаптація - це часткова або повна втрата людиною здатності пристосовуватися до умов соціального середовища. Соціальна дезадаптація означає порушення взаємодії індивіда з середовищем, що характеризується неможливістю здійснення ним у конкретних мікросоціальних умовах своєї позитивної соціальної ролі, що відповідає його можливостям.

У психіатричному енциклопедичному словнику за редакцію Й. Стоіменова, М. Стоіменової, П. Коєва та інших [12] знаходимо важливу інформацію щодо рівнів соціально-психологічної дезадаптації людини. Відображені на рисунку 2.

Рис. 2. Рівні соціально-психологічна дезадаптація

Аналізуючи питання рівнів соціально-психологічної дезадаптації, варто відмітити, що одним із ризикованих, на наш погляд, є нижній рівень. Оскільки він є хоч і початковим, але прихованим, що унеможливлює вчасне відслідковування та активне фахове втручання. «Половинний» рівень, стійко вхідний та дезадаптація, що закріпилася - це ті рівні, відслідкувавши які, можна формувати індивідуалізовані протоколи допомоги людині та працювати на усунення негативних проявів.

Для нашого дослідження цінними стали міркування О. Кокуна, що виокремлює об'єктивні та суб'єктивні ознаки дезадаптації людини. Об'єктивними ознаками є зміна поведінки людини у соціальній сфері, її невідповідність своїм соціальним ролям та функціям, патологічна трансформацію поведінки. Суб'єктивні ознаки передбачають психоемоційні зрушення в особистості - від негативно забарвлених переживань до клінічно виражених психопатологічних синдромів [4]. Саме ці ознаки є своєрідними підказками для спеціалістів-психологів, що активно долучаються до розробки психологічних інструментів та психотехнологій супроводу осіб, що мають симптоми соціально-психологічної дезадаптації у наслідок впливу військових подій.

Останнім часом серед кризових консультантів все частіше чути таку назву як метафоричні асоціативні зображення (МАЗ). Вітчизняні психологи, зокрема, Т. Бородулькіна, О. Блінов, Н. Вернікова, Н. Мілорадова, Г. Попова та ін., стверджують, що робота з МАЗ дозволяє створити екологічний терапевтичний простір у якому клієнт має змогу відчувати себе у безпеці, оскільки сам інструмент належить до тієї категорії психологічного інструментарію в основі якого покладено ідеї використання символів та метафор, які створюють певну «подушку безпеки» для особистості, що працює із власним травматичним життєвим досвідом. Робота з візуальною терапевтичною метафорою дозволяє досягнути таких ефекті як: встановлення довіри; актуалізація переживань клієнта; його саморозкриття; встановлення контакту з внутрішніми частинами особистості; дослідження його цінностей і мотивів; виявлення витісненого матеріалу; інсайт, рефреймінг, структурування проблеми; пошук шляхів рішення і ресурсів; збагачення особистих смислів; розширення картини світу; отримання зворотного зв'язку. Ці ефекти можливі на підставі психологічних явищ, які задіяні в роботі з інструментарієм в основі якого лежить робота з візуальною метафорою: проекції, ідентифікації, асоціювання, інсайтів клієнта, виділення в матеріалі фігури та фону, дисоціації від проблем, зниженні рівня захисних механізмів, метафоричного впливу та ін. [7].

У процесі дослідження, було здійснено адаптацію авторського набору метафоричних асоціативних зображень «Баланс Життя» [5] та технік із його використанням для надання психологічної допомоги клієнтам із симптомами соціально-психологічної дезадаптації, що виникла внаслідок впливу військових подій. Розробка та апробація набору «Баланс життя» та вправ із його використанням здійснювалися на базі навчально-наукової лабораторії арттерапії та інноваційних технологій психологічного консультування кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти Університету Григорія Сковороди в Переяславі упродовж 11 років. Набір метафоричних асоціативних зображень «Баланс Життя»» у своїй основі має дві складові. Перша - це «сюжетні зображення» - 160 шт. Зразки карток набору «Баланс Життя» презентовано на рисунку 3.

Рис. 3. Фрагмент карток із зображеннями набору метафоричних асоціативних зображень «Баланс Життя»

Друга складова - це «картки-матриці - 20 шт., що відображають авторську модель ведення сесії психологічного консультування. Фрагменти карток-матриць набору «Баланс Життя» презентовано на рисунку 4.

Рис. 4. Фрагменти карток-матриць набору метафоричних асоціативних зображень «Баланс Життя»

На основі запропонованого психологічного інструменту, набору «Баланс Життя», було розроблено та апробовано ресурсно-аналітичні техніки, метою яких є підвищення рівня соціально-психологічної адаптації до мінливого суспільного сьогодення, розвитку емоційної стабільності та ін.. Нижче наведено зразки психологічних технік для індивідуальної та групової роботи з клієнтами. У тексті вправ використовується спеціалізована термінологія. Термін «наосліп» передбачає, що клієнт витягує зображення з набору, не дивлячись на сюжет картинки. Термін «у відкриту» передбачає, що клієнт витягує зображення, маючи можливість попередньо бачити сюжети картинок.

Техніка «Мої соціальні ролі»

Мета: активізація ресурсів для побудови стратегій активізації та ефективної реалізації важливих соціальних ролей.

Процедура:

1. Напишіть на окремому аркуші паперу перелік усіх соціальних ролей, які Ви виконуєте (мама, донька, дружина, працівниця, подруга та ін.).

2. Виберіть у відкриту стільки карток, скільки пунктів у Вашому переліку соціальних ролей. Кожна картка відповідає тій соціальній ролі, яку Ви вказали.

3. Відрефлексуйте кожну картку.

- Що відчуває герой, який зображений на картці, які слова він говорить?

- Що він насправді хоче?

- Чи задоволений він станом подій, які є у його житті?

- Якщо незадоволений, то що необхідно зробити для того, щоб було добре?

4. Перегляньте, якому герою (соціальній ролі) необхідні підбадьорювання. Скажіть ті слова, які відчуваєте, що повинні бути сказаними саме цій соціальній ролі (цьому герою).

5. Завершуйте роботу тоді, коли відчуєте, що максимально наблизилися до гармонійності, балансу всіх соціальних ролей.

6. Загальна рефлексія. Підведення підсумків роботи.

Техніка «Аналіз життєвих стратегій»

Мета: обрання ефективних стратегій вирішення проблемних ситуацій власного життєвого простору.

Процедура:

1. Виберіть «у відкриту» одну карту, на якій Ви б упізнали себе у дитинстві.

2. Вибравши карту, подумки зануртеся в неї, «вживіться» в образ головного героя. Подальший діалог буде від особи героя (важливо фіксувати всі відповіді):

- Скільки тобі тут років?

- Де ти?

- Що тебе оточує?

- Така ситуація часто трапляється?

- Що ти тут робиш (чим зайнятий)?

- Хтось ще бере участь в твоєму занятті (грі)?

- Інші знають, що ти тут робиш?

- Що ти відчуваєш?

- Який у тебе настрій?

- Хтось ще знає, що ти в такому настрої?

- У цій ситуації ти хороший (хороша) чи погана (поганий)?

- А люди, які тебе оточують хороші чи погані?

- Що ти думаєш про себе?

- Що ти думаєш про інших?

- Чого ти зараз хочеш у цій ситуації?

- Хто може це тобі дати?

- Що потрібно зробити, щоб це отримати?

- Це спрацює?

- Які способи ще можуть бути?

- Ти їх пробував (ла)?

- Які способи ти точно не можеш використовувати?

- З якої причини?

- Які способи ти не можеш спробувати, тому що ти маленький (маленька)?

- Якби у тебе була чарівна паличка, то щоб ти зараз начарував (начарувала)?

- Чим закінчиться ця ситуація?

- У неї може бути продовження, наслідки?

- Що буде після неї?

- Як ти будеш жити далі?

Далі клієнту дається інструкція «вийти із карти». Ви тут і зараз, у кімнаті, і Ваш вік відповідає Вашому біологічному. Дайте відповідь на запитання, що наведені нижче.

- Які дорослі аналоги вищеописаної ситуації?

- За яких обставин Ви відчуваєте ті ж емоції?

- На скільки років Ви себе тоді відчуваєте?

- Які Ваші думки і бажання в цих ситуаціях?

- Що тоді Ви думаєте про себе?

- Про інших?

- Ви певним чином із ними взаємодієте?

- Інші знають про Ваші труднощі?

- Ви просите про допомогу?

- До кого Ви звертаєтеся?

- Ви отримуєте допомогу?

- Як Ви її використовуєте? (Можливо і так: Що Ви думаєте про інших, коли не одержуєте їх допомогу? Що Ви робите тоді?).

- Яких ресурсів ви потребуєте у таких ситуаціях? Як ви їх здобуваєте? Чи є ще способи?

- Які Ваші стратегії в цих дорослих ситуаціях?

- Які стратегії залишилися колишніми (як в дитинстві)?

- Як ще Ви навчилися діяти в подібних ситуаціях?

- Які стратегії з недоступних у дитинстві Ви почали використовувати?

- Які можливості Ви досі вважаєте недоступними? Чому? На скільки це об'єктивно?

- На яке диво Ви сподіваєтеся в дорослому житті?

- Що зараз заважає використовувати ресурси й максимально ефективні стратегії?

- Як Ви можете це змінити (на це вплинути)?

- Які емоції Ви хочете відчувати в таких ситуаціях?

- Яку Ви хочете мати думку про себе і про інших?

- Які висновки і результати Ви б хотіли отримувати в результаті подібних обставин?

3. Складіть єдину таблицю для подібних ситуацій. Ось назва її стовпчиків:

1) Мої дитячі стратегії (як я справлявся з цими обставинами в дитинстві);

2) Чого я не використовував в дитинстві в силу віку й інших причин;

3) Мої нові дорослі стратегії;

4) Адаптовані дитячі стратегії;

5 ) Відомі мені стратегії, які я вважаю недоступними;

6) Невідомі мені стратегії. (Тут необхідно знайти інформацію про стратегії, які Вам невідомі. Запитуйте інших людей, шукайте інформацію в інтернеті, зверніться за допомогою до професіонала в цьому питанні і т.д.).

4. Коли таблиця буде повністю заповнена, Ви можете її проаналізувати.

Наприклад:

1) Які з усіх наведені стратегій, Вам допоможуть випробувати нові, бажані емоції, змінити думку про себе й інших, отримати нові висновки і навіть поміняти саму ситуацію;

2) Які з існуючих стратегій кожен раз змушують Вас відчувати негатив і їх бажано замінити іншими;

3) Які стратегії налаштовують інших проти Вас;

4) Які стратегії перешкоджають розвитку чого-небудь і т.д.

5. Складіть план освоєння та реалізації нових стратегій.

6. Загальна рефлексія. Підведення підсумків роботи.

Техніка «Варіанти у моєму житті»

Мета: обрання ефективних стратегій вирішення проблемних ситуацій власного життєвого простору.

Процедура:

Вам цікаво, як і чому ми обираємо той або інший варіант розвитку подій? Давайте з`ясуємо разом.

1. Будь ласка, «у закриту», виберіть карту, яка буде ілюструвати Ваше життя в останні 6 місяців.

- Як би Ви назвали ситуацію, зображену на карті?

- Які процеси відбуваються в цьому сюжеті?

- Які емоції викликає зображення?

- Із яким об'єктом карти Ви себе асоціюєте?

- Як йому тут?

- Що його привело саме в цю карту?

- У нього були інші варіанти? ( Якщо так, то як і чому він віддав перевагу іншим поточним варіантам? )

- Які дії тут здійснює Ваш персонаж?

- Хто його наділив цією функцією?

- Як він до неї відноситься?

- Якої він думки про самого себе?

- Він може від неї відмовитися?

- Що тоді він буде робити?

- Які функції інших об'єктів цього сюжету?

- Які страхи можуть бути у Вашого персонажа на цій карті?

- Які у нього тут бажання? Мета?

- До чого він прагне?

- Він може змінити ситуацію?

- А що в самій ситуації йому під силу змінити?

- Які труднощі він тут долає? Які джерела цих труднощів?

- Які нагороди він отримує за подолання цих труднощів?

Далі відбувається рефлексія. Проведення паралелей з реальним життям.

2. Тепер, будь ласка, «у відкриту», виберіть карту, яка Вас дуже приваблює, ідеальна для Вас, вигідна картинка.

- Розкажіть, як би Ви назвали героя зображеного на карті?

- Які він викликає емоції?

- Які процеси відбуваються з ним?

- Чим він займається тут?

- Якої думки про себе цей герой?

- Це саме та ситуація, яку він бажав?

- Як до нього ставляться інші?

- Які бажання і мета у вашого героя тут?

- Що може його лякати?

- Які труднощі тут присутні?

- Як він їх долає?

- Які бонуси ця ситуація приносить герою?

- Чому ця карта для вас найкраща?

3. Подивіться на обидві карти.

- Якими по відношенню один до одного вони є? (Наприклад: схожими, протилежними, взаємозалежними, послідовними і т.п.).

- Які найважливіші їх відмінності?

- Що у них є спільного?

- Що є спільного між Вашими образами в тій і іншій карті?

4. Загальна рефлексія. Підведення підсумків роботи.

Техніка «Як тепер жити?»

Мета: пошуку ефективних альтернатив самореалізації в нестабільних суспільних обставинах.

Процедура:

1. Будь ласка, «у відкриту» виберіть карту, яка асоціюється у Вас з кризовою ситуацією.

2. Розкажіть про цю карту.

- Які емоції та почуття вона містить?

- Який від неї виходить посил?

- Про що вона змушує думати?

- Як вона ілюструє вашу кризу?

- Як те, що на ній зображено, обмежує, спотворює ваше сприйняття?

- Які протиріччя в ній зашифровані?

- А у Вашій кризі?

3. Будь ласка, «у закриту» виберіть карту, яка буде відображати суть Вашого «новоутворення» або, навіть, «новоутворень».

4. Розкажіть про цю карту.

- Що в ній символізує «новоутворення»?

- Які емоції та почуття вона викликає?

- Наскільки вона однозначна? (Часто, все, що пов 'язано з кризою сприймається негативно, тому питання про неоднозначність образу дуже важлива).

- Про що говорить інше її значення? (Це питання на випадок, якщо «новоутворення» сприймається переважно негативно).

- Про що, дивлячись на цей образ, Ви думаєте?

- Яких змін він вимагає від Вас?

- Що тепер буде інакше?

- Від чого доведеться відмовитися?

5. Але в цій карті так само зашифровано і підстави для того нового, що приходить у Ваше життя.

- Що нового може дати Вам це «новоутворення»?

- Які можливості? Яка нова мета? Ідеї?

6. Тепер Ви знаєте про приховану інформацію в карті - «новоутворення» і можете «у відкриту» вибрати карту, яка б розкривала, що випливає з «новоутворення», для позитивного майбутнього.

7. Розкажіть про обрану карту.

- Що за майбутнє вона відображає?

- Які емоції та почуття викликає сюжет цієї карти?

- Якої Ви думки про нього?

- Що потрібно зробити, які завдання вирішити, кроки здійснити для того, щоб «активувати» це позитивне майбутнє?

- Що Вам для цього потрібно?

- Які ресурси, де Ви їх візьмете?

- Чия допомога Вам може стати у нагоді?

8. Загальна рефлексія. Підведення підсумків роботи.

Висновки. Підсумовуючи результати вивчення питання використання психологічних технології супроводу осіб, що мають симптоми соціально-психологічної дезадаптації внаслідок впливу військового конфлікту, варто зазначити, що у переважній більшості наукових досліджень вітчизняних фахівців-психологів відмічається ідея про те, що немає єдиних стандартів підтримки людини в умовах війни. Загальним правилом психологічного супроводу є індивідуальний підхід та підбір вдалих інструментів, що будуть екологічно підтримувати та сприяти особистісній рекреації та реадаптації людей, що зазнали травмівного впливу війни.

Перспективою наукових пошуків, у руслі запропонованої проблематики, вбачаємо у подальшій апробація презентованих до розгляду технік та розробці нових. Розширення можливостей використання відповідного психологічного інструменту з подальшим широким впровадженням у практичний компонент освітніх програм із підготовки майбутніх фахівців-психологів.



Література:

1. Актуальні проблеми психологічної та соціальної адаптації вумовах кризового суспільства: збірник наукових праць за матеріа лами Всеукраїнського науково-практичного круглого столу (24 березня 2017 року) / за заг. ред. О.Г. Льовкіної, Р.А. Калениченка. Ірпінь : Університет державної фіскальної служби України, 2017. 238 с.

2. Вознесенська О.Л., Сидоркіна М.Ю. Арт-терапія у подоланні психічної травми : практ. посіб. Вид. 2-ге, випр. і допов. Київ : Золоті ворота, 2016.

3. Ильченко Ю.В. Исследование особенностей развития процесса дизадаптации человека- оператора. Экспресс-диагностика: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 05.13.09. Киев, 1991. 16 с.

4. Кокун О.М. Оптимізація адаптаційних можливостей людини: психофізіологічний аспект забезпечення діяльності : монографія. Киев: Міленіум, 2004. 265 с.

5. Кузьменко Т.М. Інноваційний арт-терапевтичний інструментарій для психоконсультування та психокорекції : навч. метод. посіб. Переяслав-Хмельницький : Вид- во «С.К.В», 2018. 126 с.

6. Орленко І. М. Вплив воєнних конфліктів на адаптацію тимчасово переселеної молоді. Інновації в освіті: сутність, проблеми, перспективи : матеріали Міжнар. наук.- практ. конф. Одеса, 2019. С. 86-87.

7. Попова Г.В., Милорадова Н.Э. Алгоритмы применения метафорических ассоциативных карт в индивидуальном консультировании. Актуальні напрямки сучасної практичної психології і психотерапії: зб. матеріалів доп. учасн. Міжнар. наук.-практ. конф. Харків: ХНУВС, 2013. С. 57-60.

8. Психологічна допомога постраждалим внаслідок кризових травматичних подій: методичний посібник / З. Г. Кісарчук та ін. ; за ред. З. Г. Кісарчук. Київ : ТОВ “Видавництво “Логос”. 207 с.

9. Психологічна робота з військовослужбовцями-учасниками АТО на етапі відновлення : метод. посіб. / О.М. Кокун та ін. Київ :НДЦ ГП ЗСУ, 2017. 282 с.

10. Сидоренко С.В. Соціальна адаптація людини в умовах глобального суспільства : дис. ... д-ра філ. наук : 09.00.03 / Запоріжжя, 2008. C.9.

11. Кавалеров А. І., Бондаренко А. М. Соціальна адаптація: феномен і прояви. Одеса : Астропринт, 2005. 112 с.

12. Психиатрический энциклопедический словарь / Й. А.Стоименов и др. Киев : «МАУП», 2003. 1200 с.

Размещено на Allbest.ru

...