Проблеми емоційного вигорання у батьків дітей з інвалідністю

Размещено на http://www.allbest.ru/

Чортківський навчально-науковий інститут підприємництва і бізнесу Західноукраїнського національного університету

Проблеми емоційного вигорання у батьків дітей з інвалідністю

Чижишин Оксана Ігорівна доцент, кандидат економічних наук

Анотація

Сучасне становище України в період війни характеризується складним економічним, а особливо соціально-психологічним фактором нестабільності сприйняття ситуації, що складається у кожного з індивідуумів суспільства. Даний період характеризується важким станом психоемоційного збудження, яке загострюється невизначенністю, порушенням сталих зв'язків у всіх сферах життя людини. Навіть там, де не проходять військові дії, люди відчувають тривогу і нестабільність майбутньої ситуації. Такі стани особливо гостро відчувають батьки чи опікуни на утриманні яких є діти інваліди, які і в мирний час стикались з труднощами існування. Постійне передчуття поганого, проблеми у вирішенні повсякденних питань, криза в отриманні соціальної допомоги від держави, призводить до психоемоційних стресів не лише дітей з інвалідністю, а й їх батьків, які змушені з подвійною силою боротись з ситуацією, що склалась. Як наслідок такої постійної боротьби за виживання виникає синдром емоційного вигорання.

Синдром емоційного вигорання зазвичай не завжди виникає у всіх , хто знаходиться в особливій ситуації, що потребує додаткових зусиль на боротьбу з проблемами. Проте, ситуація, що склалась, провокує виникнення і загострення не лише існуючих проблем.

Дослідження, проведене при роботі з дітьми з інвалідністю показало як впливає на емоційний стан дітей відношення батьків саме в цей період, що описується. Саме роль психолога в центрах по роботі з такими родинами вимагає нестандартного підходу, виявлення глибинних проблем родини як сучасних так і накопичених.

З'ясовано, що перш ніж працювати з дітьми інвалідами слід провести діагностику стану їх батьків чи опікунів, які часто стають тим негативним фактором, що провокує психоемоційну нестабільність у дітей.

Дослідниками проаналізовано чинники, які негативно впливають на батьків і запропоновано напрямки вирішення проблем емоційного вигорання.

В ході дослідження визначено ряд напрямків, які допомагають запобігти емоційному вигоранню у батьків та стабілізувати й врівноважити психоемоційний стан в родині.

Ключові слова: синдром емоційного вигорання, особи з інвалідністю, психоемоційне навантаження, психолог, реципієнти.

Abstract

Chyzhyshyn Oksana Ihorivna Candidate of Economic Sciences, Assistant Professor of Department of Fundamental and Special Subjects of Educational and Scientific Chortkiv Institute of Entrepreneurship and Business, Western Ukrainian National University

PSYCHOLOGICAL ASPECTS OF SOCIAL ADAPTATION OF PEOPLE WITH DISABILITIES DUE TO INTELLECTUAL DISORDERS

The study analyzed the socialization and adaptation of people with intellectual disabilities to society, their problems in communicating with others and in the occurrence of everyday worries, and as a result of psycho-emotional instability in the conditions of crisis phenomena in the life of each of them and society as a whole.

The study revealed factors that influenced the occurrence of shock and fear in the beneficiaries, their fatigue and depression under the conditions of the influence of military actions on them.

The study showed that it is important in the work of a psychologist to achieve the stabilization of the mental, emotional and physical states of people with disabilities due to intellectual disorders, conducting trainings, a clear work plan for getting out of a depressive state, working with parents to establish a favorable atmosphere in all aspects of the lives of people with special disabilities psychoemotional needs as a result of intellectual disorders.

Methodical approaches in determining the needs and identifying the possibilities of beneficiaries in social adaptation in the existing conditions have been improved. According to this, modern methods for regulating and stabilizing the unstable conditions of the beneficiaries have been introduced. Among the main areas of the psychologist's work are the skills of self-control in stressful and crisis situations, occupational and art therapy, which contributed to the identification of the potential capabilities of the individual, the stimulation of coordinated work in groups for the performance of both individual and and group tasks, active promotion of the development of aesthetic taste, creative imagination.

The average weighted intellectual development needs and physical capabilities of each beneficiary and their family's ability to perform household and independent tasks are considered.

The impact of measures introduced by the psychologist on the development of intellectual abilities, improvement of friendship skills and mutual assistance and social interaction with people in new conditions is analyzed.

In the course of the study, the most effective methods of working with recipients that gave a positive result were singled out.

Keywords: psychologist, beneficiary, intellectual development, psychoemotional state, disability, social adaptation.

Вступ

Постановка проблеми. Життєдіяльність будь якої людини супроводжується емоційним реагування на ті чи інші події, що безумовно провокують на позитивну, негативну або нейтральну реакцію особи. Сучасне життя людини не можливе без соціальної активності, це потреба вижити, комунікувати, подорожувати, працювати чи відпочивати. Зазвичай людина сама керує обставинами в своєму житті, вирішує як їй бути. У людей, в яких на утриманні опиняються діти чи люди з інвалідністю опиняються в постійній стресовій ситуації , коли треба боротись не лише за власне виживання, але й з життя людини, яка не спроможна в силу психоемоційних та фізичних можливостей дати собі раду. Постійна стресова ситуація, посилена проблемами сьогоднішнього стану війни країні, економічними проблемами, соціальною напруженістю призводить до виникнення емоційного вигорання у таких людей, що мають на отриманні реципієнтів все частіше і частіше. Вже спостерігається ситуація, коли самим опікунам потрібно більше допомога ніж особам з інвалідністю, так яки вони більш гостро відчувають та розуміють всю складність ситуації.

На даний час саме опікунам слід посиленно приділяти увагу та працювати з їх психоемоційним станом, щоб запобігти виникненню емоційного вигорання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У вітчизняній науці особливості сімей, які виховують проблемних дітей, висвітлювалися в працях Б. Андрейко (психологічна допомога батькам дітей з порушенням розвитку) [1, с. 59], Г. Кукурудзи (психологічна модель раннього втручання: допомога сім'ям, що виховують дітей раннього віку з порушеннями розвитку) [2, с. 109], Г. Соколової (особливості психологічного супроводу батьків, які виховують дітей із синдромом Дауна) [3, с. 120], В. Ткачової (виникнення у батьків дітей-інвалідів особистісних порушень, певних характерологічних рис особистості) [4, с. 152].

Мета статті - дослідження особливостей та факторів, які впливають на виникнення емоційного вигорання у людей, що мають на утриманні дітей інвалідів.

Виклад основного матеріалу

Останні події новітньої епохи, активна громадянська позиція більшості українського народу привели до того, що Україна отримала унікальний історичний шанс поставити владу на службу кожному громадянину, збудувати справедливу і заможну європейську державу, яку шанують і цінують її власні громадяни, і до якої з повагою ставляться у світі. Проте, війна стала великим випробування у житті мирного, спокійного народу, який працюючи на розвиток і вдосконалення потрапив у перепетії, які важко витримати психічно, особливо тим, хто був в епіцентрі жахливих подій.

Спостереження за людьми, які мають на утриманні дітей інвалідів, показало виявлення частіше негативних емоцій, які передаються оточенню. Таким родинам навіть без військових дій важко, а вданій ситуації тим паче.

Перш ніж розглянути проблематику виникнення емоційного вигорання варто дослідити поняття "емоція", привід для її виникнення і фактори формування негативної чи позитивної емоції.

Синдром емоційного вигорання - це стан, коли людина відчуває себе емоційно і фізично виснаженою. Про цей синдром частіше говорять, як про професійний і менше - про вигорання батьків. Зараз, під час війни, всі знаходяться в стресовому стані. Однак батькам ще складніше, оскільки вони повинні піклуватися не тільки про себе, а й про дитину. Також додаються нові умови життя, адаптація, спільне проживання з рідними або чужими людьми тощо. Багато проблем звалилося на плечі батьків (частіше - мам), саме тому свою злість та роздратування батьки починають проявляти на адресу дітей, хоча і розуміють, що вчиняють не правильно.

Г. Гнускіта й Л. Карамушка дотримуються думки, що використання терміна «емоційне вигорання» дещо обмежує і звужує зміст феномена вигорання і для нього мають бути тільки окремі шкали методик, які стосуються лише емоційних складників вигорання [5, с.34].

В. Бойко, Р. Тиллетт, Л. Юр'єва вважають, що синдром вигорання є системним феноменом і проявляються на емоційному (утрата почуття гумору; роздратованість; переживання почуття образи, суму; стійкий депресивний фон настрою; відчуття некомпетентності в сімейному житті, почуття провини; апатія, пасивність); когнітивному (труднощі концентрації уваги; ригідність; підозрілість, недовірливість щодо партнера; формальне й відчужене мислення; нав'язливі думки (розлучитися, помститися тощо)); поведінковому (ухиляння від проблем сімейного життя; відчутне зменшення кількості контактів із членами сім'ї; прагнення якомога менше часу витрачати на виконання сімейних обов'язків, стереотипна негнучка поведінка; девіантні форми поведінки (зрада, вживання алкоголю чи наркотиків тощо)) та соматичному рівнях (утомленість, сонливість, порушення сну й інші соматичні розлади) [6, с. 62].

В своєму дослідженні Л. Базалева виділяє особистісні риси матерів, які протистоять емоційному вигоранню за рахунок пошуку нових вражень, наполегливості, самодостатності, цікавості до нової інформації, емоційної стабільності [7, с.90].

Шульженко Д.І. до найбільш поширених симптомів емоційного вигорання зараховує почуття емоційного виснаження, неможливість працювати з повною віддачею сил, дегуманізацію як тенденцію до цинічності й негативізму щодо залежних осіб, негативне самосприйняття тощо [8, с. 175].

На думку Царькової О.В., емоційне вигорання проявляється у вигляді підвищеної активності на початку діяльності, відчутної втомлюваності, пошуку винуватих, депресії або агресії та різного роду психосоматичних реакцій, відчаю [9, с .691].

Висновуючи дослідження науковців у цій сфері, ми з'ясували найбільш поширені дилеми, які виникають у почуттях батьків, на утриманні яких є діти інваліди, а саме:

- Як перестати зривати своє роздратування на дітях?

- Що може реально допомогти швидко взяти себе в руки і не сказати, не зробити те, про що потім можна шкодувати?

Визначимо насамперед категорію тих батьків, які страждають від синдрому емоційного вигорання:

- батьки, які мають двох і більше дітей віком до п'яти років;

- батьки дитини, яка часто хворіє, має важко виліковне або невиліковне захворювання;

- матері, які виходять на роботу до моменту закінчення декретної відпустки або працюють з дому, паралельно займаючись вихованням дітей, тобто живуть в режимі мультизадачності;

- єдині батьки в неповних сім'ях;

- батьки, які самі в дитинстві відчували психологічні труднощі;

- батьки-перфекціоністи, які мають завищені вимоги до власної батьківської ролі.

Виділимо ряд ознак за якими близькі можуть розпізнати емоційне вигорання у батьків:

- людина все рідше буває в хорошому настрої, постійно дратується;

- людина втрачає цікавість до самої себе і власних потреб: перестає стежити за зовнішнім виглядом, забуває про розваги;

- не виникає бажання зайнятися чимось, крім турботи про дитину;

- не відчуває бажання взаємодіяти з іншими людьми: поступово коло спілкування звужується, не хоче розмовляти і бачитися навіть з найближчими;

- може неадекватно реагувати на прості зауваження і робити серйозні заяви: наприклад, погрожувати розлученням або виганяти всіх з дому;

- може несподівано розплакатися або впасти в істерику.

Насамперед пропонуємо батькам перевірити свій стан за допомогою простих тестів, які допоможуть визначити основні симптоми настання емоційного вигорання, а саме:

¦ постійна втома,

¦ небажання щось робити або виконання звичних дій на автоматі,

¦ плаксивість, апатія,

¦ байдужість до власної дитини,

¦ дратівливість і безпричинна агресія,

¦ втрата інтересу до спілкування з сім'єю, родичами, друзями,

¦ стан постійної тривоги і депресії.

Якщо більшість з цих відповідей вами зарахована, можна визначити степінь синдрому вигорання та почати аналізувати свій стан за рядом нескладних етапів: інвалід емоційний вигорання батьки

1. Дійти розуміння, що всі ми емоційні, маємо на це певний ресурс, який під постійним впливом стресів виснажується і це нормально.

2. Не звинувачувати себе за виснаженість , а постаратись так організувати все, щоб мати можливість відпочити

3. Не соромтеся просити про допомогу у всіх, хто на вашу думку спроможний вам допомогти

4. Намагайтесь відшукати та відновити власні сили, зміцнити психоемоційний та фізичний стан зайнявшись тим, що вам допомагає відновитись, розслабитись, заспокоїтись, задовільнити власні емоції та наситити їх позитивом.

5. Дайте собі змогу відпочити, щоб відновити свій ресурс.

Пам'ятайте, діти відчувають ваш емоційний стан. Коли батьки спокійні, то і дитина спокійна, і навпаки. Тому в першу чергу потурбуйтеся про свій емоційний стан.

6. Якщо ви відчуваєте, що ваш стан є критичним, то краще звернутися до фахівця.

7. Використовуйте всі можливі ресурси, які допоможуть вам поліпшити емоційний стан.

8. Поговоріть з близькими людьми в час найбільшого загострення емоційного виснаження для розрядки тих моментів, які ви нікому не висловите.

9. Застосовуйте дихальні практики, якщо немає можливості покинути дитину, або надовго відлучитись.

10. Іноді, навіть спілкування по телефону довіри, особливо серед ночі, коли не хочеться турбувати ні родичів, ні лікарів, а фаза загострення найбільш відчутна в цей період доби.

Висновки і пропозиції

Емоційне вигорання батьків, які мають на утриманні дітей з інвалідністю має глибокі психоемоційні коріння, які не завжди утотожнюються лише з ситуацією з дитиною. Часто, такі переживання супроводжуються супутніми життєвими проблемами, які лише поглиблюють стресову ситуація, що призводить до емоційного вигорання.

Багато вітчизняних, а більше закордонних психологів та науковців визначають сутність емоційного вигорання, ту степінь накопичення емоцій, що переходить у вигорання, і часто важко визначити саме той момент, коли можна регулювати чи контролювати процес.

На нашу думку, всі методики, що пропонуються та практикуються часто застосовуються в момент настання емоційного вигорання. А отже, мають запроваджуватись методики запобігання виникнення відчуття психоемоційної перевтоми, попереджувальні тести, навчальні ситуації при роботі з новоявленими батьками таких особливих дітей, поточна перевірка стану батьків, які можуть бути на межі емоційного вигорання. На сьогодні не зайвим було б для багатьох проводити безкоштовні тренінги, як оволодіти собою в нестандартній ситуації, а особливо під час військових станів у країні.

Найдієвішим психологічним рішенням має стати запобігання появі емоційного вигорання, розмови з батьками, рекомендації поведінки з дитиною, волевиявлення у труднощах та рекомендація фахівців, що здатні допомогти у різних життєвих ситуаціях.

Література

1. Андрейко Б.В. Психологічна допомога батькам дітей з порушенням розвитку. Психологія і особистість. 2016. № 2 (10). С. 58-64.

2. Кукурудза Г.В. Психологічна модель раннього втручання: допомога сім'ям, що виховують дітей раннього віку з порушенням розвитку: монографія. Харків: Точка, 2013. 244 с.

3. Соколова Г.Б. Особливості емоційного вигорання батьків, які виховують дітей із синдромом Дауна. Наука і освіта. 2018. № 5-6. С. 118-122.

4. Ткачева В.В. Технологии психологической помощи семьям детей с отклонениями в развитии. Москва: АСТ: Астрель, 2007. 320 с.

5. Карамушка Л.М., Гнускіна Г.В. Психологія професійного вигорання підприємців: монографія. Київ: Логос, 2018. 198 с.

6. Бойко В.В. Синдром «эмоционального выгорания» в профессиональном общении. Москва: Наука, 2006. 167 с.

7. Базалева Л.А. Отношение матери к ребенку в связи с ее эмоциональным «выгоранием». Гуманизация образования: научно-практический журнал. 2009. № 6. С. 88-93.

8. Шульженко Д.І. Особливості психологічної роботи з емоційними станами батьків дітей з психофізичними порушеннями раннього віку. Психологічний часопис. 2017. № 5 (9). С.173-180.

9. Царькова О.В. Особливості допомоги батькам, які виховують дітей з особливими потребами. Проблеми сучасної психології. 2014. Вип. 23. С. 687-697.

References

1. Andreyko B.V. (2016) Psykholohichna dopomoha bat'kam ditey z porushennyam rozvytku [Psychological assistance to parents of children with developmental disabilities]. Psykholohiya i osobystist - Psychology and personality, 2 (10), pp. 58-64 [in Ukrainian].

2. Kukurudza H. V. (2013) Psykholohichna model rannoho vtruchannya: dopomoha simyam, shcho vykhovuyut ditey rannoho viku z porushennyam rozvytku: monohrafiya [Psychological model of early intervention: assistance to families raising young children with developmental disabilities: a monograph]. Kharkiv: Tochka [in Ukrainian].

3. Sokolova G. B. (2018) Osoblyvosti emotsiynoho vyhorannya batkiv, yaki vykhovuyut ditey iz syndromom Dauna [ Features of emotional burnout of parents raising children with Down syndrome]. Nauka i osvita - Science and education, 5-6, pp. 118-122 [in Ukrainian].

4. Tkacheva V.V. (2007) Tekhnolohyy psykholohycheskoy pomoshchy sem'yam detey s otklonenyyamy v razvytyy [Technologies of psychological assistance to families of children with developmental disabilities]. Moscow.: AST: Astrel' [in Russia].

5. Karamushka L. M., Hnuskina H. V. (2018) Psykholohiya profesiynoho vynorannya idpryyemtsiv: monohrafiya. [Psykholohiya profesiynoho vynorannya pidpryyemtsiv: monohrafiya]. Kyyiv: Lohos [in Ukrainian].

6. Boyko V.V. (2006) Syndrom «emotsyonalnoho vyhoranyya» v professyonalnom obshchenyy [Syndrome of «emotional burnout» in professional communication]. Moskva: Nauka [in Russia].\ 7. Bazaleva L. A. (2009) Otnoshenye matery k rebenku v svyazy s ee emotsyonalnym «vyhoranyem». [The attitude of the mother to the child in connection with her emotional «burnout»]. Humanyzatsyya obrazovanyya - Scientific education, 6. Рр. 88-93 [in Russia].

7. Shul'zhenko D. I. (2017) Osoblyvosti psykholohichnoyi roboty z emotsiynymy stanamy bat'kiv ditey z psykhofizychnymy porushennyamy rann'oho viku [Providing psychological assistance to the family in a situation where a child is diagnosed with cerebral palsy]. Psykholohichnyy chasopys - Psychological journal, 5 (9). Рр. 173-180 [in Ukrainian].

8. Tsar'kova O. V. (2014) Osoblyvosti dopomohy bat'kam, yaki vykhovuyut' ditey z osoblyvymy potrebamy [Features of assistance to parents raising children with special needs]. Problemy suchasnoyi psykholohiyi - Problems of modern psychology, 23, Рр. 687-697 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru