Особливості соціальних страхів у юнацькому віці

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Особливості соціальних страхів у юнацькому віці

Мельник Катерина Сергіївна

студентка медико-психологічного факультету

Тертична Надія Анатоліївна

кандидат психологічних наук, доцент

доцент кафедри загальної і медичної психології

Анотація

соціальний страх психологічний юнак

Дослідження феномену соціальних страхів, займають важливе місце у сфері вивчення психологічних особливостей молодої людини. Цей період пов'язаний із початком професійного та особистісного самовизначення: юнаки та дівчата закінчують загальноосвітню школу, обирають професію, здійснюють професійне навчання, починають трудову діяльність. В юності відбувається становлення моральних орієнтирів у сприйнятті соціальної реальності. Серед важливих питань, які турбують юнаків, знаходяться проблеми добра і зла, справедливості та беззаконня, порядності та підступності. Не менш важливим для юнацтва є прийняття всього комплексу соціальних ролей дорослої людини та оволодіння ними, тобто соціальне самовизначення. Воно, перш за все, пов'язане з набуттям незалежності та відповідальності, усвідомленого виконання певних соціальних зобов'язань.

Аналізуючи психологічні особливості юнацького віку, можна сказати, що в цей період відбуваються бурхливі зміни у всіх сферах соціального життя особистості. Саме тому юнаки, зазвичай, зіштовхуються з проблемами невпевненості та страху. Це пов'язано з величезним внутрішнім напруженням і супроводжується появою нав'язливих страхів. Особистість у цей момент відчуває психологічний дискомфорт від необхідності приймати важливі рішення та страх обрати хибний шлях, зробити помилку, який не дає можливості самореалізуватися та рухатися далі у досягненні своїх цілей. Здебільшого, люди, яким важко прийняти рішення, бажають залишатися непоміченими, намагаються не виділятися в соціумі й бути «як усі». Молода людина, з одного боку, вчиться відстоювати свою позицію та бути самостійною у своїх думках та вчинках, а, з іншого, часто боїться бути незрозумілою чи «білою вороною» серед однолітків, когось образити чи не виправдати соціальних очікувань.

Таким чином, наявність таких страхів дійсно може стати перепоною для повноцінної соціалізації особистості, сприяти появі амбівалентності у намірах та поведінці, формуванню хибних пріоритетів та цінностей і прояву різних форм захисної поведінки. Оскільки механізми появи страхів в юнацькому віці здебільшого лежать у соціальній площині, тому дослідження особливостей соціальних страхів є актуальним питанням у психологічній проблематиці сучасних наукових досліджень та потребує глибшого аналізу щодо їх впливу на подальший розвиток особистості.

Ключові слова: особистість, юнацький період, соціальні страхи, соціальні механізми, соціалізація, соціальні очікування, самореалізація.

Melnyk Kateryna Serhiivna Student of Мебісаі Рзусйоїодісаі Faculty, Bogomolets Кайопаї Medicul University Kyiv

Tertychna Nadiya Anatoliivna Doctor of Philosophy, PhD, Associate Professor, Associate Professor of the Department of General and Medical Psychology, Bogomolets National Medical University Kyiv

Characteristics of social fears in adolescent age

Abstract

The study of the phenomenon of social fears has an important place in the field of studying the psychological characteristics of the adolescent age. This period is associated with the beginning of professional and personal self-determination: young men and women graduate from secondary school, choose a profession, undertake professional training, and begin work. Adolescent age is characterized by the formation of moral guidelines in the perception of social reality. Among the important questions that concern young people are the problems of good and evil, justice and lawlessness, decency and treachery. No less important for youth is accepting and mastering the entire complex of adult social roles, that is, social selfdetermination. It is primarily connected with the acquisition of independence and responsibility, conscious fulfilment of certain social obligations.

Analysing the psychological features of the adolescent age, it can be noticed that this period is full of rapid changes in all spheres of the social life of the person. That is why young people usually face problems of insecurity and fear. This is associated with enormous internal tension and is accompanied by the appearance of obsessive fears. At this point, a person feels psychological discomfort from the need to make important decisions and the fear of choosing the wrong path or making a mistake that does not provide an opportunity for self-realization and moving forward in achieving one's goals. Most people having a hard time making a decision want to remain unnoticed, try not to stand out in the society and be "like everyone else". On the one hand, young people learn to defend his position and be independent in their thoughts and actions, while on the other, they are often afraid of being misunderstood or feeling a "white crow" among his peers, offending someone or failing to meet social expectations.

Therefore, such fears can become an obstacle for the full socialization of the person, contribute to the emergence of ambivalence in intentions and behaviour, the formation of false priorities and values, and the manifestation of various forms of protective behaviour. Since the mechanisms of the expression of fears in the adolescent age mostly lie in the social plane, the study of the characteristics of social fears is a highly topical issue of the modern psychological research and requires a deeper analysis of their influence on the further development of the personality.

Keywords: personality, adolescent age, social fears, social mechanisms, socialization, social expectations, self-realization.

Постановка проблеми

Проблеми соціальних страхів в юнацькому віці завжди привертали увагу психологів, проте, особливої актуальності вони набули останнім часом. Вважається, що юнацький період несе в собі певну внутрішню кризовість, зміст якої пов'язаний зі становленням процесів самовизначення, становлення самосвідомості та стійкого образу «Я», відкриттям свого внутрішнього світу. Процес віднайдення ідентичності відбувається упродовж усього юнацького віку та представлений значними змінами особистості, а саме, когнітивної, емоційної сторін та системи саморегуляції. Вочевидь, юнацький вік характеризується досить високою диференційованістю емоційних проявів та способів вираження емоційних станів, а також підвищенням самоконтролю. Водночас, складність тих життєвих та соціальних завдань, які доводиться вирішувати молодій людині, часто пов'язується з величезним внутрішнім напруженням, невпевненістю та соціальними страхами.

«Страх», як своєрідна емоційна реакція, відображає у свідомості молодої людини конкретну загрозу для її психологічного і соціального благополуччя та може проявлятися у невпевненості у собі, боязні прийняти рішення, а також у прогнозуванні та передчутті невдачі під час постановки цілей і реалізації різних форм соціальної поведінки. Мимовільна реакція страху змушує особистість уникати спілкування з людьми, певних ситуацій та обставин соціальної взаємодії. Психологічний механізм появи соціальних страхів полягає в тому, що, приймаючи будь-яке важливе рішення, юнаки та дівчата беруть на себе відповідальність за його ймовірні наслідки. А у разі помилки чи провалу їм загрожує не лише соціальний осуд та покарання, але, найчастіше, вони приречені на тривале самоосудження. Тому, живучи в цьому гнітючому стані, молодь часто нездатна адекватно реагувати на обставини, що змінюються, правильно оцінювати соціальну ситуацію, знецінюючи її або максимально гіперболізуючи, сприймаючи наслідки своїх помилок через прийняття неправильних рішень як фатальні ситуації. Крім того, іноді страх не пов'язаний ні з чим конкретним, переживається як безпредметний, гнітючий, незрозумілий та супроводжується нав'язливими думками, стражданням або невпевненістю. Соціальні страхи можуть бути причиною, джерелом різного роду емоційних порушень особистості. Тож дослідження цього питання є актуальним, оскільки вміння приборкати страх, навчитися контролювати ситуації, в яких він виникає - один з важливих кроків для досягнення успіху, ефективної соціалізації та збереження психічного здоров'я в юнацькому віці.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Страх - одна з фундаментальних емоцій людини, що виникає в ситуаціях загрози біологічному або соціальному існуванню особистості, та спрямована на джерело реальної чи уявної небезпеки [1]. Страх, сигналізуючи про стан небезпеки, залежить від багатьох зовнішніх і внутрішніх, вроджених або набутих чинників.

Деякі питання проблеми страхів вивчалися вітчизняними та зарубіжними психологами і психіатрами (Бехтєрєв В.М., Виготський Л.С., Запорожець О.В., Леві В. В., Еберлейн Г., Фрейд З., Ізард К., Купер В., Пере Б., Холл С., Хорні К.). Дослідженням появи вікових страхів займалися: Філліпс Б., Захаров О.І., Максимова Ю.Н., Прихожан А.М., Карпенко Н.З., Панфілова М.О., Скляренко О.М. та ін. [2]. Тож актуальність дослідження в галузі психології страху важко переоцінити.

На сьогодні в психології існує багато визначень поняття «страх». Американський психолог Вільям Джеймс стверджував, що страх - є базовим інстинктом та, взагалі, що це одна з трьох найсильніших емоцій. На думку Грейса Крайга, коли страх проявляється в м'якій формі, він може мотивувати людину до навчання. Тоді як Дітера Айке, вважає, що страх є душевним станом і його може, ледь не щодня, відчувати кожна людина. А для І.П. Павлова страх був проявом природного рефлексу і пасивно-оборонною реакцією, що ґрунтується на інстинкті самозахисту. Натомість, Л.С. Виготський спонукав оцінювати страх як дуже сильну емоцію, яка має серйозний вплив на поведінку людини, на її перцептивні та когнітивні процеси, може звужувати думки, а головне - відчуття й свободу вибору.

Вивчення соціальних страхів торкається всіх вікових періодів психічного розвитку людини, але в юнацькому віці дане питання є особливо актуальним й викликає неабиякий інтерес, оскільки саме цей період пов'язаний із становленням особистості як активного учасника соціальних процесів.

Мета статті - дослідити характер та прояви соціальних страхів у юнацькому віці.

Виклад основного матеріалу

Соціальні страхи часто є причиною емоційних порушень розвитку особистості, які несуть негативний вплив на весь процес соціалізації юнаків. Складність ситуації посилюється ще й тим, що сьогоднішні обставини, пов'язані з війною в країні, ще більше загострили існуючу проблему появи та прояву соціальних страхів, оскільки молоді люди, як і багато дорослих, виявилися неготові до таких випробувань. Більше того, багато хто усвідомив, що вони зовсім не знайомі зі своїми страхами та, загалом, зі своїми особливостями емоційної сфери.

Тож, наше дослідження було спрямоване на аналіз соціальних страхів в юнацькому віці. Для опитування була сформована вибірка з 50 людей, серед яких 27 чоловіків, 23 жінки. Учасниками дослідження були молоді люди, вік яких становив від 17 до 21 року.

Для реалізації завдань було використано опитувальник соціальних страхів і тривоги, розроблений О.А. Сагалаковою, Д.В. Труєвцевим [3], який призначений для визначення домінуючого типу соціальної тривоги, вираженості окремих аспектів прояву страху у різних ситуаціях соціальної взаємодії та методику М. Лібовіца, яка дала можливість визначити загальний рівень соціального страху в опитуваних.

Результати дослідження, отримaнi за допомогою опитувaльникa О.А. Сагалакової, Д.В. Труєвцева, дозволили нам охaрaктеризувaти виразність різних проявів соціальної тривоги у низці ситуацій оцінювання. Були виявлені провідні тенденції, які дозволили сформулювати найбільш aктуaльнi проблеми почуття тривоги та страху в юнацькому віці (Рис. 1).

Рис 1. Показники рівня проявів соціальної тривоги у низці ситуацій оцінювання («Опитувальник соціальної тривоги і соціофобії» О.А. Сагалакової, Д.В. Труєвцева)

Результати нашого дослідження показали, що у 35% опитуваних спостерігаються нав'язливі думки та виникає бажання подолати тривогу, яка об'єктивно виникає в експертних ситуаціях соціальної взаємодії. Молоді люди, відповідаючи на питання, які входять до цієї шкали, продемонстрували бажання впоратися зі своєю тривогою і хвилюванням, через підсилення контролю у значущих для них ситуаціях та багаторазового повернення до аналізу минулої ситуації. Водночас, ми можемо говорити про існування певного зіткнення мотивів, що ґрунтується на різновекторних прагненнях особистості. З одного боку, намагання досягати успіху в ситуаціях оцінювання, а, з іншого боку, уникати таких ситуацій через брак досвіду соціальної взаємодії та невпевненості. У 28% опитуваних ми прослідкували прояв стриманості у вираженні емоцій, навіть приховування ознак тривоги в певних ситуаціях спілкування. Така «заборона» на відкритість породжується страхом бути неприйнятим чи висміяним значущими людьми або страхом негативного оцінювання. Ще одна суперечність, яку ми прослідкували за результатами нашого дослідження, полягає у тому, що молоді люди прагнуть до успіху, проте 15% з них відчувають тривогу в ситуаціях необхідності прояву ініціативи у взаємодії, підтриманні діалогу, з'ясуванні інформації у незнайомих людей. Тобто, прагнення до визнання й успішної соціалізації протиставляється бажанню залишатися в «зоні комфорту» та не наражати себе на ситуації, в яких можлива критика чи непередбачуваність подій. Для 13% опитуваних прояви нерішучості, через неможливість впоратися з хвилюванням, страхом оцінювання, є характерним переживанням. Через це їм важко не лише проявляти соціальну активність у формальній взаємодії, а й будувати близькі стосунки, які у цьому віці є важливим афективним центром особистості. Також у 9% наших досліджуваних ми відзначили прояви тривоги під час безпосереднього близького та ділового спілкування в ситуаціях суб'єктивно значущих для самої особистості.

Для більш детального аналізу результатів нашого дослідження, ми окремо представили певні питання з «Опитувальника соціальної тривоги і соціофобії» О.А. Сагалакової, Д.В. Труєвцева, у яких спостерігався більш високий показник тривожності в юнацькому віці.

Результати показали, що поширеною ситуацією для юнацтва, яка провокує прояви тривоги, є зустріч із незнайомими людьми (44% опитуваних). В таких ситуаціях молоді люди відчувають занепокоєння і хвилювання, тому що невпевнені у собі, своїх знаннях, загалом не знають, як поводитися, оскільки їм бракує соціального досвіду та сформованих навичок ефективної комунікації. Інший, найбільш виражений страх молодих людей пов'язаний з ситуаціями публічного виступу (40% опитуваних) (Рис. 2).

Рис 2. Шкали з найбільш вираженими показниками тривожності в юнацькому віці («Опитувальник соціальної тривоги і соціофобії» О.А. Сагалакової, Д.В. Труєвцева)

Ця ситуація для молоді видається емоційно напруженою через те, що вона ніби «оголює» всі емоції, може бути непередбачуваною, а відтак унеможливлює повноцінний контроль ознак хвилювання (тремтіння рук, голосу, потіння долонь тощо). До того ж, страх публічної критики та знецінення особистих досягнень можуть підсилювати загальну тривогу перед промовою. Найбільший показник тривожності ми зафіксували у юнаків та дівчат при перевірці вмінь та навичок. У середньому 48% опитуваних відмічали, що навіть при ретельній підготовці до перевірки знань (іспиту, атестації) хвилювання не зменшується, а навпаки, посилюється при наближенні до цієї події. На нашу думку, такі результати можуть пояснюватися не лише індивідуально-психологічними характеристиками емоційної сфери молодих людей, а й особливостями організації навчального процесу.

Для більш глибокого розуміння соціальних страхів у юнацькому віці ми використали методику «Шкала соціальних страхів» М. Лібовіца. Вона складається з опису соціальних ситуацій, у кожній з яких опитуваному пропонувалось оцінити інтенсивність страху, що виникає, і частоту уникнення тієї чи іншої соціальної ситуації. Отже, ми мали змогу отримати чотири показники: страх ситуацій соціальної взаємодії; страх ситуацій, у яких особистість може стати об'єктом спостереження оточуючих; уникнення ситуацій соціальної взаємодії; уникнення ситуацій, у яких особистість може стати об'єктом спостереження оточуючих.

Аналіз конкретних питань з методики, дозволив нам виділити ті ситуації соціальної активності молоді, в яких спостерігається більш високий показник різних видів страху (Рис. 3).

Рис 3. Шкали з найбільш вираженими показниками соціального страху в юнацькому віці («Шкала соціальної тривожності» М. Лібовіца)

Результати нашого дослідження показали, що серед юнацтва поширеним є страх говорити зі статусною особою (проректором, деканом). При цьому відчувають слабкий страх 48% опитуваних, а така ж кількість (48%) опитуваних уникають такого спілкування. Дана методика також підтвердила, що одним із найбільш виражених страхів у юнацькому віці є публічний виступ чи будь-які дії перед аудиторією, коли молода людина стає об'єктом оцінки багатьох своїх однолітків. У середньому 36% юнаків відмічали, що мають високий рівень страху перед різними публічними виступами і 38% опитуваних засвідчили, що іноді уникають цього. Особливо нашу увагу привернув той факт, що намагання познайомитися з будь-ким із метою романтичних чи сексуальних відносин теж, як і у першій методиці, викликає середній рівень страху у третини опитуваних (32%). А 36% опитуваних нами молодих людей взагалі уникає ситуацій соціальної взаємодії, прояву ініціативи у зав'язуванні стосунків через страх бути відштовхнутим та незрозумілим. Тобто, ми можемо прослідкувати певні критичні точки в емоційній сфері молоді та окреслити деякі шляхи вирішення цього питання.

Висновки

Проведений нами аналіз результатів емпіричного дослідження, дозволив не лише окреслити чинники появи соціальних страхів у молоді, а й допоміг виділити ті мотиваційні конфлікти, що заважають молодим людям засвоювати комплекс соціальних ролей дорослої людини та набувати навичок впевненого, відповідального та усвідомленого виконання соціальних зобов'язань. Так, причинами появи нав'язливих соціальних страхів у юнацькому віці, на наш погляд, є невизначеність своєї життєвої мети; неабияка залежність від думки оточуючих через страх соціального неприйняття; недооцінка власних поглядів та цінностей; низький рівень соціальної мотивації; страх відстоювати свою позицію; невпевненість в особистому успіху й у соціальному визнанні тощо.

Серед мотиваційних конфліктів ми виділили, по-перше, зіткнення мотивації досягнення успіху й уникнення проявів ініціативи. Таке протистояння різноспрямованих мотивів призводить до зниження соціальної активності молодих людей, появі внутрішнього напруження і супроводжується формуванням різних стратегій уникнення соціальної взаємодії. Не менш важливим для юнацтва є конфлікт, в якому прагнення самореалізуватися і досягати поставлених цілей протиставляється бажанню залишатися в «зоні комфорту» та не наражати себе на ситуації, в яких можлива критика чи непередбачуваність подій. Страх обрати хибний шлях, зробити помилку може обмежити соціальну активність особистості та сприяти формуванню невпевненості як у формальних, так і в неформальних стосунках. Третій конфлікт пов'язаний з протиставленням важливого для юнацтва мотиву побудови близьких стосунків і страхом та тривогою перед встановленням міжособистісних контактів.

Оскільки механізми появи страхів в юнацькому віці, як показало наше дослідження, здебільшого лежать у соціальній площині, то саме вони заважають повноцінній самореалізації особистості, здійснюють серйозний негативний вплив на процес соціальної та емоційної адаптації та якість життя юнаків. Тому, психологічна підтримка юнацтва на етапі прийняття важливих рішень; цілеспрямована робота по формуванню навичок соціальної взаємодії; розвиток вміння самостійно приймати рішення без надмірної опіки дорослими є важливими завданнями психологічної служби як на рівні закладів вищої освіти, так і на рівні країни.

Література

1. Томчук С.М., Томчук М.І. Психологія тривоги, страху та агресії особистості в освітньому процесі: [монографія] / С.М. Томчук, М.І. Томчук. - Вінниця: КВНЗ «ВАНО», 2018. - 200 с.

2. Карпенко Н.В. Психологічні детермінанти страхів та шляхи їх подолання у дошкільників: автореф. на здобуття наук. ступеня канд. псих. наук: спец. 19.00.07 «Педагогічна та вікова психологія» / Н.В. Карпенко. - Київ: Національний педагогічний університет ім. М.П. Драгоманова, 1997. - 20 с.

3. Сагалакова О.А., Труевцев Д.В. Опросник социальной тревоги и социофобии [Электронный ресурс] // Медицинская психология в России: электрон. науч. журн. - 2012. - N 4 (15). - Режим доступу: http://medpsy.ru.

References

1. Tomchuk S.M., Tomchuk M.I. (2018). Psihologiya trivogi, strahu ta agresi'i osobistosti v osvitnomu procesi: [monografiya] [Psychology of anxiety, fear and aggression of particularity in the lighting process: [monograph]. Vmnicya: KVNZ «VANO» [in Ukrainian].

2. Karpenko N.V. (1997). Psykholohichni determinanty strakhiv ta shliakhy ikh podolannia u doshkilnykiv [Psychological determinants of fears and ways to overcome them in preschoolers] Extended abstract of candidate's thesis. Kyiv: Natsionalnyy pedahohichnyy universytet im. M.P. Drahomanova [in Ukrainian].

3. Sahalakova O.A., Truevtsev D.V. (2012). Oprosnyk sotsyalnoi trevohy y sotsyofobyy [Social Anxiety and Social Phobia Questionnaire]. Medytsynskaiapsykholohyia v Rossyy: olektron. nauch. zhurn -- Medical psychology in Russia: electron. scientific magazine, N 4 (15). Retrieved from: http://medpsy.ru [in Russian].

Размещено на Allbest.ru