Значення індивідуально-типологічних особливостей особистості для успішної самореалізації у професійній сфері

Размещено на http://www.allbest.ru/

Значення індивідуально-типологічних особливостей особистості для успішної самореалізації у професійній сфері

Шевенко Алла Миколаївна кандидат психологічних наук, старший науковий співробітник лабораторії виховання готовності до ринку праці, Інститут проблем виховання НАПН України, м. Київ

Анотація

У статті висвітлено основні документи, що регламентують сучасні підходи до розвитку особистості, підкреслюють значення індивідуально- типологічних особливостей особистості, що сприяють її успішній самореалізації. Нова українська школа зосереджує увагу на значенні унікальності та неповторності кожної особистості. Приділяється увага розкриттю потенційних можливостей підлітків у процесі навчання у закладі загальної середньої освіти. Підкреслюється значення виявлення та усвідомлення здобувачами освіти власних індивідуально-типологічних особливостей темпераменту, характеру та їх вплив на самореалізацію у майбутній професії.

Окрема увага приділяється акцентуаціям підліткового віку, зокрема висвітлюються соціально адаптивні риси, дезадаптивні особливості, способи виходу із ситуації стресу, професійні сфери та професії, які найбільше підходять певному типу. Врахування особливостей темпераменту та характеру є визначальним у професійній самореалізації особистості. Початок самореалізації припадає на підлітковий період, тому варто приділити увагу вивченню власних психологічних особливостей для найповнішого їх використання у навчанні та майбутній професійній діяльності.

Ключові слова: індивідуально-типологічні особливості особистості, темперамент, характер, професійна самореалізація.

Shevenko Alla Mykolaivna Candidate of psychological sciences, senior research fellow of the labor market readiness education laboratory Institute of Educational Problems National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, Kyiv індивідуальний типологічний навчання самореалізація

THE SIGNIFICANCE OF INDIVIDUAL-TYPOLOGICAL

Постановка проблеми

У Концепції Нової української школи наголошується на важливості урахування індивідуально-типологічних особливостей кожного учня. Теза про те, що кожна дитина унікальна і неповторна ґрунтується на позиціях цінності життя кожної особистості та людиноцентризму. Принцип людиноцентризму зазначається як генеральна лінія державної політики у сфері освіти. Першочерговою є повага до особистості дитини, до її освітніх потреб з урахуванням особливостей психофізіолологічного розвитку. Важливою складовою навчання в Новій українській школі стає формування у здобувачів освіти життєвих компетенцій, навчання перестає бути кількісним накопиченням знань, відбувається свідоме зміщення освітнього вектору на отримання знань для життя, для майбутньої самореалізації у професійній діяльності.

Варто зазначити, що успішна самореалізація особистості залежить від низки факторів, зокрема і від урахування особливостей темпераменту та характеру особистості, від того наскільки людина орієнтується та обізнана щодо вираження особливостей власної індивідуально-типологічної сфери.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

У статті 6. Засади державної політики у сфері освіти та принципи освітньої діяльності Закону України Про освіту, серед засад державної політики у сфері освіти та принципів освітньої діяльності ми знаходимо наступні принципи, що підтримують унікальність особистості здобувачів освіти та спрямовані на подальшу самореалізацію у професійній сфері, а саме: людиноцентризм, інтеграція з ринком праці, свобода у виборі видів, форм і темпу здобуття освіти, освітньої програми, закладу освіти, інших суб'єктів освітньої діяльності, гуманізм, демократизм, єдність навчання, виховання та розвитку, як тих, що висвітлюють важливість окресленої тематики [3]. Зокрема, В. Кремень наголошує, що людиноцентризм, це стратегія національної освіти, оскільки центром тяжіння стає учень. Вчений зазначає, що важливою функцією вчителя стає вміння сприяти в ефективному та творчому освоєнні інформації, в її критичному осмисленні. У світовому освітньому середовищі у зв'язку із зміною парадигми педагогічних функцій почали використовувати термін facilitator, а саме той, хто сприяє навчанню, полегшує його, допомагає вчитися, супроводжує досвід особистих пошуків здобувачів освіти. В. Кремень підсумовує, що освіта XXI ст. - це не лише надання знань і виховання особистості. Освіта в добу глобалізації та високих технологій - це фактор соціальної стабільності, економічного добробуту країни, її конкурентоспроможності та національної безпеки [6, с. 455-456], що стало надзвичайно актуальним у наші дні.

У працях І. Беха розкривається феномен самореалізації, як цілісної діяльності і поведінки особистості. Вчений наголошує, що її інтенсивне розгортання відбувається у підлітковому віці, коли підростаюча особистість стає суб'єктом власного розвитку, здатною до проектування життєвого шляху [1, с. 9].

І. Бех зазначає, що особистісно-орієнтована модель виховання ставить собі за мету розкриття й розвиток індивідуальності кожної дитини, в цьому процесі велика увага приділяється особистому, суб'єктному досвіду дитини, що стає для педагога предметом пильного вивчення та слугує йому необхідною опорою у виховній роботі. Особистісно-орієнтоване виховання є дійовим засобом формування такого типу особистості, якому притаманне почуття людської гідності, служіння людям, почуття вдячності, справедливості тощо. Виховання цих морально-духовних якостей, на нашу вченого, є умовою підготовки молодого покоління до зміцнення Української держави [1].

Підтримку дитиноцентриської позиції нашої держави та сприяння самореалізації особистості, ми знаходимо у Концепції Нової української школи та Концепції профорієнтації НУШ. В окреслених документах зазначається, що ключові компетентності - ті, яких кожен потребує для особистої реалізації, розвитку, активної громадянської позиції, соціальної інклюзії та працевлаштування і які здатні забезпечити особисту реалізацію та життєвий успіх протягом усього життя. Серед ключових компетентностей Нової української школи, звернемо увагу на уміння вчитися впродовж життя. Ця компетентність передбачає здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою освітньо-професійну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя. Отже, ключові компетентності та наскрізні вміння створюють «канву», яка є основою для успішної самореалізації учня - як особистості, громадянина, фахівця [4, с. 10-12].

Мета статті - висвітлення значення врахування індивідуально- типологічних особливостей особистості підлітка у його самореалізації у навчанні та майбутній професійній діяльності.

Виклад основного матеріалу

З перших днів навчання у закладах загальної середньої освіти проявляються особливості кожної дитини, особливо це помітно стає у підлітковому віці, коли відбувається яскравий прояв темпераменту та характеру. Врахування особливостей темпераменту та характеру людини є важливим у багатьох сферах: навчанні, спілкуванні, вирішенні складних питань, домовленостях тощо. Особливо значимим є врахування темпераменту у самореалізації особистості у професійній сфері. Зазначимо, що у кожній професійній сфері може знайтися місце для сангвініка, холерика, флегматика та меланхоліка. Зауважимо, що «чистих» типів темпераменту не існує, а є поєднання рис всіх типів в тій чи іншій мірі з домінуванням певного типу темпераменту. Наприклад, візьмемо сферу поширення інформації (масмедіа): преса, реклама, телебачення, блоги тощо. У кожному сегменті є ніша, де потрібен спеціаліст у відповідності до психограм професії: сангвінік вирізняється відкритістю, готовністю до спілкування, налагодженню нових контактів - актор озвучування, ведуча, журналіст. Холерик шукає сильних відчуттів, готовий до ризику, швидко приймає рішення - це репортер, фото-репортер, який працює на різноманітних локаціях. Флегматик все робить за планом, ґрунтовно та чітко планує свою діяльність - такі вимоги висуваються до посади директора, керівника, відповідального за поточні процеси, копірайтер текстів. Меланхолік - творчий та чуттєвий тип буде доречним у оформленні зйомочного майданчика, створення образу ведучих, художник по костюмах, художник-постановник, декоратор, фотограф тощо.

Отже, співвіднесення домінуючих риси темпераменту із вимогами майбутньої професії допоможе людині уникнути розчарування, психологічного виснаження та професійної деформації у майбутньому.

Обираючи професію, варто зважати на особливості власного характеру. Є професії, які потребують емпатійності людини - вчитель, вихователь, медична сестра, психолог, соціальний працівник та інші, які пов'язані з допомогою, вихованням, навчанням, підтримкою, спілкуванням з людьми. Деякі професії потребують підвищеної уважності, зосередженості до розрахунків, написання текстів, програм тощо - програміст, коректор, перекладач, геодезист. Такі риси характеру, як відповідальність, наполегливість, охайність, пунктуальність вважаються універсальними, вони вітаються майже у всіх професійних сферах.

Варто зазначити, що у підлітковому віці деякі риси характеру загострюються до акцентуацій, вони можуть значно заважати підлітку в навчанні, а згодом і у самореалізації у професійній діяльності. За класифікацією Карла Леонгарда існує десять типів акцентуацій. З їх повним описом можна ознайомитися за посиланням, а ми торкаємося лише деяких акцентів, що мають значення для соціальної адаптації та успішності у професійній самореалізації [2; 7].

Люди демонстративного типу завжди намагаються перебувати у центрі уваги, привертаючи її до себе всіма можливими способами. Один з найбільш поширених способів домогтися уваги полягає в блискучій презентації себе і своїх здібностей. Демонстративний тип характеризується яскравістю образів, епатажністю, готовністю до експериментів із зовнішністю. Серед соціально адаптивних рис зазначимо наступні: рішучість, сміливість, широке коло спілкування, доброзичлива манера спілкування, артистичність (здатність до перевтілення), особиста чарівність, яскравість у вираженні почуттів, здатність заражати оточуючих силою власних почуттів, розвинена інтуїція, вміння легко пристосовуватися до будь-якої ситуації, гарна саморегуляція, висока здатність до навчання, уміння перетворювати конфліктні ситуації у взаємовигідні, висока мотивація досягнень, прагнення до реалізації найвищих соціально схвалюваних стандартів у власній діяльності. Дезадаптивні особливості проявляються у нестійкій самооцінці, переоцінці своїх можливостей, схильності до маніпуляцій, конфліктності, нездатності до тривалої і ретельної роботи. У демонстративних особистостей може виникнути ситуація стресу через наступні фактори: необхідність протягом тривалого часу виконувати монотонну діяльність, вимоги дотримуватися жорстко регламентованих умов діяльності, обмежений ліміт часу, байдужість, вираз сумнівів та недооцінка заслуг демонстранта тощо. Демонстративні особистості у своєму арсеналі мають декілька способів боротьби зі стресом, це психологічний захист витіснення, що характеризується навмисним відторгненням, запереченням, забуванням неприємної інформації, а також розширення контактів спілкування, зміна діяльності, фантазування. Професійна самореалізація демонстративних особистостей може відбуватися у площині акторських професій, професій, що пов'язані з великою кількістю комунікацій, ведення переговорів. Демонстративні особистості чудово справляються з представницькими функціями, вони блискучі оратори, здатні емоційно заражати та переконувати аудиторію, просувати рекламні проекти та ідеї.

Люди екзальтованого типу дуже емоційні, нестримні у висловах, їх емоції занадто вирують. Така емоційність проявів дуже ускладнює ділове спілкування, вирішення робочих питань і може перетворитися на з'ясування стосунків, що не схвалюється корпоративною культурою. Такі риси дуже ускладнюють професійну самореалізацію екзальтованих особистостей. Серед соціально адаптивних рис варто зазначити наступні:товариськість, емоційність, щирість, чуйність, готовність допомогти. Дезадаптивні риси: залежність від зміни настрою (під час розмови може без пояснень та видимих підстав образитися, розсердитися), дратівливість, запальність, нетерплячість, панікерство, уникнення труднощів тощо. Викликати стресові ситуації у екзальтованого типу можуть наступні ситуації: наявність перешкод в діяльності, брак спілкування, звинувачення в непорядних вчинках, публічні вказівки на фізичні або інші вади, необхідність давати зважені оцінки, необхідність брати на себе відповідальність. Впоратися зі стресом екзальтована особистість може шляхом використання психологічних захисних механізмів (заперечення, «втеча в хворобу», фантазування), а також шляхом вербальної агресії. Професійна самореалізація екзальтованих особистостей може відбуватися у сфері мистецтва та культури, професіях, що пов'язані з природою. Особистості даного типу мають гарний смак, тому більшість з них гарні художники, дизайнери, модельєри, декоратори тощо.

Люди тривожного типу схильні у всьому сумніватися, їм важко самостійно приймати рішення, вони перебувають у полоні тривоги та сумнівів. Підвищена тривожність відбирає багато сил і часу на вирішення робочих питань, що приводить до професійного вигорання, незадоволення собою та роботою. Тривожні особистості завдяки прагненню до самовдосконалення можуть успішно працювати у сфері аналітики, консультування, експертування тощо. Їм підходить чітко структурована робота з передбачуваними, стабільними умовами праці та обмеженою кількістю контактів, це наукова робота, діловодство, робота з текстами, об'єктами природи, ручна робота, що вимагає акуратності, посидючості, стійкості до монотонної діяльності. Протипоказані сфери, де потрібно швидко приймати рішення та діяти у небезпечних ситуаціях.

Люди дистимічного типу зазвичай знаходяться у зниженому тонусі, у них переважає поганий настрій, увага таких людей концентрується на невдачах, переважають негативні емоції. Можна говорити про перевагу песимістичного налаштування до людей, роботи, до оточуючого світу. Працювати зі зниженим тонусом важко, така праця закінчується професійними деформаціями. Стресовими ситуаціями для дистимічного типу виступають великі фізичні та емоційні навантаження, необхідність встановлювати контакти з новими людьми, швидко приймати рішення, а також зовнішнє вторгнення у їх внутрішній світ. З метою подолання стресу, люди з перевагою дистимічного типу обирають збільшення дистанції у контактах з іншими людьми та використовують раціоналізацію як психологічний захист. Таким особистостям рекомендовано професії типу «людина-знакова система», «людина-природа», професійна діяльність, яка не вимагає швидкості дій та оперативного прийняття рішень, енергійності, фізичного та емоційного навантаження. Дистимічні особистості добре адаптовані до рутинних, звичних операцій.

Люди збудливого типу войовничі, слова для них мало, що означають, вони звикають всі конфліктні ситуації вирішувати силою, домовитися з такою людиною надзвичайно важко. Присутність на робочому місці людини зі збудливим типом провокує безліч непорозумінь, конфліктів, суперечок, скандалів, протистоянь тощо. Збудливим особистостям притаманна висока імпульсивність поведінки та низький контроль над емоціями, потягами та спонуканнями. В стані крайнього афекту збудлива особистість може проявляти не тільки словесну, але і фізичну агресію, про що потім нерідко шкодує. При незначній акцентуації здатні контролювати свою імпульсивність. Але несприятливі умови, події, негативні почуття можуть спровокувати збудливих людей на необдумані, імпульсивні вчинки. До соціально адаптивних рис можна віднести високий рівень домагань, прагнення до досягнення результату «тут і зараз», рішучість, сміливість, прагнення до лідерства, чутливість до тих, хто потребує його захисту, заступництво, роль «захисника слабких», «супергероя». Але багато дезадаптивних особливостей, зокрема ослаблений самоконтроль, агресивність (запальність, дратівливість, грубість, жорстокість), ігнорування етичних норм, конфліктність, схильність звинувачувати всіх, крім себе. Професійні сфери та професії для професійної самореалізації людей зі збудливим типом: фізична робота, атлетичні види спорту, екстремальні умови та ситуації, що пов'язані з ризиком. Будуть доречними професії, що вимагають сили, витривалості, чіткого дотримання інструкцій: спорт, екстремальні види діяльності, сільське господарство, виробництво, охоронна діяльність тощо.

Застрягаючий тип характеризується фіксацією переживань на неприємних моментах, в емоційному плані таким людям важко переключитися з одних переживань на інші, вони застрягають на образах, несправедливості, власних поглядах на ситуацію тощо. Така людина знаходиться у полоні власних переконань, що значно шкодить професійному та особистісному розвитку, а також просуванню вперед у професійному плані. Серед соціально адаптивних рис застрягаючого типу можна відзначити високу працездатність, витривалість, високі вимоги до себе, завзятість у досягненні поставленої мети, прагнення все робити ретельно тощо. До дезадаптивних рис віднесено хворобливе самолюбство, образливість, зверхнє ставлення до людей, обмежене коло спілкування, відсутність співпереживання, честолюбство, необгрунтовану підозрілість, мстивість. Людям застрягаючого типу рекомендована діяльність, яка надає відчуття незалежності та можливість проявити себе; забезпечує фінансову та службову незалежність, такий тип досягає високих результатів в обраній сфері завдяки цілеспрямованості, наполегливості, послідовності, вимогливістю до себе та до інших, високим прагненням до професійних досягнень та кар'єрного росту.

Люди емотивного типу вирізняються витонченістю почуттів, схильністю до співпереживань. Емотивні особистості зазвичай підпадають під маніпуляції інших, виконуючи зайву роботу з неможливості відмовити. Соціально адаптивні риси емотивного типу, це здатність до співпереживання, радіти успіхам інших, відчуття обов'язку, старанність, працездатність, самокритичність, розвинений естетичний смак. Перерахуємо дезадаптивні сторони, а саме: схильність до тривалого переживання почуттів, підвищена чутливість до критичних зауважень, болюча образливість, розгубленість у важких ситуаціях, висока суб'єктивність оцінок. Серед стресогенних ситуацій відмітимо порушення етичних норм, відсутність теплих емоційних зв'язків, публічні виступи тощо. У професійному плані емотивні особистості реалізуються у сферах медицини, педагогіки, психології, соціальної роботи. Емотивні особистості постійно прагнуть до самоосвіти та особистісного розвитку. Емотивні особистості добре працюють у тих професійних сферах, де потрібно проявляти та розуміти людські емоції.

Афективно-лабільний (циклотимічний) тип вирізняється постійною зміною настроїв від активного до пасивного, від піднесення до журби. Такі коливання настроїв не сприяють активній та цілеспрямованій діяльності. Людина, яка належить до циклотимічного типу в роботі ніби просувається уперед у фазі активності, а через певний час втрачає сили та бажання працювати далі, занурюючись у фазу пасивності, що значно зволікає результативність та успіх у професійній сфері. Зазначимо, що циклотимні особистості дуже залежні від настрою, тому у період піднесення вони можуть працювати із захопленням, а у період зниженого настрою будуть апатичними та бездіяльними. У зв'язку з циклічними змінами настрою у циклотимних особистостей спостерігається швидка втома та зниження працездатності. Циклотимному типу рекомендована робота за індивідуальним гнучким графіком з персональною відповідальністю за результати роботи. Цей тип схильний змінювати місця роботи.

Педантичний тип характеризується нерішучістю, страхом невідповідності певним стандартам, акуратністю до дрібниць. Дії та реакції людини педантичного типу стереотипні та передбачувані. Соціально адаптивні риси педантичного типу - надійність, акуратність, чітке дотримання норм та правил, вимогливість до себе та до інших, сумлінність, постійне прагнення вчитися та вдосконалювати свої навички, здатність брати на себе відповідальність тощо. До дезадаптивних рис належать наступні: труднощі у адаптації до нових умов, формалізм, схильність до самозвинувачення, довге переживання травматичних подій. Стресогенні ситуації пов'язані з відсутністю чітких інструкцій, підвищенням навантаження, вимогою робити вибір з великою кількістю альтернатив, відповідальністю за інших людей, відповідальністю за роботу групи. Професійні сфери та професії, що рекомендовані особистостям даного типу: фінансист, економіст, бухгалтер, працівник служби безпеки, військовий (офіцер), юрист, викладач, офісний працівник, професії, що пов'язані з обробкою інформації, цифрами, знаками, формулами тощо.

Люди гіпертимного типу мають легку вдачу, вони не занурюються у світ глибоких переживань, у них переважає позитивний настрій. Така поверховість небезпечна пустопорожністю почуттів, відсутністю принципів, схильністю до зловживань та різних залежностей, безвідповідальністю тощо. Серед соціально адаптивних якостей варто зазначити наступні:оптимізм,

життєлюбність, енергійність, товариськість, ініціативність, винахідливість в нестандартних ситуаціях, здатність викликати довіру, розвинене почуття гумору, висока мотивація досягнень, незалежність від думок і оцінок оточуючих, відкритість до нової інформації, здатність швидко навчатися. Дезадаптивні риси гіпертимного типу проявляються у надмірній активності, імпульсивності, метушливості, відсутності терпіння, посидючості, нездатності до тривалої концентрації уваги, бажанні все встигнути у поєднанні з поспіхом та запізненнями, відсутності прагнення доводити розпочату справу до кінця, схильності до невиправданого авантюризму. Фактори, що можуть призвести до стресової ситуації гіпертимну особистість, це одноманітність, монотонна діяльність, обмеження рухової активності, кропітка робота, постійний контроль тощо. Гіпертимні особистості здатні побороти стрес завдяки психологічному захисному механізму сублімації, розширенню контактів, творчості, актуалізації нереалізованих можливостей, зміні діяльності, пошуку альтернатив. Для успішної самореалізації, гіпертимним особистостям варто обирати професійні сфери, у яких необхідно проявляти інніціативність, рішучість, це діяльність, яка пов'язана з постійним спілкуванням, передачею інформації, навчанням, вихованням, сферою послуг, організаторсько- управлінською діяльністю.

Обираючи професію, людина зважає на власні здібності. Здібності - сукупність індивідуально-психологічних особливостей людини, що є умовою успішного виконання певної діяльності. Виділяють загальні здібності (інтелектуальні здібності), що проявляються в усіх видах діяльності та спеціальні (художні здібності), які відповідають вужчому колу вимог конкретної діяльності [8, с. 93].

Дізнатися про наявність у себе тих чи інших здібностей можна завдяки самоспостереженню та самоаналізу, а також за допомогою психодіагностичних тестів. Часто буває так, що учневі у школі вчителі говорять про наявність у нього тих чи інших здібностей. Головне, щоб підліток не проігнорував таке цінне спостереження, а спробував реалізувати себе у рекомендованому напрямі. Припустимо, вчитель наголосив учневі на його здібності до написання творів, фантазувань, бачення нестандартних способів вирішення завдань тощо. Підлітки мають усвідомлювати важливість спроби себе у певній діяльності: записатися на секцію, піти на курси, звернутися до спеціалістів за зазначеним напрямом, словом, спробувати максимально розвинути свої здібності. І ні в якому разі не дослухатися до людей, які знецінюють здібності інших, називаючи їх звичайними та такими, що є у кожної людини, також важливо уникати самознецінення власних здібностей. Ми рекомендуємо підліткам з уважністю ставитися до виявлення власних переваг та здібностей, намагатися усіляко працювати над їх розвитком та вдосконаленням для майбутньої самореалізації.

Висновки

Отже, варто зауважити, що у характері, який інтенсивно формується у підлітковому віці варто розвивати риси, які будуть сприяти професійній самореалізації, а також вигідно вирізняти їх поміж інших людей. Потрібно навчити підлітків приділити увагу профілактиці негативних проявів акцентуацій та користуватися адаптивними костями, створювати простір для активного самопізнання власної особистості.

Література:

1. Бех І.Д. Вибрані наукові праці. Виховання особистості. Том 2. - Чернівці: Букрек, 2015. - 640 с.

2. Заєць І.В., Шевенко А.М. Науково-практичне забезпечення профдіагностичної і профконсультативної діяльності / Метод. реком. - К., 2022. - 124 с. Режим доступу: https://lib.iitta.gov.ua/733129/

3. Закон України «Про освіту» від 5 вересня 2017 року №2145-VIII. URL: Режим доступу: https ://zakon.rada .gov.ua/laws/ show/ 2145-19#Text

4. Концепція «Нова українська школа». [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

5. Концепція профорієнтації в НУШ. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2021/01/konczepcziya-proforiyentaczii-dlya- gromadskogo-obgovorennya- 16_12_20-.pdf

6. Кремень В. Г. Філософія національної ідеї. Людина. Освіта. Соціум. - К.: Грамота, 2007. - 576 с.

7. Психодіагностика. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://psychic.at.ua/ publ/psikhodiagnostyka/diagnostika_temparamentu_i_kharakteru/metodika_viznachennja_akcen tuacij _kharakteru_k_leongard_chastina_2/13-1-0-79

8. Психологічний словник / Авт.-уклад.: В. В. Синявський, О. П. Сергєєнкова; За ред. Н. А. Побірченко. - К.: Наук. Світ, 2007. - 274 с.

References:

1. Bekh I.D. (2015). Vybrani naukovi pratsi. Vykhovannya osobystosti. Tom 2. [Selected scientific works. Personality education]. 2, 640. [in Ukrainian].

2. Zayets', I.V., Shevenko, A.M. (2022). Naukovo-praktychne zabezpechennya profdiahnostychnoyi i profkonsul'tatyvnoyi diyal'nosti / Metod. Rekom [Scientific and practical provision of professional diagnostic and professional consulting activities]. 124. [in Ukrainian].

3. Zakon Ukrayiny «Pro osvitu» vid 5 veresnya 2017 roku №2145-VIII [Law of Ukraine "On Education" dated September 5, 2017 №2145-VIII]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2145-19#Text [in Ukrainian].

4. Kontseptsiya «Nova ukrayins'ka shkola» [The "New Ukrainian School" concept]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/ nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

5. Kontseptsiya proforiyentatsiyi v NUSH [The concept of career guidance at NUS]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://nus.org.ua/wp-content/uploads/2021/01/konczepcziya- proforiyentaczii-dlya-gromadskogo-obgovorennya-16_12_20-.pdf [in Ukrainian].

6. Kremen', V. H. (2007). Filosofiya natsional'noyi ideyi. Lyudyna. Osvita. Sotsium [The philosophy of the national idea. Man. Education. Society]. 576. [in Ukrainian].

7. Psykhodiahnostyka [Psychodiagnosis]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://psychic.at.ua/publ/psikhodiagnostyka/diagnostika_temparamentu_i_kharakteru/metodika_ viznachennj a_akcentuacij _kharakteru_k_leongard_chastina_2/13-1-0-79 [in Ukrainian].

8. Psykholohichnyy slovnyk / Avt.-uklad.: V. V. Synyavs'kyy, O. P. Serhyeyenkova; Za red. N. A. Pobirchenko [Psychological dictionary]. 274. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru