Особливості шкільного булінгу в підлітковому середовищі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

ОСОБЛИВОСТІ ШКІЛЬНОГО БУЛІНГУ В ПІДЛІТКОВОМУ СЕРЕДОВИЩІ

Хараджи Марина Вікторівна кандидат психологічних наук, доцент кафедри менеджменту, практичної психології та інклюзивної освіти Пархомович Віта Вікторівна здобувачка другого курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності «Практична психологія», група ПП-21пмз

Анотація

У статті проаналізовано наукові підходи до проблеми дослідження шкільного булінгу і його співвідношення з агресією, цькуванням та насильством. Розкрито сутність і зміст поняття «булінг», спираючись на погляди окремих науковців. Визначено, що булінг можна розглядати як психолого-педагогічне явище, яке проявляється у систематичній умисній, образливій поведінці, яка проявляється в дії чи бездіяльності одного учасника або групи таких осіб під час навчально-виховного процес суб'єктом булінгу, по відношенню до іншої сторони або групи таких осіб - потерпілого, і має негативний характер; здійснюється для фізичного, психологічного, морального тиску, характеризується нерівністю сил. Окреслено стрімкий впливає на булінг розвиток інтернету та відкритий доступ до будь-яких веб-сайтів, у тому числі сайтів із жорстоким контентом, що впливає на психіку підлітків. В статті описані особливості булінгу. Зазначиено, що хоча булінг має певну структурну схожість із конфліктом, однак, він відрізняється специфічними характеристиками: булінг триваліший у часі, нерівність сил жертви та кривдника; типи співучасників булінгу є фіксованими (кривдник, жертва, свідок, помічник хулігана, захисник жертви, тому змінювати ролі у цій поведінці важко. Аналіз наукової літератури щодо досліджуваного питання дозволяє нам констатувати, що вимоги сучасної дійсності ставлять питання про першочергову потребу в практиці педагогів та психологів розробці технік та програм, щодо профілактики та запобігання шкільного булінгу з метою зниження рівня агресії, насильства, цькування та приниження серед підлітків.

Ключові слова: булінг, насильство, агресія, цькування, булер, шкільне насильство, знущання, кібербулінг.

Abstract

Kharadzhy Marina Viktorivna Candidate of Psychological Sciences Associate Professor of Department of Management Practical Psychology and inclusive education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Parkhomovych Vita Viktorivna second-year of the second (master's) level of higher education in the specsalty «Practical Psychology» group PP-21pmz, Department of Management Practical Psychology and inclusive education, Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

GENDER CHARACTERISTICS OF SCHOOL BULLYING IN ADOLESCENT ENVIRONMENT

The article deals with scientific approaches to the problem of researching school bullying and its correlation with aggression, harassment and violence. The essence and content of the concept of «bullying» is revealed, based on the views of individual scientists. It was determined that bullying can be considered as a psychological and pedagogical phenomenon manifesting itself in systematic intentional, offensive behavior, which manifests itself in the action or inaction of one member or group of such persons during the educational process by the subject of bullying, in relation to another person or a group of such persons - victims and has a negative character; it is carried out for physical, psychological, moral pressure and characterized by unequal power. It is outlined that bullying is affected by the rapid impact of Internet development on bullying and open access to any websites, including sites with violent content, which affects the psyche of teenagers. The article describes aspects of bullying. It is noted that bullying has some structural similarities to the conflict, but it has specific characteristics: bullying is longer in time, inequality of power between the victim and the offender; the types of accomplices of bullying are fixed (offender, victim, witness, assistant hooligan, defender of the victim) so it is difficult to change the roles in this behavior. The analysis of scientific literature on the researched issue allows us to state that the requirements of modern reality raise the question of the primary need in the practice of teachers and psychologists to develop techniques and programs for the prevention of school bullying in order to reduce the level of aggression, violence, harassment and humiliation among teenagers.

Keywords: bullying, violence, aggression, stalking, buller, snappy violence, bullying, cyberbullying.

Постановка проблеми

Раніше булінг (цькування) вважався поширеним явищем у Європі та в інших країнах світу. Проте зараз це явище стає все більш поширеним в Україні. Булінг є досить актуальною проблемою сучасного українського суспільства і найгостріше проявляється в освітніх закладах, де діти та молодь проводять найбільше часу. Важко знайти у світі людей, які хоча б раз у житті не зазнавали знущань.

Термін «булінг» (bullying, від англійського слова bully - хуліган, забіяка, задирака, грубіян, насильник) визначається як гноблення, дискримінація, переслідування. Цей термін означає тривалий процес навмисної жорстокості як фізичної, так і психологічної, однією людиною або групою по відношенню до іншої людини або людей [1].

Англійське слово булінг давно вже стало зі звичайного соціально-психологічним та педагогічним терміном. Дослідники визначають булінг, як систематичну ненависну поведінку, що має на меті завдати шкоди фізично або психологічно комусь слабшому [2].

Залякування мотивується ревнощами, помстою, ворожнечею, бажанням відновити справедливість, боротьбою за владу, потребою підкорятися лідеру, пригнічувати опонентів, захищати себе, доки не будуть задоволені садистські потреби індивіда. Незважаючи на те, що дана проблема є дуже актуальною, вона не до кінця вивчена і потребує подальшого детального розгляду та подальших досліджень.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Останнім часом у школах в спілкуванні починають проявлятись негативні явища, такі як конфліктність, агресія, жорстокість. Поведінку школярів, пов'язану з насильством, називають цькуванням, травлею, знущанням або булінгом. Шкільне насильство - це проблема не лише сучасності. Вперше дана проблема була представлена на початку XX століття. А вже перші публікації про шкільне цькування оприлюднив французький науковець Келіл Дюкс у 1905 році. Але більш глибші та системні дослідження провели сучасні вітчизняні та зарубіжні вчені.

Концепція булінгу була більш ретельно вивчена скандинавськими науковцями, такими як Д. Ольвеус, А. Пікас, Є. Роланд, П. Хайнеман та британськими дослідниками В. Ортон, Д. Лейн, Д. Таттум, Є. Мунте. На початку 1990-х роках особливу увагу до булінгу стали проявляти вчені США Р. Каталано, Т. Харачі, Л. Хоукінс. Проблема булінгу стала активніше вивчатися, коли суспільство побачило зв'язок між агресивністю поведінки в суспільстві та способом виховання дитини і навчанням в школі. З того часу усвідомилась важливість вивчення причин і наслідків цього явища.

Наукові пошуки Е. Роландом і Е. Мунте описують загальноприйняті підходи до розв'язання проблеми шкільного булінгу. У своїх наукових публікаціях окремі аспекти проблеми булінгу розкривають В. Вишневська, Д. Кутузова, О. Маланцева, А. Стрельбицька, Є. Файнштейн. Особливо корисними є напрацювання дослідників Д. Лейн, І. Кон, та психотерапевта І. Бердишева. П. Гейнеман описав схему, за якою протікає булінг. Вчений вважав, що нові діти в групі порушать баланс і, таким чином зруйновують її. В. Петросянц розробила анкету виявлення шкільного булінгу. У роботі Кравцової М. значна увага приділена дослідженню типів дітей залучених до булінгу.

Мета статті теоретично дослідити особливості шкільного булінгу в підлітковому середовищі.

шкільний булінг агресивність поведінка

Виклад основного матеріалу

В освітніх закладах часто вживають термін «булінг». Проблема взаємодії дітей, особливо підлітків, дуже серйозна. Сам термін «булінг» тісно пов'язаний із такими явищами:

- насильство - застосування силових методів або психологічного тиску за допомогою погроз, свідомо спрямованих на слабких або тих, хто не може чинити опір; панування, влада людини над людиною [1];

- агресія - дії, спрямовані на порушення фізичної та психічної цілісності людини або групи людей [2];

- третирування - виявлення зневаги до когось, безцеремонна поведінка, неповага до думки іншого [9];

- цькування - переслідування, наклепи, знущання [10].

Усі ці поняття відображають різні аспекти такого явища, як булінг. Тобто вищевказані поняття є більш ширшими, але у розумінні поведінки агресора при вчиненні булінгу вони відображають його дії. Однак, щоб зрозуміти суть проблеми, необхідно дізнатися, що означає саме слово «булінг». Термін «булінг» з'явився від англійського дієслова «o bully». Кембриджський словник англійської мови дає таке значення «to bully» - ображати або залякувати когось, хто є меншим або менш впливовим ніж хтось, досить часто примушування такої особи до небажаних дій. За Оксфордським словником «to bully» означає «прагнути завдати шкоду, залякати або примусити до небажаної дії уразливу людину або людину, яка сприймається як така».

Українські словники подають термін «булінг» як цькування та залякування. Словник української мови підкреслює, що «цькувати - це переслідувати кого-небудь різними нападками, наклепами, знущатися з когось».

Отже, булінг - це систематичне агресивне переслідування і цькування, залякування із застосуванням фізичної сили з метою примусу або домінування. Булінг визначається як пригнічення, дискримінація, мобінг (переважно групова форма утиску дітей), знущання. [2].

Аналіз наукових досліджень показує, що більшість науковців найчастіше звертаються до визначення булінгу вперше запропонованого Д. Ольвеусом: «булінг - це ситуація, в якій учень неодноразово піддається негативній поведінці з боку одного або кількох інших учнів». Термін включає широкий спектр поведінки, починаючи від невербальної агресії, такої як ворожі погляди та дотики, до серйозної фізичної агресії.

Діти та молоді люди можуть піддаватися булінгу (цькуванню) й поза територією закладів освіти. Такі випадки можуть трапитися по дорозі додому, у дворі дому, вдома. Бешкетники (булі) дуже винахідливі. Навіть у такому, здавалося, найбезпечнішому місці як дім, також може відбуватися цькування, яке переходить у форму кібербулінгу - це використання електронних засобів зв'язку для здійснення булінгу через повідомлення телефоном, соціальні мережі, месенджери.

Вітчизняні та зарубіжні вчені встановили особливості булінгу:

- по-перше, булінг є асиметричний - з одного боку кривдник, який має фізичну або психологічну силу, а з іншого - потерпілий, який силою не володіє і дуже потребує допомоги та підтримки інших осіб;

- по-друге, булінг руйнує упевненість в собі, в наслідок цього з'являються проблеми з навчанням, здоров'ям, зникає самоповага;

- по-третє, булінг здійснюється навмисно, його ціль є нанести чим більше фізичних і душевних випробувань іншій людині;

- по-четверте, булінг - це спільний процес, в якому приймають участь не тільки кривдник і потерпілий, а й глядачі [1].

Шкільне насильство - це проблема, про яку багато років не хотіли говорити, нібито її взагалі не було. Проте останнім часом про жорстокість і агресію у підлітковому шкільному середовищі заговорили як психологи, так і педагоги. Випадки жорстокості та агресії на жаль є непоодинокими та не унікальними серед наших освітніх закладів. На сьогодні проблема насильства в школі дуже серйозна, та підтверджена великою кількість досліджень, проведено багато спроб уникнення цього явища та послаблення його впливу на суспільство і окремих осіб.

Важливо зазначити, що хоча булінг має певну структурну схожість із конфліктом, однак, він відрізняється специфічними характеристиками: булінг триваліший у часі, нерівність сил жертви та кривдника. Типи співучасників булінгу є фіксованими (кривдник, жертва, свідок, помічник хулігана, захисник жертви, тому змінювати ролі у цій поведінці важко.

Більше того, конфлікт принципово відрізняється від змісту булінгу - в конфлікті обидві сторони можуть захищати свої позиції тим чи іншим способом, використовуючи інших як ресурс, тоді як у булінгу лише одна сторона «володіє» правами, а інша, як правило, «позбавлена прав» вчиняти будь-які дії для свого захисту. Булінг завдає шкоди фізичному та психічному здоров'ю трьох сторін у процесі: жертви, нападника та свідка.

ЮНІСЕФ визначає булінг як небажану агресивну поведінку школярів з метою залякування, демонстрації влади та приниження. Ось кілька ознак булінгу, за якими його можна відрізнити від звичайної сварки:

- завжди беруть участь три сторони: нападники, жертви та спостерігачі;

- нещасні випадки можуть статися, коли дитина опиняється в ситуації переслідування або приєднується до кривдника;

- негативно впливають на фізичне та психічне здоров'я усіх учасників;

- з реальним фізичним чи психологічним насильством: жертву дражнять, шантажують, б'ють, залякують, висміюють, принижують тощо;

- якщо це сталося один раз, це може повторюватися знову і знову, дітям важко протистояти булінгу поодинці [9].

У гендерному аспекті проявів підліткового булінгу спостерігаються такі тенденції: дівчата більш схильні до висміювання, інтриг проти «жертви», наклеювання ярликів і присвоєння кличок, поширенню пліток і чуток, причому ця особливість із віком тільки посилюється; юнаки схильні до фізичної агресії, фізичної розправи над «жертвою», давання кличок і висміювання, вербальної агресії.

Аналіз наукової літератури щодо досліджуваного питання дозволяє нам розглядати булінг як досить тривалий період фізичного або психічного насильства з боку особи чи групи осіб, до особистостей, які не можуть захистити себе в даній ситуації; як форму жорстокої поводінки, коли фізично або психічно сильний індивід завдає болю, глузування, вимагаючи покори та поступок задля володіння слабшими, окремі індивіди чи групи отримують задоволення.

Вимоги сучасної дійсності ставлять питання про першочергову потребу в практиці педагогів та психологів розробки технік, щодо запобігння булінгу. Проаналізувавши останні розробки даного запиту ми визначили пріоритетними наступні завдання: зниження рівня агресивності, неконтрольованого почуття гніву і злості; формування навичок адекватного та безпечного вираження гніву; зниження рівня тривожності; підвищення рівня самооцінки; розвиток почуття емпатії; здатності розуміти свої почуття; вдосконалення комунікативних якостей, оптимізація міжособистісних відносин, підвищення групової згуртованості. Психокорекційна робота з «жертвами» булінгу в освітньому середовищі має спрямовуватись на підвищення особистісних ресурсів контролювання важкої ситуації та ґрунтуватися на формуванні життєстійкості, в структурі якої особливу увагу необхідно приділити компонентам залученості й контролю. Основною стратегією запобігання булінгу в освітніх закладах є залучення педагогічного колективу школи, учнів та їхніх батьків до вирішення цієї проблеми, підвищення їх обізнаності щодо ситуації булінгу. Такі заходи сприятимуть захисту психічного здоров'я підлітків, створенню психологічно комфортної атмосфери освітнього середовища, гуманізації навчально-виховного процесу, становленню психічно врівноваженої, впевненої в собі особистості.

Висновки

На підставі вище викладеного можна сказати, що актуальність досліджень булінгу очевидна. Булінг серед неповнолітніх стає небезпечнішим для суспільства та нації в цілому. Очевидна термінова необхідність у таких заходах, як профілактика шкільному булінгу з метою зниження рівня агресії, насильства, цькування та приниження серед підлітків.

Щоб запобігти булінгу в школі, рекомендують застосовувати такі методи:

1. Поліпшення шкільної атмосфери. Прийняття справедливих, чітких та єдиних правил поведінки для всіх учнів, а також формування довіри між дітьми та вчителями.

2. Правила поведінки повинні бути встановлені в статуті школи. Діти мають бути залучені до розробки. Недотримання правил тягне за собою відповідальність.

3. Виховання булі. Повідомляти про всю серйозність збитків, завданих його діями, давати агресору можливість виправити ситуацію.

4. Підтримка друзів. Вчителям радять розділити агресорів і жертв у класі, щоб зменшити їхній особистий контакт. Допомогти дітям, які почуваються беззахисними, знайти правильне коло спілкування.

Хоча тема шкільного насильства є дуже актуальною і бентежить фахівці освіти, соціальної роботи та психологів, спостерігається відсутність наукових та практичних досліджень, які б розкривали сучасні підходи до використання та класифікації цього явища, а також шляхи подолання булінгу.

Література

1. Барліт А. Форми і методи подолання соціально-педагогічної та психологічної проблеми булінгу в освітньому середовищі. Горизонти освіти. 2012. №2. С. 44-46.

2. Булінг: причини явища та його профілактика в школі [Електронний ресурс]. Освіта. 2021. Режим доступу до ресурсу: https://osvita.ua/school/method/83083/.

3. Губко А. А. Шкільний булінг як соціально-психологічний феномен. Вісник. 2013. №114. С. 46-50.

4. Закон України щодо протидії булінгу: сутність та ознаки, адміністративна відповідальність, права та обов'язки всіх учасників освітнього процесу [Електронний ресурс]. Основа. 2021. Режим доступу до ресурсу: https://osnova.com.ua/zakon-ukrainischodo-protidii-bulingu-sutnist-ta-oznaki-administrativna-vidpovidalnist-prava-ta-obovyazkivsih-uchasnikiv-osvitnogo-protsesu/.

5. Кон І. Що таке булінг і як з ним боротися? Сім'я і школа. 2006. №11. С. 15-18.

6. Лушпай Л. Шкільний булінг як різновид суспільної. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». 2013. №33. С. 85-90.

7. Мірошниченко О. А. Діагностика особистості майбутнього психолога Житомир. Методичний посібник до вивчення дисципліни. Практикум із загальної психології для студентів, 2012. 190 с.

8. Насильство у школі [Електронний ресурс]. Україна молода. 2007. Режим доступу до ресурсу: https://www.umoloda.kiev.ua/number/904/171/32933/.

9. Тілікіна Н. Про булінг (цькування) та як його подолати. Дітям, молоді та дорослим про важливе. Київ: ДУ «Державний інститут сімейної та молодіжної політики». 2020. 40 с.

10. Чепи Л. Українська психологічна термінологія: словник-довідник. Київ: ДП «Інформаційно аналітичне агетство». 2010.

References

1. Barlit A. Yu. (2012). Formi i metodi podolannya sotsialno-pedagogichnoyi ta psihologichnoyi problemi bulingu v osvitnomu seredovischi [Forms and methods of overcoming the socio-pedagogical and psychological problem of bullying in the educational environment]. Gorizonti osviti - Horizons of education, 2, 44-46 [in Ukrainian].

2. Buling: prichini yavischa ta yogo profilaktika v shkoli [Bullying: causes of the phenomenon and its prevention at school]. (n.d.). osvita.ua Retrieved from https://osvita.ua/school/method/83083 [in Ukrainian].

3. Gubko A. A. ( 2013). Shkilniy buling yak sotsialno-psihologichniy fenomen [School bullying as a socio-psychological phenomenon]. Visnik - Herald, 114, 46-50 [in Ukrainian].

4. Zakon Ukrayini schodo protidiyi bulingu: sutnist ta oznaki, administrativna vidpovidalnist, prava ta obov'yazki vsih uchasnikiv osvitnogo protsesu [Law of Ukraine on antibullying: essence and signs, administrative responsibility, rights and obligations of all participants in the educational process]. (n.d.). osnova.com.ua Retrieved from https://osnova.com.ua/zakonukraini-schodo-protidii-bulingu-sutnist-ta-oznaki-administrativna-vidpovidalnist-prava-taobovyazki-vsih-uchasnikiv-osvitnogo-protsesu [in Ukrainian].

5. Kon I. S. (2006). Scho take buling i yak z nim borotisya? [What is bullying and how to fight it?]. Sim'ya i shkola - Family and school, 11, 15-18 [in Ukrainian].

6. Lushpai L.I. (2013). Shkilniy buling yak riznovid suspilnoyi agresiyi [School bullying as a type of social aggression]. Naukovi zapiski Natsionalnogo universitetu "Ostrozka akademiya" - Scientific notes of the National University "Ostroh Academy", 33, 85-90 [in Ukrainian].

7. Miroshnychenko O. A. (2012). Diagnostika osobistosti maybutnogo psihologa [Diagnostics of the personality of the future psychologist]. Zhytomyr: Methodical guide to studying the discipline "Practicum in General Psychology" for students [in Ukrainian].

8. Nasilstvo u shkoli [Violence at school]. (n.d.). umoloda.kiev.ua Retrieved from: https://www.umoloda.kiev.ua/number/904/171/32933/ [in Ukrainian].

9. Tilikina N. V. (2020). Pro buling( tskuvannya) ta yak yogo podolati. Dityam, molodi ta doroslim pro vajlive [About bullying and how to overcome it. Important things for children, youth and adults]. Kyiv: DU "State Institute of Family and Youth Policy" [in Ukrainian].

10. Chepy L. A. (2010). Ukrayinska psihologichna terminologiya: slovnikdovidnik [Ukrainian psychological terminology: dictionary-handbook]. Kyiv: SE "Information Analytical Agency" [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru