Страх перед COVID-19: гендерні відмінності київських студентів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний науково-дослідний інститут МВС України

Страх перед COVID-19: гендерні відмінності київських студентів

Бова Андрій Андрійович

кандидат соціологічних наук

старший науковий співробітник

начальник науково-дослідного відділу

Анотація

страх студент жінка чоловік

Дослідження було спрямоване на апробацію україномовної версії шкали страху перед COVID-19 (The Fear of COVID-19 Scale, FCV-19S) на вибірці студентів м. Києва та вивчення відмінностей за рівнем страху в групах, виокремлених за статтю. Протягом 24 лютого - 18 квітня 2021 року в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» проведене соціологічне інтернет-опитування.

Використовувалася вибірка доступності (п = 253), до якої попали 51,8% респондентів жіночої статі та 48,2% респондентів чоловічої статі.

Україномовна версія FCV-19S мала хорошу внутрішню узгодженість пунктів (а Кронбаха дорівнювала 0,83, 95% ДІ [0,79, 0,86]).

Студентська молодь м. Києва мала низький рівень страху перед коронавірусом (M = 14,09, SD = 4,79). У середньому жінки мали більші бали за FCV-19S (M = 15,18, SD = 4,49), ніж чоловіки (M = 12,92, SD = 4,85). Ця різниця (2,26, 95% ДІ [1,10, 3,41]) виявилася статистично значущою (tweich (246) = 3,84, р < 0,001). Розмір ефекту був середнім (d = 0,48, 95% ДІ [0,23, 0,73]).

Зі спостережуваним розмірами вибірок (n1 = 131, n = 122), обраному рівні значущості (а = 0,05) та статистичної потужності (0,80) можна було надійно виявити ефект не менше ніж 0,355.

FCV-19S була розділена на чотири групи. У 57,7% респондентів страх перед коронавірусом був відсутній (границі інтервалу: 7-14 балів). 18,2% опитаних мали легкий страх (15-17 балів), 15,8,% - помірний (18-20 бал), а 8,3% - сильний страх (границі інтервалу: 21-35 бали) перед коронавірусом. Взаємозв'язок між категоризованим показником та статтю був статистично значущим (х2 (3, n = 253) = 13,7, p = 0,003), а його розмір ефекту - малим-середнім (w = 0,23, 95% ДІ [0,14, 0,36]).

Встановлено, що 47,3% опитаних жінок та 68,9% чоловіків не мали страху перед коронавірусом (різниця двох часток була статистично значущою: z = -3,46, p < 0,001). 20,6% жінок та 15,6% чоловіків мали легкий страх, відповідно 22,1% та 9,0% - помірний страх (z = 2,86, p = 0,004), а 9,9% та 6,6% - сильний страх.

Розмір ефекту різниці пропорцій щодо відсутності страху перед COVID-19 у вибірці жінок та чоловіків був середнім (h = -0,44, 95% ДІ [-0,69, -0,19]), розмір ефекту різниці пропорцій щодо помірного рівня страху в цих сукупностях - малим-середнім (h = 0,37, 95% ДІ [0,12, 0,62]).

Результати дослідження можуть використовуватися психологами для виявлення в молодіжному середовищі осіб, котрі мають підвищений рівень страху перед коронавірусом та потребують психологічної допомоги.

Ключові слова: страх перед COVID-19, FCV-19S, адаптація, соціологічне інтернет-опитування, студенти

Andrii Andriyovych Bova Candidate of Sociological Sciences, Senior Researcher, Head of Research Department of the State Research Institute of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine

The fear of COVID-19: gender differences among kyiv students

Abstract

The research was aimed at approbation the Ukrainian version of the Fear of COVID-19 Scale (FCV-19S) on a sample of Kyiv's students and studying the differences in the level of fear in the groups allocated by gender. From February 24 to April 18, 2021, a sociological internet survey was conducted at the National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute". Availability sampling (n = 253) was used, which included 51.8% of female respondents and 48.2% of male respondents.

Ukrainian-language version FCV-19S had a good internal consistency of the items (Cronbach's alpha of 0.83, 95% CI [0.79, 0.86]).

Kyiv's student youth had a low level of fear of coronavirus (M = 14.09, SD = 4.79). On average, females had higher FCV-19S scores (M = 15.18, SD = 4.49) than males (M = 12.92, SD = 4.85). This difference (2.26, 95% CI [1.10, 3.41]) was statistically significance (^Welch (246) = 3,84, р < 0,001). The effect size was medium (d = 0.48, 95% CI [0.23, 0.73]).

From the observed sample sizes (ni = 131, П2 = 122), at the chosen a level (a = 0.05) and statistical power (0.80), a reliably effect of at least 0.355 can be found.

FCV-19S was divided into four groups. 57.7% of respondents had no fear (class boundaries: 7-14 points) of coronavirus. 18,2% of respondents had mild fear (15-17 points), 15,8% had moderate fear (18-20 points), and 8,3% had a severe fear (class boundaries: 21-35 points) of coronavirus. The relationship between categorized score and gender was statistically significant (x2 (3, n = 253) = 13.7, p = 0.003) with small-medium effect size (w = 0.23, 95% CI [0.14, 0.36]).

It was found that 47.3% of females and 68,9% of males surveyed had no fear of coronavirus (the difference between the two proportions was statistically significant: z = -3.46, p < 0.001). 20,6% of females and 15,6% of males had mild fear, 22.1% and 9.0% respectively had moderate fear (z = 2.86, p = 0.004), and 9.9% and 6.6% respondents had severe fear.

The effect size of the difference in proportions for the absence of fear of COVID-19 in the sample of females and males was medium (h = -0.44, 95% CI [-0.69, -0.19]), and the effect size of the difference in proportions for the moderate level of fear in these populations is small-medium (h = 0.37, 95% CI [0.12, 0.62]).

The results of the study can be used by psychologists to identify those in the youth population who have an elevated level of fear of the coronavirus and need psychological aid.

Keywords: fear of COVID-19, FCV-19S, adaptation, online survey, students

Постановка проблеми

Наприкінці грудня 2019 року в столиці китайської провінції Хубей м. Вухань було зафіксовано спалах гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої вірусом SARS-CoV-2. Всесвітня організація охорони здоров'я 11 березня 2020 року оголосила пандемію коронавірусу у світі. Для уповільнення поширення епідемії в багатьох країнах владою були введені тимчасові обмеження на пересування людей, роботу торгово-розважальних центрів, діяльність закладів громадського харчування та торгівлі тощо, а навчання переведено в онлайн формат. Повідомлення щодо перебігу епідемії заповнили медіапростір.

Людські втрати внаслідок хвороби, а також падіння матеріального рівня, зростання безробіття та зміна звичних соціальних практик значної кількості населення під час карантинних обмежень позначилися на суб'єктивному самопочутті та призвели до появи нових страхів та побоювань.

Для виявлення рівня занепокоєння населення різними аспектами поширення коронавірусу поряд зі шкалами, що вимірюють стрес та тривогу, використовувалася низка спеціалізованих психометричних шкал. У 2020 році колектив науковців із різних університетів та дослідницьких центрів у складі D. Ahorsu, C.-Y. Lin, V. Imani, M. Saffari, M. Griffiths та A. Pakpou здійснили розроблення та первинну валідизацію шкали страху перед COVID-19 (Fear of COVID-19 Scale, FCV-19S) на вибірці 717 учасників з Ірану [1]. FCV-19S складається із семи пунктів щодо соматичних проявів (потіння долонь, інсомнія, почастішання серцебиття) та емоційних реакцій (страхів, побоювань, тривоги, неприємних думок), кожний із яких оцінювався за шкалою Лікерта від 1 - «повністю не згоден/на» до 5 - «повністю згоден/на». Шкала є одномірною. Сумарний бал за шкалою ранжувався від 7 до 35. Більший бал відповідає сильнішому вираженню страху.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Вказана шкала після перекладу використовувалася в різних країнах при опитуванні окремих соціальних груп та населення загалом [2, с. 4-5]. У попередніх іноземних дослідженнях встановлено кореляційний взаємозв'язок страху перед коронавірусом із тривожністю та психологічним дистресом. Соціологічні опитування, які були проведені у 2020 та 2021 році в Ізраїлі, Бразилії, Бангладеш та Японії, виявили взаємозв'язок між дотриманням гігієни рук і носінням медичних масок та більш вираженою реакцією страху перед коронавірусом. Результати метааналізу показують, що рівень страху перед COVID-19 є більшим у жінок, ніж у чоловіків [3, 4]. Соціологічні опитування студентів виявили додатний зв'язок FCV-19S з прокастинацією в навчанні [5, 6].

Мета публікації - опис результатів лінгвістичної адаптації та первинної апробації FCV-19S на вибірці студентів київського вишу і виявлення гендерних відмінностей у сприйнятті страху перед коронавірусом.

Виклад основного матеріалу

Творчою групою в складі О. Бєлєнка, А. Бови, Т. Коломієць та І. Демиденко-Мацко з 24 лютого по 18 квітня 2021 року проведене в Національному технічному університеті України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» крос-секційне соціологічне інтернет-опитування за темою «Студентська молодь міста Києва в умовах коронакризи». Використовувалася вибірка доступності (п = 253).

До квоти попало 51,8% жінок та 48,2% чоловіків. Серед опитаних студентів 22,1% мали вік 17 років або менше, 35,2% - 18 років, 20,9% - 19 років, 20 років - 10,7%, 21 рік - 3,2%, 22 роки - 6,3%, 23 роки або більше - 1,6%. На першому курсі навчалися 43,9% опитаних, на другому - 31,6%, на третьому - 13,8%, на четвертому - 2,0%, на першому курсі магістратури - 8,7%. 12,6% респондентів проживали в гуртожитку, а 87,4 - в іншому місці.

Обробка та аналіз даних здійснювалися в середовищі R (R Core Team, 2022) і включали побудову графіків, вивід описової статистики, аналіз внутрішньої узгодженості пунктів шкали, виявлення відмінності середніх значень FCV-19S та часток категоризованого показника за статтю. Статистичні гіпотези перевірялися на рівні статистичної значущості а = 0,05.

Твердження FCV-19S були перекладені з англійської на українську автором з урахуванням побутового вжитку певних словосполучень. Під час інтернет-опитування респондентам було запропоновано надати відповіді на запитання про свої почуття, думки або дії щодо COVID-19 за шкалою Лікерта.

Торкаючись проблеми якості зібраного масиву, необхідно зазначити, що лише 12,3% респондентів обирали якусь однакову відповідь на всі запитання анкети, зокрема, альтернативу «повністю не згоден/на» відмітило 7,9%, «не згоден/на» - 4,0%, «повністю згоден/на» - 0,4%. Отже, респонденти не дають шаблонні відповіді на запитання й застосований інструментарій дає змогу охопити варіабельність громадської думки.

З огляду на описові статистики, подані в таблиці 1, найбільше страх проявляється через неприємні думки та побоювання за власне життя. Страх відчувався й сам по собі, і виникав під час перегляду повідомлень у мережі Інтернет. Лише невелика частка респондентів зазначила наявність певних соматичних проявів (потіння долонь, порушення сну, серцебиття). Розподіли відповідей респондентів на запитання щодо змін у вегетативній нервовій системі мають сильну правосторонню асиметрію.

Таблиця 1. Описові статистики та показники надійності за пунктами FCV-19S

У таблиці 2 представлено показники узгодженості україномовної версії FCV-19S та матрицю коефіцієнтів кореляції Пірсона. Значення коефіцієнта Кронбаха а дорівнювало 0,83, 95% ДІ [0,79, 0,86], що свідчить про хорошу внутрішню узгодженість семи пунктів шкали (в роботі D. Ahorsu та ін. а = 0,82) [1, с. 6].

Усі значення коефіцієнтів кореляції між певним пунктом та сумарним балом, розрахованим за рештою пунктів, були додатними та варіювалися від 0,49 до 0,68, а вилучення жодного з елементів не призводило до підвищення коефіцієнта а, що підтверджує внутрішню надійність та узгодженість вимірювальної шкали. За Дж. Коеном при інтерпретації розміру ефекту r Пірсона діє таке емпіричне правило: |r| = 0,1 - малий ефект, |r| = 0,3 - середній, |r| = 0,5 - великий ефект.

Таблиця 2. Взаємозв'язки між пунктами та показники внутрішньої узгодженості FCV-19S

Примітка. Усі коефіцієнти кореляції r Пірсона статистично значущі, p < 0,001.

Значення коефіцієнтів кореляції між пунктами шкали коливалося від 0,3 до 0,62 (таблиця 2). Усереднене значення r Пірсона між усіма пунктами становило 0,43. Своєю чергою щільність взаємозв'язку елементів шкали із сумарним балом варіювався від 0,63 до 0,79.

На рисунку 1 представлена гістограма FCV-19S (кількість інтервалів значень обиралася за правилом Фрідмана - Діаконіса) у вибірці студентської молоді м. Києва.

Рис. 1. Гістограма розподілу значень FCV-19S

У таблиці 3 подані описові статистики FCV-19S. Студентська молодь м. Києва загалом характеризувалася низьким рівнем страху перед коронавірусом (M = 14,09, SD = 4,79). Необхідно зазначити, що за результатами метааналізу студенти коледжів мали найнижчі середні оцінки за FCV-19S (17,95) у порівнянні з іншими соціальними групами [3, c. 6].

Страх перед коронавірусом залежать від цілої низки соціальних, психологічних та біологічних факторів. Низький рівень страху перед коронавірусом у молоді може бути зумовлений тим, що досліджувана демографічна група вирізняється загалом кращим станом здоров'я, а, отже, має менший ризик тяжкого перебігу респіраторних захворювань.

Соціологічне опитування проходило під час епідемії, що тривала вже рік. З часом неодмінно відбувається зростання психологічної втоми від новин, рутинізація страху, зміщення фокуса уваги на розв'язання нагальних питань повсякденної життєдіяльності. Крім того, молодь, зазвичай, добирає контент за своїми інтересами та уподобаннями, приділяючи більше уваги соціальним мережам, а також різноманітним пізнавальним та розважальним ресурсам.

У дослідженні не зафіксовано зв'язку між FCV-19S та фактом хвороби респондента або члена його сім'ї на COVID-19.

Як видно з таблиці 3, у вибірковій сукупності жінки мали дещо вищі значення за FCV-19S, ніж чоловіки. Розподіл значень за вибіркою був асиметричним. Водночас розподіл значень FCV-19S у вибірці жінок наближається до нормального. Своєю чергою розподіл значень за шкалою у вибірці чоловіків мав більш виражену правосторонню асиметрію (лівий «хвіст» розподілу є важчим) та більш видовжений пік у порівнянні із сукупністю опитаних жінок.

Таблиця 3. Описові статистики FCV-19S за вибіркою загалом та за статтю

Для візуального зіставлення двох сукупностей за FCV-19S використано коробчасту діаграму («ящик із вусами»), на якій зображується зведена статистика, разом із графіком скрипки, що відбиває щільність розподілу числової змінної (рисунок 2). Нижня границя прямокутної коробки відповідає першому квартилю (25% значень ряду, впорядкованих за зростанням, розташовуються нижче нього), верхня - третьому квартилю (75% значень ряду, впорядкованих за зростанням, розташовуються нижче нього). Медіану або другий квартиль (50% значень ряду розташовуються нижче медіани, а 50% - вище) позначає горизонтальна лінія, середнє значення - кружечок.

Висота коробки відповідає значенню міжквартильного інтервалу - різниці між значенням третього та першого квартиля. Міжквартильний інтервал вимірює розкиданість середньої половини даних. Він є непараметричним аналогом дисперсії.

Від коробки зверху та знизу відходять «вуси». Спостереження, що різко виокремлюється, вважається таке, що відстоїть від першого або третього квартиля на величину міжквартильного інтервалу, помножену на коефіцієнт 1,5 (такі спостереження показані вище «вусів» як ізольовані точки).

Рис. 2. Коробчаста діаграма/графік скрипки розподілу значень FCV-19S за статтю

З рисунка 2 видно, що значення середнього та медіани є більші в групі жінок, ніж у групі чоловіків. 50% усіх спостережень між першим та третім квартилем у групі жінок розташовано дещо вище за 50% аналогічних спостережень у групі чоловіків. У категорії опитаних чоловіків дещо вище варіабельність показника, ніж у категорії жінок.

У вибірці присутні три викиди. Наявність невеликої кількості респондентів, які набрали високі сумарні бали за шкалою, є передбачуваною та відповідає методиці.

Для перевірки гіпотези щодо різниці середніх значень FCV-19S у вибірці жінок та чоловіків використано /-критерій Уелча, для визначення важливості відмінностей між групами обчислено розмір ефекту (індекс Коена d). При інтерпретації розміру ефекту використовувалося таке емпіричне правило: \d\ = 0,2 - малий розмір, \d\ = 0,5 - середній, \d\ = 0,8 - великий розмір. Дизайн дослідження з вибіркою, що містить дві групи (пі = 131 та П2 = 122), дає змогу надійно (з ймовірністю понад 0,8) виявити ефект розміром 8 > 0,355, передбачаючи двосторонній критерій та припускаючи максимальну помилку І типу на рівні а = 0,05.

У середньому жінки мали більші бали за FCV-19S (M = 15,18, SD = 4,49), ніж чоловіки (M = 12,92, SD = 4,85). Ця різниця (2,26, 95% ДІ [1,10, 3,41]) виявилася статистично значущою (/welch (246) = 3,84, р < 0,001). Розмір ефекту є середнім (d = 0,48, 95% ДІ [0,23, 0,73]). На підставі критерію Лівена не можна відкинути нульову гіпотезу про рівність дисперсій у двох сукупностях (F = 0,259, p = 0,611).

Нижчі середні бали за FCV-19S у вибірці чоловіків можуть бути зумовлені формуванням в індивідів характерних ознак (гендерних очікувань), які суспільство вважає належними для чоловіків: мужність, сміливість та безстрашність. Своєю чергою більший рівень страху перед коронавірусом у вибірці жінок ймовірно може бути пов'язаний із вищим рівнем нейротизму та експресії, більшою схильністю до стресу, а також підвищеною тривогою за стан свого здоров'я. Можливо також, що жінки та чоловіки використовували різні емоційні стратегії для подолання страхів, пов'язаних з епідемією.

Після змістовного та візуального аналізу розподілу значень шкали респонденти за вираженістю страху перед коронавірусом були поділені на чотири групи: з відсутністю страху (границі інтервалу: 7-14 балів) - 57,7% (M = 10,80, SD = 2,34); з легким страхом (15-17 балів) - 18,2% (M = 15,98, SD = 0,77); з помірним страхом (18-20 бал) - 15,8% (M = 18,75, SD = 0,87); із сильним страхом (границі інтервалу: 21-35 бали) - 8,3% (M = 23,90, SD = 3,85).

Взаємозв'язок між категоризованим показником та статтю є статистично значущим: х2 (3, п = 253) = 13,7, p = 0,003. Розмір ефекту для критерія незалежності хі-квадрат є індекс Коена w, де w = 0,1 - малий розмір, w = 0,3 - середній, w = 0,5 - великий розмір. Розмір виявленого ефекту був малим-середнім (w = 0,23, 95% ДІ [0,14, 0,36]).

На підставі аналізу розподілів відносних частот у двовимірній таблиці сполучення необхідно зазначити, що в 47,3% опитаних жінок та 68,9% чоловіків страх перед коронавірусом був відсутній. Різниця двох пропорцій (-21,5%, 95% ДІ [-34,1%, -9,9%]) була статистично значущою (z = -3,46, p < 0,001). Відповідно 20,6% та 15,6% респондентів виявляли легкий страх. 22,1% жінок та 9,0% чоловіків мали помірний страх. Різниця двох пропорцій (13,1%, 95% ДІ [4,4%, 21,9%]) була статистично значущою (z = 2,86, p = 0,004). 9,9% та 6,6% опитаних відчували сильний страх.

Для визначення практичної значущості відстані між пропорціями у двох групах використано індекс Коена h, значення якого має таку інтерпретацію: h = 0,2 - малий розмір, h = 0,5 - середній та h = 0,8 - великий розмір. Виявлений розмір ефекту різниці пропорцій щодо відсутності страху за статтю був середнім (h = -0,44, 95% ДІ [-0,69, -0,19]), розмір ефекту різниці пропорцій щодо помірного рівня страху - малим- середнім (h = 0,37, 95% ДІ [0,12, 0,62]). Отже, популяція жінок та чоловіків відрізняється між собою за відсутністю страху та помірним рівнем страху. Не було виявлено відмінностей між вказаними демографічними групами за легким та сильним рівнем страху.

Висновки

Поширення пандемії та її наслідки зумовили формування нових напрямів психологічних досліджень, одним із яких є вивчення страху перед коронавірусом різних соціальних груп. У багатьох психологічних опитуваннях застосовується шкала страху перед COVID-19, яка складається із семи пунктів.

Україномовну версію FCV-19S було апробовано на вибірці студентів одного із київських закладів вищої освіти. У результаті проведеного аналізу встановлено, що пункти вимірювальної шкали мали хорошу внутрішню узгодженість.

Київські студенти мали низький страх перед коронавірусом. Водночас група жінок характеризувалася дещо більшим страхом перед коронавірусом, ніж група чоловіків (відмінність середніх є статистично значущою, а розмір ефекту - середній). Середнє значення FCV-19S в групі жінок на 0,48 стандартного відхилення більше, ніж середнє значення в групі чоловіків.

Шкалу було розділено на інтервали та виокремлено чотири групи - респондентів, які не мали страху, а також тих, котрі мали низький, помірний та сильний рівень страху. У порівнянні з чоловіками, у жінок виявилося менше осіб, у яких страх був відсутнім, та більше осіб із помірним рівнем страху.

Представлені градації шкали можуть використовуватися психологами, які працюють з молоддю, для виявлення осіб, котрі мають підвищений рівень страху перед коронавірусом та потребують професійної психологічної допомоги. Апробований інструментарій доцільно застосувати в інших дослідженнях із додатковим включенням психометричних шкал, що вимірюють психологічний дистрес, тривогу та депресію.

Недолік проведеного соціологічного опитування полягав у тому, що його результати не можуть розповсюджуватися на генеральну сукупність, оскільки вибірка не була репрезентативною.

Література

1. The Fear of COVID-19 Scale: Development and Initial Validation [Electronic resource] / Daniel Kwasi Ahorsu [et al.] // International Journal of Mental Health and Addiction. - 2020. - Mode of access: https://doi.org/10.1007/s11469-020-00270-8 (date of access: 10.01.2021).

2. Fear of COVID-19 and its association with mental health-related factors: systematic review and meta-analysis [Electronic resource] / Zainab Alimoradi [et al.] // BJPsych Open. - 2022. - Vol. 8, no. 2. - Mode of access: https://doi.org/ 10.1192/bjo.2022.26 (date of access: 13.07.2022).

3. Systematic Review and Meta-Analysis of Fear of COVID-19 / F. Luo et al. Frontiers in Psychology. 2021. Vol. 12. URL: https://doi.org/10.3389/fpsyg.2021.661078 (date of access: 08.05.2022).

4. Gender and COVID-19 related fear and anxiety: A meta-analysis [Electronic resource] / Ahmet Metin [et al.] // Journal of Affective Disorders. - 2022. - Mode of access: https://doi.org/10.1016/jjad.2022.05.036 (date of access: 14.07.2022).

5. Fear of COVID-19 lead to procrastination among Turkish university students: The mediating role of intolerance of uncertainty [Electronic resource] / Haci Arif Doganulku [et al.] // BMC Psychology. - 2021. - Vol. 9, no. 1. - Mode of access: https://doi.org/10.1186/s40359-021-00681-9 (date of access: 29.07.2022).

6. Procrastination during the COVID-19 Pandemic: A Scoping Review [Electronic resource] / Alejandro Unda-Lopez [et al.] // Behavioral Sciences. - 2022. - Vol. 12, no. 2. - P. 38. - Mode of access: https://doi.org/10.3390/bs12020038 (date of access: 03.08.2022).

References

1. Ahorsu, D.K., Lin, C., Imani, V., Saffari, M., Griffiths, M.D., & Pakpour, A.H. (2020). The fear of COVID-19 Scale: Development and initial validation. International Journal of Mental Health and Addiction, 20(3), 1537-1545. doi: 10.1007/s11469-020-00270-8 [in English].

2. Alimoradi, Z., Ohayon, M.M., Griffiths, M.D., Lin, C., & Pakpour, A.H. (2022). Fear of COVID-19 and its association with mental health-related factors: systematic review and meta-analysis. BJPsych Open, 8(2). doi:10.1192/bjo.2022.26 [in English].

3. Luo, F., Ghanei Gheshlagh, R., Dalvand, S., Saedmoucheshi, S., & Li, Q. (2021). Systematic Review and meta-analysis of fear of covid-19. Frontiers in Psychology, 12. doi:10.3389/fpsyg.2021.661078 [in English].

4. Metin, A., Erbiger, E.S., §en, S., & Qetinkaya, A. (2022). Gender and COVID-19 related fear and anxiety: a meta-analysis. Journal of Affective Disorders, 310, 384-395. doi:10.1016/j.jad.2022.05.036 [in English].

5. Doganulku, H.A., Korkmaz, O., Griffiths, M.D., & Pakpour, A.H. (2021). Fear of COVID-19 lead to procrastination among Turkish University Students: The mediating role of intolerance of uncertainty. BMC Psychology, 9(1). doi:10.1186/s40359-021-00681-9 [in English].

6. Unda-Lopez, A., Osejo-Taco, G., Vinueza-Cabezas, A., Paz, C., & Hidalgo-Andrade, P. (2022). Procrastination during the COVID-19 pandemic: A scoping review. Behavioral Sciences, 12(2), 38. doi:10.3390/bs12020038 [in English].

Размещено на Allbest.ru