Соціально-психологічна характеристика жінок, які постраждали від домашнього насильства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міжрегіональна академія управління персоналом

Соціально-психологічна характеристика жінок, які постраждали від домашнього насильства

Тамара Лиса,

кандидат економічних наук, докторант

м. Київ

Анотація

У статті проаналізовано індивідуально-типологічні характеристики жінок, які постраждали внаслідок домашнього насильства. Розкрито поняття «насильництво», «насильницькі дії». Підкреслено, що зараз Україна входить до четвірки країн, у яких найчастішим правопорушенням щодо жінок є різні форми насилля. Особливо це стосується жінок, які опинилися у складних життєвих обставинах, зокрема, через військові конфлікти, унаслідок домашнього насильства тощо. Акцентовано на актуальності зазначеної проблеми та необхідності її нагального вирішення для сьогодення для психологів, психотерапевтів та соціальних педагогів і працівників.

Проблема покращення якості соціально-психологічної роботи із жінками, які стали жертвами насильства, стоїть досить гостро для України зараз, коли наша країна перебуває у стані війни. Водночас загальна проблема, що окреслюється, залишається складною для дослідження, а отже, і для визначення шляхів покращення якості надання соціально-психологічної допомоги таким жінкам. Актуальним залишається завдання для соціуму - змінювати ставлення громади до зазначеної проблеми з терпимого, споглядального, пасивного на відповідальне. Тож наша подальша робота полягатиме в розкритті понять «насильницькі дії над жінками», «жорстоке поводження із жінками» тощо.

Ключові слова: складні життєві обставини, внутрішньо переміщена особа, насильницькі дії, жінки, які постраждали від насильства, соціально-психологічна робота.

Abstract

Tamara Lysa

Candidate of Economic Sciences, Doctoral Student, Interregional Academy of Personnel Management, 2, Fromentivska str., Kyiv, Ukraine, 03039

Socio-psychological characteristics of women victims who suffered from domestic violence

The article analyzes the individual and typological characteristics of women who suffered as a result of domestic violence. The concepts of «violence» and «violent actions» are revealed. It is emphasized that now Ukraine is one of the four countries in which the most frequent offense against women is various forms of violence. This especially applies to women who find themselves in difficult life circumstances, in particular, due to military conflicts, as a result of domestic violence, etc. Emphasis is placed on the relevance of the mentioned problem and the need for its urgent solution for psychologists, psychotherapists and social teachers and workers.

The problem of improving the quality of social and psychological work with women who have become victims of violence is quite acute for Ukraine now that our country is in a state of war. At the same time, the outlined general problem remains difficult for research, and therefore, for determining ways to improve the quality of providing social and psychological assistance to such women. The task for society to change the attitude of the community to the mentioned problem from tolerant, contemplative, passive to responsible one remains relevant. Therefore, our further work will consist in revealing the concepts of «violent acts against women», «cruel treatment of women», etc.

Key words: difficult life circumstances, internally displaced person, violent acts, women who have suffered from violence, social and psychological work

Основна частина

Постановка проблеми. Прагнення миру сьогодні є головним бажанням усіх українських громадян. Агресія проти України з боку російської федерації, окупація частини українських території, військовий конфлікт та бойові дії стали, на жаль, частиною щоденного життя. Важливим складником роботи з внутрішньо переміщеними особами, а також з усіма громадянами України, які на собі відчули конфлікт і його наслідки, є соціально - психологічна допомога. Її запровадження є частиною стандарту надання гуманітарної допомоги. Адже складні соціально-політичні події, що відбуваються в Україні, позначаються на життєдіяльності великої кількості населення країни. Частину становлять особи, яких можна віднести до вразливих груп, тобто людей, які потребують пильної уваги з боку фахівців. Зокрема, цією категорією є жінки, які потрапили у складні життєві обставини.

Аналіз останніх досліджень. Питання, що стосуються зазначеної теми, безпосередньорозглядали Н. Алюшина, О. Андреєва, Н. Аніщук, В. Бакатанова, О. Бандурка, Н. Болотіна, М. Буроменський, А. Васильєв, Н. Галіцина, С. Гура, І. Грицай, Г Герасименко, О. Дашковська, Ю. Івченко, Л. Кобелянська, О. Ковальова, Т Колісник, Л. Кормич, Ю. Лаврик,

О. Руднєва, А. Стародубцев, Г Христова, Ю. Черняк.

Проте, незважаючи на внесок науковців у дослідження зазначеної проблематики, питання соціально-психологічної роботи із жінками, які постраждали від домашнього насильства та інших пов'язаних проблем, дотепер не отримали належного системного наукового обґрунтування та не зазнали глибокоготеоретичного опрацювання.

Метою статті є окреслення актуальності висвітлення соціально-психологічної характеристики жінок, які стали жертвами домашнього насильства.

Виклад основного матеріалу дослідження. Сучасний стан українського суспільства пов'язаний із комплексом різноманітних факторів економічного, політичного, демографічного й духовного характеру, що негативно впливають на людей. Серед надзвичайних ситуацій особливе місце посідають соціальні катастрофи, до яких належать військові конфлікти, що супроводжуються веденням активних бойових дій. Військові дії на території України - дуже показовий приклад надзвичайної ситуації військового характеру, перебування в якій суттєво впливає на психіку людини та викликає зміни в життєдіяльності й поведінці особистості жінки. Так, О. Савчук у своїх дослідженнях підкреслює, що в жінок, над якими вчинили насильницькі дії, спостерігаються такі зміни у психіці: у першій фазі відбувається спроба посилення контролю за насильником із боку потенційної жертви, у другій фазі здійснюється насильство, а третя фаза виявляє залежність жертви від насильника, що фактично позбавляє його від покарання та призводить до повторення циклу [5].

Ю. Максимова проводила дослідження в межах індивідуально-психологічного підходу, за якого піднімається питання особистісних рис образника та жертви як факторів, що спричиняють насильницьку й віктимну поведінку, і дійшла висновку, що особистісні характеристики, самосприйняття та поведінкові стратегії побитої жінки зумовлюються внутрішньою конфліктністю та суперечливістю [5]. Також у подружжі з високим рівнем образливої поведінки за жінкою закріплюється роль жертви, і її стратегії поведінки та поведінка партнера-насильника лише закріплюють наявну ситуацію.

У процесі дослідження феномену подружнього насильства вчена звертає увагу на характерні особливості подружніх стосунків, зокрема:

а) обмеженість контактів та інтенсивність відносин, що сприяє повторенню актів насильства;

б) наявність емоційно забарвленої прихильності та інтимних стосунків, у контексті яких і відбувається насильство.

Серед характеристик сім'ї, що мають значення для пояснення феномену насильства, можна назвати такі:

- значний час, який людина проводить у сім'ї;

- велику частоту виникнення розбіжностей, пов'язану із широким діапазоном видів діяльності;

- високу значимість різних сторін сімейної взаємодії для членів сім'ї;

- статеві й вікові відмінності членів сім'ї, що призводять до відмінності в поглядах та інтересах;

- рольові очікування від поведінки членів сім'ї на основі їхніх вікових і статевих ознак, а не на основі інтересів та рівня компетенції;

- відносну закритість сім'ї;

- емоційні, матеріальні та юридичні фактори, що роблять неможливим вирішення конфліктів шляхом припинення відносин;

- стрес, пов'язаний із такими життєвими етапами, як народження й виховання дітей тощо;

- соціокультурні норми, які припускають насильство щодо членів сім'ї, хоча за межами сім'ї воно вважається неприпустимим.

Таким чином, у своєму теоретичному аналізі ми спиралися на індивідуально - психологічний підхід, який дав нам змогу підійти до пояснення феномену насильства з позиції впливу особистісних характеристик жертви як сторони взаємодії на виникнення й динаміку насильницького інциденту. Отже, з огляду на зазначене можна зробити висновок, що немає єдиної теорії, яка здатна повністю пояснити феномен подружнього насильства.

З огляду на складність людської натури, особливості соціального впливу та характер сім'ї необхідно враховувати також усю різноманітність сімей, індивідуальні характеристики їх членів і ті соціальні відхилення, які в сукупності можуть породжувати насильство.

Згідно з віктимологічним та індивідуально - психологічним підходами виникнення й динаміка подружнього насильства в конкретній сім'ї визначаються як насильницькими характеристиками кривдника, так і психологічними особливостями жертви (віктимністю). Є певні загальні характеристики, що притаманні насильникам, зокрема:

- критичність до інших;

- агресивність;

- владність;

- потайність;

- імпульсивність.

Є й загальні характеристики реальних чи потенційних жертв подружнього насильства, а саме:

- пасивність;

- підкорюваність;

- невпевненість у собі;

- низька самооцінка;

- почуття провини.

З одного боку, ці якості сприяють виникненню насильства, а з іншого - посилюючись, із часом тягнуть за собою подальший розвиток насильства.

І. Малкіна-Пих виокремлює характерні ознаки жертв насильства. На її думку, жертви насильства мають такі риси поведінки: а) відчувають страх перед запальністю свого партнера; б) часто поступаються партнерові, оскільки бояться образити його почуття або викликати гнів; в) відчувають бажання «врятувати» партнера, коли він потрапляє у скрутне чи неприємне становище; г) виправдовують погане ставлення партнера перед собою та перед іншими; ґ) терплять, коли партнер, який дратується й сердиться, б'є їх, штовхає, пхає; д) приймають рішення щодо своїх дій або вчинків друзів залежно від бажання чи реакції партнера; е) виправдовують партнера тим, що він поводить себе точно так, як колись його рідний батько вчинив із матір'ю.

Деякі дослідники умовно поділяють причини виникнення насильства, пов'язані з особливостями особистості учасників насильницького інциденту, на три групи:

- причини, викликані особливостями особистості чоловіка та історією його життя;

- причини, викликані особливостями особистості жінки та її життєвою історією;

- причини, зумовлені особливостями подружніх відносин.

На нашу думку, найбільш типовими причинами насильства над жінками, зумовленими особистістю та історією життя чоловіка, є такі: